Солони́ця — село в Україні, в Лубенській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 1002 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Засульська сільська рада.
село Солониця | |
---|---|
Вокзал залізничної станції Солоницька | |
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Лубенський район |
Громада | Лубенська міська громада |
Основні дані | |
Населення | 1002 |
Поштовий індекс | 37577 |
Телефонний код | +380 5361 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°58′07″ пн. ш. 33°02′23″ сх. д. / 49.96861° пн. ш. 33.03972° сх. д.Координати: 49°58′07″ пн. ш. 33°02′23″ сх. д. / 49.96861° пн. ш. 33.03972° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 92 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 37552, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Засулля |
Карта | |
Солониця | |
Солониця | |
Мапа | |
Солониця у Вікісховищі |
Географія
Село Солониця знаходиться на лівому березі річки Сула, вище за течією примикає село Засулля, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село Войниха, на протилежному березі - село Терни. До села примикає озеро Солоне. Поруч проходять автомобільна дорога М03 та залізниця, станція Солоницька.
Історія
Легенда про Солоницю
На лівому березі річки Сули серед лісостепових просторів Полтавщини розкинулось село Солониця. Чарівне воно своєю природою, мальовничими краєвидами. За історичними даними, село засноване наприкінці 17 століття. Першими тут поселились козацькі роди Сахнів, Якименків, Ляшенків, Погребняків. Пізніше поселились селяни-кріпаки Шурхачі, Шматки, Микитенки. Спочатку козацькі родини поселилися на правому березі річки Солониці. Куток свій вони назвали Роп’янкою. Підземні води були надзвичайно солоними. Цю воду (ропу) використовували для приготування їжі. Річка Солониця також отримала свою назву через солоний смак води.
В селі збереглася легенда, яка по-іншому пояснює походження назви села. Старі люди говорять, що колись у селі жила вередлива пані. Якось улітку вона запросила до себе гостей на вечірку. Дуже хотілось пані здивувати своїх друзів незвичайними розвагами. Вона наказала своїм слугам засипати річку сіллю і зробити ковзанку для санчат. Все було зроблено. Пани досхочу повеселились і розважились. Але вода з тих пір у річці стала солоною.
За іншими переказами, води річки стали солоними наприкінці 16 ст. від пролитої козацької крові під час повстання під проводом С.Наливайка.
Поряд з Роп'янкою знаходиться куток Кучанка. Колись тут було пасовище для худоби, яка залишала після себе кучки гною. Коли пасовище забудували, то за ним і закріпилась назва Кучанка. Центр села називається Дворянкою. Тут раніше жили заможні селянські сім’ї, що мали свої двори, худобу, реманент для обробітку землі. От вони і започаткували назву свого кутка. Поряд з Дворянкою знаходиться куток Кочубеївка. Тут жив у 50-60 роках XX століття колгоспний активіст В.Кочубей. Люди його дуже поважали. По його смерті вулиця, на якій він жив, стала називатися Кочубеївкою. За Кочубеївкою розкинулась Новоселівка або Царина. До 60-х років XX століття землі вздовж залізничного полотна були незаселеними, цілинними. Звідси і пішла назва Царина. Згодом правління колгоспу ім. Жданова дало дозвіл колгоспникам будуватися на цих землях. З’явився новий куток, що отримав назву Новоселівка.
Понад річкою Сулою розташувалась Чернещина. Колись тут жили «чорні монахи» Мгарського Спасо-Преображенського монастиря. В основному це були монахи, яких виселили із монастиря за певні провини. Ці люди носили чорний одяг, жили в землянках, займались певним ремеслом. Згодом до них підселились незаможні селяни і куток став називатись Чернещиною. В селі була свою церква. Вона стояла в центрі, на майдані. Поруч із церквою жив священник. Його дворище було великим. Мав він і чимало землі. За його маєтностями закріпилась назва Попівка, яка збереглась і до цього часу.
Територія села згадується в селянсько-козацькому повстанні в Україні під проводом Северина Наливайко і Григорія Лободи.
Посилення феодально-кріпосницького, національного і релігійного гніту в Україні наприкінці 16-го ст. викликало загострення класових протиріч і піднесення антифеодальної боротьби народних мас. В містах спалахували повстання бідноти. Майже все Правобережжя охопив козацько-селянський рух. Перше у 1591-93 р.р. очолював гетьман реєстрового козацтва Криштоф Косинський. А однією із знаменитих подій в історії України було селянсько-козацьке повстання 1594-1596р.р. під проводом Северина Наливайка, який почав свою активну діяльність восени 1593 р. на Південному Поділлі, виступав на чолі нереєстрових козаків і повсталих селян, які проводили боротьбу проти феодально – кріпосницького гніту, турецьких і татарських загарбників. Це повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Волинь, Поділля, частково Галичину і Переяславщину. Воно мало великий вплив на Білорусь, Литву, Польщу і Молдавію, де також посилювалась боротьба пригноблених мас проти феодально-кріпосницького гніту. Про селянсько-козацьке повстання в Україні під проводом Северина Наливайко і Григорія Лободи (які репрезентували два табори у козацтві: Лобода – реєстровців, а Наливайко – нереєстрових козаків) досліджувалось і висловлювалось у працях різних істориків.
Відступ на Лівобережжя та їх поразка.
12 квітня 1596 року повстанцям нарешті вдалося переправитися на лівий беріг Дніпра.
У середніх числах квітня в Переяслові зібралась велика кількість повстанців, селян-утікачів та міщан. Загострилися суперечки між реєстровими і нереєстровими козаками. Після тривалих козацьких рад керівником усіх повстанців було обрано Григорія Лободу. Щоб уникнути розколу між повстанцями, С. Наливайко і М. Шаула теж погодились коритись наказам нового гетьмана. В цей час до Переяслова прибувають загони повстанців з Полісся та інших міст. Кількість людей щодня зростала.
Через різні суперечки повстанці затримались у Переяслові на два тижні. Значна частина повстанців розуміла свою непідготовленість до початку відкритого бою з ворогами і висувала думку про дальший відступ у південні степи Переясловщини. Цілком можливо, що цю групу повстанців підтримував Наливайко, який був більш здібним полковником, глибше розумів інтереси повстанців.
Суперечки, які загострилися в Переяслові між різними групами повстанців, ослаблювали їх єдність і сили. В кінці квітня 1596р. польсько-шляхетські полки прибули до Києва і почали підготовку до форсування Дніпра.
Готуючись до переправи, Жолкевський, щоб обманути повстанців розпочав з Г.Лободою переговори про припинення війни. Він чекав, коли в Дніпрі спаде вода і легше буде його полкам переправитись на лівий берег. Погоджуючись на мир, Жолкевський вимагав від повстанців видати Наливайка, Шаулу та інших керівників повстання, видати зброю а самим повстанцям повернутися до своїх панів виконувати феодальні повинності. Звичайно такі вимоги не могли буті прийняті Лободою. За переговорами пильно стежив Наливайко, без згоди якого Лобода не мав права вирішите це важливе питання.
Затримавши мирними переговорами керівників повстання біля Києва, королівське військо в районні Трипілля почало переправлятися на лівий берег Дніпра зразу в кількох місцях і через це повстанці не змогли йому перешкодити. Коли королівські вершники з'явились на лівому березі, Лобода і Наливайко вирушили у Переяслав, де зустрілися з новими труднощами. До повстанців дійшли чутки, що велике польсько-шляхетське військо переправилось через Дніпро і готується вдарити на Переяслав. У своєму листі до короля Жолкевський писав, що повстанців у Переяслову зібралось 10-12 тисяч, з яких близько 7 тисяч становили жінки, діти, літні люди.
При такому становище повстанців відступати було дуже небезпечно, але залишатися у Переяслові і вести війну проте переважаючих сил противника було зовсім неможливо.
3 травня 1596р. повстанці вийшли з міста і вирушили в степ. Відступали вони дуже повільно. На просування від Переяслова до Лубен, відстань між якими становила близько 200 км, повстанці витратили 13-14 днів, це призвело до того, що вони не зуміли відірватися від ворога і відступити далі в глиб степів. В цьому, напевне, була провина Лободи, Наливайка та інших керівників повстання, які не розуміли серйозної небезпеки і не прискорили відступу, а сили противника все росли.
Опинившись в оточенні великих сил ворога, повстанці вирішили просуватись ближче до правого берега річки Солониці, яка недалеко впадала в Сулу, щоб хоч один бік свого табору можна було не захищати від нападу королівських військ.
Місто, де зупинилися повстанці і зробили табір, був на тому місті, де тепер розташовано село Солониця. Зупинившись, вони вирішили зробити свій табір не приступним для ворога і обнесли його возами, в результаті утворив високій і майже неприступний вал, що шляхетське військо не могло стежити за тим, що діялось у таборі. Всього повстанців здатних вести оборону, за повідомленням польських джерел, у Солоницькому таборі було близько 5000 чоловік.
16 травня 1596 р. почалася героїчна битва повсталих селян і козаків проти переважаючих сил польсько-шляхетського війська (детальніше див. Солоницький бій).
Оточивши табір повстанців і притиснувши його до р. Солониці і болота, польська армія розпочала наступ. Повстанці вели героїчну боротьбу з ворогом, не допускали його до своїх укріплень, робили вночі вилазки і нападали на противника, завдавали йому багато втрат.
Нестерпне становище в таборі повстанців після тижневої блокади загострилося до краю. Воно ще більше посилило суперечки між двома групами козаків, які всіляко намагався використати Жолкевський, знову почавши переговори з Лободою. Більша частина повстанців зная віроломство польської шляхти, ніяк не хотіла складати зброю. Цю групу очолював Наливайко, Шаула і Кремпський. Вона складалась з нереєстрових козаків і селян, трудящих з міст.
У таборі щодня відбувались бурхливі ради, на яких обмірковувалось питання про загальну діяльність. Розмови не припинялись ні вдень ні вночі.
Під час однієї бурхливої ради між реєстровими і нереєстровими козаками розгорілася бійка, в результаті якої Лобода був убитий. Після страти Лободи реєстрові козаки розгубилися і на певний час припинили свою активність. Найсильнішою групою серед повстанців тимчасово стали запорозькі нереєстрові козаки, на чолі с Крифтофом Кремпським. З того часу повстанці під керівництвом Наливайка майже щодня влаштовували вилазку на шляхетський табір, щоразу завдаваючи ворогові багато шкоди.
25 травня 1596 р. в польський табір було привезено з Києва багато зброї. Жолкевський наказав своїм полковникам спрямувати всі гармати на центральну частину повстанського табору і продовжувати обстріл вдень і вночі. Від ворожих снарядів в таборі спалахнула пожежа в кількох містах, загинули сотні людей і худоби; реєстрові козаки не слухали распоряджень гетьмана і зовсім ухилялись від боротьби. Сили повстанців слабшали, вилазки припинились. Майже зовсім вичерпались продукти харчування.
В таких умовах Жолкевський знову розпочав свої провокаційні переговори з реєстровими козаками.
Наливайко, Кремпський та численні маси козаків і селян рішучі виступали проти капітуляції. Але більшість людей Солоницького табору вже не підтримували Наливайка і Кремпського. Ці люди вимагали прийняти пропозицію Жолкевського перемир'я. Повстанці не знали, що із Запорозької Січі йде до них велика допомога. Так, кінець кінцем, повстанці, маючи перед очима змучених жінок і дітей, поранених і хворих, не витримали дальшої боротьби і прийняли тяжкі умови капітуляції.
Як тільки стало відомо, що більшість повстанців погодилась капітулювати і видати королівському командуванню провідників, Наливайко із своїм полком хотів вирватися з табору і вирушити в південні степи. Але за ним пильно стежили реєстрові козаки, бо ім'я Наливайка першим згадувалося в усіх вимогах жолкевського. Коли вони спробували схопити Наливайка і заковати його в кандали, в таборі повстанців повстанців розгорілась збройна міжусобна боротьба, прискорила жахливий кінець для Солоницького табору.
28 травня 1596 р. залишок реєстрових козаків схопили Наливайка, закували його і негайно видали Жолкевському. Потім були схоплені Шаула та інші поводирі повстанців.
Після виконання основних вимог повстанців Жолкевський дозволив магнатам і шляхті забрати всіх своїх підданих, а жовнірам і найманцям позбирати зброю, порох, коштовні речі та ін., а тих хто чинив опір вбити.
Зрозумівши віроломство королівського командування, запорозькі козаки, селяни та інші повстанці знову взялись за шаблі. Але було вже пізно. Польсько-шляхетське військо почало чинити криваву розправу над усіма без розбору, не уникли цієї розправи і реєстрові козаки. Під час цієї кривавої бійки вдалося втекти в степ близько 1.500 козаків разом з Криштофом Кремпським, що з боєм прорвалися з табору і таки відійшли геть на човнах Каспара Підвисоцького. Історичні джерела, які свідчать про кількість повстанців, що загинули, не дають нам точних даних.
Не зважаючи на тяжку поразку на Солониці, селяни, козаки і далі боролись проти магнатів і шляхти. Поразка стала значним уроком для селян і козаків. Це повстання було початком тривалої збройної боротьби селян і козаків проти своїх гнобителів.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Лубенської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Лубенського району(1923-2020), село увійшло до складу новоутвореного Лубенського району.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1077 осіб, з яких 470 чоловіків та 607 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1002 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,60 % |
російська | 2,30 % |
гагаузька | 0,10 % |
Відомі люди
- Барка Василь Костянтинович — письменник, автор роману «Жовтий князь».
У жовтні 2020 року у селі відкрито меморіальну дошку на його честь.
- Адамцевич Євген Олександрович — сліпий бандурист, віртуозний виконавець українських народних історичних пісень, автор «Запорозького маршу»
- Нагнибіда Валентин Кузьмович — заслужений майстер народної творчості УРСР.
- Охріменко Павло Павлович (1919—1997) — український літературознавець, фольклорист, доктор філологічних наук, професор
Примітки
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- Солониця // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 891-892.
- Погода в селі Солониця [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Soloni cya selo v Ukrayini v Lubenskij gromadi Lubenskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 1002 osib Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Zasulska silska rada selo Solonicya Vokzal zaliznichnoyi stanciyi SolonickaVokzal zaliznichnoyi stanciyi Solonicka Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Lubenskij rajon Gromada Lubenska miska gromada Osnovni dani Naselennya 1002 Poshtovij indeks 37577 Telefonnij kod 380 5361 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 58 07 pn sh 33 02 23 sh d 49 96861 pn sh 33 03972 sh d 49 96861 33 03972 Koordinati 49 58 07 pn sh 33 02 23 sh d 49 96861 pn sh 33 03972 sh d 49 96861 33 03972 Serednya visota nad rivnem morya 92 m Misceva vlada Adresa radi 37552 Poltavska obl Lubenskij r n s Zasullya Karta Solonicya Solonicya Mapa Solonicya u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Solonicya GeografiyaSelo Solonicya znahoditsya na livomu berezi richki Sula vishe za techiyeyu primikaye selo Zasullya nizhche za techiyeyu na vidstani 0 5 km roztashovane selo Vojniha na protilezhnomu berezi selo Terni Do sela primikaye ozero Solone Poruch prohodyat avtomobilna doroga M03 ta zaliznicya stanciya Solonicka IstoriyaLegenda pro Solonicyu Na livomu berezi richki Suli sered lisostepovih prostoriv Poltavshini rozkinulos selo Solonicya Charivne vono svoyeyu prirodoyu malovnichimi krayevidami Za istorichnimi danimi selo zasnovane naprikinci 17 stolittya Pershimi tut poselilis kozacki rodi Sahniv Yakimenkiv Lyashenkiv Pogrebnyakiv Piznishe poselilis selyani kripaki Shurhachi Shmatki Mikitenki Spochatku kozacki rodini poselilisya na pravomu berezi richki Solonici Kutok svij voni nazvali Rop yankoyu Pidzemni vodi buli nadzvichajno solonimi Cyu vodu ropu vikoristovuvali dlya prigotuvannya yizhi Richka Solonicya takozh otrimala svoyu nazvu cherez solonij smak vodi V seli zbereglasya legenda yaka po inshomu poyasnyuye pohodzhennya nazvi sela Stari lyudi govoryat sho kolis u seli zhila veredliva pani Yakos ulitku vona zaprosila do sebe gostej na vechirku Duzhe hotilos pani zdivuvati svoyih druziv nezvichajnimi rozvagami Vona nakazala svoyim slugam zasipati richku sillyu i zrobiti kovzanku dlya sanchat Vse bulo zrobleno Pani doshochu poveselilis i rozvazhilis Ale voda z tih pir u richci stala solonoyu Za inshimi perekazami vodi richki stali solonimi naprikinci 16 st vid prolitoyi kozackoyi krovi pid chas povstannya pid provodom S Nalivajka Poryad z Rop yankoyu znahoditsya kutok Kuchanka Kolis tut bulo pasovishe dlya hudobi yaka zalishala pislya sebe kuchki gnoyu Koli pasovishe zabuduvali to za nim i zakripilas nazva Kuchanka Centr sela nazivayetsya Dvoryankoyu Tut ranishe zhili zamozhni selyanski sim yi sho mali svoyi dvori hudobu remanent dlya obrobitku zemli Ot voni i zapochatkuvali nazvu svogo kutka Poryad z Dvoryankoyu znahoditsya kutok Kochubeyivka Tut zhiv u 50 60 rokah XX stolittya kolgospnij aktivist V Kochubej Lyudi jogo duzhe povazhali Po jogo smerti vulicya na yakij vin zhiv stala nazivatisya Kochubeyivkoyu Za Kochubeyivkoyu rozkinulas Novoselivka abo Carina Do 60 h rokiv XX stolittya zemli vzdovzh zaliznichnogo polotna buli nezaselenimi cilinnimi Zvidsi i pishla nazva Carina Zgodom pravlinnya kolgospu im Zhdanova dalo dozvil kolgospnikam buduvatisya na cih zemlyah Z yavivsya novij kutok sho otrimav nazvu Novoselivka Ponad richkoyu Suloyu roztashuvalas Cherneshina Kolis tut zhili chorni monahi Mgarskogo Spaso Preobrazhenskogo monastirya V osnovnomu ce buli monahi yakih viselili iz monastirya za pevni provini Ci lyudi nosili chornij odyag zhili v zemlyankah zajmalis pevnim remeslom Zgodom do nih pidselilis nezamozhni selyani i kutok stav nazivatis Cherneshinoyu V seli bula svoyu cerkva Vona stoyala v centri na majdani Poruch iz cerkvoyu zhiv svyashennik Jogo dvorishe bulo velikim Mav vin i chimalo zemli Za jogo mayetnostyami zakripilas nazva Popivka yaka zbereglas i do cogo chasu Teritoriya sela zgaduyetsya v selyansko kozackomu povstanni v Ukrayini pid provodom Severina Nalivajko i Grigoriya Lobodi Posilennya feodalno kriposnickogo nacionalnogo i religijnogo gnitu v Ukrayini naprikinci 16 go st viklikalo zagostrennya klasovih protirich i pidnesennya antifeodalnoyi borotbi narodnih mas V mistah spalahuvali povstannya bidnoti Majzhe vse Pravoberezhzhya ohopiv kozacko selyanskij ruh Pershe u 1591 93 r r ocholyuvav getman reyestrovogo kozactva Krishtof Kosinskij A odniyeyu iz znamenitih podij v istoriyi Ukrayini bulo selyansko kozacke povstannya 1594 1596r r pid provodom Severina Nalivajka yakij pochav svoyu aktivnu diyalnist voseni 1593 r na Pivdennomu Podilli vistupav na choli nereyestrovih kozakiv i povstalih selyan yaki provodili borotbu proti feodalno kriposnickogo gnitu tureckih i tatarskih zagarbnikiv Ce povstannya ohopilo Kiyivshinu Braclavshinu Volin Podillya chastkovo Galichinu i Pereyaslavshinu Vono malo velikij vpliv na Bilorus Litvu Polshu i Moldaviyu de takozh posilyuvalas borotba prignoblenih mas proti feodalno kriposnickogo gnitu Pro selyansko kozacke povstannya v Ukrayini pid provodom Severina Nalivajko i Grigoriya Lobodi yaki reprezentuvali dva tabori u kozactvi Loboda reyestrovciv a Nalivajko nereyestrovih kozakiv doslidzhuvalos i vislovlyuvalos u pracyah riznih istorikiv Vidstup na Livoberezhzhya ta yih porazka 12 kvitnya 1596 roku povstancyam nareshti vdalosya perepravitisya na livij berig Dnipra U serednih chislah kvitnya v Pereyaslovi zibralas velika kilkist povstanciv selyan utikachiv ta mishan Zagostrilisya superechki mizh reyestrovimi i nereyestrovimi kozakami Pislya trivalih kozackih rad kerivnikom usih povstanciv bulo obrano Grigoriya Lobodu Shob uniknuti rozkolu mizh povstancyami S Nalivajko i M Shaula tezh pogodilis koritis nakazam novogo getmana V cej chas do Pereyaslova pribuvayut zagoni povstanciv z Polissya ta inshih mist Kilkist lyudej shodnya zrostala Cherez rizni superechki povstanci zatrimalis u Pereyaslovi na dva tizhni Znachna chastina povstanciv rozumila svoyu nepidgotovlenist do pochatku vidkritogo boyu z vorogami i visuvala dumku pro dalshij vidstup u pivdenni stepi Pereyaslovshini Cilkom mozhlivo sho cyu grupu povstanciv pidtrimuvav Nalivajko yakij buv bilsh zdibnim polkovnikom glibshe rozumiv interesi povstanciv Superechki yaki zagostrilisya v Pereyaslovi mizh riznimi grupami povstanciv oslablyuvali yih yednist i sili V kinci kvitnya 1596r polsko shlyahetski polki pribuli do Kiyeva i pochali pidgotovku do forsuvannya Dnipra Gotuyuchis do perepravi Zholkevskij shob obmanuti povstanciv rozpochav z G Lobodoyu peregovori pro pripinennya vijni Vin chekav koli v Dnipri spade voda i legshe bude jogo polkam perepravitis na livij bereg Pogodzhuyuchis na mir Zholkevskij vimagav vid povstanciv vidati Nalivajka Shaulu ta inshih kerivnikiv povstannya vidati zbroyu a samim povstancyam povernutisya do svoyih paniv vikonuvati feodalni povinnosti Zvichajno taki vimogi ne mogli buti prijnyati Lobodoyu Za peregovorami pilno stezhiv Nalivajko bez zgodi yakogo Loboda ne mav prava virishite ce vazhlive pitannya Zatrimavshi mirnimi peregovorami kerivnikiv povstannya bilya Kiyeva korolivske vijsko v rajonni Tripillya pochalo perepravlyatisya na livij bereg Dnipra zrazu v kilkoh miscyah i cherez ce povstanci ne zmogli jomu pereshkoditi Koli korolivski vershniki z yavilis na livomu berezi Loboda i Nalivajko virushili u Pereyaslav de zustrilisya z novimi trudnoshami Do povstanciv dijshli chutki sho velike polsko shlyahetske vijsko perepravilos cherez Dnipro i gotuyetsya vdariti na Pereyaslav U svoyemu listi do korolya Zholkevskij pisav sho povstanciv u Pereyaslovu zibralos 10 12 tisyach z yakih blizko 7 tisyach stanovili zhinki diti litni lyudi Pri takomu stanovishe povstanciv vidstupati bulo duzhe nebezpechno ale zalishatisya u Pereyaslovi i vesti vijnu prote perevazhayuchih sil protivnika bulo zovsim nemozhlivo 3 travnya 1596r povstanci vijshli z mista i virushili v step Vidstupali voni duzhe povilno Na prosuvannya vid Pereyaslova do Luben vidstan mizh yakimi stanovila blizko 200 km povstanci vitratili 13 14 dniv ce prizvelo do togo sho voni ne zumili vidirvatisya vid voroga i vidstupiti dali v glib stepiv V comu napevne bula provina Lobodi Nalivajka ta inshih kerivnikiv povstannya yaki ne rozumili serjoznoyi nebezpeki i ne priskorili vidstupu a sili protivnika vse rosli Opinivshis v otochenni velikih sil voroga povstanci virishili prosuvatis blizhche do pravogo berega richki Solonici yaka nedaleko vpadala v Sulu shob hoch odin bik svogo taboru mozhna bulo ne zahishati vid napadu korolivskih vijsk Misto de zupinilisya povstanci i zrobili tabir buv na tomu misti de teper roztashovano selo Solonicya Zupinivshis voni virishili zrobiti svij tabir ne pristupnim dlya voroga i obnesli jogo vozami v rezultati utvoriv visokij i majzhe nepristupnij val sho shlyahetske vijsko ne moglo stezhiti za tim sho diyalos u tabori Vsogo povstanciv zdatnih vesti oboronu za povidomlennyam polskih dzherel u Solonickomu tabori bulo blizko 5000 cholovik 16 travnya 1596 r pochalasya geroyichna bitva povstalih selyan i kozakiv proti perevazhayuchih sil polsko shlyahetskogo vijska detalnishe div Solonickij bij Otochivshi tabir povstanciv i pritisnuvshi jogo do r Solonici i bolota polska armiya rozpochala nastup Povstanci veli geroyichnu borotbu z vorogom ne dopuskali jogo do svoyih ukriplen robili vnochi vilazki i napadali na protivnika zavdavali jomu bagato vtrat Nesterpne stanovishe v tabori povstanciv pislya tizhnevoyi blokadi zagostrilosya do krayu Vono she bilshe posililo superechki mizh dvoma grupami kozakiv yaki vsilyako namagavsya vikoristati Zholkevskij znovu pochavshi peregovori z Lobodoyu Bilsha chastina povstanciv znaya virolomstvo polskoyi shlyahti niyak ne hotila skladati zbroyu Cyu grupu ocholyuvav Nalivajko Shaula i Krempskij Vona skladalas z nereyestrovih kozakiv i selyan trudyashih z mist U tabori shodnya vidbuvalis burhlivi radi na yakih obmirkovuvalos pitannya pro zagalnu diyalnist Rozmovi ne pripinyalis ni vden ni vnochi Pid chas odniyeyi burhlivoyi radi mizh reyestrovimi i nereyestrovimi kozakami rozgorilasya bijka v rezultati yakoyi Loboda buv ubitij Pislya strati Lobodi reyestrovi kozaki rozgubilisya i na pevnij chas pripinili svoyu aktivnist Najsilnishoyu grupoyu sered povstanciv timchasovo stali zaporozki nereyestrovi kozaki na choli s Kriftofom Krempskim Z togo chasu povstanci pid kerivnictvom Nalivajka majzhe shodnya vlashtovuvali vilazku na shlyahetskij tabir shorazu zavdavayuchi vorogovi bagato shkodi 25 travnya 1596 r v polskij tabir bulo privezeno z Kiyeva bagato zbroyi Zholkevskij nakazav svoyim polkovnikam spryamuvati vsi garmati na centralnu chastinu povstanskogo taboru i prodovzhuvati obstril vden i vnochi Vid vorozhih snaryadiv v tabori spalahnula pozhezha v kilkoh mistah zaginuli sotni lyudej i hudobi reyestrovi kozaki ne sluhali rasporyadzhen getmana i zovsim uhilyalis vid borotbi Sili povstanciv slabshali vilazki pripinilis Majzhe zovsim vicherpalis produkti harchuvannya V takih umovah Zholkevskij znovu rozpochav svoyi provokacijni peregovori z reyestrovimi kozakami Nalivajko Krempskij ta chislenni masi kozakiv i selyan rishuchi vistupali proti kapitulyaciyi Ale bilshist lyudej Solonickogo taboru vzhe ne pidtrimuvali Nalivajka i Krempskogo Ci lyudi vimagali prijnyati propoziciyu Zholkevskogo peremir ya Povstanci ne znali sho iz Zaporozkoyi Sichi jde do nih velika dopomoga Tak kinec kincem povstanci mayuchi pered ochima zmuchenih zhinok i ditej poranenih i hvorih ne vitrimali dalshoyi borotbi i prijnyali tyazhki umovi kapitulyaciyi Yak tilki stalo vidomo sho bilshist povstanciv pogodilas kapitulyuvati i vidati korolivskomu komanduvannyu providnikiv Nalivajko iz svoyim polkom hotiv virvatisya z taboru i virushiti v pivdenni stepi Ale za nim pilno stezhili reyestrovi kozaki bo im ya Nalivajka pershim zgaduvalosya v usih vimogah zholkevskogo Koli voni sprobuvali shopiti Nalivajka i zakovati jogo v kandali v tabori povstanciv povstanciv rozgorilas zbrojna mizhusobna borotba priskorila zhahlivij kinec dlya Solonickogo taboru 28 travnya 1596 r zalishok reyestrovih kozakiv shopili Nalivajka zakuvali jogo i negajno vidali Zholkevskomu Potim buli shopleni Shaula ta inshi povodiri povstanciv Pislya vikonannya osnovnih vimog povstanciv Zholkevskij dozvoliv magnatam i shlyahti zabrati vsih svoyih piddanih a zhovniram i najmancyam pozbirati zbroyu poroh koshtovni rechi ta in a tih hto chiniv opir vbiti Zrozumivshi virolomstvo korolivskogo komanduvannya zaporozki kozaki selyani ta inshi povstanci znovu vzyalis za shabli Ale bulo vzhe pizno Polsko shlyahetske vijsko pochalo chiniti krivavu rozpravu nad usima bez rozboru ne unikli ciyeyi rozpravi i reyestrovi kozaki Pid chas ciyeyi krivavoyi bijki vdalosya vtekti v step blizko 1 500 kozakiv razom z Krishtofom Krempskim sho z boyem prorvalisya z taboru i taki vidijshli get na chovnah Kaspara Pidvisockogo Istorichni dzherela yaki svidchat pro kilkist povstanciv sho zaginuli ne dayut nam tochnih danih Ne zvazhayuchi na tyazhku porazku na Solonici selyani kozaki i dali borolis proti magnativ i shlyahti Porazka stala znachnim urokom dlya selyan i kozakiv Ce povstannya bulo pochatkom trivaloyi zbrojnoyi borotbi selyan i kozakiv proti svoyih gnobiteliv 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 721 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Poltavskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Lubenskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Lubenskogo rajonu 1923 2020 selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Lubenskogo rajonu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1077 osib z yakih 470 cholovikiv ta 607 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1002 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 97 60 rosijska 2 30 gagauzka 0 10 Vidomi lyudiBarka Vasil Kostyantinovich pismennik avtor romanu Zhovtij knyaz U zhovtni 2020 roku u seli vidkrito memorialnu doshku na jogo chest Adamcevich Yevgen Oleksandrovich slipij bandurist virtuoznij vikonavec ukrayinskih narodnih istorichnih pisen avtor Zaporozkogo marshu Nagnibida Valentin Kuzmovich zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti URSR Ohrimenko Pavlo Pavlovich 1919 1997 ukrayinskij literaturoznavec folklorist doktor filologichnih nauk profesorPrimitki Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Poltavska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Poltavska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Poltavska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaSolonicya Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 891 892 Pogoda v seli Solonicya 19 grudnya 2011 u Wayback Machine