Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Станиславівське воєводство — адміністративно-територіальна одиниця Польської Республіки, її найпівденніше воєводство вздовж тодішнього польсько-румунського кордону. Утворене 23 грудня 1920 року з 16 повітів з адміністративним центром у Станиславові на анексованих Польською республікою землях Західноукраїнської Народної Республіки.
| Станиславівське воєводство | |||
|---|---|---|---|
| пол. Województwo stanisławowskie | |||
| |||
| Адм. центр | Станиславів | ||
| Найбільше місто | Станиславів | ||
| Країна |  Польська Республіка | ||
| Регіон | Галичина | ||
| Межує з: Львівське воєводство, Тернопільське воєводство, Радівецький жудець, Сторожинецький жудець, Чернівецький жудець, Підкарпатська Русь | |||
| Повіти | 16 | ||
| Офіційна мова | польська | ||
| Населення | |||
| - повне | 1 339 191 (1921); 1 480 300 (1931) | ||
| - густота | 72,9 (1921); 87,5 (1931) | ||
| Площа | |||
| - повна | 18 368 км² (1921); 16 894 км² (1939) км² | ||
| Дата заснування | 23 грудня 1920 | ||
| Дата ліквідації | 19 вересня 1939 (де-факто) | ||
| воєвода | останній — Ярецький Станислав | ||
| Адреса | Станиславів, вул. Карпінського, 7 | ||
| Скорочення | ST | ||
 | |||
| Станиславівське воєводство на карті Другої Речі Посполитої | |||
| |||
Станиславівське воєводство охоплювало повністю сучасну Івано-Франківську область, а також (у поділі на райони до 2020 року) Стрийський, Сколівський, Жидачівський, Миколаївський райони Львівської області України.
17 грудня 1920 року польський сейм ухвалив закон «Про надання землі солдатам Війська Польського», виконуючи свою обіцянку під час війни з більшовиками, коли Варшава опинилася під загрозою захоплення. Уряд заходився реалізовувати свою обіцянку на українських землях, де розпочалося так зване осадництво — створення польських поселень із селян і колишніх військових.
Населення
Чисельність населення за переписами:
Більшість населення Станиславівського воєводства становили українці. Опубліковані польським урядом цифри про національний склад за результатами перепису 1931 року були спростовані сучасниками і за ними українці нібито становили лише 68 % населення воєводства або 1 006 400 осіб, у той же час поляки нібито становили аж 23 % (340 400 осіб), а євреї — 7 % (103 600 ос.) населення воєводства. Недостовірність поданих цифр спричинена не тільки зарахуванням поляками всіх римо-католиків (хоча серед них третину становили українці-латинники) та частини греко-католиків (цього віросповідання дотримувалися винятково українці) та юдеїв (ними були винятково євреї), а й «повна фантастичність» цифр Тлумацького повіту. Поляки та євреї проживали головним чином у містах, де вони становили більшість населення, особливо у Станиславові, Стрию, Коломиї, Снятині, Скольому і т. д.
На 1.01.1939 у воєводстві проживало 1 581 625 мешканців (1 183 785 українців-грекокатоликів — 75 %, 70 625 українців-латинників — 4 %, 145 470 поляків — 9 %, 13 790 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1 %, 145 810 євреїв — 9 % і 22145 німців та інших національностей — 1 %).
Густота населення воєводства була неоднорідною: прикарпатські та наддністрянські повіти були значно густіше заселені, ніж гірські карпатські повіти.
Головними містами воєводства були Станиславів, Коломия, Стрий i Снятин..
Мова
Мовний склад населення Станиславівського воєводства за даними перепису 1931 року
- українська — 1 018 303 (68,8 %)
- українська — 693 175
- руська (галицька) — 325 128
- польська — 332 175 (22,4 %)
- єврейська — 109 378 (7,3 %)
- їдиш — 101 256
- іврит — 8 122
- німецька — 16 737 (1,1 %)
- російська — 225 (0,02 %)
Рідна мова населення повітів Станиславівського воєводства за переписом 1931 року, %
| повіт | населення | українська | польська | єврейська | німецька |
|---|---|---|---|---|---|
| Городенківський | 92 894 | 64,5 | 29,9 | 5,4 | 0,0 |
| Долинський | 118 373 | 70,9 | 17,9 | 7,6 | 3,4 |
| Жидачівський | 83 817 | 72,9 | 19,6 | 5,6 | 1,7 |
| Калуський | 102 252 | 75,8 | 18,2 | 5,0 | 0,9 |
| Коломийський | 176 000 | 62,8 | 29,5 | 6,4 | 1,1 |
| Косівський | 93 952 | 85,0 | 7,2 | 7,2 | 0,0 |
| Надвірнянський | 140 702 | 79,7 | 12,0 | 7,8 | 0,2 |
| Рогатинський | 127 252 | 66,7 | 28,4 | 4,8 | 0,0 |
| Снятинський | 78 025 | 71,8 | 22,1 | 5,6 | 0,4 |
| Станиславівський | 198 359 | 60,6 | 24,7 | 13,6 | 0,9 |
| Стрийський | 152 631 | 69,6 | 16,5 | 10,1 | 3,6 |
| Тлумацький | 116 028 | 57,5 | 38,7 | 3,2 | 0,4 |
| Станиславівське воєводство | 1 480 285 | 68,8 | 22,4 | 7,4 | 1,1 |
Релігія
Релігійний склад населення за переписом 1931 року
- греко-католики — 1 079 019 (72,9 %)
- католики — 245 944 (16,6 %)
- юдеї — 139 746 (9,4 %)
- протестанти — 12 492 (0,8 %)
- православні — 891 (0,06 %)
Релігійний склад населення повітів Станиславівського воєводства за переписом 1931 року, %
| повіт | населення | греко-католики | римо-католики | юдеї | православні |
|---|---|---|---|---|---|
| Городенківський | 92 894 | 75,1 | 16,7 | 8,1 | 0,1 |
| Долинський | 118 373 | 75,8 | 13,2 | 8,8 | |
| Жидачівський | 83 817 | 75,3 | 18,0 | 6,3 | |
| Калуський | 102 252 | 78,9 | 14,1 | 6,1 | |
| Коломийський | 176 000 | 68,9 | 18,1 | 11,9 | 0,1 |
| Косівський | 93 952 | 86,1 | 5,3 | 8,3 | 0,1 |
| Надвірна | 140 702 | 80,3 | 10,8 | 8,3 | 0,1 |
| Рогатинський | 127 252 | 71,0 | 21,3 | 7,4 | |
| Снятинський | 78 025 | 79,1 | 11,1 | 9,1 | 0,1 |
| Станиславівський | 198 359 | 62,4 | 21,4 | 14,9 | 0,1 |
| Стрийський | 152 631 | 70,8 | 15,3 | 11,2 | 0,1 |
| Тлумацький | 116 028 | 66,0 | 27,1 | 5,8 | |
| Станиславівське воєводство | 1 480 285 | 72,9 | 16,6 | 9,4 | 0,1 |
Освіта
За переписом 1931 р. серед населення Станиславівського воєводства старше 10 років вміли читати та писати 62,2 %, вміли тільки читати 0,5 %, а 36,6 % населення не вміли читати і писати.
Серед юдеїв вміли читати і писати 86,2 % населення старше 5 років, серед римокатоликів — 77,1 %, серед грекокатоликів — 54,0 %.
Вміння читати і писати серед населення старше 10 років за даними перепису 1931 р., %
| повіт | населення | вміють читати і писати | вміють тільки читати | не вміють читати і писати | невідомо |
|---|---|---|---|---|---|
| Городенківський | 69 740 | 54,3 | 0,6 | 44,2 | 0,9 |
| Долинський | 87 736 | 59,5 | 0,5 | 39,0 | 1,1 |
| Жидачівський | 62 014 | 76,9 | 0,6 | 22,2 | 0,3 |
| Калуський | 74 946 | 63,9 | 0,4 | 35,3 | 0,4 |
| Коломийський | 135 152 | 62,7 | 0,6 | 36,3 | 0,4 |
| Косівський | 72 627 | 42,3 | 0,4 | 55,5 | 1,8 |
| Надвірна | 103 285 | 46,8 | 0,5 | 52,0 | 0,7 |
| Рогатинський | 94 514 | 72,3 | 0,6 | 26,5 | 0,7 |
| Снятинський | 61 320 | 60,6 | 0,3 | 38,5 | 0,6 |
| Станіславівський | 150 105 | 71,7 | 0,6 | 27,1 | 0,7 |
| Стрийський | 114 420 | 70,7 | 0,5 | 28,3 | 0,6 |
| Тлумацький | 86 311 | 55,9 | 0,7 | 42,5 | 0,9 |
| Станиславівське воєводство | 1 112 170 | 62,2 | 0,5 | 36,6 | 0,7 |
Адміністративний поділ
Станиславівське воєводство межувало на північному заході з Львівським воєводством, на північному сході з Тернопільським воєводством, на південному заході — з Підкарпатською Руссю Чехословаччини, південному сході — з Північною Буковиною Румунського королівства.
- У 1921 році Станиславівське воєводство поділялось на 16 повітів.
1 квітня 1929 р. ліквідовано Печеніжинський повіт, а його територію приєднано до Коломийського повіту.
17 квітня 1931 р. зі Станиславівського воєводства відокремлено Турківський повіт, який включено до Львівського воєводства.
1 квітня 1932 р. ліквідовано Богородчанський повіт, a його територію приєднано до Надвірнянського та Станиславівського повітів і ліквідовано Сколівський повіт, а його територію приєднано до Стрийського повіту. Отож, надалі Станиславівське воєводство поділялось на 12 повітів (включали 746 сільських ґмін і 26 міських).
У ході адміністративної реформи місцевого самоврядування 1934 року змінено структуру повітів, воєводство нараховувало 901 громаду, об'єднану в 119 сільських ґмін і 28 міських.
Площу територій повітів воєводства подано станом на 1939 р. У випадку ліквідації або зміни приналежності до воєводства територія повітів подана на останній рік існування в межах цього воєводства. Кількість населення подана на основі перепису населення 1931 р. в Польській республіці. У випадку ліквідованих або приєднаних до інших воєводств повітів кількість населення подано на підставі перепису населення 1921 р. в Польській республіці.
| Повіт | Площа.км² | Кількість населення | Центр повіту | Кількість населення | |
|---|---|---|---|---|---|
| Станиславівське воєводство | |||||
| Богородчанський (до 1932) | 854 | 70 212 |  | Богородчани | 2 615 |
| Городенківський | 849 | 92 900 |  | Городенка | 12 200 |
| Долинський | 2397 | 118 400 |  | Долина | 9 616 |
| Жидачівський | 883 | 83 800 |  | Жидачів | 4 534 |
| Калуський | 1137 | 102 300 |  | Калуш | 12.100 |
| Коломийський | 1339 | 176 000 |  | Коломия | 33 800 |
| Косівський | 1839 | 93 900 |  | Косів | 5 653 |
| Надвірнянський | 2472 | 140 700 |  | Надвірна | 8 716 |
| Печеніжинський (до 1929) | 496 | 43 085 |  | Печеніжин | 5 984 |
| Рогатинський | 1147 | 127 300 |  | Рогатин | 7 513 |
| Сколівський (до 1932) | 1268 | 50 310 |  | Сколе | 5 989 |
| Станиславівський | 1249 | 198 400 |  | Станиславів | 60 000 |
| Стрийський | 2081 | 152 600 |  | Стрий | 30 500 |
| Снятинський | 567 | 78 000 |  | Снятин | 10 800 |
| Тлумацький | 934 | 116 000 |  | Тлумач | 6 836 |
| Турківський (до 1931) | 1459 | 76 645 |  | Турка | 10 030 |
Станиславівські воєводи
- Едмунд Юристовський —— (21 жовтня 1921 — 18 серпня 1925) рр.
- Александер Дес Лоґес —— (18 серпня 1925 — 25 жовтня 1926) рр.
- Владислав Корсак —— (18 грудня 1926 — 12 вересня 1927) рр.
- Александер Моравський —— (28 жовтня 1927 — 30 жовтня 1928) рр.
- Броніслав Наконечников-Клюковський —— (30 жовтня 1928 — 29 серпня 1930) рр.
- Зиґмунт Яґодзінський —— (3 вересня 1930 — 1 лютого 1936) рр. (в. о. до 2 лютого 1931)
- Мечислав Стажинський —— (11 лютого 1936 — 22 червня 1936) рр. (в. о.)
- Ян Савіцький —— (23 червня 1936 — липень 1936) рр.
- Стефан Паславський —— (14 липня 1936 — 20 січня 1939) рр.
- Станіслав Ярецький —— (20 січня 1939 — 2 вересня 1939) рр.
Ліквідація
Припинило існування після анексії Західної України Союзом Радянських Соціалістичних Республік. З 10 повітів Станиславівського воєводства 27 листопада 1939 р. було утворено Станіславську область Української Радянської Соціалістичної Республіки, а Жидачівський і Стрийський повіти включені до складу Дрогобицької області УРСР.
У 1945—1946 р. з території колишнього Станиславівського воєводства репатрійовано 97,3 тис. поляків.
Примітки
- Ustawa z dnia 3 grudnia 1920 r. o tymczasowej organizacji władz administracyjnych II instancji (województw) na obszarze b. Królestwa Galicji i Lodomerji z W. Ks. Krakowskiem oraz na wchodzących w skład Rzeczypospolitej Polskiej obszarach Spisza i Orawy isap.sejm.gov.pl Закон від 3 грудня 1920 набрав чинності з 23 грудня 1920
- В. Кубійович. Національні відносини в Галичині в світлі перепису з 9.12.1931 р. // «Вістник»: місячник літератури, мистецтва, науки й громадського життя. — Кн. 3. — Львів, 1936. — С. 211—223.
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — XXXI + 175 с. Володимир Кубійович. Етнографічна карта південнозахідньої України (Галичини). 1:250,000. Формат карти: 150 х 141 см. / Published by Association of Ukrainian Former Combatants in Great Britain. Видано коштом і заходами Об'єднання бувших Вояків Українців у Великій Британії. Наукове товариство імені Шевченка. (Інститут національних дослідів). Мюнхен, Молоде життя, 1983.
- Romer, Eugenjusz. Powszechny atlas geograficzny. — Lwów-Warszawa,1928, mapa 47
- Drugi Powszechny Spis Ludności 1931 — Województwo stanisławowskie
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 marca 1929 r. o zniesieniu powiatu peczeniżyńskiego w województwie stanisławowskiem. isap.sejm.gov.pl
- Ustawa z dnia 20 marca 1931 r. o wyłączeniu powiatu turczańskiego z województwa stanisławowskiego.isap.sejm.gov.pl
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 7 stycznia 1932 r. w sprawie zniesienia oraz zmiany granic niektórych powiatów na obszarze województwa stanisławowskiego.isap.sejm.gov.pl
- Зібрання розпоряджень Станиславівського воєводського управління, 1932, с. 44 (пол.)
- Зібрання розпоряджень Станиславівського воєводського управління, 1934, с. 88. (пол.)
- Grzegorz Hryciuk, Przemiany narodowościowe i ludnościowe w Galicji Wschodniej i na Wołyniu w latach 1931—1948, Toruń 2005, Wyd. Adam Marszałek, , s. 334. (пол.)
Джерела
- Операція «Колонізація». Польське осадництво на західноукраїнських землях.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stanislavivske voyevodstvo administrativno teritorialna odinicya Polskoyi Respubliki yiyi najpivdennishe voyevodstvo vzdovzh todishnogo polsko rumunskogo kordonu Utvorene 23 grudnya 1920 roku z 16 povitiv z administrativnim centrom u Stanislavovi na aneksovanih Polskoyu respublikoyu zemlyah Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Stanislavivske voyevodstvopol Wojewodztwo stanislawowskieGerb Stanislavivskogo voyevodstva proyekt Adm centr StanislavivNajbilshe misto StanislavivKrayina Polska RespublikaRegion GalichinaMezhuye z Lvivske voyevodstvo Ternopilske voyevodstvo Radiveckij zhudec Storozhineckij zhudec Cherniveckij zhudec Pidkarpatska RusPoviti 16Oficijna mova polskaNaselennya povne 1 339 191 1921 1 480 300 1931 gustota 72 9 1921 87 5 1931 Plosha povna 18 368 km 1921 16 894 km 1939 km Data zasnuvannya 23 grudnya 1920Data likvidaciyi 19 veresnya 1939 de fakto voyevoda ostannij Yareckij StanislavAdresa Stanislaviv vul Karpinskogo 7Skorochennya STStanislavivske voyevodstvo na karti Drugoyi Rechi PospolitoyiStanislavivske voyevodstvo na karti Drugoyi Rechi PospolitoyiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stanislavivske voyevodstvoStanislavivske voyevodstvo administrativnij podil 1938 Zemskih povitiv 12 miskih povitiv 28 silskih gmin 119 Ivano Frankivsk Administrativnij budinok Stanislavivskogo voyevodstvaIvano Frankivska oblast na mapi Ukrayini Stanislavivske voyevodstvo ohoplyuvalo povnistyu suchasnu Ivano Frankivsku oblast a takozh u podili na rajoni do 2020 roku Strijskij Skolivskij Zhidachivskij Mikolayivskij rajoni Lvivskoyi oblasti Ukrayini 17 grudnya 1920 roku polskij sejm uhvaliv zakon Pro nadannya zemli soldatam Vijska Polskogo vikonuyuchi svoyu obicyanku pid chas vijni z bilshovikami koli Varshava opinilasya pid zagrozoyu zahoplennya Uryad zahodivsya realizovuvati svoyu obicyanku na ukrayinskih zemlyah de rozpochalosya tak zvane osadnictvo stvorennya polskih poselen iz selyan i kolishnih vijskovih NaselennyaChiselnist naselennya za perepisami 1921 r 1 339 191 1931 r 1 480 285 Bilshist naselennya Stanislavivskogo voyevodstva stanovili ukrayinci Opublikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad za rezultatami perepisu 1931 roku buli sprostovani suchasnikami i za nimi ukrayinci nibito stanovili lishe 68 naselennya voyevodstva abo 1 006 400 osib u toj zhe chas polyaki nibito stanovili azh 23 340 400 osib a yevreyi 7 103 600 os naselennya voyevodstva Nedostovirnist podanih cifr sprichinena ne tilki zarahuvannyam polyakami vsih rimo katolikiv hocha sered nih tretinu stanovili ukrayinci latinniki ta chastini greko katolikiv cogo virospovidannya dotrimuvalisya vinyatkovo ukrayinci ta yudeyiv nimi buli vinyatkovo yevreyi a j povna fantastichnist