Мови України — мови, що використовуються населенням України. Найбільш поширеною мовою в Україні є українська. В окремих регіонах і місцях компактного проживання національних громад поширені російська, білоруська, румунська, угорська, болгарська, польська, кримськотатарська, єврейські мови, гагаузька, грецька, словацька, німецька та інші. Значно поширені діалекти та змішані мови, що виникли з української із залученням слів мов інших національних громад. Серед іноземних мов велике значення має англійська, німецька мова.
Законодавство України визнає: державну мову — українську та мови національних меншин України. Згідно зі ст. 10, р. 1 Конституції України «державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України». Згідно зі Всеукраїнським переписом населення 2001 р., українську мову вважають рідною 67,5 % населення України, російську — 29,6 %. На 2011 рік українською мовою спілкувалось 53,8 % громадян України, російською — 44,5 %, хоча існують й інші цифри. Треба зазначити, що точнішої інформації немає, оскільки в соцопитуваннях йдеться про літературну українську/російську мови: не враховують фактора суржику (тобто людина розмовляє суржиком, але вказує українську чи російську), часто виникає плутанина і з конкретикою терміна «рідна мова» (це , що асоціюється з корінним етносом держави, мова, якою людина думає і найчастіше спілкується, або мова дитинства).
Українська мова переважає на Заході, Центрі та Північному Сході, російська — на Донбасі, Криму та Півдні. В Україні, особливо в етнічно змішаних районах (Закарпаття, Донбас, Одеська область, Крим) поширені явища двомовності та (багатомовності). З XIX ст. формується суржик (змішана українсько-російська мова), найпоширеніша на Лівобережжі.
Мовний склад населення
Мовний склад населення України, за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року:
мова | чисельність | частка |
---|---|---|
українська | 32 577 468 | 67,53 % |
російська | 14 273 670 | 29,59 % |
кримськотатарська | 231 382 | 0,48 % |
молдовська | 185 032 | 0,38 % |
угорська | 161 618 | 0,34 % |
румунська | 142 671 | 0,30 % |
болгарська | 134 396 | 0,28 % |
білоруська | 56 249 | 0,12 % |
вірменська | 51 847 | 0,11 % |
гагаузька | 23 765 | 0,05 % |
циганська | 22 603 | 0,05 % |
інша мова | 178 764 | 0,38 % |
не вказали мову | 201 437 | 0,42 % |
Національність | Вважали рідною мовою (%) | |||
мову своєї національності | українську | російську | іншу мову | |
українці | 85,2 | х | 14,8 | 0,0 |
росіяни | 95,9 | 3,9 | х | 0,2 |
білоруси | 19,8 | 17,5 | 62,5 | 0,2 |
молдовани | 70,0 | 10,7 | 17,6 | 1,7 |
кримські татари | 92,0 | 0,1 | 6,1 | 1,8 |
болгари | 64,2 | 5,0 | 30,3 | 0,5 |
угорці | 95,4 | 3,4 | 1,0 | 0,2 |
румуни | 91,7 | 6,2 | 1,5 | 0,6 |
поляки | 12,9 | 71,0 | 15,6 | 0,5 |
євреї | 3,1 | 13,4 | 83,0 | 0,5 |
вірмени | 50,4 | 5,8 | 43,2 | 0,6 |
греки | 6,4 | 4,8 | 88,5 | 0,3 |
татари | 35,2 | 4,5 | 58,7 | 1,6 |
цигани | 44,7 | 21,1 | 13,4 | 20,8 |
азербайджанці | 53,0 | 7,1 | 37,6 | 2,3 |
грузини | 36,7 | 8,2 | 54,4 | 0,7 |
німці | 12,2 | 22,1 | 64,7 | 1,0 |
гагаузи | 71,5 | 3,5 | 22,7 | 2,3 |
інші національності | 32,6 | 12,5 | 49,7 | 5,2 |
українська | російська | румунська і молдовська |
кримськотатарська | болгарська | угорська |
Розподіл населення України за рідною мовою за переписом 2001 р.
караїм. | інша мова | не вказали | |||||||||||||||||
Україна | 67,53 | 29,59 | 0,12 | 0,28 | 0,11 | 0,05 | 0,48 | 0,38 | 0,01 | 0,04 | 0,05 | 0,3 | 0,01 | 0,34 | 0 | 0,01 | 0,01 | 0,3 | 0,42 |
Автономна Республіка Крим | 10,02 | 76,55 | 0,26 | 0,02 | 0,23 | 0,01 | 11,33 | 0,06 | 0,01 | 0,01 | 0,06 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0,03 | 1 | 0,39 |
Вінницька область | 94,81 | 4,74 | 0,06 | 0,01 | 0,04 | 0 | - | 0,1 | 0 | 0,01 | 0,03 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0,01 | 0 | 0,09 | 0,11 |
Волинська область | 97,26 | 2,51 | 0,11 | 0 | 0,02 | 0 | - | 0,02 | 0 | 0,01 | 0 | 0 | 0 | 0,01 | - | 0 | 0 | 0,05 | - |
Дніпропетровська область | 67 | 31,91 | 0,18 | 0,01 | 0,17 | 0,01 | 0 | 0,05 | 0,01 | 0,01 | 0,07 | 0 | 0 | 0,01 | 0 | 0,01 | 0 | 0,27 | 0,3 |
Донецька область | 24,1 | 74,92 | 0,1 | 0,01 | 0,13 | 0 | 0 | 0,02 | 0 | 0 | 0,04 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0,09 | 0,38 | 0,18 |
Житомирська область | 93,02 | 6,57 | 0,1 | 0 | 0,03 | 0 | 0 | 0,05 | 0,01 | 0,05 | 0,03 | 0 | 0 | 0 | - | 0,01 | 0 | 0,08 | 0,03 |
Закарпатська область | 81 | 2,9 | 0,05 | 0,01 | 0,02 | 0 | - | 0,03 | 0,15 | 0,01 | 0,24 | 2,57 | 0,21 | 12,65 | - | 0,01 | 0 | 0,14 | 0,02 |
Запорізька область | 50,2 | 48,19 | 0,11 | 0,47 | 0,19 | 0,01 | 0,02 | 0,04 | 0,01 | 0 | 0,07 | 0 | 0 | 0,01 | 0 | 0,01 | 0,01 | 0,59 | 0,07 |
Івано-Франківська область | 97,81 | 1,78 | 0,05 | 0 | 0,01 | 0 | - | 0,03 | 0 | 0,03 | 0,01 | 0 | 0 | 0,01 | 0 | 0 | 0 | 0,04 | 0,22 |
Київська область | 92,27 | 7,17 | 0,17 | 0,01 | 0,08 | 0 | 0 | 0,04 | 0 | 0,01 | 0,03 | 0 | 0 | 0 | - | 0 | 0 | 0,13 | 0,08 |
Кіровоградська область | 88,89 | 10,02 | 0,16 | 0,05 | 0,2 | 0 | 0 | 0,44 | 0 | 0 | 0,05 | 0,01 | 0 | 0,01 | - | 0 | 0 | 0,15 | 0 |
Луганська область | 30,01 | 68,84 | 0,11 | 0,01 | 0,12 | 0 | - | 0,03 | 0 | 0 | 0,05 | 0 | - | 0 | - | 0 | 0 | 0,27 | 0,55 |
Львівська область | 95,32 | 3,77 | 0,07 | 0 | 0,02 | 0 | 0 | 0,02 | 0 | 0,41 | 0,01 | 0 | 0 | 0,01 | 0 | 0,01 | 0 | 0,06 | 0,28 |
Миколаївська область | 69,2 | 29,26 | 0,13 | 0,13 | 0,19 | 0,03 | 0 | 0,58 | 0,01 | 0,01 | 0,05 | 0 | 0 | 0 | - | 0,01 | 0 | 0,29 | 0,1 |
Одеська область | 46,28 | 41,95 | 0,11 | 4,87 | 0,16 | 0,9 | 0 | 3,78 | 0,01 | 0,01 | 0,1 | 0,01 | 0 | 0 | 0 | 0,02 | 0,02 | 0,46 | 1,32 |
Полтавська область | 89,98 | 9,47 | 0,12 | 0,01 | 0,1 | 0 | - | 0,09 | 0 | 0 | 0,04 | 0 | 0 | 0,02 | - | 0 | 0 | 0,16 | - |
Рівненська область | 97 | 2,73 | 0,12 | 0 | 0,01 | 0 | - | 0,02 | 0 | 0,02 | 0,01 | 0 | 0 | 0 | - | 0 | 0 | 0,06 | 0,02 |
Сумська область | 83,29 | 15,5 | 0,11 | 0 | 0,06 | 0 | 0 | 0,03 | 0 | 0 | 0,05 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0,11 | 0,83 |
Тернопільська область | 98,34 | 1,19 | 0,03 | 0 | 0,01 | 0 | - | 0,02 | 0 | 0,03 | 0 | 0 | 0 | 0,01 | - | 0 | 0 | 0,04 | 0,31 |
Харківська область | 53,8 | 44,29 | 0,12 | 0,01 | 0,18 | 0 | 0 | 0,03 | 0 | 0,01 | 0,05 | 0 | 0 | 0,01 | 0 | 0,01 | 0 | 0,49 | 1 |
Херсонська область | 73,19 | 24,86 | 0,18 | 0,02 | 0,26 | 0,01 | 0,07 | 0,15 | 0,01 | 0,01 | 0,08 | 0,01 | 0 | 0,01 | - | 0 | 0 | 0,98 | 0,17 |
Хмельницька область | 95,24 | 4,09 | 0,06 | 0 | 0,06 | 0 | - | 0,05 | 0 | 0,18 | 0,02 | 0 | 0 | 0 | - | 0,01 | 0 | 0,24 | 0,04 |
Черкаська область | 92,49 | 6,66 | 0,09 | 0,01 | 0,09 | 0 | - | 0,06 | 0 | 0 | 0,05 | 0 | 0 | 0,01 | - | 0 | 0 | 0,12 | 0,41 |
Чернівецька область | 75,57 | 5,27 | 0,05 | 0,01 | 0,02 | 0 | 0 | 6,79 | 0,01 | 0,16 | 0,01 | 11,85 | - | 0,01 | - | 0,03 | 0 | 0,1 | 0,13 |
Чернігівська область | 89,05 | 10,26 | 0,19 | 0,01 | 0,04 | 0 | 0 | 0,02 | 0 | 0 | 0,04 | 0 | 0 | 0 | - | 0 | 0 | 0,07 | 0,3 |
м. Київ | 72,15 | 25,27 | 0,12 | 0,02 | 0,08 | 0 | 0 | 0,03 | 0,01 | 0,02 | 0,01 | 0 | 0 | 0,01 | 0 | 0,02 | 0 | 0,36 | 1,92 |
м. Севастополь | 6,76 | 90,56 | 0,17 | 0,02 | 0,11 | 0,01 | 0,25 | 0,06 | 0 | 0,01 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0,87 | 1,18 |
Мовна динаміка в 2001—2011 рр.
Пропоновані питання | Варіанти відповідей | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2011 | 2012 | 2013 | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Рідна мова | українська | × | × | × | × | × | × | × | 67,5 % | 65,4 % | 64,3 % | × | × | × | × | 50,0 % | 62,0 % | 56,0 % |
російська | × | × | × | × | × | × | × | 29,6 % | 33,3 % | 34,4 % | × | × | × | × | 29,0 % | 36,0 % | 40,0 % | |
інша | × | × | × | × | × | × | × | 2,9 % | 1,3 % | 1,5 % | × | × | × | × | 1,0 % | 2,0 % | 3,0 % | |
Мова спілкування (в родині / вдома) | українська | 36,7 % | 31,9 % | 36,9 % | 38,2 % | 37,6 % | 36,3 % | 39,1 % | 36,9 % | 37,5 % | 41,8 % | 43,7 % | 37,5 % | 45,0 % | 47,0 % | 45,0 % | 44,0 % | × |
російська | 32,4 % | 32,8 % | 33,1 % | 34,5 % | 33,4 % | 33,6 % | 36,0 % | 36,7 % | 42,2 % | 36,4 % | 47,2 % | 42,3 % | 38,0 % | 37,0 % | 39,0 % | 35,0 % | × | |
обидві | 29,4 % | 34,5 % | 29,6 % | 26,8 % | 28,4 % | 29,0 % | 24,8 % | 25,8 % | 19,8 % | 21,6 % | 7,8 % | 19,7 % | 17,0 % | 15,0 % | 15,0 % | 20,0 % | × | |
іншою | 0,7 % | 0,9 % | 0,4 % | 0,6 % | 0,5 % | 1,1 % | 0,2 % | 0,6 % | 0,5 % | × | 0,4 % | 0,1 % | × | × | × | 1,0 % | × | |
Мова спілкування (на роботі / за місцем навчання) | українська | × | × | × | × | × | × | × | × | 34,0 % | × | 37,7 % | 34,4 % | 39,0 % | 45,0 % | × | 42,0 % | × |
російська | × | × | × | × | × | × | × | × | 38,5 % | × | 50,0 % | 48,0 % | 39,0 % | 35,0 % | × | 36,0 % | × | |
обидві | × | × | × | × | × | × | × | × | 19,5 % | × | 12,1 % | 17,1 % | 22,0 % | 18,0 % | × | 21,0 % | × | |
іншою | × | × | × | × | × | × | × | × | 0,6 % | × | 0,3 % | 0,9 % | × | × | × | 1,0 % | × | |
Державна мова | українська | × | × | × | × | × | × | × | × | × | × | × | 36,6 % | × | 48,0 % | 46,0 % | 46,0 % | 19,0 % |
українська, в окремих регіонах - офіційні мови | × | × | × | × | × | × | × | × | × | × | × | 27,1 % | × | × | × | × | 47,0 % | |
українська і російська | × | × | × | × | × | × | × | × | × | × | × | 31,4 % | × | 49,0 % | 45,0 % | 47,0 % | 28,0 % |
Опитування центру Разумкова (2002)
Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 16 по 24 грудня 2002 року в усіх регіонах України. Опитано 2010 респондентів віком від 18 років у 123 населених пунктах, включаючи села, селища міського типу, малі, середні та великі міста. Похибка вибірки — 2,3 %.
Опитування Інституту соціології НАН України (2005)
Як показало всеукраїнське опитування Інституту соціології НАН України, у 2005 році:
- українську мову вважали рідною лише 64,3 % населення,
- російську 34,4 %,
- іншу — 1,5 %;
мовою спілкування дорослого населення в родинній сфері були:
- переважно українська — 41,8 %,
- переважно російська — 36,4 %,
- обидві мови (залежно від обставин) — 21,6 %.
Опитування Research & Branding Group (2011)
Збір інформації проводився методом особистого інтерв'ю в 24-х областях України і АР Крим у період з 12 — 22 серпня 2011 року. Респонденти відбиралися за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за місцем проживання (область), статтю і віком. Обсяг вибіркової сукупності склав 2075 осіб. Очікувана середня помилка вибірки складає + -2,2 %.
Опитування центру Разумкова (2017)
Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова 3 — 9 березня 2017 року в усіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2 016 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3 %. Згідно з результатами соціологічного дослідження, понад дві третини (68 %) опитаних вважають рідною мовою українську, 14 % – російську, 17 % – і українську, і російську однаковою мірою, 0,7 % – інші мови.
Українська
Державною мовою України є українська. Згідно з переписом населення 2001 року її вважають за рідну 67,5 % населення України, що на 2,8 % більше, ніж за даними перепису 1989 року. 29,6 % населення визначили рідною російську мову.
Вільне володіння українською мовою у 2001 р. задекларували 42 374 848 мешканців України (87,8 % населення), в тому числі 97 % українців, 95 % поляків, понад 60 % євреїв, білорусів та циган, понад 50 % росіян, греків, молдован та вірмен. Найнижчий рівень володіння українською був зафіксований серед кримських татар (20 %), болгар (42 %) та румунів (44 %).
Українська мова більш поширена в центральній частині, на півночі та заході країни, російська — на півдні та сході, де існування української у великих містах, на жаль, часто обмежено лиш державними установами, і вона повноцінно функціонує лиш у сільській місцевості.
Станом на 2002 р., українську як мову, якій надається перевага в спілкуванні (на відміну від української як рідної мови) було визначено лише 43,9 % населення держави (дані Києво-Могилянської академії). Найбільші розбіжності між цими двома поняттями спостерігаються на сході, півдні та в Києві, де рідною українську мову вважають від 40 до 60 %, але надають їй перевагу як мові спілкування лише 10-25 %. Така ситуація пояснюється тривалим домінуванням у цих районах саме російської мови в найавторитетніших сферах застосування: освіта, наука, право, влада, церква. Водночас, наявність сучасної переважно української самоідентификації громадян в цих регіонах свідчить про реальну можливість «українізації українців» — тобто непримусового повернення українців в лоно рідної культури та мови.
Вивчення поширення і діалектів української мови дозволяють зробити висновок, що сучасна мова знаходиться на етапі свого відновлення як загальнонаціональної. Дві найхарактерніші риси мовної політики:
- Поширення викладання української в навчальних закладах, що спрямовано на створення покоління з орієнтацією на національну культуру (частка українськомовних шкіл зросла з 47,4 % у 1989 р. до 74,9 % у 2004 р., дані Міністерство освіти і науки України).
- Пришвидчений розвиток літературної мови за рахунок повернення раніш вилучених (але не застарілих) слів (летовище) або слів регіонального походження (як східного так і західного) (наживо, хода, гелікоптер, сапетка), розвитку фахової української термінології — в економіці, техніці, медицині, гірничій справі тощо.
Російська
- Див. докладніше: Російська мова в Україні
Кримськотатарська
- Див. докладніше: Кримськотатарська мова в Україні
Угорська
- Див. докладніше: Угорська мова в Україні
Молдовська
- Див. докладніше: Молдавська мова в Україні
Румунська
- Див. докладніше: Румунська мова в Україні
Болгарська
- Див. докладніше: Болгарська мова в Україні
Польська
- Див. докладніше: Польська мова в Україні
Білоруська
- Див. докладніше: Білоруська мова в Україні
Переписи та соціологічні опитування
рік перепису | українська | російська | інші |
1897 / 1900 | 70,7 % | 9,6 % | 19,7 % |
1920 / 1926 | 71,3 % | 11,9 % | 16,8 % |
1959 | 73,0 % | 24,3 % | 2,7 % |
1970 | 69,4 % | 28,1 % | 2,5 % |
1979 | 66,4 % | 31,3 % | 2,3 % |
1989 | 64,7 % | 32,8 % | 2,5 % |
2001 | 67,5 % | 29,6 % | 2,9 % |
Вільне володіння мовами серед представників різних національностей за даними перепису населення 2001 року
чисельність | мовою своєї національності | українською | російською | |
українці | 37 541 693 | 96,8 % | - | 58,1 % |
росіяни | 8 334 141 | 98,9 % | 58,8 % | - |
білоруси | 275 763 | 31,7 % | 64,3 % | 85,8 % |
молдовани | 258 619 | 78,9 % | 50,7 % | 71,1 % |
кримські татари | 248 193 | 94,9 % | 19,6 % | 85,9 % |
болгари | 204 574 | 76,0 % | 42,2 % | 89,7 % |
угорці | 156 566 | 97,5 % | 49,1 % | 31,7 % |
румуни | 150 989 | 94,5 % | 43,9 % | 45,5 % |
поляки | 144 130 | 27,6 % | 94,6 % | 54,7 % |
євреї | 103 591 | 7,6 % | 77,2 % | 95,3 % |
вірмени | 99 894 | 64,6 % | 50,0 % | 87,7 % |
греки | 91 548 | 23,4 % | 57,5 % | 97,5 % |
татари | 73 304 | 50,1 % | 46,7 % | 93,3 % |
цигани | 47 587 | 53,5 % | 60,8 % | 47,0 % |
азербайджанці | 45 176 | 65,4 % | 44,4 % | 84,9 % |
- За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року українську мову вважали рідною 67,5 % населення України, що на 2,8 % більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 29,6 % населення, в порівнянні з минулим переписом населення цей показник зменшився на 3,2 %. Частка інших мов, які були вказані як рідна, за міжпереписний період збільшилася на 0,4 % і становила 2,9 %.
- Хоча згідно зі Всеукраїнським переписом населення 2001 р. українську мову вважають рідною 67,5 % населення України, російську — 29,6 %. спілкуються українською мовою станом на серпень 2011 р. приблизно 53 % громадян України, російською — 45 %, хоча існують й інші цифри.
- Центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова з 16 по 25 червня 2012 року провів опитування (опитано 2009 осіб старших 18 років, що мешкають в усіх областях Україні, статистична похибка не перевищує 2,3 %), згідно з яким 43,6 % респондентів виступають за те, щоб українська мова була єдиною державною, 23,9 % респондентів вважають за необхідне зробити російську другою державною мовою, 25 % — за надання російській мові офіційного статусу в деяких регіонах, а 2 % виступають за російську мову як єдину державну в Україні.
Рідні мови за переписом 2001 р.
українська | російська | кримськотатарська | молдовська | угорська | румунська | болгарська | інша | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Україна | 67,5 | 29,6 | 0,5 | 0,4 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,7 |
Автономна Республіка Крим | 10,0 | 76,6 | 11,3 | 0,1 | 1,7 | |||
Вінницька область | 94,8 | 4,7 | 0,1 | 0,2 | ||||
Волинська область | 97,3 | 2,5 | 0,2 | |||||
Дніпропетровська область | 67,0 | 31,9 | 0,1 | 0,7 | ||||
Донецька область | 24,1 | 74,9 | 0,8 | |||||
Житомирська область | 93,0 | 6,6 | 0,1 | 0,4 | ||||
Закарпатська область | 81,0 | 2,9 | 12,7 | 2,6 | 0,9 | |||
Запорізька область | 50,2 | 48,2 | 0,5 | 1,1 | ||||
Івано-Франківська область | 97,8 | 1,8 | 0,2 | |||||
Київська область | 92,3 | 7,2 | 0,5 | |||||
Кіровоградська область | 88,9 | 10,0 | 0,4 | 0,1 | 0,6 | |||
Луганська область | 30,0 | 68,8 | 0,6 | |||||
Львівська область | 95,3 | 3,8 | 0,6 | |||||
Миколаївська область | 69,2 | 29,3 | 0,6 | 0,1 | 0,7 | |||
Одеська область | 46,3 | 42,0 | 3,8 | 4,9 | 1,8 | |||
Полтавська область | 90,0 | 9,5 | 0,1 | 0,5 | ||||
Рівненська область | 97,0 | 2,7 | 0,3 | |||||
Сумська область | 83,3 | 15,5 | 0,4 | |||||
Тернопільська область | 98,3 | 1,2 | 0,2 | |||||
Харківська область | 53,8 | 44,3 | 0,9 | |||||
Херсонська область | 73,2 | 24,9 | 0,1 | 0,2 | 1,6 | |||
Хмельницька область | 95,2 | 4,1 | 0,1 | 0,6 | ||||
Черкаська область | 92,5 | 6,7 | 0,1 | 0,4 | ||||
Чернівецька область | 75,6 | 5,3 | 6,8 | 11,9 | 0,4 | |||
Чернігівська область | 89,1 | 10,3 | 0,0 | 0,4 | ||||
м. Київ | 72,2 | 25,3 | 0,7 | |||||
м. Севастополь | 6,8 | 90,6 | 0,3 | 0,1 | 1,2 |
Шкільна освіта різними мовами
У 2008/2009 навчальному році в Україні провадилося вивчення як української та іноземних, так само й мов одинадцяти національних меншин та корінних народів: болгарської, гагаузької, гебрейської та їдишу, кримськотатарської, молдовської, російської, новогрецької, польської, румунської, словацької, угорської. Випускники мали можливість скласти ЗНО однією з семи мов: українською, кримськотатарською, російською, молдовською, польською, румунською чи угорською.
Мова | Кількість закладів з навчанням цією мовою | Навчальний процес цією мовою, учнів | Вивчають мову як предмет | Вивчають факультативно або в гуртках | Спільний відсоток до загальної кількості учнів (4 438 383) | Відсоток відповідного етносу за Переписом-2001 |
---|---|---|---|---|---|---|
Болгарська | — | 80 | 9592 | 1275 | 0,25 % | 0,42 % |
Гагаузька | — | — | 1400 | — | 0,03 % | 0,07 % |
Гебрейська та їдиш | — | — | 1292 | 114 | 0,03 % | 0,21 % |
Кримськотатарська | 15 | 484 | 17725 | 5153 | 0,53 % | 0,51 % |
Молдовська | 6 | 4756 | 1590 | 434 | 0,15 % | 0,53 % |
Російська | 1199 | 779423 | 1292518 | 165544 | 50,41 % | 17,20 % |
Новогрецька | — | — | 3073 | 248 | 0,07 % | 0,19 % |
Польська | 5 | 1389 | 6889 | 4443 | 0,29 % | 0,30 % |
Румунська | 89 | 21671 | 683 | — | 0,51 % | 0,31 % |
Словацька | — | 79 | 224 | 202 | 0,011 % | 0,013 % |
Угорська | 66 | 16407 | 1337 | 278 | 0,41 % | 0,32 % |
У 2008/2009 навчальному році в Україні функціонувало 20 045 загальноосвітніх навчальних закладів, в яких навчалося 4 438 383 учні. Серед яких:
- 1 199 загальноосвітніх навчальних закладів — із навчанням російською мовою: в них здобувають освіту 403 719 учнів, та
- 1 628 шкіл — із навчанням українською і російською мовами (російською мовою навчаються 368 594 учні).
Працюють також школи з навчанням трьома мовами (українською, російською та кримсько-татарською; українською, російською та румунською; українською, російською та болгарською; українською, російською та молдовською).
Загалом, у загальноосвітніх навчальних закладах України російською мовою навчаються 779 423 учні. Крім того, російську мову як предмет вивчають 1 292 518 учнів, а як факультатив або в гуртках — 165 544 учні.
Таким чином, кількість російських шкіл в Україні становить 5,9 % від загальної їх кількості (для порівняння, у 1991/1992 році їх було 3 364, що становило 15,9 % від загальної кількості).
Українська | Російська | Румунська | Угорська | Молдовська | Кримськотатарська | Польська | |
Всього | 75,05 % | 23,89 % | 0,47 % | 0,35 % | 0,11 % | 0,10 % | 0,02 % |
1 клас | 81,04 % | 17,78 % | 0,54 % | 0,37 % | 0,11 % | 0,12 % | 0,03 % |
2 клас | 79,95 % | 18,87 % | 0,52 % | 0,39 % | 0,11 % | 0,13 % | 0,03 % |
3 клас | 78,26 % | 20,63 % | 0,53 % | 0,32 % | 0,10 % | 0,13 % | 0,03 % |
4 клас | 86,30 % | 12,22 % | 0,58 % | 0,62 % | 0,21 % | 0,04 % | 0,04 % |
5 клас | 76,21 % | 22,17 % | 0,51 % | 0,36 % | 0,13 % | 0,09 % | 0,03 % |
6 клас | 75,73 % | 23,28 % | 0,39 % | 0,36 % | 0,12 % | 0,08 % | 0,02 % |
7 клас | 74,09 % | 24,90 % | 0,45 % | 0,34 % | 0,10 % | 0,09 % | 0,02 % |
8 клас | 72,81 % | 26,16 % | 0,49 % | 0,32 % | 0,10 % | 0,09 % | 0,02 % |
9 клас | 69,23 % | 29,83 % | 0,43 % | 0,31 % | 0,09 % | 0,09 % | 0,01 % |
10 клас | 69,25 % | 29,81 % | 0,44 % | 0,25 % | 0,09 % | 0,14 % | 0,02 % |
11 клас | 68,51 % | 30,64 % | 0,36 % | 0,26 % | 0,10 % | 0,11 % | 0,02 % |
Динаміка частки учнів у школах з українською мовою викладання у 1991/1992 — 1998/1999 навчальних роках в регіонах України:
1991 | 1992 | 1994 | 1996 | 1998 | |
---|---|---|---|---|---|
Автономна республіка Крим | 0,1 % | 0,1 % | 0,5 % | ||
Вінницька область | 81,3 % | 83,8 % | 89,9 % | 93,0 % | 96,0 % |
Волинська область | 94,6 % | 95,6 % | 97,3 % | 98,0 % | 99,0 % |
Дніпропетровська область | 31,1 % | 32,6 % | 41,8 % | 50,0 % | 59,0 % |
Донецька область | 3,3 % | 3,9 % | 5,4 % | 7,0 % | 10,0 % |
Житомирська область | 76,7 % | 79,1 % | 85,1 % | 89,0 % | 93,0 % |
Закарпатська область | 81,7 % | 82,4 % | 83,8 % | 85,0 % | 85,0 % |
Запорізька область | 22,7 % | 24,9 % | 29,8 % | 33,0 % | 38,0 % |
Івано-Франківська область | 96,0 % | 96,7 % | 97,7 % | 99,0 % | 99,0 % |
Київська область | 84,6 % | 86,7 % | 91,1 % | 93,0 % | 95,0 % |
м.Київ | 30,9 % | 41,7 % | 63,4 % | 76,0 % | 87,0 % |
Кіровоградська область | 62,2 % | 65,3 % | 72,0 % | 78,0 % | 84,0 % |
Луганська область | 6,7 % | 7,3 % | 8,7 % | 10,0 % | 13,0 % |
Львівська область | 91,8 % | 93,6 % | 95,4 % | 97,0 % | 98,0 % |
Миколаївська область | 43,5 % | 46,1 % | 53,3 % | 59,0 % | 66,0 % |
Одеська область | 24,5 % | 27,4 % | 30,0 % | 33,0 % | 37,0 % |
Полтавська область | 74,3 % | 74,4 % | 80,6 % | 85,0 % | 89,0 % |
Рівненська область | 93,6 % | 96,6 % | 98,4 % | 99,0 % | 99,5 % |
Сумська область | 48,5 % | 49,0 % | 59,7 % | 67,0 % | 76,0 % |
Тернопільська область | 97,6 % | 98,0 % | 98,7 % | 99,0 % | 99,5 % |
Харківська область | 28,0 % | 30,6 % | 35,2 % | 39,0 % | 47,0 % |
Херсонська область | 51,7 % | 56,2 % | 59,9 % | 65,0 % | 70,0 % |
Хмельницька область | 81,5 % | 84,1 % | 89,6 % | 94,0 % | 97,0 % |
Черкаська область | 75,8 % | 78,3 % | 83,8 % | 88,0 % | 92,0 % |
Чернівецька область | 67,7 % | 70,5 % | 77,4 % | 80,0 % | 80,0 % |
Чернігівська область | 67,1 % | 70,3 % | 78,0 % | 83,0 % | 89,0 % |
Україна | 49,3 % | 51,4 % | 56,5 % | 60,0 % | 65,0 % |
В Україні функціонує 711 державних професійно-технічних закладів освіти. У 35 закладах викладання всіх предметів проводиться російською мовою. Кількість учнів, які навчаються російською мовою, становить 51,4 тисячі осіб, або 12,5 % від загальної кількості учнів. Усі предмети викладаються російською мовою в Автономній Республіці Крим — у 29 професійно-технічних навчальних закладах, а в Севастополі — у 6 таких закладах. Частково російською мовою викладаються предмети в деяких закладах Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Одеської, Харківської областей.
Вищі навчальні заклади, які пропонують здобуття освіти російською мовою, розміщуються в основному в Луганську, Донецьку, Харкові, Дніпрі, Одесі та в Автономній Республіці Крим. У 2008/2009 році кількість студентів закладів першого-другого рівнів акредитації, які навчаються російською мовою, становила 45 907 (для порівняння: у 1999/2000 році їх було 123 560), а кількість студентів закладів третього-четвертого рівнів акредитації, які навчаються російською мовою, становила 280 767 (для порівняння, у 1999/2000 році їх було 395 605). Тобто 2009 року російською мовою загалом навчалося 326 674 студенти. Один із варіантів їх працевлаштування — педагогіка. Готують педагогів для шкіл із російською мовою викладання зараз 12 вищих навчальних закладів першого-другого рівнів акредитації та 34 вищих навчальних заклади третього-четвертого рівнів акредитації.
Див. також
- Національний склад населення України
- Мовна ситуація в Україні
- Мовно-культурне поле Східної України
- «Русскій мір»
- Зросійщення України
- (Інтернаціоналізм чи русифікація?)
- Мовна межа
- Статус української мови
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 червня 2009. Процитовано 16 червня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 16 червня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 16 червня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Українці перехотіли другу державну. Українська правда. 7 вересня 2011. оригіналу за 3 червня 2022. Процитовано 16 лютого 2023.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 червня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://www.rb.com.ua/eng/politics/research/2009/4689.html[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 16 червня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 30 листопада 2010. Процитовано 7 березня 2008.
- . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 18 березня 2022.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 серпня 2013. Процитовано 22 червня 2013.
- Згідно з даними
- Згідно з даними дослідження соціологічної служби Центру Разумкова з 16 по 24 грудня 2002 року. Більш детально .
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2021. Процитовано 22 червня 2013.
- опитування Інституту соціології НАН України
- Демоскоп: Русский язык на постсоветских просторах [ 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 12 вересня 2011.
- Соціологічна група «Рейтинг» Питання мови: результати останніх досліджень 2012 року [ 31 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Research&Branding Group: Проект «Мови спілкування українців» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Київський міжнародний інститут соціології:Думки населення України щодо зовнішньої політики та мовного питання [ 24 травня 2013 у Wayback Machine.]
- і українська і російська - 20%
- Етнічна та мовна ідентичність [ 30 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Основні засади і шляхи формування спільної ідентичності громадян України. Інформаційно-аналітичні матеріали до Круглого столу 12 квітня 2017 р. / Центр Разумкова. – Київ, 2017. – С. 6.
- Р. Лозинський Тенденції мовної ситуації в Україні[недоступне посилання з червня 2019]
- В. М. Кабузан - Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века – 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса" - М., Наука, 2006 [ 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 9 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 12 березня 2013.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 16 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 11 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 18 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 20 серпня 2009.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 25 квітня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - «Статистичний щорічник України за 1998 рік» — К., 1999
- . Архів оригіналу за 27 серпня 2009. Процитовано 5 вересня 2009.
Зовнішні ланки
- Інтерактивні карти поширеності мов за переписом 2001 р. по населених пунктах [ 12 березня 2014 у Wayback Machine.]
- .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Movi Ukrayini movi sho vikoristovuyutsya naselennyam Ukrayini Najbilsh poshirenoyu movoyu v Ukrayini ye ukrayinska V okremih regionah i miscyah kompaktnogo prozhivannya nacionalnih gromad poshireni rosijska biloruska rumunska ugorska bolgarska polska krimskotatarska yevrejski movi gagauzka grecka slovacka nimecka ta inshi Znachno poshireni dialekti ta zmishani movi sho vinikli z ukrayinskoyi iz zaluchennyam sliv mov inshih nacionalnih gromad Sered inozemnih mov velike znachennya maye anglijska nimecka mova Zakonodavstvo Ukrayini viznaye derzhavnu movu ukrayinsku ta movi nacionalnih menshin Ukrayini Zgidno zi st 10 r 1 Konstituciyi Ukrayini derzhavnoyu movoyu v Ukrayini ye ukrayinska mova Derzhava zabezpechuye vsebichnij rozvitok i funkcionuvannya ukrayinskoyi movi v usih sferah suspilnogo zhittya na vsij teritoriyi Ukrayini spriyaye vivchennyu mov mizhnarodnogo spilkuvannya V Ukrayini garantuyetsya vilnij rozvitok vikoristannya i zahist rosijskoyi inshih mov nacionalnih menshin Ukrayini Zgidno zi Vseukrayinskim perepisom naselennya 2001 r ukrayinsku movu vvazhayut ridnoyu 67 5 naselennya Ukrayini rosijsku 29 6 Na 2011 rik ukrayinskoyu movoyu spilkuvalos 53 8 gromadyan Ukrayini rosijskoyu 44 5 hocha isnuyut j inshi cifri Treba zaznachiti sho tochnishoyi informaciyi nemaye oskilki v socopituvannyah jdetsya pro literaturnu ukrayinsku rosijsku movi ne vrahovuyut faktora surzhiku tobto lyudina rozmovlyaye surzhikom ale vkazuye ukrayinsku chi rosijsku chasto vinikaye plutanina i z konkretikoyu termina ridna mova ce sho asociyuyetsya z korinnim etnosom derzhavi mova yakoyu lyudina dumaye i najchastishe spilkuyetsya abo mova ditinstva Ukrayinska mova perevazhaye na Zahodi Centri ta Pivnichnomu Shodi rosijska na Donbasi Krimu ta Pivdni V Ukrayini osoblivo v etnichno zmishanih rajonah Zakarpattya Donbas Odeska oblast Krim poshireni yavisha dvomovnosti ta bagatomovnosti Z XIX st formuyetsya surzhik zmishana ukrayinsko rosijska mova najposhirenisha na Livoberezhzhi Movnij sklad naselennyaNajbilshi poshireni ridni movi u rajonah ta mistah oblasnogo pidporyadkuvannya za perepisom 2001 r Najbilshi poshireni ridni movi u miskih selishnih ta silskih radah za perepisom 2001 r Rosijska mova yak ridna za perepisom 2001 r Movnij sklad naselennya Ukrayini za danimi Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku Ridna mova naselennya Ukrayini za perepisom 2001 r mova chiselnist chastka ukrayinska 32 577 468 67 53 rosijska 14 273 670 29 59 krimskotatarska 231 382 0 48 moldovska 185 032 0 38 ugorska 161 618 0 34 rumunska 142 671 0 30 bolgarska 134 396 0 28 biloruska 56 249 0 12 virmenska 51 847 0 11 gagauzka 23 765 0 05 ciganska 22 603 0 05 insha mova 178 764 0 38 ne vkazali movu 201 437 0 42 Nacionalnist Vvazhali ridnoyu movoyu movu svoyeyi nacionalnosti ukrayinsku rosijsku inshu movu ukrayinci 85 2 h 14 8 0 0 rosiyani 95 9 3 9 h 0 2 bilorusi 19 8 17 5 62 5 0 2 moldovani 70 0 10 7 17 6 1 7 krimski tatari 92 0 0 1 6 1 1 8 bolgari 64 2 5 0 30 3 0 5 ugorci 95 4 3 4 1 0 0 2 rumuni 91 7 6 2 1 5 0 6 polyaki 12 9 71 0 15 6 0 5 yevreyi 3 1 13 4 83 0 0 5 virmeni 50 4 5 8 43 2 0 6 greki 6 4 4 8 88 5 0 3 tatari 35 2 4 5 58 7 1 6 cigani 44 7 21 1 13 4 20 8 azerbajdzhanci 53 0 7 1 37 6 2 3 gruzini 36 7 8 2 54 4 0 7 nimci 12 2 22 1 64 7 1 0 gagauzi 71 5 3 5 22 7 2 3 inshi nacionalnosti 32 6 12 5 49 7 5 2 Ridna mova za perepisom 2001 r ukrayinska rosijska rumunska i moldovska krimskotatarska bolgarska ugorska Rozpodil naselennya Ukrayini za ridnoyu movoyu za perepisom 2001 r karayim insha mova ne vkazali Ukrayina 67 53 29 59 0 12 0 28 0 11 0 05 0 48 0 38 0 01 0 04 0 05 0 3 0 01 0 34 0 0 01 0 01 0 3 0 42 Avtonomna Respublika Krim 10 02 76 55 0 26 0 02 0 23 0 01 11 33 0 06 0 01 0 01 0 06 0 0 0 0 0 0 03 1 0 39 Vinnicka oblast 94 81 4 74 0 06 0 01 0 04 0 0 1 0 0 01 0 03 0 0 0 0 0 01 0 0 09 0 11 Volinska oblast 97 26 2 51 0 11 0 0 02 0 0 02 0 0 01 0 0 0 0 01 0 0 0 05 Dnipropetrovska oblast 67 31 91 0 18 0 01 0 17 0 01 0 0 05 0 01 0 01 0 07 0 0 0 01 0 0 01 0 0 27 0 3 Donecka oblast 24 1 74 92 0 1 0 01 0 13 0 0 0 02 0 0 0 04 0 0 0 0 0 0 09 0 38 0 18 Zhitomirska oblast 93 02 6 57 0 1 0 0 03 0 0 0 05 0 01 0 05 0 03 0 0 0 0 01 0 0 08 0 03 Zakarpatska oblast 81 2 9 0 05 0 01 0 02 0 0 03 0 15 0 01 0 24 2 57 0 21 12 65 0 01 0 0 14 0 02 Zaporizka oblast 50 2 48 19 0 11 0 47 0 19 0 01 0 02 0 04 0 01 0 0 07 0 0 0 01 0 0 01 0 01 0 59 0 07 Ivano Frankivska oblast 97 81 1 78 0 05 0 0 01 0 0 03 0 0 03 0 01 0 0 0 01 0 0 0 0 04 0 22 Kiyivska oblast 92 27 7 17 0 17 0 01 0 08 0 0 0 04 0 0 01 0 03 0 0 0 0 0 0 13 0 08 Kirovogradska oblast 88 89 10 02 0 16 0 05 0 2 0 0 0 44 0 0 0 05 0 01 0 0 01 0 0 0 15 0 Luganska oblast 30 01 68 84 0 11 0 01 0 12 0 0 03 0 0 0 05 0 0 0 0 0 27 0 55 Lvivska oblast 95 32 3 77 0 07 0 0 02 0 0 0 02 0 0 41 0 01 0 0 0 01 0 0 01 0 0 06 0 28 Mikolayivska oblast 69 2 29 26 0 13 0 13 0 19 0 03 0 0 58 0 01 0 01 0 05 0 0 0 0 01 0 0 29 0 1 Odeska oblast 46 28 41 95 0 11 4 87 0 16 0 9 0 3 78 0 01 0 01 0 1 0 01 0 0 0 0 02 0 02 0 46 1 32 Poltavska oblast 89 98 9 47 0 12 0 01 0 1 0 0 09 0 0 0 04 0 0 0 02 0 0 0 16 Rivnenska oblast 97 2 73 0 12 0 0 01 0 0 02 0 0 02 0 01 0 0 0 0 0 0 06 0 02 Sumska oblast 83 29 15 5 0 11 0 0 06 0 0 0 03 0 0 0 05 0 0 0 0 0 0 0 11 0 83 Ternopilska oblast 98 34 1 19 0 03 0 0 01 0 0 02 0 0 03 0 0 0 0 01 0 0 0 04 0 31 Harkivska oblast 53 8 44 29 0 12 0 01 0 18 0 0 0 03 0 0 01 0 05 0 0 0 01 0 0 01 0 0 49 1 Hersonska oblast 73 19 24 86 0 18 0 02 0 26 0 01 0 07 0 15 0 01 0 01 0 08 0 01 0 0 01 0 0 0 98 0 17 Hmelnicka oblast 95 24 4 09 0 06 0 0 06 0 0 05 0 0 18 0 02 0 0 0 0 01 0 0 24 0 04 Cherkaska oblast 92 49 6 66 0 09 0 01 0 09 0 0 06 0 0 0 05 0 0 0 01 0 0 0 12 0 41 Chernivecka oblast 75 57 5 27 0 05 0 01 0 02 0 0 6 79 0 01 0 16 0 01 11 85 0 01 0 03 0 0 1 0 13 Chernigivska oblast 89 05 10 26 0 19 0 01 0 04 0 0 0 02 0 0 0 04 0 0 0 0 0 0 07 0 3 m Kiyiv 72 15 25 27 0 12 0 02 0 08 0 0 0 03 0 01 0 02 0 01 0 0 0 01 0 0 02 0 0 36 1 92 m Sevastopol 6 76 90 56 0 17 0 02 0 11 0 01 0 25 0 06 0 0 01 0 0 0 0 0 0 0 0 87 1 18 Movna dinamika v 2001 2011 rr Zvedena tablicya opituvan rezultati podano u vidsotkah Proponovani pitannya Varianti vidpovidej 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2005 2006 2007 2008 2011 2012 2013 Ridna mova ukrayinska 67 5 65 4 64 3 50 0 62 0 56 0 rosijska 29 6 33 3 34 4 29 0 36 0 40 0 insha 2 9 1 3 1 5 1 0 2 0 3 0 Mova spilkuvannya v rodini vdoma ukrayinska 36 7 31 9 36 9 38 2 37 6 36 3 39 1 36 9 37 5 41 8 43 7 37 5 45 0 47 0 45 0 44 0 rosijska 32 4 32 8 33 1 34 5 33 4 33 6 36 0 36 7 42 2 36 4 47 2 42 3 38 0 37 0 39 0 35 0 obidvi 29 4 34 5 29 6 26 8 28 4 29 0 24 8 25 8 19 8 21 6 7 8 19 7 17 0 15 0 15 0 20 0 inshoyu 0 7 0 9 0 4 0 6 0 5 1 1 0 2 0 6 0 5 0 4 0 1 1 0 Mova spilkuvannya na roboti za miscem navchannya ukrayinska 34 0 37 7 34 4 39 0 45 0 42 0 rosijska 38 5 50 0 48 0 39 0 35 0 36 0 obidvi 19 5 12 1 17 1 22 0 18 0 21 0 inshoyu 0 6 0 3 0 9 1 0 Derzhavna mova ukrayinska 36 6 48 0 46 0 46 0 19 0 ukrayinska v okremih regionah oficijni movi 27 1 47 0 ukrayinska i rosijska 31 4 49 0 45 0 47 0 28 0 Opituvannya centru Razumkova 2002 Doslidzhennya provedene sociologichnoyu sluzhboyu Centru Razumkova z 16 po 24 grudnya 2002 roku v usih regionah Ukrayini Opitano 2010 respondentiv vikom vid 18 rokiv u 123 naselenih punktah vklyuchayuchi sela selisha miskogo tipu mali seredni ta veliki mista Pohibka vibirki 2 3 Opituvannya Institutu sociologiyi NAN Ukrayini 2005 Yak pokazalo vseukrayinske opituvannya Institutu sociologiyi NAN Ukrayini u 2005 roci ukrayinsku movu vvazhali ridnoyu lishe 64 3 naselennya rosijsku 34 4 inshu 1 5 movoyu spilkuvannya doroslogo naselennya v rodinnij sferi buli perevazhno ukrayinska 41 8 perevazhno rosijska 36 4 obidvi movi zalezhno vid obstavin 21 6 Opituvannya Research amp Branding Group 2011 Zbir informaciyi provodivsya metodom osobistogo interv yu v 24 h oblastyah Ukrayini i AR Krim u period z 12 22 serpnya 2011 roku Respondenti vidbiralisya za kvotnoyu vibirkoyu sho reprezentuye dorosle naselennya krayini za miscem prozhivannya oblast stattyu i vikom Obsyag vibirkovoyi sukupnosti sklav 2075 osib Ochikuvana serednya pomilka vibirki skladaye 2 2 Opituvannya centru Razumkova 2017 Doslidzhennya provedene sociologichnoyu sluzhboyu Centru Razumkova 3 9 bereznya 2017 roku v usih regionah Ukrayini za vinyatkom Krimu ta okupovanih teritorij Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej Opitano 2 016 respondentiv vikom vid 18 rokiv Teoretichna pohibka vibirki ne perevishuye 2 3 Zgidno z rezultatami sociologichnogo doslidzhennya ponad dvi tretini 68 opitanih vvazhayut ridnoyu movoyu ukrayinsku 14 rosijsku 17 i ukrayinsku i rosijsku odnakovoyu miroyu 0 7 inshi movi Ukrayinska Dokladnishe Ukrayinska mova v Ukrayini Ukrayinska mova yak ridna v Ukrayini po oblastyah za perepisom 2001 Derzhavnoyu movoyu Ukrayini ye ukrayinska Zgidno z perepisom naselennya 2001 roku yiyi vvazhayut za ridnu 67 5 naselennya Ukrayini sho na 2 8 bilshe nizh za danimi perepisu 1989 roku 29 6 naselennya viznachili ridnoyu rosijsku movu Vilne volodinnya ukrayinskoyu movoyu u 2001 r zadeklaruvali 42 374 848 meshkanciv Ukrayini 87 8 naselennya v tomu chisli 97 ukrayinciv 95 polyakiv ponad 60 yevreyiv bilorusiv ta cigan ponad 50 rosiyan grekiv moldovan ta virmen Najnizhchij riven volodinnya ukrayinskoyu buv zafiksovanij sered krimskih tatar 20 bolgar 42 ta rumuniv 44 Ukrayinska mova bilsh poshirena v centralnij chastini na pivnochi ta zahodi krayini rosijska na pivdni ta shodi de isnuvannya ukrayinskoyi u velikih mistah na zhal chasto obmezheno lish derzhavnimi ustanovami i vona povnocinno funkcionuye lish u silskij miscevosti Stanom na 2002 r ukrayinsku yak movu yakij nadayetsya perevaga v spilkuvanni na vidminu vid ukrayinskoyi yak ridnoyi movi bulo viznacheno lishe 43 9 naselennya derzhavi dani Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Najbilshi rozbizhnosti mizh cimi dvoma ponyattyami sposterigayutsya na shodi pivdni ta v Kiyevi de ridnoyu ukrayinsku movu vvazhayut vid 40 do 60 ale nadayut yij perevagu yak movi spilkuvannya lishe 10 25 Taka situaciya poyasnyuyetsya trivalim dominuvannyam u cih rajonah same rosijskoyi movi v najavtoritetnishih sferah zastosuvannya osvita nauka pravo vlada cerkva Vodnochas nayavnist suchasnoyi perevazhno ukrayinskoyi samoidentifikaciyi gromadyan v cih regionah svidchit pro realnu mozhlivist ukrayinizaciyi ukrayinciv tobto neprimusovogo povernennya ukrayinciv v lono ridnoyi kulturi ta movi Vivchennya poshirennya i dialektiv ukrayinskoyi movi dozvolyayut zrobiti visnovok sho suchasna mova znahoditsya na etapi svogo vidnovlennya yak zagalnonacionalnoyi Dvi najharakternishi risi movnoyi politiki Poshirennya vikladannya ukrayinskoyi v navchalnih zakladah sho spryamovano na stvorennya pokolinnya z oriyentaciyeyu na nacionalnu kulturu chastka ukrayinskomovnih shkil zrosla z 47 4 u 1989 r do 74 9 u 2004 r dani Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini Prishvidchenij rozvitok literaturnoyi movi za rahunok povernennya ranish viluchenih ale ne zastarilih sliv letovishe abo sliv regionalnogo pohodzhennya yak shidnogo tak i zahidnogo nazhivo hoda gelikopter sapetka rozvitku fahovoyi ukrayinskoyi terminologiyi v ekonomici tehnici medicini girnichij spravi tosho Rosijska Div dokladnishe Rosijska mova v Ukrayini Krimskotatarska Div dokladnishe Krimskotatarska mova v Ukrayini Ugorska Div dokladnishe Ugorska mova v Ukrayini Moldovska Div dokladnishe Moldavska mova v Ukrayini Rumunska Div dokladnishe Rumunska mova v Ukrayini Bolgarska Div dokladnishe Bolgarska mova v Ukrayini Polska Div dokladnishe Polska mova v Ukrayini Biloruska Div dokladnishe Biloruska mova v UkrayiniPerepisi ta sociologichni opituvannyaNajposhirenishi ridni movi v Ukrayinskij RSR za danimi perepisu 1926 roku Ridna mova naselennya Ukrayini za perepisami rik perepisu ukrayinska rosijska inshi 1897 1900 70 7 9 6 19 7 1920 1926 71 3 11 9 16 8 1959 73 0 24 3 2 7 1970 69 4 28 1 2 5 1979 66 4 31 3 2 3 1989 64 7 32 8 2 5 2001 67 5 29 6 2 9 Vilne volodinnya movami sered predstavnikiv riznih nacionalnostej za danimi perepisu naselennya 2001 roku chiselnist movoyu svoyeyi nacionalnosti ukrayinskoyu rosijskoyu ukrayinci 37 541 693 96 8 58 1 rosiyani 8 334 141 98 9 58 8 bilorusi 275 763 31 7 64 3 85 8 moldovani 258 619 78 9 50 7 71 1 krimski tatari 248 193 94 9 19 6 85 9 bolgari 204 574 76 0 42 2 89 7 ugorci 156 566 97 5 49 1 31 7 rumuni 150 989 94 5 43 9 45 5 polyaki 144 130 27 6 94 6 54 7 yevreyi 103 591 7 6 77 2 95 3 virmeni 99 894 64 6 50 0 87 7 greki 91 548 23 4 57 5 97 5 tatari 73 304 50 1 46 7 93 3 cigani 47 587 53 5 60 8 47 0 azerbajdzhanci 45 176 65 4 44 4 84 9 Za danimi Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku ukrayinsku movu vvazhali ridnoyu 67 5 naselennya Ukrayini sho na 2 8 bilshe nizh za danimi perepisu 1989 roku Rosijsku movu viznachili yak ridnu 29 6 naselennya v porivnyanni z minulim perepisom naselennya cej pokaznik zmenshivsya na 3 2 Chastka inshih mov yaki buli vkazani yak ridna za mizhperepisnij period zbilshilasya na 0 4 i stanovila 2 9 Hocha zgidno zi Vseukrayinskim perepisom naselennya 2001 r ukrayinsku movu vvazhayut ridnoyu 67 5 naselennya Ukrayini rosijsku 29 6 spilkuyutsya ukrayinskoyu movoyu stanom na serpen 2011 r priblizno 53 gromadyan Ukrayini rosijskoyu 45 hocha isnuyut j inshi cifri Centr ekonomichnih i politichnih doslidzhen imeni Oleksandra Razumkova z 16 po 25 chervnya 2012 roku proviv opituvannya opitano 2009 osib starshih 18 rokiv sho meshkayut v usih oblastyah Ukrayini statistichna pohibka ne perevishuye 2 3 zgidno z yakim 43 6 respondentiv vistupayut za te shob ukrayinska mova bula yedinoyu derzhavnoyu 23 9 respondentiv vvazhayut za neobhidne zrobiti rosijsku drugoyu derzhavnoyu movoyu 25 za nadannya rosijskij movi oficijnogo statusu v deyakih regionah a 2 vistupayut za rosijsku movu yak yedinu derzhavnu v Ukrayini Ridni movi za perepisom 2001 r ukrayinska rosijska krimskotatarska moldovska ugorska rumunska bolgarska insha Ukrayina 67 5 29 6 0 5 0 4 0 3 0 3 0 3 0 7 Avtonomna Respublika Krim 10 0 76 6 11 3 0 1 1 7 Vinnicka oblast 94 8 4 7 0 1 0 2 Volinska oblast 97 3 2 5 0 2 Dnipropetrovska oblast 67 0 31 9 0 1 0 7 Donecka oblast 24 1 74 9 0 8 Zhitomirska oblast 93 0 6 6 0 1 0 4 Zakarpatska oblast 81 0 2 9 12 7 2 6 0 9 Zaporizka oblast 50 2 48 2 0 5 1 1 Ivano Frankivska oblast 97 8 1 8 0 2 Kiyivska oblast 92 3 7 2 0 5 Kirovogradska oblast 88 9 10 0 0 4 0 1 0 6 Luganska oblast 30 0 68 8 0 6 Lvivska oblast 95 3 3 8 0 6 Mikolayivska oblast 69 2 29 3 0 6 0 1 0 7 Odeska oblast 46 3 42 0 3 8 4 9 1 8 Poltavska oblast 90 0 9 5 0 1 0 5 Rivnenska oblast 97 0 2 7 0 3 Sumska oblast 83 3 15 5 0 4 Ternopilska oblast 98 3 1 2 0 2 Harkivska oblast 53 8 44 3 0 9 Hersonska oblast 73 2 24 9 0 1 0 2 1 6 Hmelnicka oblast 95 2 4 1 0 1 0 6 Cherkaska oblast 92 5 6 7 0 1 0 4 Chernivecka oblast 75 6 5 3 6 8 11 9 0 4 Chernigivska oblast 89 1 10 3 0 0 0 4 m Kiyiv 72 2 25 3 0 7 m Sevastopol 6 8 90 6 0 3 0 1 1 2Shkilna osvita riznimi movamiU 2008 2009 navchalnomu roci v Ukrayini provadilosya vivchennya yak ukrayinskoyi ta inozemnih tak samo j mov odinadcyati nacionalnih menshin ta korinnih narodiv bolgarskoyi gagauzkoyi gebrejskoyi ta yidishu krimskotatarskoyi moldovskoyi rosijskoyi novogreckoyi polskoyi rumunskoyi slovackoyi ugorskoyi Vipuskniki mali mozhlivist sklasti ZNO odniyeyu z semi mov ukrayinskoyu krimskotatarskoyu rosijskoyu moldovskoyu polskoyu rumunskoyu chi ugorskoyu Mova Kilkist zakladiv z navchannyam ciyeyu movoyu Navchalnij proces ciyeyu movoyu uchniv Vivchayut movu yak predmet Vivchayut fakultativno abo v gurtkah Spilnij vidsotok do zagalnoyi kilkosti uchniv 4 438 383 Vidsotok vidpovidnogo etnosu za Perepisom 2001 Bolgarska 80 9592 1275 0 25 0 42 Gagauzka 1400 0 03 0 07 Gebrejska ta yidish 1292 114 0 03 0 21 Krimskotatarska 15 484 17725 5153 0 53 0 51 Moldovska 6 4756 1590 434 0 15 0 53 Rosijska 1199 779423 1292518 165544 50 41 17 20 Novogrecka 3073 248 0 07 0 19 Polska 5 1389 6889 4443 0 29 0 30 Rumunska 89 21671 683 0 51 0 31 Slovacka 79 224 202 0 011 0 013 Ugorska 66 16407 1337 278 0 41 0 32 U 2008 2009 navchalnomu roci v Ukrayini funkcionuvalo 20 045 zagalnoosvitnih navchalnih zakladiv v yakih navchalosya 4 438 383 uchni Sered yakih 1 199 zagalnoosvitnih navchalnih zakladiv iz navchannyam rosijskoyu movoyu v nih zdobuvayut osvitu 403 719 uchniv ta 1 628 shkil iz navchannyam ukrayinskoyu i rosijskoyu movami rosijskoyu movoyu navchayutsya 368 594 uchni Pracyuyut takozh shkoli z navchannyam troma movami ukrayinskoyu rosijskoyu ta krimsko tatarskoyu ukrayinskoyu rosijskoyu ta rumunskoyu ukrayinskoyu rosijskoyu ta bolgarskoyu ukrayinskoyu rosijskoyu ta moldovskoyu Zagalom u zagalnoosvitnih navchalnih zakladah Ukrayini rosijskoyu movoyu navchayutsya 779 423 uchni Krim togo rosijsku movu yak predmet vivchayut 1 292 518 uchniv a yak fakultativ abo v gurtkah 165 544 uchni Takim chinom kilkist rosijskih shkil v Ukrayini stanovit 5 9 vid zagalnoyi yih kilkosti dlya porivnyannya u 1991 1992 roci yih bulo 3 364 sho stanovilo 15 9 vid zagalnoyi kilkosti Rozpodil uchniv Ukrayini za klasami za movami navchannya 2003 2004 n r Ukrayinska Rosijska Rumunska Ugorska Moldovska Krimskotatarska Polska Vsogo 75 05 23 89 0 47 0 35 0 11 0 10 0 02 1 klas 81 04 17 78 0 54 0 37 0 11 0 12 0 03 2 klas 79 95 18 87 0 52 0 39 0 11 0 13 0 03 3 klas 78 26 20 63 0 53 0 32 0 10 0 13 0 03 4 klas 86 30 12 22 0 58 0 62 0 21 0 04 0 04 5 klas 76 21 22 17 0 51 0 36 0 13 0 09 0 03 6 klas 75 73 23 28 0 39 0 36 0 12 0 08 0 02 7 klas 74 09 24 90 0 45 0 34 0 10 0 09 0 02 8 klas 72 81 26 16 0 49 0 32 0 10 0 09 0 02 9 klas 69 23 29 83 0 43 0 31 0 09 0 09 0 01 10 klas 69 25 29 81 0 44 0 25 0 09 0 14 0 02 11 klas 68 51 30 64 0 36 0 26 0 10 0 11 0 02 Dinamika chastki uchniv u shkolah z ukrayinskoyu movoyu vikladannya u 1991 1992 1998 1999 navchalnih rokah v regionah Ukrayini 1991 1992 1994 1996 1998 Avtonomna respublika Krim 0 1 0 1 0 5 Vinnicka oblast 81 3 83 8 89 9 93 0 96 0 Volinska oblast 94 6 95 6 97 3 98 0 99 0 Dnipropetrovska oblast 31 1 32 6 41 8 50 0 59 0 Donecka oblast 3 3 3 9 5 4 7 0 10 0 Zhitomirska oblast 76 7 79 1 85 1 89 0 93 0 Zakarpatska oblast 81 7 82 4 83 8 85 0 85 0 Zaporizka oblast 22 7 24 9 29 8 33 0 38 0 Ivano Frankivska oblast 96 0 96 7 97 7 99 0 99 0 Kiyivska oblast 84 6 86 7 91 1 93 0 95 0 m Kiyiv 30 9 41 7 63 4 76 0 87 0 Kirovogradska oblast 62 2 65 3 72 0 78 0 84 0 Luganska oblast 6 7 7 3 8 7 10 0 13 0 Lvivska oblast 91 8 93 6 95 4 97 0 98 0 Mikolayivska oblast 43 5 46 1 53 3 59 0 66 0 Odeska oblast 24 5 27 4 30 0 33 0 37 0 Poltavska oblast 74 3 74 4 80 6 85 0 89 0 Rivnenska oblast 93 6 96 6 98 4 99 0 99 5 Sumska oblast 48 5 49 0 59 7 67 0 76 0 Ternopilska oblast 97 6 98 0 98 7 99 0 99 5 Harkivska oblast 28 0 30 6 35 2 39 0 47 0 Hersonska oblast 51 7 56 2 59 9 65 0 70 0 Hmelnicka oblast 81 5 84 1 89 6 94 0 97 0 Cherkaska oblast 75 8 78 3 83 8 88 0 92 0 Chernivecka oblast 67 7 70 5 77 4 80 0 80 0 Chernigivska oblast 67 1 70 3 78 0 83 0 89 0 Ukrayina 49 3 51 4 56 5 60 0 65 0 V Ukrayini funkcionuye 711 derzhavnih profesijno tehnichnih zakladiv osviti U 35 zakladah vikladannya vsih predmetiv provoditsya rosijskoyu movoyu Kilkist uchniv yaki navchayutsya rosijskoyu movoyu stanovit 51 4 tisyachi osib abo 12 5 vid zagalnoyi kilkosti uchniv Usi predmeti vikladayutsya rosijskoyu movoyu v Avtonomnij Respublici Krim u 29 profesijno tehnichnih navchalnih zakladah a v Sevastopoli u 6 takih zakladah Chastkovo rosijskoyu movoyu vikladayutsya predmeti v deyakih zakladah Dnipropetrovskoyi Doneckoyi Zaporizkoyi Luganskoyi Odeskoyi Harkivskoyi oblastej Vishi navchalni zakladi yaki proponuyut zdobuttya osviti rosijskoyu movoyu rozmishuyutsya v osnovnomu v Lugansku Donecku Harkovi Dnipri Odesi ta v Avtonomnij Respublici Krim U 2008 2009 roci kilkist studentiv zakladiv pershogo drugogo rivniv akreditaciyi yaki navchayutsya rosijskoyu movoyu stanovila 45 907 dlya porivnyannya u 1999 2000 roci yih bulo 123 560 a kilkist studentiv zakladiv tretogo chetvertogo rivniv akreditaciyi yaki navchayutsya rosijskoyu movoyu stanovila 280 767 dlya porivnyannya u 1999 2000 roci yih bulo 395 605 Tobto 2009 roku rosijskoyu movoyu zagalom navchalosya 326 674 studenti Odin iz variantiv yih pracevlashtuvannya pedagogika Gotuyut pedagogiv dlya shkil iz rosijskoyu movoyu vikladannya zaraz 12 vishih navchalnih zakladiv pershogo drugogo rivniv akreditaciyi ta 34 vishih navchalnih zakladi tretogo chetvertogo rivniv akreditaciyi Div takozhNacionalnij sklad naselennya Ukrayini Movna situaciya v Ukrayini Movno kulturne pole Shidnoyi Ukrayini Russkij mir Zrosijshennya Ukrayini Internacionalizm chi rusifikaciya Movna mezha Status ukrayinskoyi moviPrimitkiPortal Ukrayina Arhiv originalu za 3 chervnya 2009 Procitovano 16 chervnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 6 bereznya 2012 Procitovano 16 chervnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 8 kvitnya 2014 Procitovano 16 chervnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ukrayinci perehotili drugu derzhavnu Ukrayinska pravda 7 veresnya 2011 originalu za 3 chervnya 2022 Procitovano 16 lyutogo 2023 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 5 chervnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http www rb com ua eng politics research 2009 4689 html nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 16 chervnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 30 listopada 2010 Procitovano 7 bereznya 2008 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 18 bereznya 2022 Arhiv originalu za 15 grudnya 2018 Procitovano 18 bereznya 2022 PDF Arhiv originalu PDF za 29 serpnya 2013 Procitovano 22 chervnya 2013 Zgidno z danimi Zgidno z danimi doslidzhennya sociologichnoyi sluzhbi Centru Razumkova z 16 po 24 grudnya 2002 roku Bilsh detalno tut PDF Arhiv originalu PDF za 15 zhovtnya 2021 Procitovano 22 chervnya 2013 opituvannya Institutu sociologiyi NAN Ukrayini Demoskop Russkij yazyk na postsovetskih prostorah 23 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 12 veresnya 2011 Sociologichna grupa Rejting Pitannya movi rezultati ostannih doslidzhen 2012 roku 31 grudnya 2012 u Wayback Machine Research amp Branding Group Proekt Movi spilkuvannya ukrayinciv 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Kiyivskij mizhnarodnij institut sociologiyi Dumki naselennya Ukrayini shodo zovnishnoyi politiki ta movnogo pitannya 24 travnya 2013 u Wayback Machine i ukrayinska i rosijska 20 Etnichna ta movna identichnist 30 listopada 2020 u Wayback Machine Osnovni zasadi i shlyahi formuvannya spilnoyi identichnosti gromadyan Ukrayini Informacijno analitichni materiali do Kruglogo stolu 12 kvitnya 2017 r Centr Razumkova Kiyiv 2017 S 6 R Lozinskij Tendenciyi movnoyi situaciyi v Ukrayini nedostupne posilannya z chervnya 2019 V M Kabuzan Ukraincy v mire dinamika chislennosti i rasseleniya 20 e gody XVIII veka 1989 god formirovanie etnicheskih i politicheskih granic ukrainskogo etnosa M Nauka 2006 5 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Arhiv originalu za 1 travnya 2013 Procitovano 9 lipnya 2013 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2019 Procitovano 12 bereznya 2013 Arhiv originalu za 6 bereznya 2012 Procitovano 16 chervnya 2012 Arhiv originalu za 8 lipnya 2012 Procitovano 11 serpnya 2012 Arhiv originalu za 15 grudnya 2018 Procitovano 18 bereznya 2022 Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 20 serpnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 25 kvitnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Statistichnij shorichnik Ukrayini za 1998 rik K 1999 Arhiv originalu za 27 serpnya 2009 Procitovano 5 veresnya 2009 Zovnishni lankiInteraktivni karti poshirenosti mov za perepisom 2001 r po naselenih punktah 12 bereznya 2014 u Wayback Machine