Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Залишок наднової англ SuperNova Remnant SNR газопилова структура яка утворилася як результат вибуху наднової зорі Під ча

Залишок наднової

Залишок наднової

Залишок наднової (англ. SuperNova Remnant, SNR) — газопилова структура, яка утворилася як результат вибуху наднової зорі. Під час вибуху оболонка наднової розлітається навсебіч, утворюючи ударну хвилю, яка розширюється зі швидкістю близько 3000 км/сек та формує залишок наднової. Залишок складається з викинутої вибухом зоряної речовини й поглиненої ударною хвилею міжзоряної речовини.

image
Крабоподібна туманність — газова хмара, утворена спалахом наднової 1054 р., на стадії розширення

Крім оболонки внаслідок спалаху наднової може утворюватися нейтронна зоря, яку спостерігають як пульсар. Однак терміном залишок наднової позначають саме оболонку. Залишки існують близько 100 000 років, їх розмір сягає 50 пк, вони охоплюють близько 50% обсягу галактичного диску.


Формування

Існує два можливі сценарії народження наднової:

В обох випадках вибух наднової викидає до навколишнього простору зі швидкістю близько 3000 км/сек (1% швидкості світла) значну частину речовини із зовнішніх шарів зірки. Викинута речовина взаємодіє з навколозоряним або міжзоряним газом, формується ударна хвиля, що перетворює газ на гарячу плазму, розігріваючи його до температури близько 10 мільйонів К.

Методами радіоастрономії в нашій Галактиці виявлено понад 100 залишків наднових, з них близько 40 спостерігаються в оптичному діапазоні. Молодий залишок утворено надновою SN 1987A у Великій Магеллановій Хмарі. Інші добре відомі залишки наднових — це Крабоподібна туманність, залишок від недавнього вибуху (1054), залишок наднової Тихо (SN 1572), що отримала назву на честь Тихо Браге, який спостерігав і зафіксував її первинну яскравість одразу після спалаху 1572 р., а також залишок наднової Кеплера (SN 1604), названої на честь Йоганна Кеплера.

Стадії еволюції

Залишок наднової під час свого розвитку проходить наступні стадії[]:

  1. Вільне розширення викинутої речовини, триває доти, поки маса поглиненої ударною хвилею міжзоряної речовини не перевищить масу викинутої зоряної речовини. Тривалість стадії — від десятків до кількох сотень років, залежно від густини навколишнього середовища.
  2. Істотне уповільнення ударної хвилі, утворення зворотної (внутрішньої) ударної хвилі, яка з часом досягає центру залишку. Залишок входить у фазу Сєдова-Тейлора, що добре описується автомодельним аналітичним рішенням. Зіткнення ударних хвиль розжареного газу супроводжуються потужним рентгенівським випромінюванням.
  3. Формування тонкої та щільної зовнішньої оболонки (товщиною менше 1 пк, та густиною 1—100 мільйонів атомів/м³) навколо дуже гарячої (кілька мільйонів К) внутрішньої порожнини та охолодження оболонки. Настання фази радіаційного охолодження. Оболонка залишку стає доступною для спостереження у видимому спектрі завдяки рекомбінації іонізованих атомів водню та кисню.
  4. Охолодження внутрішньої порожнини залишку. Щільна оболонка продовжує розширюватися по інерції. На цій стадії залишок наднової виразно «видно» в діапазоні випромінювання атомів нейтрального водню.
  5. Злиття з навколишнім середовищем. Швидкість розширення оболонки сповільнюється до середньостатистичних швидкостей у навколишньому просторі, речовина залишку зливається з міжзоряною речовиною, передаючи до неї решту кінетичної енергії.

Молоді залишки наднових зберігають особливості наднової, такі як хімічний склад та геометрія оболонки. Параметри старих залишків здебільшого залежать від міжзоряного газу, який «нагребла» оболонка під час розширення.

Молоді залишки наднових поділяють на два типи: оболонкові та плеріони. В оболонкових яскравість радіозображення зростає від центру до периферії. У плеріонах яскравість зображення зростає до центру й оболонкова структура не спостерігається. Фізичною основою відмінностей між двома типами є наявність або відсутність пульсара. За наявності пульсара, який є потужним джерелом релятивістських частинок, залишок наднової стає плеріоном. У процесі ослаблення пульсара залишок перетворюється на оболонковий. Усі старі залишки мають оболонковий тип.

Див. також

Посилання

  1. Залишок наднової // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 161. — .

Література

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Залишок наднової

  • В. Г. Рясный. Архівована копія // Успехи физических наук : библиография. — М., 1990. — № 5. — С. 141—145. з джерела 24 грудня 2012. Процитовано 22 березня 2011.
  • Т.А.Лозинская. . Наша энциклопедия. Архів оригіналу за 1 червня 2009. Процитовано 22 березня 2011.
  • Sergei Popov. . аннотированный обзор astro-ph с 2004 года. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 22 вересня 2011.
  • D.A. Green. . Astrophysics Group, Cavendish Laboratory, University of Cambridge. Архів оригіналу за 4 квітня 2011. Процитовано 22 березня 2011.(англ.)
  • . SAO, Smithsonian Institution, Goddard Space Flight Center, NASA. Архів оригіналу за 11 березня 2007. Процитовано 22 вересня 2011.(англ.)
  • . Goddard Space Flight Center, NASA. Архів оригіналу за 17 березня 2011. Процитовано 22 березня 2011.(англ.)
  • . School of Information Technology and Engineering, University of Ottawa. Архів оригіналу за 5 липня 2006. Процитовано 22 вересня 2011.(англ.)
  • . Jeff Barbour, 08 Jun 2005, Universe Today. Архів оригіналу за 3 травня 2007. Процитовано 22 вересня 2011.(англ.)
  • . The Two Micron All Sky Survey at IPAC, California Institute of Technology. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 22 вересня 2011.(англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zalishok nadnovoyi angl SuperNova Remnant SNR gazopilova struktura yaka utvorilasya yak rezultat vibuhu nadnovoyi zori Pid chas vibuhu obolonka nadnovoyi rozlitayetsya navsebich utvoryuyuchi udarnu hvilyu yaka rozshiryuyetsya zi shvidkistyu blizko 3000 km sek ta formuye zalishok nadnovoyi Zalishok skladayetsya z vikinutoyi vibuhom zoryanoyi rechovini j poglinenoyi udarnoyu hvileyu mizhzoryanoyi rechovini Krabopodibna tumannist gazova hmara utvorena spalahom nadnovoyi 1054 r na stadiyi rozshirennya Krim obolonki vnaslidok spalahu nadnovoyi mozhe utvoryuvatisya nejtronna zorya yaku sposterigayut yak pulsar Odnak terminom zalishok nadnovoyi poznachayut same obolonku Zalishki isnuyut blizko 100 000 rokiv yih rozmir syagaye 50 pk voni ohoplyuyut blizko 50 obsyagu galaktichnogo disku FormuvannyaIsnuye dva mozhlivi scenariyi narodzhennya nadnovoyi Masivna zorya vicherpuye palne u yadri sho prizvodit do zupinki virobnictva termoyadernoyi energiyi j sprichinyaye gravitacijnij kolaps Padinnya zovnishnih shariv bagatih na termoyaderne palne na rozigrite yadro sprichinyaye nadzvichajno potuzhnij termoyadernij spalah ta peretvorennya na nejtronnu zoryu abo chornu diru Bilij karlik u podvijnij sistemi shlyahom akreciyi nakopichuye rechovinu zori kompanjona dosyagaye mezhi Chandrasekara j peretvoryuyetsya na nadnovu zaznayuchi termoyadernogo spalahu V oboh vipadkah vibuh nadnovoyi vikidaye do navkolishnogo prostoru zi shvidkistyu blizko 3000 km sek 1 shvidkosti svitla znachnu chastinu rechovini iz zovnishnih shariv zirki Vikinuta rechovina vzayemodiye z navkolozoryanim abo mizhzoryanim gazom formuyetsya udarna hvilya sho peretvoryuye gaz na garyachu plazmu rozigrivayuchi jogo do temperaturi blizko 10 miljoniv K Metodami radioastronomiyi v nashij Galaktici viyavleno ponad 100 zalishkiv nadnovih z nih blizko 40 sposterigayutsya v optichnomu diapazoni Molodij zalishok utvoreno nadnovoyu SN 1987A u Velikij Magellanovij Hmari Inshi dobre vidomi zalishki nadnovih ce Krabopodibna tumannist zalishok vid nedavnogo vibuhu 1054 zalishok nadnovoyi Tiho SN 1572 sho otrimala nazvu na chest Tiho Brage yakij sposterigav i zafiksuvav yiyi pervinnu yaskravist odrazu pislya spalahu 1572 r a takozh zalishok nadnovoyi Keplera SN 1604 nazvanoyi na chest Joganna Keplera Stadiyi evolyuciyiZalishok nadnovoyi pid chas svogo rozvitku prohodit nastupni stadiyi dzherelo Vilne rozshirennya vikinutoyi rechovini trivaye doti poki masa poglinenoyi udarnoyu hvileyu mizhzoryanoyi rechovini ne perevishit masu vikinutoyi zoryanoyi rechovini Trivalist stadiyi vid desyatkiv do kilkoh soten rokiv zalezhno vid gustini navkolishnogo seredovisha Istotne upovilnennya udarnoyi hvili utvorennya zvorotnoyi vnutrishnoyi udarnoyi hvili yaka z chasom dosyagaye centru zalishku Zalishok vhodit u fazu Syedova Tejlora sho dobre opisuyetsya avtomodelnim analitichnim rishennyam Zitknennya udarnih hvil rozzharenogo gazu suprovodzhuyutsya potuzhnim rentgenivskim viprominyuvannyam Formuvannya tonkoyi ta shilnoyi zovnishnoyi obolonki tovshinoyu menshe 1 pk ta gustinoyu 1 100 miljoniv atomiv m navkolo duzhe garyachoyi kilka miljoniv K vnutrishnoyi porozhnini ta oholodzhennya obolonki Nastannya fazi radiacijnogo oholodzhennya Obolonka zalishku staye dostupnoyu dlya sposterezhennya u vidimomu spektri zavdyaki rekombinaciyi ionizovanih atomiv vodnyu ta kisnyu Oholodzhennya vnutrishnoyi porozhnini zalishku Shilna obolonka prodovzhuye rozshiryuvatisya po inerciyi Na cij stadiyi zalishok nadnovoyi virazno vidno v diapazoni viprominyuvannya atomiv nejtralnogo vodnyu Zlittya z navkolishnim seredovishem Shvidkist rozshirennya obolonki spovilnyuyetsya do serednostatistichnih shvidkostej u navkolishnomu prostori rechovina zalishku zlivayetsya z mizhzoryanoyu rechovinoyu peredayuchi do neyi reshtu kinetichnoyi energiyi Molodi zalishki nadnovih zberigayut osoblivosti nadnovoyi taki yak himichnij sklad ta geometriya obolonki Parametri starih zalishkiv zdebilshogo zalezhat vid mizhzoryanogo gazu yakij nagrebla obolonka pid chas rozshirennya Molodi zalishki nadnovih podilyayut na dva tipi obolonkovi ta plerioni V obolonkovih yaskravist radiozobrazhennya zrostaye vid centru do periferiyi U plerionah yaskravist zobrazhennya zrostaye do centru j obolonkova struktura ne sposterigayetsya Fizichnoyu osnovoyu vidminnostej mizh dvoma tipami ye nayavnist abo vidsutnist pulsara Za nayavnosti pulsara yakij ye potuzhnim dzherelom relyativistskih chastinok zalishok nadnovoyi staye plerionom U procesi oslablennya pulsara zalishok peretvoryuyetsya na obolonkovij Usi stari zalishki mayut obolonkovij tip Div takozhSpisok ob yektiv Messye Zorya PlerionPosilannyaZalishok nadnovoyi Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 161 ISBN 966 613 263 X LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zalishok nadnovoyi V G Ryasnyj Arhivovana kopiya Uspehi fizicheskih nauk bibliografiya M 1990 5 S 141 145 z dzherela 24 grudnya 2012 Procitovano 22 bereznya 2011 T A Lozinskaya Nasha enciklopediya Arhiv originalu za 1 chervnya 2009 Procitovano 22 bereznya 2011 Sergei Popov annotirovannyj obzor astro ph s 2004 goda Arhiv originalu za 25 serpnya 2011 Procitovano 22 veresnya 2011 D A Green Astrophysics Group Cavendish Laboratory University of Cambridge Arhiv originalu za 4 kvitnya 2011 Procitovano 22 bereznya 2011 angl SAO Smithsonian Institution Goddard Space Flight Center NASA Arhiv originalu za 11 bereznya 2007 Procitovano 22 veresnya 2011 angl Goddard Space Flight Center NASA Arhiv originalu za 17 bereznya 2011 Procitovano 22 bereznya 2011 angl School of Information Technology and Engineering University of Ottawa Arhiv originalu za 5 lipnya 2006 Procitovano 22 veresnya 2011 angl Jeff Barbour 08 Jun 2005 Universe Today Arhiv originalu za 3 travnya 2007 Procitovano 22 veresnya 2011 angl The Two Micron All Sky Survey at IPAC California Institute of Technology Arhiv originalu za 27 veresnya 2011 Procitovano 22 veresnya 2011 angl

Дата публікації:
Топ