Чепе́цька культу́ра — археологічна культура IX—XV століть, що була поширена в середній течії річки Чепца та її приток.
Культура виникла на основі Поломської культури, коли під тиском булгар поломці переселились з верхів'їв Чепци у її середню течію. Тут вони організували компактні поселення, придатні до оборони. З XIII століття культура починає занепадати, можливо через напади татаро-монголів. В XVII столітті територію поширення Чепецької культури починають заселяти удмурти, що прийшли сюди з басейну річки В'ятка.
Городища культури в основному масові, укріплені ровами та валами. Найбільшим таким городищем і центром усієї Чепецької культури вважається Солдирське городище I (Іднакар). Населення вело комплексне господарство, займаючись скотарством, землеробством, мисливством, рибальством та бджільництвом.
Городища
Великі:
- (Гур'якар)
- Кушманське городище (Учкакар)
- (Гиркесшур)
- (Поркар-Каріл)
- Солдирське городище I (Іднакар)
Середні:
- (Утемкар)
- (Каріл)
- Комаровське городище (Чибінькар)
- (Каріл)
- (Великий Сепичкар)
- (Каріл)
- (Сабанчикар)
Невеликі:
- (Узякар)
- (Жутемкар)
- (Гопулгурезь)
- (Каргурезь, Байгурезь)
- (Батиргурезь)
- (Садейкар)
- (Ебгакар)
- (Малий Сепичкар)
- (Каравалес)
- (Поркар-Карнир)
- (Селтакар)
- (Ошаккар)
- Уканське городище (Поркар)
Джерела
- Первухин Н. Г. Опыт археологических исследований Глазовского уезда Вятской губернии // МАВГР. Вып. II. СПб., 1896.
- Генинг В. Ф. Археологические памятники Удмуртии. Ижевск, 1958.
- Иванов А. Г. Этнокультурные и экономические связи населения бассейна р. Чепцы в эпоху средневековья (конец V-первая пол. XIII в.). Ижевск: УИИЯЛ, 1998.
- Иванова М. Г. Иднакар: древнеудмуртское городище IX—XIII вв. Ижевск: УИИЯЛ, 1998.
Посилання
- Уральська історична енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chepe cka kultu ra arheologichna kultura IX XV stolit sho bula poshirena v serednij techiyi richki Chepca ta yiyi pritok Istoriya UdmurtiyiYurtikovska kulturaPrikazanska kulturaAnanyinska kulturaP yanoborska kulturaMazuninska kulturaPolomska kulturaChepecka kulturaArska zemlyaMoskovske carstvoRosijska imperiyaRadyanskij SoyuzVotska AOUdmurtska AOUdmurtska ARSRRosijska FederaciyaUdmurtska RespublikaPortal Udmurtiya pereglyanutiredaguvati Kultura vinikla na osnovi Polomskoyi kulturi koli pid tiskom bulgar polomci pereselilis z verhiv yiv Chepci u yiyi serednyu techiyu Tut voni organizuvali kompaktni poselennya pridatni do oboroni Z XIII stolittya kultura pochinaye zanepadati mozhlivo cherez napadi tataro mongoliv V XVII stolitti teritoriyu poshirennya Chepeckoyi kulturi pochinayut zaselyati udmurti sho prijshli syudi z basejnu richki V yatka Gorodisha kulturi v osnovnomu masovi ukripleni rovami ta valami Najbilshim takim gorodishem i centrom usiyeyi Chepeckoyi kulturi vvazhayetsya Soldirske gorodishe I Idnakar Naselennya velo kompleksne gospodarstvo zajmayuchis skotarstvom zemlerobstvom mislivstvom ribalstvom ta bdzhilnictvom GorodishaGorodisha Chepeckoyi kulturi Veliki Gur yakar Kushmanske gorodishe Uchkakar Girkesshur Porkar Karil Soldirske gorodishe I Idnakar Seredni Utemkar Karil Komarovske gorodishe Chibinkar Karil Velikij Sepichkar Karil Sabanchikar Neveliki Uzyakar Zhutemkar Gopulgurez Kargurez Bajgurez Batirgurez Sadejkar Ebgakar Malij Sepichkar Karavales Porkar Karnir Seltakar Oshakkar Ukanske gorodishe Porkar DzherelaPervuhin N G Opyt arheologicheskih issledovanij Glazovskogo uezda Vyatskoj gubernii MAVGR Vyp II SPb 1896 Gening V F Arheologicheskie pamyatniki Udmurtii Izhevsk 1958 Ivanov A G Etnokulturnye i ekonomicheskie svyazi naseleniya bassejna r Chepcy v epohu srednevekovya konec V pervaya pol XIII v Izhevsk UIIYaL 1998 Ivanova M G Idnakar drevneudmurtskoe gorodishe IX XIII vv Izhevsk UIIYaL 1998 PosilannyaUralska istorichna enciklopediya