Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каспар Давид Фрідріх (нім. Caspar David Friedrich, 5 вересня 1774, Грайфсвальд — 7 травня 1840, Дрезден) — німецький художник, яскравий представник романтизму.
Романтизм в Німеччині
Найпослідовніші позиції романтизму виробили митці Франції. Саме там гостро, боляче відчувався розрив між гуманістичним ідеалом Просвітництва, що його обстоювала інтелектуальна еліта на чолі з Енциклопедистами та жорстокою дійсністю країни, терором французької революції, військовими авантюрами Наполеона, — веденням безкінечних воєн. Франція страждала від нівелювання особистості і практичного винищення молодого покоління у кампаніях Наполеона, розчарування у частих змінах політичної влади і відсутності перспектив стабільності. Романтизм Франції (на відміну від інших національних шкіл) мав також патріотичну, суспільну складову, яку яскраво втілили Теодор Жеріко в картині-спротиву «Пліт Медузи» та Ежен Делакруа — в картинах «Свобода, що веде народ» та «Винищення греків турками на Хіосі» («Різанина на Хіосі»). Унікальним явищем французького і європейського романтизму став барельєф «Марсельєза» на Тріумфальній арці в Парижі (скульптор — Франсуа Рюд).
У Франції найкращі досягнення зроблені в живопису та літературі. А французька музика романтизму значно зміцнила свої позиції після прибуття в Париж емігранта з підросійської тоді Польщі — Фредерика Шопена (1810—1849).
Дослідження романтизму виявили нерівномірність розвитку різних видів мистецтва. Значними були і національні розбіжності стилю. Не існувало також єдиного центру романтизму, як це було в Римі — визнаному центрі бароко Європи XVII століття. А відомі митці романтизму живуть як в столичних містах (Париж, Лондон), так і в країнах, що не були значними мистецькими осередками на той час (німецькі князівства, Російська імперія, США, Бельгія, Угорщина, Польща в складі Російської імперії). Так, романтизм в Німеччині мав досягнення в філософії і, частково, в живописі, де розвинулись споглядальні, меланхолійні чи містичні настрої окремої особи наодинці з величчю природи, з уламками величного минулого, з непізнанністю смерті чи Бога (меланхолійні портрети Отто Рунґе, світські, нецерковні одинаки Каспара Давіда Фрідріха, заглиблені в минуле персонажі Карла Шпіцвеґа). В німецькому романтизмі годі й шукати суспільно-політичну складову, притаманну французьким митцям. «Ми можемо в цьому світі тільки меланхолійно чекати, тільки жити очікуванням полум'я майбутнього. Справжня дія — не в реальності» — проголосив Людвіґ Тік в «Мандрах Франца Штернбальда». Думка, що може пройти життя, а особа так і не дочекається «полум'я майбутнього» до Тіка так і не дійшла. Невідомо також було, навіщо цьому «полум'ю майбутнього» — меланхолійні, сумні, нездатні на активні дії особи.
Життєпис
Батько майбутнього художника був ремісником-миловаром. Родина походила із Сілезії; була міцним осередком лютеранства. Був шостою (з десяти) дитиною. Ймовірно, на формування сумного складу характера майбутнього митця вплинули трагічні події дитинства. 1781 року померла його мати, а потім дві його сестри та брат.
Художню освіту почав опановувати в 1790 р. із архітектором і викладачем малювання в Ґрайфсвальдському університеті Кесторпом (J.G.Quistorp), а потім вдосконалював майстерність в місті Копенгаген, Данія, де навчався в період 1794–1798 рр. Точність ліній у його зрілих малюнках — вплив Кесторпа. По поверненні з Копенгагена почалися пошуки власного місця в художньому житті Німеччині. Втім, існувала суттєва відмінність молодого художника від неокласиків: настанови академізму з його потягом до пластики і перевагою античних сюжетів і античних героїв мало відбились на манері митця. Йому притаманна фотографічна точність у зображенні пейзажів, що видозмінилися у творчості Фрідріха. До того, ж він не був пов'язаний офіційною посадою ні з академією мистецтв, ні з якимось могутнім меценатом. Він став прикладом вільного художника, що працював на ринок.
У Каспара склалися добрі стосунки з норвезьким художником Юханом Далем, творча манера якого сформувалась під впливом Каспара Фрідріха.
В початковий період художник надавав перевагу малюнкам аквареллю, графіці, а потім перейшов до живопису олійними фарбами. Неодноразово відвідував узбережжя Балтійського моря та острів Рюген, Гарц, так звану Німецьку Швейцарію, рідний Грайфсвальд заради нових сюжетів і замальовок.
Твори художника виникали на осові реалістичних замальовок, які дороблялись у майстерні і набували настоїв суму, самозаглибленості, самоти персонажів, уповільненого плину часу і безнадії. Фрідріх писав з цього приводу:«Художник мусить малювати не лише те, що бачить перед собою, а й те, що бачить всередині себе…не варто все копіювати».
Завершивши навчання 1798 року, художник оселився в Дрездені, де приєднався до мистецького осередку, до якого належали художник Філіпп Отто Рунґе, письменники Людвіґ Тік (Ludwig Tieck)і Новаліс (Novalis). Його ранні твори, написані стриманим стилем, здобули схвалення Ґете й приз від Ваймарського мистецького товариства у 1805 році.
У пізній творчості художника, що започаткована олійним малюнком «Розп'яття в горах» (близько1808), годі відшукати твори бурхливо оптимістичні. Меланхолійні пошуки обумовили появу в його творчості філософсько-символічних натяків та настроїв. Навіть радісні мотиви зазвичай мають стриманий, ліричний стиль, що робить художника дуже впізнаваним. Найбільше символічне навантаження відбилося в пейзажах з поодинокими деревами, старовинними могилами, — трактованими митцем як поховання героїв, знову-таки поодиноких мандрівників і неактивних, мріливих споглядачів місяця, дольменами, туманом, далекими краєвидами. Але і вони, ці мандрівники і спостерігачі природи, сходів місяця ввечері, дальніх краєвидів ніби застигають перед величчю природи і Бога, перед плином часу, так і не розв'язавши ні їх загадковості, ні сутності. Символічні настрої художника найбільш яскраво вдбилися в картинах «Мандрівник над морем туману», «Три пори життя людини», «Чернець біля моря», «Розбита надія».
У 1824 році обрано професором Дрезденської академії.
Фрідріхове ставлення до життя й мистецтва є поєднанням данської й німецької філософій. З одного боку, митцеві бракує нестримності німецького романтизму; з іншого — данський романтизм не має містичних, фантастичних чи неймовірних рис.
Меланхолійний художник мав успіх, бо XIX століття широко навернулося до пейзажу як жанру, як засобу розкрити велич природи і волі Творця, як засобу через краєвид відтворити різні настрої людини і її місце в ній. Але період успіху був недовгим і через фанатичну відданість природі (і пейзажному жанрові) художника. і через прискорення історичного процесу, і через неможливість пейзажного жанру замінити всі інші. Свій внесок в несприйняття творів Каспара Фрідріха вносило і буржуазне суспільство — з його потягом до опереткової пишноти, помертвілих ідеалів академізму, періодам занепаду смаків буржуазної публіки з її неосвіченістю і буржуазною фанаберією.
Художник госто відчув відчуженість публіки і відповів на її охолодження спротивом усамітнення. Він ставав відлюдником. В останні роки хворів, з ним стався інсульт. Останні п'ять років життя працювати не міг.
Російські меценати
Серед знайомих художника — російський дворянин Жуковський Василь Андрійович (1783–1852), наближений до поезії і до російського імператорського двору, сам представник романтизму і сентименталізму. Він тоді перебував в Німеччині. Відчувши рідну душу в самотньому і хворому художнику, Жуковський сприяв знайомству росйського царя Миколи І з творчістю німецького романтика. Микола І, сам наполовину німець, одружений з пруською принцесою, сприймав німецьку як рідну мову власної родини, прихильно поставився до художника з Дрездена. Він почав купувати картини Каспара Давіда Фрідріха, чим сприяв появі в Імператорському Ермітажі цілої низки картин німецького романтика, немодного і неуспішного вже в Німеччині.
