Мовна межа

Мо́вна межа́ або мо́вний кордо́н — умовна лінія, що зв'язує постійні населені пункти, розташовані на краях ареалу поширення двох мов. 

Мовні кордони змінюються з часом, можуть не збігатися з політичними кордонами, викликаючи міждержавні та міжетнічні конфлікти. Часто внаслідок зміни мовних кордонів утворюються мовні острови — анклави або ексклави. Мовні кордони не завжди збігаються з природними географічними бар'єрами. Вивченням мовних кордонів займається лінгвістична географія.

Особливості

Мовна межа за ступенем вираженості може суттєво різнитися на різних своїх ділянках. Наприклад, у районі Фуліньї (Мозель, Франція) перехід від романського до германського ареалу довгий час впадав ув око за всіма параметрами (мова, культура, архітектура). Водночас у районі Брюсселя (Бельгія) дотепер певною мірою зберігається суміш мовних і культурних уподобань населення (часто асиметричне).

Зауваження

Області поширення французької (зелений) і німецької (помаранчевий) мов у Швейцарії

У випадку з двома контактуючими близькородинними мовами зазвичай розглядають не мовні кордони, а діалектний континуум, що розпадається на смуги — ізоглоси. Саме тому нижньонімецька мова на північному заході Німеччини поступово переходить у нідерландські діалекти. Жителі по обидва боки кордону легко розуміють одне одного, вважаючи, що розмовляють однією мовою, хоча фактично на сході розмовляють нижньонімецьким діалектом, а на заході — нідерландським.

СНД

Російська

У країнах СНД мовні кордони між ареалами поширення російської мови та автохтонних мов найчіткіше виражені в Білорусі й Молдові, меншою мірою в Латвії, Естонії, Україні, Казахстані та Киргизії.

Приклади

• Романсько-германська мовна межа в Мозелі, Лотарингії й Ельзасі, підвладна змінам у часі.
• Бельгійська мовна межа, офіційно закріплена в середині XX століття;
• Франко-німецька мовна межа в Швейцарії (Рьоштіграбен).
• Франко-бретонська мовна межа на півострові Бретань у середні віки.
• Іспансько-баскська мовна межа.
• Італійсько-словенська мовна межа.

XX століття

Унаслідок бурхливих політичних подій XX століття (війни, депортації тощо), цілий ряд мовних кордонів зник, збігшись з новими адміністративними кордонами держав. Такою, наприклад, була доля колишнього чесько-німецького мовного кордону в Богемії, німецько-польського кордону в Східній Європі (див. Повернуті землі).

Див. також

• Мовна політика
• Мовна картина світу
• Атлас української мови
• Даневирке
• Бенратська межа
• Лінгвістична географія

Примітки

1. . lingvarium.org. Архів оригіналу за 10 грудня 2016. Процитовано 22 вересня 2017.
2. Tovel (16 травня 2017), Українська: Найпоширеніша рідна мова у міських, селищних та сільських радах за даними перепису 2001 року, процитовано 16 травня 2017
3. Tovel (16 травня 2017), Українська: Найпоширеніша рідна мова за переписом 2001 р., процитовано 16 травня 2017
4. Українська: Ті, хто вважав українську мову рідною в Україні (2001), процитовано 16 травня 2017
5. . Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 16 травня 2017.
6. . www.deuframat.de (нім.). Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
7. Google Image Result for http://www.deutschlanddokumente.de/Bilder/krtElsassLothringen1884.jpg. www.google.com (англ.). Процитовано 22 вересня 2017.
8. . Speak Louder (de-DE) . 12 вересня 2006. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
9. . www.bahn-bus-ch.de. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
10. . www.naturpark-bayer-wald.de. Архів оригіналу за 29 червня 2014. Процитовано 22 вересня 2017.