Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Lib Людвіг Йоганн ТікJohann Ludwig TieckІм я при народженні нім Johann Ludwig TieckПсевдонім Петер ЛеберехтНародився 31

Людвіг Тік

Людвіг Тік

Людвіг Йоганн Тік
Johann Ludwig Tieck
image
Ім'я при народженні нім. Johann Ludwig Tieck
Псевдонім Петер Леберехт
Народився 31 травня 1773(1773-05-31)
Берлін
Помер 28 квітня 1853(1853-04-28) (79 років)
Берлін
Поховання d
Країна image Королівство Пруссія
Діяльність письменник, критик
Alma mater Геттінгенський університет, Університет Мартіна Лютера і Університет Ерлангена—Нюрнберга
Мова творів німецька
Напрямок романтизм
Magnum opus d
Членство Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Батько d
Родичі d і d
Брати, сестри Крістіан Фрідрих Тік і d
У шлюбі з d
Автограф image
Нагороди
image image
image Людвіг Тік у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем (Тік).

Лю́двіг Ио́ганн Тік (нім. Johann Ludwig Tieck, 31 травня 1773, Берлін — 28 квітня 1853, Берлін) — німецький поет, письменник, драматург, перекладач.

Біографія

Народився у родині канатника. Батько мав необхідні статки, тож Тік зміг здобути прекрасну освіту в одній із найкращих гімназій — Фрідріх-Вердерівській, де він навчався з 1782 до 1792 р. У гімназії Тік познайомився з В. Г. Вакенродером, вплив якого помітно позначився на формуванні його естетичних і літературних уподобань. У 1793 р. друзі відвідали Нюрнберг і Бамберґ, що були центрами культурного життя Німеччини в епоху Дюрера. Вихований у гімназії інтерес до літератури, історії, мов визначив подальший вибір освіти Тіка. З 1792 до 1794 р. він вивчав історію, теологію та філософію в університетах Галле, Геттінгена, Ерланґена. Після закінчення університету Тік співпрацював з відомим видавцем Ф. Ніколаї, діяльність якого значною мірою сприяла поширенню в Німеччині тривіальної літератури та прищепленню читацькій публіці смаку до такого чтива. Саме у видавництві Ніколаї Тік вперше познайомився із законами белетристики, самобутнім представником якої у романтичній літературі він, зрештою, і став.

Початок творчої діяльності Тіка припадає на 1795—1796 pp. У 1795 р. побачили світ його твори «Абдалла, оповідання», написане ще у 1792 p., та «Примирення, оповідання». Проте літературне визнання Тіку приніс роман «Історія пана Вільяма Ловелла» («Geschichte des Herr William Lovell») у трьох томах, створений у 1795—1796 pp. У1796 р. Т. розпочав і свою перекладацьку діяльність — вийшла в світ його інтерпретація п'єси В. Шекспіра «Буря».,У 1797 р. поряд з публікацією своїх оповідань Тік видав книгу «Сердечні виповідання схимника-любителя мистецтв» («Herzensergiessungen eines kunstliebenden Kloster-bruders») В. Г. Вакенродера — твір, що справив потужний вплив не лише на формування естетичних уподобань самого Тіка, а й романтизму загалом.

У 1797 p. Тік здобув визнання як самобутній драматург і новеліст. Побачили світ такі його твори, як «Кіт у чоботях, дитяча казка у 3-х діях з інтермедіями, прологом та епілогом, твір Петера Леберехта» («Gestiefelten Kater»), а також «Народні казки, видані Петером Леберехтом» у трьох томах («Volksmarchen»); до збірника увійшла й казка «Білявий Екберт» («Der blonde Eckbert»).

У 1798 p. помер Вакенродер. Для Тіка це була величезна втрата. Тік вважав його не лише своїм другом, а й духовним наставником. Підтвердженням духовних та душевних зв'язків з Вакенродером став роман «Мандри Франца Штернбальда» удвох томах («Franz Sternbalds Wander-ungen», 1798). Своєрідним пам'ятником другові стало видання Тіка у 1798 р. «Фантазій про мистецтво для друзів мистецтва» («Phantasien tiber die Kunst far Freunde der Kunst»). В есе, оповіданнях, що увійшли до збірника, набуло втілення притаманне енським романтикам розуміння і трактування мистецтва. Того ж року побачили світ п'єси «Принц Цербіно, або Поїздка до Доброго смаку, у певному сенсі продовження Кота в чоботях, гра на 6 дій» і «Світ навиворіт. Історична драма на 5 дій».