Коливання ставлення до спадщини художника
Протягом століть ставлення до художньої спадщини художника відрізнялось значними коливаннями. Після короткого періоду прихильності і успіху твори митця віднесли до немодних і малоцікавих. Німецькі князівства в XIX ст. двічі пройшли через соціальні потрясіння під час наполеонівської навали та в часи поєднання в єдину державу під проводом Пруссії. Меланхолійним картинам Каспара Давида Фрідріха відмовили в ідеальній просвітленісті чи релігійній містичності дійсно побожного художника. Хоча мотиви самотності особи, її загубленості в цьому світі не попали в мистецтві Німеччини і на новому етапі, відбившись і в графіці академічного Макса Клінгера, і в творах авангардно і демократично налаштованих художників зламу XIX–XX ст.
Справжнє випробування на відповіність світлим ідеалам мистецтва мав художній спадок Каспара Фрідріха в роки націонал-соціалізму. Фашистська ідеологія побачила в творах побожного, миролюбного і «кімнатного» художника — втілення арійського духу, уособлення найкращого з німецьких майстрів, який вдало поєднав містичність і героїзм нордичного народу. Подібні оцінки, напевно, дуже б здивували митця, будь він тоді живий.
В повоєнні десятиліття творчість художника початку XIX століття пережила чергову переоцінку, тож Фрідріху віддали шану як цікавому представнику національного варіанту романтизму без домішок невиправданого божевілля і ідеологічних навантажень трагічного XX століття. Творчість Каспара Давида Фрідріха нарешті посіла належне їй місце в історії мистецтва без зайвих, нехарактерних для неї додатків.
Вибрані твори
- «Пейзаж з камінням, руїнами і деревами», 1799,
- «Туман», 1807
- «Могила велетня взимку», 1807, Галерея нових майстрів, Дрезден
- «Долина річки Ельба»
- «Гірський пейзаж з веселкою», Ессен, Фолькванг музей
- «Пейзаж з дубом і мисливцем», Фонд Рейнхарта, Вінтертур
- «Зимовий пейзаж з церквою»
- «Могила героїв старовини»
- «Печери та гробниці», Кунстгалле, Бремен
- «Цвинтарна брама», Кунстгалле, Бремен
- «Брама на цвинтарі», Кунстгалле, Карлсруе
- «Панночка біля вікна», Берлін
- «Три пори життя людини»
- «Одинак-мандрівник над морем туману», Гамбурзька картинна галерея.
- «Вечір»
- «Схил і покинуте рілля біля Дрездена»
- «Чернець біля моря»
- «Розбита надія» (сучасна назва «Північний Льодовитий океан»), Гамбурзька картинна галерея
- «Прогулянка вітрильником»
- «Хрест на узбережжі Балтики», 1815, палац Шарлоттенбург
- «Вацманн», 1825, Стара національна галерея (Берлін)
- «Храм Юнони в Агрідженто», 1830,
- «Мрійник», Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Пасхальний ранок», Музей Тиссена-Борнемісса, Мадрид
- «Перший сніг», Гамбурзька картинна галерея
Галерея
-
![image]()
«В лісі», приватне зібрання -
![image]()
«Хмари небесні, вічні мандрівники», Гамбурзька картинна галерея -
![image]()
«Віддалене пасовисько з деревом», Стара національна галерея, Берлін -
![image]()
«Гірська арка», Музей Фолькванг, Ессен -
![image]()
«Цвинтар під снігом», Музей образотворчих мистецтв, Лейпциг -
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
«Скелястий пейзаж», Відень -
![image]()
«Цвинтарна брама», Кунстхалле, Бремен -
![image]()
«Брама на цвинтарі», Кунстхалле, Карлсруе -
![image]()
«Хрест біля Балтійського моря»,, Новий павільйон, Замок Шарлоттенбург -
![image]()
«Етапи життя», Музей образотворчих мистецтв, Лейпциг -
![image]()
«Корабель в полярному морі», Гамбурзька картинна галерея -
![image]()
«Кам'яна піраміда в снігу», Галерея нових майстрів, Дрезден -
![image]()
«Крейдяні скелі на острові Рюген», Музей Оскара Рейнхарта, Вінтертур -
![image]()
«Гірський пейзаж в Ельбських горах», Австрійська галерея Бельведер, Відень -
![image]()
«Дуб в снігу», Стара національна галерея, Берлін -
![image]()
«Вацманн», Стара національна галерея, Берлін
Примітки
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
- https://www.metmuseum.org/art/collection/search/354644
- колекція Бойманса онлайн — 2010.
- Caspar David Friedrich and the Age of German Romanticism By Linda Siegel, http://books.google.com/books?id=4jdyVQzDMAYC
- Britannica Encyclopaedia 2009
- Vaughan, William (1980), German Romantic Painting, New Haven: Yale University Press,
- Drescher, Seymour; Sharlin, Allan. Political Symbolism in Modern Europe: Essays in Honor of George L. Mosse Prox 310P. Transaction Publishers. Процитовано 14 жовтня 2023.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (англ.) - . Архів оригіналу за 8 червня 2012. Процитовано 1 липня 2012.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Див. також
- 5296 Фрідріх — астероїд, названий на його честь.
- Мистецтво Німеччини
- Просвітництво
- Класицизм
Джерела і ресурси інтернету
- Азадовский К. М., статья «Пейзаж в творчестве К. Д. Фридриха», в сборнике: «Проблемы романтизма», вып. 2, М., 1971;
- Sumowski W., Caspar David Friedrich-Studien, Wiesbaden, 1970;
- Werner Busch: Caspar David Friedrich. Ästhetik und Religion. CH Beck, München 2003,
- журнал «Гутен Таг», № 8, 1990, с.26-29
- Каспар Давид Фридрих, твори та життєпис. [ 9 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Заславський І. Я. «Жуковський Василь Андрійович» // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К. — С. 212—213.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kaspar David Fridrih nim Caspar David Friedrich 5 veresnya 1774 Grajfsvald 7 travnya 1840 Drezden nimeckij hudozhnik yaskravij predstavnik romantizmu Kaspar David Fridrihnim Caspar David FriedrichPortret hudozhnikaPri narodzhenni Caspar David FriedrichNarodzhennya 5 veresnya 1774 1774 09 05 GrajfsvaldSmert 7 travnya 1840 1840 05 07 65 rokiv DrezdenPohovannya dNacionalnist nimecKrayina NimechchinaReligiya lyuteranstvoZhanr pejzazh pobutovij zhanrNavchannya Grajfsvaldskij universitet i Danska korolivska akademiya vitonchenih mistectvDiyalnist hudozhnik skulptor arhitekturnij kreslyar akvarelist hudozhnik graver risuvalnik pejzazhistNapryamok romantizm sentimentalizmPokrovitel rosijskij car Mikola IVpliv Adam ElsgajmerVpliv na Yuhan Kristian DalVchitel d Tomas Turild Hristian Avgust Lorencen i Yens YulPracivnik dTvori pejzazh pobutovij zhanrBatko dMati dU shlyubi z dDiti d 1 Brati sestri dRoboti v kolekciyi galereya Belveder Shtedel Hudozhnij institut Chikago Muzej Tissen Bornemissa Muzej Getti Nacionalna galereya mistectv Muzej mistectva Metropoliten 2 Gravyurnij kabinet Drezden Vejmarskij palac d d Zamok Sharlottenburg d d d d Gamburzka kartinna galereya Stara nacionalna galereya Muzej Folkvang Muzej obrazotvorchih mistectv Kunst Museum Winterthur Reinhart am Stadtgarten d Ermitazh Derzhavni hudozhni zibrannya Drezdena Nacionalnij muzej mistectva arhitekturi i dizajnu Nacionalna galereya Bavarski derzhavni kolekciyi kartin Muzej Kunstpalast d d Nacionalnij muzej u Varshavi d Nacionalna galereya Sklyanij palac Nimeckij nacionalnij muzej Derzhavna kartinna galereya Karlsrue d Bremenska kartinna galereya Muzej Valrafa Riharca Muzej suchasnogo mistectva Lentos d d Nacionalna galereya d d Albertina d d Derzhavnij muzej mistectv Gravyurnij kabinet Berlin Hudozhnij muzej Sent Luyisa Derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv imeni O S Pushkina Nacionalnij muzej d 3 Muzej Bojmansa van Beningena 4 i Galereya novih majstrivAvtograf Kaspar David Fridrih u VikishovishiRomantizm v NimechchiniMalyunok K D Fridriha Romantichno nalashtovanij chitach Najposlidovnishi poziciyi romantizmu virobili mitci Franciyi Same tam gostro bolyache vidchuvavsya rozriv mizh gumanistichnim idealom Prosvitnictva sho jogo obstoyuvala intelektualna elita na choli z Enciklopedistami ta zhorstokoyu dijsnistyu krayini terorom francuzkoyi revolyuciyi vijskovimi avantyurami Napoleona vedennyam bezkinechnih voyen Franciya strazhdala vid nivelyuvannya osobistosti i praktichnogo vinishennya molodogo pokolinnya u kampaniyah Napoleona rozcharuvannya u chastih zminah politichnoyi vladi i vidsutnosti perspektiv stabilnosti Romantizm Franciyi na vidminu vid inshih nacionalnih shkil mav takozh patriotichnu suspilnu skladovu yaku yaskravo vtilili Teodor Zheriko v kartini sprotivu Plit Meduzi ta Ezhen Delakrua v kartinah Svoboda sho vede narod ta Vinishennya grekiv turkami na Hiosi Rizanina na Hiosi Unikalnim yavishem francuzkogo i yevropejskogo romantizmu stav barelyef Marselyeza na Triumfalnij arci v Parizhi skulptor Fransua Ryud U Franciyi najkrashi dosyagnennya zrobleni v zhivopisu ta literaturi A francuzka muzika romantizmu znachno zmicnila svoyi poziciyi pislya pributtya v Parizh emigranta z pidrosijskoyi todi Polshi Frederika Shopena 1810 1849 Doslidzhennya romantizmu viyavili nerivnomirnist rozvitku riznih vidiv mistectva Znachnimi buli i nacionalni rozbizhnosti stilyu Ne isnuvalo takozh yedinogo centru romantizmu yak ce bulo v Rimi viznanomu centri baroko Yevropi XVII stolittya A vidomi mitci romantizmu zhivut yak v stolichnih mistah Parizh London tak i v krayinah sho ne buli znachnimi misteckimi oseredkami na toj chas nimecki knyazivstva Rosijska imperiya SShA Belgiya Ugorshina Polsha v skladi Rosijskoyi imperiyi Tak romantizm v Nimechchini mav dosyagnennya v filosofiyi i chastkovo v zhivopisi de rozvinulis spoglyadalni melanholijni chi mistichni nastroyi okremoyi osobi naodinci z velichchyu prirodi z ulamkami velichnogo minulogo z nepiznannistyu smerti chi Boga melanholijni portreti Otto Runge svitski necerkovni odinaki Kaspara Davida Fridriha zaglibleni v minule personazhi Karla Shpicvega V nimeckomu romantizmi godi j shukati suspilno politichnu skladovu pritamannu francuzkim mitcyam Mi mozhemo v comu sviti tilki melanholijno chekati tilki zhiti ochikuvannyam polum ya majbutnogo Spravzhnya diya ne v realnosti progolosiv Lyudvig Tik v Mandrah Franca Shternbalda Dumka sho mozhe projti zhittya a osoba tak i ne dochekayetsya polum ya majbutnogo do Tika tak i ne dijshla Nevidomo takozh bulo navisho comu polum yu majbutnogo melanholijni sumni nezdatni na aktivni diyi osobi Zhittyepis Rozbita nadiya 1822 1824 rr Batko majbutnogo hudozhnika buv remisnikom milovarom Rodina pohodila iz Sileziyi bula micnim oseredkom lyuteranstva Buv shostoyu z desyati ditinoyu Jmovirno na formuvannya sumnogo skladu haraktera majbutnogo mitcya vplinuli tragichni podiyi ditinstva 1781 roku pomerla jogo mati a potim dvi jogo sestri ta brat Hudozhnyu osvitu pochav opanovuvati v 1790 r iz arhitektorom i vikladachem malyuvannya v Grajfsvaldskomu universiteti Kestorpom J G Quistorp a potim vdoskonalyuvav majsternist v misti Kopengagen Daniya de navchavsya v period 1794 1798 rr Tochnist linij u jogo zrilih malyunkah vpliv Kestorpa Po povernenni z Kopengagena pochalisya poshuki vlasnogo miscya v hudozhnomu zhitti Nimechchini Vtim isnuvala suttyeva vidminnist molodogo hudozhnika vid neoklasikiv nastanovi akademizmu z jogo potyagom do plastiki i perevagoyu antichnih syuzhetiv i antichnih geroyiv malo vidbilis na maneri mitcya Jomu pritamanna fotografichna tochnist u zobrazhenni pejzazhiv sho vidozminilisya u tvorchosti Fridriha Do togo zh vin ne buv pov yazanij oficijnoyu posadoyu ni z akademiyeyu mistectv ni z yakimos mogutnim mecenatom Vin stav prikladom vilnogo hudozhnika sho pracyuvav na rinok U Kaspara sklalisya dobri stosunki z norvezkim hudozhnikom Yuhanom Dalem tvorcha manera yakogo sformuvalas pid vplivom Kaspara Fridriha V pochatkovij period hudozhnik nadavav perevagu malyunkam akvarellyu grafici a potim perejshov do zhivopisu olijnimi farbami Neodnorazovo vidviduvav uzberezhzhya Baltijskogo morya ta ostriv Ryugen Garc tak zvanu Nimecku Shvejcariyu ridnij Grajfsvald zaradi novih syuzhetiv i zamalovok Tvori hudozhnika vinikali na osovi realistichnih zamalovok yaki doroblyalis u majsterni i nabuvali nastoyiv sumu samozagliblenosti samoti personazhiv upovilnenogo plinu chasu i beznadiyi Fridrih pisav z cogo privodu Hudozhnik musit malyuvati ne lishe te sho bachit pered soboyu a j te sho bachit vseredini sebe ne varto vse kopiyuvati Zavershivshi navchannya 1798 roku hudozhnik oselivsya v Drezdeni de priyednavsya do misteckogo oseredku do yakogo nalezhali hudozhnik Filipp Otto Runge pismenniki Lyudvig Tik Ludwig Tieck i Novalis Novalis Jogo ranni tvori napisani strimanim stilem zdobuli shvalennya Gete j priz vid Vajmarskogo misteckogo tovaristva u 1805 roci Rozp yattya v gorah 1808 rik U piznij tvorchosti hudozhnika sho zapochatkovana olijnim malyunkom Rozp yattya v gorah blizko1808 godi vidshukati tvori burhlivo optimistichni Melanholijni poshuki obumovili poyavu v jogo tvorchosti filosofsko simvolichnih natyakiv ta nastroyiv Navit radisni motivi zazvichaj mayut strimanij lirichnij stil sho robit hudozhnika duzhe vpiznavanim Najbilshe simvolichne navantazhennya vidbilosya v pejzazhah z poodinokimi derevami starovinnimi mogilami traktovanimi mitcem yak pohovannya geroyiv znovu taki poodinokih mandrivnikiv i neaktivnih mrilivih spoglyadachiv misyacya dolmenami tumanom dalekimi krayevidami Ale i voni ci mandrivniki i sposterigachi prirodi shodiv misyacya vvecheri dalnih krayevidiv nibi zastigayut pered velichchyu prirodi i Boga pered plinom chasu tak i ne rozv yazavshi ni yih zagadkovosti ni sutnosti Simvolichni nastroyi hudozhnika najbilsh yaskravo vdbilisya v kartinah Mandrivnik nad morem tumanu Tri pori zhittya lyudini Chernec bilya morya Rozbita nadiya U 1824 roci obrano profesorom Drezdenskoyi akademiyi Rinok u Grajfsvaldi 1818 Fridrihove stavlennya do zhittya j mistectva ye poyednannyam danskoyi j nimeckoyi filosofij Z odnogo boku mitcevi brakuye nestrimnosti nimeckogo romantizmu z inshogo danskij romantizm ne maye mistichnih fantastichnih chi nejmovirnih ris Melanholijnij hudozhnik mav uspih bo XIX stolittya shiroko navernulosya do pejzazhu yak zhanru yak zasobu rozkriti velich prirodi i voli Tvorcya yak zasobu cherez krayevid vidtvoriti rizni nastroyi lyudini i yiyi misce v nij Ale period uspihu buv nedovgim i cherez fanatichnu viddanist prirodi i pejzazhnomu zhanrovi hudozhnika i cherez priskorennya istorichnogo procesu i cherez nemozhlivist pejzazhnogo zhanru zaminiti vsi inshi Svij vnesok v nesprijnyattya tvoriv Kaspara Fridriha vnosilo i burzhuazne suspilstvo z jogo potyagom do operetkovoyi pishnoti pomertvilih idealiv akademizmu periodam zanepadu smakiv burzhuaznoyi publiki z yiyi neosvichenistyu i burzhuaznoyu fanaberiyeyu Hudozhnik gosto vidchuv vidchuzhenist publiki i vidpoviv na yiyi oholodzhennya sprotivom usamitnennya Vin stavav vidlyudnikom V ostanni roki hvoriv z nim stavsya insult Ostanni p yat rokiv zhittya pracyuvati ne mig Rosijski mecenatiZhukovskij Vasil Andrijovich Sered znajomih hudozhnika rosijskij dvoryanin Zhukovskij Vasil Andrijovich 1783 1852 nablizhenij do poeziyi i do rosijskogo imperatorskogo dvoru sam predstavnik romantizmu i sentimentalizmu Vin todi perebuvav v Nimechchini Vidchuvshi ridnu dushu v samotnomu i hvoromu hudozhniku Zhukovskij spriyav znajomstvu rosjskogo carya Mikoli I z tvorchistyu nimeckogo romantika Mikola I sam napolovinu nimec odruzhenij z pruskoyu princesoyu sprijmav nimecku yak ridnu movu vlasnoyi rodini prihilno postavivsya do hudozhnika z Drezdena Vin pochav kupuvati kartini Kaspara Davida Fridriha chim spriyav poyavi v Imperatorskomu Ermitazhi ciloyi nizki kartin nimeckogo romantika nemodnogo i neuspishnogo vzhe v Nimechchini Kolivannya stavlennya do spadshini hudozhnikaProtyagom stolit stavlennya do hudozhnoyi spadshini hudozhnika vidriznyalos znachnimi kolivannyami Pislya korotkogo periodu prihilnosti i uspihu tvori mitcya vidnesli do nemodnih i malocikavih Nimecki knyazivstva v XIX st dvichi projshli cherez socialni potryasinnya pid chas napoleonivskoyi navali ta v chasi poyednannya v yedinu derzhavu pid provodom Prussiyi Melanholijnim kartinam Kaspara Davida Fridriha vidmovili v idealnij prosvitlenisti chi religijnij mistichnosti dijsno pobozhnogo hudozhnika Hocha motivi samotnosti osobi yiyi zagublenosti v comu sviti ne popali v mistectvi Nimechchini i na novomu etapi vidbivshis i v grafici akademichnogo Maksa Klingera i v tvorah avangardno i demokratichno nalashtovanih hudozhnikiv zlamu XIX XX st Spravzhnye viprobuvannya na vidpovinist svitlim idealam mistectva mav hudozhnij spadok Kaspara Fridriha v roki nacional socializmu Fashistska ideologiya pobachila v tvorah pobozhnogo mirolyubnogo i kimnatnogo hudozhnika vtilennya arijskogo duhu uosoblennya najkrashogo z nimeckih majstriv yakij vdalo poyednav mistichnist i geroyizm nordichnogo narodu Podibni ocinki napevno duzhe b zdivuvali mitcya bud vin todi zhivij V povoyenni desyatilittya tvorchist hudozhnika pochatku XIX stolittya perezhila chergovu pereocinku tozh Fridrihu viddali shanu yak cikavomu predstavniku nacionalnogo variantu romantizmu bez domishok nevipravdanogo bozhevillya i ideologichnih navantazhen tragichnogo XX stolittya Tvorchist Kaspara Davida Fridriha nareshti posila nalezhne yij misce v istoriyi mistectva bez zajvih neharakternih dlya neyi dodatkiv Vibrani tvori Progulyanka v sutinkah Muzej Getti Kaliforniya Arkona Shid misyacya Albertina Viden Pejzazh z kaminnyam ruyinami i derevami 1799 Tuman 1807 Mogila veletnya vzimku 1807 Galereya novih majstriv Drezden Dolina richki Elba Girskij pejzazh z veselkoyu Essen Folkvang muzej Pejzazh z dubom i mislivcem Fond Rejnharta Vintertur Zimovij pejzazh z cerkvoyu Mogila geroyiv starovini Pecheri ta grobnici Kunstgalle Bremen Cvintarna brama Kunstgalle Bremen Brama na cvintari Kunstgalle Karlsrue Pannochka bilya vikna Berlin Tri pori zhittya lyudini Odinak mandrivnik nad morem tumanu Gamburzka kartinna galereya Vechir Shil i pokinute rillya bilya Drezdena Chernec bilya morya Rozbita nadiya suchasna nazva Pivnichnij Lodovitij okean Gamburzka kartinna galereya Progulyanka vitrilnikom Hrest na uzberezhzhi Baltiki 1815 palac Sharlottenburg Vacmann 1825 Stara nacionalna galereya Berlin Hram Yunoni v Agridzhento 1830 Mrijnik Ermitazh Sankt Peterburg Pashalnij ranok Muzej Tissena Bornemissa Madrid Pershij snig Gamburzka kartinna galereyaGalereya V lisi privatne zibrannya Hmari nebesni vichni mandrivniki Gamburzka kartinna galereya Viddalene pasovisko z derevom Stara nacionalna galereya Berlin Girska arka Muzej Folkvang Essen Cvintar pid snigom Muzej obrazotvorchih mistectv Lejpcig Dolmen pid snigom abo Mogila veletnya vzimku 1807 Galereya novih majstriv Drezden Progulyanka vitrilnikom 1819 Ermitazh Sankt Peterburg Skelyastij pejzazh Viden Cvintarna brama Kunsthalle Bremen Brama na cvintari Kunsthalle Karlsrue Hrest bilya Baltijskogo morya Novij paviljon Zamok Sharlottenburg Etapi zhittya Muzej obrazotvorchih mistectv Lejpcig Korabel v polyarnomu mori Gamburzka kartinna galereya Kam yana piramida v snigu Galereya novih majstriv Drezden Krejdyani skeli na ostrovi Ryugen Muzej Oskara Rejnharta Vintertur Girskij pejzazh v Elbskih gorah Avstrijska galereya Belveder Viden Dub v snigu Stara nacionalna galereya Berlin Vacmann Stara nacionalna galereya BerlinPrimitkiZvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2021 d Track Q110250907d Track Q2494649 https www metmuseum org art collection search 354644 kolekciya Bojmansa onlajn 2010 d Track Q38707107 Caspar David Friedrich and the Age of German Romanticism By Linda Siegel http books google com books id 4jdyVQzDMAYC Britannica Encyclopaedia 2009 Vaughan William 1980 German Romantic Painting New Haven Yale University Press ISBN 0 300 02387 1 Drescher Seymour Sharlin Allan Political Symbolism in Modern Europe Essays in Honor of George L Mosse Prox 310P Transaction Publishers Procitovano 14 zhovtnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya angl Arhiv originalu za 8 chervnya 2012 Procitovano 1 lipnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Div takozh5296 Fridrih asteroyid nazvanij na jogo chest Mistectvo Nimechchini Prosvitnictvo KlasicizmDzherela i resursi internetuPortal Mistectvo Azadovskij K M statya Pejzazh v tvorchestve K D Fridriha v sbornike Problemy romantizma vyp 2 M 1971 Sumowski W Caspar David Friedrich Studien Wiesbaden 1970 Werner Busch Caspar David Friedrich Asthetik und Religion CH Beck Munchen 2003 ISBN 3 406 50308 X zhurnal Guten Tag 8 1990 s 26 29 Kaspar David Fridrih tvori ta zhittyepis 9 bereznya 2012 u Wayback Machine Zaslavskij I Ya Zhukovskij Vasil Andrijovich Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1990 T 2 D K S 212 213 Posilannya