cifr Tlumackogo povitu Polyaki ta yevreyi prozhivali golovnim chinom u mistah de voni stanovili bilshist naselennya osoblivo u Stanislavovi Striyu Kolomiyi Snyatini Skolomu i t d Na 1 01 1939 u voyevodstvi prozhivalo 1 581 625 meshkanciv 1 183 785 ukrayinciv grekokatolikiv 75 70 625 ukrayinciv latinnikiv 4 145 470 polyakiv 9 13 790 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 1 145 810 yevreyiv 9 i 22145 nimciv ta inshih nacionalnostej 1 Gustota naselennya voyevodstva bula neodnoridnoyu prikarpatski ta naddnistryanski poviti buli znachno gustishe zaseleni nizh girski karpatski poviti Golovnimi mistami voyevodstva buli Stanislaviv Kolomiya Strij i Snyatin MovaMovnij sklad naselennya Stanislavivskogo voyevodstva za danimi perepisu 1931 roku ukrayinska 1 018 303 68 8 ukrayinska 693 175 ruska galicka 325 128 polska 332 175 22 4 yevrejska 109 378 7 3 yidish 101 256 ivrit 8 122 nimecka 16 737 1 1 rosijska 225 0 02 Ridna mova naselennya povitiv Stanislavivskogo voyevodstva za perepisom 1931 roku povit naselennya ukrayinska polska yevrejska nimeckaGorodenkivskij 92 894 64 5 29 9 5 4 0 0Dolinskij 118 373 70 9 17 9 7 6 3 4Zhidachivskij 83 817 72 9 19 6 5 6 1 7Kaluskij 102 252 75 8 18 2 5 0 0 9Kolomijskij 176 000 62 8 29 5 6 4 1 1Kosivskij 93 952 85 0 7 2 7 2 0 0Nadvirnyanskij 140 702 79 7 12 0 7 8 0 2Rogatinskij 127 252 66 7 28 4 4 8 0 0Snyatinskij 78 025 71 8 22 1 5 6 0 4Stanislavivskij 198 359 60 6 24 7 13 6 0 9Strijskij 152 631 69 6 16 5 10 1 3 6Tlumackij 116 028 57 5 38 7 3 2 0 4Stanislavivske voyevodstvo 1 480 285 68 8 22 4 7 4 1 1ReligiyaReligijnij sklad naselennya za perepisom 1931 roku greko katoliki 1 079 019 72 9 katoliki 245 944 16 6 yudeyi 139 746 9 4 protestanti 12 492 0 8 pravoslavni 891 0 06 Religijnij sklad naselennya povitiv Stanislavivskogo voyevodstva za perepisom 1931 roku povit naselennya greko katoliki rimo katoliki yudeyi pravoslavniGorodenkivskij 92 894 75 1 16 7 8 1 0 1Dolinskij 118 373 75 8 13 2 8 8Zhidachivskij 83 817 75 3 18 0 6 3Kaluskij 102 252 78 9 14 1 6 1Kolomijskij 176 000 68 9 18 1 11 9 0 1Kosivskij 93 952 86 1 5 3 8 3 0 1Nadvirna 140 702 80 3 10 8 8 3 0 1Rogatinskij 127 252 71 0 21 3 7 4Snyatinskij 78 025 79 1 11 1 9 1 0 1Stanislavivskij 198 359 62 4 21 4 14 9 0 1Strijskij 152 631 70 8 15 3 11 2 0 1Tlumackij 116 028 66 0 27 1 5 8Stanislavivske voyevodstvo 1 480 285 72 9 16 6 9 4 0 1OsvitaZa perepisom 1931 r sered naselennya Stanislavivskogo voyevodstva starshe 10 rokiv vmili chitati ta pisati 62 2 vmili tilki chitati 0 5 a 36 6 naselennya ne vmili chitati i pisati Sered yudeyiv vmili chitati i pisati 86 2 naselennya starshe 5 rokiv sered rimokatolikiv 77 1 sered grekokatolikiv 54 0 Vminnya chitati i pisati sered naselennya starshe 10 rokiv za danimi perepisu 1931 r povit naselennya vmiyut chitati i pisati vmiyut tilki chitati ne vmiyut chitati i pisati nevidomoGorodenkivskij 69 740 54 3 0 6 44 2 0 9Dolinskij 87 736 59 5 0 5 39 0 1 1Zhidachivskij 62 014 76 9 0 6 22 2 0 3Kaluskij 74 946 63 9 0 4 35 3 0 4Kolomijskij 135 152 62 7 0 6 36 3 0 4Kosivskij 72 627 42 3 0 4 55 5 1 8Nadvirna 103 285 46 8 0 5 52 0 0 7Rogatinskij 94 514 72 3 0 6 26 5 0 7Snyatinskij 61 320 60 6 0 3 38 5 0 6Stanislavivskij 150 105 71 7 0 6 27 1 0 7Strijskij 114 420 70 7 0 5 28 3 0 6Tlumackij 86 311 55 9 0 7 42 5 0 9Stanislavivske voyevodstvo 1 112 170 62 2 0 5 36 6 0 7Administrativnij podilStanislavivske voyevodstvo mezhuvalo na pivnichnomu zahodi z Lvivskim voyevodstvom na pivnichnomu shodi z Ternopilskim voyevodstvom na pivdennomu zahodi z Pidkarpatskoyu Russyu Chehoslovachchini pivdennomu shodi z Pivnichnoyu Bukovinoyu Rumunskogo korolivstva U 1921 roci Stanislavivske voyevodstvo podilyalos na 16 povitiv 1 kvitnya 1929 r likvidovano Pechenizhinskij povit a jogo teritoriyu priyednano do Kolomijskogo povitu 17 kvitnya 1931 r zi Stanislavivskogo voyevodstva vidokremleno Turkivskij povit yakij vklyucheno do Lvivskogo voyevodstva 1 kvitnya 1932 r likvidovano Bogorodchanskij povit a jogo teritoriyu priyednano do Nadvirnyanskogo ta Stanislavivskogo povitiv i likvidovano Skolivskij povit a jogo teritoriyu priyednano do Strijskogo povitu Otozh nadali Stanislavivske voyevodstvo podilyalos na 12 povitiv vklyuchali 746 silskih gmin i 26 miskih U hodi administrativnoyi reformi miscevogo samovryaduvannya 1934 roku zmineno strukturu povitiv voyevodstvo narahovuvalo 901 gromadu ob yednanu v 119 silskih gmin i 28 miskih Ploshu teritorij povitiv voyevodstva podano stanom na 1939 r U vipadku likvidaciyi abo zmini prinalezhnosti do voyevodstva teritoriya povitiv podana na ostannij rik isnuvannya v mezhah cogo voyevodstva Kilkist naselennya podana na osnovi perepisu naselennya 1931 r v Polskij respublici U vipadku likvidovanih abo priyednanih do inshih voyevodstv povitiv kilkist naselennya podano na pidstavi perepisu naselennya 1921 r v Polskij respublici Povit Plosha km Kilkist naselennya Centr povitu Kilkist naselennyaStanislavivske voyevodstvoBogorodchanskij do 1932 854 70 212 Bogorodchani 2 615Gorodenkivskij 849 92 900 Gorodenka 12 200Dolinskij 2397 118 400 Dolina 9 616Zhidachivskij 883 83 800 Zhidachiv 4 534Kaluskij 1137 102 300 Kalush 12 100Kolomijskij 1339 176 000 Kolomiya 33 800Kosivskij 1839 93 900 Kosiv 5 653Nadvirnyanskij 2472 140 700 Nadvirna 8 716Pechenizhinskij do 1929 496 43 085 Pechenizhin 5 984Rogatinskij 1147 127 300 Rogatin 7 513Skolivskij do 1932 1268 50 310 Skole 5 989Stanislavivskij 1249 198 400 Stanislaviv 60 000Strijskij 2081 152 600 Strij 30 500Snyatinskij 567 78 000 Snyatin 10 800Tlumackij 934 116 000 Tlumach 6 836Turkivskij do 1931 1459 76 645 Turka 10 030Stanislavivski voyevodi Edmund Yuristovskij 21 zhovtnya 1921 18 serpnya 1925 rr Aleksander Des Loges 18 serpnya 1925 25 zhovtnya 1926 rr Vladislav Korsak 18 grudnya 1926 12 veresnya 1927 rr Aleksander Moravskij 28 zhovtnya 1927 30 zhovtnya 1928 rr Bronislav Nakonechnikov Klyukovskij 30 zhovtnya 1928 29 serpnya 1930 rr Zigmunt Yagodzinskij 3 veresnya 1930 1 lyutogo 1936 rr v o do 2 lyutogo 1931 Mechislav Stazhinskij 11 lyutogo 1936 22 chervnya 1936 rr v o Yan Savickij 23 chervnya 1936 lipen 1936 rr Stefan Paslavskij 14 lipnya 1936 20 sichnya 1939 rr Stanislav Yareckij 20 sichnya 1939 2 veresnya 1939 rr LikvidaciyaPripinilo isnuvannya pislya aneksiyi Zahidnoyi Ukrayini Soyuzom Radyanskih Socialistichnih Respublik Z 10 povitiv Stanislavivskogo voyevodstva 27 listopada 1939 r bulo utvoreno Stanislavsku oblast Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki a Zhidachivskij i Strijskij poviti vklyucheni do skladu Drogobickoyi oblasti URSR U 1945 1946 r z teritoriyi kolishnogo Stanislavivskogo voyevodstva repatrijovano 97 3 tis polyakiv PrimitkiUstawa z dnia 3 grudnia 1920 r o tymczasowej organizacji wladz administracyjnych II instancji wojewodztw na obszarze b Krolestwa Galicji i Lodomerji z W Ks Krakowskiem oraz na wchodzacych w sklad Rzeczypospolitej Polskiej obszarach Spisza i Orawy isap sejm gov pl Zakon vid 3 grudnya 1920 nabrav chinnosti z 23 grudnya 1920 V Kubijovich Nacionalni vidnosini v Galichini v svitli perepisu z 9 12 1931 r Vistnik misyachnik literaturi mistectva nauki j gromadskogo zhittya Kn 3 Lviv 1936 S 211 223 Volodimir Kubijovich Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 XXXI 175 s Volodimir Kubijovich Etnografichna karta pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini 1 250 000 Format karti 150 h 141 sm Published by Association of Ukrainian Former Combatants in Great Britain Vidano koshtom i zahodami Ob yednannya buvshih Voyakiv Ukrayinciv u Velikij Britaniyi Naukove tovaristvo imeni Shevchenka Institut nacionalnih doslidiv Myunhen Molode zhittya 1983 Romer Eugenjusz Powszechny atlas geograficzny Lwow Warszawa 1928 mapa 47 Drugi Powszechny Spis Ludnosci 1931 Wojewodztwo stanislawowskie Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 16 marca 1929 r o zniesieniu powiatu peczenizynskiego w wojewodztwie stanislawowskiem isap sejm gov pl Ustawa z dnia 20 marca 1931 r o wylaczeniu powiatu turczanskiego z wojewodztwa stanislawowskiego isap sejm gov pl Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 7 stycznia 1932 r w sprawie zniesienia oraz zmiany granic niektorych powiatow na obszarze wojewodztwa stanislawowskiego isap sejm gov pl Zibrannya rozporyadzhen Stanislavivskogo voyevodskogo upravlinnya 1932 s 44 pol Zibrannya rozporyadzhen Stanislavivskogo voyevodskogo upravlinnya 1934 s 88 pol Grzegorz Hryciuk Przemiany narodowosciowe i ludnosciowe w Galicji Wschodniej i na Wolyniu w latach 1931 1948 Torun 2005 Wyd Adam Marszalek ISBN 83 7441 121 X s 334 pol DzherelaOperaciya Kolonizaciya Polske osadnictvo na zahidnoukrayinskih zemlyah