«Та́йна вече́ря» — картина українського живописця Миколи Ґе (1831—1894), завершена 1863 року. Вона є частиною колекції Державного російського музею в Санкт-Петербурзі (інв. Ж-4141). Розмір картини — 283 × 382 см.
Та́йна вечеря | |
Автор | Ґе Микола Миколайович |
---|---|
Час створення | 1863 |
Розміри | 283 × 382 см |
Матеріал | полотно |
Техніка | олія |
Місцезнаходження | Російський музей (Санкт-Петербург, Росія) |
Микола Ґе працював над цим полотном у 1861—1863 роках у Флоренції під час його пенсіонерської поїздки закордон. Після того як Ґе привіз картину до Петербурга, вона експонувалася на Академічній виставці 1863 року. Рада Академії мистецтв високо оцінила майстерність художника, проявлену ним при написанні картини, і надала йому звання професора історичного живопису, а саме полотно придбав імператор Олександр II для музею Академії мистецтв.
На картині зображена тайна вечеря — описана в Новому Заповіті остання трапеза Ісуса Христа з його дванадцятьма апостолами, під час якої він передбачив, що один з них — Юда Іскаріот — зрадить його. Цей сюжет був популярним серед митців у галузі християнського мистецтва — свої версії зображення останньої вечері Ісуса Христа, серед решти, створили Леонардо да Вінчі, Сальвадор Далі, Доменіко ді Бігорді, Андреа дель Кастаньйо.
Картину спіткав успіх, її багато обговорювали, але ставлення критиків до неї різнилося: одні схвалювали новаторське трактування євангельського сюжету, а інші, водночас, вважали, що образи Христа та апостолів є занадто далекими від традиційного розуміння, і вони написані недостатньо переконливо.
Микола Ґе створив щонайменше два зменшених авторських повторення картини, одне з яких належить до колекції Державної Третьяковської галереї, а інше перебуває в Саратовському державному художньому музеї імені Радищева.
Передумови
Тайна вечеря Ісуса та дванадцяти апостолів завжди була популярною темою в християнському мистецтві, часто — в рамках циклу про життя Христа. Перші зображення тайної вечері беруть початок ще з раннього християнства, їх приклади можна зустріти в римських катакомбах.
Зображення останньої вечері Ісуса Христа створювали як в східній, так і в західній церквах. Відтак сюжет тайної вечері набув надзвичайної популярності в художників італійського відродження. Надалі це був один з основних сюжетів лютеранських вівтарних картин ще кілька десятків років після реформації.
У добу кватроченто багатьма митцями було створено декілька композицій «Тайної вечері». Серед значущих зразків — композиція, створена Андреа дель Кастаньйо (бл. 1421 — † 1457). Він напружено працював і довго вивіряв розташування персонажів картини, подбав про декоративність твору так, наче працював непересічний художник-декоратор. Власну композицію на цей же сюжет створив і Доменіко ді Бігорді.
Існує справжня бібліотека матеріалів про створення композиції «Тайної вечері» художником Леонардо да Вінчі. Обмірковуючи майбутню «Тайну вечерю», Леонардо не тільки виконував нариси, але й записував свої думки про дії окремих учасників цієї сцени: «Той, що пив і поставив кубок на місце, звертає голову до того, що говорить, інший з'єднує пальці обох рук і з насупленими бровами дивиться на свого товариша, інший показує долоні рук, підносить плечі до вух і висловлює здивування ротом…»
Картина Сальвадора Далі об'єднує типові християнські теми з модерновими сюрреалістичними підходами та містить геометричні елементи симетрії та полігональної пропорції.
Історія
Будучи пенсіонером Імператорської Академії мистецтв (ІАМ), Микола Ґе 1857 року разом зі своєю дружиною Анною Петрівною поїхав до Італії. З серпня 1857 року вони жили в Римі, де в пари народилось двійко синів — Микола (30 вересня 1857 року) та Петро (21 серпня 1859 року). 1860 року подружжя переїхало до Флоренції. Там же ж у серпні 1861 року Ґе розпочав роботу над картиною «Тайна вечеря». До цієї теми, сюжет якої зацікавив його «присутністю драми», Ґе дійшов унаслідок перечитування Євангелія, а також ознайомлення з книгою Давида Фрідріха Штрауса «Життя Ісуса». Сам художник писав: «Приїхавши з Рима до Флоренції, я <…> читав твори Штрауса й почав розуміти Святе Письмо в сучасному осмисленні, з погляду мистецтва.»
Через роботу над новою картиною художнику довелось переглянути свої плани, про які він раніше повідомив Академії мистецтв. 16 лютого 1862 року Микола Ґе повідомив Раді ІАМ, що «призупиняє роботу над картиною „Руйнування Єрусалимського Храму Тітом“ і надішле нову картину „Тайна вечеря“». Ескіз незавершеної картини «Руйнування Єрусалимського храму», яку згадує Ґе, зберігається в Третьяковській галереї (1859, полотно, олія, 61,7 × 75 см, інв. 2609).
Під час роботи над «Тайною вечерею» Микола Ґе декілька разів перепрацьовував її композицію. Про це, зокрема, свідчать спогади художниці Катерини Юнґе, яка жила у Флоренції взимку 1861—1862 років і провідувала майстерню Ґе. З погляду загальноприйнятої іконографії початкова композиція картини була традиційнішою, ніж у своєму кінцевому варіанті: зокрема, стіл стояв паралельно краю полотна, а апостоли були розміщені довкола стола правильним півколом. Юнге так описувала цю версію полотна:
Положення Христа на попередній картині було те ж, що й зараз, але вираз обличчя був м'якшим. Іван Богослов сидів на ложі, тож Христа було видно гірше; Апостол Петро сидів так само; яскравої плями на скатертині не було. <...> Юда стояв майже в профіль, гордо закинувши плащ за ліве плече, і малювався не такою темною плямою, як зараз, а був написаний у сіруватих півтонах <…> і в позі, і в драперії носив відбиток академізму, скидався більше на ображеного патриція чи ідальго, ніж на єврейського простолюдина. Фігура ця не вписувалась у загальний характер картини. |
Відтак Ґе двічі переписував картину. Можливо, проміжному варіантові відповідає ескіз, який наразі міститься в Дніпропетровському художньому музеї (1862, папір, туш, перо, 10,5 × 14.5 см, інв. Г-746). Художник Олександр Куренной у своїх спогадах наводив розповідь про те, як появився кінцевий варіант картини:
Коли я писав «Тайну вечерю», то вночі ходив зі свічкою дивитись на картину. Усю групу «Тайної вечері» з кутом кімнати я зліпив з глини. <…> Якось вночі прийшов подивитись на картину і поставив свічку в іншому місці й бачу, що таке освітлення на скульптурній «Тайній вечері» є кращим за те, що я написав. Уся група була дана в іншому повороті, і Юда стояв посередині картини. Я відразу взяв крейду, намалював на полотні й почав писати по цілком завершеній картині і до виставки залишалось лише 3 тижні. Перша картина була написана старанно та завершено, а цю писав швидко та вільно... |
Микола Ґе привіз кінцевий варіант «Тайної вечері» в Петербург і 7 вересня 1863 року презентував її раді ІАМ як звіт за свою пенсіонерську поїздку в Італію. Рада Академії високо оцінила майстерність художника та надала йому звання професора історичного живопису (яке було вище, ніж звання академіка ІАМ) за картину, «яка виконана з особливим мистецтвом і сильним психічним виразом». Починаючи з 13 вересня 1863 року картина експонувалась на Академічній виставці в Петербурзі, а 12 лютого 1864 року полотно придбав Олександр II для музею Академії мистецтв — за картину було заплачено 10 тисяч рублів сріблом.
На Академічній виставці 1863 року картину «Тайна вечеря» спіткав великий успіх: за деякими оцінками, «жодна картина російського художника після „Останнього дня Помпеї“ К. П. Брюллова не збирала такої великої публіки та таку кількість відгуків у пресі». При цьому спостерігалась значна поляризація думок: одні критики «люто відкидали» цю картину, а інші її «гучно прославляли».
1867 року картина «Тайна вечеря» експонувалась на Всесвітній виставці в Парижі, де, окрім неї, в російському художньому павільйоні були виставлені «Княжна Тараканова» Флавіцького, «Остання весна» Клодта та «Портрет Ф. П. Толстого» Зарянко. Микола Ґе був присутній на цій виставці, провівши в Парижі квітень і травень 1867 року.
1897 року картину передали з Академії мистецтв у створений тоді Російський музей імператора Олександра III (нині — Державний російський музей). За спогадами Олександра Бенуа після відкриття музею в 1898 році картину виставили в Михайлівському палаці в одному залі з картинами «Останній день Помпеї» та «Облога Пскова» Брюллова, «Мідний змій» і «Смерть Камілли, сестри Гораціо» Бруні, «Явлення Христа Марії Магдалині після воскресіння» Іванова, Флавіцького та ще декількома творами Айвазовського. У каталозі Російського музею 1917 року картина фігурувала під назвою «Остання вечеря Христа з його учнями». Наразі полотно виставлене в залі № 26 Михайлівського палацу, де, окрім нього, містяться інші відомі картини Ґе, як-от «Саул в Аендорської чаклунки», «Вихід Христа з учнями в Гефсиманський сад», портрети Л. М. Толстого і М. Є. Салтикова-Щедріна, а також авторське повторення картини «Петро I допитує царевича Олексія Петровича в Петергофі».
Опис і сюжет
Тайна вечеря, Новий Заповіт:
|
Тайна вечеря — описана в Новому Заповіті остання трапеза Ісуса Христа з його дванадцятьма учнями-апостолами, під час якої він передрік, що один з них — Юда Іскаріот — зрадить його. Вважається, що улюбленим Євангелієм Ґе було Євангеліє від Івана, де події, пов'язані з тайною вечерею, описані так:
21 Промовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!… 22 І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже. 23 При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус. 24 От цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже? 25 І, пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, Господи? 26 Ісус же відказує: Це той, кому, умочивши, подам Я куска. І, вмочивши куска, подав синові Симона, Юді Іскаріотському!… 27 За тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти робиш, роби швидше… 28 Але жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому. 29 А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що. 30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч. |
Сюжет, пов'язаний з тайною вечерею, можна зустріти на картинах багатьох відомих художників. Перебуваючи в Італії, Ґе мав можливість побачити деякі з цих творів в оригіналі — зокрема, в Мілані перебувала знаменита фреска Леонардо да Вінчі, а у Венеції — картина Тінторетто. Трактування подій, запропоноване Ґе, відрізнялось від канонічної інтерпретації. Як писала мистецтвознавець Алла Верещагіна, «Ґе віднайшов свій шлях: головною стала тема розколу серед колишніх однодумців». За словами Тетяни Карпової «у зраді Юди художник побачив не низький вчинок зрадника, а протест проти вчення Христа».
Сам художник так розказував про те, як йому спала ідея написати цю картину:
Я побачив там горе Спасителя, який втрачає назавжди учня — людину. Поблизу нього лежав Іван: він усе зрозумів, але не вірить у можливість такого розриву; я побачив Петра, що підхопився, тому що він теж зрозумів усе й обурився — він палка людина; побачив я, зрештою, і Юду: він обов'язково піде. Ось, зрозумів я, що мені є дорожчим за моє життя, ось той, в слові якого не я, а всі народи потонуть. Що ж! Ось вона картина! За тиждень була підмальована картина, в теперішню величину, без ескіза. |
У правій частині полотна розташований темний силует Юди, що йде. Зображений проти світла, він ніби-то протиставлений тим, хто залишається в освітленому приміщенні. За словами Алли Верещагіної, це має символічне значення: «Чорну справу зради втілює темна фігура освітленого зі спини Юди. Світло ж об'єднує групу однодумців». З апостолів, що залишились, ліворуч стоїть Іван, а праворуч — Петро, які «ледь нахилившись до центру, утворюють своєрідну „арку“ над напівлежачим Христом». За ними, в глибині приміщення, сидить решта апостолів.
Ісус Христос виділений не лише композиційно, але й своєю глибокою задумливістю, яка «контрастує з хвилюванням оточення: Юдою, що демонстративно йде, з Петром, що підхопився, зі зляканим Іваном, що піднявся, і учнями, що збентежено перемовляються». Він глибоко переживає руйнування ідеалів і гіркоту розчарування, розуміючи, що його учень безповоротно відмовляється від його заповідей. Бездіяльність Христа — знак не лише глибокої печалі та покірності долі, але й «усвідомленої жертовності».
Вважається, що при написанні образу Христа Ґе використовував фотопортрет Олександра Герцена, створений відомим фотографом Сергієм Левицьким. Письменник Володимир Порудоминський також висловлював здогадку, що саме ця фотографія «сформувала задум» картини «Тайна вечеря». Мистецтвознавець Наталія Зограф доказує, що це не так: хоча фотокартку зробили в Парижі 1861 року, доставлена вона була з Лондона до Флоренції (можливо, О. О. Бакуніним, братом анархіста Михайла Бакуніна) лише в лютому 1862 року, тобто вже після початку роботи над картиною.
Окрім цього, при написанні Христа Ґе використовував намальовані олівцем портрети оперного співака Геннадія Кондратьєва та симбірського поміщика Петра Грибовського. Мистецтвознавець Тетяна Горіна у своїй книжці про Ґе в цьому аспекті згадує лише зображення Герцена та Кондратьєва. Вона пише, що Ґе «скористувався фотографією Герцена, який був для нього ідеалом письменника-громадянина», але водночас «якоюсь мірою прообразом для Христа послугував і портрет співака Кондратьєва». Мистецтвознавець зауважує, що «реальні обриси Герцена та Кондратьєва значно перероблені в картині, вони піддані узагальненню та героїзації». У своєму пізнішому дослідженні Наталія Зограф з-проміж фотографічного портрета Герцена згадує портрети олівцем Грибовського та Кондратьєва, «виконані у зв'язку з роботою над образом Христа».
Апостола Петра Микола Ґе писав із себе самого, а голову Івана — зі своєї дружини Анни Петрівни.
Етюди та повторення
У Державному російському музеї перебуває етюд цієї картини — «Голова Івана Богослова» (полотно, олія, 36 × 31 см, інв. Ж-4148), що надійшов туди 1920 року з колекції О. О. Коровіна.
Ще два етюди перебувають у збірці Державної Третьяковської галереї — «Голова Юди» (полотно, олія, 48,5 × 38.2 см, початок 1860-х, інв. 10350) і «Голова Апостола Андрія» (папір на полотні, олія, 49 × 38 см, початок 1860-х, інв. 11062). Перший з них придбав В. Ф. Франкетті 1928 року, а другий надійшов з музею Остроухова в 1929 році, побувавши до цього в колекціях О. Ф. Петрова (до 1903 року) і І. С. Остроухова.
Окрім цього, відомо про існування ще двох етюдів до цієї картини — «Голова Юди» та «Етюд голови», чорно-білі зображення яких були наведені в альбомі творів Ґе, виданому його сином Миколою 1904 року. Наразі місце перебування цих етюдів залишається невідомим.
Існує декілька зменшених авторських повторень цього полотна. Одне з них, датоване 1864 роком, перебуває в Саратовському державному художньому музеї імені Радищева (полотно, олія, 67 × 90 см, інв. Ж-849). Спочатку воно перебувало в Аничковому палаці, відтак перейшло до Державного російського музею, а 1928 року його передали до Саратовського художнього музею. Інше зменшене повторення, датоване 1866 роком, належить до колекції Державної Третьяковської галереї (полотно, олія, 66,5 × 89.6 см, інв. 5228). Його було написано на замовлення відомого підприємця та колекціонера Козьми Солдатьонкова. Після його смерті 1901 року колекція відповідно до заповіту перейшла музею ім. Румянцева, а після його розформування 1925 року картина надійшла до Третьяковської галереї.
Відгуки та критика
Письменник і критик Михайло Салтиков-Щедрін писав у статті, присвяченій картині Ґе, що «глядач не може ні на хвилину засумніватись, що тут відбулося щось незвичайне, що перед очима його відбувається останній акт однієї з тих драм, які звіддаля готуються та дозрівають і зрештою вириваються назовні з усім запасом гіркоти, докорів і непохитної ненависті».
Літературний критик і письменник Микола Ахшарумов зауважив, що «у цілій картині ніяких ознак театральності, що холодно цілить на ефект, чи сухої, академічної удаваності та манірності», тож, на його думку, «загальне враження картини перш за все є реальним, а другою чергою — драматичним».
З іншого боку, художній критик Володимир Стасов писав, що «головні мотиви вибраного завдання зрозумілі в нього [Ґе] слабо або неправильно». Зокрема, Стасов зауважив недостатню переконливість образу Христа:
Його Христос не містить у собі ні одного з тих високих якостей, під впливом яких у світі здійснився переворот безпрецедентний, нечуваний: перед нами, представлена лише слабка, безхарактерна людина, майже загублена в якійсь видуманій, бог знає звідки взятій суперечці; перед чим же зміг до такого рівня впасти духом та засумувати Той, Хто явився для всесвітнього перевороту? |
З критикою відгукнувся про картину й Федір Достоєвський. У своїй статті «Щодо виставки», написаній 1873 року, він зауважив:
Зі своєї «Тайної вечері», наприклад, що наробила колись стільки шуму, він [Ґе] створив довершений жанр. Придивіться уважніше: це звичайна суперечка досить звичайних людей. <…> Тут зовсім нічого не пояснено, тут немає історичної правди; тут навіть і правди жанру немає, тут усе фальшиве. З якої б ви не захотіли судити точки зору, подія ця не могла так відбутись: тут же ж все відбувається зовсім невідповідно та непропорційно до майбутнього. <…> У картині ж пана Ґе просто посварились якісь добрі люди; вийшла фальш та упереджена ідея, а всяка фальш є брехня та вже цілком не реалізм. |
Мистецтвознавець Андрій Сомов писав, що «Ґе повернувся до чистого джерела мистецтва і приніс до російського живопису живий струмінь, який повинен освіжити поблідлий історичний рід живопису та показати, що історія і панівний у нашій школі жанр не підлягають різкому розмежуванню». Відтак він зауважив, що Ґе «подивився на завдання історичного живописця здоровими очима та зрозумів, що такий живописець не повинен бути звичайним ілюстратором історичної розповіді, а зобов'язаний читати між рядків і передавати не так зовнішній факт, як дух епохи та її загальнолюдське значення». За словами Сомова, «у цьому аспекті в пана Ґе є лише один попередник — безсмертний Іванов».
Колекціонер і меценат Павло Третяков жалкував, що йому не вдалось роздобути цю картину для своєї збірки. У листі художнику Іванові Крамському від 5 лютого 1881 року він писав: «Зі всього виставленого в Академії яскраво виділяється та панує (окрім етюдів Іванова) картина Ґе. Шкода, що вона в Академії — не там би їй місце! Чудесна картина!».
Письменник Лев Толстой вважав «Тайну вечерю» «найчудовішою» картиною художника, зауваживши, що «відбулась дивна штука: його власне уявлення про останній вечір Христа з учнями збіглося з тим, що передав у своїй картині Ґе».
Високо оцінив картину Ґе й художник Ілля Рєпін. У своїй автобіографічній книзі «Далеке близьке» він писав: «Люди шістдесятих років пам'ятають велику славу Ґе та величезне враження, створене його картиною „Останній вечір Христа з учнями“». Відтак він продовжив: «Не лише в нас у Росії, але, можна сміливо сказати, — у цілій Європі за всі періоди християнського мистецтва не було рівних цій картині на цю тему».
Примітки
- Каталог ГРМ, 1980, с. 91.
- Карпова, Татьяна. (PDF) (російською мовою) . журнал «Третьяковская галерея», 2011, № 3, с. 52—63. Архів оригіналу (PDF) за 18 листопада 2015.
- А. Г. Верещагина, 1988, с. 30.
- . Біблія Онлайн. Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 22 червня 2016.
- А. Г. Верещагина, 1988, с. 31—32.
- Zuffi, Stefano (2003). Gospel Figures in Art (англійською мовою) . с. 254-259. ISBN .
- McNamee, Maurice B. (1998). Vested Angels: Eucharistic Allusions in Early Netherlandish Paintings (англійською мовою) . с. 22—32. ISBN .
- Loverance, Rowena (2007). Christian Art (англійською мовою) . ISBN .
- Iconography of Christian Art (англійською мовою) . London: Lund Humphries. 1972. с. 40-41. ISBN .
- Stakhov, Alexey; Olsen, Scott (2009). The Mathematics of Harmony (англійською мовою) . с. 177-178. ISBN .
- А. Г. Верещагина, 1990, с. 192.
- В. Баева, 2010, с. 10—11.
- Т. Л. Карпова, 2002, с. 9.
- Н. Ю. Зограф, 1983, с. 85.
- Каталог ГТГ, т. 4, кн. 1, 2001, с. 190—192.
- . www.tretyakovgallery.ru (російською мовою) . Архів оригіналу за 28 червня 2016.
- Н. Ю. Зограф, 1983, с. 85—86.
- Н. Ю. Зограф, 1983, с. 86.
- Тайная вечеря. 1862 г. www.icon-art.info (російською мовою) . оригіналу за 5 березня 2016.
- Н. Ю. Зограф, 1983, с. 88—89.
- Н. Н. Ге, 1978, с. 49.
- Т. Л. Карпова, 2002, с. 17.
- И. А. Лейтес. «Тайная вечеря» Н. Н. Ге. Некоторые аспекты интерпретации. // В книге «Николай Ге. Вектор судьбы и творчества» (издание Государственной Третьяковской галереи и Государственного института искусствознания, 264 с.). — Москва, 2014. — С. 36—51. — .
- Е. В. Иванова. Большая иллюстрированная энциклопедия живописи. — Москва : ОЛМА Медиа Групп, 2010. — С. 142. — ISBN 9-785-373-03516-3.
- Эльвира Попова. Два живописца // Огонёк. — 1968, № 42 (12 октября). — С. 8—10.
- Александр Бенуа. Мои воспоминания, книга 4, 5. — Москва : Наука, 1980. — С. 201.
- Елена Ляшенко. Сделано в России. Кто и как создавал Государственный Русский музей (HTML) (російською мовою) . Аргументы и факты — www.spb.aif.ru. оригіналу за 18 листопада 2015.
- Михайловский дворец, зал 26 (HTML) (російською мовою) . Русский музей — виртуальный филиал — www.virtualrm.spb.ru. оригіналу за 4 березня 2016.
- В. И. Порудоминский, 1970, с. 45.
- А. Г. Верещагина, 1988, с. 23.
- Т. Л. Карпова, 2002, с. 12.
- С. М. Даниэль, 1999, с. 27.
- А. Г. Верещагина, 1988, с. 25.
- А. Г. Верещагина, 1988, с. 24.
- Т. Н. Горина, 1961, с. 6.
- В. И. Порудоминский, 1970, с. 29.
- Н. Ю. Зограф, 1983, с. 99.
- Н. Ю. Зограф, 1983.
- Портрет Г. П. Кондратьева — Ге Николай Николаевич (HTML). www.icon-art.info. оригіналу за 28 червня 2016.
- Портрет П. М. Грибовского — Ге Николай Николаевич (HTML) (російською мовою) . www.icon-art.info. оригіналу за 5 березня 2016.
- Т. Н. Горина, 1961, с. 7.
- Н. Ю. Зограф, 1983, с. 94.
- Т. Л. Карпова, 2002, с. 11.
- Голова апостола Петра — Ге Николай Николаевич (HTML) (російською мовою) . www.icon-art.info. оригіналу за 12 червня 2016.
- Каталог ГТГ, т. 4, кн. 1, 2001, с. 194.
- Альбомъ художественныхъ произведеній Николая Николаевича Ге. — Санкт-Петербург : Н. Н. Ге и «Посредникъ», 1904. — С. 22—23.
- Голова Иуды — Ге Николай Николаевич (HTML) (російською мовою) . www.icon-art.info. оригіналу за 5 березня 2016.
- Этюд головы к «Тайной вечере» — Ге Николай Николаевич (HTML) (російською мовою) . www.icon-art.info. оригіналу за 5 березня 2016.
- Каталог ГТГ, т. 4, кн. 1, 2001, с. 196.
- Саратовский государственный художественный музей имени А. Н. Радищева. Русская живопись XVIII — начала ХХ века. Каталог. — Москва : Трилистник, 2004. — Т. 1. — 560 с.
- Ге Николай Николаевич, 1831—1894, Тайная вечеря, 1864 (російською мовою) . Отдел геоинформационных систем ПРЦ НИТ СГУ. оригіналу за 4 березня 2016.
- Карточка ресурса: Тайная вечеря (N 207966) (HTML) (російською мовою) . Единая коллекция цифровых образовательных ресурсов — school-collection.edu.ru. оригіналу за 18 листопада 2015.
- (російською мовою) . Государственная Третьяковская галерея, www.tretyakovgallery.ru. Архів оригіналу (HTML) за 5 березня 2016.
- М. Е. Салтыков-Щедрин, 1970, с. 154.
- Н. Н. Ге, 1978, с. 54.
- В. В. Стасов, 1950, с. 44.
- С. С. Степанова. (російською мовою) . «Наука и религия», 2011, № 11, www.n-i-r.su. Архів оригіналу (HTML) за 28 червня 2016.
- Ф. М. Достоевский. По поводу выставки // В книге: Собрание сочинений в 15 томах, том 12. — Ленинград : Наука, 1988—1996. — С. 90—91.
- Н. Н. Ге, 1978, с. 55—56.
- Юденкова Т. В.. Павел Михайлович Третьяков и Николай Николаевич Ге (PDF) (російською мовою) . журнал «Третьяковская галерея», 2011, №3, с. 20—31. (PDF) оригіналу за 4 березня 2016.
- К картине Н. Н. Ге („Тайная вечеря“) (HTML) (російською мовою) . tolstoy.ru. оригіналу за 4 березня 2016.
- Репин об искусстве / О. А. Лясковская. — Москва : Издательство Академии художеств СССР, 1960. — С. 85.
Література
- Государственный Русский музей — Живопись, XVIII — начало XX века (каталог). — Ленинград : Аврора и Искусство, 1980. — 448 с.
- А. Г. Верещагина. Николай Николаевич Ге. — Ленинград : Художник РСФСР, 1988. — 184 с. — (Русские живописцы XIX века)
- А. Г. Верещагина. Историческая картина в русском искусстве. Шестидесятые годы XIX века. — Москва : Искусство, 1990. — 229 с. — .
- Н. Ю. Зограф. Николай Ге. — Москва : Изобразительное искусство, 1974. — 168 с. — (Мастера мирового искусства)
- Н. Ю. Зограф. Творческая история картины Н. Н. Ге «Тайная вечеря» // В книге «Государственная Третьяковская галерея. Материалы и исследования». — Ленинград : Художник РСФСР, 1983. — С. 81—102.
- Т. Л. Карпова. Николай Ге. — Москва : Белый город, 2002. — 64 с. — (Мастера живописи) — .
- Т. Н. Горина. Н. Н. Ге. — Москва : Государственное издательство изобразительного искусства, 1961. — 66 с. — (Мастера русского искусства)
- Николай Николаевич Ге: письма, статьи, критика, воспоминания современников / Н. Ю. Зограф. — Москва : Искусство, 1978. — 399 с.
- В. И. Порудоминский. Николай Ге. — Москва : Искусство, 1970. — 330 с. — (Жизнь в искусстве)
- В. М. Баева. Николай Николаевич Ге (Великие художники, том 35). — Москва : Директмедиа Паблишинг и Комсомольская правда, 2010. — 48 с. — .
- С. М. Даниэль. Русская живопись. Между Востоком и Западом. — Санкт-Петербург : Аврора, 1999. — 287 с. — .
- Государственная Третьяковская галерея — каталог собрания / Я. В. Брук, Л. И. Иовлева. — Москва : Красная площадь, 2001. — Т. 4: Живопись второй половины XIX века, книга 1, А—М. — 528 с. — .
- В. В. Стасов. Избранное: живопись, скульптура, графика. — Искусство, 1950. — Т. 1 — Русское искусство.
- М. Е. Салтыков-Щедрин. Картина Ге // В книге: Собрание сочинений в 20 томах, том 6. — Москва : Художественная литература, 1970. — С. 148—155.
Посилання
- Інтерактивний вигляд залу Державного російського музею, де перебуває картина «Тайна вечеря» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (потрібно перейти праворуч), www.virtualrm.spb.ru
Ця стаття належить до Української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi kartini z takoyu nazvoyu Tajna vecherya znachennya Ta jna veche rya kartina ukrayinskogo zhivopiscya Mikoli Ge 1831 1894 zavershena 1863 roku Vona ye chastinoyu kolekciyi Derzhavnogo rosijskogo muzeyu v Sankt Peterburzi inv Zh 4141 Rozmir kartini 283 382 sm Ta jna vecherya Avtor Ge Mikola Mikolajovich Chas stvorennya 1863 Rozmiri 283 382 sm Material polotno Tehnika oliya Misceznahodzhennya Rosijskij muzej Sankt Peterburg Rosiya Mikola Ge pracyuvav nad cim polotnom u 1861 1863 rokah u Florenciyi pid chas jogo pensionerskoyi poyizdki zakordon Pislya togo yak Ge priviz kartinu do Peterburga vona eksponuvalasya na Akademichnij vistavci 1863 roku Rada Akademiyi mistectv visoko ocinila majsternist hudozhnika proyavlenu nim pri napisanni kartini i nadala jomu zvannya profesora istorichnogo zhivopisu a same polotno pridbav imperator Oleksandr II dlya muzeyu Akademiyi mistectv Na kartini zobrazhena tajna vecherya opisana v Novomu Zapoviti ostannya trapeza Isusa Hrista z jogo dvanadcyatma apostolami pid chas yakoyi vin peredbachiv sho odin z nih Yuda Iskariot zradit jogo Cej syuzhet buv populyarnim sered mitciv u galuzi hristiyanskogo mistectva svoyi versiyi zobrazhennya ostannoyi vecheri Isusa Hrista sered reshti stvorili Leonardo da Vinchi Salvador Dali Domeniko di Bigordi Andrea del Kastanjo Kartinu spitkav uspih yiyi bagato obgovoryuvali ale stavlennya kritikiv do neyi riznilosya odni shvalyuvali novatorske traktuvannya yevangelskogo syuzhetu a inshi vodnochas vvazhali sho obrazi Hrista ta apostoliv ye zanadto dalekimi vid tradicijnogo rozuminnya i voni napisani nedostatno perekonlivo Mikola Ge stvoriv shonajmenshe dva zmenshenih avtorskih povtorennya kartini odne z yakih nalezhit do kolekciyi Derzhavnoyi Tretyakovskoyi galereyi a inshe perebuvaye v Saratovskomu derzhavnomu hudozhnomu muzeyi imeni Radisheva PeredumoviLeonardo da Vinchi Shtudiya kompoziciyi Tajnoyi vecheri bl 1495 1497 rr Veneciya Hudozhnya akademiya Tajna vecherya Isusa ta dvanadcyati apostoliv zavzhdi bula populyarnoyu temoyu v hristiyanskomu mistectvi chasto v ramkah ciklu pro zhittya Hrista Pershi zobrazhennya tajnoyi vecheri berut pochatok she z rannogo hristiyanstva yih prikladi mozhna zustriti v rimskih katakombah Zobrazhennya ostannoyi vecheri Isusa Hrista stvoryuvali yak v shidnij tak i v zahidnij cerkvah Vidtak syuzhet tajnoyi vecheri nabuv nadzvichajnoyi populyarnosti v hudozhnikiv italijskogo vidrodzhennya Nadali ce buv odin z osnovnih syuzhetiv lyuteranskih vivtarnih kartin she kilka desyatkiv rokiv pislya reformaciyi U dobu kvatrochento bagatma mitcyami bulo stvoreno dekilka kompozicij Tajnoyi vecheri Sered znachushih zrazkiv kompoziciya stvorena Andrea del Kastanjo bl 1421 1457 Vin napruzheno pracyuvav i dovgo viviryav roztashuvannya personazhiv kartini podbav pro dekorativnist tvoru tak nache pracyuvav neperesichnij hudozhnik dekorator Vlasnu kompoziciyu na cej zhe syuzhet stvoriv i Domeniko di Bigordi Isnuye spravzhnya biblioteka materialiv pro stvorennya kompoziciyi Tajnoyi vecheri hudozhnikom Leonardo da Vinchi Obmirkovuyuchi majbutnyu Tajnu vecheryu Leonardo ne tilki vikonuvav narisi ale j zapisuvav svoyi dumki pro diyi okremih uchasnikiv ciyeyi sceni Toj sho piv i postaviv kubok na misce zvertaye golovu do togo sho govorit inshij z yednuye palci oboh ruk i z nasuplenimi brovami divitsya na svogo tovarisha inshij pokazuye doloni ruk pidnosit plechi do vuh i vislovlyuye zdivuvannya rotom Kartina Salvadora Dali ob yednuye tipovi hristiyanski temi z modernovimi syurrealistichnimi pidhodami ta mistit geometrichni elementi simetriyi ta poligonalnoyi proporciyi IstoriyaBuduchi pensionerom Imperatorskoyi Akademiyi mistectv IAM Mikola Ge 1857 roku razom zi svoyeyu druzhinoyu Annoyu Petrivnoyu poyihav do Italiyi Z serpnya 1857 roku voni zhili v Rimi de v pari narodilos dvijko siniv Mikola 30 veresnya 1857 roku ta Petro 21 serpnya 1859 roku 1860 roku podruzhzhya pereyihalo do Florenciyi Tam zhe zh u serpni 1861 roku Ge rozpochav robotu nad kartinoyu Tajna vecherya Do ciyeyi temi syuzhet yakoyi zacikaviv jogo prisutnistyu drami Ge dijshov unaslidok perechituvannya Yevangeliya a takozh oznajomlennya z knigoyu Davida Fridriha Shtrausa Zhittya Isusa Sam hudozhnik pisav Priyihavshi z Rima do Florenciyi ya lt gt chitav tvori Shtrausa j pochav rozumiti Svyate Pismo v suchasnomu osmislenni z poglyadu mistectva Cherez robotu nad novoyu kartinoyu hudozhniku dovelos pereglyanuti svoyi plani pro yaki vin ranishe povidomiv Akademiyi mistectv 16 lyutogo 1862 roku Mikola Ge povidomiv Radi IAM sho prizupinyaye robotu nad kartinoyu Rujnuvannya Yerusalimskogo Hramu Titom i nadishle novu kartinu Tajna vecherya Eskiz nezavershenoyi kartini Rujnuvannya Yerusalimskogo hramu yaku zgaduye Ge zberigayetsya v Tretyakovskij galereyi 1859 polotno oliya 61 7 75 sm inv 2609 Pid chas roboti nad Tajnoyu vechereyu Mikola Ge dekilka raziv perepracovuvav yiyi kompoziciyu Pro ce zokrema svidchat spogadi hudozhnici Katerini Yunge yaka zhila u Florenciyi vzimku 1861 1862 rokiv i providuvala majsternyu Ge Z poglyadu zagalnoprijnyatoyi ikonografiyi pochatkova kompoziciya kartini bula tradicijnishoyu nizh u svoyemu kincevomu varianti zokrema stil stoyav paralelno krayu polotna a apostoli buli rozmisheni dovkola stola pravilnim pivkolom Yunge tak opisuvala cyu versiyu polotna Polozhennya Hrista na poperednij kartini bulo te zh sho j zaraz ale viraz oblichchya buv m yakshim Ivan Bogoslov sidiv na lozhi tozh Hrista bulo vidno girshe Apostol Petro sidiv tak samo yaskravoyi plyami na skatertini ne bulo lt gt Yuda stoyav majzhe v profil gordo zakinuvshi plash za live pleche i malyuvavsya ne takoyu temnoyu plyamoyu yak zaraz a buv napisanij u siruvatih pivtonah lt gt i v pozi i v draperiyi nosiv vidbitok akademizmu skidavsya bilshe na obrazhenogo patriciya chi idalgo nizh na yevrejskogo prostolyudina Figura cya ne vpisuvalas u zagalnij harakter kartini Vidtak Ge dvichi perepisuvav kartinu Mozhlivo promizhnomu variantovi vidpovidaye eskiz yakij narazi mistitsya v Dnipropetrovskomu hudozhnomu muzeyi 1862 papir tush pero 10 5 14 5 sm inv G 746 Hudozhnik Oleksandr Kurennoj u svoyih spogadah navodiv rozpovid pro te yak poyavivsya kincevij variant kartini Koli ya pisav Tajnu vecheryu to vnochi hodiv zi svichkoyu divitis na kartinu Usyu grupu Tajnoyi vecheri z kutom kimnati ya zlipiv z glini lt gt Yakos vnochi prijshov podivitis na kartinu i postaviv svichku v inshomu misci j bachu sho take osvitlennya na skulpturnij Tajnij vecheri ye krashim za te sho ya napisav Usya grupa bula dana v inshomu povoroti i Yuda stoyav poseredini kartini Ya vidrazu vzyav krejdu namalyuvav na polotni j pochav pisati po cilkom zavershenij kartini i do vistavki zalishalos lishe 3 tizhni Persha kartina bula napisana staranno ta zaversheno a cyu pisav shvidko ta vilno Mikola Ge Malyunok do kompoziciyi Dnipropetrovskij hudozhnij muzej Mikola Ge priviz kincevij variant Tajnoyi vecheri v Peterburg i 7 veresnya 1863 roku prezentuvav yiyi radi IAM yak zvit za svoyu pensionersku poyizdku v Italiyu Rada Akademiyi visoko ocinila majsternist hudozhnika ta nadala jomu zvannya profesora istorichnogo zhivopisu yake bulo vishe nizh zvannya akademika IAM za kartinu yaka vikonana z osoblivim mistectvom i silnim psihichnim virazom Pochinayuchi z 13 veresnya 1863 roku kartina eksponuvalas na Akademichnij vistavci v Peterburzi a 12 lyutogo 1864 roku polotno pridbav Oleksandr II dlya muzeyu Akademiyi mistectv za kartinu bulo zaplacheno 10 tisyach rubliv sriblom Na Akademichnij vistavci 1863 roku kartinu Tajna vecherya spitkav velikij uspih za deyakimi ocinkami zhodna kartina rosijskogo hudozhnika pislya Ostannogo dnya Pompeyi K P Bryullova ne zbirala takoyi velikoyi publiki ta taku kilkist vidgukiv u presi Pri comu sposterigalas znachna polyarizaciya dumok odni kritiki lyuto vidkidali cyu kartinu a inshi yiyi guchno proslavlyali 1867 roku kartina Tajna vecherya eksponuvalas na Vsesvitnij vistavci v Parizhi de okrim neyi v rosijskomu hudozhnomu paviljoni buli vistavleni Knyazhna Tarakanova Flavickogo Ostannya vesna Klodta ta Portret F P Tolstogo Zaryanko Mikola Ge buv prisutnij na cij vistavci provivshi v Parizhi kviten i traven 1867 roku 1897 roku kartinu peredali z Akademiyi mistectv u stvorenij todi Rosijskij muzej imperatora Oleksandra III nini Derzhavnij rosijskij muzej Za spogadami Oleksandra Benua pislya vidkrittya muzeyu v 1898 roci kartinu vistavili v Mihajlivskomu palaci v odnomu zali z kartinami Ostannij den Pompeyi ta Obloga Pskova Bryullova Midnij zmij i Smert Kamilli sestri Goracio Bruni Yavlennya Hrista Mariyi Magdalini pislya voskresinnya Ivanova Flavickogo ta she dekilkoma tvorami Ajvazovskogo U katalozi Rosijskogo muzeyu 1917 roku kartina figuruvala pid nazvoyu Ostannya vecherya Hrista z jogo uchnyami Narazi polotno vistavlene v zali 26 Mihajlivskogo palacu de okrim nogo mistyatsya inshi vidomi kartini Ge yak ot Saul v Aendorskoyi chaklunki Vihid Hrista z uchnyami v Gefsimanskij sad portreti L M Tolstogo i M Ye Saltikova Shedrina a takozh avtorske povtorennya kartini Petro I dopituye carevicha Oleksiya Petrovicha v Petergofi Opis i syuzhetTajna vecherya Novij Zapovit Yevangeliye vid Ivana Iv 13 21 30 Tajna vecherya opisana v Novomu Zapoviti ostannya trapeza Isusa Hrista z jogo dvanadcyatma uchnyami apostolami pid chas yakoyi vin peredrik sho odin z nih Yuda Iskariot zradit jogo Vvazhayetsya sho ulyublenim Yevangeliyem Ge bulo Yevangeliye vid Ivana de podiyi pov yazani z tajnoyu vechereyu opisani tak 21 Promovivshi ce zatrivozhivsya duhom Isus i osvidchiv govoryachi Popravdi popravdi kazhu vam sho odin iz vas vidast Mene 22 I oziralisya uchni odin na odnogo nepevnimi buvshi pro kogo Vin kazhe 23 Pri stoli pri Isusovim loni buv odin z Jogo uchniv yakogo lyubiv Isus 24 Ot comu kivnuv Simon Petro ta j shepnuv Zapitaj hto b to buv sho pro nogo Vin kazhe 25 I prigornuvshis do lonya Isusovogo toj govorit do Nogo Hto ce Gospodi 26 Isus zhe vidkazuye Ce toj komu umochivshi podam Ya kuska I vmochivshi kuska podav sinovi Simona Yudi Iskariotskomu 27 Za tim zhe kuskom todi v nogo vvijshov satana A Isus jomu kazhe Sho ti robish robi shvidshe 28 Ale zhaden iz tih hto buv pri stoli togo ne zrozumiv do chogo skazav Vin jomu 29 A tomu sho trimav Yuda skrinku na groshi to deyaki dumali nibi kazhe do nogo Isus Kupi sho potribno na svyato dlya nas abo shob ubogim podav sho 30 A toj uzyavshi kusok hliba zaraz vijshov Bula zh nich Syuzhet pov yazanij z tajnoyu vechereyu mozhna zustriti na kartinah bagatoh vidomih hudozhnikiv Perebuvayuchi v Italiyi Ge mav mozhlivist pobachiti deyaki z cih tvoriv v originali zokrema v Milani perebuvala znamenita freska Leonardo da Vinchi a u Veneciyi kartina Tintoretto Traktuvannya podij zaproponovane Ge vidriznyalos vid kanonichnoyi interpretaciyi Yak pisala mistectvoznavec Alla Vereshagina Ge vidnajshov svij shlyah golovnoyu stala tema rozkolu sered kolishnih odnodumciv Za slovami Tetyani Karpovoyi u zradi Yudi hudozhnik pobachiv ne nizkij vchinok zradnika a protest proti vchennya Hrista Sam hudozhnik tak rozkazuvav pro te yak jomu spala ideya napisati cyu kartinu Ya pobachiv tam gore Spasitelya yakij vtrachaye nazavzhdi uchnya lyudinu Poblizu nogo lezhav Ivan vin use zrozumiv ale ne virit u mozhlivist takogo rozrivu ya pobachiv Petra sho pidhopivsya tomu sho vin tezh zrozumiv use j oburivsya vin palka lyudina pobachiv ya zreshtoyu i Yudu vin obov yazkovo pide Os zrozumiv ya sho meni ye dorozhchim za moye zhittya os toj v slovi yakogo ne ya a vsi narodi potonut Sho zh Os vona kartina Za tizhden bula pidmalovana kartina v teperishnyu velichinu bez eskiza U pravij chastini polotna roztashovanij temnij siluet Yudi sho jde Zobrazhenij proti svitla vin nibi to protistavlenij tim hto zalishayetsya v osvitlenomu primishenni Za slovami Alli Vereshaginoyi ce maye simvolichne znachennya Chornu spravu zradi vtilyuye temna figura osvitlenogo zi spini Yudi Svitlo zh ob yednuye grupu odnodumciv Z apostoliv sho zalishilis livoruch stoyit Ivan a pravoruch Petro yaki led nahilivshis do centru utvoryuyut svoyeridnu arku nad napivlezhachim Hristom Za nimi v glibini primishennya sidit reshta apostoliv Isus Hristos vidilenij ne lishe kompozicijno ale j svoyeyu glibokoyu zadumlivistyu yaka kontrastuye z hvilyuvannyam otochennya Yudoyu sho demonstrativno jde z Petrom sho pidhopivsya zi zlyakanim Ivanom sho pidnyavsya i uchnyami sho zbentezheno peremovlyayutsya Vin gliboko perezhivaye rujnuvannya idealiv i girkotu rozcharuvannya rozumiyuchi sho jogo uchen bezpovorotno vidmovlyayetsya vid jogo zapovidej Bezdiyalnist Hrista znak ne lishe glibokoyi pechali ta pokirnosti doli ale j usvidomlenoyi zhertovnosti O I Gercen fotografiya S L Levickogo 1861 G P Kondratyev M M Ge 1863 DRM P M Gribovskij M M Ge 1863 DRM Vvazhayetsya sho pri napisanni obrazu Hrista Ge vikoristovuvav fotoportret Oleksandra Gercena stvorenij vidomim fotografom Sergiyem Levickim Pismennik Volodimir Porudominskij takozh vislovlyuvav zdogadku sho same cya fotografiya sformuvala zadum kartini Tajna vecherya Mistectvoznavec Nataliya Zograf dokazuye sho ce ne tak hocha fotokartku zrobili v Parizhi 1861 roku dostavlena vona bula z Londona do Florenciyi mozhlivo O O Bakuninim bratom anarhista Mihajla Bakunina lishe v lyutomu 1862 roku tobto vzhe pislya pochatku roboti nad kartinoyu Okrim cogo pri napisanni Hrista Ge vikoristovuvav namalovani olivcem portreti opernogo spivaka Gennadiya Kondratyeva ta simbirskogo pomishika Petra Gribovskogo Mistectvoznavec Tetyana Gorina u svoyij knizhci pro Ge v comu aspekti zgaduye lishe zobrazhennya Gercena ta Kondratyeva Vona pishe sho Ge skoristuvavsya fotografiyeyu Gercena yakij buv dlya nogo idealom pismennika gromadyanina ale vodnochas yakoyus miroyu proobrazom dlya Hrista posluguvav i portret spivaka Kondratyeva Mistectvoznavec zauvazhuye sho realni obrisi Gercena ta Kondratyeva znachno pererobleni v kartini voni piddani uzagalnennyu ta geroyizaciyi U svoyemu piznishomu doslidzhenni Nataliya Zograf z promizh fotografichnogo portreta Gercena zgaduye portreti olivcem Gribovskogo ta Kondratyeva vikonani u zv yazku z robotoyu nad obrazom Hrista Apostola Petra Mikola Ge pisav iz sebe samogo a golovu Ivana zi svoyeyi druzhini Anni Petrivni Etyudi ta povtorennyaU Derzhavnomu rosijskomu muzeyi perebuvaye etyud ciyeyi kartini Golova Ivana Bogoslova polotno oliya 36 31 sm inv Zh 4148 sho nadijshov tudi 1920 roku z kolekciyi O O Korovina She dva etyudi perebuvayut u zbirci Derzhavnoyi Tretyakovskoyi galereyi Golova Yudi polotno oliya 48 5 38 2 sm pochatok 1860 h inv 10350 i Golova Apostola Andriya papir na polotni oliya 49 38 sm pochatok 1860 h inv 11062 Pershij z nih pridbav V F Franketti 1928 roku a drugij nadijshov z muzeyu Ostrouhova v 1929 roci pobuvavshi do cogo v kolekciyah O F Petrova do 1903 roku i I S Ostrouhova Golova Ivana Bogoslova etyud DRM Golova Yudi etyud DTG Golova apostola Andriya etyud DTG Okrim cogo vidomo pro isnuvannya she dvoh etyudiv do ciyeyi kartini Golova Yudi ta Etyud golovi chorno bili zobrazhennya yakih buli navedeni v albomi tvoriv Ge vidanomu jogo sinom Mikoloyu 1904 roku Narazi misce perebuvannya cih etyudiv zalishayetsya nevidomim Isnuye dekilka zmenshenih avtorskih povtoren cogo polotna Odne z nih datovane 1864 rokom perebuvaye v Saratovskomu derzhavnomu hudozhnomu muzeyi imeni Radisheva polotno oliya 67 90 sm inv Zh 849 Spochatku vono perebuvalo v Anichkovomu palaci vidtak perejshlo do Derzhavnogo rosijskogo muzeyu a 1928 roku jogo peredali do Saratovskogo hudozhnogo muzeyu Inshe zmenshene povtorennya datovane 1866 rokom nalezhit do kolekciyi Derzhavnoyi Tretyakovskoyi galereyi polotno oliya 66 5 89 6 sm inv 5228 Jogo bulo napisano na zamovlennya vidomogo pidpriyemcya ta kolekcionera Kozmi Soldatonkova Pislya jogo smerti 1901 roku kolekciya vidpovidno do zapovitu perejshla muzeyu im Rumyanceva a pislya jogo rozformuvannya 1925 roku kartina nadijshla do Tretyakovskoyi galereyi Vidguki ta kritikaLiteraturnij kritik Mikola Ahsharumov pozitivno prokomentuvav Tajnu vecheryu Pismennik i kritik Mihajlo Saltikov Shedrin pisav u statti prisvyachenij kartini Ge sho glyadach ne mozhe ni na hvilinu zasumnivatis sho tut vidbulosya shos nezvichajne sho pered ochima jogo vidbuvayetsya ostannij akt odniyeyi z tih dram yaki zviddalya gotuyutsya ta dozrivayut i zreshtoyu virivayutsya nazovni z usim zapasom girkoti dokoriv i nepohitnoyi nenavisti Literaturnij kritik i pismennik Mikola Ahsharumov zauvazhiv sho u cilij kartini niyakih oznak teatralnosti sho holodno cilit na efekt chi suhoyi akademichnoyi udavanosti ta manirnosti tozh na jogo dumku zagalne vrazhennya kartini persh za vse ye realnim a drugoyu chergoyu dramatichnim Z inshogo boku hudozhnij kritik Volodimir Stasov pisav sho golovni motivi vibranogo zavdannya zrozumili v nogo Ge slabo abo nepravilno Zokrema Stasov zauvazhiv nedostatnyu perekonlivist obrazu Hrista Jogo Hristos ne mistit u sobi ni odnogo z tih visokih yakostej pid vplivom yakih u sviti zdijsnivsya perevorot bezprecedentnij nechuvanij pered nami predstavlena lishe slabka bezharakterna lyudina majzhe zagublena v yakijs vidumanij bog znaye zvidki vzyatij superechci pered chim zhe zmig do takogo rivnya vpasti duhom ta zasumuvati Toj Hto yavivsya dlya vsesvitnogo perevorotu Fedir Dostoyevskij rozkritikuvav kartinu Tajna vecherya vkazavshi na yiyi nevidpovidnist realnosti Z kritikoyu vidguknuvsya pro kartinu j Fedir Dostoyevskij U svoyij statti Shodo vistavki napisanij 1873 roku vin zauvazhiv Zi svoyeyi Tajnoyi vecheri napriklad sho narobila kolis stilki shumu vin Ge stvoriv dovershenij zhanr Pridivitsya uvazhnishe ce zvichajna superechka dosit zvichajnih lyudej lt gt Tut zovsim nichogo ne poyasneno tut nemaye istorichnoyi pravdi tut navit i pravdi zhanru nemaye tut use falshive Z yakoyi b vi ne zahotili suditi tochki zoru podiya cya ne mogla tak vidbutis tut zhe zh vse vidbuvayetsya zovsim nevidpovidno ta neproporcijno do majbutnogo lt gt U kartini zh pana Ge prosto posvarilis yakis dobri lyudi vijshla falsh ta uperedzhena ideya a vsyaka falsh ye brehnya ta vzhe cilkom ne realizm Mistectvoznavec Andrij Somov pisav sho Ge povernuvsya do chistogo dzherela mistectva i prinis do rosijskogo zhivopisu zhivij strumin yakij povinen osvizhiti poblidlij istorichnij rid zhivopisu ta pokazati sho istoriya i panivnij u nashij shkoli zhanr ne pidlyagayut rizkomu rozmezhuvannyu Vidtak vin zauvazhiv sho Ge podivivsya na zavdannya istorichnogo zhivopiscya zdorovimi ochima ta zrozumiv sho takij zhivopisec ne povinen buti zvichajnim ilyustratorom istorichnoyi rozpovidi a zobov yazanij chitati mizh ryadkiv i peredavati ne tak zovnishnij fakt yak duh epohi ta yiyi zagalnolyudske znachennya Za slovami Somova u comu aspekti v pana Ge ye lishe odin poperednik bezsmertnij Ivanov Kolekcioner i mecenat Pavlo Tretyakov zhalkuvav sho jomu ne vdalos rozdobuti cyu kartinu dlya svoyeyi zbirki U listi hudozhniku Ivanovi Kramskomu vid 5 lyutogo 1881 roku vin pisav Zi vsogo vistavlenogo v Akademiyi yaskravo vidilyayetsya ta panuye okrim etyudiv Ivanova kartina Ge Shkoda sho vona v Akademiyi ne tam bi yij misce Chudesna kartina Pismennik Lev Tolstoj vvazhav Tajnu vecheryu najchudovishoyu kartinoyu hudozhnika zauvazhivshi sho vidbulas divna shtuka jogo vlasne uyavlennya pro ostannij vechir Hrista z uchnyami zbiglosya z tim sho peredav u svoyij kartini Ge Visoko ociniv kartinu Ge j hudozhnik Illya Ryepin U svoyij avtobiografichnij knizi Daleke blizke vin pisav Lyudi shistdesyatih rokiv pam yatayut veliku slavu Ge ta velichezne vrazhennya stvorene jogo kartinoyu Ostannij vechir Hrista z uchnyami Vidtak vin prodovzhiv Ne lishe v nas u Rosiyi ale mozhna smilivo skazati u cilij Yevropi za vsi periodi hristiyanskogo mistectva ne bulo rivnih cij kartini na cyu temu PrimitkiKatalog GRM 1980 s 91 Karpova Tatyana PDF rosijskoyu movoyu zhurnal Tretyakovskaya galereya 2011 3 s 52 63 Arhiv originalu PDF za 18 listopada 2015 A G Vereshagina 1988 s 30 Bibliya Onlajn Arhiv originalu za 14 serpnya 2016 Procitovano 22 chervnya 2016 A G Vereshagina 1988 s 31 32 Zuffi Stefano 2003 Gospel Figures in Art anglijskoyu movoyu s 254 259 ISBN 978 0 89236 727 6 McNamee Maurice B 1998 Vested Angels Eucharistic Allusions in Early Netherlandish Paintings anglijskoyu movoyu s 22 32 ISBN 978 90 429 0007 3 Loverance Rowena 2007 Christian Art anglijskoyu movoyu ISBN 0 674 02479 6 Iconography of Christian Art anglijskoyu movoyu London Lund Humphries 1972 s 40 41 ISBN 0 85331 324 5 Stakhov Alexey Olsen Scott 2009 The Mathematics of Harmony anglijskoyu movoyu s 177 178 ISBN 978 981 277 582 5 A G Vereshagina 1990 s 192 V Baeva 2010 s 10 11 T L Karpova 2002 s 9 N Yu Zograf 1983 s 85 Katalog GTG t 4 kn 1 2001 s 190 192 www tretyakovgallery ru rosijskoyu movoyu Arhiv originalu za 28 chervnya 2016 N Yu Zograf 1983 s 85 86 N Yu Zograf 1983 s 86 Tajnaya vecherya 1862 g www icon art info rosijskoyu movoyu originalu za 5 bereznya 2016 N Yu Zograf 1983 s 88 89 N N Ge 1978 s 49 T L Karpova 2002 s 17 I A Lejtes Tajnaya vecherya N N Ge Nekotorye aspekty interpretacii V knige Nikolaj Ge Vektor sudby i tvorchestva izdanie Gosudarstvennoj Tretyakovskoj galerei i Gosudarstvennogo instituta iskusstvoznaniya 264 s Moskva 2014 S 36 51 ISBN 978 5 98287 082 7 E V Ivanova Bolshaya illyustrirovannaya enciklopediya zhivopisi Moskva OLMA Media Grupp 2010 S 142 ISBN 9 785 373 03516 3 Elvira Popova Dva zhivopisca Ogonyok 1968 42 12 oktyabrya S 8 10 Aleksandr Benua Moi vospominaniya kniga 4 5 Moskva Nauka 1980 S 201 Elena Lyashenko Sdelano v Rossii Kto i kak sozdaval Gosudarstvennyj Russkij muzej HTML rosijskoyu movoyu Argumenty i fakty www spb aif ru originalu za 18 listopada 2015 Mihajlovskij dvorec zal 26 HTML rosijskoyu movoyu Russkij muzej virtualnyj filial www virtualrm spb ru originalu za 4 bereznya 2016 V I Porudominskij 1970 s 45 A G Vereshagina 1988 s 23 T L Karpova 2002 s 12 S M Daniel 1999 s 27 A G Vereshagina 1988 s 25 A G Vereshagina 1988 s 24 T N Gorina 1961 s 6 V I Porudominskij 1970 s 29 N Yu Zograf 1983 s 99 N Yu Zograf 1983 Portret G P Kondrateva Ge Nikolaj Nikolaevich HTML www icon art info originalu za 28 chervnya 2016 Portret P M Gribovskogo Ge Nikolaj Nikolaevich HTML rosijskoyu movoyu www icon art info originalu za 5 bereznya 2016 T N Gorina 1961 s 7 N Yu Zograf 1983 s 94 T L Karpova 2002 s 11 Golova apostola Petra Ge Nikolaj Nikolaevich HTML rosijskoyu movoyu www icon art info originalu za 12 chervnya 2016 Katalog GTG t 4 kn 1 2001 s 194 Albom hudozhestvennyh proizvedenij Nikolaya Nikolaevicha Ge Sankt Peterburg N N Ge i Posrednik 1904 S 22 23 Golova Iudy Ge Nikolaj Nikolaevich HTML rosijskoyu movoyu www icon art info originalu za 5 bereznya 2016 Etyud golovy k Tajnoj vechere Ge Nikolaj Nikolaevich HTML rosijskoyu movoyu www icon art info originalu za 5 bereznya 2016 Katalog GTG t 4 kn 1 2001 s 196 Saratovskij gosudarstvennyj hudozhestvennyj muzej imeni A N Radisheva Russkaya zhivopis XVIII nachala HH veka Katalog Moskva Trilistnik 2004 T 1 560 s Ge Nikolaj Nikolaevich 1831 1894 Tajnaya vecherya 1864 rosijskoyu movoyu Otdel geoinformacionnyh sistem PRC NIT SGU originalu za 4 bereznya 2016 Kartochka resursa Tajnaya vecherya N 207966 HTML rosijskoyu movoyu Edinaya kollekciya cifrovyh obrazovatelnyh resursov school collection edu ru originalu za 18 listopada 2015 rosijskoyu movoyu Gosudarstvennaya Tretyakovskaya galereya www tretyakovgallery ru Arhiv originalu HTML za 5 bereznya 2016 M E Saltykov Shedrin 1970 s 154 N N Ge 1978 s 54 V V Stasov 1950 s 44 S S Stepanova rosijskoyu movoyu Nauka i religiya 2011 11 www n i r su Arhiv originalu HTML za 28 chervnya 2016 F M Dostoevskij Po povodu vystavki V knige Sobranie sochinenij v 15 tomah tom 12 Leningrad Nauka 1988 1996 S 90 91 N N Ge 1978 s 55 56 Yudenkova T V Pavel Mihajlovich Tretyakov i Nikolaj Nikolaevich Ge PDF rosijskoyu movoyu zhurnal Tretyakovskaya galereya 2011 3 s 20 31 PDF originalu za 4 bereznya 2016 K kartine N N Ge Tajnaya vecherya HTML rosijskoyu movoyu tolstoy ru originalu za 4 bereznya 2016 Repin ob iskusstve O A Lyaskovskaya Moskva Izdatelstvo Akademii hudozhestv SSSR 1960 S 85 LiteraturaGosudarstvennyj Russkij muzej Zhivopis XVIII nachalo XX veka katalog Leningrad Avrora i Iskusstvo 1980 448 s A G Vereshagina Nikolaj Nikolaevich Ge Leningrad Hudozhnik RSFSR 1988 184 s Russkie zhivopiscy XIX veka A G Vereshagina Istoricheskaya kartina v russkom iskusstve Shestidesyatye gody XIX veka Moskva Iskusstvo 1990 229 s ISBN 5 210 00311 6 N Yu Zograf Nikolaj Ge Moskva Izobrazitelnoe iskusstvo 1974 168 s Mastera mirovogo iskusstva N Yu Zograf Tvorcheskaya istoriya kartiny N N Ge Tajnaya vecherya V knige Gosudarstvennaya Tretyakovskaya galereya Materialy i issledovaniya Leningrad Hudozhnik RSFSR 1983 S 81 102 T L Karpova Nikolaj Ge Moskva Belyj gorod 2002 64 s Mastera zhivopisi ISBN 5 7793 0291 X T N Gorina N N Ge Moskva Gosudarstvennoe izdatelstvo izobrazitelnogo iskusstva 1961 66 s Mastera russkogo iskusstva Nikolaj Nikolaevich Ge pisma stati kritika vospominaniya sovremennikov N Yu Zograf Moskva Iskusstvo 1978 399 s V I Porudominskij Nikolaj Ge Moskva Iskusstvo 1970 330 s Zhizn v iskusstve V M Baeva Nikolaj Nikolaevich Ge Velikie hudozhniki tom 35 Moskva Direktmedia Pablishing i Komsomolskaya pravda 2010 48 s ISBN 978 5 7475 0012 9 S M Daniel Russkaya zhivopis Mezhdu Vostokom i Zapadom Sankt Peterburg Avrora 1999 287 s ISBN 5 7300 0767 1 Gosudarstvennaya Tretyakovskaya galereya katalog sobraniya Ya V Bruk L I Iovleva Moskva Krasnaya ploshad 2001 T 4 Zhivopis vtoroj poloviny XIX veka kniga 1 A M 528 s ISBN 5 900743 56 X V V Stasov Izbrannoe zhivopis skulptura grafika Iskusstvo 1950 T 1 Russkoe iskusstvo M E Saltykov Shedrin Kartina Ge V knige Sobranie sochinenij v 20 tomah tom 6 Moskva Hudozhestvennaya literatura 1970 S 148 155 PosilannyaInteraktivnij viglyad zalu Derzhavnogo rosijskogo muzeyu de perebuvaye kartina Tajna vecherya 4 bereznya 2016 u Wayback Machine potribno perejti pravoruch www virtualrm spb ru Cya stattya nalezhit do vibranih statej Ukrayinskoyi Vikipediyi