Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пили́півський піст (Пили́півка, Різдвя́ний піст, Корочун) — один з постів східних християнських церков, який дотримується з 15 листопада до 24 грудня. Піст називають Пилиповим, оскільки він традиційно починається на наступний день після свята апостола Пилипа (14 листопада). Піст у східних церквах триває 40 днів замість чотирьох (у Римському обряді) або шести тижнів ([en]) і тематично зосереджується на проголошенні та прославленні Боговтілення, тоді як Західний піст зосереджується на трьох приходах Ісуса Христа: Його народження, прийняття Його благодаті вірними та Його Друге пришестя або Парусія. Деякі східні католицькі церкви, як-от Мелькітська греко-католицька церква, скоротили піст, починаючи з 10 грудня, після свята Зачаття святою Анною Пресвятої Богородиці.
| Пилипівський піст | |
|---|---|
 | |
| Офіційна назва | Різдвяний піст |
| Інші назви | Пилипівка, Корочун |
| Ким святкується | християнами |
| Тип | християнське |
| Початок | 15 листопада |
| Закінчення | 24 грудня |
| Пов'язаний з | Різдвом Христовим |
| Літургійний рік |
|---|
| Західний |
| Східний |
Історія
На Заході
Між IV і V сторіччями постають на Заході т. зв. «Пости чотирьох пір року». Про ці пости папа Лев I (440—461 рр.) так каже: «Протягом цілого року пости так розложені, що закон поміркованости приписаний для всіх пір року, а саме, піст весняний буває в Чотиридесятницю, літній у П'ятдесятницю, осінній — у 7, а зимовий — у 10 місяці». Папа Лев І мотивує їхнє створення як благодарення Богові за зібрані плоди.
І якраз зимовий зі згаданих чотирьох постів стає зав'язкою Різдвяного посту. Колиска цього посту — давня Галлія, а сьогоднішня Франція. Тут з V ст. маємо згадки про підготовчий піст до Христового Різдва. Єпископ Григорій Турський († 594 р.) говорить, що святий Перпетій, єпископ Турський († 491 р.), починаючи від дня святого Мартина (11 листопада) аж до Христового Різдва постив у понеділок, середу й суботу.
Собор Турський II (567 р.) приписує монахам постити кожного дня в грудні аж до Христового Різдва. Дещо пізніше цей піст переходить до Риму й Італії, а відтак до Англії. Різдвяний піст на Заході з часом отримує назву «адвенту», що з латинської означає «прихід», тобто прихід Христа. Первісно слово «адвент» означало празник Христового Різдва, а пізніше почало означати час перед Христовим Різдвом. У IX ст. перша неділя адвенту стає на Заході початком .
Відповідний західний період підготовки до Різдва, який також називають Різдвяним постом і Мартиновим постом, отримав назву Адвент.
На Сході
Тоді, коли на Заході Різдвяний піст у VI столітті стає вже загальним, то на Сході під впливом Заходу він у той час щойно починається. Першу згадку про Різдвяний піст від 14 листопада подає Коптійський календар з VIII сторіччя.
Йоанові Постникові (582—595 рр.), патріархові Царгороду, приписують такі слова: «Годиться, щоб миряни здержувалися від м'яса в дві Чотиридесятниці, це є піст святого Пилипа і піст святих апостолів Петра й Павла». У IX ст. Різдвяний піст стає загальним на усьому Сході.
Походження назви
Різдвяний піст має й іншу назву — Пилипівський піст.
Ця назва походить від свята Святого апостола Пилипа, яке припадає на 14 листопада — останній день, коли їдять скоромну їжу перед постом (заговини). Звідси походить і народна назва Пилипів піст або Пилипівка. Апостол Пилип уславився проповіддю Слова Божого та численними випадками зцілення людей. Православна церква називає його учнем, другом Господа і подражателем страждань його (апостола Пилипа розіп'яли на хресті, як і Спасителя).
Мета посту
З давніх-давен празник Христового Різдва був на рівні з празником Христового Воскресення. Тому й церковний устав дивиться на Христове Різдво, як на другу Пасху. У старих і богослужбовому псалтирі під 25 грудня є така примітка: «Пасха, празник триденний». Тож, як до празника Пасхи вірні готувалися молитвою і постом, так і Різдвяний піст став для них часом приготування до приходу Спасителя. Симеон Солунський († 1429 р.) каже: «Цей сорокаденний піст схожий на піст Мойсея, який постив 40 днів і ночей та прийняв таблиці Божих Заповідей. Постім і ми 40 днів і приймемо живе Слово Боже, воплочене від Діви і причастимося Його Тіла».
Різдвяний піст став для Церкви також символом молитов і постів старозавітних патріархів і пророків, які з тугою очікували приходу Месії. Під час цього посту свята Церква, бажаючи скріпити своїх вірних прикладом святих Старого й Нового Завітів, вшановує пам'ять деяких пророків, а саме:
- пророка Овдія, Наума, Авакума, Софонії, і Даниїла;
- святих апостолів Матея і Андрія;
- святителя Миколая;
- преподобних Йоана Дамаскина і Сави Освяченого;
- визначних мучеників і мучениць: , Катерини, Варвари, , Ігнатія Богоносця, Анастасії і ,
- а вкінці дві останні неділі присвячені всім старозавітним праотцям і отцям.
Наша Церква має прадавню традицію, за якою вірні готуються до празника Христового Різдва не тільки молитвою і постом, але й святими таїнством сповіді і святого причастя. Київський митрополит Георгій (1072—1073 рр.) у своєму «Білеческому Уставі» приписує причащатися, між іншим, і на Христове Різдво (§ 9). Святий Йосафат у своїх «Правилах для священиків» радить їм заохочувати вірних до сповіді під час Пилипівки. Київський Митрополит Петро Могила († 1647 р.) у «Требнику» доручає вірним сповідь і причастя під час кожного з чотирьох річних постів.
Тривалість Різдвяного посту
На Заході
(380 р.) приписує тритижневий піст перед празником Богоявлення, що в той час ще було разом з Христовим Різдвом. Собор у Маконі (581 р.), Франція практику турської єпархії, яка, починаючи від святого Мартина (11 листопада), дотримувалася посту три рази на тиждень, поширила на всю країну. Через те, що цей піст на Заході починався від празника святого Мартина, то отримав назву посту святого Мартина. З часом цей піст з трьох тижнів збільшився до 40 днів, на зразок посту перед празником Пасхи. Папа Григорій VII (1073—1085 рр.) скоротив число неділь адвенту на чотири, що мало б символічно означати чотири тисячі літ до Христового приходу.
На Сході
Хоч тут Різдвяний піст починався від 14 листопада, його тривалість довгий час була невизначеною і спірною. Причиною було те, що на Сході тільки Пасхальний піст був приписаний законами Церкви, а три інші річні пости — піст Святих апостолів, Успення Богородиці і Різдвяний, увійшли в практику через звичай. Ще у IX ст. на Сході були спори щодо тривалості цього посту. У творі, який приписують антіохійському патріархові Анастасієві Синаїтові (561—600 рр.) «Про три Чотиридесятниці», йдеться про спори щодо обов'язку Різдвяного посту та про те, що його встановлення не вважали за апостольське, а монаше, а також про те, що його тривалість скорочували до 18, 12, 6 або 4 днів.
Автор намагається боронити апостольське походження і загальний обов'язок Різдвяного посту і при цьому покликається на передання про святого апостола Пилипа. У переданні сказано, що святий Пилип перед своєю мученицькою смертю просив у Бога кари для своїх мучителів. За те йому було об'явлено, що він як покуту 40 днів після смерті не зможе увійти до раю. Тому святий Пилип просив інших апостолів, щоб за нього постили 40 днів, а апостоли всім вірним доручили 40-денний піст.
Є деякі застереження щодо твору «Про Три Чотиридесятниці». Історики вважають, що цей твір не міг з'явитися раніше, ніж у IX ст. тому, що він говорить про Успенський піст, про який до IX ст. ще не знали.
В Антіохії про Різдвяний піст, який починався 1 грудня, знали з початку VI ст. У той час він був і в Єрусалимі і тривав там 40 днів. У IX ст. Студійський Устав уже подає точні приписи щодо їжі під час посту святого Пилипа.
Остаточно усталили час Різдвяного посту на Соборі 1166 року в Царгороді за патріарха Луки Хризоверга і цісаря Мануїла Комнена. Цей Собор приписує сорокаденний піст перед Христовим Різдвом і каже його починати від дня святого Пилипа, тобто від 14 листопада. Через це він отримав назву посту святого Пилипа, або Пилипівки. Антіохійський патріарх Теодор Вальсамон (1185—1204 рр.), пояснюючи це рішення Собору, каже, що цей піст у цілості зобов'язує монахів, а миряни можуть скорочувати його до сімох днів. За свідченням візантійського письменника Георгія Кодина († к. 1450 р.) на цісарськім дворі в Царгороді Різдвяний піст продовжувався сорок днів.
Дотримання посту
Головна ідея посту полягає у поєднанні фізичного посту з духовним. Після закінчення його православні святкують Різдво Христове. Звідси і назва — Різдвяний піст. Під час цього посту забороняється вживати м'ясні, молочні страви, а також яйця. Дозволено споживати в середу і п'ятницю рослинну їжу без олії, а у вівторок, четвер — рослинну їжу з олією. В суботу, неділю до 20 грудня, а також на великі свята дозволяється вживати рибу. Допускається полегшення посту.
Піст полегшується для тих, хто хворіє або працює на важких роботах, вагітних, годує грудних дітей. Під час посту заборонено звершувати лише вінчання. Щодо інших треб, наприклад, хрещення, — то вони проводяться незалежно від того, є піст чи його немає. (1891 р.) дещо злагіднює Різдвяний піст, дозволяючи в понеділок, середу й п'ятницю набіл, а інші чотири дні тижня м'ясні страви, але зобов'язує священиків відмовляти п'ятдесятий псалом, а миряни мають проказувати: п'ять «Отче наш» і п'ять «Богородице Діво» перед обідом і перед вечерею.
Для кожної людини ці обмеження можуть бути різними , для когось – припинити вживати нецензурну лексику, грати ігри чи вживати алкогольні напої.
Прикмети
- Хто святкує Пилипа, той буде голий, як липа
- Іній — на врожай, а дощ — на дорід пшениці
- Як хмарно або сніжно — травень буде негожий
Див. також
Посилання
- Пилипівка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1366. — 1000 екз.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: category:Nativity Fast |
- Різдвяний піст
- Різдвяний піст — це приготування… [ 14 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Пилипівка (27 листопада) [ 8 березня 2018 у Wayback Machine.] — Олександр Токар
Примітки
- Rbc.ua. . РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 7 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- . otokar.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 7 березня 2018.
Зауваження
- Деякими Східними церквами дотримується з 15 (28) листопада до 24 грудня (6 січня) за юліанським календарем, зокрема Єрусалимською, Російською, Сербською, Грузинською, Польською та Македонською східними, й Ефіопською та Еритрейською орієнтальними, православними церквами.
Джерела
- Катрій Ю. Пізнай свій обряд. — Львів: Свічадо, 2004. — 472 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pili pivskij pist Pili pivka Rizdvya nij pist Korochun odin z postiv shidnih hristiyanskih cerkov yakij dotrimuyetsya z 15 listopada do 24 grudnya Pist nazivayut Pilipovim oskilki vin tradicijno pochinayetsya na nastupnij den pislya svyata apostola Pilipa 14 listopada Pist u shidnih cerkvah trivaye 40 dniv zamist chotiroh u Rimskomu obryadi abo shesti tizhniv en i tematichno zoseredzhuyetsya na progoloshenni ta proslavlenni Bogovtilennya todi yak Zahidnij pist zoseredzhuyetsya na troh prihodah Isusa Hrista Jogo narodzhennya prijnyattya Jogo blagodati virnimi ta Jogo Druge prishestya abo Parusiya Deyaki shidni katolicki cerkvi yak ot Melkitska greko katolicka cerkva skorotili pist pochinayuchi z 10 grudnya pislya svyata Zachattya svyatoyu Annoyu Presvyatoyi Bogorodici Pilipivskij pistStatuya apostola Pilipa na Isaakiyivskomu sobori v Sankt PeterburziOficijna nazva Rizdvyanij pistInshi nazvi Pilipivka KorochunKim svyatkuyetsya hristiyanamiTip hristiyanskePochatok 15 listopadaZakinchennya 24 grudnyaPov yazanij z Rizdvom HristovimLiturgijnij rikZahidnijAdvent Zimovi svyata Zvichajnij liturgijnij period Velikij pist Strasnij tizhden Pashalne tridennya Period vid Velikodnya do Zelenih svyat Zvichajnij liturgijnij periodShidnijPilipivskij pist Zimovi svyata Zvichajnij liturgijnij period Velikij pist Period vid Velikodnya do Zelenih svyat Petrivka Zvichajnij liturgijnij period IstoriyaNa Zahodi Dokladnishe Advent Mizh IV i V storichchyami postayut na Zahodi t zv Posti chotiroh pir roku Pro ci posti papa Lev I 440 461 rr tak kazhe Protyagom cilogo roku posti tak rozlozheni sho zakon pomirkovanosti pripisanij dlya vsih pir roku a same pist vesnyanij buvaye v Chotiridesyatnicyu litnij u P yatdesyatnicyu osinnij u 7 a zimovij u 10 misyaci Papa Lev I motivuye yihnye stvorennya yak blagodarennya Bogovi za zibrani plodi I yakraz zimovij zi zgadanih chotiroh postiv staye zav yazkoyu Rizdvyanogo postu Koliska cogo postu davnya Galliya a sogodnishnya Franciya Tut z V st mayemo zgadki pro pidgotovchij pist do Hristovogo Rizdva Yepiskop Grigorij Turskij 594 r govorit sho svyatij Perpetij yepiskop Turskij 491 r pochinayuchi vid dnya svyatogo Martina 11 listopada azh do Hristovogo Rizdva postiv u ponedilok seredu j subotu Sobor Turskij II 567 r pripisuye monaham postiti kozhnogo dnya v grudni azh do Hristovogo Rizdva Desho piznishe cej pist perehodit do Rimu j Italiyi a vidtak do Angliyi Rizdvyanij pist na Zahodi z chasom otrimuye nazvu adventu sho z latinskoyi oznachaye prihid tobto prihid Hrista Pervisno slovo advent oznachalo praznik Hristovogo Rizdva a piznishe pochalo oznachati chas pered Hristovim Rizdvom U IX st persha nedilya adventu staye na Zahodi pochatkom Vidpovidnij zahidnij period pidgotovki do Rizdva yakij takozh nazivayut Rizdvyanim postom i Martinovim postom otrimav nazvu Advent Na Shodi Todi koli na Zahodi Rizdvyanij pist u VI stolitti staye vzhe zagalnim to na Shodi pid vplivom Zahodu vin u toj chas shojno pochinayetsya Pershu zgadku pro Rizdvyanij pist vid 14 listopada podaye Koptijskij kalendar z VIII storichchya Joanovi Postnikovi 582 595 rr patriarhovi Cargorodu pripisuyut taki slova Goditsya shob miryani zderzhuvalisya vid m yasa v dvi Chotiridesyatnici ce ye pist svyatogo Pilipa i pist svyatih apostoliv Petra j Pavla U IX st Rizdvyanij pist staye zagalnim na usomu Shodi Pohodzhennya nazviRizdvyanij pist maye j inshu nazvu Pilipivskij pist Cya nazva pohodit vid svyata Svyatogo apostola Pilipa yake pripadaye na 14 listopada ostannij den koli yidyat skoromnu yizhu pered postom zagovini Zvidsi pohodit i narodna nazva Pilipiv pist abo Pilipivka Apostol Pilip uslavivsya propoviddyu Slova Bozhogo ta chislennimi vipadkami zcilennya lyudej Pravoslavna cerkva nazivaye jogo uchnem drugom Gospoda i podrazhatelem strazhdan jogo apostola Pilipa rozip yali na hresti yak i Spasitelya Meta postuZ davnih daven praznik Hristovogo Rizdva buv na rivni z praznikom Hristovogo Voskresennya Tomu j cerkovnij ustav divitsya na Hristove Rizdvo yak na drugu Pashu U starih i bogosluzhbovomu psaltiri pid 25 grudnya ye taka primitka Pasha praznik tridennij Tozh yak do praznika Pashi virni gotuvalisya molitvoyu i postom tak i Rizdvyanij pist stav dlya nih chasom prigotuvannya do prihodu Spasitelya Simeon Solunskij 1429 r kazhe Cej sorokadennij pist shozhij na pist Mojseya yakij postiv 40 dniv i nochej ta prijnyav tablici Bozhih Zapovidej Postim i mi 40 dniv i prijmemo zhive Slovo Bozhe voplochene vid Divi i prichastimosya Jogo Tila Rizdvyanij pist stav dlya Cerkvi takozh simvolom molitov i postiv starozavitnih patriarhiv i prorokiv yaki z tugoyu ochikuvali prihodu Mesiyi Pid chas cogo postu svyata Cerkva bazhayuchi skripiti svoyih virnih prikladom svyatih Starogo j Novogo Zavitiv vshanovuye pam yat deyakih prorokiv a same proroka Ovdiya Nauma Avakuma Sofoniyi i Daniyila svyatih apostoliv Mateya i Andriya svyatitelya Mikolaya prepodobnih Joana Damaskina i Savi Osvyachenogo viznachnih muchenikiv i muchenic Katerini Varvari Ignatiya Bogonoscya Anastasiyi i a vkinci dvi ostanni nedili prisvyacheni vsim starozavitnim praotcyam i otcyam Nasha Cerkva maye pradavnyu tradiciyu za yakoyu virni gotuyutsya do praznika Hristovogo Rizdva ne tilki molitvoyu i postom ale j svyatimi tayinstvom spovidi i svyatogo prichastya Kiyivskij mitropolit Georgij 1072 1073 rr u svoyemu Bilecheskomu Ustavi pripisuye prichashatisya mizh inshim i na Hristove Rizdvo 9 Svyatij Josafat u svoyih Pravilah dlya svyashenikiv radit yim zaohochuvati virnih do spovidi pid chas Pilipivki Kiyivskij Mitropolit Petro Mogila 1647 r u Trebniku doruchaye virnim spovid i prichastya pid chas kozhnogo z chotiroh richnih postiv Trivalist Rizdvyanogo postuNa Zahodi 380 r pripisuye tritizhnevij pist pered praznikom Bogoyavlennya sho v toj chas she bulo razom z Hristovim Rizdvom Sobor u Makoni 581 r Franciya praktiku turskoyi yeparhiyi yaka pochinayuchi vid svyatogo Martina 11 listopada dotrimuvalasya postu tri razi na tizhden poshirila na vsyu krayinu Cherez te sho cej pist na Zahodi pochinavsya vid praznika svyatogo Martina to otrimav nazvu postu svyatogo Martina Z chasom cej pist z troh tizhniv zbilshivsya do 40 dniv na zrazok postu pered praznikom Pashi Papa Grigorij VII 1073 1085 rr skorotiv chislo nedil adventu na chotiri sho malo b simvolichno oznachati chotiri tisyachi lit do Hristovogo prihodu Na Shodi Hoch tut Rizdvyanij pist pochinavsya vid 14 listopada jogo trivalist dovgij chas bula neviznachenoyu i spirnoyu Prichinoyu bulo te sho na Shodi tilki Pashalnij pist buv pripisanij zakonami Cerkvi a tri inshi richni posti pist Svyatih apostoliv Uspennya Bogorodici i Rizdvyanij uvijshli v praktiku cherez zvichaj She u IX st na Shodi buli spori shodo trivalosti cogo postu U tvori yakij pripisuyut antiohijskomu patriarhovi Anastasiyevi Sinayitovi 561 600 rr Pro tri Chotiridesyatnici jdetsya pro spori shodo obov yazku Rizdvyanogo postu ta pro te sho jogo vstanovlennya ne vvazhali za apostolske a monashe a takozh pro te sho jogo trivalist skorochuvali do 18 12 6 abo 4 dniv Avtor namagayetsya boroniti apostolske pohodzhennya i zagalnij obov yazok Rizdvyanogo postu i pri comu poklikayetsya na peredannya pro svyatogo apostola Pilipa U peredanni skazano sho svyatij Pilip pered svoyeyu muchenickoyu smertyu prosiv u Boga kari dlya svoyih muchiteliv Za te jomu bulo ob yavleno sho vin yak pokutu 40 dniv pislya smerti ne zmozhe uvijti do rayu Tomu svyatij Pilip prosiv inshih apostoliv shob za nogo postili 40 dniv a apostoli vsim virnim doruchili 40 dennij pist Ye deyaki zasterezhennya shodo tvoru Pro Tri Chotiridesyatnici Istoriki vvazhayut sho cej tvir ne mig z yavitisya ranishe nizh u IX st tomu sho vin govorit pro Uspenskij pist pro yakij do IX st she ne znali V Antiohiyi pro Rizdvyanij pist yakij pochinavsya 1 grudnya znali z pochatku VI st U toj chas vin buv i v Yerusalimi i trivav tam 40 dniv U IX st Studijskij Ustav uzhe podaye tochni pripisi shodo yizhi pid chas postu svyatogo Pilipa Ostatochno ustalili chas Rizdvyanogo postu na Sobori 1166 roku v Cargorodi za patriarha Luki Hrizoverga i cisarya Manuyila Komnena Cej Sobor pripisuye sorokadennij pist pered Hristovim Rizdvom i kazhe jogo pochinati vid dnya svyatogo Pilipa tobto vid 14 listopada Cherez ce vin otrimav nazvu postu svyatogo Pilipa abo Pilipivki Antiohijskij patriarh Teodor Valsamon 1185 1204 rr poyasnyuyuchi ce rishennya Soboru kazhe sho cej pist u cilosti zobov yazuye monahiv a miryani mozhut skorochuvati jogo do simoh dniv Za svidchennyam vizantijskogo pismennika Georgiya Kodina k 1450 r na cisarskim dvori v Cargorodi Rizdvyanij pist prodovzhuvavsya sorok dniv Dotrimannya postuGolovna ideya postu polyagaye u poyednanni fizichnogo postu z duhovnim Pislya zakinchennya jogo pravoslavni svyatkuyut Rizdvo Hristove Zvidsi i nazva Rizdvyanij pist Pid chas cogo postu zaboronyayetsya vzhivati m yasni molochni stravi a takozh yajcya Dozvoleno spozhivati v seredu i p yatnicyu roslinnu yizhu bez oliyi a u vivtorok chetver roslinnu yizhu z oliyeyu V subotu nedilyu do 20 grudnya a takozh na veliki svyata dozvolyayetsya vzhivati ribu Dopuskayetsya polegshennya postu Pist polegshuyetsya dlya tih hto hvoriye abo pracyuye na vazhkih robotah vagitnih goduye grudnih ditej Pid chas postu zaboroneno zvershuvati lishe vinchannya Shodo inshih treb napriklad hreshennya to voni provodyatsya nezalezhno vid togo ye pist chi jogo nemaye 1891 r desho zlagidnyuye Rizdvyanij pist dozvolyayuchi v ponedilok seredu j p yatnicyu nabil a inshi chotiri dni tizhnya m yasni stravi ale zobov yazuye svyashenikiv vidmovlyati p yatdesyatij psalom a miryani mayut prokazuvati p yat Otche nash i p yat Bogorodice Divo pered obidom i pered vechereyu Dlya kozhnoyi lyudini ci obmezhennya mozhut buti riznimi dlya kogos pripiniti vzhivati necenzurnu leksiku grati igri chi vzhivati alkogolni napoyi PrikmetiHto svyatkuye Pilipa toj bude golij yak lipa Inij na vrozhaj a dosh na dorid pshenici Yak hmarno abo snizhno traven bude negozhijDiv takozhApostol PilipPosilannyaPilipivka Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1366 1000 ekz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu category Nativity FastRizdvyanij pist Rizdvyanij pist ce prigotuvannya 14 chervnya 2013 u Wayback Machine Pilipivka 27 listopada 8 bereznya 2018 u Wayback Machine Oleksandr TokarPrimitkiRbc ua RBK Ukraina ukr Arhiv originalu za 8 bereznya 2018 Procitovano 7 bereznya 2018 Arhiv originalu za 12 grudnya 2021 Procitovano 12 grudnya 2021 otokar com ua ukr Arhiv originalu za 8 bereznya 2018 Procitovano 7 bereznya 2018 ZauvazhennyaDeyakimi Shidnimi cerkvami dotrimuyetsya z 15 28 listopada do 24 grudnya 6 sichnya za yulianskim kalendarem zokrema Yerusalimskoyu Rosijskoyu Serbskoyu Gruzinskoyu Polskoyu ta Makedonskoyu shidnimi j Efiopskoyu ta Eritrejskoyu oriyentalnimi pravoslavnimi cerkvami DzherelaKatrij Yu Piznaj svij obryad Lviv Svichado 2004 472 s ISBN 966 561 327 8