У1799 р. Тік зблизився із Й. К. Ф. Шиллером — провідником енських романтиків. У енському гуртку романтиків Тік — один із послідовних шанувальників творчості В. Шекспіра та М. де Сервантеса, твори яких він перекладає і видає. Інтерес до Відродження у Тіка не слабшав ніколи, такою ж відданою була його любов до старої німецької поезії. Ще у 1793 р. Вакенродер у листі до Тіка звертав увагу на непідробну вартісність і дивовижні чари старонімецької поезії: «Принагідно зауважу, — пише Вакенродер, — що ти вельми мало знаєш старонімецьку літературу, якщо знаєш лише міннезинґерів. Вона взагалі у нас надто мало знана. А поза тим, у ній є чимало доброго, цікавого та своєрідного, і вона безмірно важлива для історії нації та духу». Тік завжди був непоганим учнем, а свідченням його чудових знань у царині німецької поезії давніх часів стала публікація у 1803 р. збірника «Пісні кохання швабської епохи в новій обробці».

У 1805 p. Тік зміг здійснити свою мрію про подорож до Італії. З липня 1805 до осені 1806 р. він мандрував країною Рафаеля, Мікеланджело, Л. да Вінчі, а в 1817 р. він, перекладач В. Шекспіра, знаний у Німеччині як шанувальник театру старої Англії, відвідав Британські острови.

У 1819 р. разом з родиною і графинею Генрієттою Фінкенштейн Тік подався у Дрезден, де жив до 1842 p., виконуючи обов'язки драматурга і гофрата (завідувача репертуарною частиною) у Дрезденському придворному театрі. Віддаючи багато часу та сил театрові, Тік не полишав і суто літературної праці. Упродовж років, проведених у Дрездені, він написав чимало новел та віршів, перекладав п'єси драматургів шекспірівської доби, публікував статті, присвячені німецькому й англійському театрам. Як і раніше, Тік активно займався виданням творів письменників та діячів мистецтва, близьких до романтичного руху, публікацією нових перекладів улюбленого Шекспіра. Перелік опублікованих авторів постійно розширювався: до вже виданих Вакенродера та Новаліса додалися тритомне зібрання творів Г. фон Клейста, «Посмертні твори і листування Зольґера» у двох томах, перекладені А. В. фон Шлеґелем, Т. Доротеї та графом В. Баудіссіне «Драматичні творіння Шекспіра» у дев'яти томах, а також повне зібрання творів письменника-штюрмера Й. М. Р. Ленца.

У 1842 р. Тік отримав запрошення пруського короля Фрідріха Вільгельма IV і переїхав у Берлін, де йому судилося прожити останнє десятиліття свого життя, працюючи у придворному театрі. 28 квітня 1853 p. Тік помер, залишивши величезну художню та критичну спадщину, щоправда, вельми неоднорідну за своїми естетичними критеріями та значенням.

Творчість

image
Кіт у чоботях.Петер Леберехт — псевдонім Тіка

Важко з певністю назвати жанр, у якому би Тік не спробував своїх сил. Він писав романи, казки, новели. Але під пером письменника навіть із найтрадиційнішими жанрами відбувалися дивовижні метаморфози. Либонь, саме в творчості Тіка повною мірою втілився принцип універсальності поезії, за який так послідовно виступали єнці. Яскравим прикладом втілення цього принципу може слугувати комедія «Кіт у чоботях». Тік свідомо обирає сюжет, відомий з казки III. Перро. Але повна назва твору виглядає так: «Кіт у чоботях, дитяча казка у 3-х діях з інтермедіями, прологом та епілогом, твір Петера Леберехта». У назві вказано все: і адресат, для якого створена п'єса, і структура твору, й інформант, який розповів світові історію про кота Гінца. Колись проникливий читач уже мав справу з такою практикою називання творів. Звичайно ж, це було не так уже й давно, за часів, які стали набутком не надто віддаленої історії, — в епоху Просвітництва. Назва твору повинна була наче символізувати перемогу здорового глузду, але вибір жанру (комедія), використання казкового сюжету і вказівка на адресата (дитяча казка) уже ставлять під сумнів настанову на здоровий глузд. Проте жодних сподівань на тріумф все пояснюючого розуму, який розставить усі крапки над «і», не залишається після першої ж ремарки: «Дія відбувається у партері. Комедія вже повна». Все змішалося. Партер займає місце на сцені, до сценічного простору входять і сцена, і зал для глядачів. Чути репліки, що свідчать про деяку розгубленість добропорядних бюргерів п. Мюллера і п. Шлоссера, яким пропонують у храмі муз переглянути дитячу казку. Але вчений п. Фішер, який зажив плодів просвіти, все з'ясовує: «З такими забобонами ми давно впоралися — просвіта принесла свої плоди», — відтак вчений п. Мюллер підсумовує: «Швидше за все, це звичайна міщанська драма з родинного життя». Отже, казку, яку партер трактує як «дитяче белькотіння», розсудливі дорослі відкидають і одностайно налаштовуються на перегляд міщанської драми — витвору раціоналістичної епохи Просвітництва, кумирами якої були А. В. Іфланд та А. Ф. Ф. Коцебу. Вже зав'язка, віртуозно виписана Тіком, визначила цілком новий поворот у добре відомому сюжеті. Історія кота Гінца та його господаря Готліба стала приводом не лише для розвінчування філістерського здорового глузду та претензій на формування художнього смаку, а й підставою для серйозної полеміки з естетичними нормами просвітницького театру, буквальне дотримання яких призвело до утвердження на німецькій сцені не високих традицій Г. Е. Лессінґа і Шиллера, а п'єс Коцебу і К°. «Кіт у чоботях» Тіка — це спроба повернути театрові «його споконвічну ідею, його суть» (А. Карельський).

Про несумісність казки і реальності, про згубний вплив світу людей на світ фантазії, таємниці Тік писав не раз. Цій темі присвячені його новели-казки «Білявий Екберт», «Ельфи» й ін.

У новелі-казці «Ельфи» («Elfen», 1811) Тік звертається до відомої легенди про казкових істот, які незримо для людей роблять дива. Вони допомагають працьовитим, віддячують добрим і чуйним. Цей переказ не раз зазнавав переробок. Своє трактування відомого сюжету зміг запропонувати і Тік. У його казці ельфи є уособленням вічних прихованих сил природи: води, скарбів земних надр. Природа у казці постає у вічному русі та зміні. Тік одухотворює природу.

Світ природи прекрасний і гармонійний, маленька Марія, яка потрапила до царства ельфів, навіть не відчуває плину часу, який тут минає повільніше, ніж у звичайному світі. їй здається, що вона була в дивовижному царстві лише один день, натомість на землі збігло аж сім років. Але ж відчуття часу є суб'єктивним, і в цьому Тік, як, утім, й інші романтики, глибоко переконаний. Вся річ у тім, що є одиницею вимірювання: дні, години, хвилини. Якщо кожна мить сповнена переживання, то час ущільнюється до краю. А емоцій та вражень у дивовижному царстві ельфів Марії аж ніяк не бракувало. У казці чудове царство ельфів існує на противагу буденному світові, у якому немає нічого незвичайного, тому що він існує за законами здорового глузду. Тік — прихильник такого світу, в якому досить місця для таємниць і фантазій, що так прикрашають життя! Але… фінал казки сумний: Марія мимоволі стала винуватницею загибелі царства ельфів, розкривши їхню таємницю. Ця необачність призвела до загибелі джерела, де жили ельфи, гинуть дерева та квіти, а з ними і Марія та Ельфіда, покровителька ельфів.. Зі світу зникає краса, а отже, й життя. Фінал казки, як завжди у Тіка, багатозначний: чи є загибель царства ельфів результатом необачності, а чи це наслідок вторгнення людини за межі таємниці? Хто відповідає за збереження краси та життя на Землі? Ось такі непрості питання виникають після прочитання цієї химерної казки.

У пізніх новелах Тік підкреслює думку про руйнівний вплив реальності, у якій все підпорядковане здоровому глузду, на світ, організований за іншими законами. Характерною з цього погляду є новела «Життя ллється через вінця» («Des Lebens Uberfluss», 1839). Світ мистецтва поданий у творі закоханими Генріхом і Кларою. Поєднавши свої долі всупереч волі батьків, вони змушені жити доволі скромно. Але всі їхні поневіряння компенсуються близькістю душ, у яких живе надія на кращі часи. Генріх веде щоденник, він захоплюється старовинними книгами, а Клара займається хатніми справами і з насолодою слухає написане чоловіком. Невідомо, як могла скластися їхня подальша доля, якби не неймовірно холодна зима і цілковитий брак коштів, які відірвали закоханих від земних турбот не лише в переносному, а й у прямому значенні. Генріх розібрав на дрова драбину, яка з'єднувала їхню кімнату на горищі з рештою світу. І ось у такому становищі повної ізоляції Генріхові сниться дивний сон, начебто він опинився на аукціоні, де відбувається розпродаж людей. Автор детально описує стан, у якому перебуває його герой: «Я почував себе тяжко упослідженим, мій сором не мав меж». З пихатою міною, неприхованою зловтіхою і презирством оглядають потенційні покупці пропонований їм товар. Слуга без церемоній відштовхує свого колишнього господаря, називаючи його «старим мотлохом», а хтось глузливо атестує і самого Генріха: «Ця погань нічого не варта». Показовою є й стартова ціна, з якої починається аукціон, — один гріш. Її призначає старий лахмітник. І хоча ціна поступово зростає, проте суть процедури не змінюється: продається людина, а розпалені азартом торжища учасники аукціону навіть не замислюються над абсурдністю того, що відбувається. Сон уривається, але пробудження не приносить спокою. На відміну від інших казкових новел Тіка, ця закінчується добре. Але в цьому щасливому фіналі так багато іронії, що поширюється не лише на тих, кого зазвичай називають філістерами або розсудливими бюргерами, а й на Клару та Генріха, які, здавалося би, належать до іншого табору. Автор аж ніяк не однозначно ставиться до тих, кого традиційно називали романтиками — «ентузіастами». Клара і Генріх опинилися, так би мовити, у подвійному полоні — вони є бранцями ілюзій і дійсності; для повного щастя їм, виявляється, врешті-решт, потрібні тільки тепла домівка і добрий ангел, готовий узяти на себе всі побутові турботи. Цей ідеал був дуже далекий від осяйних вершин, до яких кликала муза енських романтиків. Але Тік ніколи не нав'язує своєї думки і залишає читачеві право самому вирішувати, хто має рацію.

Примітки

Посилання

Література

  • Данилевский Р. Ю. Людвиг Тик и русский романтизм. — В кн.: Эпоха романтизма. Л., 1975
  • Тик Л. Белокурый Экберт. Жизнь льется через край. — В кн.: Избранная проза немецких романтиков, т. 1. М., 1979
  • Тик Л. Поэзия немецких романтиков. М., 1985
  • Тик Л. Странствия Франца Штернбальда. М., 1987
  • Карельский А. В. Драма немецкого романтизма. М., 1992

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lib Lyudvig Jogann TikJohann Ludwig TieckIm ya pri narodzhenni nim Johann Ludwig TieckPsevdonim Peter LeberehtNarodivsya 31 travnya 1773 1773 05 31 BerlinPomer 28 kvitnya 1853 1853 04 28 79 rokiv BerlinPohovannya dKrayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnist pismennik kritikAlma mater Gettingenskij universitet Universitet Martina Lyutera i Universitet Erlangena NyurnbergaMova tvoriv nimeckaNapryamok romantizmMagnum opus dChlenstvo Shvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostejBatko dRodichi d i dBrati sestri Kristian Fridrih Tik i dU shlyubi z dAvtografNagorodi Lyudvig Tik u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tik Lyu dvig Io gann Tik nim Johann Ludwig Tieck 31 travnya 1773 Berlin 28 kvitnya 1853 Berlin nimeckij poet pismennik dramaturg perekladach BiografiyaNarodivsya u rodini kanatnika Batko mav neobhidni statki tozh Tik zmig zdobuti prekrasnu osvitu v odnij iz najkrashih gimnazij Fridrih Verderivskij de vin navchavsya z 1782 do 1792 r U gimnaziyi Tik poznajomivsya z V G Vakenroderom vpliv yakogo pomitno poznachivsya na formuvanni jogo estetichnih i literaturnih upodoban U 1793 r druzi vidvidali Nyurnberg i Bamberg sho buli centrami kulturnogo zhittya Nimechchini v epohu Dyurera Vihovanij u gimnaziyi interes do literaturi istoriyi mov viznachiv podalshij vibir osviti Tika Z 1792 do 1794 r vin vivchav istoriyu teologiyu ta filosofiyu v universitetah Galle Gettingena Erlangena Pislya zakinchennya universitetu Tik spivpracyuvav z vidomim vidavcem F Nikolayi diyalnist yakogo znachnoyu miroyu spriyala poshirennyu v Nimechchini trivialnoyi literaturi ta prisheplennyu chitackij publici smaku do takogo chtiva Same u vidavnictvi Nikolayi Tik vpershe poznajomivsya iz zakonami beletristiki samobutnim predstavnikom yakoyi u romantichnij literaturi vin zreshtoyu i stav Pochatok tvorchoyi diyalnosti Tika pripadaye na 1795 1796 pp U 1795 r pobachili svit jogo tvori Abdalla opovidannya napisane she u 1792 p ta Primirennya opovidannya Prote literaturne viznannya Tiku prinis roman Istoriya pana Vilyama Lovella Geschichte des Herr William Lovell u troh tomah stvorenij u 1795 1796 pp U1796 r T rozpochav i svoyu perekladacku diyalnist vijshla v svit jogo interpretaciya p yesi V Shekspira Burya U 1797 r poryad z publikaciyeyu svoyih opovidan Tik vidav knigu Serdechni vipovidannya shimnika lyubitelya mistectv Herzensergiessungen eines kunstliebenden Kloster bruders V G Vakenrodera tvir sho spraviv potuzhnij vpliv ne lishe na formuvannya estetichnih upodoban samogo Tika a j romantizmu zagalom U 1797 p Tik zdobuv viznannya yak samobutnij dramaturg i novelist Pobachili svit taki jogo tvori yak Kit u chobotyah dityacha kazka u 3 h diyah z intermediyami prologom ta epilogom tvir Petera Leberehta Gestiefelten Kater a takozh Narodni kazki vidani Peterom Leberehtom u troh tomah Volksmarchen do zbirnika uvijshla j kazka Bilyavij Ekbert Der blonde Eckbert U 1798 p pomer Vakenroder Dlya Tika ce bula velichezna vtrata Tik vvazhav jogo ne lishe svoyim drugom a j duhovnim nastavnikom Pidtverdzhennyam duhovnih ta dushevnih zv yazkiv z Vakenroderom stav roman Mandri Franca Shternbalda udvoh tomah Franz Sternbalds Wander ungen 1798 Svoyeridnim pam yatnikom drugovi stalo vidannya Tika u 1798 r Fantazij pro mistectvo dlya druziv mistectva Phantasien tiber die Kunst far Freunde der Kunst V ese opovidannyah sho uvijshli do zbirnika nabulo vtilennya pritamanne enskim romantikam rozuminnya i traktuvannya mistectva Togo zh roku pobachili svit p yesi Princ Cerbino abo Poyizdka do Dobrogo smaku u pevnomu sensi prodovzhennya Kota v chobotyah gra na 6 dij i Svit navivorit Istorichna drama na 5 dij U1799 r Tik zblizivsya iz J K F Shillerom providnikom enskih romantikiv U enskomu gurtku romantikiv Tik odin iz poslidovnih shanuvalnikiv tvorchosti V Shekspira ta M de Servantesa tvori yakih vin perekladaye i vidaye Interes do Vidrodzhennya u Tika ne slabshav nikoli takoyu zh viddanoyu bula jogo lyubov do staroyi nimeckoyi poeziyi She u 1793 r Vakenroder u listi do Tika zvertav uvagu na nepidrobnu vartisnist i divovizhni chari staronimeckoyi poeziyi Prinagidno zauvazhu pishe Vakenroder sho ti velmi malo znayesh staronimecku literaturu yaksho znayesh lishe minnezingeriv Vona vzagali u nas nadto malo znana A poza tim u nij ye chimalo dobrogo cikavogo ta svoyeridnogo i vona bezmirno vazhliva dlya istoriyi naciyi ta duhu Tik zavzhdi buv nepoganim uchnem a svidchennyam jogo chudovih znan u carini nimeckoyi poeziyi davnih chasiv stala publikaciya u 1803 r zbirnika Pisni kohannya shvabskoyi epohi v novij obrobci U 1805 p Tik zmig zdijsniti svoyu mriyu pro podorozh do Italiyi Z lipnya 1805 do oseni 1806 r vin mandruvav krayinoyu Rafaelya Mikelandzhelo L da Vinchi a v 1817 r vin perekladach V Shekspira znanij u Nimechchini yak shanuvalnik teatru staroyi Angliyi vidvidav Britanski ostrovi U 1819 r razom z rodinoyu i grafineyu Genriyettoyu Finkenshtejn Tik podavsya u Drezden de zhiv do 1842 p vikonuyuchi obov yazki dramaturga i gofrata zaviduvacha repertuarnoyu chastinoyu u Drezdenskomu pridvornomu teatri Viddayuchi bagato chasu ta sil teatrovi Tik ne polishav i suto literaturnoyi praci Uprodovzh rokiv provedenih u Drezdeni vin napisav chimalo novel ta virshiv perekladav p yesi dramaturgiv shekspirivskoyi dobi publikuvav statti prisvyacheni nimeckomu j anglijskomu teatram Yak i ranishe Tik aktivno zajmavsya vidannyam tvoriv pismennikiv ta diyachiv mistectva blizkih do romantichnogo ruhu publikaciyeyu novih perekladiv ulyublenogo Shekspira Perelik opublikovanih avtoriv postijno rozshiryuvavsya do vzhe vidanih Vakenrodera ta Novalisa dodalisya tritomne zibrannya tvoriv G fon Klejsta Posmertni tvori i listuvannya Zolgera u dvoh tomah perekladeni A V fon Shlegelem T Doroteyi ta grafom V Baudissine Dramatichni tvorinnya Shekspira u dev yati tomah a takozh povne zibrannya tvoriv pismennika shtyurmera J M R Lenca U 1842 r Tik otrimav zaproshennya pruskogo korolya Fridriha Vilgelma IV i pereyihav u Berlin de jomu sudilosya prozhiti ostannye desyatilittya svogo zhittya pracyuyuchi u pridvornomu teatri 28 kvitnya 1853 p Tik pomer zalishivshi velicheznu hudozhnyu ta kritichnu spadshinu shopravda velmi neodnoridnu za svoyimi estetichnimi kriteriyami ta znachennyam TvorchistKit u chobotyah Peter Lebereht psevdonim Tika Vazhko z pevnistyu nazvati zhanr u yakomu bi Tik ne sprobuvav svoyih sil Vin pisav romani kazki noveli Ale pid perom pismennika navit iz najtradicijnishimi zhanrami vidbuvalisya divovizhni metamorfozi Libon same v tvorchosti Tika povnoyu miroyu vtilivsya princip universalnosti poeziyi za yakij tak poslidovno vistupali yenci Yaskravim prikladom vtilennya cogo principu mozhe sluguvati komediya Kit u chobotyah Tik svidomo obiraye syuzhet vidomij z kazki III Perro Ale povna nazva tvoru viglyadaye tak Kit u chobotyah dityacha kazka u 3 h diyah z intermediyami prologom ta epilogom tvir Petera Leberehta U nazvi vkazano vse i adresat dlya yakogo stvorena p yesa i struktura tvoru j informant yakij rozpoviv svitovi istoriyu pro kota Ginca Kolis proniklivij chitach uzhe mav spravu z takoyu praktikoyu nazivannya tvoriv Zvichajno zh ce bulo ne tak uzhe j davno za chasiv yaki stali nabutkom ne nadto viddalenoyi istoriyi v epohu Prosvitnictva Nazva tvoru povinna bula nache simvolizuvati peremogu zdorovogo gluzdu ale vibir zhanru komediya vikoristannya kazkovogo syuzhetu i vkazivka na adresata dityacha kazka uzhe stavlyat pid sumniv nastanovu na zdorovij gluzd Prote zhodnih spodivan na triumf vse poyasnyuyuchogo rozumu yakij rozstavit usi krapki nad i ne zalishayetsya pislya pershoyi zh remarki Diya vidbuvayetsya u parteri Komediya vzhe povna Vse zmishalosya Parter zajmaye misce na sceni do scenichnogo prostoru vhodyat i scena i zal dlya glyadachiv Chuti repliki sho svidchat pro deyaku rozgublenist dobroporyadnih byurgeriv p Myullera i p Shlossera yakim proponuyut u hrami muz pereglyanuti dityachu kazku Ale vchenij p Fisher yakij zazhiv plodiv prosviti vse z yasovuye Z takimi zabobonami mi davno vporalisya prosvita prinesla svoyi plodi vidtak vchenij p Myuller pidsumovuye Shvidshe za vse ce zvichajna mishanska drama z rodinnogo zhittya Otzhe kazku yaku parter traktuye yak dityache belkotinnya rozsudlivi dorosli vidkidayut i odnostajno nalashtovuyutsya na pereglyad mishanskoyi drami vitvoru racionalistichnoyi epohi Prosvitnictva kumirami yakoyi buli A V Ifland ta A F F Kocebu Vzhe zav yazka virtuozno vipisana Tikom viznachila cilkom novij povorot u dobre vidomomu syuzheti Istoriya kota Ginca ta jogo gospodarya Gotliba stala privodom ne lishe dlya rozvinchuvannya filisterskogo zdorovogo gluzdu ta pretenzij na formuvannya hudozhnogo smaku a j pidstavoyu dlya serjoznoyi polemiki z estetichnimi normami prosvitnickogo teatru bukvalne dotrimannya yakih prizvelo do utverdzhennya na nimeckij sceni ne visokih tradicij G E Lessinga i Shillera a p yes Kocebu i K Kit u chobotyah Tika ce sproba povernuti teatrovi jogo spokonvichnu ideyu jogo sut A Karelskij Pro nesumisnist kazki i realnosti pro zgubnij vpliv svitu lyudej na svit fantaziyi tayemnici Tik pisav ne raz Cij temi prisvyacheni jogo noveli kazki Bilyavij Ekbert Elfi j in U noveli kazci Elfi Elfen 1811 Tik zvertayetsya do vidomoyi legendi pro kazkovih istot yaki nezrimo dlya lyudej roblyat diva Voni dopomagayut pracovitim viddyachuyut dobrim i chujnim Cej perekaz ne raz zaznavav pererobok Svoye traktuvannya vidomogo syuzhetu zmig zaproponuvati i Tik U jogo kazci elfi ye uosoblennyam vichnih prihovanih sil prirodi vodi skarbiv zemnih nadr Priroda u kazci postaye u vichnomu rusi ta zmini Tik oduhotvoryuye prirodu Svit prirodi prekrasnij i garmonijnij malenka Mariya yaka potrapila do carstva elfiv navit ne vidchuvaye plinu chasu yakij tut minaye povilnishe nizh u zvichajnomu sviti yij zdayetsya sho vona bula v divovizhnomu carstvi lishe odin den natomist na zemli zbiglo azh sim rokiv Ale zh vidchuttya chasu ye sub yektivnim i v comu Tik yak utim j inshi romantiki gliboko perekonanij Vsya rich u tim sho ye odiniceyu vimiryuvannya dni godini hvilini Yaksho kozhna mit spovnena perezhivannya to chas ushilnyuyetsya do krayu A emocij ta vrazhen u divovizhnomu carstvi elfiv Mariyi azh niyak ne brakuvalo U kazci chudove carstvo elfiv isnuye na protivagu budennomu svitovi u yakomu nemaye nichogo nezvichajnogo tomu sho vin isnuye za zakonami zdorovogo gluzdu Tik prihilnik takogo svitu v yakomu dosit miscya dlya tayemnic i fantazij sho tak prikrashayut zhittya Ale final kazki sumnij Mariya mimovoli stala vinuvatniceyu zagibeli carstva elfiv rozkrivshi yihnyu tayemnicyu Cya neobachnist prizvela do zagibeli dzherela de zhili elfi ginut dereva ta kviti a z nimi i Mariya ta Elfida pokrovitelka elfiv Zi svitu znikaye krasa a otzhe j zhittya Final kazki yak zavzhdi u Tika bagatoznachnij chi ye zagibel carstva elfiv rezultatom neobachnosti a chi ce naslidok vtorgnennya lyudini za mezhi tayemnici Hto vidpovidaye za zberezhennya krasi ta zhittya na Zemli Os taki neprosti pitannya vinikayut pislya prochitannya ciyeyi himernoyi kazki U piznih novelah Tik pidkreslyuye dumku pro rujnivnij vpliv realnosti u yakij vse pidporyadkovane zdorovomu gluzdu na svit organizovanij za inshimi zakonami Harakternoyu z cogo poglyadu ye novela Zhittya llyetsya cherez vincya Des Lebens Uberfluss 1839 Svit mistectva podanij u tvori zakohanimi Genrihom i Klaroyu Poyednavshi svoyi doli vsuperech voli batkiv voni zmusheni zhiti dovoli skromno Ale vsi yihni poneviryannya kompensuyutsya blizkistyu dush u yakih zhive nadiya na krashi chasi Genrih vede shodennik vin zahoplyuyetsya starovinnimi knigami a Klara zajmayetsya hatnimi spravami i z nasolodoyu sluhaye napisane cholovikom Nevidomo yak mogla sklastisya yihnya podalsha dolya yakbi ne nejmovirno holodna zima i cilkovitij brak koshtiv yaki vidirvali zakohanih vid zemnih turbot ne lishe v perenosnomu a j u pryamomu znachenni Genrih rozibrav na drova drabinu yaka z yednuvala yihnyu kimnatu na gorishi z reshtoyu svitu I os u takomu stanovishi povnoyi izolyaciyi Genrihovi snitsya divnij son nachebto vin opinivsya na aukcioni de vidbuvayetsya rozprodazh lyudej Avtor detalno opisuye stan u yakomu perebuvaye jogo geroj Ya pochuvav sebe tyazhko uposlidzhenim mij sorom ne mav mezh Z pihatoyu minoyu neprihovanoyu zlovtihoyu i prezirstvom oglyadayut potencijni pokupci proponovanij yim tovar Sluga bez ceremonij vidshtovhuye svogo kolishnogo gospodarya nazivayuchi jogo starim motlohom a htos gluzlivo atestuye i samogo Genriha Cya pogan nichogo ne varta Pokazovoyu ye j startova cina z yakoyi pochinayetsya aukcion odin grish Yiyi priznachaye starij lahmitnik I hocha cina postupovo zrostaye prote sut proceduri ne zminyuyetsya prodayetsya lyudina a rozpaleni azartom torzhisha uchasniki aukcionu navit ne zamislyuyutsya nad absurdnistyu togo sho vidbuvayetsya Son urivayetsya ale probudzhennya ne prinosit spokoyu Na vidminu vid inshih kazkovih novel Tika cya zakinchuyetsya dobre Ale v comu shaslivomu finali tak bagato ironiyi sho poshiryuyetsya ne lishe na tih kogo zazvichaj nazivayut filisterami abo rozsudlivimi byurgerami a j na Klaru ta Genriha yaki zdavalosya bi nalezhat do inshogo taboru Avtor azh niyak ne odnoznachno stavitsya do tih kogo tradicijno nazivali romantikami entuziastami Klara i Genrih opinilisya tak bi moviti u podvijnomu poloni voni ye brancyami ilyuzij i dijsnosti dlya povnogo shastya yim viyavlyayetsya vreshti resht potribni tilki tepla domivka i dobrij angel gotovij uzyati na sebe vsi pobutovi turboti Cej ideal buv duzhe dalekij vid osyajnih vershin do yakih klikala muza enskih romantikiv Ale Tik nikoli ne nav yazuye svoyeyi dumki i zalishaye chitachevi pravo samomu virishuvati hto maye raciyu PrimitkiPosilannyaL Tik 1773 1853 Zarubizhna literatura XIX storichchya Doba romantizmu Pidruchnik Nalivajko D S Shahova K O Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2001 S 40 45 Tik Jogann Lyudvig Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 606 ISBN 966 692 744 6 Tik Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 http dic academic ru dic nsf enc colier 2786 TIK 18 veresnya 2019 u Wayback Machine http az lib ru t tik l text 0020 shtml 28 listopada 2012 u Wayback Machine http tvori com ua lyudvig tik j vilgelm vakenroder 7 lyutogo 2013 u Wayback Machine LiteraturaDanilevskij R Yu Lyudvig Tik i russkij romantizm V kn Epoha romantizma L 1975 Tik L Belokuryj Ekbert Zhizn letsya cherez kraj V kn Izbrannaya proza nemeckih romantikov t 1 M 1979 Tik L Poeziya nemeckih romantikov M 1985 Tik L Stranstviya Franca Shternbalda M 1987 Karelskij A V Drama nemeckogo romantizma M 1992

Дата публікації:
Топ