Дебьо́ський район (рос. Дебёсский район, удм. Дэбес ёрос) — муніципальний округ у складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — село Дебьоси. За площею території округ посідає 20 місце в республіці, а за населенням — 19 місце. Господарче значення невелике, оскільки на його території відсутні значні промислові підприємства. Переважають сільськогосподарські угіддя.
Дебьоський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Дебёсский район удм. Дэбес ёрос | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Суб'єкт Російської Федерації: | Удмуртія | ||||
Утворений: | 15 липня 1929 року | ||||
Населення (2019): | 11842 особи | ||||
Площа: | 1033,03 км² | ||||
Густота населення: | 11,46 осіб/км² | ||||
Населені пункти та поселення | |||||
Адміністративний центр: | село Дебьоси | ||||
Сільських населених пунктів: | 61 | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка: | http://debesy.udmurt.ru/ | ||||
Голова місцевої думи: | Іванов Андрій Серафимович | ||||
Голова району: | Камашев Володимир Дмитрович | ||||
Мапа | |||||
Географія
Географічне положення
Округ розташований на сході республіки. Його площа становить 1 033,03 км² і за цим показником він посідає 20-е місце серед усіх округів (їх 25) Удмуртії. Він межує з Шарканським районом на півдні, з Ігринським районом — на заході, з Кезьким районом — на півночі та з Пермським краєм на сході. Загальна протяжність кордонів становить 210 км.
Округ є достатньо компактним. Його довжина, а це протяжність із заходу на схід, становить 42 км. При цьому протяжність із півночі на південь становить усього 39,5 км.
Рельєф та геологія
Дебьоський район розташований на сході Східно-Європейської рівнини у Передураллі. Долина річки Чепца умовно поділяє округ на північну правобережну та південну лівобережну частини. При цьому правий берег знаходиться в межах Верхньокамської височини, а лівий — у межах Тиловайської височини. На північній околиці села Уйвай знаходиться найвища точка округу, яка має висоту 299 м щодо рівня моря. Лівобережжя дещо поступається висотою правобережній частині. Максимальна висота на півночі становить 264 м, що на 119 м більше за середній показник в окрузі. Височина дуже розчленована балками та ярами, порізана долинами річок — лівих та правих приток Чепци. На правому березі Чепци біля окружного центру знаходиться гора Байгурезь, яка є символом усього округу.
Породи кристалічного фундаменту нижньопротерозойського віку розташовані на глибині 5 — 5,5 км і занурюються під чохлом осадових порід в північному напрямку в бік до глибини 6,5 — 7 км. Кристалічний фундамент складається з гнейсів різного складу з амфіболітами, іноді перерваними дайками габро-діабазів та діоритів. Осадовий чохол складається з порід верхнього протерозою, девону, карбону, пермі та четвертинного періоду. На денну поверхню виходять лише пермські породи та перекриваються більш молодими четвертинними відкладами. Пермська система представлена породами середнього (біармійського) відділу уржумського ярусу та верхнього (татарського) відділу північнодвінського ярусу.
Клімат
У Дебьоському районі помірно-континентальний клімат із довгою холодною та сніжною зимою, теплим літом та добре вираженими перехідними сезонами: навесні та восени. Річна кількість опадів округу становить 525 — 550 мм. З усіх 9 гідрометеостанцій республіки в Дебьосах за даними багаторічних спостережень має місце найнижча середньорічна температура на рівні +1,2 °C. Відмічена в районному центрі мінімальна температура −49 °C, наприклад, на 4° нижче відміченої в Ігрі. Середня температура найхолоднішого місяця січня становить −15 °C, найтеплішого липня — +17,8 °C. Переважними напрямками вітру взимку є південно-західні, улітку змінюються на північно-західні та північно-східні.
Весна починається 25-26 березня, літо — 9-11 червня, осінь — 1-3 вересня. У середині вересня часті заморозки на ґрунті. З підйомом середньодобової температури повітря вище 5 °C 24-26 квітня починається вегетація озимих культур, зеленіння трав, брунькування дерев та кущів, польові роботи з обробки ґрунту. Закінчується період вегетації, який продовжується 160 — 170 днів, 1-3 жовтня. У другій половині вересня проходить повернення тепла на фоні неухильного зниження температури. При переході середньодобової температури через 0 °C (21-22 жовтня) закінчується осінь, настає передзима. З датою переходу середньорічної температури повітря через −5 °C та встановленням стійкого снігового покриву починається зима — 9-10 листопада. Сильні холоди пов'язані з проникненням арктичного повітря. Іноді температура повітря за добу може змінюватися більш як на 10°. Це трапляється зазвичай узимку та в перехідні сезони. Танення ґрунту навесні починається на початку травня.
Ґрунти
Природні фактори ґрунтоутворення — клімат, рослинність та рельєф зумовили на території району утворення двох типів ґрунтів — підзолистих та дернових. Найпоширенішими ґрунтами протягом останніх 7-8 тисяч років є підзолисті. Їхньому утворенню сприяло домінування в рослинному покрив хвойних лісів та промивний водний режим.
На території округу за видами ґрунтів виділяють 3 регіони:
- дернові середньо- та сильно-підзолисті з плямами дерново-карбонатних (середні та легкі суглинки) на заході, центральному і західному півночі та південному заході;
- дернові слабко- та середньо-підзолисті, дерново-карбонатні (середні та важкі суглинки) в центрі, на центральному півдні, центральному та північному сході;
- дерново-карбонатні, дернові середньо- та слабко-підзолисті (середні суглинки) на південному сході.
Дерново-підзолисті ґрунти сформувались під хвойно-листяними лісами на покривних безкарбонатних відкладах в результаті поєднання підзолистого і дернового процесів. Характерна ознака — наявність підзолистого горизонту. В основному ґрунти округу малогумусні, малопотужні, бідні поживними речовинами, піддаються водній ерозії: для раціонального використання під посіви потребують вапнування та внесення мінеральних та органічних добрив, до 14 % сільськогосподарських угідь піддаються водній ерозії.
Рослинний і тваринний світ
Дебьоський район знаходиться в підзоні південної тайги області Євразійської тайги. Загальна площа лісів становить 39,7 тисяч га. Дерева представлені березою, черемхою, тополями, яблунями та вишнями. Із кущів зростають бузок та акація. Трав'янистий покрив складається з кульбаби лікарської, подорожника великого, полину звичайного, лопуха павутинистого, конюшини повзучої, жовтецю їдкого та інших. В лісах переважними видами дерев є ялини європейська та сибірська, ялиця сибірська. На північному сході та північному заході на місці вирубок ялицево-ялинових лісів поширені вторинні осиково-березові ліси з домішками вільх чорної і сірої, горобини, з підліском та добре розвиненим трав'янистим покривом. В центрі округу в долині річки Чепца відмічені болота та заболочені ліси. В окрузі також поширені сільськогосподарські землі на місці ялицево-ялинових та ялинових тайгових лісів, а також лісозахисні смуги та переліски на сільськогосподарських землях.
Тваринний світ має складну структуру та довгу історію формування. Основні умови, які визначили сучасний його стан — це природний хід геологічних процесів та діяльність людини. Мешканцями зони ялицево-ялинових та ялинових лісів є мишовидні гризуни ( і руда нориці, мишак уральський), вивірка телеутка, бурундук, заєць білий, куниця лісова, лисиця руда, вовк, ведмідь бурий, лось, єнот уссурійський, росомаха. По лісовим річкам зустрічаються норка європейська, видра річкова; з птахів тетерук, глухар, рябчик.
Представниками іхтіофауни річок є щука, лящ, плоскирка, окунь, плітка, верховодка, йорж, судак, лин, пічкур, головань, ялець, підуст, короп.
Деякі види тварин потребують охорони — норка європейська, колонок, росомаха; з птахів — лелека чорний, скопа, сапсан, пугач звичайний; з риб — стерлядь, форель струмкова.
Гідрографія
Гідрографічна мережа округу має достатньо густу, складну річкову мережу. Всі водотоки відносяться до водозбірного басейну річки Чепца, притоки річки Вятка. За водним режимом річки відносяться до річок східно-європейського типу з чітко вираженими весняними паводками, літньою меженню, яка переривається дощовими паводками та стійкою зимовою меженню. Живлення річок переважно снігове та суттєво різниться за сезонами року. Частка талого стоку становить 70-80 %, паводки мають сніговий характер, рідше змішаний. При змішаному типі не виключене формування двохпікового гідрографа. Підйом рівня води відмічається на початку квітня і досягає піку в третій декаді. Протяжність паводків становить 30-35 днів. Літньо-осіння межень встановлюється в кінці травня-на початку червня. Вона переривається дощовими паводками, максимальні рівні яких перевищують на 1-2 м. Зимова межень на річках встановлюється з кінця жовтня і продовжується до кінця березня. Льодостав встановлюється на початку листопада. Протяжність в середньому становить 162 дня. Товщина льоду на річках в середньому сягає 65-70 см. Льодохід проходить в квітні з підйомом весняних паводків.
Основу гідрографічної мережі є річки Чепца та з їхніми численними притоками. По центральній частині округу протікає річка Чепца, яка приймає такі притоки в межах округу як Легзюшка, Пихта, Медло і праворуч та Лем, Медла, Іл, Іримка та ліворуч. На півдні округу протікає велика ліва притока Чепци — річка Іта. Вона має декілька значних правих приток — другого порядку Ягвайка і (притоки річки Ітінка) та .
Територія Дебьоського району входить в межі . В його межах зустрічаються всі типи підземних вод — ґрунтові, міжпластові безнапірні, міжпластові напірні (артезіанські) та жильні.
Історія
Територію округу люди заселили ще за давніх часів. Про це свідчать археологічні розкопки, проведені в середині та кінці XX століття. Завдяки археологам стало відомо про існування Чепецької культури, що розвинулася на півночі Удмуртії в IX–XV століттях на основі ще давнішої Поломської культури. Доказами цього є розкопані городища — , та .
У 1682 році через Дебьоси до Кунгураа пролягла дорога, яка пізніше стала називатися Сибірським трактом. Її прокладали казанські та вятські служиві. У другій половині XVIII століття її було затверджено офіційною державною дорогою на Сибір. У Дебьосах з'єднувалися 2 її гілки — одна з Москви, друга з Петербурга. Людям, що проїжджали, по дорозі обов'язково доводилося зупинятися на дебьоському поштовому стані. Серед відомих тут зупинялись О. М. Радищев, Ф. М. Достоєвський, М. Є. Салтиков-Щедрін, М. Г. Чернишевский. 1824 року тут бував і сам імператор Олександр I.
Зручне розташування на Сибірському тракті стало причиною того, що в Дебьосах було відкрито одну з перших православних церков в Удмуртії. 1846 року тут було збудовано кам'яну Троїцьку церкву, яка за красою була найкращою на півночі Удмуртії. Славилася Дебьоська земля своїми базарами, куди приїжджали торгувати з сусідніх 15 волостей.
У 1921—1923 роках територія округу входила до складу Дебьоського повіту Вотської АО з центром в селі Дебьоси. Повіт було утворено 8 грудня 1921 року з волостей Глазовського і Сарапульського повітів В'ятської губернії, які відійшли до новоствореної Вотської АО. До складу нового повіту увійшло 12 волостей — Великопургинська, Дебьоська, Зуринська, Ігринська, Поломська, Сосновська, Тиловайська, Тольйонська, Тортимська, Чутирська та Шарканська. 26 листопада 1923 року повіт був ліквідований як адміністративно і економічно не виправданий. Південні 3 волості відійшли до Іжевського повіту, а всі інші — до Глазовського.
Дебьоський район було утворено 19 липня 1929 року з 20 сільських рад Дебьоської та Поломської волостей Глазовського повіту таТиловайської волості Іжевського повіту. У 1935 році зі складу району було виділено . У 1956 році у зв'язку з ліквідацією Зуринського і Тиловайського районів, до Дебьоського району було передано частину їхніх сільських рад. З 1962 по 1965 роки Дебьоський район було тимчасово ліквідовано, а його сільські ради передано до складу укрупненого Кезького району.
На початку 1930-х років в окрузі почалася колективізація, у ході якої було утворено майже 150 невеликих колгоспів. Навіть ремісники були об'єднані у 5 промислових артілей, найбільшою з яких була «Червоний ремісник» у селі Дебьоси (на її основі пізніше було утворено комбінат побутових послуг). На фронтах Другої Світової війни воювало майже 6000 чоловіків, близько половини з них не повернулися. Округ відомий своїм земляком — Героями Радянського Союзу .
2021 року Дебьоський район був перетворений в муніципальний округ зі збереженням старої назви, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення:
Поселення | Площа, км² | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2019) | Центр | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|
Великозетимське сільське поселення | 51,77 | 575 | 553 | 490 | Великий Зетим | 6 |
Дебьоське сільське поселення | 55,79 | 6096 | 5969 | 6120 | Дебьоси | 2 |
Зарічномедлинське сільське поселення | 111,99 | 1210 | 1131 | 1020 | Зарічна Медла | 5 |
Котегуртське сільське поселення | 55,90 | 390 | 359 | 297 | Котегурт | 3 |
Нижньопихтинське сільське поселення | 179,16 | 963 | 730 | 596 | Нижня Пихта | 7 |
Старокицьке сільське поселення | 139,25 | 1152 | 915 | 804 | Старий Кич | 10 |
Сюрногуртське сільське поселення | 105,15 | 960 | 869 | 764 | Сюрногурт | 6 |
Тиловайське сільське поселення | 71,37 | 1000 | 799 | 663 | Тиловай | 5 |
Тольйонське сільське поселення | 169,04 | 1106 | 904 | 781 | Дебьоси | 11 |
Уйвайське сільське поселення | 93,61 | 633 | 436 | 307 | Уйвай | 6 |
Населення
Населення округу становило 11842 особи (2019; 12615 в 2012, 12665 в 2010, 14085 у 2002). У національному складі 79,2 % — удмурти, 19,7 % — росіяни, 1,1 % — інші національності. За переписом 2002 року в окрузі проживало 23 національності, Дебьоський район один із 16 округів Удмуртської Республіки, де удмурти складають більшість населення.
Населення розміщується по округу рівномірно, найменш заселеними є північні та північно-східні території. Округ повністю має сільське населення, до складу якого входять 61 населений пункт. Серед найбільших сільських поселень можна виділити 2 селища (всі інші — села), колишні волосні центри — Дебьоси (окружний центр) та Тиловай, а також Сюрногурт і Зарічна Медла.
Національний склад населення станом на 2010 рік:
Народність | Чисельність, осіб (2010) | % |
---|---|---|
Удмурти | 9279 | 73,27 |
Росіяни | 3008 | 23,75 |
Інші | 195 | 1,54 |
Особи, що не вказали національність | 183 | 1,45 |
Населені пункти
№ | Населений пункт | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) |
---|---|---|---|
1 | Аняшур | 54 | 39 |
2 | Ариково | 241 | 192 |
3 | Бадзімошур | 66 | 66 |
4 | Березовка | 72 | 49 |
5 | Бібаньгурт | 0 | 0 |
6 | Ваня-Чумо | 18 | 8 |
7 | Варні | 236 | 219 |
8 | Велика Кізня | 186 | 170 |
9 | Велика Чепца | 109 | 61 |
10 | Великий Зетим | 343 | 326 |
11 | Верхній Силизь | 2 | 0 |
- | Верхній Чепик | 0 | - |
12 | Верхній Четкер | 192 | 118 |
13 | Верхній Шудзялуд | 78 | 46 |
14 | Горд'яр | 2 | 0 |
15 | Дебьоси | 5828 | 5720 |
16 | Дзілья | 83 | 62 |
17 | Жилі дома кирпичного завода | 97 | 102 |
18 | Зарічна Медла | 543 | 561 |
19 | Івани | 12 | 6 |
20 | Ірим | 154 | 139 |
21 | Кедзя | 51 | 42 |
22 | Комари | 99 | 63 |
23 | Косолюк | 75 | 65 |
24 | Котегурт | 313 | 294 |
25 | Котешур | 47 | 32 |
26 | Леваньгурт | 13 | 1 |
27 | Легомувир | 64 | 44 |
28 | Лесагурт | 241 | 172 |
29 | Лобани | 1 | 1 |
30 | Мала Кізня | 62 | 24 |
31 | Мала Чепца | 268 | 249 |
32 | Малий Зетим | 120 | 124 |
33 | Марково | 49 | 16 |
34 | Наговіцино | 35 | 33 |
35 | Нижній Тиловай | 155 | 137 |
36 | Нижній Шудзялуд | 148 | 111 |
37 | Нижня Пихта | 389 | 296 |
38 | Нові Сірі | 12 | 3 |
39 | Нюровай | 60 | 53 |
40 | Оріхово | 9 | 7 |
41 | Портурнес | 0 | 0 |
42 | Роготнево | 58 | 41 |
43 | Сенькагурт | 38 | 20 |
44 | Смольники | 79 | 54 |
45 | Старий Зяногурт | 79 | 39 |
46 | Старий Кич | 238 | 193 |
47 | Сюрногурт | 566 | 524 |
48 | Такагурт | 309 | 298 |
49 | Тиловай | 631 | 502 |
50 | Тольйон | 286 | 269 |
51 | Тольйонський | - | 0 |
52 | Турнес | 102 | 93 |
53 | Удмуртський Лем | 277 | 241 |
54 | Уйвай | 383 | 312 |
55 | Уйвай-Медла | 142 | 135 |
56 | Урдумошур | 119 | 97 |
57 | Усть-Медла | 66 | 66 |
58 | Чепик | 101 | 71 |
59 | Шуралуд | 21 | 13 |
60 | Ягвай | 46 | 19 |
61 | Ягвуково | 17 | 17 |
Економіка
Округ є сільськогосподарським. Аграрний комплекс представлено 15 сільськогосподарськими підприємствами: «Лодос», «Дружба», «Трудівник», ім. Калініна, «Урал», «Промінь», «Схід», «Кізилі», ім. Чапаєва, «Мир», «Надія», «Турнес», «Лесагурт», «Тиловай» та «Сфера». Більшість із них займаються рослинництвом та виробництвом молока. У сільському господарстві використовують 57,8 % усіх земельних ресурсів округу, із них 46 % становить рілля та 45 % інші угіддя. На зернові культури використовують 44,7 % ріллі, на кормові — 48,2 %, а на льон — 7,1 %. Вирощують льон 2 підприємства — «Дружба» та «Лодос». Лісовим господарством в окрузі займається ТОВ «Моноліт» та 30 невеликих пилорам.
У галузевій структурі промисловості перше місце посідає видобуток корисних копалин — 83,2 %, друге місце — тепло-, енерго- та водопостачання — 14,3 %, обробна промисловість охоплює всього 2,5 %. В окрузі видобувається нафта компанією «Белкамнефть» на 3 родовищах — Смольниковське, Південно-Смольниковське та Дебьоське. Обробну промисловість округу представлено 4 підприємствами — ТОВ «Моноліт», Споживче товариство № 4, Дебьоський м'ясокомбінат та СК «Лодос». ТОВ «Моноліт» заготівля лісу та деревообробка, Споживче товариство № 4 випікає хліб, готує напівфабрикати, м'ясокомбінат переробляє сировину тваринництва, а «Лодос» перероблює льон.
Найближча залізнична станція знаходиться за 32 км на північ — Кез. На території округу є автошляхи. Найважливішими з таких шляхів є ділянка федеральної магістралі М7, яка проходить із заходу на схід, перетинаючи окружний центр. Інша важлива магістраль перетинає попередню перпендикулярно і зв'язує Воткінськ на півдні з Кезом на півночі. Асфальтовані дороги також прокладені до сіл та Уйвай від районного центру, до села Зарічна Медла від Усть-Медли, до Великого Зетиму від Малої Чепци, до від села Старий Кич, а також під'їзд до села Тольйон.
Соціальна сфера
Дебьоський район має невелику мережу освітніх закладів. У селах знаходиться 17 дитячих садочків, 15 шкіл, із яких 5 надають середню освіту, в окружному центрі ПТУ. Також є школа мистецтва та центр дитячої творчості. В окрузі діють осередки культури та сільські клуби (кількість 24), 17 бібліотек та 2 філіали музею. Медицину представлено окружною лікарнею, амбулаторією (у селі Тиловай) та 23 фельдшерсько-акушерськими пунктами.
У Дебьосах розташований єдиний у Росії , в якому використовують сучасні методи: театральні екскурсії, музейні заняття на експозиції, конкурси. Виставкові заходи застосовують при Ювілейних датах в історії села та округу. З 2006 року приміщення музею є місцем проведення республіканських заходів та соціально-культурних проєктів. Тут пройшли всеросійська конференція «Сибірський тракт: „Від задуму до реалізації“» та семінар «Сибірський тракт — територія культурного туризму».
Туризм
Ландшафти округу придатні для лікувально-оздоровчого відпочинку, лижного спорту та туризму. Найпридатнішими є території з рельєфом що містить пагорби. Окрім цього на території округу здійснюють любительське та спортивне полювання на вовка, лисицю, єнотоподібного собаку, рись, борсука, зайця, лося, кабана. У 2007 році було прийнято програму розвитку культурного туризму, у рамках якої побудовано окружний Центр культурного туризму «Байгурезь». За 2 роки існування центр провів 35 екскурсій для 800 туристів.
Серед 22 природних та культурно-історичних пам'яток найголовнішу роль відіграють: — відома пам'ятка фіно-угорської культури раннього середньовіччя, гора Байгурезь — природна пам'ятка республіканського значення, — унікальний музей, єдиний у своєму роді.
Відомі люди
- — Герой Радянського Союзу, уродженець колишнього села Князево
Примітки
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- . Архів оригіналу за 15 січня 2012. Процитовано 9 січня 2011.
- Справочник по административо-территориальному делению Удмуртии / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва. — Ижевск: Удмуртия, 1995. — С. 30—34. — 744 с. — 2000 экз. —
- Государственное учреждение «Центральный государственный архив Удмуртской Республики» № ф. Р- 52, Исполнительный комитет Дебесского уездного Совета рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов — УИК, уисполком, с. Дебессы Вотской автономной области, (1921—1924 гг) ЦГА УР
- Справочник по административо-территориальному делению Удмуртии / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва. — Ижевск: Удмуртия, 1995. — С. 73. — 744 с. — 2000 экз. —
- Справочник по административо-территориальному делению Удмуртии / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва. — Ижевск: Удмуртия, 1995. — С. 129. — 744 с. — 2000 экз. —
- Справочник по административо-территориальному делению Удмуртии / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва. — Ижевск: Удмуртия, 1995. — С. 272. — 744 с. — 2000 экз. —
- Справочник по административо-территориальному делению Удмуртии / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва. — Ижевск: Удмуртия, 1995. — С. 275—276. — 744 с. — 2000 экз. —
- Справочник по административо-территориальному делению Удмуртии / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва. — Ижевск: Удмуртия, 1995. — С. 277. — 744 с. — 2000 экз. —
- Закон Удмуртской Республики от 30 апреля 2021 г. № 40-РЗ «О преобразовании муниципальных образований, образованных на территории Дебесского района Удмуртской Республики, и наделении вновь образованного муниципального образования статусом муниципального округа» - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов (рос.)
- Результати перепису населення 2002 року в Удмуртії (рос.) [ 2022-08-17 у Wayback Machine.]
- Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.) [ 2022-08-17 у Wayback Machine.]
- Численность постоянного населения Удмуртии на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюrodnaya-vyatka.ru
не вказано текст - Дані з перепису населення в Росії за 2002 рік
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.
- Татари — 48 осіб, азербайджанці — 34, українці — 30, чуваші — 18, бесерм'яни, вірмени — по 11, молдовани — 7, башкири, марійці — по 5, грузини, чеченці — 4, білоруси, казахи, таджики — по 3, інгуші, мордва — по 2, естонці, німці, румуни, талиші, узбеки — по 1 особі
- З них росіяни — 100 %.
- З них удмурти — 100 %.
Посилання
- Сайт села Дебьоси [ 11 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- Першість Удмуртії з гірського бігу проходила в Дебьоському районі [ 22 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Священник Семен Татауров з Дебьос [ 12 листопада 2011 у Wayback Machine.]
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Debo skij rajon ros Debyosskij rajon udm Debes yoros municipalnij okrug u skladi Udmurtskoyi Respubliki Rosijskoyi Federaciyi Administrativnij centr selo Debosi Za plosheyu teritoriyi okrug posidaye 20 misce v respublici a za naselennyam 19 misce Gospodarche znachennya nevelike oskilki na jogo teritoriyi vidsutni znachni promislovi pidpriyemstva Perevazhayut silskogospodarski ugiddya Deboskij rajonros Debyosskij rajon udm Debes yorosGerb Deboskogo rajonu Prapor Deboskogo rajonuOsnovni daniSub yekt Rosijskoyi Federaciyi UdmurtiyaUtvorenij 15 lipnya 1929 rokuNaselennya 2019 11842 osobiPlosha 1033 03 km Gustota naselennya 11 46 osib km Naseleni punkti ta poselennyaAdministrativnij centr selo DebosiSilskih naselenih punktiv 61VladaVebstorinka http debesy udmurt ru Golova miscevoyi dumi Ivanov Andrij SerafimovichGolova rajonu Kamashev Volodimir DmitrovichMapaGeografiyaGeografichne polozhennya Okrug roztashovanij na shodi respubliki Jogo plosha stanovit 1 033 03 km i za cim pokaznikom vin posidaye 20 e misce sered usih okrugiv yih 25 Udmurtiyi Vin mezhuye z Sharkanskim rajonom na pivdni z Igrinskim rajonom na zahodi z Kezkim rajonom na pivnochi ta z Permskim krayem na shodi Zagalna protyazhnist kordoniv stanovit 210 km Okrug ye dostatno kompaktnim Jogo dovzhina a ce protyazhnist iz zahodu na shid stanovit 42 km Pri comu protyazhnist iz pivnochi na pivden stanovit usogo 39 5 km Relyef ta geologiya Deboskij rajon roztashovanij na shodi Shidno Yevropejskoyi rivnini u Pereduralli Dolina richki Chepca umovno podilyaye okrug na pivnichnu pravoberezhnu ta pivdennu livoberezhnu chastini Pri comu pravij bereg znahoditsya v mezhah Verhnokamskoyi visochini a livij u mezhah Tilovajskoyi visochini Na pivnichnij okolici sela Ujvaj znahoditsya najvisha tochka okrugu yaka maye visotu 299 m shodo rivnya morya Livoberezhzhya desho postupayetsya visotoyu pravoberezhnij chastini Maksimalna visota na pivnochi stanovit 264 m sho na 119 m bilshe za serednij pokaznik v okruzi Visochina duzhe rozchlenovana balkami ta yarami porizana dolinami richok livih ta pravih pritok Chepci Na pravomu berezi Chepci bilya okruzhnogo centru znahoditsya gora Bajgurez yaka ye simvolom usogo okrugu Porodi kristalichnogo fundamentu nizhnoproterozojskogo viku roztashovani na glibini 5 5 5 km i zanuryuyutsya pid chohlom osadovih porid v pivnichnomu napryamku v bik do glibini 6 5 7 km Kristalichnij fundament skladayetsya z gnejsiv riznogo skladu z amfibolitami inodi perervanimi dajkami gabro diabaziv ta dioritiv Osadovij chohol skladayetsya z porid verhnogo proterozoyu devonu karbonu permi ta chetvertinnogo periodu Na dennu poverhnyu vihodyat lishe permski porodi ta perekrivayutsya bilsh molodimi chetvertinnimi vidkladami Permska sistema predstavlena porodami serednogo biarmijskogo viddilu urzhumskogo yarusu ta verhnogo tatarskogo viddilu pivnichnodvinskogo yarusu Klimat U Deboskomu rajoni pomirno kontinentalnij klimat iz dovgoyu holodnoyu ta snizhnoyu zimoyu teplim litom ta dobre virazhenimi perehidnimi sezonami navesni ta voseni Richna kilkist opadiv okrugu stanovit 525 550 mm Z usih 9 gidrometeostancij respubliki v Debosah za danimi bagatorichnih sposterezhen maye misce najnizhcha serednorichna temperatura na rivni 1 2 C Vidmichena v rajonnomu centri minimalna temperatura 49 C napriklad na 4 nizhche vidmichenoyi v Igri Serednya temperatura najholodnishogo misyacya sichnya stanovit 15 C najteplishogo lipnya 17 8 C Perevazhnimi napryamkami vitru vzimku ye pivdenno zahidni ulitku zminyuyutsya na pivnichno zahidni ta pivnichno shidni Vesna pochinayetsya 25 26 bereznya lito 9 11 chervnya osin 1 3 veresnya U seredini veresnya chasti zamorozki na grunti Z pidjomom serednodobovoyi temperaturi povitrya vishe 5 C 24 26 kvitnya pochinayetsya vegetaciya ozimih kultur zeleninnya trav brunkuvannya derev ta kushiv polovi roboti z obrobki gruntu Zakinchuyetsya period vegetaciyi yakij prodovzhuyetsya 160 170 dniv 1 3 zhovtnya U drugij polovini veresnya prohodit povernennya tepla na foni neuhilnogo znizhennya temperaturi Pri perehodi serednodobovoyi temperaturi cherez 0 C 21 22 zhovtnya zakinchuyetsya osin nastaye peredzima Z datoyu perehodu serednorichnoyi temperaturi povitrya cherez 5 C ta vstanovlennyam stijkogo snigovogo pokrivu pochinayetsya zima 9 10 listopada Silni holodi pov yazani z proniknennyam arktichnogo povitrya Inodi temperatura povitrya za dobu mozhe zminyuvatisya bilsh yak na 10 Ce traplyayetsya zazvichaj uzimku ta v perehidni sezoni Tanennya gruntu navesni pochinayetsya na pochatku travnya Grunti Prirodni faktori gruntoutvorennya klimat roslinnist ta relyef zumovili na teritoriyi rajonu utvorennya dvoh tipiv gruntiv pidzolistih ta dernovih Najposhirenishimi gruntami protyagom ostannih 7 8 tisyach rokiv ye pidzolisti Yihnomu utvorennyu spriyalo dominuvannya v roslinnomu pokriv hvojnih lisiv ta promivnij vodnij rezhim Na teritoriyi okrugu za vidami gruntiv vidilyayut 3 regioni dernovi seredno ta silno pidzolisti z plyamami dernovo karbonatnih seredni ta legki suglinki na zahodi centralnomu i zahidnomu pivnochi ta pivdennomu zahodi dernovi slabko ta seredno pidzolisti dernovo karbonatni seredni ta vazhki suglinki v centri na centralnomu pivdni centralnomu ta pivnichnomu shodi dernovo karbonatni dernovi seredno ta slabko pidzolisti seredni suglinki na pivdennomu shodi Dernovo pidzolisti grunti sformuvalis pid hvojno listyanimi lisami na pokrivnih bezkarbonatnih vidkladah v rezultati poyednannya pidzolistogo i dernovogo procesiv Harakterna oznaka nayavnist pidzolistogo gorizontu V osnovnomu grunti okrugu malogumusni malopotuzhni bidni pozhivnimi rechovinami piddayutsya vodnij eroziyi dlya racionalnogo vikoristannya pid posivi potrebuyut vapnuvannya ta vnesennya mineralnih ta organichnih dobriv do 14 silskogospodarskih ugid piddayutsya vodnij eroziyi Roslinnij i tvarinnij svit Najposhirenishi porodi derev 2009 Deboskij rajon znahoditsya v pidzoni pivdennoyi tajgi oblasti Yevrazijskoyi tajgi Zagalna plosha lisiv stanovit 39 7 tisyach ga Dereva predstavleni berezoyu cheremhoyu topolyami yablunyami ta vishnyami Iz kushiv zrostayut buzok ta akaciya Trav yanistij pokriv skladayetsya z kulbabi likarskoyi podorozhnika velikogo polinu zvichajnogo lopuha pavutinistogo konyushini povzuchoyi zhovtecyu yidkogo ta inshih V lisah perevazhnimi vidami derev ye yalini yevropejska ta sibirska yalicya sibirska Na pivnichnomu shodi ta pivnichnomu zahodi na misci virubok yalicevo yalinovih lisiv poshireni vtorinni osikovo berezovi lisi z domishkami vilh chornoyi i siroyi gorobini z pidliskom ta dobre rozvinenim trav yanistim pokrivom V centri okrugu v dolini richki Chepca vidmicheni bolota ta zabolocheni lisi V okruzi takozh poshireni silskogospodarski zemli na misci yalicevo yalinovih ta yalinovih tajgovih lisiv a takozh lisozahisni smugi ta pereliski na silskogospodarskih zemlyah Tvarinnij svit maye skladnu strukturu ta dovgu istoriyu formuvannya Osnovni umovi yaki viznachili suchasnij jogo stan ce prirodnij hid geologichnih procesiv ta diyalnist lyudini Meshkancyami zoni yalicevo yalinovih ta yalinovih lisiv ye mishovidni grizuni i ruda norici mishak uralskij vivirka teleutka burunduk zayec bilij kunicya lisova lisicya ruda vovk vedmid burij los yenot ussurijskij rosomaha Po lisovim richkam zustrichayutsya norka yevropejska vidra richkova z ptahiv teteruk gluhar ryabchik Predstavnikami ihtiofauni richok ye shuka lyash ploskirka okun plitka verhovodka jorzh sudak lin pichkur golovan yalec pidust korop Deyaki vidi tvarin potrebuyut ohoroni norka yevropejska kolonok rosomaha z ptahiv leleka chornij skopa sapsan pugach zvichajnij z rib sterlyad forel strumkova Gidrografiya Gidrografichna merezha okrugu maye dostatno gustu skladnu richkovu merezhu Vsi vodotoki vidnosyatsya do vodozbirnogo basejnu richki Chepca pritoki richki Vyatka Za vodnim rezhimom richki vidnosyatsya do richok shidno yevropejskogo tipu z chitko virazhenimi vesnyanimi pavodkami litnoyu mezhennyu yaka pererivayetsya doshovimi pavodkami ta stijkoyu zimovoyu mezhennyu Zhivlennya richok perevazhno snigove ta suttyevo riznitsya za sezonami roku Chastka talogo stoku stanovit 70 80 pavodki mayut snigovij harakter ridshe zmishanij Pri zmishanomu tipi ne viklyuchene formuvannya dvohpikovogo gidrografa Pidjom rivnya vodi vidmichayetsya na pochatku kvitnya i dosyagaye piku v tretij dekadi Protyazhnist pavodkiv stanovit 30 35 dniv Litno osinnya mezhen vstanovlyuyetsya v kinci travnya na pochatku chervnya Vona pererivayetsya doshovimi pavodkami maksimalni rivni yakih perevishuyut na 1 2 m Zimova mezhen na richkah vstanovlyuyetsya z kincya zhovtnya i prodovzhuyetsya do kincya bereznya Lodostav vstanovlyuyetsya na pochatku listopada Protyazhnist v serednomu stanovit 162 dnya Tovshina lodu na richkah v serednomu syagaye 65 70 sm Lodohid prohodit v kvitni z pidjomom vesnyanih pavodkiv Osnovu gidrografichnoyi merezhi ye richki Chepca ta z yihnimi chislennimi pritokami Po centralnij chastini okrugu protikaye richka Chepca yaka prijmaye taki pritoki v mezhah okrugu yak Legzyushka Pihta Medlo i pravoruch ta Lem Medla Il Irimka ta livoruch Na pivdni okrugu protikaye velika liva pritoka Chepci richka Ita Vona maye dekilka znachnih pravih pritok drugogo poryadku Yagvajka i pritoki richki Itinka ta Teritoriya Deboskogo rajonu vhodit v mezhi V jogo mezhah zustrichayutsya vsi tipi pidzemnih vod gruntovi mizhplastovi beznapirni mizhplastovi napirni artezianski ta zhilni IstoriyaDeboskij povit Teritoriyu okrugu lyudi zaselili she za davnih chasiv Pro ce svidchat arheologichni rozkopki provedeni v seredini ta kinci XX stolittya Zavdyaki arheologam stalo vidomo pro isnuvannya Chepeckoyi kulturi sho rozvinulasya na pivnochi Udmurtiyi v IX XV stolittyah na osnovi she davnishoyi Polomskoyi kulturi Dokazami cogo ye rozkopani gorodisha ta U 1682 roci cherez Debosi do Kunguraa prolyagla doroga yaka piznishe stala nazivatisya Sibirskim traktom Yiyi prokladali kazanski ta vyatski sluzhivi U drugij polovini XVIII stolittya yiyi bulo zatverdzheno oficijnoyu derzhavnoyu dorogoyu na Sibir U Debosah z yednuvalisya 2 yiyi gilki odna z Moskvi druga z Peterburga Lyudyam sho proyizhdzhali po dorozi obov yazkovo dovodilosya zupinyatisya na deboskomu poshtovomu stani Sered vidomih tut zupinyalis O M Radishev F M Dostoyevskij M Ye Saltikov Shedrin M G Chernishevskij 1824 roku tut buvav i sam imperator Oleksandr I Zruchne roztashuvannya na Sibirskomu trakti stalo prichinoyu togo sho v Debosah bulo vidkrito odnu z pershih pravoslavnih cerkov v Udmurtiyi 1846 roku tut bulo zbudovano kam yanu Troyicku cerkvu yaka za krasoyu bula najkrashoyu na pivnochi Udmurtiyi Slavilasya Deboska zemlya svoyimi bazarami kudi priyizhdzhali torguvati z susidnih 15 volostej Stari Debosi U 1921 1923 rokah teritoriya okrugu vhodila do skladu Deboskogo povitu Votskoyi AO z centrom v seli Debosi Povit bulo utvoreno 8 grudnya 1921 roku z volostej Glazovskogo i Sarapulskogo povitiv V yatskoyi guberniyi yaki vidijshli do novostvorenoyi Votskoyi AO Do skladu novogo povitu uvijshlo 12 volostej Velikopurginska Deboska Zurinska Igrinska Polomska Sosnovska Tilovajska Toljonska Tortimska Chutirska ta Sharkanska 26 listopada 1923 roku povit buv likvidovanij yak administrativno i ekonomichno ne vipravdanij Pivdenni 3 volosti vidijshli do Izhevskogo povitu a vsi inshi do Glazovskogo Deboskij rajon bulo utvoreno 19 lipnya 1929 roku z 20 silskih rad Deboskoyi ta Polomskoyi volostej Glazovskogo povitu taTilovajskoyi volosti Izhevskogo povitu U 1935 roci zi skladu rajonu bulo vidileno U 1956 roci u zv yazku z likvidaciyeyu Zurinskogo i Tilovajskogo rajoniv do Deboskogo rajonu bulo peredano chastinu yihnih silskih rad Z 1962 po 1965 roki Deboskij rajon bulo timchasovo likvidovano a jogo silski radi peredano do skladu ukrupnenogo Kezkogo rajonu Na pochatku 1930 h rokiv v okruzi pochalasya kolektivizaciya u hodi yakoyi bulo utvoreno majzhe 150 nevelikih kolgospiv Navit remisniki buli ob yednani u 5 promislovih artilej najbilshoyu z yakih bula Chervonij remisnik u seli Debosi na yiyi osnovi piznishe bulo utvoreno kombinat pobutovih poslug Na frontah Drugoyi Svitovoyi vijni voyuvalo majzhe 6000 cholovikiv blizko polovini z nih ne povernulisya Okrug vidomij svoyim zemlyakom Geroyami Radyanskogo Soyuzu 2021 roku Deboskij rajon buv peretvorenij v municipalnij okrug zi zberezhennyam staroyi nazvi pri comu buli likvidovani usi silski poselennya Poselennya Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2019 Centr Naseleni punktiVelikozetimske silske poselennya 51 77 575 553 490 Velikij Zetim 6Deboske silske poselennya 55 79 6096 5969 6120 Debosi 2Zarichnomedlinske silske poselennya 111 99 1210 1131 1020 Zarichna Medla 5Kotegurtske silske poselennya 55 90 390 359 297 Kotegurt 3Nizhnopihtinske silske poselennya 179 16 963 730 596 Nizhnya Pihta 7Starokicke silske poselennya 139 25 1152 915 804 Starij Kich 10Syurnogurtske silske poselennya 105 15 960 869 764 Syurnogurt 6Tilovajske silske poselennya 71 37 1000 799 663 Tilovaj 5Toljonske silske poselennya 169 04 1106 904 781 Debosi 11Ujvajske silske poselennya 93 61 633 436 307 Ujvaj 6NaselennyaNaselennya okrugu stanovilo 11842 osobi 2019 12615 v 2012 12665 v 2010 14085 u 2002 U nacionalnomu skladi 79 2 udmurti 19 7 rosiyani 1 1 inshi nacionalnosti Za perepisom 2002 roku v okruzi prozhivalo 23 nacionalnosti Deboskij rajon odin iz 16 okrugiv Udmurtskoyi Respubliki de udmurti skladayut bilshist naselennya Naselennya rozmishuyetsya po okrugu rivnomirno najmensh zaselenimi ye pivnichni ta pivnichno shidni teritoriyi Okrug povnistyu maye silske naselennya do skladu yakogo vhodyat 61 naselenij punkt Sered najbilshih silskih poselen mozhna vidiliti 2 selisha vsi inshi sela kolishni volosni centri Debosi okruzhnij centr ta Tilovaj a takozh Syurnogurt i Zarichna Medla Nacionalnij sklad naselennya stanom na 2010 rik Narodnist Chiselnist osib 2010 Udmurti 9279 73 27Rosiyani 3008 23 75Inshi 195 1 54Osobi sho ne vkazali nacionalnist 183 1 45Naseleni punkti Naselenij punkt Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 1 Anyashur 54 392 Arikovo 241 1923 Badzimoshur 66 664 Berezovka 72 495 Bibangurt 0 06 Vanya Chumo 18 87 Varni 236 2198 Velika Kiznya 186 1709 Velika Chepca 109 6110 Velikij Zetim 343 32611 Verhnij Siliz 2 0 Verhnij Chepik 0 12 Verhnij Chetker 192 11813 Verhnij Shudzyalud 78 4614 Gord yar 2 015 Debosi 5828 572016 Dzilya 83 6217 Zhili doma kirpichnogo zavoda 97 10218 Zarichna Medla 543 56119 Ivani 12 620 Irim 154 13921 Kedzya 51 4222 Komari 99 6323 Kosolyuk 75 6524 Kotegurt 313 29425 Koteshur 47 3226 Levangurt 13 127 Legomuvir 64 4428 Lesagurt 241 17229 Lobani 1 130 Mala Kiznya 62 2431 Mala Chepca 268 24932 Malij Zetim 120 12433 Markovo 49 1634 Nagovicino 35 3335 Nizhnij Tilovaj 155 13736 Nizhnij Shudzyalud 148 11137 Nizhnya Pihta 389 29638 Novi Siri 12 339 Nyurovaj 60 5340 Orihovo 9 741 Porturnes 0 042 Rogotnevo 58 4143 Senkagurt 38 2044 Smolniki 79 5445 Starij Zyanogurt 79 3946 Starij Kich 238 19347 Syurnogurt 566 52448 Takagurt 309 29849 Tilovaj 631 50250 Toljon 286 26951 Toljonskij 052 Turnes 102 9353 Udmurtskij Lem 277 24154 Ujvaj 383 31255 Ujvaj Medla 142 13556 Urdumoshur 119 9757 Ust Medla 66 6658 Chepik 101 7159 Shuralud 21 1360 Yagvaj 46 1961 Yagvukovo 17 17EkonomikaOkrug ye silskogospodarskim Agrarnij kompleks predstavleno 15 silskogospodarskimi pidpriyemstvami Lodos Druzhba Trudivnik im Kalinina Ural Promin Shid Kizili im Chapayeva Mir Nadiya Turnes Lesagurt Tilovaj ta Sfera Bilshist iz nih zajmayutsya roslinnictvom ta virobnictvom moloka U silskomu gospodarstvi vikoristovuyut 57 8 usih zemelnih resursiv okrugu iz nih 46 stanovit rillya ta 45 inshi ugiddya Na zernovi kulturi vikoristovuyut 44 7 rilli na kormovi 48 2 a na lon 7 1 Viroshuyut lon 2 pidpriyemstva Druzhba ta Lodos Lisovim gospodarstvom v okruzi zajmayetsya TOV Monolit ta 30 nevelikih piloram U galuzevij strukturi promislovosti pershe misce posidaye vidobutok korisnih kopalin 83 2 druge misce teplo energo ta vodopostachannya 14 3 obrobna promislovist ohoplyuye vsogo 2 5 V okruzi vidobuvayetsya nafta kompaniyeyu Belkamneft na 3 rodovishah Smolnikovske Pivdenno Smolnikovske ta Deboske Obrobnu promislovist okrugu predstavleno 4 pidpriyemstvami TOV Monolit Spozhivche tovaristvo 4 Deboskij m yasokombinat ta SK Lodos TOV Monolit zagotivlya lisu ta derevoobrobka Spozhivche tovaristvo 4 vipikaye hlib gotuye napivfabrikati m yasokombinat pereroblyaye sirovinu tvarinnictva a Lodos pereroblyuye lon Najblizhcha zaliznichna stanciya znahoditsya za 32 km na pivnich Kez Na teritoriyi okrugu ye avtoshlyahi Najvazhlivishimi z takih shlyahiv ye dilyanka federalnoyi magistrali M7 yaka prohodit iz zahodu na shid peretinayuchi okruzhnij centr Insha vazhliva magistral peretinaye poperednyu perpendikulyarno i zv yazuye Votkinsk na pivdni z Kezom na pivnochi Asfaltovani dorogi takozh prokladeni do sil ta Ujvaj vid rajonnogo centru do sela Zarichna Medla vid Ust Medli do Velikogo Zetimu vid Maloyi Chepci do vid sela Starij Kich a takozh pid yizd do sela Toljon Socialna sferaDeboskij rajon maye neveliku merezhu osvitnih zakladiv U selah znahoditsya 17 dityachih sadochkiv 15 shkil iz yakih 5 nadayut serednyu osvitu v okruzhnomu centri PTU Takozh ye shkola mistectva ta centr dityachoyi tvorchosti V okruzi diyut oseredki kulturi ta silski klubi kilkist 24 17 bibliotek ta 2 filiali muzeyu Medicinu predstavleno okruzhnoyu likarneyu ambulatoriyeyu u seli Tilovaj ta 23 feldshersko akusherskimi punktami U Debosah roztashovanij yedinij u Rosiyi v yakomu vikoristovuyut suchasni metodi teatralni ekskursiyi muzejni zanyattya na ekspoziciyi konkursi Vistavkovi zahodi zastosovuyut pri Yuvilejnih datah v istoriyi sela ta okrugu Z 2006 roku primishennya muzeyu ye miscem provedennya respublikanskih zahodiv ta socialno kulturnih proyektiv Tut projshli vserosijska konferenciya Sibirskij trakt Vid zadumu do realizaciyi ta seminar Sibirskij trakt teritoriya kulturnogo turizmu Turizm Landshafti okrugu pridatni dlya likuvalno ozdorovchogo vidpochinku lizhnogo sportu ta turizmu Najpridatnishimi ye teritoriyi z relyefom sho mistit pagorbi Okrim cogo na teritoriyi okrugu zdijsnyuyut lyubitelske ta sportivne polyuvannya na vovka lisicyu yenotopodibnogo sobaku ris borsuka zajcya losya kabana U 2007 roci bulo prijnyato programu rozvitku kulturnogo turizmu u ramkah yakoyi pobudovano okruzhnij Centr kulturnogo turizmu Bajgurez Za 2 roki isnuvannya centr proviv 35 ekskursij dlya 800 turistiv Sered 22 prirodnih ta kulturno istorichnih pam yatok najgolovnishu rol vidigrayut vidoma pam yatka fino ugorskoyi kulturi rannogo serednovichchya gora Bajgurez prirodna pam yatka respublikanskogo znachennya unikalnij muzej yedinij u svoyemu rodi Vidomi lyudi Geroj Radyanskogo Soyuzu urodzhenec kolishnogo sela KnyazevoPrimitkiChislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2019 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Arhiv originalu za 15 sichnya 2012 Procitovano 9 sichnya 2011 Spravochnik po administrativo territorialnomu deleniyu Udmurtii Sostaviteli O M Beznosova S T Derendyaeva A A Korolyova Izhevsk Udmurtiya 1995 S 30 34 744 s 2000 ekz ISBN 5 7659 0425 4 Gosudarstvennoe uchrezhdenie Centralnyj gosudarstvennyj arhiv Udmurtskoj Respubliki f R 52 Ispolnitelnyj komitet Debesskogo uezdnogo Soveta rabochih krestyanskih i krasnoarmejskih deputatov UIK uispolkom s Debessy Votskoj avtonomnoj oblasti 1921 1924 gg CGA UR Spravochnik po administrativo territorialnomu deleniyu Udmurtii Sostaviteli O M Beznosova S T Derendyaeva A A Korolyova Izhevsk Udmurtiya 1995 S 73 744 s 2000 ekz ISBN 5 7659 0425 4 Spravochnik po administrativo territorialnomu deleniyu Udmurtii Sostaviteli O M Beznosova S T Derendyaeva A A Korolyova Izhevsk Udmurtiya 1995 S 129 744 s 2000 ekz ISBN 5 7659 0425 4 Spravochnik po administrativo territorialnomu deleniyu Udmurtii Sostaviteli O M Beznosova S T Derendyaeva A A Korolyova Izhevsk Udmurtiya 1995 S 272 744 s 2000 ekz ISBN 5 7659 0425 4 Spravochnik po administrativo territorialnomu deleniyu Udmurtii Sostaviteli O M Beznosova S T Derendyaeva A A Korolyova Izhevsk Udmurtiya 1995 S 275 276 744 s 2000 ekz ISBN 5 7659 0425 4 Spravochnik po administrativo territorialnomu deleniyu Udmurtii Sostaviteli O M Beznosova S T Derendyaeva A A Korolyova Izhevsk Udmurtiya 1995 S 277 744 s 2000 ekz ISBN 5 7659 0425 4 Zakon Udmurtskoj Respubliki ot 30 aprelya 2021 g 40 RZ O preobrazovanii municipalnyh obrazovanij obrazovannyh na territorii Debesskogo rajona Udmurtskoj Respubliki i nadelenii vnov obrazovannogo municipalnogo obrazovaniya statusom municipalnogo okruga Elektronnyj fond pravovyh i normativno tehnicheskih dokumentov ros Rezultati perepisu naselennya 2002 roku v Udmurtiyi ros 2022 08 17 u Wayback Machine Rezultati perepisu naselennya 2010 roku v Udmurtiyi ros 2022 08 17 u Wayback Machine Chislennost postoyannogo naseleniya Udmurtii na 1 yanvarya 2012 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu rodnaya vyatka ru ne vkazano tekst Dani z perepisu naselennya v Rosiyi za 2002 rik PDF Arhiv originalu PDF za 18 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Tatari 48 osib azerbajdzhanci 34 ukrayinci 30 chuvashi 18 beserm yani virmeni po 11 moldovani 7 bashkiri marijci po 5 gruzini chechenci 4 bilorusi kazahi tadzhiki po 3 ingushi mordva po 2 estonci nimci rumuni talishi uzbeki po 1 osobi Z nih rosiyani 100 Z nih udmurti 100 PosilannyaSajt sela Debosi 11 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Pershist Udmurtiyi z girskogo bigu prohodila v Deboskomu rajoni 22 listopada 2011 u Wayback Machine Svyashennik Semen Tataurov z Debos 12 listopada 2011 u Wayback Machine Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi