Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Охріменко Павло Павлович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Псевдонім | Павлов О., Янко П., Паўлаў А., Охріменко Петро і Сцепанец П. | |||
| Народився | 16 липня 1919 Солониця, Лубенський район | |||
| Помер | 7 грудня 1997 (78 років) Суми | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Діяльність | літературознавець, педагог, перекладач, письменник, фольклорист | |||
| Сфера роботи | літературознавство | |||
| Мова творів | українська, білоруська | |||
| Членство | Національна спілка письменників України і Спілка білоруських письменників | |||
| | ||||
Павло Павлович Охріменко (16 липня 1919, Солониця, Лубенський район — 7 грудня 1997, Суми) — український літературознавець, фольклорист, доктор філологічних наук, професор (1959), академік АН Вищої школи України (1993), член Спілки письменників України, дослідник Слова о полку Ігоревім.
Життєпис
Творчий початок
18-ти річним юнаком Павло взяв участь у республіканському конкурсі школярів на найкращий переклад творів О.Пушкіна. У 1937 році, потрапивши на зліт молодих літераторів-старшокласників України, познайомився з М.Рильським, який відзначив молодого поета-перекладача :
— (Альманах «Письменники Сумщини» 2005).Прочитав ваш переклад «Анчара» Пушкіна. Мушу вас привітати – кращого перекладу цього твору в українській поезії немає
Однак, незважаючи на похвалу метра української поезії, поетом Павло так і не став. Вже навчаючись у Київському університеті, відчув нове захоплення — літературознавство.
Кінець 30-х років позначився масовими арештами викладачів. Та окупаційна адміністрація вбила не всіх; вцілілі С.Маслов, М.Попов, М. Грунський багато дали майбутньому науковцеві. Його реферат про «Слово о полку Ігоревім» високо оцінили провідні вчені. Статті П. Охріменка з'являються в спеціальних та популярних виданнях. Приковуючи увагу не тільки колег, а й НКВС. Зокрема, у своїх публікаціях в «Литературной газете» молодий дослідник робить сміливу спробу реабілітувати Б. Грінченка та О.Кониського, яких тоді офіційна критика визначила як «буржуазних націоналістів» та «вульгарних соціологів». Рятує Павло Тичина, який на той час був міністром освіти УРСР, запрошує працювати до себе помічником.
Викладацька діяльність
У 1945 році, після закінчення університету, П.Охріменко став викладачем Сумського педінституту. Та викладав тут недовго. Талановитий патріот муляв око радянській окупаційній адміністрації. П. Охріменко згадує:
Брудний наклеп і арешт за участь у націоналістичній організації, що ніби існувала в довоєнному Київському університеті, обірвали мої тодішні зв’язки із Сумами. Хоча під час слідства мою вину не довели і звільнили з-під арешту – звільнили і з Сумського інституту. Переїхав до Ворошиловограда – там теж роботу не знайшов.
Компартійна влада застосувала випробуваний прийом: зробила все, аби талановитий початківець-вчений не мав змоги докласти зусиль для розвитку української культури: в Україні всі вузи перед ним зачинилися. Вдалося влаштуватися в Молдавії. А потім у Гомельському університеті в Білорусі. Та справжній вчений у будь-якому середовищі знаходить можливість для самовдосконалення. Тут він швидко опановує білоруську мову. У майбутньому це вилилося у монографіях (більше 30-ти), де висвітлювалося питання білорусько-українсько-російсько-литовських зв'язків в літературі і культурі. На симпозіумах вчених Охріменко апелював лише білоруською мовою. І це було тоді, коли русифікаторська політика саме в Білорусі активізувалася на повну потужність, коли ніхто, навіть у Білоруській академії наук не наважувався виголосити доповідь рідною мовою. Охріменка називали «єдиним білорусом-професором»
У 1972 році запрошують повернутися до Сумського педінституту: тут була криза з викладачами, жодного доктора наук філології. Погодився. Очолив кафедру російської і зарубіжної літератури.
Літературознавець
З перших місяців перебування на Сумщині П. Охріменко швидко завоював творчий авторитет — як критик, літературознавець.
Почав з організаційних питань. Окрім нього на Сумщині було лише два члени Спілки письменників. При газеті «Ленінська правда» існувало літоб'єднання «Зажинок», яке насправді функціонувало більше на папері, бувало і за рік жодного засідання не проводилося. Охріменко доклав чимало зусиль аби літературна студія запрацювала на повну потужність. І результат у майбутньому — більшість студійців стали членами Спілки, журналістами, і філологами-науковцями.
О.Столбін пише:
Ця студія виховала не одного доброго журналіста і професійного письменника, заклала підвалини письменницької обласної організації. Нагадаємо – письменницька організація утворилася 1985 року, П.Охріменко з часу утворення був заступником її голови, сумлінно виконуючи свої обов’язки до останніх днів життя…
Його поява в Сумах збігалася з виходом чергової монографії науковця в Білорусі — «Літопис братерства» (Мінськ) з підзаголовком: «Про білорусько-українські фольклорні, літературні й театральні зв'язки». Порівняно велика за обсягом книга охоплювала різноманітний матеріал українсько-білоруських культурних зв'язків від XVII століття, твори яких були зброєю в боротьбі проти польсько-шляхетської та католицької агресії на східнослов'янській землі. Окремі розділи книги присвячувалися вивченню ролі й місця у цих зв'язках Т.Шевченка й І.Франка, М.Богдановича, Алоїди Тьотки, Янки Купали й Максима Рильського, Якуба Коласа й Івана Микитенка та багатьох інших діячів культури, літератури. Поетичні твори й переклади, театральні вистави, спорідненість пісень і приказок, спільність казкових сюжетів, роль періодики й критики — це далеко не повний перелік моментів, яких торкалася фундаментальна праця П. Охріменка.
Міркування й висновки автора ґрунтувалися на міцному фактологічному й документальному матеріалі, він робить численні психологічні зіставлення, залучає велику кількість епістолярій. Глибоке знання автором обох літератур, широке використання джерел, аргументованість висновків, високий естетичний рівень аналізу — все це було достоїнством книги П. Охріменка.
Живучи і працюючи всі наступні роки в Сумах, Павло Павлович продовжував підтримувати творчі контакти з колегами з Білорусі та Литви. Час від часу там видавалися його нові монографії (чи перевидавалися вже раніше надруковані).
Помер у Сумах. Похований у м. Сновськ Чернігівська область.
Повернення до «Слова о полку Ігоревім»
Знаходячись на Сумщині П.Охріменко не може не повернутися до своїх ще студентських зацікавлень «Словом о полку Ігоревім». І якраз вчасно для української наукової думки: саме тоді вчені Москви та Ленінграду безапеляційно проголошують «Слово» набутком російської культури, а київські словознавці знічено мовчать. Охріменко же твердо й аргументовано розбиває докази провідного російського словознавця — академіка Б.Рибакова; ленінградський вчений не спромігся на заперечення. Поставив Охріменко і крапку над питанням де відбувався, відомий зі «Слова», плач Ярославни — в сумському Путивлі. Зробив вагомий внесок і в інші проблеми вивчення давньоукраїнського епосу, став одним із чільних авторитетів з-поміж словознавців Європи, та й світу. Й недаремно культурна громадськість Москви визнала, що центром підготовки до 800-річного ювілею «Слова о полку Ігоревім» стали саме Суми. Тут, під керівництвом П. Охріменка, протягом десятка років відбулося вісім семінарів з вивчення пам'ятки, які набули статусу міжнародних.
Професор Охріменко відомий і як бібліофіл, дослідник книг і бібліотек. В його книгозбірні понад 6 тисяч книг різними мовами, а відділ білоруської книги чи не найповніший в Україні.
Творчий доробок
Окремими виданнями вийшли такі його праці: «Українсько-білоруські літературно-фольклорні зв'язки» (1959), «Білоруські загадки, приказки і прислів'я» (1961), «Білоруська література і фольклор» (1962), «Білоруські пісні і казки» (1965), «Шляхами братства» (1968), «Тарас Шевченко і Білорусь» (1969), «Літопис братерства: Про білорусько-українські фольклорні, літературні і театральні зв'язки» (1973). 1967 року Павло Охріменко опублікував у Гомелі «Бібліографічний покажчик праць про білорусько-українські літературні і фольклорні зв'язки» (1969 року — доповнення в «Матеріалах 1-ї наукової конференції» з цих зв'язків, що відбулася в Гомелі). У співтоваристві з іншими вченими видав книжки: «Т. Шевченко і Литва» (1962), «М. Л. Кропивницький в Білорусі, Грузії і Молдавії» (1965) та ін. Також був співавтором академічного видання «Історія білоруської дожовтневої літератури», т. 1, 1968 р.
З-під пера Павла Охріменка виходять рядки про перебування на Сумщині Т.Шевченка, про стосунки Кобзаря і Пантелеймона Куліша («Дружба генія і таланту»). «Нема вже під'яремної Русі» — назва його розвідки про І.Франка. У «Гуртку», який називали «Попівською академією» — про діяльність сумського літератора просвітителя початку XX століття О.Паліцина.
«Життя, гідне подиву» — назва статті про Г. Сковороду, вивченням творчості якого П. Охріменка зацікавив ще П. Тичина. До проблем вивчення творчості П. Куліша літературознавець повертається в розвідці «Вірю в будучину нашого краю».
Книги
П. П. Охріменко є автором близько тисячі публікацій, з яких понад 200 наукових статей у спеціальних виданнях, та понад 70 окремих видань: монографій, навчальних посібників, брошур і збірників, методичних рекомендацій з питань літератури, фольклористики, етнографії, краєзнавства. Основні з них за його власним визначенням: «Т. Г. Шевченко и белорусская литература», «Шляхи братерства», "Основні проблеми і деякі нові акценти вивчення «Слова о полку Ігоревім», «Тарас Шевченко і Сумщина», «Кобзарські традиції Сумщини», «Короткий довідник з літературознавчої Сумщини», «Кобзарські думи про голодомор», «Літературні пісні та романси Сумщини».
Рецензії, відгуки
- Волошко Є. Щоб друзі їздили мостами. // Вітчизна. — 1969, № 4.
- Степанюк Б., Ющенко О. Пропагандист української літератури в Білорусі.// Друг читача. — 1969, 29 липня.
- Ротач П. Тарас Шевченко і Білорусь. // Українська мова і література в школі. — 1970, № 3.
- Дегтярьов В. Основні публікації професора П. П. Охріменка. — Суми. 1979.
- Хвостенко Г. З когорти чесних. // Добрий день. — 1994, 15 липня.
- Хвостенко Г. Людина з великої літери. // Червоний промінь. — 1994, 16 липня.
- Столбін О. Творчий промінь. // Сумщина. — 1994, 16 липня.
- Хвостенко Г. Вагоме слово про «Слово…» // Сумщина. — 1996, 2 жовтня.
Вшанування
Ліворуч від центрального входу до Сумського педагогічного університету на стіні мармурова меморіальна дошка: «У цьому інституті в 1972—1997 роках працював відомий літературознавець, письменник, професор, доктор філології, академік, заслужений працівник народної освіти України Павло Павлович Охріменко (1919—1997)».
Джерела
- П'ятаченко С.В. Наукова спадщина Павла Охріменка: фольклористика і літературознавство // Життя, присвячене Слову : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Формування мовного естетичного ідеалу засобами навчальних дисциплін» до 100-річчя від дня народження професора П. П. Охріменка. – Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019. – С. 166-173
- Подоляка Н. Павло Охріменко – Ігор Кічак: наукова полеміка у листуванні «слово»-знавців // Сумський краєзнавчий збірник. – Суми, 2016. – С. 361-375.
- Подоляка Н. Редакторський досвід ученого і педагога Павла Охріменка
- Павло Павлович Охріменко [Текст] : (до 95-річчя від Дня народження) : біобібліографічний покажчик / Сумський державний педагогічний університет, Наукова бібліотека ; [укладачі: І. О. Железняк, В. В. Косенко ; редактор В. В. Косенко ; передмова В. В. Косенко ; художнє оформлення І. В. Сенча]. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2015. – 204 c. – (Серія «Видатні науковці університету» ; вип. 1).
Посилання
- Охріменко Павло Павлович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 745-746.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Ohrimenko Pavlo PavlovichPsevdonimPavlov O Yanko P Paylay A Ohrimenko Petro i Scepanec P Narodivsya16 lipnya 1919 1919 07 16 Solonicya Lubenskij rajonPomer7 grudnya 1997 1997 12 07 78 rokiv SumiGromadyanstvo UkrayinaDiyalnistliteraturoznavec pedagog perekladach pismennik folkloristSfera robotiliteraturoznavstvoMova tvorivukrayinska biloruskaChlenstvoNacionalna spilka pismennikiv Ukrayini i Spilka biloruskih pismennikivU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ohrimenko Pavlo Pavlovich Ohrimenko 16 lipnya 1919 Solonicya Lubenskij rajon 7 grudnya 1997 Sumi ukrayinskij literaturoznavec folklorist doktor filologichnih nauk profesor 1959 akademik AN Vishoyi shkoli Ukrayini 1993 chlen Spilki pismennikiv Ukrayini doslidnik Slova o polku Igorevim ZhittyepisTvorchij pochatok 18 ti richnim yunakom Pavlo vzyav uchast u respublikanskomu konkursi shkolyariv na najkrashij pereklad tvoriv O Pushkina U 1937 roci potrapivshi na zlit molodih literatoriv starshoklasnikiv Ukrayini poznajomivsya z M Rilskim yakij vidznachiv molodogo poeta perekladacha Prochitav vash pereklad Anchara Pushkina Mushu vas privitati krashogo perekladu cogo tvoru v ukrayinskij poeziyi nemaye Almanah Pismenniki Sumshini 2005 Odnak nezvazhayuchi na pohvalu metra ukrayinskoyi poeziyi poetom Pavlo tak i ne stav Vzhe navchayuchis u Kiyivskomu universiteti vidchuv nove zahoplennya literaturoznavstvo Kinec 30 h rokiv poznachivsya masovimi areshtami vikladachiv Ta okupacijna administraciya vbila ne vsih vcilili S Maslov M Popov M Grunskij bagato dali majbutnomu naukovcevi Jogo referat pro Slovo o polku Igorevim visoko ocinili providni vcheni Statti P Ohrimenka z yavlyayutsya v specialnih ta populyarnih vidannyah Prikovuyuchi uvagu ne tilki koleg a j NKVS Zokrema u svoyih publikaciyah v Literaturnoj gazete molodij doslidnik robit smilivu sprobu reabilituvati B Grinchenka ta O Koniskogo yakih todi oficijna kritika viznachila yak burzhuaznih nacionalistiv ta vulgarnih sociologiv Ryatuye Pavlo Tichina yakij na toj chas buv ministrom osviti URSR zaproshuye pracyuvati do sebe pomichnikom Vikladacka diyalnist U 1945 roci pislya zakinchennya universitetu P Ohrimenko stav vikladachem Sumskogo pedinstitutu Ta vikladav tut nedovgo Talanovitij patriot mulyav oko radyanskij okupacijnij administraciyi P Ohrimenko zgaduye Brudnij naklep i aresht za uchast u nacionalistichnij organizaciyi sho nibi isnuvala v dovoyennomu Kiyivskomu universiteti obirvali moyi todishni zv yazki iz Sumami Hocha pid chas slidstva moyu vinu ne doveli i zvilnili z pid areshtu zvilnili i z Sumskogo institutu Pereyihav do Voroshilovograda tam tezh robotu ne znajshov Kompartijna vlada zastosuvala viprobuvanij prijom zrobila vse abi talanovitij pochatkivec vchenij ne mav zmogi doklasti zusil dlya rozvitku ukrayinskoyi kulturi v Ukrayini vsi vuzi pered nim zachinilisya Vdalosya vlashtuvatisya v Moldaviyi A potim u Gomelskomu universiteti v Bilorusi Ta spravzhnij vchenij u bud yakomu seredovishi znahodit mozhlivist dlya samovdoskonalennya Tut vin shvidko opanovuye bilorusku movu U majbutnomu ce vililosya u monografiyah bilshe 30 ti de visvitlyuvalosya pitannya bilorusko ukrayinsko rosijsko litovskih zv yazkiv v literaturi i kulturi Na simpoziumah vchenih Ohrimenko apelyuvav lishe biloruskoyu movoyu I ce bulo todi koli rusifikatorska politika same v Bilorusi aktivizuvalasya na povnu potuzhnist koli nihto navit u Biloruskij akademiyi nauk ne navazhuvavsya vigolositi dopovid ridnoyu movoyu Ohrimenka nazivali yedinim bilorusom profesorom P Ohrimenko Shevchenko i Bilorusiya K 1960 U 1972 roci zaproshuyut povernutisya do Sumskogo pedinstitutu tut bula kriza z vikladachami zhodnogo doktora nauk filologiyi Pogodivsya Ocholiv kafedru rosijskoyi i zarubizhnoyi literaturi Literaturoznavec Z pershih misyaciv perebuvannya na Sumshini P Ohrimenko shvidko zavoyuvav tvorchij avtoritet yak kritik literaturoznavec Pochav z organizacijnih pitan Okrim nogo na Sumshini bulo lishe dva chleni Spilki pismennikiv Pri gazeti Leninska pravda isnuvalo litob yednannya Zazhinok yake naspravdi funkcionuvalo bilshe na paperi buvalo i za rik zhodnogo zasidannya ne provodilosya Ohrimenko doklav chimalo zusil abi literaturna studiya zapracyuvala na povnu potuzhnist I rezultat u majbutnomu bilshist studijciv stali chlenami Spilki zhurnalistami i filologami naukovcyami O Stolbin pishe Cya studiya vihovala ne odnogo dobrogo zhurnalista i profesijnogo pismennika zaklala pidvalini pismennickoyi oblasnoyi organizaciyi Nagadayemo pismennicka organizaciya utvorilasya 1985 roku P Ohrimenko z chasu utvorennya buv zastupnikom yiyi golovi sumlinno vikonuyuchi svoyi obov yazki do ostannih dniv zhittya Jogo poyava v Sumah zbigalasya z vihodom chergovoyi monografiyi naukovcya v Bilorusi Litopis braterstva Minsk z pidzagolovkom Pro bilorusko ukrayinski folklorni literaturni j teatralni zv yazki Porivnyano velika za obsyagom kniga ohoplyuvala riznomanitnij material ukrayinsko biloruskih kulturnih zv yazkiv vid XVII stolittya tvori yakih buli zbroyeyu v borotbi proti polsko shlyahetskoyi ta katolickoyi agresiyi na shidnoslov yanskij zemli Okremi rozdili knigi prisvyachuvalisya vivchennyu roli j miscya u cih zv yazkah T Shevchenka j I Franka M Bogdanovicha Aloyidi Totki Yanki Kupali j Maksima Rilskogo Yakuba Kolasa j Ivana Mikitenka ta bagatoh inshih diyachiv kulturi literaturi Poetichni tvori j perekladi teatralni vistavi sporidnenist pisen i prikazok spilnist kazkovih syuzhetiv rol periodiki j kritiki ce daleko ne povnij perelik momentiv yakih torkalasya fundamentalna pracya P Ohrimenka Mirkuvannya j visnovki avtora gruntuvalisya na micnomu faktologichnomu j dokumentalnomu materiali vin robit chislenni psihologichni zistavlennya zaluchaye veliku kilkist epistolyarij Gliboke znannya avtorom oboh literatur shiroke vikoristannya dzherel argumentovanist visnovkiv visokij estetichnij riven analizu vse ce bulo dostoyinstvom knigi P Ohrimenka Zhivuchi i pracyuyuchi vsi nastupni roki v Sumah Pavlo Pavlovich prodovzhuvav pidtrimuvati tvorchi kontakti z kolegami z Bilorusi ta Litvi Chas vid chasu tam vidavalisya jogo novi monografiyi chi perevidavalisya vzhe ranishe nadrukovani Pomer u Sumah Pohovanij u m Snovsk Chernigivska oblast Povernennya do Slova o polku Igorevim Znahodyachis na Sumshini P Ohrimenko ne mozhe ne povernutisya do svoyih she studentskih zacikavlen Slovom o polku Igorevim I yakraz vchasno dlya ukrayinskoyi naukovoyi dumki same todi vcheni Moskvi ta Leningradu bezapelyacijno progoloshuyut Slovo nabutkom rosijskoyi kulturi a kiyivski slovoznavci znicheno movchat Ohrimenko zhe tverdo j argumentovano rozbivaye dokazi providnogo rosijskogo slovoznavcya akademika B Ribakova leningradskij vchenij ne spromigsya na zaperechennya Postaviv Ohrimenko i krapku nad pitannyam de vidbuvavsya vidomij zi Slova plach Yaroslavni v sumskomu Putivli Zrobiv vagomij vnesok i v inshi problemi vivchennya davnoukrayinskogo eposu stav odnim iz chilnih avtoritetiv z pomizh slovoznavciv Yevropi ta j svitu J nedaremno kulturna gromadskist Moskvi viznala sho centrom pidgotovki do 800 richnogo yuvileyu Slova o polku Igorevim stali same Sumi Tut pid kerivnictvom P Ohrimenka protyagom desyatka rokiv vidbulosya visim seminariv z vivchennya pam yatki yaki nabuli statusu mizhnarodnih Profesor Ohrimenko vidomij i yak bibliofil doslidnik knig i bibliotek V jogo knigozbirni ponad 6 tisyach knig riznimi movami a viddil biloruskoyi knigi chi ne najpovnishij v Ukrayini Tvorchij dorobok Okremimi vidannyami vijshli taki jogo praci Ukrayinsko biloruski literaturno folklorni zv yazki 1959 Biloruski zagadki prikazki i prisliv ya 1961 Biloruska literatura i folklor 1962 Biloruski pisni i kazki 1965 Shlyahami bratstva 1968 Taras Shevchenko i Bilorus 1969 Litopis braterstva Pro bilorusko ukrayinski folklorni literaturni i teatralni zv yazki 1973 1967 roku Pavlo Ohrimenko opublikuvav u Gomeli Bibliografichnij pokazhchik prac pro bilorusko ukrayinski literaturni i folklorni zv yazki 1969 roku dopovnennya v Materialah 1 yi naukovoyi konferenciyi z cih zv yazkiv sho vidbulasya v Gomeli U spivtovaristvi z inshimi vchenimi vidav knizhki T Shevchenko i Litva 1962 M L Kropivnickij v Bilorusi Gruziyi i Moldaviyi 1965 ta in Takozh buv spivavtorom akademichnogo vidannya Istoriya biloruskoyi dozhovtnevoyi literaturi t 1 1968 r Z pid pera Pavla Ohrimenka vihodyat ryadki pro perebuvannya na Sumshini T Shevchenka pro stosunki Kobzarya i Pantelejmona Kulisha Druzhba geniya i talantu Nema vzhe pid yaremnoyi Rusi nazva jogo rozvidki pro I Franka U Gurtku yakij nazivali Popivskoyu akademiyeyu pro diyalnist sumskogo literatora prosvititelya pochatku XX stolittya O Palicina Zhittya gidne podivu nazva statti pro G Skovorodu vivchennyam tvorchosti yakogo P Ohrimenka zacikaviv she P Tichina Do problem vivchennya tvorchosti P Kulisha literaturoznavec povertayetsya v rozvidci Viryu v buduchinu nashogo krayu Knigi P P Ohrimenko ye avtorom blizko tisyachi publikacij z yakih ponad 200 nauko vih statej u specialnih vidannyah ta ponad 70 okremih vidan monografij navchalnih posib nikiv broshur i zbirnikiv metodichnih rekomendacij z pitan literaturi folkloristiki etnografiyi krayeznavstva Osnovni z nih za jogo vlasnim viznachennyam T G Shevchenko i belorusskaya literatura Shlyahi braterstva Osnovni problemi i deyaki novi akcenti vivchennya Slova o polku Igorevim Taras Shevchenko i Sumshina Kobzarski tradiciyi Sumshini Korotkij dovidnik z literaturoznavchoyi Sumshini Kobzarski dumi pro golodomor Literaturni pisni ta romansi Sumshini Recenziyi vidguki Voloshko Ye Shob druzi yizdili mostami Vitchizna 1969 4 Stepanyuk B Yushenko O Propagandist ukrayinskoyi literaturi v Bilorusi Drug chitacha 1969 29 lipnya Rotach P Taras Shevchenko i Bilorus Ukrayinska mova i literatura v shkoli 1970 3 Degtyarov V Osnovni publikaciyi profesora P P Ohrimenka Sumi 1979 Hvostenko G Z kogorti chesnih Dobrij den 1994 15 lipnya Hvostenko G Lyudina z velikoyi literi Chervonij promin 1994 16 lipnya Stolbin O Tvorchij promin Sumshina 1994 16 lipnya Hvostenko G Vagome slovo pro Slovo Sumshina 1996 2 zhovtnya Vshanuvannya Livoruch vid centralnogo vhodu do Sumskogo pedagogichnogo universitetu na stini marmurova memorialna doshka U comu instituti v 1972 1997 rokah pracyuvav vidomij literaturoznavec pismennik profesor doktor filologiyi akademik zasluzhenij pracivnik narodnoyi osviti Ukrayini Pavlo Pavlovich Ohrimenko 1919 1997 DzherelaP yatachenko S V Naukova spadshina Pavla Ohrimenka folkloristika i literaturoznavstvo Zhittya prisvyachene Slovu materiali Mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Formuvannya movnogo estetichnogo idealu zasobami navchalnih disciplin do 100 richchya vid dnya narodzhennya profesora P P Ohrimenka Sumi Vid vo SumDPU imeni A S Makarenka 2019 S 166 173 Podolyaka N Pavlo Ohrimenko Igor Kichak naukova polemika u listuvanni slovo znavciv Sumskij krayeznavchij zbirnik Sumi 2016 S 361 375 Podolyaka N Redaktorskij dosvid uchenogo i pedagoga Pavla Ohrimenka Pavlo Pavlovich Ohrimenko Tekst do 95 richchya vid Dnya narodzhennya biobibliografichnij pokazhchik Sumskij derzhavnij pedagogichnij universitet Naukova biblioteka ukladachi I O Zheleznyak V V Kosenko redaktor V V Kosenko peredmova V V Kosenko hudozhnye oformlennya I V Sencha Sumi SumDPU im A S Makarenka 2015 204 c Seriya Vidatni naukovci universitetu vip 1 PosilannyaOhrimenko Pavlo Pavlovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 745 746