Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . (травень 2019) |
цієї статті під сумнівом. (травень 2019) |
Українська мова — мова корінного населення України, державна мова України. Згідно з даними перепису населення 2001 року більшість населення (67,5 %) вважає українську мову рідною.
Нинішня мовна ситуація в Україні є результатом тривалої війни проти української мови, української ідентичності й української державності, яку Росія розпочала після 1654 року та яка продовжується і нині у формі мовно-культурної експансії.
Історія
СРСР у перші роки існування проводив на окупованих українських землях політику українізації, щоб здобути прихильність місцевого населення. Було розгорнуто значну лексикографічно-термінологічну діяльність, упродовж 1922—1932 років видано понад 60 термінологічних словників, у тому числі 16 — Інститутом української наукової мови та ще 15 підготовлено Науково-дослідним інститутом мовознавства. На початку 1930-х років сталінський режим згорнув діяльність цих установ, заборонив усі словники, видані до того як «націоналістичні» та затвердив новий правопис, який наблизив українську мову до російської.
У Польщі 1924 року прийнято «Lex Grabski» — закон, який зменшував можливості батьків віддавати дітей в українські школи та збільшував кількість двомовних (утраквістичних шкіл).
Напередодні Другої світової війни в Україні було зліквідовано мережу культурно-освітніх закладів, що забезпечували потреби національних меншин. Під час і після війни окремі національні меншини були піддані репресіям і вислані поза межі України.
У повоєнний період в Україні відбулися певні позитивні зрушення у ставленні до національних меншин. Однак політика русифікації українського етносу, особливо у східних регіонах, продовжувалась. Поступово шляхом запровадження російської мови у всіх вищих навчальних закладах в орбіту асиміляції було втягнуто і західні регіони України.
У роки, що передували розпаду Радянського Союзу, за допомогою жорстких адміністративних і дискримінаційних заходів було асимільовано значну частину українського етносу передусім у великих промислових центрах східної, південної та частково центральної України. В умовах помітного скорочення людності у сільських місцевостях України й агресивного здійснення комуністичним режимом політики злиття народів СРСР у єдиний «радянський народ» мовна асиміляція українців набула загрозливих масштабів.
14 травня 2019 Верховна Рада відхилила проєкти постанов, які блокували підписання раніше ухваленого закону про функціонування української мови як державної. Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав закон про функціонування української мови як державної.
15 травня 2019 Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Особливості
Сьогодення
Тож нинішню мовну ситуацію в Україні треба розглядати як результат незавершеного асиміляційного процесу примусового перетворення українськомовної спільноти на російськомовну, що здійснювався з метою цілковито розчинити український етнос у російському та знищити українську Україну. Процес витіснення української мови з багатьох сфер життєдіяльності та прогресуюче зменшення носіїв української мови не призупинило навіть надання українській мові статусу державної у 1989 р. і подальше закріплення цього статусу, як одного з елементів конституційного ладу країни, в Конституції.
Натомість впровадження української мови як державної у публічній сфері не було до кінця послідовним і не супроводжувалось системними заходами, спрямованими на подолання тяжкої спадщини — багатовікової деформації мовного середовища країни.
На існуючу й нині деформованість мовної ситуації в Україні вказує співвідношення носіїв української та російської мов, що не відповідає співвідношенню етнічних українців і росіян на її території. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року українці становлять 77,8 % людності України, тоді як українську мову визнало рідною лише 67,5 %.
Станом на 2017-й рік, згідно окремих опитувань, попри критику в ЗМІ, щодо радикального впровадження української мови у суспільстві, 76 % населення висловилися за атестацію зі знання мови держслужбовців, 61 % за запровадження подібного іспиту для отримання громадянства, 90 % вважають її необхідною для всіх держслужбовців і керівників медзакладів.
Зміни після російського вторгнення 2022 року
Дослідження 19 березня
За останнє десятиліття спостерігається стала динаміка зростання кількості тих, хто вважає українську мову рідною: з 57 % у 2012 році до 76 % у 2022 році. Російська за 10 років втратила з 42 до 20 %.
Помітні зміни у мовній самоідентифікації відбулися між 2012—2016 роками. Одними із ключових причин стали:
- а) реакція суспільства на експерименти тодішньої влади у мовній політиці;
- б) події Революції Гідності;
- в) агресія Росії проти України у 2014 році та тимчасова окупація Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.
Зміни самоідентифікації відбулася за рахунок зміни ставлення до української мови у центрі, а також на півдні та сході країни.
Спостерігається стале зменшення російськомовного сегменту українців: у 2012 таких респондентів було близько 40 %, наприкінці 2021 — 26 %, а на початку війни — 18 %. «Перетік» російськомовних відбувається у сегмент «двомовних» (з 15 до 32 %). Кількість тих, хто постійно користується лише українською вдома зросла незначно з 44 до 48 %.
Дослідження 17—18 серпня
Продовжує зростає кількість тих громадян, які частіше розмовляють українською вдома, особливо за час повномасштабної війни. Про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 17—18 серпня. Зокрема, 51 % опитаних людей зазначили, що розмовляють вдома українською (у квітні 2022 року — 48 %), третина — двома мовами, 13 % — російською. Понад половина жителів півдня і сходу — двомовні, близько чверті — російськомовні. При цьому 76 % опитаних вказали українську мову як рідну, 19 % — російську, але 30 % російськомовних вважають своєю рідною українську. За даними опитування, 86 % вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною мовою, а 10 % підтримують статус російської як офіційної в окремих регіонах, лише 3 % виступають за російську як другу державну мову в Україні.. Використання російською у побуті зменшилося приблизно вдвічі.
Дослідження 18—19 жовтня
57 % українців стали більше спілкуватися або повністю перейшли на українську мову з початку повномасштабної війни. Про це свідчать дані опитування, проведеного компанією на замовлення Суспільного. Про це свідчить опитування на замовлення Суспільного 18—19 жовтня 2022 року. 42 % українців стали спілкуватися українською більше. 14 % повністю перейшли на українську.
Жителі міст з населенням 50 тисяч і менше частіше спілкувалися українською ще до повномасштабного вторгнення, ніж великі міста. Тому збільшення їх спілкування українською не таке виражене, як серед жителів великих міст (54 % проти 60 % у великих містах). Водночас жителі невеликих населених пунктів частіше за великі міста повністю переходять на українську: 17 % — у містах менше 50 тисяч перейшли на українську, а серед міст 50 тисяч та більше таких лише 11 %.
Соціологічне дослідження 16-20 серпня 2023
Майже 60 % опитаних зазвичай спілкуються вдома українською, близько 30 % — українською та російською, лише 9 % — російською. Починаючи з березня 2022 помітно зменшується використання російської мови у побуті. Для 82 % опитаних українська мова є рідною, для 16 % такою є російська. ВПО і біженці, які перебувають за кордоном, частіше використовують обидві мови для спілкування або говорять російською. Тим не менше, понад 70 % ВПО і біженців вважають рідною українську.
Перехід відомих українців на українську мову
19 липня 2022 року президент ФК «Динамо» Київ Ігор Суркіс заявив під час телефонної розмови з журналістом Ігорем Бурбасом «Сьогодні я не можу розмовляти російською, бо це мова наших ворогів».
Статистика
Опитування центру Разумкова (2002)
Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 16 по 24 грудня 2002 року в усіх регіонах України. Опитано 2010 респондентів віком від 18 років у 123 населених пунктах, включаючи села, селища міського типу, малі, середні та великі міста. Похибка вибірки — 2,3 %.
Опитування Інституту соціології НАН України (2005)
Як показало всеукраїнське опитування Інституту соціології НАН України, у 2005 році:
- українську мову вважали рідною лише 64,3 % населення,
- російську 34,4 %,
- іншу — 1,5 %;
мовою спілкування дорослого населення в родинній сфері були:
- переважно українська — 41,8 %,
- переважно російська — 36,4 %,
- обидві мови (залежно від обставин) — 21,6 %.
Опитування Research & Branding Group (2011)
Збір інформації проводився методом особистого інтерв'ю в 24 областях України й АР Крим у період зі 12—22 серпня 2011 року. Респонденти відбиралися за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за місцем проживання (область), статтю та віком. Обсяг вибіркової сукупності становив 2075 осіб. Очікувана середня помилка вибірки становить ±2,2 %.
Пропоновані питання | Варіанти відповідей | 1994 | 1996 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2011 | 2012 | 2013 | 2016 | 2020 | 2021 | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Рідна мова | українська | × | × | × | × | × | 67,5 % | 65,4 % | 64,3 % | × | × | × | × | 50,0 % | 62,0 % | 56,0 % | 69,0 % | 73,4 % | × |
російська | × | × | × | × | × | 29,6 % | 33,3 % | 34,4 % | × | × | × | × | 29,0 % | 36,0 % | 40,0 % | 27,0 % | 22,0 % | × | |
інша | × | × | × | × | × | 2,9 % | 1,3 % | 1,5 % | × | × | × | × | 1,0 % | 2,0 % | 3,0 % | 2,0 % | 1,7 % | × | |
Мова спілкування (в родині / вдома) | українська | 36,7 % | 36,9 % | 37,6 % | 36,3 % | 39,1 % | 36,9 % | 37,5 % | 41,8 % | 43,7 % | 37,5 % | 45,0 % | 47,0 % | 45,0 % | 44,0 % | × | 55,0 % | 53,0 % | 48,6 % |
російська | 32,4 % | 33,1 % | 33,4 % | 33,6 % | 36,0 % | 36,7 % | 42,2 % | 36,4 % | 47,2 % | 42,3 % | 38,0 % | 37,0 % | 39,0 % | 35,0 % | × | 41,0 % | 29,0 % | 12,3 % | |
обидві | 29,4 % | 29,6 % | 28,4 % | 29,0 % | 24,8 % | 25,8 % | 19,8 % | 21,6 % | 7,8 % | 19,7 % | 17,0 % | 15,0 % | 15,0 % | 20,0 % | × | × | 15,0 % | 24,2 % | |
іншою | 0,7 % | 0,4 % | 0,5 % | 1,1 % | 0,2 % | 0,6 % | 0,5 % | × | 0,4 % | 0,1 % | × | × | × | 1,0 % | × | 1,0 % | 3,0 % | 0,5 % | |
Мова спілкування (на роботі / за місцем навчання) | українська | × | × | × | × | × | × | 34,0 % | × | 37,7 % | 34,4 % | 39,0 % | 45,0 % | × | 42,0 % | × | × | × | × |
російська | × | × | × | × | × | × | 38,5 % | × | 50,0 % | 48,0 % | 39,0 % | 35,0 % | × | 36,0 % | × | × | × | × | |
обидві | × | × | × | × | × | × | 19,5 % | × | 12,1 % | 17,1 % | 22,0 % | 18,0 % | × | 21,0 % | × | × | × | × | |
іншою | × | × | × | × | × | × | 0,6 % | × | 0,3 % | 0,9 % | × | × | × | 1,0 % | × | × | × | × | |
Державна мова | українська | × | × | × | × | × | × | × | × | × | 36,6 % | × | 48,0 % | 46,0 % | 46,0 % | 19,0 % | × | × | × |
українська, в окремих регіонах — офіційні мови | × | × | × | × | × | × | × | × | × | 27,1 % | × | × | × | × | 47,0 % | × | × | × | |
українська і російська | × | × | × | × | × | × | × | × | × | 31,4 % | × | 49,0 % | 45,0 % | 47,0 % | 28,0 % | × | × | × |
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Освіта
Українська | Російська | Румунська | Угорська | Молдавська | Кримськотатарська | Польська | |
Всього | 75,05 % | 23,89 % | 0,47 % | 0,35 % | 0,11 % | 0,10 % | 0,02 % |
1 клас | 81,04 % | 17,78 % | 0,54 % | 0,37 % | 0,11 % | 0,12 % | 0,03 % |
2 клас | 79,95 % | 18,87 % | 0,52 % | 0,39 % | 0,11 % | 0,13 % | 0,03 % |
3 клас | 78,26 % | 20,63 % | 0,53 % | 0,32 % | 0,10 % | 0,13 % | 0,03 % |
4 клас | 86,30 % | 12,22 % | 0,58 % | 0,62 % | 0,21 % | 0,04 % | 0,04 % |
5 клас | 76,21 % | 22,17 % | 0,51 % | 0,36 % | 0,13 % | 0,09 % | 0,03 % |
6 клас | 75,73 % | 23,28 % | 0,39 % | 0,36 % | 0,12 % | 0,08 % | 0,02 % |
7 клас | 74,09 % | 24,90 % | 0,45 % | 0,34 % | 0,10 % | 0,09 % | 0,02 % |
8 клас | 72,81 % | 26,16 % | 0,49 % | 0,32 % | 0,10 % | 0,09 % | 0,02 % |
9 клас | 69,23 % | 29,83 % | 0,43 % | 0,31 % | 0,09 % | 0,09 % | 0,01 % |
10 клас | 69,25 % | 29,81 % | 0,44 % | 0,25 % | 0,09 % | 0,14 % | 0,02 % |
11 клас | 68,51 % | 30,64 % | 0,36 % | 0,26 % | 0,10 % | 0,11 % | 0,02 % |
Динаміка частки учнів у школах із українською мовою викладання у 1991/1992 — 1998/1999 навчальних роках у регіонах України:
1991 | 1992 | 1994 | 1996 | 1998 | |
---|---|---|---|---|---|
Автономна Республіка Крим | 0,1 % | 0,1 % | 0,5 % | ||
Вінницька область | 81,3 % | 83,8 % | 89,9 % | 93,0 % | 96,0 % |
Волинська область | 94,6 % | 95,6 % | 97,3 % | 98,0 % | 99,0 % |
Дніпропетровська область | 31,1 % | 32,6 % | 41,8 % | 50,0 % | 59,0 % |
Донецька область | 3,3 % | 3,9 % | 5,4 % | 7,0 % | 10,0 % |
Житомирська область | 76,7 % | 79,1 % | 85,1 % | 89,0 % | 93,0 % |
Закарпатська область | 81,7 % | 82,4 % | 83,8 % | 85,0 % | 85,0 % |
Запорізька область | 22,7 % | 24,9 % | 29,8 % | 33,0 % | 38,0 % |
Івано-Франківська область | 96,0 % | 96,7 % | 97,7 % | 99,0 % | 99,0 % |
Київська область | 84,6 % | 86,7 % | 91,1 % | 93,0 % | 95,0 % |
м.Київ | 30,9 % | 41,7 % | 63,4 % | 76,0 % | 87,0 % |
Кіровоградська область | 62,2 % | 65,3 % | 72,0 % | 78,0 % | 84,0 % |
Луганська область | 6,7 % | 7,3 % | 8,7 % | 10,0 % | 13,0 % |
Львівська область | 91,8 % | 93,6 % | 95,4 % | 97,0 % | 98,0 % |
Миколаївська область | 43,5 % | 46,1 % | 53,3 % | 59,0 % | 66,0 % |
Одеська область | 24,5 % | 27,4 % | 30,0 % | 33,0 % | 37,0 % |
Полтавська область | 74,3 % | 74,4 % | 80,6 % | 85,0 % | 89,0 % |
Рівненська область | 93,6 % | 96,6 % | 98,4 % | 99,0 % | 99,5 % |
Сумська область | 48,5 % | 49,0 % | 59,7 % | 67,0 % | 76,0 % |
Тернопільська область | 97,6 % | 98,0 % | 98,7 % | 99,0 % | 99,5 % |
Харківська область | 28,0 % | 30,6 % | 35,2 % | 39,0 % | 47,0 % |
Херсонська область | 51,7 % | 56,2 % | 59,9 % | 65,0 % | 70,0 % |
Хмельницька область | 81,5 % | 84,1 % | 89,6 % | 94,0 % | 97,0 % |
