Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шкловський Йосип Самуїлович (18 червня (1 липня) 1916, Глухів, Глухівський повіт, Чернігівська губернія Російська імперія (нині — Україна) — 3 березня 1985, Москва, РРФСР, СРСР) — видатний український радянський астрофізик єврейського походження, член-кореспондент АН СРСР.
| Йосип Самуїлович Шкловський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 18 червня (1 липня) 1916 Глухів, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія (нині — Україна) |
| Помер | 3 березня 1985 (68 років) Москва, РРФСР, СРСР |
| Поховання | Востряковський цвинтар |
| Країна | Російська імперія - УНР - СССР |
| Національність | єврей |
| Діяльність | астроном, астрофізик |
| Alma mater | Московський державний університет |
| Галузь | астрофізика |
| Заклад | Московський державний університет |
| Вчене звання | Член-кореспондент АН СССР (1966) |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук (1949) |
| Науковий керівник | Парійський Микола Миколайович |
| Відомі учні | Кардашов Микола Семенович Сурдін Володимир Георгійович |
| Аспіранти, докторанти | Кардашов Микола Семенович Сурдін Володимир Георгійович d d |
| Членство | Академія наук СРСР Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США Національна академія дей-Лінчей |
| Відомий завдяки: | засновник школи сучасної астрофізики |
| Нагороди |  |
 Шкловський Йосип Самуїлович у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився 1 липня 1916 року в Україні, в місті Глухові, у сім'ї дрібного торговця.
Про своє дитинство у Глухові Й.Шкловський згадував:
 | «Я рос в традиционной еврейской среде в маленьком украинском городке, учился древнему языку предков, ходил с мамой в синагогу. А какие были праздники, хоть кругом – полная нищета! Почему-то вспомнил запахи праздников. А потом была школа-семилетка, раздвоение сознания между еврейским домом и советской школой. В 1930 году моя семья уехала с родной Украины. И мое еврейское детство уже осталось в невозвратимо далеком прошлом…» |  |
У 1931 закінчив семирічну школу в Акмолінську (Казахстан).
З 1931 по 1933 працював десятником на будівництві залізниці Магнітогорськ—Караганда—Балхаш та Байкало—Амурської залізниці.
У 1933 вступив на фізико-математичний факультет Далекосхідного університету (Владивосток).
У 1935 здійснив переведення на фізичний факультет МДУ та закінчив його із відзнакою в 1938. Вступив до аспірантури Державного астрономічного інституту ім. Штернберга (ДАІШ). Після закінчення (1942) зарахований до ДАІШ старшим лаборантом.
У 1944 під керівництвом Парійського захистив кандидатську дисертацію на тему «Електронна температура в астрофізиці». Докторську дисертацію з теорії сонячної корони захистив у 1948.
Вперше в СРСР (1953—1954) прочитав курс радіоастрономії. У 1953 організував та очолив відділ радіоастрономії в ДАІШ, який швидко перетворився на відділ фактично всехвильової астрономії. Тут створив відому астрофізичну школу. Його інтерес до проблеми життя у Всесвіті, почався зі спільної з В. І. Красовським роботи, що пов'язувала катастрофічну загибель рептилій з підвищенням короткохвильового випромінювання, обумовленого вибухом найближчій наднової. Робота була оприлюднена в 1957 року в ДАІШ і викликала широкий резонанс. В 1958 році захопився гіпотезою про штучність супутників Марса. Для підтвердження гіпотези в ДАІШ було розпочато навіть спеціальний проект, який передбачав виміряти діаметр Фобоса за допомогою перших міжпланетних станцій, запущених до Марса. Величезний вплив на розвиток інтересу Шкловського до проблеми життя у Всесвіті здійснив початок космічних досліджень і публікація в 1959 у журналі «Nature» статті Дж. Кокконі і Ф. Моррісона щодо пошуку штучних сигналів з космосу.
У 1962 році видав свою найвідомішу книгу «Всесвіт, життя, розум», яка мала значний вплив на найширші кола читачів у СРСР та за кордоном.
У 1969 створив відділ астрофізики у новоутвореному Інституті космічних досліджень, який і очолював до останніх днів життя, одночасно керуючи (на громадських засадах) і відділом радіоастрономії ДАІШ.
Наукова діяльність
Сфера інтересів Шкловського у астрофізиці була надзичайно широкою. Перші праці були присвячені радіовипромінюванню Сонця. Надалі Шкловський заклав основи радіоспектроскопії Галактики — він розрахував ймовірності переходів, що утворюють радіолінію водню (21 см), і довів можливість її виявлення (1948). Розрахував частоту та інтенсивність ліній гідроксилу (ОН, 18 см), лінії СН (9,46 см) та низки інших (1948—1953 роки). Великим є його внесок у обґрунтування теорії синхротронного випромінювання. Зокрема, цю теорію було використано для пояснення єдиного механізму випромінювання Крабоподібної туманності (від оптичного до радіодіапазону) та для оцінки енергії залишків наднових (1953). Після запусків перших штучних супутників Землі (ШСЗ) Шкловський очолив спостереження за ними. В 1970-ті роки вивчав питання рентгенівської, а пізніше — гамма-астрономії. Ним виконано низку робіт у галузі космології. Широко відомими стали його роботи з аналізом проблем життя та розуму у Всесвіті.
Відзнаки
- член Лондонського королівського астрономічного товариства
- член Американської академії наук та мистецтв
- член Національної академії наук США
- Почесний член Королівського Астрономічного товариства Канади
- почесний доктор Паризької обсерваторії
- Золота медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства
- орден «Знак Пошани».
Вшанування пам'яті
На честь Йосипа Шкловського названо одну з вулиць Глухова.
Основні праці
Монографії та збірники статей
- Шкловский И. С. Солнечная корона. — М.-Л.: ГИТТЛ, 1951. — 388 с.
- Шкловский И. С. Космическое радиоизлучение. — М.: Гостехиздат, 1956. — 492 с.
- Шкловский И. С. Физика солнечной короны. 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Физматгиз, 1962. — 516 с.
- Шкловский И. С. Сверхновые звезды. — М.: «Наука», 1966. — 398 с.
- Шкловский И. С. Звезды: их рождение, жизнь и смерть. — М.: «Наука», 1975. — 367 с.
- 2-е изд. — М.: «Наука», 1977. — 383 с.
- — М.: «Наука», 1984. — 384 с.
- Шкловский И. С. Сверхновые звезды и связанные с ними проблемы. 2-е изд., перераб. и доп. — М.: «Наука», 1976. — 440 с.
- Шкловский И. С. Проблемы современной астрофизики [Сб. статей]. — М.: «Наука», 1982. — 223 с.
- И. С. Шкловский и современная астрофизика. Сб. статей. Сост. Н. С. Кардашев. — М.: «Знание», 1986. — 64 с.
- Шкловский И. С. Проблемы современной астрофизики [Сб. статей]. 2-е изд., доп. — М.: «Наука», 1988. — 252 с.
Препринтні видання
- Шкловский И. С. О природе «вспышек» квазаров и ядер сейфертовских галактик. — М.: [Изд-во ИКИ], 1970. — 55 с.
- Шкловский И. С. О природе источников рентгеновского излучения типа ScoXP-1. — М.: [Изд-во ИКИ], 1971. — 20 с.
- Шкловский И. С. Газовые выбросы в NGC 4486 и проблема активности галактических ядер. — М.: [Изд-во ИКИ], 1971. — 25 с.
- Шкловский И. С., Шеффер Е. К. Галактические «шпуры» как возможные источники мягкого рентгеновского излучения. — М.: [Изд-во ИКИ], 1971. — 13 с.
- Шкловский И. С. О возможной уникальности разумной жизни во Вселенной. — М.: [Изд-во ИКИ], 1976. — 30 с.
- Шкловский И. С. О природе источников импульсного жесткого рентгеновского излучения. — М.: [Изд-во ИКИ], 1976. — 12 с.
- Шкловский И. С. О природе сверхновых I типа. — М.: Изд-во ИКИ, 1978. — 42 с.
- Шкловский И. С. Вторая революция в астрономии подходит к концу. — М.: Изд-во ИКИ, 1979. — 33 с.
Науково-популярні видання
- Шкловский И. С. Радиоастрономия. Популярный очерк. — М.: Гостехиздат, 1953. — 216 с.
- Шкловский И. С. Радиоастрономия. Популярный очерк. 2-е изд., доп. — М.: Гостехиздат, 1955. — 296 с.
- Шкловский И. С. Новое в радиоастрономии. Стенограмма публичной лекции в обществе «Знание»… — М.: «Знание», 1957. — 24 с.
- Шкловский И. С. Вселенная. Жизнь. Разум. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — 239 с.
- 2-е изд., перераб. и доп. — М.: «Наука», 1965. — 284 с.
- 3-е изд., доп. и перераб. — М.: «Наука», 1973. — 335 с.
- 4-е изд., изм. — М.: «Наука», 1976. — 336 с.
- 5-е изд., перераб. и доп. — М.: «Наука», 1980. — 352 с.
- Под ред. Н. С. Кардашева и В. И. Мороза. 6-е изд., доп. [ 18 квітня 2008 у Wayback Machine.] — М.: «Наука», 1987. — 320 с.
- Под ред. В. Г. Сурдина, Н. С. Кардашева и Л. М. Гиндилиса. 7-е изд., доп. — М.: Журнал «Экология и жизнь», 2006. — 312 с.
- Шкловский И. С. Из истории развития радиоастрономии в СССР. — М.: «Знание», 1982. — 63 с.
- Шкловский И. С. Эшелон. Невыдуманные рассказы [ 8 липня 2009 у Wayback Machine.]. — М.: «Новости», 1991. — 222 с.
- И. Шкловский: разум, жизнь, вселенная [ 12 лютого 2008 у Wayback Machine.] [Сб. статей. Ред.-сост. Т. К. Бреус]. — М.: «Янус», 1996. — 432 с.
Редакторська і перекладна робота
- Физические процессы в газовых туманностях (сборник работ). Пер. с англ. И. С. Шкловского. Под ред. В. Г. Фесенкова. — М.: Гос. изд-во иностр. лит-ры, 1948. — 204 с.
- Атмосферы Земли и планет. Сборник статей. Под ред. Д. П. Койпера. Пер. с англ. Под ред. и с предисл. И. С. Шкловского. — М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1951. — 408 с.
- Пози Дж. Л., Брейсуэлл Р. Н. Радиоастрономия. Пер. с англ. Под ред. И. С. Шкловского. — М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1958. — 414 с.
- Эллисон М. А. Солнце и его влияние на Землю. Введение в исследование проблемы Земля-Солнце. Пер. с англ. Под ред. И. С. Шкловского. — М.: Физматгиз, 1959. — 216 с.
Див. також
- 2849 Шкловський — астероїд, названий на честь науковця.
Примітки
- Генеральная карта Черниговской губерніи Съ показаніемъ почтовыхъ и большихъ проъзжихъ дорогъ, станціи и разстоянія между оными верстъ — Ст. Петербургъ, 1829
- Часницький М. Зірка Йосипа Шкловського // Неделя. - 2016. - 22 июня. - С. 7.
- Шкловский, И. С. (1987). Вселенная, жизнь, разум / Под ред. Н. С. Кардашева и В. И. Мороза. Москва: Наука.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 квітня 2016. Процитовано 26 березня 2016.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Н. І. Шаховська. Шкловський Йосип Самуїлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- (збережена версія з archive.org)
- Йосип Шкловський на сайті «Астрономическое наследие», сторінка персоналій [ 20 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- (збережена версія з archive.org)
- (збережена версія з archive.org)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shklovskij Shklovskij Josip Samuyilovich 18 chervnya 1 lipnya 1916 19160701 Gluhiv Gluhivskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiya nini Ukrayina 3 bereznya 1985 Moskva RRFSR SRSR vidatnij ukrayinskij radyanskij astrofizik yevrejskogo pohodzhennya chlen korespondent AN SRSR Josip Samuyilovich ShklovskijNarodivsya 18 chervnya 1 lipnya 1916 1916 07 01 Gluhiv Gluhivskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiya nini Ukrayina Pomer 3 bereznya 1985 1985 03 03 68 rokiv Moskva RRFSR SRSRPohovannya Vostryakovskij cvintarKrayina Rosijska imperiya UNR SSSRNacionalnist yevrejDiyalnist astronom astrofizikAlma mater Moskovskij derzhavnij universitetGaluz astrofizikaZaklad Moskovskij derzhavnij universitetVchene zvannya Chlen korespondent AN SSSR 1966 Naukovij stupin doktor fiziko matematichnih nauk 1949 Naukovij kerivnik Parijskij Mikola MikolajovichVidomi uchni Kardashov Mikola Semenovich Surdin Volodimir GeorgijovichAspiranti doktoranti Kardashov Mikola Semenovich Surdin Volodimir Georgijovich d dChlenstvo Akademiya nauk SRSR Amerikanska akademiya mistectv i nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Nacionalna akademiya dej LinchejVidomij zavdyaki zasnovnik shkoli suchasnoyi astrofizikiNagorodi Shklovskij Josip Samuyilovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 1 lipnya 1916 roku v Ukrayini v misti Gluhovi u sim yi dribnogo torgovcya Pro svoye ditinstvo u Gluhovi J Shklovskij zgaduvav Ya ros v tradicionnoj evrejskoj srede v malenkom ukrainskom gorodke uchilsya drevnemu yazyku predkov hodil s mamoj v sinagogu A kakie byli prazdniki hot krugom polnaya nisheta Pochemu to vspomnil zapahi prazdnikov A potom byla shkola semiletka razdvoenie soznaniya mezhdu evrejskim domom i sovetskoj shkoloj V 1930 godu moya semya uehala s rodnoj Ukrainy I moe evrejskoe detstvo uzhe ostalos v nevozvratimo dalekom proshlom U 1931 zakinchiv semirichnu shkolu v Akmolinsku Kazahstan Z 1931 po 1933 pracyuvav desyatnikom na budivnictvi zaliznici Magnitogorsk Karaganda Balhash ta Bajkalo Amurskoyi zaliznici U 1933 vstupiv na fiziko matematichnij fakultet Dalekoshidnogo universitetu Vladivostok U 1935 zdijsniv perevedennya na fizichnij fakultet MDU ta zakinchiv jogo iz vidznakoyu v 1938 Vstupiv do aspiranturi Derzhavnogo astronomichnogo institutu im Shternberga DAISh Pislya zakinchennya 1942 zarahovanij do DAISh starshim laborantom U 1944 pid kerivnictvom Parijskogo zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Elektronna temperatura v astrofizici Doktorsku disertaciyu z teoriyi sonyachnoyi koroni zahistiv u 1948 Vpershe v SRSR 1953 1954 prochitav kurs radioastronomiyi U 1953 organizuvav ta ocholiv viddil radioastronomiyi v DAISh yakij shvidko peretvorivsya na viddil faktichno vsehvilovoyi astronomiyi Tut stvoriv vidomu astrofizichnu shkolu Jogo interes do problemi zhittya u Vsesviti pochavsya zi spilnoyi z V I Krasovskim roboti sho pov yazuvala katastrofichnu zagibel reptilij z pidvishennyam korotkohvilovogo viprominyuvannya obumovlenogo vibuhom najblizhchij nadnovoyi Robota bula oprilyudnena v 1957 roku v DAISh i viklikala shirokij rezonans V 1958 roci zahopivsya gipotezoyu pro shtuchnist suputnikiv Marsa Dlya pidtverdzhennya gipotezi v DAISh bulo rozpochato navit specialnij proekt yakij peredbachav vimiryati diametr Fobosa za dopomogoyu pershih mizhplanetnih stancij zapushenih do Marsa Velicheznij vpliv na rozvitok interesu Shklovskogo do problemi zhittya u Vsesviti zdijsniv pochatok kosmichnih doslidzhen i publikaciya v 1959 u zhurnali Nature statti Dzh Kokkoni i F Morrisona shodo poshuku shtuchnih signaliv z kosmosu U 1962 roci vidav svoyu najvidomishu knigu Vsesvit zhittya rozum yaka mala znachnij vpliv na najshirshi kola chitachiv u SRSR ta za kordonom U 1969 stvoriv viddil astrofiziki u novoutvorenomu Instituti kosmichnih doslidzhen yakij i ocholyuvav do ostannih dniv zhittya odnochasno keruyuchi na gromadskih zasadah i viddilom radioastronomiyi DAISh Naukova diyalnistSfera interesiv Shklovskogo u astrofizici bula nadzichajno shirokoyu Pershi praci buli prisvyacheni radioviprominyuvannyu Soncya Nadali Shklovskij zaklav osnovi radiospektroskopiyi Galaktiki vin rozrahuvav jmovirnosti perehodiv sho utvoryuyut radioliniyu vodnyu 21 sm i doviv mozhlivist yiyi viyavlennya 1948 Rozrahuvav chastotu ta intensivnist linij gidroksilu ON 18 sm liniyi SN 9 46 sm ta nizki inshih 1948 1953 roki Velikim ye jogo vnesok u obgruntuvannya teoriyi sinhrotronnogo viprominyuvannya Zokrema cyu teoriyu bulo vikoristano dlya poyasnennya yedinogo mehanizmu viprominyuvannya Krabopodibnoyi tumannosti vid optichnogo do radiodiapazonu ta dlya ocinki energiyi zalishkiv nadnovih 1953 Pislya zapuskiv pershih shtuchnih suputnikiv Zemli ShSZ Shklovskij ocholiv sposterezhennya za nimi V 1970 ti roki vivchav pitannya rentgenivskoyi a piznishe gamma astronomiyi Nim vikonano nizku robit u galuzi kosmologiyi Shiroko vidomimi stali jogo roboti z analizom problem zhittya ta rozumu u Vsesviti Vidznakichlen Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva chlen Amerikanskoyi akademiyi nauk ta mistectv chlen Nacionalnoyi akademiyi nauk SShA Pochesnij chlen Korolivskogo Astronomichnogo tovaristva Kanadi pochesnij doktor Parizkoyi observatoriyi Zolota medal Ketrin Bryus Tihookeanskogo astronomichnogo tovaristva orden Znak Poshani Vshanuvannya pam yatiNa chest Josipa Shklovskogo nazvano odnu z vulic Gluhova Osnovni praciMonografiyi ta zbirniki statej Shklovskij I S Solnechnaya korona M L GITTL 1951 388 s Shklovskij I S Kosmicheskoe radioizluchenie M Gostehizdat 1956 492 s Shklovskij I S Fizika solnechnoj korony 2 e izd pererab i dop M Fizmatgiz 1962 516 s Shklovskij I S Sverhnovye zvezdy M Nauka 1966 398 s Shklovskij I S Zvezdy ih rozhdenie zhizn i smert M Nauka 1975 367 s 2 e izd M Nauka 1977 383 s M Nauka 1984 384 s Shklovskij I S Sverhnovye zvezdy i svyazannye s nimi problemy 2 e izd pererab i dop M Nauka 1976 440 s Shklovskij I S Problemy sovremennoj astrofiziki Sb statej M Nauka 1982 223 s I S Shklovskij i sovremennaya astrofizika Sb statej Sost N S Kardashev M Znanie 1986 64 s Shklovskij I S Problemy sovremennoj astrofiziki Sb statej 2 e izd dop M Nauka 1988 252 s Preprintni vidannya Shklovskij I S O prirode vspyshek kvazarov i yader sejfertovskih galaktik M Izd vo IKI 1970 55 s Shklovskij I S O prirode istochnikov rentgenovskogo izlucheniya tipa ScoXP 1 M Izd vo IKI 1971 20 s Shklovskij I S Gazovye vybrosy v NGC 4486 i problema aktivnosti galakticheskih yader M Izd vo IKI 1971 25 s Shklovskij I S Sheffer E K Galakticheskie shpury kak vozmozhnye istochniki myagkogo rentgenovskogo izlucheniya M Izd vo IKI 1971 13 s Shklovskij I S O vozmozhnoj unikalnosti razumnoj zhizni vo Vselennoj M Izd vo IKI 1976 30 s Shklovskij I S O prirode istochnikov impulsnogo zhestkogo rentgenovskogo izlucheniya M Izd vo IKI 1976 12 s Shklovskij I S O prirode sverhnovyh I tipa M Izd vo IKI 1978 42 s Shklovskij I S Vtoraya revolyuciya v astronomii podhodit k koncu M Izd vo IKI 1979 33 s Naukovo populyarni vidannya Shklovskij I S Radioastronomiya Populyarnyj ocherk M Gostehizdat 1953 216 s Shklovskij I S Radioastronomiya Populyarnyj ocherk 2 e izd dop M Gostehizdat 1955 296 s Shklovskij I S Novoe v radioastronomii Stenogramma publichnoj lekcii v obshestve Znanie M Znanie 1957 24 s Shklovskij I S Vselennaya Zhizn Razum M Izd vo AN SSSR 1962 239 s 2 e izd pererab i dop M Nauka 1965 284 s 3 e izd dop i pererab M Nauka 1973 335 s 4 e izd izm M Nauka 1976 336 s 5 e izd pererab i dop M Nauka 1980 352 s Pod red N S Kardasheva i V I Moroza 6 e izd dop 18 kvitnya 2008 u Wayback Machine M Nauka 1987 320 s Pod red V G Surdina N S Kardasheva i L M Gindilisa 7 e izd dop M Zhurnal Ekologiya i zhizn 2006 312 s Shklovskij I S Iz istorii razvitiya radioastronomii v SSSR M Znanie 1982 63 s Shklovskij I S Eshelon Nevydumannye rasskazy 8 lipnya 2009 u Wayback Machine M Novosti 1991 222 s I Shklovskij razum zhizn vselennaya 12 lyutogo 2008 u Wayback Machine Sb statej Red sost T K Breus M Yanus 1996 432 s Redaktorska i perekladna robota Fizicheskie processy v gazovyh tumannostyah sbornik rabot Per s angl I S Shklovskogo Pod red V G Fesenkova M Gos izd vo inostr lit ry 1948 204 s Atmosfery Zemli i planet Sbornik statej Pod red D P Kojpera Per s angl Pod red i s predisl I S Shklovskogo M Izd vo inostr lit ry 1951 408 s Pozi Dzh L Brejsuell R N Radioastronomiya Per s angl Pod red I S Shklovskogo M Izd vo inostr lit ry 1958 414 s Ellison M A Solnce i ego vliyanie na Zemlyu Vvedenie v issledovanie problemy Zemlya Solnce Per s angl Pod red I S Shklovskogo M Fizmatgiz 1959 216 s Div takozh2849 Shklovskij asteroyid nazvanij na chest naukovcya PrimitkiGeneralnaya karta Chernigovskoj gubernii S pokazaniem pochtovyh i bolshih prozzhih dorog stancii i razstoyaniya mezhdu onymi verst St Peterburg 1829 Chasnickij M Zirka Josipa Shklovskogo Nedelya 2016 22 iyunya S 7 Shklovskij I S 1987 Vselennaya zhizn razum Pod red N S Kardasheva i V I Moroza Moskva Nauka PDF Arhiv originalu PDF za 5 kvitnya 2016 Procitovano 26 bereznya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaN I Shahovska Shklovskij Josip Samuyilovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X zberezhena versiya z archive org Josip Shklovskij na sajti Astronomicheskoe nasledie storinka personalij 20 bereznya 2012 u Wayback Machine ros zberezhena versiya z archive org zberezhena versiya z archive org