Увага: Не вказане значення ""
Увага: Не вказане значення ""
Удмуртська АО Удмуртська автономна область | ||||
| ||||
Столиця | Глазов (1921) Іжевськ | |||
Мови | російська, удмуртська | |||
Форма правління | автономна область | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1 січня 1920 | |||
- Ліквідовано | 28 грудня 1934 | |||
Площа | ||||
- 1934 | 32 100 км2 | |||
Населення | ||||
- 1934 | 868 400 осіб | |||
Густота | 27,1 осіб/км² | |||
Удму́ртська автономна область (до 1 січня 1932 — Во́тська автономна область або Во́тська АО) — автономна адміністративно-територіальна одиниця РРФСР, яка існувала з 4 листопада 1920 року по 28 грудня 1934 року. Адміністративний центр області — місто Іжевськ.
Станом на 1934 рік площа області складала 32100 км², населення становило 868400 осіб.
Історія
Автономне територіальне утворення для компактного проживання місцевого корінного народу — вотяків (удмуртів) — було утворене 4 листопада 1920 року. Однак проект залишився лише на папері і спочатку нова адміністративна одиниця мала назву Автономна область Вотяцького народу. 5 січня 1921 року був виданий новий декрет, згідно з яким була утворена Автономна область Вотського народу. Її основу склали волості Глазовського, Сарапульського, та повітів. 27 лютого того ж року на засіданні обласного бюро РКП (б) та ревкому було оголошено про перетворення області у Вотську автономну область. 8 грудня область отримала власний адміністративний поділ — вона була поділена на 5 повітів. 1929 року область увійшла до складу Нижньогородської області, з 15 липня — Нижньогородського краю. 1 січня 1932 року Вотська автономна область була перетворена в Удмуртську автономну область. 28 грудня 1934 року постановою ВЦВК область була перетворена в Удмуртську АРСР.
Адміністративний поділ
Від самого початку існування, з 1920 року, автономна область складалась з окремих волостей деяких повітів Вятської губернії, які відійшли до складу новоствореної області. Певний час свого адміністративного поділу область не мала, волості напряму підпорядковувались новому обласному виконкому:
№ п/п | Повіт | Волості | Населені пункти |
---|---|---|---|
1 | Глазовський | 22 | 1273 |
2 | 15 | 346 | |
3 | 12 | 416 | |
4 | Сарапульський | 19 | 615 |
1921 року автономна область отримала власний адміністративний поділ, її територія була розділена на 5 повітів:
№ п/п | Повіт | Площа | Населення, осіб (1920) | Центр | Волості | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | Глазовський | - | 201400 | місто Глазов | 19 | 1360 |
2 | Дебьоський | - | 115600 | село Дебьоси | 12 | 561 |
2 | Іжевський | - | 113100 | місто Іжевськ | 14 | 539 |
2 | Можгинський | - | 128500 | місто Можга | 14 | 465 |
2 | Селтинський | - | 74400 | село Селти | 11 | 454 |
1923 року у складі автономної області був ліквідований Дебьоський повіт, територія якого була розділена між Іжевським та Глазовським повітами. 1924 року було ліквідовано Селтинський повіт, територія якого також була розділена між Іжевським та Глазовським повітами. Тому з 1924 року область поділялась на 3 повіти:
№ п/п | Повіт | Площа | Населення, осіб (1924) | Центр | Волості | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | Глазовський | - | 273400 | місто Глазов | 15 | 1752 |
2 | Іжевський | - | 212000 | місто Іжевськ | 12 | 1049 |
2 | Можгинський | - | 158000 | місто Можга | 7 | 578 |
1929 року проводиться районування, заміна повітового поділу на районний. Тоді було утворено 21 район (йорос): Однак їхня кількість на момент перетворення області зменшилась до 18, були ліквідовані , та Святогорський райони:
- Алнаський район
- Балезінський район
- Вавозький район
- Глазовський район
- Граховський район
- Дебьоський район
- Зуринський район
- Кезький район
- Мало-Пургинський район
- Можгинський район
- Святогорський район
- Селтинський район
- Сюмсинський район
- Шарканський район
- Юкаменський район
- Якшур-Бодьїнський район
- Ярський район
Станом на 1931 рік до складу 21 району автономної області входили 366 сільських рад, 3 міста (Іжевськ — 98205 осіб, Глазов — 8603 особи, Можга — 7701 особа), 2 робітничих селища (Валамазький завод — 2213 осіб, Сергієвський завод — 2064 особи) та 4223 сільських населених пункти.
Примітки
- Декрет ВЦИК и СНК от 04.11.1920 «Об образовании Автономной Области Вотякского Народа»
- Декрет ВЦИК от 05.01.1921 «Об Автономной Области Вотского народа»
- Декрет ВЦИК от 08.12.1921 «Об утверждении административного деления Автономной Вотской Области»
- Справочник по административо-территориальному делению Удмуртии / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва. — Ижевск: Удмуртия, 1995.
Це незавершена стаття про Радянський Союз. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uvaga Ne vkazane znachennya common name Uvaga Ne vkazane znachennya continent Udmurtska AO Udmurtska avtonomna oblast 1920 1934 Stolicya Glazov 1921 Izhevsk Movi rosijska udmurtska Forma pravlinnya avtonomna oblast Istoriya Zasnovano 1 sichnya 1920 Likvidovano 28 grudnya 1934 Plosha 1934 32 100 km2 Naselennya 1934 868 400 osib Gustota 27 1 osib km Istoriya UdmurtiyiYurtikovska kulturaPrikazanska kulturaAnanyinska kulturaP yanoborska kulturaMazuninska kulturaPolomska kulturaChepecka kulturaArska zemlyaMoskovske carstvoRosijska imperiyaRadyanskij SoyuzVotska AOUdmurtska AOUdmurtska ARSRRosijska FederaciyaUdmurtska RespublikaPortal Udmurtiya pereglyanutiredaguvati Udmu rtska avtonomna oblast do 1 sichnya 1932 Vo tska avtonomna oblast abo Vo tska AO avtonomna administrativno teritorialna odinicya RRFSR yaka isnuvala z 4 listopada 1920 roku po 28 grudnya 1934 roku Administrativnij centr oblasti misto Izhevsk Stanom na 1934 rik plosha oblasti skladala 32100 km naselennya stanovilo 868400 osib IstoriyaAvtonomne teritorialne utvorennya dlya kompaktnogo prozhivannya miscevogo korinnogo narodu votyakiv udmurtiv bulo utvorene 4 listopada 1920 roku Odnak proekt zalishivsya lishe na paperi i spochatku nova administrativna odinicya mala nazvu Avtonomna oblast Votyackogo narodu 5 sichnya 1921 roku buv vidanij novij dekret zgidno z yakim bula utvorena Avtonomna oblast Votskogo narodu Yiyi osnovu sklali volosti Glazovskogo Sarapulskogo ta povitiv 27 lyutogo togo zh roku na zasidanni oblasnogo byuro RKP b ta revkomu bulo ogolosheno pro peretvorennya oblasti u Votsku avtonomnu oblast 8 grudnya oblast otrimala vlasnij administrativnij podil vona bula podilena na 5 povitiv 1929 roku oblast uvijshla do skladu Nizhnogorodskoyi oblasti z 15 lipnya Nizhnogorodskogo krayu 1 sichnya 1932 roku Votska avtonomna oblast bula peretvorena v Udmurtsku avtonomnu oblast 28 grudnya 1934 roku postanovoyu VCVK oblast bula peretvorena v Udmurtsku ARSR Administrativnij podil1920 1921 roki Vid samogo pochatku isnuvannya z 1920 roku avtonomna oblast skladalas z okremih volostej deyakih povitiv Vyatskoyi guberniyi yaki vidijshli do skladu novostvorenoyi oblasti Pevnij chas svogo administrativnogo podilu oblast ne mala volosti napryamu pidporyadkovuvalis novomu oblasnomu vikonkomu p p Povit Volosti Naseleni punkti 1 Glazovskij 22 1273 2 15 346 3 12 416 4 Sarapulskij 19 615 1921 1923 roki ATP Votskoyi AO 1923 rik 1921 roku avtonomna oblast otrimala vlasnij administrativnij podil yiyi teritoriya bula rozdilena na 5 povitiv p p Povit Plosha Naselennya osib 1920 Centr Volosti Naseleni punkti 1 Glazovskij 201400 misto Glazov 19 1360 2 Deboskij 115600 selo Debosi 12 561 2 Izhevskij 113100 misto Izhevsk 14 539 2 Mozhginskij 128500 misto Mozhga 14 465 2 Seltinskij 74400 selo Selti 11 454 1923 1929 roki 1923 roku u skladi avtonomnoyi oblasti buv likvidovanij Deboskij povit teritoriya yakogo bula rozdilena mizh Izhevskim ta Glazovskim povitami 1924 roku bulo likvidovano Seltinskij povit teritoriya yakogo takozh bula rozdilena mizh Izhevskim ta Glazovskim povitami Tomu z 1924 roku oblast podilyalas na 3 poviti p p Povit Plosha Naselennya osib 1924 Centr Volosti Naseleni punkti 1 Glazovskij 273400 misto Glazov 15 1752 2 Izhevskij 212000 misto Izhevsk 12 1049 2 Mozhginskij 158000 misto Mozhga 7 578 1929 1932 roki 1929 roku provoditsya rajonuvannya zamina povitovogo podilu na rajonnij Todi bulo utvoreno 21 rajon joros Odnak yihnya kilkist na moment peretvorennya oblasti zmenshilas do 18 buli likvidovani ta Svyatogorskij rajoni Alnaskij rajon Balezinskij rajon Vavozkij rajon Glazovskij rajon Grahovskij rajon Deboskij rajon Zurinskij rajon Kezkij rajon Malo Purginskij rajon Mozhginskij rajon Svyatogorskij rajon Seltinskij rajon Syumsinskij rajon Sharkanskij rajon Yukamenskij rajon Yakshur Bodyinskij rajon Yarskij rajon Stanom na 1931 rik do skladu 21 rajonu avtonomnoyi oblasti vhodili 366 silskih rad 3 mista Izhevsk 98205 osib Glazov 8603 osobi Mozhga 7701 osoba 2 robitnichih selisha Valamazkij zavod 2213 osib Sergiyevskij zavod 2064 osobi ta 4223 silskih naselenih punkti PrimitkiDekret VCIK i SNK ot 04 11 1920 Ob obrazovanii Avtonomnoj Oblasti Votyakskogo Naroda Dekret VCIK ot 05 01 1921 Ob Avtonomnoj Oblasti Votskogo naroda Dekret VCIK ot 08 12 1921 Ob utverzhdenii administrativnogo deleniya Avtonomnoj Votskoj Oblasti Spravochnik po administrativo territorialnomu deleniyu Udmurtii Sostaviteli O M Beznosova S T Derendyaeva A A Korolyova Izhevsk Udmurtiya 1995 Ce nezavershena stattya pro Radyanskij Soyuz Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi