Ора́тівський райо́н — колишняадміністративна одиниця у Вінницькій області України. Адміністративний центр — смт Оратів. Територія району становить 872 км². Населення становить 20 793 жителів (01.01.2018).
Оратівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Вінницька область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УСРР), Україна | ||||
Область: | Вінницька область | ||||
Код КОАТУУ: | 0523100000 | ||||
Утворений: | 1979 | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 | ||||
Населення: | ▼ 20 793 (01.01.2018) | ||||
Площа: | 870 км² | ||||
Густота: | 23,9 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-4330 | ||||
Поштові індекси: | 22600—22661 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | смт Оратів | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 27 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 50 | ||||
Селища: | 3 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Лошак Галина Василівна | ||||
Голова РДА: | Чугункін Олег Павлович | ||||
Вебсторінка: | Оратівська РДА Оратівська районна рада | ||||
Адреса: | 22600 Вінницька область, Оратівський район, смт. Оратів, вул. Героїв Майдану, 78 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Оратівський район у Вікісховищі |
Географія
Район розташований у лісостеповій зоні України, в північно-східній частині Вінницької області. Межує з Погребищенським, Липовецьким, Іллінецьким районами Вінниччини та з Київською і Черкаською областями.
Погребищенський район | ||
Липовецький район | Київська область (Тетіївський район) | |
Іллінецький район | Іллінецький район | Черкаська область (Монастирищенський район) |
До його складу входить смт Оратів, яке віддалене від обласного центру на 90 км і на 180 км від Києва, 12 км від найближчої залізничної станції Оратів. В складі району — 54 сільських населених пункти.
Корисні копалини: граніт, буре вугілля, торф, пісок, глина. За геологорозвідувальними даними біля села Якимівка знаходяться поклади титано-цирконієвої сировини.
Клімат району помірно континентальний (середня температура — 6,80С), ґрунти — глибокі та опідзолені чорноземи.
Найбільші річки: і Роська — басейн Дніпра та Гірський Тікич — басейн Південного Бугу. Лісові площі становлять близько 5000 га. Переважають дубово-грабові ліси.
Історія
Оратів згадується вперше у матеріалах Віленського сейму 1448 року. Населенню Оратова, як і всього Поділля, доводилось відбивати грабіжницькі напади султанської Туреччини, Кримських татар. Найбільш спустошуючими були напади 1562, 1566, 1568, 1575, 1589 років. Під час визвольної боротьби українського народу (1648–1654 рр.) на території теперішнього району перебував Гетьман України Богдан Хмельницький (у 1649, 1651, 1653 роках). У селі Старий Животів 1648 року було сформовано Животівський Козацький полк. По території нинішнього району проходили гайдамацькі загони Максима Залізняка та Івана Гонти в часи Коліївщини (1768 р.).
З 1672 по 1699 рік Оратівський край перебував під владою створеного турками Сарматського князівства. 1793 року внаслідок переділу Польщі Оратів увійшов до складу Російської імперії. 1811 року Оратів одержав статус міста.
З другої половини XIX ст. Оратів — центр Оратівської волості Липовецького повіту.
Оратівський район утворений 7 березня 1923 року з центром в Оратові у складі Уманської округи Київської губернії з Оратівської, Підвисочанської і Жаданівської волостей.
27 березня 1925 року:
- села Пархомівка, Талалаївка і Хрінівка передані до Дашівського району Гайсинської округи.
- приєднані Осичнівська й Рожичнівська сільради Плисківського району Бердичівської округи.
- приєднана Сологубівська сільрада Іллінецького району Бердичівської округи.
- Даньківська, Дубровицька і Паріївська сільради передані до Іллінецького району Бердичівської округи.
- село Ступки передане до складу Тальнівського району.
3 червня 1925 Жаданівська, Конталінська, Кошланська і Яструбинська сільради перейшли у склад Дашівського району, включеного у склад Вінницької округи.
17 червня 1925 приєднані Бугаївська, Ст.-Животівська, Нов.-Животівська і Якимівська сільради Плисківського району Бердичівської округи, а також В.-Ростовська, Медівська, Мервинська, Чагівська і Володимирська сільради Іллінецького району, включеного у склад Вінницької округи.
Після ліквідації округ 15 вересня 1930 райони передані в пряме підпорядкування УСРР.
27 лютого 1932 увійшов до новоствореної Вінницької області.
15 жовтня 1932 перечислений до Київської області.
22 вересня 1937 перечислений до Вінницької області.
30 грудня 1962 ліквідований, територія перейшла до Липовецького району.
5 лютого 1965 територія перейшла до Іллінецького району.
7 грудня 1979 Оратівський район утворений знову в складі Балабанівської, Животівської, Зарудянської, Кошланівської, Лопатинської, Новоживотівської, Оратівської, Осичнянської, Рожичнянської, Сабарівської, Стрижаківської, Фронтівської, Яблуновицької сільрад Іллінецького району; Великоростівської, Очитківської, Чагівської сільрад Липовецького району; Скоморошківської, Чернявської, Човновицької сільрад Погребищенського району.
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 12 209 | 2732 | 1373 | 3589 | 2838 | 1630 | 47 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 15 047 | 2573 | 1378 | 3388 | 3652 | 3722 | 334 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 26982 | 98,78 % |
росіяни | 214 | 0,78 % |
білоруси | 40 | 0,15 % |
молдовани | 20 | 0,07 % |
грузини | 10 | 0,04 % |
інші | 48 | 0,18 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 27068 | 99,10 % |
російська | 202 | 0,74 % |
білоруська | 14 | 0,05 % |
молдовська | 12 | 0,04 % |
інші | 18 | 0,07 % |
Станом на 1 січня 2007 р. на території району проживало 25283 ос., в тому числі міського населення — 3358 ос., сільського — 21925 ос. Середня тривалість життя населення — 68 років (чоловіків — 63, жінок — 74 роки).
Станом на 1 червня 2010 р. на території району проживає 23214 ос., в тому числі міського населення — 2919 ос., сільського — 20295 ос.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 27 сільських рад, які об'єднують 54 населених пунктів та підпорядковані . Адміністративний центр — смт Оратів.
У квітні 2012 р. з обліку було зняте село Лишава.
Влада
Голова РДА: вакансія
Голови ради:
- Лошак Галина Василівна
Економіка
Промисловість
На території району розміщено два промислові підприємства: ЗАТ «Скоморошківський цукровий завод» та ВАТ «Вінницямолоко» . Потужність цукрового заводу становить 1300 тонн переробки цукросировини на добу. Планова виробнича потужність молокозаводу становить 70 тонн переробки молока на добу.
ЗАТ «Скоморошківський цукровий завод» — не функціонує декілька років (порізали на металобрухт).
Сільське господарство
При реформуванні колективних сільськогосподарських підприємств утворено та функціонує 24 сільськогосподарські виробничі кооперативи, 5 приватних (приватно-орендних) підприємств, 3 товариства з обмеженою відповідальністю, одне сільськогосподарське акціонерне товариство, діють 43 селянських-(фермерських) господарства.
Загальна земельна площа в цілому по району становить 87,2 тис. га, з них сільськогосподарські угіддя — 72,5 тис. га, в тому числі рілля — 61,6 тис. га, багаторічні насадження — 0,8 тис. га, сінокоси — 1,4 тис. га, пасовища — 8,6 тис. га. В районі вирощують пшеницю, жито, ячмінь, горох, кукурудзу, просо, гречку. З технічних культур — цукрові буряки, ярий та озимий ріпак, соняшник. 2006 року всього по району зібрано 80803 т зерна. При цьому середня врожайність склала 23,6 ц/га проти 22,6 ц/га у 2005 році. Валовий збір цукрових буряків 2006 року склав 60039 т.
Будівництво
В районі нараховується 6 організацій, що здійснюють будівельні та ремонтно-будівельні роботи, зокрема: ТОВ «Оратівагробуд», СТОВ «Агрошляхбуд», ТОВ Оратівський «Райсількомунгосп», ДП «Оратівський райавтодор», ДП «Газбуд» та Оратівське управління газового господарства. Власними силами цих підприємств 2006 року виконано робіт у діючих цінах на суму 2760,1 тис. грн.
2006 року на будівництво та ремонт доріг використано 1652 тис. грн. Протягом року за рахунок різних джерел фінансування, включаючи кошти населення, введено в дію 45,7 км газових мереж.
2006 року здійснювалося першочергове спрямування бюджетних коштів на пускові та найважливіші об'єкти соціально-культурного призначення з високим рівнем будівельної готовності. Зокрема, за рахунок державних коштів продовжувалось будівництво газопроводу-відводу до с. Новоживотів. Кошти, виділені в сумі 336 тис. грн., освоєні в повному обсязі.
2006 року район отримав з Державного бюджету субвенції на соціально-економічний розвиток в обсязі 149,2 тис. грн. Зокрема, 49,2 тис. грн. — на реконструкцію водопроводу та водонапірної башти в смт Оратів, 100 тис. грн. — на капітальний ремонт сільської школи в с. Фронтівка. Всі кошти освоєні в повному обсязі.
Транспорт
Територією району проходять такі автошляхи: Р17, Т 0223, Т 0228 та Т 0606.
Залізнична станція Оратів в однойменному селі та зупинні пункти , Підвисоке і Фронтівка.
Соціальна сфера
В районі функціонує 31 загальноосвітня школа, де навчається 3381 учень, 14 дошкільних установ, в яких виховується 457 дітей та 2 школи-сад. Працюють дитячо-юнацька спортивна школа, будинок дитячої творчості, музична школа.
Для занять фізичною культурою і спортом в районі функціонує стадіон в смт Оратів, 11 футбольних полів, 18 спортивних залів, 32 спортмайданчики, 8 спортивних кімнат.
Медичне обслуговування населення району здійснюють центральна районна лікарня, одна дільнична лікарня в с. Медівка, чотири амбулаторно-поліклінічних заклади, в тому числі три амбулаторії сімейної медицини, 34 фельдшерсько-акушерських пункти, лікарня соціальної допомоги в с. Фронтівка на 10 ліжок. Мережа лікарняних закладів нараховує 135 ліжок. Забезпеченість лікарями по району на 10000 жителів становить 20 лікарів. Функціонує п'ять аптек та 23 аптечні пункти.
Мережа закладів культури нараховує 41 клубну установу, при яких працює 147 гуртків народної творчості і 78 народних колективів, 35 бібліотек, 3 музеї, один з яких — державний, два — громадські. На території району знаходиться 113 пам'яток історії та культури.
Станом на 01.01.2007 року на обліку в районному управлінні Пенсійного Фонду перебуває 8894 пенсіонери. Частка пенсіонерів від загальної кількості населення становить 35,2 %.
Релігія
У районі зареєстровано 59 релігійних об'єднань шести конфесій, з них: -Української православної церкви Київського патріархату — 28 -Української православної церкви Московського патріархату — 14, -Євангелістів християн-баптистів — 8, -Православної Євангельської апокаліптичної церкви — 4, -Адвентистів сьомого дня — 3. -Римо-католиків; -1 В районному центрі функціонують 7 релігійних громад. У 13 населених пунктах немає релігійних об'єднань.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Оратівського району були створені 43 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 77,65% (проголосували 13 501 із 17 386 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 62,31% (8 412 виборців); Юлія Тимошенко — 20,97% (2 831 виборців), Олег Ляшко — 7,05% (952 виборців), Анатолій Гриценко — 3,26% (440 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,67%.
Пам'ятки
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розпорядження Президента України від 28 травня 2020 року № 375/2020-рп «Про призначення O.Чугункіна головою Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області»
- . Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
- Постанова ВУЦВК № 309 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 109 від 27 березня 1925 «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Поділля»
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 238 від 3 червня 1925 «Про скасування Гайсинської Округи на Поділлі й зміни адміністраційно-територіяльного поділу Поділля й Київщини»
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 270 від 17 червня 1925 «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля»
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
- Постанова ВУЦВК № 28 від 9 лютого 1932 «Про утворення областей на території УСРР» (затверджена постановою ЦВК СРСР від 27.02.1932)
- Постанова ВУЦВК № 170 від 15 жовтня 1932 року «Про утворення Чернігівської области»
- Постанова ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 року «Про поділ Харківської області на Харківську і Полтавську, Київської — на Київську і Житомирську, Вінницької — на Вінницьку і Кам'янець-Подільську та Одеської на Одеську і Миколаївську області»(рос.)
- Указ Президії Верховної Ради УРСР № 10/9 від 30 грудня 1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР № 2н-06 від 4 січня 1965 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7 грудня 1979 № 5371-IX «Про утворення нових районів Української РСР»
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 23 Листопада 2020.
- Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Вінницька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 9 жовтня 2023.
- Адміністративно-територіальний устрій Оратівського району на сайті Верховної Ради України
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 26 березня 2016.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оратівський район |
- Офіційний сайт Оратівської районної державної адміністрації
- Оратівський район[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ora tivskij rajo n kolishnyaadministrativna odinicya u Vinnickij oblasti Ukrayini Administrativnij centr smt Orativ Teritoriya rajonu stanovit 872 km Naselennya stanovit 20 793 zhiteliv 01 01 2018 Orativskij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Vinnicka oblastOsnovni daniKrayina SRSR USRR UkrayinaOblast Vinnicka oblastKod KOATUU 0523100000Utvorenij 1979Likvidovanij 17 lipnya 2020Naselennya 20 793 01 01 2018 Plosha 870 km Gustota 23 9 osib km Tel kod 380 4330Poshtovi indeksi 22600 22661Naseleni punkti ta radiRajonnij centr smt OrativSelishni radi 1Silski radi 27Smt 1Sela 50Selisha 3Rajonna vladaGolova radi Loshak Galina VasilivnaGolova RDA Chugunkin Oleg PavlovichVebstorinka Orativska RDA Orativska rajonna radaAdresa 22600 Vinnicka oblast Orativskij rajon smt Orativ vul Geroyiv Majdanu 78MapaOrativskij rajon u VikishovishiGeografiyaRajon roztashovanij u lisostepovij zoni Ukrayini v pivnichno shidnij chastini Vinnickoyi oblasti Mezhuye z Pogrebishenskim Lipoveckim Illineckim rajonami Vinnichchini ta z Kiyivskoyu i Cherkaskoyu oblastyami Pogrebishenskij rajonLipoveckij rajon Kiyivska oblast Tetiyivskij rajon Illineckij rajon Illineckij rajon Cherkaska oblast Monastirishenskij rajon Do jogo skladu vhodit smt Orativ yake viddalene vid oblasnogo centru na 90 km i na 180 km vid Kiyeva 12 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Orativ V skladi rajonu 54 silskih naselenih punkti Korisni kopalini granit bure vugillya torf pisok glina Za geologorozviduvalnimi danimi bilya sela Yakimivka znahodyatsya pokladi titano cirkoniyevoyi sirovini Klimat rajonu pomirno kontinentalnij serednya temperatura 6 80S grunti gliboki ta opidzoleni chornozemi Najbilshi richki i Roska basejn Dnipra ta Girskij Tikich basejn Pivdennogo Bugu Lisovi ploshi stanovlyat blizko 5000 ga Perevazhayut dubovo grabovi lisi IstoriyaOrativ zgaduyetsya vpershe u materialah Vilenskogo sejmu 1448 roku Naselennyu Oratova yak i vsogo Podillya dovodilos vidbivati grabizhnicki napadi sultanskoyi Turechchini Krimskih tatar Najbilsh spustoshuyuchimi buli napadi 1562 1566 1568 1575 1589 rokiv Pid chas vizvolnoyi borotbi ukrayinskogo narodu 1648 1654 rr na teritoriyi teperishnogo rajonu perebuvav Getman Ukrayini Bogdan Hmelnickij u 1649 1651 1653 rokah U seli Starij Zhivotiv 1648 roku bulo sformovano Zhivotivskij Kozackij polk Po teritoriyi ninishnogo rajonu prohodili gajdamacki zagoni Maksima Zaliznyaka ta Ivana Gonti v chasi Koliyivshini 1768 r Z 1672 po 1699 rik Orativskij kraj perebuvav pid vladoyu stvorenogo turkami Sarmatskogo knyazivstva 1793 roku vnaslidok peredilu Polshi Orativ uvijshov do skladu Rosijskoyi imperiyi 1811 roku Orativ oderzhav status mista Z drugoyi polovini XIX st Orativ centr Orativskoyi volosti Lipoveckogo povitu Orativskij rajon utvorenij 7 bereznya 1923 roku z centrom v Oratovi u skladi Umanskoyi okrugi Kiyivskoyi guberniyi z Orativskoyi Pidvisochanskoyi i Zhadanivskoyi volostej 27 bereznya 1925 roku sela Parhomivka Talalayivka i Hrinivka peredani do Dashivskogo rajonu Gajsinskoyi okrugi priyednani Osichnivska j Rozhichnivska silradi Pliskivskogo rajonu Berdichivskoyi okrugi priyednana Sologubivska sil rada Illineckogo rajonu Berdichivskoyi okrugi Dankivska Dubrovicka i Pariyivska silradi peredani do Illineckogo rajonu Berdichivskoyi okrugi selo Stupki peredane do skladu Talnivskogo rajonu 3 chervnya 1925 Zhadanivska Kontalinska Koshlanska i Yastrubinska silradi perejshli u sklad Dashivskogo rajonu vklyuchenogo u sklad Vinnickoyi okrugi 17 chervnya 1925 priyednani Bugayivska St Zhivotivska Nov Zhivotivska i Yakimivska silradi Pliskivskogo rajonu Berdichivskoyi okrugi a takozh V Rostovska Medivska Mervinska Chagivska i Volodimirska silradi Illineckogo rajonu vklyuchenogo u sklad Vinnickoyi okrugi Pislya likvidaciyi okrug 15 veresnya 1930 rajoni peredani v pryame pidporyadkuvannya USRR 27 lyutogo 1932 uvijshov do novostvorenoyi Vinnickoyi oblasti 15 zhovtnya 1932 perechislenij do Kiyivskoyi oblasti 22 veresnya 1937 perechislenij do Vinnickoyi oblasti 30 grudnya 1962 likvidovanij teritoriya perejshla do Lipoveckogo rajonu 5 lyutogo 1965 teritoriya perejshla do Illineckogo rajonu 7 grudnya 1979 Orativskij rajon utvorenij znovu v skladi Balabanivskoyi Zhivotivskoyi Zarudyanskoyi Koshlanivskoyi Lopatinskoyi Novozhivotivskoyi Orativskoyi Osichnyanskoyi Rozhichnyanskoyi Sabarivskoyi Strizhakivskoyi Frontivskoyi Yablunovickoyi silrad Illineckogo rajonu Velikorostivskoyi Ochitkivskoyi Chagivskoyi silrad Lipoveckogo rajonu Skomoroshkivskoyi Chernyavskoyi Chovnovickoyi silrad Pogrebishenskogo rajonu NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 12 209 2732 1373 3589 2838 1630 47Zhinki 15 047 2573 1378 3388 3652 3722 334Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki47 85 334 109 80 84 458 352 75 79 1066 578 70 74 1220 591 65 69 978 1005 60 64 1514 551 55 59 808 638 50 54 665 644 45 49 665 867 40 44 757 962 35 39 864 947 30 34 907 813 25 29 860 673 20 24 668 700 15 20 710 1068 10 14 984 930 5 9 881 734 0 4 708 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 26982 98 78 rosiyani 214 0 78 bilorusi 40 0 15 moldovani 20 0 07 gruzini 10 0 04 inshi 48 0 18 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 27068 99 10 rosijska 202 0 74 biloruska 14 0 05 moldovska 12 0 04 inshi 18 0 07 Stanom na 1 sichnya 2007 r na teritoriyi rajonu prozhivalo 25283 os v tomu chisli miskogo naselennya 3358 os silskogo 21925 os Serednya trivalist zhittya naselennya 68 rokiv cholovikiv 63 zhinok 74 roki Stanom na 1 chervnya 2010 r na teritoriyi rajonu prozhivaye 23214 os v tomu chisli miskogo naselennya 2919 os silskogo 20295 os Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Orativskogo rajonu Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 1 selishnu radu ta 27 silskih rad yaki ob yednuyut 54 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Administrativnij centr smt Orativ U kvitni 2012 r z obliku bulo znyate selo Lishava VladaGolova RDA vakansiya Golovi radi Loshak Galina VasilivnaEkonomikaPromislovist Na teritoriyi rajonu rozmisheno dva promislovi pidpriyemstva ZAT Skomoroshkivskij cukrovij zavod ta VAT Vinnicyamoloko Potuzhnist cukrovogo zavodu stanovit 1300 tonn pererobki cukrosirovini na dobu Planova virobnicha potuzhnist molokozavodu stanovit 70 tonn pererobki moloka na dobu ZAT Skomoroshkivskij cukrovij zavod ne funkcionuye dekilka rokiv porizali na metalobruht Silske gospodarstvo Pri reformuvanni kolektivnih silskogospodarskih pidpriyemstv utvoreno ta funkcionuye 24 silskogospodarski virobnichi kooperativi 5 privatnih privatno orendnih pidpriyemstv 3 tovaristva z obmezhenoyu vidpovidalnistyu odne silskogospodarske akcionerne tovaristvo diyut 43 selyanskih fermerskih gospodarstva Zagalna zemelna plosha v cilomu po rajonu stanovit 87 2 tis ga z nih silskogospodarski ugiddya 72 5 tis ga v tomu chisli rillya 61 6 tis ga bagatorichni nasadzhennya 0 8 tis ga sinokosi 1 4 tis ga pasovisha 8 6 tis ga V rajoni viroshuyut pshenicyu zhito yachmin goroh kukurudzu proso grechku Z tehnichnih kultur cukrovi buryaki yarij ta ozimij ripak sonyashnik 2006 roku vsogo po rajonu zibrano 80803 t zerna Pri comu serednya vrozhajnist sklala 23 6 c ga proti 22 6 c ga u 2005 roci Valovij zbir cukrovih buryakiv 2006 roku sklav 60039 t Budivnictvo V rajoni narahovuyetsya 6 organizacij sho zdijsnyuyut budivelni ta remontno budivelni roboti zokrema TOV Orativagrobud STOV Agroshlyahbud TOV Orativskij Rajsilkomungosp DP Orativskij rajavtodor DP Gazbud ta Orativske upravlinnya gazovogo gospodarstva Vlasnimi silami cih pidpriyemstv 2006 roku vikonano robit u diyuchih cinah na sumu 2760 1 tis grn 2006 roku na budivnictvo ta remont dorig vikoristano 1652 tis grn Protyagom roku za rahunok riznih dzherel finansuvannya vklyuchayuchi koshti naselennya vvedeno v diyu 45 7 km gazovih merezh 2006 roku zdijsnyuvalosya pershochergove spryamuvannya byudzhetnih koshtiv na puskovi ta najvazhlivishi ob yekti socialno kulturnogo priznachennya z visokim rivnem budivelnoyi gotovnosti Zokrema za rahunok derzhavnih koshtiv prodovzhuvalos budivnictvo gazoprovodu vidvodu do s Novozhivotiv Koshti vidileni v sumi 336 tis grn osvoyeni v povnomu obsyazi 2006 roku rajon otrimav z Derzhavnogo byudzhetu subvenciyi na socialno ekonomichnij rozvitok v obsyazi 149 2 tis grn Zokrema 49 2 tis grn na rekonstrukciyu vodoprovodu ta vodonapirnoyi bashti v smt Orativ 100 tis grn na kapitalnij remont silskoyi shkoli v s Frontivka Vsi koshti osvoyeni v povnomu obsyazi TransportTeritoriyeyu rajonu prohodyat taki avtoshlyahi R17 T 0223 T 0228 ta T 0606 Zaliznichna stanciya Orativ v odnojmennomu seli ta zupinni punkti Pidvisoke i Frontivka Socialna sferaV rajoni funkcionuye 31 zagalnoosvitnya shkola de navchayetsya 3381 uchen 14 doshkilnih ustanov v yakih vihovuyetsya 457 ditej ta 2 shkoli sad Pracyuyut dityacho yunacka sportivna shkola budinok dityachoyi tvorchosti muzichna shkola Dlya zanyat fizichnoyu kulturoyu i sportom v rajoni funkcionuye stadion v smt Orativ 11 futbolnih poliv 18 sportivnih zaliv 32 sportmajdanchiki 8 sportivnih kimnat Medichne obslugovuvannya naselennya rajonu zdijsnyuyut centralna rajonna likarnya odna dilnichna likarnya v s Medivka chotiri ambulatorno poliklinichnih zakladi v tomu chisli tri ambulatoriyi simejnoyi medicini 34 feldshersko akusherskih punkti likarnya socialnoyi dopomogi v s Frontivka na 10 lizhok Merezha likarnyanih zakladiv narahovuye 135 lizhok Zabezpechenist likaryami po rajonu na 10000 zhiteliv stanovit 20 likariv Funkcionuye p yat aptek ta 23 aptechni punkti Merezha zakladiv kulturi narahovuye 41 klubnu ustanovu pri yakih pracyuye 147 gurtkiv narodnoyi tvorchosti i 78 narodnih kolektiviv 35 bibliotek 3 muzeyi odin z yakih derzhavnij dva gromadski Na teritoriyi rajonu znahoditsya 113 pam yatok istoriyi ta kulturi Stanom na 01 01 2007 roku na obliku v rajonnomu upravlinni Pensijnogo Fondu perebuvaye 8894 pensioneri Chastka pensioneriv vid zagalnoyi kilkosti naselennya stanovit 35 2 ReligiyaU rajoni zareyestrovano 59 religijnih ob yednan shesti konfesij z nih Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Kiyivskogo patriarhatu 28 Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu 14 Yevangelistiv hristiyan baptistiv 8 Pravoslavnoyi Yevangelskoyi apokaliptichnoyi cerkvi 4 Adventistiv somogo dnya 3 Rimo katolikiv 1 V rajonnomu centri funkcionuyut 7 religijnih gromad U 13 naselenih punktah nemaye religijnih ob yednan Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Orativskogo rajonu buli stvoreni 43 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 77 65 progolosuvali 13 501 iz 17 386 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 62 31 8 412 viborciv Yuliya Timoshenko 20 97 2 831 viborciv Oleg Lyashko 7 05 952 viborciv Anatolij Gricenko 3 26 440 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 67 Pam yatkiPam yatki arhitekturi Orativskogo rajonu Pam yatki istoriyi Orativskogo rajonu Pam yatki monumentalnogo mistectva Orativskogo rajonu Pam yatki arheologiyi Orativskogo rajonuPrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 28 travnya 2020 roku 375 2020 rp Pro priznachennya O Chugunkina golovoyu Orativskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Vinnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 8 grudnya 2020 Postanova VUCVK 309 vid 7 bereznya 1923 Pro administrativno teritoriyalnij podil Kiyivshini Postanova VUCVK i RNK USRR 109 vid 27 bereznya 1925 Pro zmini v administracijno teritoriyalnomu podili Kiyivshini j Podillya Postanova VUCVK i RNK USRR 238 vid 3 chervnya 1925 Pro skasuvannya Gajsinskoyi Okrugi na Podilli j zmini administracijno teritoriyalnogo podilu Podillya j Kiyivshini Postanova VUCVK i RNK USRR 270 vid 17 chervnya 1925 Pro administracijno teritoriyalne perekonstruyuvannya Berdichivskoyi j sumizhnih z neyu okrug Kiyivshini Volini j Podillya Postanova VUCVK i RNK USRR 225 vid 2 veresnya 1930 Pro likvidaciyu okrug ta perehid na dvostupnevu sistemu upravlinnya Postanova VUCVK 28 vid 9 lyutogo 1932 Pro utvorennya oblastej na teritoriyi USRR zatverdzhena postanovoyu CVK SRSR vid 27 02 1932 Postanova VUCVK 170 vid 15 zhovtnya 1932 roku Pro utvorennya Chernigivskoyi oblasti Postanova CVK SRSR vid 22 veresnya 1937 roku Pro podil Harkivskoyi oblasti na Harkivsku i Poltavsku Kiyivskoyi na Kiyivsku i Zhitomirsku Vinnickoyi na Vinnicku i Kam yanec Podilsku ta Odeskoyi na Odesku i Mikolayivsku oblasti ros Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 10 9 vid 30 grudnya 1962 Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 2n 06 vid 4 sichnya 1965 Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 7 grudnya 1979 5371 IX Pro utvorennya novih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 23 Listopada 2020 Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Vinnicka oblast osib Region Nacionalnist Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu Procitovano 9 zhovtnya 2023 Administrativno teritorialnij ustrij Orativskogo rajonu na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Procitovano 26 bereznya 2016 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Orativskij rajonOficijnij sajt Orativskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Orativskij rajon nedostupne posilannya z lipnya 2019