Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гла зовський район рос Глазовский район удм Глаз ёрос муніципальний округ на півночі Удмуртії Адміністративний центр міс

Глазовський район

Глазовський район

Гла́зовський район (рос. Глазовский район, удм. Глаз ёрос) — муніципальний округ на півночі Удмуртії. Адміністративний центр — місто Глазов, яке не входить до складу району і утворює окремий Глазовський міський округ.

Глазовський район
рос. Глазовский район
удм. Глаз ёрос
image image
image
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Удмуртія
Код ЗКАТУ: 94210000000
Утворений: 15 липня 1929 року
Населення (2019): 15545 осіб
Площа: 2159,70 км²
Густота населення: 7,20 осіб/км²
Телефонний код: 7-34141
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: місто Глазов
Сільських населених пунктів: 123
Влада
Адреса адміністрації: 427620, Удмуртія, м. Глазов, вул. Молодої Гвардії, б. 22/а
Голова місцевої думи: Першин Ілля Іванович
Голова району: Дягелєв Юрій Миколайович
Мапа

Географія

image
Вид на річку Чепцу з селища Дом отдиха Чепца

Глазовський район розташований на півночі Удмуртії. Межує з Кіровською областю, Ярським, Юкаменським, Красногорським та Балезінським районами. Площа округу становить 2160 км², з них 1030 км² відведені під сільськогосподарські угіддя, а 1000 км² — ліси, переважно хвойні.

Більшість території округу лежить у болотистій заплаві річки Чепци. Найбільші її притоки в межах округу — Убить, Сепич та . Сянінське підземне водосховище наполовину забезпечує водою населення міста Глазова. Територія округу являє собою переважно горбисту рівнину, північ району розташований на Верхньокамській височині.

Основні корисні копалини — торф (здійснюється промисловий видобуток), вапняк, гравій, червона глина (використовуються у виробництві цегли та керамічних виробів), пісок, є невеликі поклади нафти.

Історія

У IX–XIV століттях територію округу займала чепецька культура, найбільшою пам'яткою якої є городище поблизу присілка Солдир. З XIV століття почався занепад цієї культури, можливо, через монголо-татарську навалу.

З кінця XVI століття землі стали заселяти удмурти, бесерм'яни, каринські татари та росіяни, які прибули з середньої та низин Чепци. Вартова книга 1615 року містить згадки про перші поселення на території сучасного округу (погости на Червоній Слудці та , присілок Богатирське тощо), у переписі 1678 року вперше згадується село Глазове. 1775 року Катерина II розпочала реформу місцевого управління, в рамках якої була створена система намісництв, підпорядкованих генерал-губернаторам. За указом сенату від 11 вересня 1780 року «Про запровадження Вятського намісництва з 13 повітів» був утворений Глазовський повіт, а село Глазове було перетворено на місто Глазов.

З XVIII століття на території Удмуртії починається масова місіонерська діяльність, яка мала на меті навернути удмуртів у християнство. До початку XX століття у Глазовському повіті діяло 6 благочинних округів, до кожного з яких входило від 10 до 15 парафій.

Під час громадянської війни на території Глазовського повіту йшли активні бої між білими військами та червоноармійцями. Один з боїв відбувся на Почашевській висоті поблизу присілка Почашево.

Глазовський район утворений 15 липня 1929 року згідно з постановою Всеросійського центрального виконавчого комітету. На момент утворення тут проживало 47 197 жителів у 212 населених пунктах. Того ж року на території району пройшла колективізація, в рамках якої було сформовано 163 колгоспи, якими оброблялося 12 577 га землі. Станом на 1929 рік у районі було 3 заводи — лісопильний, спирто-горілчаний та льонообробний.

У роки Другої світової війни 9117 жителів Глазова та Глазовського району були призвані до лав Червоної армії. На фронтах загинули 1974 жителі Глазова та 3926 селян з району. 600 колгоспників району брали участь у будівництві залізниці Іжевськ—Балезіно.

1950 року в районі було 93 колгоспи. У післявоєнні роки інтенсивно розвивалося сільське господарство, збільшилося поголів'я великої рогатої худоби (26 435 голів у 1979), забезпечення господарств тракторами та комбайнами, було досягнуто високих врожаїв зернових.

2021 року Глазовський район перетворено в муніципальний округ зі збереженням старої назви, усі сільські поселення були ліквідовані:

Поселення Площа,
км² 		Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010) 		Населення,
осіб (2019) 		Центр Населені
пункти
Адамське сільське поселення 68,40 1837 1734 1677 Дом отдиха Чепца 7
Верхньобогатирське сільське поселення 608,40 2402 1862 1526 Верхня Богатирка 18
Гульоковське сільське поселення 151,62 1112 1190 1135 Гульоково 11
Качкашурське сільське поселення 82,62 1190 1213 1223 Качкашур 9
Кожильське сільське поселення 177,65 2531 2315 2084 Кожиль 14
Куреговське сільське поселення 149,43 1234 965 756 Курегово 9
Октябрське сільське поселення 91,09 1980 1836 1690 Октябрський 10
Парзинське сільське поселення 90,58 1089 916 788 Парзі 9
Понінське сільське поселення 549,08 2626 2398 2016 Поніно 19
Ураковське сільське поселення 143,61 1499 1258 1045 Ураково 10
Штанігуртське сільське поселення 47,23 1292 1445 1605 Штанігурт 7

Туристичні об'єкти

image
(Іднакар)

На території округу розташовані 25 пам'яток, найбільшу цінність має археологічна пам'ятка IX-XIV століть всеросійського значення — (Іднакар), середньовічний центр чепецьких земель.

В окрузі розташовано 20 природоохоронних територій, найбільш значущими з яких є кедровий гай у присілку Колевай, який має науково-пізнавальну та естетичну цінність, та ліс між присілками Адам та Заболотне, де трапляється багато рідкісних рослин, занесених до Червоної книги: лілія лісова, любка дволиста, коручка темно-червона тощо.

Єдиною архітектурною пам'яткою округу є садиба О. К. Іванової у присілку Бабино. Об'єктами культурної спадщини регіонального значення визнані пам'ятники та братські могили загиблим воїнам у населених пунктах Золотарьово, Кожиль, Кочишево, Портяново та Трубашур, пам'ятник В. І. Леніну у присілку Кочишево, бюст Йосипа Наговіцина у селі Октябрський та бюст загиблої стюардеси Н.Курченко у селі Поніно.

У 2005 році в присілку Адам було відкрито лижну базу з трасою, яка відповідає світовим стандартам.

Населені пункти

№ Населений пункт Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010)
1 Абагурт 50 20
2 Адам 817 799
3 Азамай 28 40
4 Алексієвський 22 19
5 Артьонки 5 2
6 Бабино 63 56
7 Бадзимшур 14 12
8 Березовий 36 33
9 Васильєво 18 0
10 Великий Лудошур 63 67
- Верхній Колевай 0 -
11 Верхній Сепич 61 27
12 Верхня Богатирка 179 171
- Верхня Кузьма 0 -
13 Верхня Слудка 296 295
14 Верхня Убить 31 43
15 Весьякар 1 1
16 Вильгурт 24 23
17 Главатських 7 11
18 Горд'яр 37 17
19 Горлиця - 4
20 Гульоково 384 386
21 Дзякіно 851 721
22 Долгоєво 0 3
23 Дома 1143 км 45 71
24 Дома 1147 км 3 1
- Дома 1157 км 16 -
25 Дома 1168 км 11 8
26 Дома 1169 км 18 16
27 Дома 1173 км 11 6
28 Дома 1177 км 3 4
- Дома 1179 км 0 -
29 Дома 1181 км 1 0
30 Дома 1182 км 9 3
31 Дом отдиха Чепца 767 711
32 Дондикар 306 256
33 Єскіно 37 25
34 Заболотне 26 29
35 Зарізь 11 17
36 Золотарьово 452 362
37 Зотово 17 13
38 Іваново 34 19
39 Ізвиль 5 5
40 Ізошур 56 35
41 Кабаково 93 77
42 Карасево 67 58
43 Качкашур 752 807
44 Кельдиково 36 18
45 Кипка 70 55
46 Кляпово 40 17
47 Кожиль (присілок) 839 840
48 Кожиль (селище) 58 12
49 Колевай 59 120
50 Коротаєво 286 220
51 Коротай 13 12
52 Кортишево 12 5
53 Коршевіхіно 29 14
54 Коршуново 40 11
55 Котнирево 16 9
56 Кочишево 438 400
57 Курегово 487 413
58 Лекшур 70 58
59 Лумпашур 28 10
60 Люм 556 428
61 Ляпино 5 5
62 Макшур 40 37
63 Малий Лудошур 177 180
64 Миртиково 18 12
65 Митино 120 83
66 Нижній Колевай 14 7
67 Нижня Богатирка 98 78
68 Нижня Кузьма 91 68
69 Нижня Слудка 64 46
70 Нижня Убить 28 19
71 Нові Парзі 41 45
72 Озегвай 77 33
73 Октябрський 1345 1256
74 Омутниця 217 198
75 Отогурт 282 205
76 Парзі 780 715
77 Парзінське СПТУ № 7 55 44
78 Паслоково 26 25
79 Педоново 110 87
80 Печешур 5 3
81 Пишкець 47 36
82 Поздеєво 7 6
83 Полдарай 114 87
84 Полинга 25 67
85 Полом 58 32
86 Помаяг 36 19
87 Поніно 1508 1403
88 Порпієво 32 11
89 Портяново 41 22
90 Пудвай 109 81
91 Пусошур 332 306
92 Роз'їзд Убить 1152 км 19 1
93 Роз'їзд Туктим 1181 км - 0
94 Самки 171 110
95 Семеновський 36 45
96 Сепич 44 29
97 Сергієвка - 28
98 Симашур 83 83
99 Солдир 132 144
- Сороково 0 -
100 Сьова (присілок) 15 3
101 Сьова (селище) 322 201
102 Сяніно 23 0
103 Тагапі 24 10
104 Татарські Парзі 129 123
105 Тек 14 3
106 Трубашур 345 334
107 Тукбулатово 141 120
- Тураєво 0 -
- Тяпик 0 -
108 Удмуртські Ключі 408 444
109 Удмуртські Парзі 46 43
110 Умськ 52 26
111 Ураково 163 142
112 Усть-Пишкець 62 43
113 Усть-Пусошур 2 2
114 Чажайський лісоучасток 421 203
115 Чебершур 5 4
116 Чиргіно 143 115
117 Чура 401 421
118 Шалаші 3 0
119 Штанігурт 986 1146
120 Шудзя 128 112
121 Ягошур 60 41
122 Ягул 30 22
123 Якшино 0 3

Населення

Населення округу складає 15545 осіб (2019, 17132 в 2010, 18792 в 2002). Чоловіки (станом на 2010 рік) становлять 47,6 % населення, жінки — 52,4 %.

Станом на 2009 рік 15 197 осіб мали право голосу, з них 3617 жителів у віці від 18 до 30 років, 7054 осіб є працездатними у віці понад 30 років і 4526 жителів району є пенсіонерами. Середня заробітна плата у районі станом на 2009 рік — 2625 рублів. 1545 мешканців Глазовського району є безробітними, що становить 14,5 % працездатного населення.

Національний склад населення станом на 2010 рік:

Народність Чисельність,
осіб 		%
Удмурти 11370 66,37
Росіяни1 4915 28,69
Татари 418 2,44
Бесерм'яни 72 0,42
Українці 56 0,33
Інші2 162 0,94
Особи, що не зазначили національності 139 0,81
  1. ↑  З них козаків — 9 осіб
  2. ↑  Азербайджанці — 24 особи, вірмени — 22, башкири — 18, марійці — 17, чуваші — 16, німці — 13, цигани — 7, білоруси, узбеки — по 6, корейці, туркмени — по 5, молдовани — 4, комі, комі-перм'яки, поляки — по 3, греки, литовці, мордва — по 2, грузини, таджики, турки — по 1 особі, інші — 1 особа

Господарство

В окрузі є одне промислове підприємство — Торфопідприємство «Дзякіно» у однойменному селі, яке входить до складу ВАТ «Удмуртторф». Підприємство спеціалізується на видобутку та переробці торфу, дерево- та металообробці.

Сільське господарство представлене 17 сільськогосподарськими підприємствами та 11 селянсько-фермерськими господарствами. Основним напрямком діяльності сільськогосподарських підприємств району є м'ясо-молочне тваринництво. Обробляються зернові, кормові культури, картопля та овочі.

Соціальна сфера

image
Фольклорний ансамбль «Чупчи гурьёс» з Штанігурта

Освіта

На території округу діють 23 школи, в тому числі 12 середніх, 6 основних та 5 шкіл-дитсадків. Працює дитячий будинок творчості та дитячо-юнацька спортивна школа. У селі Поніно діє дитяча школа мистецтв.

Культура

В окрузі діють районний будинок культури та 32 сільські будинки культури та клуби. Окружна бібліотека має 22 філії на території округу. Діє історико-краєзнавчий комплекс при будинку культури присілка Кожиль, де виставлені експонати, пов'язані з культурою та звичаями північної Удмуртії.

В окрузі функціонують культурні центри чотирьох основних народів округу: центр удмуртської культури у присілку Золотарьово, центр російської культури у селі Октябрьский, центр татарської культури у присілку Татарські Парзі та центр бесерм'янської культури у присілку Отогурт.

Створений 1994 року народний фольклорний ансамбль «Іднакар» працює над розвитком удмуртської культури та є дипломантом міжнародних фольклорних фестивалів фінно-угорських народів. В Удмуртії також відомі народні колективи «Дидиксін» з села Кожиль та «Чебершур» з села Парзі.

Охорона здоров'я

Мешканців округу обслуговують 5 лікарень та одна амбулаторія. На території округу працюють 33 фельдшерсько-акушерські пункти.

На території округу розташовані 5 дитячих оздоровчих таборів, дитяча дача. Також в окрузі розташовані зони відпочинку підприємств міста Глазова, зокрема, профілакторій ВАТ «Чепецький механічний завод» у селищі Дом отдиха Чепца.

У присілку Трубашур розташований «Комплексний центр соціального обслуговування населення Глазовського району», де проводиться комплексне лікування різними методиками — від медикаментозного до парафіно-озокеритолікування.

Персоналії

image
Пам'ятник Йосипу Наговіцину у селі Октябрський

У присілку Омутниця народився Йосип Наговіцин (1888 — 1937) — радянський революціонер, перший керівник Удмуртії.

З Глазовського району родом 3 Герої Радянського Союзу

Уродженцями Глазовського району є такі діячі науки і культури:

Уродженцем села Митино Глазовського району є (*1985) — біатлоністка, триразова переможниця Універсіади.

Примітки

  1. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Загальні відомості про Глазовський район[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
  3. В. С. Шудегова Краєзнавча робота Глазовської районної бібліотеки (рос.)
  4. Історія Глазовського району — Официальная Удмуртия[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
  5. Закон Удмуртской Республики от 29 апреля 2021 г. № 38-РЗ «О преобразовании муниципальных образований, образованных на территории Глазовского района Удмуртской Республики, и наделении вновь образованного муниципального образования статусом муниципального округа» - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов (рос.)
  6. Результати перепису населення 2002 року в Удмуртії (рос.) [ 2022-08-17 у Wayback Machine.]
  7. Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.) [ 2022-08-17 у Wayback Machine.]
  8. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.
  9. Пам'ятки Глазовського району — Официальная Удмуртия[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
  10. З них бесерм'яни — 72 %.
  11. З них удмурти — 81 %.
  12. З них удмурти — 100 %.
  13. З них удмурти — 83 %.
  14. З них росіяни — 100 %.
  15. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 3 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  16. Демографія Глазовського району — Официальная Удмуртия[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
  17. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.
  18. Основні підприємства Глазовського району[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
  19. Заклади соціальної інфраструктури Глазовського району[недоступне посилання з липня 2019](рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Глазовський район
  • (рос.)
  • Глазовський район на сайті «Офіційна Удмуртія»[недоступне посилання з квітня 2019](рос.)
  • (удм.)
  • Объекты культурного наследия (памятники истории и культуры) регионального (Удмуртской Республики) значения[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
  • Кандалы для интуриста [ 8 листопада 2011 у Wayback Machine.] — Красное знамя, 6.11.2009

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gla zovskij rajon ros Glazovskij rajon udm Glaz yoros municipalnij okrug na pivnochi Udmurtiyi Administrativnij centr misto Glazov yake ne vhodit do skladu rajonu i utvoryuye okremij Glazovskij miskij okrug Glazovskij rajonros Glazovskij rajon udm Glaz yorosOsnovni daniSub yekt Rosijskoyi Federaciyi UdmurtiyaKod ZKATU 94210000000Utvorenij 15 lipnya 1929 rokuNaselennya 2019 15545 osibPlosha 2159 70 km Gustota naselennya 7 20 osib km Telefonnij kod 7 34141Naseleni punkti ta poselennyaAdministrativnij centr misto GlazovSilskih naselenih punktiv 123VladaAdresa administraciyi 427620 Udmurtiya m Glazov vul Molodoyi Gvardiyi b 22 aGolova miscevoyi dumi Pershin Illya IvanovichGolova rajonu Dyagelyev Yurij MikolajovichMapaGeografiyaVid na richku Chepcu z selisha Dom otdiha Chepca Glazovskij rajon roztashovanij na pivnochi Udmurtiyi Mezhuye z Kirovskoyu oblastyu Yarskim Yukamenskim Krasnogorskim ta Balezinskim rajonami Plosha okrugu stanovit 2160 km z nih 1030 km vidvedeni pid silskogospodarski ugiddya a 1000 km lisi perevazhno hvojni Bilshist teritoriyi okrugu lezhit u bolotistij zaplavi richki Chepci Najbilshi yiyi pritoki v mezhah okrugu Ubit Sepich ta Syaninske pidzemne vodoshovishe napolovinu zabezpechuye vodoyu naselennya mista Glazova Teritoriya okrugu yavlyaye soboyu perevazhno gorbistu rivninu pivnich rajonu roztashovanij na Verhnokamskij visochini Osnovni korisni kopalini torf zdijsnyuyetsya promislovij vidobutok vapnyak gravij chervona glina vikoristovuyutsya u virobnictvi cegli ta keramichnih virobiv pisok ye neveliki pokladi nafti IstoriyaU IX XIV stolittyah teritoriyu okrugu zajmala chepecka kultura najbilshoyu pam yatkoyu yakoyi ye gorodishe poblizu prisilka Soldir Z XIV stolittya pochavsya zanepad ciyeyi kulturi mozhlivo cherez mongolo tatarsku navalu Z kincya XVI stolittya zemli stali zaselyati udmurti beserm yani karinski tatari ta rosiyani yaki pribuli z serednoyi ta nizin Chepci Vartova kniga 1615 roku mistit zgadki pro pershi poselennya na teritoriyi suchasnogo okrugu pogosti na Chervonij Sludci ta prisilok Bogatirske tosho u perepisi 1678 roku vpershe zgaduyetsya selo Glazove 1775 roku Katerina II rozpochala reformu miscevogo upravlinnya v ramkah yakoyi bula stvorena sistema namisnictv pidporyadkovanih general gubernatoram Za ukazom senatu vid 11 veresnya 1780 roku Pro zaprovadzhennya Vyatskogo namisnictva z 13 povitiv buv utvorenij Glazovskij povit a selo Glazove bulo peretvoreno na misto Glazov Z XVIII stolittya na teritoriyi Udmurtiyi pochinayetsya masova misionerska diyalnist yaka mala na meti navernuti udmurtiv u hristiyanstvo Do pochatku XX stolittya u Glazovskomu poviti diyalo 6 blagochinnih okrugiv do kozhnogo z yakih vhodilo vid 10 do 15 parafij Pid chas gromadyanskoyi vijni na teritoriyi Glazovskogo povitu jshli aktivni boyi mizh bilimi vijskami ta chervonoarmijcyami Odin z boyiv vidbuvsya na Pochashevskij visoti poblizu prisilka Pochashevo Glazovskij rajon utvorenij 15 lipnya 1929 roku zgidno z postanovoyu Vserosijskogo centralnogo vikonavchogo komitetu Na moment utvorennya tut prozhivalo 47 197 zhiteliv u 212 naselenih punktah Togo zh roku na teritoriyi rajonu projshla kolektivizaciya v ramkah yakoyi bulo sformovano 163 kolgospi yakimi obroblyalosya 12 577 ga zemli Stanom na 1929 rik u rajoni bulo 3 zavodi lisopilnij spirto gorilchanij ta lonoobrobnij U roki Drugoyi svitovoyi vijni 9117 zhiteliv Glazova ta Glazovskogo rajonu buli prizvani do lav Chervonoyi armiyi Na frontah zaginuli 1974 zhiteli Glazova ta 3926 selyan z rajonu 600 kolgospnikiv rajonu brali uchast u budivnictvi zaliznici Izhevsk Balezino 1950 roku v rajoni bulo 93 kolgospi U pislyavoyenni roki intensivno rozvivalosya silske gospodarstvo zbilshilosya pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi 26 435 goliv u 1979 zabezpechennya gospodarstv traktorami ta kombajnami bulo dosyagnuto visokih vrozhayiv zernovih 2021 roku Glazovskij rajon peretvoreno v municipalnij okrug zi zberezhennyam staroyi nazvi usi silski poselennya buli likvidovani Poselennya Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2019 Centr Naseleni punktiAdamske silske poselennya 68 40 1837 1734 1677 Dom otdiha Chepca 7Verhnobogatirske silske poselennya 608 40 2402 1862 1526 Verhnya Bogatirka 18Gulokovske silske poselennya 151 62 1112 1190 1135 Gulokovo 11Kachkashurske silske poselennya 82 62 1190 1213 1223 Kachkashur 9Kozhilske silske poselennya 177 65 2531 2315 2084 Kozhil 14Kuregovske silske poselennya 149 43 1234 965 756 Kuregovo 9Oktyabrske silske poselennya 91 09 1980 1836 1690 Oktyabrskij 10Parzinske silske poselennya 90 58 1089 916 788 Parzi 9Poninske silske poselennya 549 08 2626 2398 2016 Ponino 19Urakovske silske poselennya 143 61 1499 1258 1045 Urakovo 10Shtanigurtske silske poselennya 47 23 1292 1445 1605 Shtanigurt 7Turistichni ob yekti Idnakar Na teritoriyi okrugu roztashovani 25 pam yatok najbilshu cinnist maye arheologichna pam yatka IX XIV stolit vserosijskogo znachennya Idnakar serednovichnij centr chepeckih zemel V okruzi roztashovano 20 prirodoohoronnih teritorij najbilsh znachushimi z yakih ye kedrovij gaj u prisilku Kolevaj yakij maye naukovo piznavalnu ta estetichnu cinnist ta lis mizh prisilkami Adam ta Zabolotne de traplyayetsya bagato ridkisnih roslin zanesenih do Chervonoyi knigi liliya lisova lyubka dvolista koruchka temno chervona tosho Yedinoyu arhitekturnoyu pam yatkoyu okrugu ye sadiba O K Ivanovoyi u prisilku Babino Ob yektami kulturnoyi spadshini regionalnogo znachennya viznani pam yatniki ta bratski mogili zagiblim voyinam u naselenih punktah Zolotarovo Kozhil Kochishevo Portyanovo ta Trubashur pam yatnik V I Leninu u prisilku Kochishevo byust Josipa Nagovicina u seli Oktyabrskij ta byust zagibloyi styuardesi N Kurchenko u seli Ponino U 2005 roci v prisilku Adam bulo vidkrito lizhnu bazu z trasoyu yaka vidpovidaye svitovim standartam Naseleni punkti Naselenij punkt Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 1 Abagurt 50 202 Adam 817 7993 Azamaj 28 404 Aleksiyevskij 22 195 Artonki 5 26 Babino 63 567 Badzimshur 14 128 Berezovij 36 339 Vasilyevo 18 010 Velikij Ludoshur 63 67 Verhnij Kolevaj 0 11 Verhnij Sepich 61 2712 Verhnya Bogatirka 179 171 Verhnya Kuzma 0 13 Verhnya Sludka 296 29514 Verhnya Ubit 31 4315 Vesyakar 1 116 Vilgurt 24 2317 Glavatskih 7 1118 Gord yar 37 1719 Gorlicya 420 Gulokovo 384 38621 Dzyakino 851 72122 Dolgoyevo 0 323 Doma 1143 km 45 7124 Doma 1147 km 3 1 Doma 1157 km 16 25 Doma 1168 km 11 826 Doma 1169 km 18 1627 Doma 1173 km 11 628 Doma 1177 km 3 4 Doma 1179 km 0 29 Doma 1181 km 1 030 Doma 1182 km 9 331 Dom otdiha Chepca 767 71132 Dondikar 306 25633 Yeskino 37 2534 Zabolotne 26 2935 Zariz 11 1736 Zolotarovo 452 36237 Zotovo 17 1338 Ivanovo 34 1939 Izvil 5 540 Izoshur 56 3541 Kabakovo 93 7742 Karasevo 67 5843 Kachkashur 752 80744 Keldikovo 36 1845 Kipka 70 5546 Klyapovo 40 1747 Kozhil prisilok 839 84048 Kozhil selishe 58 1249 Kolevaj 59 12050 Korotayevo 286 22051 Korotaj 13 1252 Kortishevo 12 553 Korshevihino 29 1454 Korshunovo 40 1155 Kotnirevo 16 956 Kochishevo 438 40057 Kuregovo 487 41358 Lekshur 70 5859 Lumpashur 28 1060 Lyum 556 42861 Lyapino 5 562 Makshur 40 3763 Malij Ludoshur 177 18064 Mirtikovo 18 1265 Mitino 120 8366 Nizhnij Kolevaj 14 767 Nizhnya Bogatirka 98 7868 Nizhnya Kuzma 91 6869 Nizhnya Sludka 64 4670 Nizhnya Ubit 28 1971 Novi Parzi 41 4572 Ozegvaj 77 3373 Oktyabrskij 1345 125674 Omutnicya 217 19875 Otogurt 282 20576 Parzi 780 71577 Parzinske SPTU 7 55 4478 Paslokovo 26 2579 Pedonovo 110 8780 Pecheshur 5 381 Pishkec 47 3682 Pozdeyevo 7 683 Poldaraj 114 8784 Polinga 25 6785 Polom 58 3286 Pomayag 36 1987 Ponino 1508 140388 Porpiyevo 32 1189 Portyanovo 41 2290 Pudvaj 109 8191 Pusoshur 332 30692 Roz yizd Ubit 1152 km 19 193 Roz yizd Tuktim 1181 km 094 Samki 171 11095 Semenovskij 36 4596 Sepich 44 2997 Sergiyevka 2898 Simashur 83 8399 Soldir 132 144 Sorokovo 0 100 Sova prisilok 15 3101 Sova selishe 322 201102 Syanino 23 0103 Tagapi 24 10104 Tatarski Parzi 129 123105 Tek 14 3106 Trubashur 345 334107 Tukbulatovo 141 120 Turayevo 0 Tyapik 0 108 Udmurtski Klyuchi 408 444109 Udmurtski Parzi 46 43110 Umsk 52 26111 Urakovo 163 142112 Ust Pishkec 62 43113 Ust Pusoshur 2 2114 Chazhajskij lisouchastok 421 203115 Chebershur 5 4116 Chirgino 143 115117 Chura 401 421118 Shalashi 3 0119 Shtanigurt 986 1146120 Shudzya 128 112121 Yagoshur 60 41122 Yagul 30 22123 Yakshino 0 3NaselennyaNaselennya okrugu skladaye 15545 osib 2019 17132 v 2010 18792 v 2002 Choloviki stanom na 2010 rik stanovlyat 47 6 naselennya zhinki 52 4 Stanom na 2009 rik 15 197 osib mali pravo golosu z nih 3617 zhiteliv u vici vid 18 do 30 rokiv 7054 osib ye pracezdatnimi u vici ponad 30 rokiv i 4526 zhiteliv rajonu ye pensionerami Serednya zarobitna plata u rajoni stanom na 2009 rik 2625 rubliv 1545 meshkanciv Glazovskogo rajonu ye bezrobitnimi sho stanovit 14 5 pracezdatnogo naselennya Nacionalnij sklad naselennya stanom na 2010 rik Narodnist Chiselnist osib Udmurti 11370 66 37Rosiyani1 4915 28 69Tatari 418 2 44Beserm yani 72 0 42Ukrayinci 56 0 33Inshi2 162 0 94Osobi sho ne zaznachili nacionalnosti 139 0 81 Z nih kozakiv 9 osib Azerbajdzhanci 24 osobi virmeni 22 bashkiri 18 marijci 17 chuvashi 16 nimci 13 cigani 7 bilorusi uzbeki po 6 korejci turkmeni po 5 moldovani 4 komi komi perm yaki polyaki po 3 greki litovci mordva po 2 gruzini tadzhiki turki po 1 osobi inshi 1 osobaGospodarstvoV okruzi ye odne promislove pidpriyemstvo Torfopidpriyemstvo Dzyakino u odnojmennomu seli yake vhodit do skladu VAT Udmurttorf Pidpriyemstvo specializuyetsya na vidobutku ta pererobci torfu derevo ta metaloobrobci Silske gospodarstvo predstavlene 17 silskogospodarskimi pidpriyemstvami ta 11 selyansko fermerskimi gospodarstvami Osnovnim napryamkom diyalnosti silskogospodarskih pidpriyemstv rajonu ye m yaso molochne tvarinnictvo Obroblyayutsya zernovi kormovi kulturi kartoplya ta ovochi Socialna sferaFolklornij ansambl Chupchi guryos z ShtanigurtaOsvita Na teritoriyi okrugu diyut 23 shkoli v tomu chisli 12 serednih 6 osnovnih ta 5 shkil ditsadkiv Pracyuye dityachij budinok tvorchosti ta dityacho yunacka sportivna shkola U seli Ponino diye dityacha shkola mistectv Kultura V okruzi diyut rajonnij budinok kulturi ta 32 silski budinki kulturi ta klubi Okruzhna biblioteka maye 22 filiyi na teritoriyi okrugu Diye istoriko krayeznavchij kompleks pri budinku kulturi prisilka Kozhil de vistavleni eksponati pov yazani z kulturoyu ta zvichayami pivnichnoyi Udmurtiyi V okruzi funkcionuyut kulturni centri chotiroh osnovnih narodiv okrugu centr udmurtskoyi kulturi u prisilku Zolotarovo centr rosijskoyi kulturi u seli Oktyabrskij centr tatarskoyi kulturi u prisilku Tatarski Parzi ta centr beserm yanskoyi kulturi u prisilku Otogurt Stvorenij 1994 roku narodnij folklornij ansambl Idnakar pracyuye nad rozvitkom udmurtskoyi kulturi ta ye diplomantom mizhnarodnih folklornih festivaliv finno ugorskih narodiv V Udmurtiyi takozh vidomi narodni kolektivi Didiksin z sela Kozhil ta Chebershur z sela Parzi Ohorona zdorov ya Meshkanciv okrugu obslugovuyut 5 likaren ta odna ambulatoriya Na teritoriyi okrugu pracyuyut 33 feldshersko akusherski punkti Na teritoriyi okrugu roztashovani 5 dityachih ozdorovchih taboriv dityacha dacha Takozh v okruzi roztashovani zoni vidpochinku pidpriyemstv mista Glazova zokrema profilaktorij VAT Chepeckij mehanichnij zavod u selishi Dom otdiha Chepca U prisilku Trubashur roztashovanij Kompleksnij centr socialnogo obslugovuvannya naselennya Glazovskogo rajonu de provoditsya kompleksne likuvannya riznimi metodikami vid medikamentoznogo do parafino ozokeritolikuvannya PersonaliyiPam yatnik Josipu Nagovicinu u seli Oktyabrskij U prisilku Omutnicya narodivsya Josip Nagovicin 1888 1937 radyanskij revolyucioner pershij kerivnik Udmurtiyi Z Glazovskogo rajonu rodom 3 Geroyi Radyanskogo Soyuzu 1921 1987 aviator rodom z prisilka Pozdeyevo 1906 1956 aviator urodzhenec prisilku Udmurtski Klyuchi 1922 1945 artilerist rodom z prisilka Urodzhencyami Glazovskogo rajonu ye taki diyachi nauki i kulturi 1947 aktor Zasluzhenij artist Rosiyi rodom z prisilka Kachkashur Oleksandr Nagovicin 1909 1952 udmurtskij poet ta zhurnalist vidomij pid psevdonimom Oleksandr Erik urodzhenec prisilka Omutnicya 1905 1995 doktor medichnih nauk Zasluzhenij diyach nauki Udmurtiyi deputat Verhovnoyi Radi SRSR persha udmurtka yaka zdobula zvannya profesora rodom z prisilka Trubashur 1931 doktor istorichnih nauk profesor Udmurtskogo derzhavnogo universitetu ministr osviti Udmurtskoyi ARSR 1962 udmurtskij pismennik kandidat filosofskih nauk chlen Pravlinnya Mizhnarodnoyi asociaciyi fino ugorskih pismennikiv narodivsya u prisilku Kotnirevo Urodzhencem sela Mitino Glazovskogo rajonu ye 1985 biatlonistka trirazova peremozhnicya Universiadi PrimitkiChislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2019 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Zagalni vidomosti pro Glazovskij rajon nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros V S Shudegova Krayeznavcha robota Glazovskoyi rajonnoyi biblioteki ros Istoriya Glazovskogo rajonu Oficialnaya Udmurtiya nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Zakon Udmurtskoj Respubliki ot 29 aprelya 2021 g 38 RZ O preobrazovanii municipalnyh obrazovanij obrazovannyh na territorii Glazovskogo rajona Udmurtskoj Respubliki i nadelenii vnov obrazovannogo municipalnogo obrazovaniya statusom municipalnogo okruga Elektronnyj fond pravovyh i normativno tehnicheskih dokumentov ros Rezultati perepisu naselennya 2002 roku v Udmurtiyi ros 2022 08 17 u Wayback Machine Rezultati perepisu naselennya 2010 roku v Udmurtiyi ros 2022 08 17 u Wayback Machine Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Pam yatki Glazovskogo rajonu Oficialnaya Udmurtiya nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Z nih beserm yani 72 Z nih udmurti 81 Z nih udmurti 100 Z nih udmurti 83 Z nih rosiyani 100 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2013 Procitovano 3 sichnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Demografiya Glazovskogo rajonu Oficialnaya Udmurtiya nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros PDF Arhiv originalu PDF za 18 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Osnovni pidpriyemstva Glazovskogo rajonu nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Zakladi socialnoyi infrastrukturi Glazovskogo rajonu nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Glazovskij rajon ros Glazovskij rajon na sajti Oficijna Udmurtiya nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros udm Obekty kulturnogo naslediya pamyatniki istorii i kultury regionalnogo Udmurtskoj Respubliki znacheniya nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Kandaly dlya inturista 8 listopada 2011 u Wayback Machine Krasnoe znamya 6 11 2009

Дата публікації:
Топ