Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Су́мська́ о́бласть (Сумщина) — область у північно-східній частині України; охоплює частини Середньоруської височини та Придніпровської низовини. Утворена 10 січня 1939 року. Центр — місто Суми. Межує з Харківською та Полтавською областю на півдні, Чернігівською на заході, Курською та Білгородською областями Російської Федерації на сході та Брянською Російської Федерації на півночі.
| Сумська область | |
|---|---|
 |  |
| Герб Сумської області | Прапор Сумської області |
 | |
| Основні дані | |
| Прізвисько: | Сумщина, Слобожанщина Сіверщина |
| Країна: |  Україна |
| Утворена: | 10 січня 1939 року |
| Код КАТОТТГ: | UA59000000000057109 |
| Населення: | 1 035 772 |
| Площа: | 23834 км² |
| Густота населення: | 43,4 осіб/км² |
| Телефонні коди: | +380-542 |
| Обласний центр: | Суми |
| Райони: | 5 |
| Громади: | 51 |
| Міста: обласного значення | 7 8 |
| Райони в містах: | 2 |
| Смт: | |
| Села: | 1434 |
| Селища: | 77 |
| Селищні ради: | 20 |
| Сільські ради: | 384 |
| Номери автомобілів: |  BM, HM |
| Інтернет-домени: | sumy.ua; sm.ua |
 | |
| Обласна влада | |
| Рада: | Сумська обласна рада |
| Голова ради: | Федорченко Віктор Михайлович |
| Голова ОДА: | Артюх Володимир Миколайович |
| Вебсторінка: | Сумська ОДА, Сумська облрада |
| Адреса: | 40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2 |
| Мапа | |
| Сумська область у Вікісховищі | |
Площа 23,8 тис. км², населення — 1164,6 тис. мешканців, у тому ч. 783 978 (66,7 %), міського і 380 641 сільського на 1 жовтня 2010 року (1975 — 1452 000 мешканців, у тому числі 696 тис. міського і 756 000 сільського). Нац. склад за переписом 2001: українців — 88,8 %, росіян — 9,4 %, інші — 1,8 %. 15 міст, 77 селищ, 1 677 сіл; 5 районів, 51 громаду.
Географія
Сумська область розташована у північно-східній частині Лівобережної України. Найвища точка області — 246,2 м над рівнем моря.
На півночі та сході область межує із Брянською, Курською та Білгородською областями Російської Федерації — довжина державного кордону з Російською Федерацією 563,8 км. На кордоні розташовані три пункти пропуску залізничного транспорту (Волфіне, Пушкарне, Зернове) та п'ять — автомобільного (Бачівськ, Катеринівка, Рижівка, Юнаківка, Велика Писарівка).
Областю проходять декілька транспортних коридорів: E38.
На півдні, сході та заході Сумщина межує із Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України. Відстань від обласного центра до Києва 350 км.
Північна частина області лежить у межах Новгород-Сіверського Полісся, південна — належить до лісостепової зони.
Річки Сумської області належать до басейну Дніпра і здебільшого є його лівими притоками. Найзначніші з них — Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла. У долинах річок — численні озера-стариці і болота; багато штучних ставків.
Природа
Клімат помірно континентальний. Зима прохолодна, літо не спекотне. Середня температура липня +19 °C, січня −7,5 °C. Максимум опадів випадає влітку у вигляді дощів. Середньорічна їх кількість становить від 550 до 700 мм.
Природно-рекреаційний потенціал області значний: лісами та чагарниками зайнято 17 % території. У північних районах переважають мішані ліси (сосна, дуб, береза), у центральних районах — острівні ліси (липа, клен, ясен), трапляються дубові гаї. За винятком ділянки цілинного степу «Михайлівська цілина» (входить до Українського степового заповідника), усі степові простори розорані. Баси — кліматичний курорт лісостепової зони, розташований за 7 км від Сум на великому масиві хвойно-листяних лісів уздовж р. Псел. На території області розташовано багато об'єктів і територій природно-заповідного фонду, як от «Михайлівська цілина», заказники, дендропарк, заповідні урочища (див. також Лісові ресурси Сумської області).
Історія
Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. років тому. В V-III тис. до н. е. територія області була заселена ураломовними мисливсько-рибальськими племенами. Сумщина належала до ареалу гребінцевої кераміки (стоянки Погорілівка, Мис Очкинський та інші). Спосіб життя культур кам'яної доби в основному ґрунтувався на полюванні та рибальстві. З кінця ІІІ початку І тис. до н. е. на території Сумщини жили землеробсько-скотарські племена. На берегах Сейму, Сули, Ворскли та Псла виявлено понад 70 городищ, поселень та курганних могильників.
Починаючи з перших століть до н. е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали ранні слов'янські племена. В VII—X ст. всю територію сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сіверян. Тривалий процес соціально-економічного розвитку східних слов'ян зумовив формування феодальних відносин і утворення однієї з наймогутніших держав свого часу — Київської Русі, про велич і могутність якої Михайло Грушевський писав: «На кінець IX ст. уже багато земель до Києва належало, київським князям дань давало — не тільки українські, а й інші, аж під теперішній Петербург та Москву».
До Київської Русі входили і землі сучасної Сумщини. Розташований на кордоні зі степом край, незважаючи на постійні напади кочівників, був порівняно густо заселений. На території області відомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильників. Крім невеликих поселень, існували й великі міста, про які розповідають давньоруські літописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухів, . Територія Сумщини була ареною запеклих міжкнязівських війн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальні міжусобиці, половці посилили натиск на руські землі. Сумському краю, його людям, подвигам і славі, помилкам і поразкам присвячено найвидатнішу пам'ятку Київської Русі — «Слово о полку Ігоревім».
На початку 20-х років XIII ст. зі сходу насунули монголо-татарські орди. Велич і могутність змінилася занепадом і пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. край входив до складу Великого князівства Литовського, Річі Посполитої. В роки Визвольної війни і до смерті гетьмана Хмельницького існувала українська держава, до складу якої входила і територія Сумщини, а саме: Глухівщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пізніше ці землі ввійшли до складу Гетьманської України, а південно-східна частина належала Слобожанщині. Великими містами були Глухів, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми.
Землями Сумщини проходило військо гетьмана Івана Виговського. Саме тут, під Конотопом, відбулась знаменита Конотопська битва, в якій українська армія перемогла російську. В 1708–1709 рр. населення Сумщини опинилось в центрі Великої Північної війни між арміями Карла XII та Петра I. Трагедія народу полягає в тому, що частина громадян підтримала гетьмана, інші — царя, а це призвело до численних репресій, жертв, страт. Саме в Лебедині були страчені прибічники гетьмана Мазепи, в Сумах проголошено маніфест із засудженням Мазепи. Після руйнування гетьманської столиці Батурина столицею Гетьманської України став Глухів.
Після скасування Катериною II в 1764 р. гетьманської влади на Лівобережжі та в 1765 р. полкового устрою і самоврядування в Слобідській Україні на Сумщину було поширено адміністративно-територіальний поділ Російської імперії, а потім, за винятком короткого періоду з 1917 р. до початку 1919 р., коли знову відродилась українська державність, — тоталітарної радянської соціалістичної держави.
З другої чверті XIX ст. широкого розвитку набуло цукроваріння. Сумський повіт за кількістю розташованих на його території заводів займав друге місце в Україні, а Суми називали цукровою столицею. В створеному в 1897 році цукровому синдикаті провідна роль належала цукрозаводчикам Сумщини — Харитоненку i Терещенку.
Сумська область створена 10 січня 1939. До її складу ввійшли 12 районів Харківської області (Білопільський, Великописарівський, Грунський, Краснопільський, Лебединський, Миропільський, Охтирський, Сумський, Тростянецький, Улянівський, Хотінський, Штепівський), 17 районів Чернігівської області (Буринський, Глинський, Глухівський, Дубов'язівський, Конотопський, Кролевецький, Недригайлівський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Смелівський, Талалаївський, Хильчицький, Червоний, Шалигинський, Шосткинський, Ямпільський) та 2 райони Полтавської області (Липоводолинський, Синівський).
У 2020 році в результаті територіальної реформи в області було укрупнено райони, із 18 районів було створено 5 більших районів.
Адміністративно-територіальний устрій
Загальна інформація
Адміністративний центр області — місто Суми.
У складі області:
- районів — 5;
- районів у містах — 2;
- територіальних громад — 51, в тому числі:
- міських громад — 15;
- селищних громад — 15;
- сільських громад — 21.
Райони
| Назва | Герб | Адмін. центр | Населення (тис. ос.) | На мапі | Адмін. устрій |
|---|---|---|---|---|---|
| Конотопський |  | Конотоп | 204,2 |  | Адм. устрій |
| Охтирський |  | Охтирка | 125,6 |  | Адм. устрій |
| Роменський |  | Ромни | 113,7 |  | Адм. устрій |
| Сумський |  | Суми | 449,4 |  | Адм. устрій |
| Шосткинський |  | Шостка | 188,5 |  | Адм. устрій |
Райони у містах
| № | Район | Входження |
|---|---|---|
| 1 | Зарічний | м. Суми |
| 2 | Ковпаківський | м. Суми |
Ліквідовані райони
Демографія
Найбільші населені пункти
за даними Держкомстату (2017) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад
Національний склад населення Сумської області станом на 2001 рік:
| № | Національність | Кількість осіб | % |
|---|---|---|---|
| 1 | Українці | 1 152 034 | 88,84 % |
| 2 | Росіяни | 121 655 | 9,38 % |
| 3 | Білоруси | 4 320 | 0,33 % |
| 4 | Цигани | 1 377 | 0,11 % |
| 5 | Вірмени | 1 183 | 0,09 % |
| 6 | Молдовани | 778 | 0,06 % |
| 7 | Євреї | 762 | 0,06 % |
| 8 | Азербайджанці | 569 | 0,04 % |
| 9 | Татари | 435 | 0,03 % |
| 10 | Грузини | 424 | 0,03 % |
| 11 | Інші | 13 226 | 1,02 % |
| Разом | 1 296 763 | 100,00 % |
Злочинність
Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 77,8 злочинів, з них 31,2 тяжких та особливо тяжких.
Цікаві факти
- На території області знаходиться 13 лижних баз, тоді як на Івано-Франківщині — лише 6.
- Саме Сумщина дала найбільше призерів Зимових Олімпійських ігор та Чемпіонатів світу з біатлону.
Особистості, уродженці
- Адамцевич Євген Олександрович (1 січня 1904, Солониця (тепер Лубенський район, Полтавська область) — 19 листопада 1972, Бахчисарай) — сліпий бандурист, віртуозний виконавець українських народних історичних пісень, автор «Запорозького маршу».
- Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (справжнє прізвище: Давидов; 5 серпня 1899, Засулля — 8 травня 1984, Київ) — український письменник, перекладач.
- Багряний Іван Павлович (1906, Охтирка — 1963, Новий Ульм, ФРН) — український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч.
- Безпалий Гнат Іванович — член Української Центральної Ради.
- Березовський Максим Созонтович (1745 — 1777) — український композитор, диригент, співак.
- Білинник Петро Сергійович (14 жовтня 1906, Охтирка — 14 жовтня 1998, Київ) — український радянський оперний і камерний співак (ліричний тенор).
- Бортнянський Дмитро Степанович (1751 — 1825) — український композитор, співак і диригент.
- Грабовський Павло́ Арсе́нович (нар. 30 серпня (11 вересня) 1864, Пушкарне (нині Грабовське) — 29 листопада (12 грудня) 1902, Тобольськ) — український поет, лірик, публіцист, перекладач, яскравий представник української інтелігенції, яка в умовах самодержавної Російської імперії вела боротьбу за національну свободу України, тісно пов'язану з рухом за соціальне визволення.
- Голубничий Володимир Степанович (2 червня 1936, Суми — 16 серпня 2021, там само) — український легкоатлет, який спеціалізувався в ходьбі, олімпійський чемпіон, рекордсмен світу. Почесний громадянин Сум.
- Остап Вишня (Губенко Павло Михайлович); (31 жовтня (13 листопада) 1889, хутір Чечва, Полтавська губернія, нині Охтирський район Сумської області — 28 вересня 1956, Київ) — український письменник, новеліст, класик сатиричної прози ХХ ст.
- Гусєв Олег Анатолійович (нар. 1983) — український футболіст, гравець збірної України з футболу.
- Гмиря Борис Романович (1903, Лебедин — 1969, Київ) — український оперний і камерний співак (бас).
- Довгий Іван Григорович (1889 — 1937) — член Української Центральної Ради.
- Жаботинський Леонід Іванович (28 січня 1938, с. Успенка, нині у межах смт. Краснопілля Сумської області — 14 січня 2016, Запоріжжя, Україна) — український радянський спортсмен, важкоатлет, дворазовий абсолютний олімпійський чемпіон з важкої атлетики в суперважкій ваговій категорії (1964, 1968), чотириразовий чемпіон світу (1964—66, 1968) і дворазовий чемпіон Європи (1966, 1968), неодноразовий рекордсмен світу (1963—1974), П'ятиразовий чемпіон СРСР, прапороносець команди СРСР на відкритті Олімпійських Ігор 1968 року і закритті Олімпійських Ігор 1964 і 1968 років.
- Заболотний Іван Петрович (нар. 1949) — український хоровий диригент, Заслужений діяч мистецтв України, професор.
- Зубрилова (Огурцова) Олена Миколаївна (25 лютого 1973, Шостка) — українська та білоруська біатлоністка.
- Йоффе Абрам Федорович (29 жовтня 1880, Ромни — 14 жовтня 1960, Ленінград) — російський і радянський фізик, знаний як «батько радянської фізики», академік (1920), віце-президент АН СРСР (1926–1929; 1942–1945).
- Коломієць Олександр Павлович (1885 — 1938) — член Української Центральної Ради.
- Пантелеймон Олександрович Куліш (26 липня (7 серпня) 1819, Вороніж — 2 (14) лютого 1897, хутір Мотронівка, нині село Оленівка) — український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, філософ історії. Активно сприяв розвиткові української літературної мови, науки, філософії, історії.
- Куц Володимир Петрович (1927, Олексине — 1975, Москва) — радянський легкоатлет-стаєр 1950-х років, дворазовий олімпійський чемпіон 1956 року у бігу на 5 та 10 км, заслужений майстер спорту СРСР (1954).
- Макаренко Антон Семенович (1 (13) березня 1888, Білопілля — 1 квітня 1939, Голіцино) — російський радянський письменник та педагог, один із засновників системи дитячо-підліткового виховання.
- Мірний Іван Іванович (* 30 серпня 1872, Самотоївка — † 17 березня 1937, Прага) — український громадсько-політичний і державний діяч, член делегації УНР на Паризькій мирній конференції.
- Мірошниченко Ігор Михайлович (1976; Лебедин) — український спортивний журналіст та політик, телеведучий, член ВО «Свобода».
- Мовчан Єгор Хомич ((1 травня) 1898, с. Велика Писарівка, тепер смт Сумської області — †22 листопада 1968, Київ) — український кобзар.
- Мойсеєнко Федір Петрович (1754, Лебедин — 1781, Москва) — перший український мінералог.
- Михайличенко Олег Володимирович (нар. 1952) — український педагог, доктор педагогічних наук, професор.
- Мурашко Микола Іванович (1844, Глухів — 1909, Буча) — український художник і педагог.
- Онацький Никанор Харитонович (1874–1937), Хоменкове (Роменський район), живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею.
- Роговцева Ада Миколаївна (1937, Глухів) — українська акторка театру та кіно.
- Розумовський Андрій Кирилович (1752—1836) — граф, пізніше князь, дипломат.
- Сулизь Панас Харитонович («Батуринець») (1890—1944) — член Української Центральної Ради.
- Тимошенко Степан Прокопович (23 грудня 1878, с.Шпотівка — 29 травня 1972, Вупперталь, ФРН) — вчений у галузі механіки.
- Тищенко Костянтин Миколайович (1941, Глухів) — український мовознавець, педагог, перекладач.
- [ru] (1939, Харків) — письменник, сценарист і прозаїк, публіцист, співробітник Радіо «Свобода» (передача «Ваши письма»). Лауреат Державної премії СРСР (1989, фільм «Архангельський мужик»). Проживає в Сумській області, в селі Рябина.
- Федорко Василь Омельянович (2 серпня 1892 — 15 травня 1977) — діяч української діаспори.
- Ханенко Варвара Ніколівна (у дівоцтві Терещенко; 1852, Глухів — 1922, Київ) — українська колекціонерка, меценатка.
- Хвильовий Микола (13 грудня 1893, Тростянець — †13 травня 1933, Харків) — український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози.
- Василь Михайлович Чечвянський (Губе́нко) (1888—1937) — письменник-гуморист родом з Полтавщини, старший брат Остапа Вишні, довголітній співредактор і секретар журналу «Червоний Перець»; член літературних організацій «Плуг» і ВУСПП; друкуватися почав на поч. 1920-х pp.
- Чечулін Дмитро Миколайович (1901, Шостка — 1981, Москва) — радянський архітектор, головний архітектор Москви (1945–1949).
- Шкловський Йосип Самуїлович (1916, Глухів — 1985, Москва) — видатний радянський астрофізик, член-кореспондент АН СРСР.
- Щоголев Яків Іванович (5 листопада 1824, Охтирка — 8 червня 1898) — український поет, представник українського романтизму.
- Ющенко Віктор Андрійович (* 1954) — український політик, 3-й Президент України.
- Ющенко Павло — український військовик, лицар Золотого хреста бойової заслуги 1 клясу.
- Яременко Василь Сергійович (1895, Рогинці — 1976) — український актор.
- Ярославський Петро Антонович (1750, Охтирка — після 1810) — перший харківський професійний архітектор.
Пам'ятки
Сусідні області
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 16 серпня 2016.
- Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 «Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі Української РСР»
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2015 по січень 2017 року
- Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 21 вересня 2011.(рос.)
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2010. Процитовано 19 березня 2014.
- В чем лидирует каждая из областей Украины [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Верменич Я. В. Сумська область [ 6 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 903. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Нарис історії Сумщини: Посіб. з іст. рідного краю для шк. серед. спец. і вищ. учбових закладів / Б. Л. Корогод, Г. І. Корогод. —Суми: Козацький вал, 1999—2000.
- Вип.1: З найдавніших часів до середини XVII ст. — 1999. — 94 с.
- Вип.2: Від середини XVII до кінця XVIII ст. — 2000. — 154 с.
- П‘ятдесят рідкісних рослин Сумщини : атлас-довідник / С. М. Панченко, В. Ю. Іванець. – Чернівці : Друк Арт, 2019. – 64 с. – .
- Скакун В. Літературна Сумщина. — К.: Муз. Україна, 1995. — 256 с.: іл.
- Слобожанщина. Письменники Сумщини : хрестоматія. Вип. 20 / [редкол.: О. Вертіль (голова) та ін.]. – Суми : Мрія-1, 2016. – 336 с. – .
- Сумщина олімпійська: "Citius, Altius, Fortius!" / О. В. Вертіль. – Суми : Мрія, 2019. – 192 с. – .
- Сумщина. Велика спадщина. Краєзнавство / за заг. ред. О. Корнієнко; авт.-упоряд. : О. І. Кисельов, О. М. Корнієнко. – Суми : Університет. кн., 2019. – 384 с.
- Краєзнавство Сумщини в контексті вивчення історичної, духовної і культурної спадщини регіону : зб. матеріалів обласної наук.-краєзнавчої конф. з он-лайн зв’язком 19 квітня 2018 р., м. Суми / уклад. О. М. Малиш. — Суми : Триторія, 2018. — 92 с. (http://ounb.sumy.ua/publish/2018/krs.pdf [ 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.])
Посилання
- Сумська обласна державна адміністрація [ 10 травня 2011 у Wayback Machine.].
- Сумська обласна рада [ 19 листопада 2011 у Wayback Machine.].
- .
- Урядовий портал України: Сумська область — інформаційна картка [ 19 травня 2009 у Wayback Machine.].
- .
- Фото регіонів: Сумська область [ 19 грудня 2010 у Wayback Machine.].
- Ветеринарія Сум і Сумської області [ 30 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 року «Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі Української РСР»
 Росія | Росія | |
 Чернігівська область |  | Росія |
 Полтавська область |  Харківська область |
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Su mska o blast Sumshina oblast u pivnichno shidnij chastini Ukrayini ohoplyuye chastini Serednoruskoyi visochini ta Pridniprovskoyi nizovini Utvorena 10 sichnya 1939 roku Centr misto Sumi Mezhuye z Harkivskoyu ta Poltavskoyu oblastyu na pivdni Chernigivskoyu na zahodi Kurskoyu ta Bilgorodskoyu oblastyami Rosijskoyi Federaciyi na shodi ta Bryanskoyu Rosijskoyi Federaciyi na pivnochi Sumska oblastGerb Sumskoyi oblasti Prapor Sumskoyi oblastiOsnovni daniPrizvisko Sumshina Slobozhanshina SivershinaKrayina UkrayinaUtvorena 10 sichnya 1939 rokuKod KATOTTG UA59000000000057109Naselennya 1 035 772Plosha 23834 km Gustota naselennya 43 4 osib km Telefonni kodi 380 542Oblasnij centr SumiRajoni 5Gromadi 51Mista oblasnogo znachennya rajonnogo znachennya 7 8Rajoni v mistah 2Smt Sela 1434Selisha 77Selishni radi 20Silski radi 384Nomeri avtomobiliv BM HMInternet domeni sumy ua sm uaOblasna vladaRada Sumska oblasna radaGolova radi Fedorchenko Viktor MihajlovichGolova ODA Artyuh Volodimir MikolajovichVebstorinka Sumska ODA Sumska oblradaAdresa 40030 m Sumi pl Nezalezhnosti 2MapaSumska oblast u Vikishovishi Plosha 23 8 tis km naselennya 1164 6 tis meshkanciv u tomu ch 783 978 66 7 miskogo i 380 641 silskogo na 1 zhovtnya 2010 roku 1975 1452 000 meshkanciv u tomu chisli 696 tis miskogo i 756 000 silskogo Nac sklad za perepisom 2001 ukrayinciv 88 8 rosiyan 9 4 inshi 1 8 15 mist 77 selish 1 677 sil 5 rajoniv 51 gromadu GeografiyaSumska oblast roztashovana u pivnichno shidnij chastini Livoberezhnoyi Ukrayini Najvisha tochka oblasti 246 2 m nad rivnem morya Na pivnochi ta shodi oblast mezhuye iz Bryanskoyu Kurskoyu ta Bilgorodskoyu oblastyami Rosijskoyi Federaciyi dovzhina derzhavnogo kordonu z Rosijskoyu Federaciyeyu 563 8 km Na kordoni roztashovani tri punkti propusku zaliznichnogo transportu Volfine Pushkarne Zernove ta p yat avtomobilnogo Bachivsk Katerinivka Rizhivka Yunakivka Velika Pisarivka Oblastyu prohodyat dekilka transportnih koridoriv E38 Na pivdni shodi ta zahodi Sumshina mezhuye iz Harkivskoyu Poltavskoyu ta Chernigivskoyu oblastyami Ukrayini Vidstan vid oblasnogo centra do Kiyeva 350 km Pivnichna chastina oblasti lezhit u mezhah Novgorod Siverskogo Polissya pivdenna nalezhit do lisostepovoyi zoni Dokladnishe Richki Sumskoyi oblasti Richki Sumskoyi oblasti nalezhat do basejnu Dnipra i zdebilshogo ye jogo livimi pritokami Najznachnishi z nih Desna Sejm Sula Psel Vorskla U dolinah richok chislenni ozera starici i bolota bagato shtuchnih stavkiv PrirodaKlimat pomirno kontinentalnij Zima proholodna lito ne spekotne Serednya temperatura lipnya 19 C sichnya 7 5 C Maksimum opadiv vipadaye vlitku u viglyadi doshiv Serednorichna yih kilkist stanovit vid 550 do 700 mm Prirodno rekreacijnij potencial oblasti znachnij lisami ta chagarnikami zajnyato 17 teritoriyi U pivnichnih rajonah perevazhayut mishani lisi sosna dub bereza u centralnih rajonah ostrivni lisi lipa klen yasen traplyayutsya dubovi gayi Za vinyatkom dilyanki cilinnogo stepu Mihajlivska cilina vhodit do Ukrayinskogo stepovogo zapovidnika usi stepovi prostori rozorani Basi klimatichnij kurort lisostepovoyi zoni roztashovanij za 7 km vid Sum na velikomu masivi hvojno listyanih lisiv uzdovzh r Psel Na teritoriyi oblasti roztashovano bagato ob yektiv i teritorij prirodno zapovidnogo fondu yak ot Mihajlivska cilina zakazniki dendropark zapovidni urochisha div takozh Lisovi resursi Sumskoyi oblasti IstoriyaZaselennya teritoriyi suchasnoyi Sumshini rozpochalosya priblizno 15 tis rokiv tomu V V III tis do n e teritoriya oblasti bula zaselena uralomovnimi mislivsko ribalskimi plemenami Sumshina nalezhala do arealu grebincevoyi keramiki stoyanki Pogorilivka Mis Ochkinskij ta inshi Sposib zhittya kultur kam yanoyi dobi v osnovnomu gruntuvavsya na polyuvanni ta ribalstvi Z kincya III pochatku I tis do n e na teritoriyi Sumshini zhili zemlerobsko skotarski plemena Na beregah Sejmu Suli Vorskli ta Psla viyavleno ponad 70 gorodish poselen ta kurgannih mogilnikiv Yuvilejna moneta NBU prisvyachena Sumskij oblasti Pochinayuchi z pershih stolit do n e vsya teritoriya suchasnoyi Sumskoyi oblasti vhodila do skladu zemel na yakih prozhivali ranni slov yanski plemena V VII X st vsyu teritoriyu suchasnoyi Sumshini naselyalo slov yanske plem ya siveryan Trivalij proces socialno ekonomichnogo rozvitku shidnih slov yan zumoviv formuvannya feodalnih vidnosin i utvorennya odniyeyi z najmogutnishih derzhav svogo chasu Kiyivskoyi Rusi pro velich i mogutnist yakoyi Mihajlo Grushevskij pisav Na kinec IX st uzhe bagato zemel do Kiyeva nalezhalo kiyivskim knyazyam dan davalo ne tilki ukrayinski a j inshi azh pid teperishnij Peterburg ta Moskvu Do Kiyivskoyi Rusi vhodili i zemli suchasnoyi Sumshini Roztashovanij na kordoni zi stepom kraj nezvazhayuchi na postijni napadi kochivnikiv buv porivnyano gusto zaselenij Na teritoriyi oblasti vidomo ponad 80 davnoruskih gorodish poselen mogilnikiv Krim nevelikih poselen isnuvali j veliki mista pro yaki rozpovidayut davnoruski litopisi Romni Vir V yahan Putivl Popash Gluhiv Teritoriya Sumshini bula arenoyu zapeklih mizhknyazivskih vijn osoblivo v 40 h rokah XII st Vikoristovuyuchi feodalni mizhusobici polovci posilili natisk na ruski zemli Sumskomu krayu jogo lyudyam podvigam i slavi pomilkam i porazkam prisvyacheno najvidatnishu pam yatku Kiyivskoyi Rusi Slovo o polku Igorevim Na pochatku 20 h rokiv XIII st zi shodu nasunuli mongolo tatarski ordi Velich i mogutnist zminilasya zanepadom i prignoblennyam V 50 60 h rokah XIV st kraj vhodiv do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo Richi Pospolitoyi V roki Vizvolnoyi vijni i do smerti getmana Hmelnickogo isnuvala ukrayinska derzhava do skladu yakoyi vhodila i teritoriya Sumshini a same Gluhivshina Konotopshina Romenshina Krolevechchina Piznishe ci zemli vvijshli do skladu Getmanskoyi Ukrayini a pivdenno shidna chastina nalezhala Slobozhanshini Velikimi mistami buli Gluhiv Krolevec Konotop Romni Putivl Sumi Zemlyami Sumshini prohodilo vijsko getmana Ivana Vigovskogo Same tut pid Konotopom vidbulas znamenita Konotopska bitva v yakij ukrayinska armiya peremogla rosijsku V 1708 1709 rr naselennya Sumshini opinilos v centri Velikoyi Pivnichnoyi vijni mizh armiyami Karla XII ta Petra I Tragediya narodu polyagaye v tomu sho chastina gromadyan pidtrimala getmana inshi carya a ce prizvelo do chislennih represij zhertv strat Same v Lebedini buli stracheni pribichniki getmana Mazepi v Sumah progolosheno manifest iz zasudzhennyam Mazepi Pislya rujnuvannya getmanskoyi stolici Baturina stoliceyu Getmanskoyi Ukrayini stav Gluhiv Pislya skasuvannya Katerinoyu II v 1764 r getmanskoyi vladi na Livoberezhzhi ta v 1765 r polkovogo ustroyu i samovryaduvannya v Slobidskij Ukrayini na Sumshinu bulo poshireno administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi a potim za vinyatkom korotkogo periodu z 1917 r do pochatku 1919 r koli znovu vidrodilas ukrayinska derzhavnist totalitarnoyi radyanskoyi socialistichnoyi derzhavi Z drugoyi chverti XIX st shirokogo rozvitku nabulo cukrovarinnya Sumskij povit za kilkistyu roztashovanih na jogo teritoriyi zavodiv zajmav druge misce v Ukrayini a Sumi nazivali cukrovoyu stoliceyu V stvorenomu v 1897 roci cukrovomu sindikati providna rol nalezhala cukrozavodchikam Sumshini Haritonenku i Tereshenku Sumska oblast stvorena 10 sichnya 1939 Do yiyi skladu vvijshli 12 rajoniv Harkivskoyi oblasti Bilopilskij Velikopisarivskij Grunskij Krasnopilskij Lebedinskij Miropilskij Ohtirskij Sumskij Trostyaneckij Ulyanivskij Hotinskij Shtepivskij 17 rajoniv Chernigivskoyi oblasti Burinskij Glinskij Gluhivskij Dubov yazivskij Konotopskij Kroleveckij Nedrigajlivskij Putivlskij Romenskij Seredino Budskij Smelivskij Talalayivskij Hilchickij Chervonij Shaliginskij Shostkinskij Yampilskij ta 2 rajoni Poltavskoyi oblasti Lipovodolinskij Sinivskij U 2020 roci v rezultati teritorialnoyi reformi v oblasti bulo ukrupneno rajoni iz 18 rajoniv bulo stvoreno 5 bilshih rajoniv Administrativno teritorialnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Sumskoyi oblasti Zagalna informaciya Administrativnij centr oblasti misto Sumi U skladi oblasti rajoniv 5 rajoniv u mistah 2 teritorialnih gromad 51 v tomu chisli miskih gromad 15 selishnih gromad 15 silskih gromad 21 Rajoni Nazva Gerb Admin centr Naselennya tis os Na mapi Admin ustrijKonotopskij Konotop 204 2 Adm ustrijOhtirskij Ohtirka 125 6 Adm ustrijRomenskij Romni 113 7 Adm ustrijSumskij Sumi 449 4 Adm ustrijShostkinskij Shostka 188 5 Adm ustrijRajoni u mistah Rajon Vhodzhennya1 Zarichnij m Sumi2 Kovpakivskij m SumiLikvidovani rajoni Dokladnishe Administrativnij ustrij Sumskoyi oblasti IstoriyaDemografiyaDokladnishe Naselennya Sumskoyi oblasti Najposhirenisha ridna mova u mistah i silradah Sumskoyi oblasti za perepisom 2001 r Najbilshi naseleni punkti Miski naseleni punkti z kilkistyu zhiteliv ponad 5 0 tisyach za danimi Derzhkomstatu 2017 Sumi 265 6 Putivl 15 8Konotop 87 6 Burin 8 8Shostka 76 6 Krasnopillya 8 2Ohtirka 48 5 Vorozhba 7 1Romni 40 5 Seredina Buda 7 1Gluhiv 33 5 Voronizh 7 0Lebedin 25 5 Svesa 6 6Krolevec 23 2 Nedrigajliv 5 5Trostyanec 20 6 Stepanivka 5 5Bilopillya 16 4 Lipova Dolina 5 2 Nacionalnij sklad Nacionalnij sklad naselennya Sumskoyi oblasti stanom na 2001 rik Nacionalnist Kilkist osib 1 Ukrayinci 1 152 034 88 84 2 Rosiyani 121 655 9 38 3 Bilorusi 4 320 0 33 4 Cigani 1 377 0 11 5 Virmeni 1 183 0 09 6 Moldovani 778 0 06 7 Yevreyi 762 0 06 8 Azerbajdzhanci 569 0 04 9 Tatari 435 0 03 10 Gruzini 424 0 03 11 Inshi 13 226 1 02 Razom 1 296 763 100 00 ZlochinnistRiven zlochinnosti za 2012 rik na 10 tis naselennya skladaye 77 8 zlochiniv z nih 31 2 tyazhkih ta osoblivo tyazhkih Cikavi faktiBlok iz 4 marok Krasa i velich Ukrayini Sumska oblast 2018 Na teritoriyi oblasti znahoditsya 13 lizhnih baz todi yak na Ivano Frankivshini lishe 6 Same Sumshina dala najbilshe prizeriv Zimovih Olimpijskih igor ta Chempionativ svitu z biatlonu Osobistosti urodzhenciAdamcevich Yevgen Oleksandrovich 1 sichnya 1904 Solonicya teper Lubenskij rajon Poltavska oblast 19 listopada 1972 Bahchisaraj slipij bandurist virtuoznij vikonavec ukrayinskih narodnih istorichnih pisen avtor Zaporozkogo marshu Antonenko Davidovich Boris Dmitrovich spravzhnye prizvishe Davidov 5 serpnya 1899 Zasullya 8 travnya 1984 Kiyiv ukrayinskij pismennik perekladach Bagryanij Ivan Pavlovich 1906 Ohtirka 1963 Novij Ulm FRN ukrayinskij poet prozayik publicist politichnij diyach Bezpalij Gnat Ivanovich chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Berezovskij Maksim Sozontovich 1745 1777 ukrayinskij kompozitor dirigent spivak Bilinnik Petro Sergijovich 14 zhovtnya 1906 Ohtirka 14 zhovtnya 1998 Kiyiv ukrayinskij radyanskij opernij i kamernij spivak lirichnij tenor Bortnyanskij Dmitro Stepanovich 1751 1825 ukrayinskij kompozitor spivak i dirigent Grabovskij Pavlo Arse novich nar 30 serpnya 11 veresnya 1864 Pushkarne nini Grabovske 29 listopada 12 grudnya 1902 Tobolsk ukrayinskij poet lirik publicist perekladach yaskravij predstavnik ukrayinskoyi inteligenciyi yaka v umovah samoderzhavnoyi Rosijskoyi imperiyi vela borotbu za nacionalnu svobodu Ukrayini tisno pov yazanu z ruhom za socialne vizvolennya Golubnichij Volodimir Stepanovich 2 chervnya 1936 Sumi 16 serpnya 2021 tam samo ukrayinskij legkoatlet yakij specializuvavsya v hodbi olimpijskij chempion rekordsmen svitu Pochesnij gromadyanin Sum Ostap Vishnya Gubenko Pavlo Mihajlovich 31 zhovtnya 13 listopada 1889 hutir Chechva Poltavska guberniya nini Ohtirskij rajon Sumskoyi oblasti 28 veresnya 1956 Kiyiv ukrayinskij pismennik novelist klasik satirichnoyi prozi HH st Gusyev Oleg Anatolijovich nar 1983 ukrayinskij futbolist gravec zbirnoyi Ukrayini z futbolu Gmirya Boris Romanovich 1903 Lebedin 1969 Kiyiv ukrayinskij opernij i kamernij spivak bas Dovgij Ivan Grigorovich 1889 1937 chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Zhabotinskij Leonid Ivanovich 28 sichnya 1938 s Uspenka nini u mezhah smt Krasnopillya Sumskoyi oblasti 14 sichnya 2016 Zaporizhzhya Ukrayina ukrayinskij radyanskij sportsmen vazhkoatlet dvorazovij absolyutnij olimpijskij chempion z vazhkoyi atletiki v supervazhkij vagovij kategoriyi 1964 1968 chotirirazovij chempion svitu 1964 66 1968 i dvorazovij chempion Yevropi 1966 1968 neodnorazovij rekordsmen svitu 1963 1974 P yatirazovij chempion SRSR praporonosec komandi SRSR na vidkritti Olimpijskih Igor 1968 roku i zakritti Olimpijskih Igor 1964 i 1968 rokiv Zabolotnij Ivan Petrovich nar 1949 ukrayinskij horovij dirigent Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini profesor Zubrilova Ogurcova Olena Mikolayivna 25 lyutogo 1973 Shostka ukrayinska ta biloruska biatlonistka Joffe Abram Fedorovich 29 zhovtnya 1880 Romni 14 zhovtnya 1960 Leningrad rosijskij i radyanskij fizik znanij yak batko radyanskoyi fiziki akademik 1920 vice prezident AN SRSR 1926 1929 1942 1945 Kolomiyec Oleksandr Pavlovich 1885 1938 chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Pantelejmon Oleksandrovich Kulish 26 lipnya 7 serpnya 1819 18190807 Voronizh 2 14 lyutogo 1897 hutir Motronivka nini selo Olenivka ukrayinskij pismennik folklorist etnograf movoznavec perekladach kritik redaktor vidavec filosof istoriyi Aktivno spriyav rozvitkovi ukrayinskoyi literaturnoyi movi nauki filosofiyi istoriyi Kuc Volodimir Petrovich 1927 Oleksine 1975 Moskva radyanskij legkoatlet stayer 1950 h rokiv dvorazovij olimpijskij chempion 1956 roku u bigu na 5 ta 10 km zasluzhenij majster sportu SRSR 1954 Makarenko Anton Semenovich 1 13 bereznya 1888 Bilopillya 1 kvitnya 1939 Golicino rosijskij radyanskij pismennik ta pedagog odin iz zasnovnikiv sistemi dityacho pidlitkovogo vihovannya Mirnij Ivan Ivanovich 30 serpnya 1872 Samotoyivka 17 bereznya 1937 Praga ukrayinskij gromadsko politichnij i derzhavnij diyach chlen delegaciyi UNR na Parizkij mirnij konferenciyi Miroshnichenko Igor Mihajlovich 1976 Lebedin ukrayinskij sportivnij zhurnalist ta politik televeduchij chlen VO Svoboda Movchan Yegor Homich 1 travnya 1898 s Velika Pisarivka teper smt Sumskoyi oblasti 22 listopada 1968 Kiyiv ukrayinskij kobzar Mojseyenko Fedir Petrovich 1754 Lebedin 1781 Moskva pershij ukrayinskij mineralog Mihajlichenko Oleg Volodimirovich nar 1952 ukrayinskij pedagog doktor pedagogichnih nauk profesor Murashko Mikola Ivanovich 1844 Gluhiv 1909 Bucha ukrayinskij hudozhnik i pedagog Onackij Nikanor Haritonovich 1874 1937 Homenkove Romenskij rajon zhivopisec poet pedagog mistectvoznavec gromadskij diyach Organizator ta direktor Sumskogo hudozhnogo muzeyu Rogovceva Ada Mikolayivna 1937 Gluhiv ukrayinska aktorka teatru ta kino Rozumovskij Andrij Kirilovich 1752 1836 graf piznishe knyaz diplomat Suliz Panas Haritonovich Baturinec 1890 1944 chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Timoshenko Stepan Prokopovich 23 grudnya 1878 s Shpotivka 29 travnya 1972 Vuppertal FRN vchenij u galuzi mehaniki Tishenko Kostyantin Mikolajovich 1941 Gluhiv ukrayinskij movoznavec pedagog perekladach ru 1939 Harkiv pismennik scenarist i prozayik publicist spivrobitnik Radio Svoboda peredacha Vashi pisma Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1989 film Arhangelskij muzhik Prozhivaye v Sumskij oblasti v seli Ryabina Fedorko Vasil Omelyanovich 2 serpnya 1892 15 travnya 1977 diyach ukrayinskoyi diaspori Hanenko Varvara Nikolivna u divoctvi Tereshenko 1852 Gluhiv 1922 Kiyiv ukrayinska kolekcionerka mecenatka Hvilovij Mikola 13 grudnya 1893 Trostyanec 13 travnya 1933 Harkiv ukrayinskij prozayik poet publicist odin z osnovopolozhnikiv porevolyucijnoyi ukrayinskoyi prozi Vasil Mihajlovich Chechvyanskij Gube nko 1888 1937 pismennik gumorist rodom z Poltavshini starshij brat Ostapa Vishni dovgolitnij spivredaktor i sekretar zhurnalu Chervonij Perec chlen literaturnih organizacij Plug i VUSPP drukuvatisya pochav na poch 1920 h pp Chechulin Dmitro Mikolajovich 1901 Shostka 1981 Moskva radyanskij arhitektor golovnij arhitektor Moskvi 1945 1949 Shklovskij Josip Samuyilovich 1916 Gluhiv 1985 Moskva vidatnij radyanskij astrofizik chlen korespondent AN SRSR Shogolev Yakiv Ivanovich 5 listopada 1824 Ohtirka 8 chervnya 1898 ukrayinskij poet predstavnik ukrayinskogo romantizmu Yushenko Viktor Andrijovich 1954 ukrayinskij politik 3 j Prezident Ukrayini Yushenko Pavlo ukrayinskij vijskovik licar Zolotogo hresta bojovoyi zaslugi 1 klyasu Yaremenko Vasil Sergijovich 1895 Roginci 1976 ukrayinskij aktor Yaroslavskij Petro Antonovich 1750 Ohtirka pislya 1810 pershij harkivskij profesijnij arhitektor Pam yatkiPam yatki istoriyi Sumskogo rajonu Pam yatki arhitekturi Sumskogo rajonu Pam yatki monumentalnogo mistectva Sumskogo rajonuSusidni oblastiPoltavska oblast Harkivska oblast Chernigivska oblastDiv takozhSumska oblasna rada Sumska oblasna derzhavna administraciyaPrimitki Arhiv originalu za 22 serpnya 2016 Procitovano 16 serpnya 2016 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 10 sichnya 1939 Pro utvorennya Sumskoyi Kirovogradskoyi ta Zaporizkoyi oblastej u skladi Ukrayinskoyi RSR Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Pri zaznachenni dinamiki narodonaselennya bralas do uvagi zmina za period z sichnya 2015 po sichen 2017 roku Vseukrayinskij perepis naselennya 2001 roku Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 21 veresnya 2011 ros Arhiv originalu za 10 kvitnya 2010 Procitovano 19 bereznya 2014 V chem lidiruet kazhdaya iz oblastej Ukrainy 17 serpnya 2016 u Wayback Machine ros Sumska oblast u sestrinskih VikiproyektahTemi u Vikidzherelah Novini u Vikinovinah Sumska oblast u Vikimandrah Sumska oblast u Vikishovishi LiteraturaVermenich Ya V Sumska oblast 6 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 903 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Naris istoriyi Sumshini Posib z ist ridnogo krayu dlya shk sered spec i vish uchbovih zakladiv B L Korogod G I Korogod Sumi Kozackij val 1999 2000 Vip 1 Z najdavnishih chasiv do seredini XVII st 1999 94 s Vip 2 Vid seredini XVII do kincya XVIII st 2000 154 s P yatdesyat ridkisnih roslin Sumshini atlas dovidnik S M Panchenko V Yu Ivanec Chernivci Druk Art 2019 64 s ISBN 617 7465 72 9 Skakun V Literaturna Sumshina K Muz Ukrayina 1995 256 s il Slobozhanshina Pismenniki Sumshini hrestomatiya Vip 20 redkol O Vertil golova ta in Sumi Mriya 1 2016 336 s ISBN 966 566 657 8 Sumshina olimpijska Citius Altius Fortius O V Vertil Sumi Mriya 2019 192 s ISBN 966 473 260 1 Sumshina Velika spadshina Krayeznavstvo za zag red O Korniyenko avt uporyad O I Kiselov O M Korniyenko Sumi Universitet kn 2019 384 s Krayeznavstvo Sumshini v konteksti vivchennya istorichnoyi duhovnoyi i kulturnoyi spadshini regionu zb materialiv oblasnoyi nauk krayeznavchoyi konf z on lajn zv yazkom 19 kvitnya 2018 r m Sumi uklad O M Malish Sumi Tritoriya 2018 92 s ISBN 978 966 97774 7 8 http ounb sumy ua publish 2018 krs pdf 26 zhovtnya 2021 u Wayback Machine PosilannyaSumska oblasna derzhavna administraciya 10 travnya 2011 u Wayback Machine Sumska oblasna rada 19 listopada 2011 u Wayback Machine Uryadovij portal Ukrayini Sumska oblast informacijna kartka 19 travnya 2009 u Wayback Machine Foto regioniv Sumska oblast 19 grudnya 2010 u Wayback Machine Veterinariya Sum i Sumskoyi oblasti 30 serpnya 2009 u Wayback Machine Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 10 sichnya 1939 roku Pro utvorennya Sumskoyi Kirovogradskoyi ta Zaporizkoyi oblastej u skladi Ukrayinskoyi RSR Rosiya Rosiya Chernigivska oblast Rosiya Poltavska oblast Harkivska oblast Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi