Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Саратовський художній музей імені Радищева (рос. Саратовский художественный музей имени А. Н. Радищева) — один з перших загальнодоступних художніх музеїв в провінційній Росії.
| Саратовський художній музей імені Радищева | |
|---|---|
 | |
| 51°31′55″ пн. ш. 46°02′07″ сх. д. / 51.53220000002777823° пн. ш. 46.03530000002777456° сх. д.Координати: 51°31′55″ пн. ш. 46°02′07″ сх. д. / 51.53220000002777823° пн. ш. 46.03530000002777456° сх. д. | |
| Тип | художня галерея |
| Назва на честь | Радищев Олександр Миколайович[1] |
| Статус спадщини | d |
| Країна |  Росія[1] |
| Розташування |  Росія Саратов, вул. Радищева, 39. |
| Адреса | 410600[2] |
| Засновано | Відкритий 1885 р. |
| Директор | [[ ]], 2010 р. |
| Сайт | radmuseumart.ru |
  Саратовський художній музей імені Радищева (Росія) | |
 Саратовський художній музей імені Радищева у Вікісховищі | |
Історія створення і назва
Ініціатива створення художнього музею в провінційному місті Саратові належала художнику і морському офіцеру О. П. Боголюбову (1824–1896). Олексій Петрович підкорився панівній моді доби і робив пейзажи, малював морські краєвиди. Дворянин і нащадок роду Радищевих — на відміну від свого предка Радищева Олександра Миколайовича, (налаштованого критично до царату), ставився до російського імператора дуже лояльно і був наближений до царського двору. Як більшість осіб привілейованого стану Російської імперії, мандрував за кордоном, відвідував Париж, збирав живопис. Наприкінці 1870-х років він і надумав передати власну приватну колекцію картин в Саратов. В грудні 1877 року саратовська дума (місцевий уряд) отримала звернення від Боголюбова з пропозицією передати місту його картинну галерею. Для місцевого керівництва справа була новою, незвичною і навіть лякаючою. Адже потребувала якогось приміщення та коштів на утримання колекції. Йшли роки, але справа не рушила з місця і не вирішувалась. Обурений дворянин звернувся в саратовську думу через п'ять років з загрозою не передавати місту власну збірку, якщо питання не вирішать. Рішення таки прийняли. В травні 1883 року і відбулася фундація нової споруди під майбутній художній музей. Проект споруди створив петербурзький архітектор І. В. Штром. 29 червня 1885 року споруда художнього музею вперше відчинила двері для відвідин.
Лібералізація в країні після реформи 1861 року і скасування кріпацтва, послаблення цензури надали можливість реабілітувати ім'я його предка — Олександра Радищева, призабутого в країні і творчість якого вже не була небезпечною для уряду. Амбітний Боголюбов настояв на присвоєнні імені Радищева новоствореному музею, хоча предок-письменник не мав ніякого відношення до трьох вільних мистецтв — архітектури, скульптури і живопису.
Невеликі статки Боголюбова, що походив зі збіднілої дворянської родини, довго стримували його колекціонування. Аби виправити власний матеріальний стан, він був вимушений стати морським офіцером. Отримані кошти і були пущені на створення приватної колекції. На 1885 рік вона нараховувала декілька скульптур, 250 малюнків та акварелей, двісті дев'ятнадцять (219) картин.
Пейзажі Боголюбова
-
![image]()
«Катання на льоду Неви взимку в Петербурзі» -
![image]()
фрагмент картини «Катання на льоду Неви» -
![image]()
«Садиба Кузьмінки взимку. Москва» -
![image]()
«Таллін, порт» -
![image]()
«Копенгаген Харбор» -
![image]()
«Морська баталія в Синопі» -
![image]()
«Ярославль. Хресний хід» -
![image]()
«Краєвид Москви від садиби Хлудова» -
![image]()
«Санкт-Петербург. Михайлівський замок» -
![image]()
«Борисоглібськ взимку»
Фонди до перевороту 1917 р.
Олексій Петрович Боголюбов використав власну наближеність до царського двору і Імператорського Ермітажу, тому домігся права передати в новостворений музей невеликої частини картин західноєвропейських художників з кладових. Йому і передали копії та сумнівні оригінали з імператорських кладових, а також низку картин другорядних голландських художників 17 століття. Російська частина колекції була підсилена творами як самого О. П. Боголюбова, так і картинами деяких російських художників (Брюллов Карл Павлович, Полєнов Василь Дмитрович, Шишкін Іван Іванович, Рєпін Ілля Юхимович тощо). Перебування в Парижі і бурхливе мистецьке життя французької столиці мало вплинули на досить консервативні смаки О. П. Боголюбова, тому в його збірці не було картин французьких імпресіоністів, хоча цю художню систему він знав. Але декілька творів другорядних французьких пейзажистів середини 19 століття він таки придбав і передав в Саратовський художній музей. Приділяв він увагу і дюсельдорфській школі, тому в його збірках були твори німецьких майстрів Рольмана, Кнауса, братів Ахенбахів. Лише як виняток у його колекції опинились твори 18 століття.
На 1885 рік (рік відкриття музею) колекція музею мала 1963 експоната. До 1910 року кількість творів мистецтва перевищіла 5500 зразків, хоча тут не було визначних шедеврів.
В підрадянський період
Збірки музею отримали значні надходження завдяки вивозу майна і колекцій з пограбованих і націоналізованих садиб провінційного дворянства і небагатьох капіталістичних ділків. Картини і рідкісні книги, скульптура і меблі, порцеляна і вироби з срібла і бронзи зосереджували як в небагатьох музеях, так і в Державному музейному фонді, головним завданням якого став швидкий продаж творів мистецтва за кордоном. Але дещо перепало і Саратовському художньому музею. Працівники музею вивезли декілька скульптур з пошкодженої пожежею і недбалістю людей садиби Зубриловка князів Голіциних («Амур», «Скорботний геній смерти»). «Амур», вивезений з садиби Голіциних, прикрасив парадні сходи музею.
Передали сюди і частку творів радянських митців, що працювали в стилістиці соціалістичного реалізму (П. Котов, «Червоне Сормово», художниця О. Д. Яновська, «Театральна ложа для ударників праці», 1937, Г. Горелов «Повстання Івана Болотникова», 1944, скульптор , «Погруддя Миколи Чернишевського», 1946 р. та ін.)
Відділ скульптур
Як і в більшості провінційних музеїв, збірка скульптур закладу небагата і створена з випадкових речей. Серед них врятовані скульптури невідомих італійських митців 19 ст, вивезені з дворянських садиб («Амур», «Скорботний геній смерти»), твори радянських скульпторів, серед яких роботи Сергія Коньонкова (1874–1971) та Анни Голубкіної (1864–1927). До найдавніших творів належить дерев'яна скульптурна група з умовною назвою «Скуті городяни» (невідомий майстер 16 ст., Німеччина). В західноєвропейському відділі музею демонструють також рідкісний твір скульптора 19 ст. з Бельгії «Шахтар» (Меньє Константен Еміль).
Західноєвропейські митці в збірках
Серед західноєвропейських шкіл найбільш повно в музейній колекції представлені твори митців Голландії 17 століття. Картини голландських художників переважали в російських мистецьких збірках і конкурували лише з творами французьких митців, мода на які не мала спадів в Російській імперії. Значна кількість картин голландських художників обумовлена і їх невеликою ціною в 19 ст., і передачею з кладових Імператорського Ермітажу. Тому в збірках Саратовського художнього музею практично не зустрічаються великі імена і нема картин Франса Галса, талановитих учнів Рембрандта, утрехтських караваджистів тощо. Мистецьку якість збірки не покращили навіть випадково отримані музеєм «Поклоніння пастухів» (Матіас Стомер) чи копія твору П. П. Рубенса «Два янголи».
Саратовська збірка поступається в мистецькій якості колекціям Львівської національної галереї мистецтв чи колекціям Історико-художнього музею міста Серпухов. Серед нідерландських і суто голландських митців представлені
- (1600–1660)
- (1622–1678)
- (1619–1668)
- Ян Брейгель молодший (1601–1678)
- (1622–1674)
- Теодор Ромбоутс (1597–1637)
- Ян Куленбір (бл. 1600—бл. 1677)
- Герард Сегерс (1589–1638)
- Мельхіор де Гондекутер (1637–1695)
- Отто Марсеус ван Скрик (1619–1678)
- Давід Тенірс молодший (1610–1690)
Авторитет галереї підтримують поодинокі твори італійських митців (Джорджо Вазарі«Апофеоз Вакха», Джованні Бенедетто Кастільйоне, «Бог в дні творіння», Сальватор Роза, «Пейзаж з подорожніми», Якопо Бассано) та пейзажисти Франції 19 століття (Шарль Добіньї «Містечко на річці Сена», Каміль Коро«Дощовий день», Адольф Монтічеллі «Околиця Парижа», Ежен Сісері «Дворик в Нормандії»).
Експозиції російського мистецтва
До найдавніших творів російського середньовіччя відносяться ікони. Саратовський художній музей має декілька зразків, датованих 15—17 століттями. Серед них —
- «Св. Миколай і обрані святі», 15 ст.
- «Св. Георгій змієборець і обрані святі», 16 ст.
- дерев'яні «Царські врата», 16 ст.
- «Собор Архангела Михаїла», 16 ст.
- копія «Тихвинська Богоматір», 16 ст.
- «Пророк Захарія», 16 ст.
- «Богородиця Неопалима купіна», 17 ст.
Доба жорстоких реформ і болісних зрушень в суспільному житті Російській імперії 18 століття відбилась в секуляризації культури, послаблені позицій православної церкви, зміцненні і розвитку портретного жанру. Портретний жанр, переважно другої половини 18 ст., в Саратовському художньому музеї представляють численні твори багатьох російських художників, серед яких Федір Рокотов, Левицький Дмитро Григорович, Боровиковський Володимир Лукич. Мистецькі якості «Портрета невідомої пані» пензля Дмитра Левицького наближають його до найкращих зразків доби і сперечаються в майстерності з ефектними творами закордонних майстрів на кшталт Томаса Гейнсборо чи Джошуа Рейнольдса, творів яких в музеї нема. Портретні твори доповнюють тогочасні меблі та поодинокий пейзажний твір 18 ст. «Краєвид в Тавриді» художника В. І. Петрова. До офіційних портретів доби належать твори Стефано Тореллі та два портрети пензля австрійця Йогана Баптиста Лампі (1751–1830), («Портрет імператриці Катерини II», «Портрет Платона Зубова»).
-
![image]()
Стефано Тореллі, «Імператриця Катерина II», до 1770 р. -
![image]()
Афанасій Радищев, дід письменника Олександра Радищева, бл 1734 р. -
![image]()
Левицький Дмитро Григорович, «Пані Губарєва», 1789 р. -
![image]()
Орест Кіпренський, «Портрет князя Ф. Голіцина», 1833 р. -
![image]()
Боровиковський В. Л. «Невідома пані з дитиною»
Добу російського романтизму першої половини 19 ст. репрезентують твори Карла Брюллова («Портрет Бека») та «Портрет князя Ф. Голіцина» пензля Ореста Кіпренського. В останньому поданий молодий князь із зачіскою, наче підхопленою вітром і з романтичною вежею та розкішною завісою на тлі. Найкращі традиції портретного жанру на новому етапі продовжив Рєпін Ілля Юхимович («Донька Надя в дитинстві», «Портрет міністра А. Столипіна»). Музей має декілька картин передвижників, але це за малими винятками другорядні твори (Перов Василь Григорович, Л. Соломаткін та ін.) В колекції пейзажів 19 століття твори Василя Полєнова, Левітана, Валентина Сєрова, самого Олексія Боголюбова, митців товриства Світ мистецтва. Колорисичні скарби російського живопису 19 ст. підтримують «Портрет П. Щербатової» (Худ. Суриков Василь Іванович) та «За приворотним зіллям» (Худ. Нестеров Михайло Васильович). Почесне місце в експозиції посіли твори місцевого генія — Віктора Борисова-Мусатова («Осінній мотив»).
-
![image]()
-
![image]()
Лансере Євген Євгенович, «Черкес зжінкою верхи» -
![image]()
-
![image]()
Зали музею.
Джерела і посилання
- По залам Радищевского музея: Альбом. — Саратов: Приволжское книжное издательство 1985 г. — 192 с., ил.
- Саратовский государственный художественный музей имени А. Н. Радищева. Русская и советская живопись. Каталог. Выпуск 1. М.: Советский художник, 1956
- Сайт музею
- Кущ А. Л. Радищевский музей в Саратове // Исторический вестник, 1890. — Т. 39. — № 1. — С. 175-185.
Примітки
- https://arthive.com/places/228~The_Saratov_art_Museum_named_after_A_N_Radishchev
- Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации
Посилання
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Saratovskij hudozhnij muzej imeni Radisheva ros Saratovskij hudozhestvennyj muzej imeni A N Radisheva odin z pershih zagalnodostupnih hudozhnih muzeyiv v provincijnij Rosiyi Saratovskij hudozhnij muzej imeni Radisheva51 31 55 pn sh 46 02 07 sh d 51 53220000002777823 pn sh 46 03530000002777456 sh d 51 53220000002777823 46 03530000002777456 Koordinati 51 31 55 pn sh 46 02 07 sh d 51 53220000002777823 pn sh 46 03530000002777456 sh d 51 53220000002777823 46 03530000002777456Tip hudozhnya galereyaNazva na chest Radishev Oleksandr Mikolajovich 1 Status spadshini dKrayina Rosiya 1 Roztashuvannya Rosiya Saratov vul Radisheva 39 Adresa 410600 2 Zasnovano Vidkritij 1885 r Direktor 2010 r Sajt radmuseumart ruSaratovskij hudozhnij muzej imeni Radisheva Rosiya Saratovskij hudozhnij muzej imeni Radisheva u VikishovishiIstoriya stvorennya i nazvaI Yu Ryepin Portret Oleksiya Petrovicha Bogolyubova Iniciativa stvorennya hudozhnogo muzeyu v provincijnomu misti Saratovi nalezhala hudozhniku i morskomu oficeru O P Bogolyubovu 1824 1896 Oleksij Petrovich pidkorivsya panivnij modi dobi i robiv pejzazhi malyuvav morski krayevidi Dvoryanin i nashadok rodu Radishevih na vidminu vid svogo predka Radisheva Oleksandra Mikolajovicha nalashtovanogo kritichno do caratu stavivsya do rosijskogo imperatora duzhe loyalno i buv nablizhenij do carskogo dvoru Yak bilshist osib privilejovanogo stanu Rosijskoyi imperiyi mandruvav za kordonom vidviduvav Parizh zbirav zhivopis Naprikinci 1870 h rokiv vin i nadumav peredati vlasnu privatnu kolekciyu kartin v Saratov V grudni 1877 roku saratovska duma miscevij uryad otrimala zvernennya vid Bogolyubova z propoziciyeyu peredati mistu jogo kartinnu galereyu Dlya miscevogo kerivnictva sprava bula novoyu nezvichnoyu i navit lyakayuchoyu Adzhe potrebuvala yakogos primishennya ta koshtiv na utrimannya kolekciyi Jshli roki ale sprava ne rushila z miscya i ne virishuvalas Oburenij dvoryanin zvernuvsya v saratovsku dumu cherez p yat rokiv z zagrozoyu ne peredavati mistu vlasnu zbirku yaksho pitannya ne virishat Rishennya taki prijnyali V travni 1883 roku i vidbulasya fundaciya novoyi sporudi pid majbutnij hudozhnij muzej Proekt sporudi stvoriv peterburzkij arhitektor I V Shtrom 29 chervnya 1885 roku sporuda hudozhnogo muzeyu vpershe vidchinila dveri dlya vidvidin Liberalizaciya v krayini pislya reformi 1861 roku i skasuvannya kripactva poslablennya cenzuri nadali mozhlivist reabilituvati im ya jogo predka Oleksandra Radisheva prizabutogo v krayini i tvorchist yakogo vzhe ne bula nebezpechnoyu dlya uryadu Ambitnij Bogolyubov nastoyav na prisvoyenni imeni Radisheva novostvorenomu muzeyu hocha predok pismennik ne mav niyakogo vidnoshennya do troh vilnih mistectv arhitekturi skulpturi i zhivopisu Neveliki statki Bogolyubova sho pohodiv zi zbidniloyi dvoryanskoyi rodini dovgo strimuvali jogo kolekcionuvannya Abi vipraviti vlasnij materialnij stan vin buv vimushenij stati morskim oficerom Otrimani koshti i buli pusheni na stvorennya privatnoyi kolekciyi Na 1885 rik vona narahovuvala dekilka skulptur 250 malyunkiv ta akvarelej dvisti dev yatnadcyat 219 kartin Pejzazhi Bogolyubova Katannya na lodu Nevi vzimku v Peterburzi fragment kartini Katannya na lodu Nevi Sadiba Kuzminki vzimku Moskva Tallin port Kopengagen Harbor Morska bataliya v Sinopi Yaroslavl Hresnij hid Krayevid Moskvi vid sadibi Hludova Sankt Peterburg Mihajlivskij zamok Borisoglibsk vzimku Fondi do perevorotu 1917 r Oleksij Petrovich Bogolyubov vikoristav vlasnu nablizhenist do carskogo dvoru i Imperatorskogo Ermitazhu tomu domigsya prava peredati v novostvorenij muzej nevelikoyi chastini kartin zahidnoyevropejskih hudozhnikiv z kladovih Jomu i peredali kopiyi ta sumnivni originali z imperatorskih kladovih a takozh nizku kartin drugoryadnih gollandskih hudozhnikiv 17 stolittya Rosijska chastina kolekciyi bula pidsilena tvorami yak samogo O P Bogolyubova tak i kartinami deyakih rosijskih hudozhnikiv Bryullov Karl Pavlovich Polyenov Vasil Dmitrovich Shishkin Ivan Ivanovich Ryepin Illya Yuhimovich tosho Perebuvannya v Parizhi i burhlive mistecke zhittya francuzkoyi stolici malo vplinuli na dosit konservativni smaki O P Bogolyubova tomu v jogo zbirci ne bulo kartin francuzkih impresionistiv hocha cyu hudozhnyu sistemu vin znav Ale dekilka tvoriv drugoryadnih francuzkih pejzazhistiv seredini 19 stolittya vin taki pridbav i peredav v Saratovskij hudozhnij muzej Pridilyav vin uvagu i dyuseldorfskij shkoli tomu v jogo zbirkah buli tvori nimeckih majstriv Rolmana Knausa brativ Ahenbahiv Lishe yak vinyatok u jogo kolekciyi opinilis tvori 18 stolittya Na 1885 rik rik vidkrittya muzeyu kolekciya muzeyu mala 1963 eksponata Do 1910 roku kilkist tvoriv mistectva perevishila 5500 zrazkiv hocha tut ne bulo viznachnih shedevriv V pidradyanskij periodMebli dobi piznogo klasicizmu v muzeyi Zbirki muzeyu otrimali znachni nadhodzhennya zavdyaki vivozu majna i kolekcij z pograbovanih i nacionalizovanih sadib provincijnogo dvoryanstva i nebagatoh kapitalistichnih dilkiv Kartini i ridkisni knigi skulptura i mebli porcelyana i virobi z sribla i bronzi zoseredzhuvali yak v nebagatoh muzeyah tak i v Derzhavnomu muzejnomu fondi golovnim zavdannyam yakogo stav shvidkij prodazh tvoriv mistectva za kordonom Ale desho perepalo i Saratovskomu hudozhnomu muzeyu Pracivniki muzeyu vivezli dekilka skulptur z poshkodzhenoyi pozhezheyu i nedbalistyu lyudej sadibi Zubrilovka knyaziv Golicinih Amur Skorbotnij genij smerti Amur vivezenij z sadibi Golicinih prikrasiv paradni shodi muzeyu Peredali syudi i chastku tvoriv radyanskih mitciv sho pracyuvali v stilistici socialistichnogo realizmu P Kotov Chervone Sormovo hudozhnicya O D Yanovska Teatralna lozha dlya udarnikiv praci 1937 G Gorelov Povstannya Ivana Bolotnikova 1944 skulptor Pogruddya Mikoli Chernishevskogo 1946 r ta in Viddil skulpturYak i v bilshosti provincijnih muzeyiv zbirka skulptur zakladu nebagata i stvorena z vipadkovih rechej Sered nih vryatovani skulpturi nevidomih italijskih mitciv 19 st vivezeni z dvoryanskih sadib Amur Skorbotnij genij smerti tvori radyanskih skulptoriv sered yakih roboti Sergiya Kononkova 1874 1971 ta Anni Golubkinoyi 1864 1927 Do najdavnishih tvoriv nalezhit derev yana skulpturna grupa z umovnoyu nazvoyu Skuti gorodyani nevidomij majster 16 st Nimechchina V zahidnoyevropejskomu viddili muzeyu demonstruyut takozh ridkisnij tvir skulptora 19 st z Belgiyi Shahtar Menye Konstanten Emil Zahidnoyevropejski mitci v zbirkahSered zahidnoyevropejskih shkil najbilsh povno v muzejnij kolekciyi predstavleni tvori mitciv Gollandiyi 17 stolittya Kartini gollandskih hudozhnikiv perevazhali v rosijskih misteckih zbirkah i konkuruvali lishe z tvorami francuzkih mitciv moda na yaki ne mala spadiv v Rosijskij imperiyi Znachna kilkist kartin gollandskih hudozhnikiv obumovlena i yih nevelikoyu cinoyu v 19 st i peredacheyu z kladovih Imperatorskogo Ermitazhu Tomu v zbirkah Saratovskogo hudozhnogo muzeyu praktichno ne zustrichayutsya veliki imena i nema kartin Fransa Galsa talanovitih uchniv Rembrandta utrehtskih karavadzhistiv tosho Mistecku yakist zbirki ne pokrashili navit vipadkovo otrimani muzeyem Pokloninnya pastuhiv Matias Stomer chi kopiya tvoru P P Rubensa Dva yangoli Saratovska zbirka postupayetsya v misteckij yakosti kolekciyam Lvivskoyi nacionalnoyi galereyi mistectv chi kolekciyam Istoriko hudozhnogo muzeyu mista Serpuhov Sered niderlandskih i suto gollandskih mitciv predstavleni 1600 1660 1622 1678 1619 1668 Yan Brejgel molodshij 1601 1678 1622 1674 Teodor Rombouts 1597 1637 Yan Kulenbir bl 1600 bl 1677 Gerard Segers 1589 1638 Melhior de Gondekuter 1637 1695 Otto Marseus van Skrik 1619 1678 David Tenirs molodshij 1610 1690 Avtoritet galereyi pidtrimuyut poodinoki tvori italijskih mitciv Dzhordzho Vazari Apofeoz Vakha Dzhovanni Benedetto Kastiljone Bog v dni tvorinnya Salvator Roza Pejzazh z podorozhnimi Yakopo Bassano ta pejzazhisti Franciyi 19 stolittya Sharl Dobinyi Mistechko na richci Sena Kamil Koro Doshovij den Adolf Montichelli Okolicya Parizha Ezhen Siseri Dvorik v Normandiyi Ekspoziciyi rosijskogo mistectvaLevickij Dmitro Grigorovich Portreta nevidomoyi pani Do najdavnishih tvoriv rosijskogo serednovichchya vidnosyatsya ikoni Saratovskij hudozhnij muzej maye dekilka zrazkiv datovanih 15 17 stolittyami Sered nih Sv Mikolaj i obrani svyati 15 st Sv Georgij zmiyeborec i obrani svyati 16 st derev yani Carski vrata 16 st Sobor Arhangela Mihayila 16 st kopiya Tihvinska Bogomatir 16 st Prorok Zahariya 16 st Bogorodicya Neopalima kupina 17 st Doba zhorstokih reform i bolisnih zrushen v suspilnomu zhitti Rosijskij imperiyi 18 stolittya vidbilas v sekulyarizaciyi kulturi poslableni pozicij pravoslavnoyi cerkvi zmicnenni i rozvitku portretnogo zhanru Portretnij zhanr perevazhno drugoyi polovini 18 st v Saratovskomu hudozhnomu muzeyi predstavlyayut chislenni tvori bagatoh rosijskih hudozhnikiv sered yakih Fedir Rokotov Levickij Dmitro Grigorovich Borovikovskij Volodimir Lukich Mistecki yakosti Portreta nevidomoyi pani penzlya Dmitra Levickogo nablizhayut jogo do najkrashih zrazkiv dobi i sperechayutsya v majsternosti z efektnimi tvorami zakordonnih majstriv na kshtalt Tomasa Gejnsboro chi Dzhoshua Rejnoldsa tvoriv yakih v muzeyi nema Portretni tvori dopovnyuyut togochasni mebli ta poodinokij pejzazhnij tvir 18 st Krayevid v Tavridi hudozhnika V I Petrova Do oficijnih portretiv dobi nalezhat tvori Stefano Torelli ta dva portreti penzlya avstrijcya Jogana Baptista Lampi 1751 1830 Portret imperatrici Katerini II Portret Platona Zubova Stefano Torelli Imperatricya Katerina II do 1770 r Afanasij Radishev did pismennika Oleksandra Radisheva bl 1734 r Levickij Dmitro Grigorovich Pani Gubaryeva 1789 r Orest Kiprenskij Portret knyazya F Golicina 1833 r Borovikovskij V L Nevidoma pani z ditinoyu Dobu rosijskogo romantizmu pershoyi polovini 19 st reprezentuyut tvori Karla Bryullova Portret Beka ta Portret knyazya F Golicina penzlya Oresta Kiprenskogo V ostannomu podanij molodij knyaz iz zachiskoyu nache pidhoplenoyu vitrom i z romantichnoyu vezheyu ta rozkishnoyu zavisoyu na tli Najkrashi tradiciyi portretnogo zhanru na novomu etapi prodovzhiv Ryepin Illya Yuhimovich Donka Nadya v ditinstvi Portret ministra A Stolipina Muzej maye dekilka kartin peredvizhnikiv ale ce za malimi vinyatkami drugoryadni tvori Perov Vasil Grigorovich L Solomatkin ta in V kolekciyi pejzazhiv 19 stolittya tvori Vasilya Polyenova Levitana Valentina Syerova samogo Oleksiya Bogolyubova mitciv tovristva Svit mistectva Kolorisichni skarbi rosijskogo zhivopisu 19 st pidtrimuyut Portret P Sherbatovoyi Hud Surikov Vasil Ivanovich ta Za privorotnim zillyam Hud Nesterov Mihajlo Vasilovich Pochesne misce v ekspoziciyi posili tvori miscevogo geniya Viktora Borisova Musatova Osinnij motiv Lansere Yevgen Yevgenovich Cherkes zzhinkoyu verhi Zali muzeyu Dzherela i posilannyaPo zalam Radishevskogo muzeya Albom Saratov Privolzhskoe knizhnoe izdatelstvo 1985 g 192 s il Saratovskij gosudarstvennyj hudozhestvennyj muzej imeni A N Radisheva Russkaya i sovetskaya zhivopis Katalog Vypusk 1 M Sovetskij hudozhnik 1956 Sajt muzeyu Kush A L Radishevskij muzej v Saratove Istoricheskij vestnik 1890 T 39 1 S 175 185 Primitkihttps arthive com places 228 The Saratov art Museum named after A N Radishchev Gosudarstvennyj katalog Muzejnogo fonda Rossijskoj Federacii d Track Q69832186PosilannyaSaratovskij hudozhnij muzej imeni Radisheva u sestrinskih VikiproyektahPortal Mistectvo Saratovskij hudozhnij muzej imeni Radisheva u Vikishovishi Div takozhErmitazh Svit mistectva tovaristvo Istoriko hudozhnij muzej Serpuhov Lvivska nacionalna galereya mistectv Tverska kartinna galereya