Валенти́н Ку́зьмович Нагни́біда (* 27 лютого 1928, Солониця, тепер Лубенського району — † 30 травня 1985, Кременчук) — український різьбяр по дереву, заслужений майстер народної творчості УРСР — 1976.
Нагнибіда Валентин Кузьмович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 27 лютого 1928 Солониця | |||
Смерть | 30 травня 1985 (57 років) | |||
Кременчук | ||||
Країна | УРСР | |||
Діяльність | художник | |||
Нагороди | ||||
| ||||
З життєпису
Закінчив професійно-технічне училище за фахом столяр-краснодеревець. Під впливом художника Василя Парахіна організував різьбярський цех у Кременчуцькому лісгоспзагу та керував ним упродовж кількох років. Розробив для серійного виготовлення десятки зразків орнаментованих іграшок, шкатулок, тарелей, наборів посуду й ін. виробів із чистої, не вкритої лаком деревини в альтернативній до панівного тоді еклектизму народній стилістиці.
Залишив багату мистецьку спадщину в різних музеях України й Росії, десяток учнів і послідовників, із яких виділяються Микола Зацеркляний Переверзіна Марія.
Створений третій конверт із серії «Історія Кременчуцького Лісгоспу». Автор створення конверту Кирило Відміч.
Бібліографія творчої діяльності В. Нагнибіди складає понад 40 позицій. Отримав почесне звання «Заслужений майстер народної творчості УРСР».
Автор таких творів:
- декоративні тарілки — «Хліб-сіль», 1969, «Щастя», 1971;
- панно — «В. І. Ленін», 1969;
- скриньки, ножі для паперу, ложки, сільнички.
Література
- Нагнибіда В. Творчість самодіяльна і творчість народна // Київ —1985, № 1. — С. 146.
- Селівачов М. Різьбярський доробок Валентина Нагнибіди // Народна творчість і етнографія. — 1989. — № 4 (липень-серпень). — С. 70-72, іл.;
- Селівачов М. Валентин Нагнибіда // Ант. Вип. 1. — К., 1999. — С. 36-37.
Посилання
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело
- Інститут історії України
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valenti n Ku zmovich Nagni bida 27 lyutogo 1928 Solonicya teper Lubenskogo rajonu 30 travnya 1985 Kremenchuk ukrayinskij rizbyar po derevu zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti URSR 1976 Nagnibida Valentin KuzmovichNarodzhennya27 lyutogo 1928 1928 02 27 SolonicyaSmert30 travnya 1985 1985 05 30 57 rokiv KremenchukKrayina URSRDiyalnisthudozhnikNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nagnibida prizvishe Z zhittyepisuZakinchiv profesijno tehnichne uchilishe za fahom stolyar krasnoderevec Pid vplivom hudozhnika Vasilya Parahina organizuvav rizbyarskij ceh u Kremenchuckomu lisgospzagu ta keruvav nim uprodovzh kilkoh rokiv Rozrobiv dlya serijnogo vigotovlennya desyatki zrazkiv ornamentovanih igrashok shkatulok tarelej naboriv posudu j in virobiv iz chistoyi ne vkritoyi lakom derevini v alternativnij do panivnogo todi eklektizmu narodnij stilistici Zalishiv bagatu mistecku spadshinu v riznih muzeyah Ukrayini j Rosiyi desyatok uchniv i poslidovnikiv iz yakih vidilyayutsya Mikola Zacerklyanij Pereverzina Mariya Stvorenij tretij konvert iz seriyi Istoriya Kremenchuckogo Lisgospu Avtor stvorennya konvertu Kirilo Vidmich Bibliografiya tvorchoyi diyalnosti V Nagnibidi skladaye ponad 40 pozicij Otrimav pochesne zvannya Zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti URSR Avtor takih tvoriv dekorativni tarilki Hlib sil 1969 Shastya 1971 panno V I Lenin 1969 skrinki nozhi dlya paperu lozhki silnichki LiteraturaNagnibida V Tvorchist samodiyalna i tvorchist narodna Kiyiv 1985 1 S 146 Selivachov M Rizbyarskij dorobok Valentina Nagnibidi Narodna tvorchist i etnografiya 1989 4 lipen serpen S 70 72 il Selivachov M Valentin Nagnibida Ant Vip 1 K 1999 S 36 37 PosilannyaPortal Biografiyi Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi DzhereloInstitut istoriyi Ukrayini