Черкаська область | 75,8 % | 78,3 % | 83,8 % | 88,0 % | 92,0 % |
Чернівецька область | 67,7 % | 70,5 % | 77,4 % | 80,0 % | 80,0 % |
Чернігівська область | 67,1 % | 70,3 % | 78,0 % | 83,0 % | 89,0 % |
Україна | 49,3 % | 51,4 % | 56,5 % | 60,0 % | 65,0 % |
Складання ЗНО українською мовою в регіонах України станом на 2013 та 2014 роки:
2013, % | 2014, % | |
---|---|---|
Автономна республіка Крим | 8,01 | 21,98 |
Вінницька область | 99,65 | 99,61 |
Волинська область | 99,90 | 99,91 |
Дніпропетровська область | 84,28 | 85,04 |
Донецька область | 37,87 | 39,68 |
Житомирська область | 99,27 | 99,35 |
Закарпатська область | 92,43 | 93,33 |
Запорізька область | 70,53 | 72,56 |
Івано-Франківська область | 99,99 | 99,92 |
Київська область | 99,55 | 99,59 |
м. Київ | 98,02 | 97,77 |
Кіровоградська область | 98,67 | 98,82 |
Луганська область | 44,62 | 52,97 |
Львівська область | 99,65 | 99,65 |
Миколаївська область | 92,89 | 93,57 |
Одеська область | 71,30 | 73,26 |
Полтавська область | 98,57 | 98,47 |
Рівненська область | 99,99 | 99,97 |
Сумська область | 96,90 | 97,42 |
Тернопільська область | 99,98 | 99,97 |
Харківська область | 76,57 | 76,36 |
Херсонська область | 86,99 | 88,25 |
Хмельницька область | 99,64 | 99,89 |
Черкаська область | 99,74 | 99,74 |
Чернівецька область | 97,20 | 98,23 |
Чернігівська область | 99,50 | 99,63 |
м. Севастополь | 4,89 | 18,31 |
Україна | 89,09 |
Через політичну ситуацію на той час, дані про АР Крим, м. Севастополь, Донецької та Луганської областей не є достовірними.
Станом на 2014 рік, абітурієнти складали ЗНО такими мовами: 89,09 % — українською, 10,71 % — російською, 0,15 % — угорською, по 0,03 % — молдовською та румунською мовами, 0,01 % — польською мовою.
Проблеми
Посилення процесів русифікації України викликано не тільки та не стільки кризою українського села, новими реаліями відкритого суспільства та ринковою конкуренцією, скільки неспроможністю пострадянської влади здійснювати послідовну та системну мовну політику за підтримки держави. Упродовж тривалого часу влада не спромоглася схвалити Концепцію державної мовної політики, розробити і здійснити ефективної програми мовного планування, створити дієвого механізму відродження та підтримки української мови.
За даними Державного комітету телебачення та радіомовлення України близько 80 % ефірного (етерного) часу теле- та радіостанцій заповнено не українськомовним продуктом. Обмеженою є присутність у телерадіоефірі українськомовних програм. Не на користь Україні склалося й використання частотного ресурсу. Більшість прикордонних районів мають значно кращі умови для прийому іноземних програм, ніж вітчизняних. Подекуди вітчизняне мовлення там відсутнє.
За браком відповідної державної мовної політики негативні тенденції стали домінуючими на ринку друкованих ЗМІ й у царині вітчизняного книговидавництва. Річний тираж журналів та інших періодичних видань українською мовою у 2004 році склав 28 % від загальної кількості, тоді як ще в 1995 р. становив 70 % (для російськомовних видань ці цифри навпаки зростають із 18 % до 64 %).
На книжковому ринку України переважають російськомовні видання. За даними Української асоціації книговидавців і книгорозповсюджувачів, більшість книжок, що їх реалізують в Україні, вийшли друком у Росії.
Засилля в українському інформаційно-культурному просторі іншомовної продукції призвело не лише до різкого скорочення українського мовного простору, але й призводить до руйнації способу мислення та деформації ментальності громадян України, прищеплення їм чужих стереотипів, навіювання їм почуття упослідженості та меншовартості. Внаслідок цього відбувається ерозія ідентичності української нації, так і духовне нищення людського резерву, з якого формується українська еліта. Особливо небезпечною є мовно-культурна експансія Росії, яка супроводжується потоками ненависті та зневаги до української мови, української нації, української державності та має на меті виплекати з українського громадянина російськомовного українофоба.
Співвідношення української та російської мов в інформаційно-культурній сфері не відповідає реальному поділові населення за етнічною ознакою та порушує права його українськомовної частини. При цьому нехтується факт психологічної готовності значної частини російськомовних українців до зміни мовної ситуації на користь державної мови. Цей факт періодично засвідчують соціолінгвістичні опитування.
Стан фактичної дискримінації українців у їх власній країні створює напруженість у міжмовних відносинах, яка посилюється через необґрунтовані домагання окремих політиків надати російській мові статус другої державної мови на рівні з українською, і, таким чином, вибороти для чиновника право не опановувати та не використовувати українську мову в офіційному вжитку. Ці домагання спрямовані не на захист мовних прав росіян і російської мови, якій в Україні ніщо не загрожує, вони працюють проти відродження української мови.
В умовах існуючої в Україні деформованої мовної ситуації спроби надання російській мові статусу державної (офіційної) носять дискримінаційний характер. А надання такого статусу здатне різко підвищити потужність цього конфліктогенного чинника, який буде використовуватися антиукраїнськими силами для перманентного провокування міжетнічних конфліктів, дестабілізації політичної ситуації та розхитування підвалин української державності.
Позитивна тенденція з українізації розпочалася після Революції гідності відколи зокрема були введені квоти на обов'язкову частку продукції державною мовою, проте унаслідок військового конфлікту на Сході, та внутрішніх ворогів, котрі використовували «мовне питання» як виправдання щодо покриття власних злочинів та експансії РФ, реалізація питання провадилась у відносно повільнішому темпі. На початку 2017-го було внесено три законопроєкти щодо виправлення мовної ситуації в країні. 28 лютого 2018 року Конституційний Суд України виніс рішення щодо неконституційності Закону Колесніченка-Ківалова, чим фактично його скасував.
31 липня 2018 року Миколаївським окружним адміністративним судом задоволено позов першого заступника прокурора Миколаївської області про визнання протиправним і не чинним рішення Миколаївської обласної ради від 07.09.2012 № 4 "Про реалізацію вимог Закону України «Про засади державної мовної політики» у Миколаївській області.
«Mova-week»
Мовна ситуація у схемах і мапах
- Частка населення регіонів, що вказала рідною мовою українську за переписом 2001 р.
- Частка населення районів і міст обласного підпорядкування, що вказала рідною мовою українську за переписом 2001 р.
- Найпоширеніша рідна мова у міських, селищних і сільських радах за переписом 2001 р.
Див. також
- Поширеність української мови
- Мови в Україні
- Русифікація України
- (Інтернаціоналізм чи русифікація?)
- Лінгвоцид української мови
- Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду
- Лист творчої молоді Дніпропетровська
- Репресії в Україні 1972
- Мовно-культурне поле Східної України
- И так поймут!
- Дерусифікація в Україні
- Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»
- Українізація
- Словник-порадник для дерусифікації і збагачення української мови
Примітки
- . https://espreso.tv/. Еспресо TV. 14 травня 2019. Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 14 травня 2019.
- . https://novynarnia.com/. Новинарня. 15 травня 2019. Архів оригіналу за 16 травня 2019. Процитовано 15 травня 2019.
- . Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 4 травня 2017.
- ШОСТЕ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНЕ ОПИТУВАННЯ: МОВНЕ ПИТАННЯ В УКРАЇНІ (19 БЕРЕЗНЯ 2022).
- Українці все частіше розмовляють українською мовою вдома – опитування. www.unian.ua (укр.). Процитовано 20 жовтня 2022.
- СІМНАДЦЯТЕ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНЕ ОПИТУВАННЯ: ІДЕНТИЧНІСТЬ. ПАТРІОТИЗМ. ЦІННОСТІ (17-18 СЕРПНЯ 2022).
- 57% громадян стали більше спілкуватися або перейшли на українську – опитування. Українська правда _Життя. Процитовано 20 жовтня 2022.
- 57% українців перейшли, або стали частіше спілкуватись українською з 24 лютого — опитування Суспільного.
- https://ratinggroup.ua/research/ukraine/soc_olog_chne_dosl_dzhennya_do_dnya_nezalezhno_uyavlennya_pro_patr_otizm_ta_maybutn_ukra_ni_16-20_se.html
- football24.ua. Суркіс принципово перейшов на українську мову: "Сьогодні я не можу розмовляти російською, бо це мова наших ворогів". Футбол 24. Процитовано 23 жовтня 2022.
- Згідно з даними дослідження соціологічної служби Центру Разумкова з 16 по 24 грудня 2002 року. Більш детально .
- Українське суспільство 1994—2005. Динаміка соціальних змін / За ред. д.е.н. В. М. Ворони, д.соц.н. М. О. Шульги. — К.: IC НАНУ, 2005. — 653 с.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 8 вересня 2011.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 серпня 2013. Процитовано 13 вересня 2013.
- Згідно з даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2021. Процитовано 13 вересня 2013.
- опитування Інституту соціології НАН України
- Демоскоп: Русский язык на постсоветских просторах [ 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Соціологічна група «Рейтинг» Питання мови: результати останніх досліджень 2012 року [ 31 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Research&Branding Group: Проєкт «Мови спілкування українців» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Київський міжнародний інститут соціології:Думки населення України щодо зовнішньої політики та мовного питання [ 24 травня 2013 у Wayback Machine.]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2016. Процитовано 20 грудня 2016.
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
- обидві мови (українська та російська) - 20%
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 11 серпня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - «Статистичний щорічник України за 1998 рік» — К., 1999
- . 4vlada.com. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 10 січня 2017.
- . Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 9 листопада 2016.
- . Архів оригіналу за 26 січня 2017. Процитовано 28 січня 2017.
- . http://language-policy.info/. . 28 лютого 2018. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 28 лютого 2018.
- . https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 31 липня 2018. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
Посилання
- Природний закон, або як нам українізувати українців (програма дій) [ 2 січня 2009 у Wayback Machine.]
- . https://www.slovoidilo.ua/. Слово і Діло. 19 травня 2017. Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 3 жовтня 2019.
- Стан української мови в Україні: що змінилося за 2018 рік [ 18 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Частка учнів у школах України, що навчаються українською [ 15 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- . http://language-policy.info/. . 8 листопада 2019. Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
- Звідки взялася українська мова — відео
Джерела
- Проект Концепції державної мовної політики[недоступне посилання з липня 2019]
- Уряд схвалив за основу проект Концепції реалізації державної мовної політики [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki traven 2019 Nejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki traven 2019 Ukrayinska mova mova korinnogo naselennya Ukrayini derzhavna mova Ukrayini Zgidno z danimi perepisu naselennya 2001 roku bilshist naselennya 67 5 vvazhaye ukrayinsku movu ridnoyu Ninishnya movna situaciya v Ukrayini ye rezultatom trivaloyi vijni proti ukrayinskoyi movi ukrayinskoyi identichnosti j ukrayinskoyi derzhavnosti yaku Rosiya rozpochala pislya 1654 roku ta yaka prodovzhuyetsya i nini u formi movno kulturnoyi ekspansiyi IstoriyaSRSR u pershi roki isnuvannya provodiv na okupovanih ukrayinskih zemlyah politiku ukrayinizaciyi shob zdobuti prihilnist miscevogo naselennya Bulo rozgornuto znachnu leksikografichno terminologichnu diyalnist uprodovzh 1922 1932 rokiv vidano ponad 60 terminologichnih slovnikiv u tomu chisli 16 Institutom ukrayinskoyi naukovoyi movi ta she 15 pidgotovleno Naukovo doslidnim institutom movoznavstva Na pochatku 1930 h rokiv stalinskij rezhim zgornuv diyalnist cih ustanov zaboroniv usi slovniki vidani do togo yak nacionalistichni ta zatverdiv novij pravopis yakij nabliziv ukrayinsku movu do rosijskoyi U Polshi 1924 roku prijnyato Lex Grabski zakon yakij zmenshuvav mozhlivosti batkiv viddavati ditej v ukrayinski shkoli ta zbilshuvav kilkist dvomovnih utrakvistichnih shkil Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni v Ukrayini bulo zlikvidovano merezhu kulturno osvitnih zakladiv sho zabezpechuvali potrebi nacionalnih menshin Pid chas i pislya vijni okremi nacionalni menshini buli piddani represiyam i vislani poza mezhi Ukrayini U povoyennij period v Ukrayini vidbulisya pevni pozitivni zrushennya u stavlenni do nacionalnih menshin Odnak politika rusifikaciyi ukrayinskogo etnosu osoblivo u shidnih regionah prodovzhuvalas Postupovo shlyahom zaprovadzhennya rosijskoyi movi u vsih vishih navchalnih zakladah v orbitu asimilyaciyi bulo vtyagnuto i zahidni regioni Ukrayini U roki sho pereduvali rozpadu Radyanskogo Soyuzu za dopomogoyu zhorstkih administrativnih i diskriminacijnih zahodiv bulo asimilovano znachnu chastinu ukrayinskogo etnosu peredusim u velikih promislovih centrah shidnoyi pivdennoyi ta chastkovo centralnoyi Ukrayini V umovah pomitnogo skorochennya lyudnosti u silskih miscevostyah Ukrayini j agresivnogo zdijsnennya komunistichnim rezhimom politiki zlittya narodiv SRSR u yedinij radyanskij narod movna asimilyaciya ukrayinciv nabula zagrozlivih masshtabiv 14 travnya 2019 Verhovna Rada vidhilila proyekti postanov yaki blokuvali pidpisannya ranishe uhvalenogo zakonu pro funkcionuvannya ukrayinskoyi movi yak derzhavnoyi Golova Verhovnoyi Radi Andrij Parubij pidpisav zakon pro funkcionuvannya ukrayinskoyi movi yak derzhavnoyi 15 travnya 2019 Prezident Ukrayini Petro Poroshenko pidpisav Zakon Pro zabezpechennya funkcionuvannya ukrayinskoyi movi yak derzhavnoyi OsoblivostiDokladnishe SogodennyaTozh ninishnyu movnu situaciyu v Ukrayini treba rozglyadati yak rezultat nezavershenogo asimilyacijnogo procesu primusovogo peretvorennya ukrayinskomovnoyi spilnoti na rosijskomovnu sho zdijsnyuvavsya z metoyu cilkovito rozchiniti ukrayinskij etnos u rosijskomu ta znishiti ukrayinsku Ukrayinu Proces vitisnennya ukrayinskoyi movi z bagatoh sfer zhittyediyalnosti ta progresuyuche zmenshennya nosiyiv ukrayinskoyi movi ne prizupinilo navit nadannya ukrayinskij movi statusu derzhavnoyi u 1989 r i podalshe zakriplennya cogo statusu yak odnogo z elementiv konstitucijnogo ladu krayini v Konstituciyi Natomist vprovadzhennya ukrayinskoyi movi yak derzhavnoyi u publichnij sferi ne bulo do kincya poslidovnim i ne suprovodzhuvalos sistemnimi zahodami spryamovanimi na podolannya tyazhkoyi spadshini bagatovikovoyi deformaciyi movnogo seredovisha krayini Na isnuyuchu j nini deformovanist movnoyi situaciyi v Ukrayini vkazuye spivvidnoshennya nosiyiv ukrayinskoyi ta rosijskoyi mov sho ne vidpovidaye spivvidnoshennyu etnichnih ukrayinciv i rosiyan na yiyi teritoriyi Za danimi Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku ukrayinci stanovlyat 77 8 lyudnosti Ukrayini todi yak ukrayinsku movu viznalo ridnoyu lishe 67 5 Stanom na 2017 j rik zgidno okremih opituvan popri kritiku v ZMI shodo radikalnogo vprovadzhennya ukrayinskoyi movi u suspilstvi 76 naselennya vislovilisya za atestaciyu zi znannya movi derzhsluzhbovciv 61 za zaprovadzhennya podibnogo ispitu dlya otrimannya gromadyanstva 90 vvazhayut yiyi neobhidnoyu dlya vsih derzhsluzhbovciv i kerivnikiv medzakladiv Zmini pislya rosijskogo vtorgnennya 2022 roku Doslidzhennya 19 bereznya Za ostannye desyatilittya sposterigayetsya stala dinamika zrostannya kilkosti tih hto vvazhaye ukrayinsku movu ridnoyu z 57 u 2012 roci do 76 u 2022 roci Rosijska za 10 rokiv vtratila z 42 do 20 Pomitni zmini u movnij samoidentifikaciyi vidbulisya mizh 2012 2016 rokami Odnimi iz klyuchovih prichin stali a reakciya suspilstva na eksperimenti todishnoyi vladi u movnij politici b podiyi Revolyuciyi Gidnosti v agresiya Rosiyi proti Ukrayini u 2014 roci ta timchasova okupaciya Krimu ta okremih teritorij Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej Zmini samoidentifikaciyi vidbulasya za rahunok zmini stavlennya do ukrayinskoyi movi u centri a takozh na pivdni ta shodi krayini Sposterigayetsya stale zmenshennya rosijskomovnogo segmentu ukrayinciv u 2012 takih respondentiv bulo blizko 40 naprikinci 2021 26 a na pochatku vijni 18 Peretik rosijskomovnih vidbuvayetsya u segment dvomovnih z 15 do 32 Kilkist tih hto postijno koristuyetsya lishe ukrayinskoyu vdoma zrosla neznachno z 44 do 48 Doslidzhennya 17 18 serpnya Prodovzhuye zrostaye kilkist tih gromadyan yaki chastishe rozmovlyayut ukrayinskoyu vdoma osoblivo za chas povnomasshtabnoyi vijni Pro ce svidchat rezultati opituvannya provedenogo Sociologichnoyu grupoyu Rejting protyagom 17 18 serpnya Zokrema 51 opitanih lyudej zaznachili sho rozmovlyayut vdoma ukrayinskoyu u kvitni 2022 roku 48 tretina dvoma movami 13 rosijskoyu Ponad polovina zhiteliv pivdnya i shodu dvomovni blizko chverti rosijskomovni Pri comu 76 opitanih vkazali ukrayinsku movu yak ridnu 19 rosijsku ale 30 rosijskomovnih vvazhayut svoyeyu ridnoyu ukrayinsku Za danimi opituvannya 86 vvazhayut sho ukrayinska mova povinna buti yedinoyu derzhavnoyu movoyu a 10 pidtrimuyut status rosijskoyi yak oficijnoyi v okremih regionah lishe 3 vistupayut za rosijsku yak drugu derzhavnu movu v Ukrayini Vikoristannya rosijskoyu u pobuti zmenshilosya priblizno vdvichi Doslidzhennya 18 19 zhovtnya 57 ukrayinciv stali bilshe spilkuvatisya abo povnistyu perejshli na ukrayinsku movu z pochatku povnomasshtabnoyi vijni Pro ce svidchat dani opituvannya provedenogo kompaniyeyu na zamovlennya Suspilnogo Pro ce svidchit opituvannya na zamovlennya Suspilnogo 18 19 zhovtnya 2022 roku 42 ukrayinciv stali spilkuvatisya ukrayinskoyu bilshe 14 povnistyu perejshli na ukrayinsku Zhiteli mist z naselennyam 50 tisyach i menshe chastishe spilkuvalisya ukrayinskoyu she do povnomasshtabnogo vtorgnennya nizh veliki mista Tomu zbilshennya yih spilkuvannya ukrayinskoyu ne take virazhene yak sered zhiteliv velikih mist 54 proti 60 u velikih mistah Vodnochas zhiteli nevelikih naselenih punktiv chastishe za veliki mista povnistyu perehodyat na ukrayinsku 17 u mistah menshe 50 tisyach perejshli na ukrayinsku a sered mist 50 tisyach ta bilshe takih lishe 11 Sociologichne doslidzhennya 16 20 serpnya 2023 Majzhe 60 opitanih zazvichaj spilkuyutsya vdoma ukrayinskoyu blizko 30 ukrayinskoyu ta rosijskoyu lishe 9 rosijskoyu Pochinayuchi z bereznya 2022 pomitno zmenshuyetsya vikoristannya rosijskoyi movi u pobuti Dlya 82 opitanih ukrayinska mova ye ridnoyu dlya 16 takoyu ye rosijska VPO i bizhenci yaki perebuvayut za kordonom chastishe vikoristovuyut obidvi movi dlya spilkuvannya abo govoryat rosijskoyu Tim ne menshe ponad 70 VPO i bizhenciv vvazhayut ridnoyu ukrayinsku Perehid vidomih ukrayinciv na ukrayinsku movu 19 lipnya 2022 roku prezident FK Dinamo Kiyiv Igor Surkis zayaviv pid chas telefonnoyi rozmovi z zhurnalistom Igorem Burbasom Sogodni ya ne mozhu rozmovlyati rosijskoyu bo ce mova nashih vorogiv StatistikaOpituvannya centru Razumkova 2002 Doslidzhennya provedene sociologichnoyu sluzhboyu Centru Razumkova z 16 po 24 grudnya 2002 roku v usih regionah Ukrayini Opitano 2010 respondentiv vikom vid 18 rokiv u 123 naselenih punktah vklyuchayuchi sela selisha miskogo tipu mali seredni ta veliki mista Pohibka vibirki 2 3 Opituvannya Institutu sociologiyi NAN Ukrayini 2005 Yak pokazalo vseukrayinske opituvannya Institutu sociologiyi NAN Ukrayini u 2005 roci ukrayinsku movu vvazhali ridnoyu lishe 64 3 naselennya rosijsku 34 4 inshu 1 5 movoyu spilkuvannya doroslogo naselennya v rodinnij sferi buli perevazhno ukrayinska 41 8 perevazhno rosijska 36 4 obidvi movi zalezhno vid obstavin 21 6 Opituvannya Research amp Branding Group 2011 Zbir informaciyi provodivsya metodom osobistogo interv yu v 24 oblastyah Ukrayini j AR Krim u period zi 12 22 serpnya 2011 roku Respondenti vidbiralisya za kvotnoyu vibirkoyu sho reprezentuye dorosle naselennya krayini za miscem prozhivannya oblast stattyu ta vikom Obsyag vibirkovoyi sukupnosti stanoviv 2075 osib Ochikuvana serednya pomilka vibirki stanovit 2 2 Zvedena tablicya opituvan rezultati podano u vidsotkah Proponovani pitannya Varianti vidpovidej 1994 1996 1998 1999 2000 2001 2002 2005 2006 2007 2008 2011 2012 2013 2016 2020 2021 Ridna mova ukrayinska 67 5 65 4 64 3 50 0 62 0 56 0 69 0 73 4 rosijska 29 6 33 3 34 4 29 0 36 0 40 0 27 0 22 0 insha 2 9 1 3 1 5 1 0 2 0 3 0 2 0 1 7 Mova spilkuvannya v rodini vdoma ukrayinska 36 7 36 9 37 6 36 3 39 1 36 9 37 5 41 8 43 7 37 5 45 0 47 0 45 0 44 0 55 0 53 0 48 6 rosijska 32 4 33 1 33 4 33 6 36 0 36 7 42 2 36 4 47 2 42 3 38 0 37 0 39 0 35 0 41 0 29 0 12 3 obidvi 29 4 29 6 28 4 29 0 24 8 25 8 19 8 21 6 7 8 19 7 17 0 15 0 15 0 20 0 15 0 24 2 inshoyu 0 7 0 4 0 5 1 1 0 2 0 6 0 5 0 4 0 1 1 0 1 0 3 0 0 5 Mova spilkuvannya na roboti za miscem navchannya ukrayinska 34 0 37 7 34 4 39 0 45 0 42 0 rosijska 38 5 50 0 48 0 39 0 35 0 36 0 obidvi 19 5 12 1 17 1 22 0 18 0 21 0 inshoyu 0 6 0 3 0 9 1 0 Derzhavna mova ukrayinska 36 6 48 0 46 0 46 0 19 0 ukrayinska v okremih regionah oficijni movi 27 1 47 0 ukrayinska i rosijska 31 4 49 0 45 0 47 0 28 0 Na comu misci maye vidobrazhatisya grafik chi diagrama odnak z tehnichnih prichin jogo vidobrazhennya narazi vimkneno Bud laska ne vidalyajte kod yakij viklikaye ce povidomlennya Rozrobniki vzhe pracyuyut dlya togo shobi vidnoviti shtatne funkcionuvannya cogo grafika abo diagrami OsvitaChastka uchniv shkil z ukrayinskoyu movoyu navchannya u 1991 1992 n r Chastka uchniv shkil z ukrayinskoyu movoyu navchannya u 2011 2012 n r Chastka uchniv shkil z ukrayinskoyu movoyu navchannya u 2017 2018 n r Chastka uchniv shkil z ukrayinskoyu movoyu navchannya u 2018 2019 n r Chastka uchniv shkil z ukrayinskoyu movoyu navchannya u 2019 2020 n r Rozpodil uchniv Ukrayini za klasami za movami navchannya 2003 2004 n r Ukrayinska Rosijska Rumunska Ugorska Moldavska Krimskotatarska Polska Vsogo 75 05 23 89 0 47 0 35 0 11 0 10 0 02 1 klas 81 04 17 78 0 54 0 37 0 11 0 12 0 03 2 klas 79 95 18 87 0 52 0 39 0 11 0 13 0 03 3 klas 78 26 20 63 0 53 0 32 0 10 0 13 0 03 4 klas 86 30 12 22 0 58 0 62 0 21 0 04 0 04 5 klas 76 21 22 17 0 51 0 36 0 13 0 09 0 03 6 klas 75 73 23 28 0 39 0 36 0 12 0 08 0 02 7 klas 74 09 24 90 0 45 0 34 0 10 0 09 0 02 8 klas 72 81 26 16 0 49 0 32 0 10 0 09 0 02 9 klas 69 23 29 83 0 43 0 31 0 09 0 09 0 01 10 klas 69 25 29 81 0 44 0 25 0 09 0 14 0 02 11 klas 68 51 30 64 0 36 0 26 0 10 0 11 0 02 Dinamika chastki uchniv u shkolah iz ukrayinskoyu movoyu vikladannya u 1991 1992 1998 1999 navchalnih rokah u regionah Ukrayini 1991 1992 1994 1996 1998 Avtonomna Respublika Krim 0 1 0 1 0 5 Vinnicka oblast 81 3 83 8 89 9 93 0 96 0 Volinska oblast 94 6 95 6 97 3 98 0 99 0 Dnipropetrovska oblast 31 1 32 6 41 8 50 0 59 0 Donecka oblast 3 3 3 9 5 4 7 0 10 0 Zhitomirska oblast 76 7 79 1 85 1 89 0 93 0 Zakarpatska oblast 81 7 82 4 83 8 85 0 85 0 Zaporizka oblast 22 7 24 9 29 8 33 0 38 0 Ivano Frankivska oblast 96 0 96 7 97 7 99 0 99 0 Kiyivska oblast 84 6 86 7 91 1 93 0 95 0 m Kiyiv 30 9 41 7 63 4 76 0 87 0 Kirovogradska oblast 62 2 65 3 72 0 78 0 84 0 Luganska oblast 6 7 7 3 8 7 10 0 13 0 Lvivska oblast 91 8 93 6 95 4 97 0 98 0 Mikolayivska oblast 43 5 46 1 53 3 59 0 66 0 Odeska oblast 24 5 27 4 30 0 33 0 37 0 Poltavska oblast 74 3 74 4 80 6 85 0 89 0 Rivnenska oblast 93 6 96 6 98 4 99 0 99 5 Sumska oblast 48 5 49 0 59 7 67 0 76 0 Ternopilska oblast 97 6 98 0 98 7 99 0 99 5 Harkivska oblast 28 0 30 6 35 2 39 0 47 0 Hersonska oblast 51 7 56 2 59 9 65 0 70 0 Hmelnicka oblast 81 5 84 1 89 6 94 0 97 0 Cherkaska oblast 75 8 78 3 83 8 88 0 92 0 Chernivecka oblast 67 7 70 5 77 4 80 0 80 0 Chernigivska oblast 67 1 70 3 78 0 83 0 89 0 Ukrayina 49 3 51 4 56 5 60 0 65 0 Skladannya ZNO ukrayinskoyu movoyu v regionah Ukrayini stanom na 2013 ta 2014 roki 2013 2014 Avtonomna respublika Krim 8 01 21 98 Vinnicka oblast 99 65 99 61 Volinska oblast 99 90 99 91 Dnipropetrovska oblast 84 28 85 04 Donecka oblast 37 87 39 68 Zhitomirska oblast 99 27 99 35 Zakarpatska oblast 92 43 93 33 Zaporizka oblast 70 53 72 56 Ivano Frankivska oblast 99 99 99 92 Kiyivska oblast 99 55 99 59 m Kiyiv 98 02 97 77 Kirovogradska oblast 98 67 98 82 Luganska oblast 44 62 52 97 Lvivska oblast 99 65 99 65 Mikolayivska oblast 92 89 93 57 Odeska oblast 71 30 73 26 Poltavska oblast 98 57 98 47 Rivnenska oblast 99 99 99 97 Sumska oblast 96 90 97 42 Ternopilska oblast 99 98 99 97 Harkivska oblast 76 57 76 36 Hersonska oblast 86 99 88 25 Hmelnicka oblast 99 64 99 89 Cherkaska oblast 99 74 99 74 Chernivecka oblast 97 20 98 23 Chernigivska oblast 99 50 99 63 m Sevastopol 4 89 18 31 Ukrayina 89 09 Cherez politichnu situaciyu na toj chas dani pro AR Krim m Sevastopol Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej ne ye dostovirnimi Stanom na 2014 rik abituriyenti skladali ZNO takimi movami 89 09 ukrayinskoyu 10 71 rosijskoyu 0 15 ugorskoyu po 0 03 moldovskoyu ta rumunskoyu movami 0 01 polskoyu movoyu Problemi2008 r Ekspertna ocinka Asociaciyi knigovidavciv i knigorozpovsyudzhuvachiv Posilennya procesiv rusifikaciyi Ukrayini viklikano ne tilki ta ne stilki krizoyu ukrayinskogo sela novimi realiyami vidkritogo suspilstva ta rinkovoyu konkurenciyeyu skilki nespromozhnistyu postradyanskoyi vladi zdijsnyuvati poslidovnu ta sistemnu movnu politiku za pidtrimki derzhavi Uprodovzh trivalogo chasu vlada ne spromoglasya shvaliti Koncepciyu derzhavnoyi movnoyi politiki rozrobiti i zdijsniti efektivnoyi programi movnogo planuvannya stvoriti diyevogo mehanizmu vidrodzhennya ta pidtrimki ukrayinskoyi movi Za danimi Derzhavnogo komitetu telebachennya ta radiomovlennya Ukrayini blizko 80 efirnogo eternogo chasu tele ta radiostancij zapovneno ne ukrayinskomovnim produktom Obmezhenoyu ye prisutnist u teleradioefiri ukrayinskomovnih program Ne na korist Ukrayini sklalosya j vikoristannya chastotnogo resursu Bilshist prikordonnih rajoniv mayut znachno krashi umovi dlya prijomu inozemnih program nizh vitchiznyanih Podekudi vitchiznyane movlennya tam vidsutnye Za brakom vidpovidnoyi derzhavnoyi movnoyi politiki negativni tendenciyi stali dominuyuchimi na rinku drukovanih ZMI j u carini vitchiznyanogo knigovidavnictva Richnij tirazh zhurnaliv ta inshih periodichnih vidan ukrayinskoyu movoyu u 2004 roci sklav 28 vid zagalnoyi kilkosti todi yak she v 1995 r stanoviv 70 dlya rosijskomovnih vidan ci cifri navpaki zrostayut iz 18 do 64 Na knizhkovomu rinku Ukrayini perevazhayut rosijskomovni vidannya Za danimi Ukrayinskoyi asociaciyi knigovidavciv i knigorozpovsyudzhuvachiv bilshist knizhok sho yih realizuyut v Ukrayini vijshli drukom u Rosiyi Zasillya v ukrayinskomu informacijno kulturnomu prostori inshomovnoyi produkciyi prizvelo ne lishe do rizkogo skorochennya ukrayinskogo movnogo prostoru ale j prizvodit do rujnaciyi sposobu mislennya ta deformaciyi mentalnosti gromadyan Ukrayini prisheplennya yim chuzhih stereotipiv naviyuvannya yim pochuttya uposlidzhenosti ta menshovartosti Vnaslidok cogo vidbuvayetsya eroziya identichnosti ukrayinskoyi naciyi tak i duhovne nishennya lyudskogo rezervu z yakogo formuyetsya ukrayinska elita Osoblivo nebezpechnoyu ye movno kulturna ekspansiya Rosiyi yaka suprovodzhuyetsya potokami nenavisti ta znevagi do ukrayinskoyi movi ukrayinskoyi naciyi ukrayinskoyi derzhavnosti ta maye na meti viplekati z ukrayinskogo gromadyanina rosijskomovnogo ukrayinofoba Spivvidnoshennya ukrayinskoyi ta rosijskoyi mov v informacijno kulturnij sferi ne vidpovidaye realnomu podilovi naselennya za etnichnoyu oznakoyu ta porushuye prava jogo ukrayinskomovnoyi chastini Pri comu nehtuyetsya fakt psihologichnoyi gotovnosti znachnoyi chastini rosijskomovnih ukrayinciv do zmini movnoyi situaciyi na korist derzhavnoyi movi Cej fakt periodichno zasvidchuyut sociolingvistichni opituvannya Stan faktichnoyi diskriminaciyi ukrayinciv u yih vlasnij krayini stvoryuye napruzhenist u mizhmovnih vidnosinah yaka posilyuyetsya cherez neobgruntovani domagannya okremih politikiv nadati rosijskij movi status drugoyi derzhavnoyi movi na rivni z ukrayinskoyu i takim chinom viboroti dlya chinovnika pravo ne opanovuvati ta ne vikoristovuvati ukrayinsku movu v oficijnomu vzhitku Ci domagannya spryamovani ne na zahist movnih prav rosiyan i rosijskoyi movi yakij v Ukrayini nisho ne zagrozhuye voni pracyuyut proti vidrodzhennya ukrayinskoyi movi V umovah isnuyuchoyi v Ukrayini deformovanoyi movnoyi situaciyi sprobi nadannya rosijskij movi statusu derzhavnoyi oficijnoyi nosyat diskriminacijnij harakter A nadannya takogo statusu zdatne rizko pidvishiti potuzhnist cogo konfliktogennogo chinnika yakij bude vikoristovuvatisya antiukrayinskimi silami dlya permanentnogo provokuvannya mizhetnichnih konfliktiv destabilizaciyi politichnoyi situaciyi ta rozhituvannya pidvalin ukrayinskoyi derzhavnosti Pozitivna tendenciya z ukrayinizaciyi rozpochalasya pislya Revolyuciyi gidnosti vidkoli zokrema buli vvedeni kvoti na obov yazkovu chastku produkciyi derzhavnoyu movoyu prote unaslidok vijskovogo konfliktu na Shodi ta vnutrishnih vorogiv kotri vikoristovuvali movne pitannya yak vipravdannya shodo pokrittya vlasnih zlochiniv ta ekspansiyi RF realizaciya pitannya provadilas u vidnosno povilnishomu tempi Na pochatku 2017 go bulo vneseno tri zakonoproyekti shodo vipravlennya movnoyi situaciyi v krayini 28 lyutogo 2018 roku Konstitucijnij Sud Ukrayini vinis rishennya shodo nekonstitucijnosti Zakonu Kolesnichenka Kivalova chim faktichno jogo skasuvav 31 lipnya 2018 roku Mikolayivskim okruzhnim administrativnim sudom zadovoleno pozov pershogo zastupnika prokurora Mikolayivskoyi oblasti pro viznannya protipravnim i ne chinnim rishennya Mikolayivskoyi oblasnoyi radi vid 07 09 2012 4 Pro realizaciyu vimog Zakonu Ukrayini Pro zasadi derzhavnoyi movnoyi politiki u Mikolayivskij oblasti Mova week Movna situaciya u shemah i mapahChastka naselennya regioniv sho vkazala ridnoyu movoyu ukrayinsku za perepisom 2001 r Chastka naselennya rajoniv i mist oblasnogo pidporyadkuvannya sho vkazala ridnoyu movoyu ukrayinsku za perepisom 2001 r Najposhirenisha ridna mova u miskih selishnih i silskih radah za perepisom 2001 r Div takozhPoshirenist ukrayinskoyi movi Movi v Ukrayini Rusifikaciya Ukrayini Internacionalizm chi rusifikaciya Lingvocid ukrayinskoyi movi Ukrayinska mova u XX storichchi istoriya lingvocidu List tvorchoyi molodi Dnipropetrovska Represiyi v Ukrayini 1972 Movno kulturne pole Shidnoyi Ukrayini I tak pojmut Derusifikaciya v Ukrayini Zakon Ukrayini Pro zabezpechennya funkcionuvannya ukrayinskoyi movi yak derzhavnoyi Ukrayinizaciya Slovnik poradnik dlya derusifikaciyi i zbagachennya ukrayinskoyi moviPrimitki https espreso tv Espreso TV 14 travnya 2019 Arhiv originalu za 14 travnya 2019 Procitovano 14 travnya 2019 https novynarnia com Novinarnya 15 travnya 2019 Arhiv originalu za 16 travnya 2019 Procitovano 15 travnya 2019 Arhiv originalu za 7 travnya 2017 Procitovano 4 travnya 2017 ShOSTE ZAGALNONACIONALNE OPITUVANNYa MOVNE PITANNYa V UKRAYiNI 19 BEREZNYa 2022 Ukrayinci vse chastishe rozmovlyayut ukrayinskoyu movoyu vdoma opituvannya www unian ua ukr Procitovano 20 zhovtnya 2022 SIMNADCYaTE ZAGALNONACIONALNE OPITUVANNYa IDENTIChNIST PATRIOTIZM CINNOSTI 17 18 SERPNYa 2022 57 gromadyan stali bilshe spilkuvatisya abo perejshli na ukrayinsku opituvannya Ukrayinska pravda Zhittya Procitovano 20 zhovtnya 2022 57 ukrayinciv perejshli abo stali chastishe spilkuvatis ukrayinskoyu z 24 lyutogo opituvannya Suspilnogo https ratinggroup ua research ukraine soc olog chne dosl dzhennya do dnya nezalezhno uyavlennya pro patr otizm ta maybutn ukra ni 16 20 se html football24 ua Surkis principovo perejshov na ukrayinsku movu Sogodni ya ne mozhu rozmovlyati rosijskoyu bo ce mova nashih vorogiv Futbol 24 Procitovano 23 zhovtnya 2022 Zgidno z danimi doslidzhennya sociologichnoyi sluzhbi Centru Razumkova z 16 po 24 grudnya 2002 roku Bilsh detalno tut Ukrayinske suspilstvo 1994 2005 Dinamika socialnih zmin Za red d e n V M Voroni d soc n M O Shulgi K IC NANU 2005 653 s Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 8 veresnya 2011 PDF Arhiv originalu PDF za 29 serpnya 2013 Procitovano 13 veresnya 2013 Zgidno z danimi Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku PDF Arhiv originalu PDF za 15 zhovtnya 2021 Procitovano 13 veresnya 2013 opituvannya Institutu sociologiyi NAN Ukrayini Demoskop Russkij yazyk na postsovetskih prostorah 23 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Sociologichna grupa Rejting Pitannya movi rezultati ostannih doslidzhen 2012 roku 31 grudnya 2012 u Wayback Machine Research amp Branding Group Proyekt Movi spilkuvannya ukrayinciv 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Kiyivskij mizhnarodnij institut sociologiyi Dumki naselennya Ukrayini shodo zovnishnoyi politiki ta movnogo pitannya 24 travnya 2013 u Wayback Machine PDF Arhiv originalu PDF za 22 serpnya 2016 Procitovano 20 grudnya 2016 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2021 Procitovano 24 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2021 Procitovano 24 zhovtnya 2021 obidvi movi ukrayinska ta rosijska 20 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 11 serpnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Statistichnij shorichnik Ukrayini za 1998 rik K 1999 4vlada com Arhiv originalu za 13 sichnya 2017 Procitovano 10 sichnya 2017 Arhiv originalu za 9 listopada 2016 Procitovano 9 listopada 2016 Arhiv originalu za 26 sichnya 2017 Procitovano 28 sichnya 2017 http language policy info 28 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2018 Procitovano 28 lyutogo 2018 https www ukrinform ua Ukrinform 31 lipnya 2018 Arhiv originalu za 31 lipnya 2018 Procitovano 31 lipnya 2018 PosilannyaPrirodnij zakon abo yak nam ukrayinizuvati ukrayinciv programa dij 2 sichnya 2009 u Wayback Machine https www slovoidilo ua Slovo i Dilo 19 travnya 2017 Arhiv originalu za 25 serpnya 2018 Procitovano 3 zhovtnya 2019 Stan ukrayinskoyi movi v Ukrayini sho zminilosya za 2018 rik 18 kvitnya 2019 u Wayback Machine Chastka uchniv u shkolah Ukrayini sho navchayutsya ukrayinskoyu 15 veresnya 2019 u Wayback Machine http language policy info 8 listopada 2019 Arhiv originalu za 8 listopada 2019 Procitovano 8 listopada 2019 Zvidki vzyalasya ukrayinska mova videoDzherelaProekt Koncepciyi derzhavnoyi movnoyi politiki nedostupne posilannya z lipnya 2019 Uryad shvaliv za osnovu proekt Koncepciyi realizaciyi derzhavnoyi movnoyi politiki 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine