SN 1604 або Наднова́ Ке́плера — наднова типу Iaв нашій галактиці, на відстані не більше 6 кілопарсек (20 000 світлових років) від Землі в напрямку сузір'я Змієносця. Спалахнула восени 1604 року, і стала останньою надновою нашої Галактики, яку було помічено неозброєним оком. Названа на честь німецького астронома Йоганна Кеплера, який дослідив її у своїй праці .
SN 1604 | |
---|---|
Зображення залишка наднової Кеплера, композиція спостережень з трьох космічних телескопів у різних діапазонах: — в інфрачервоному світлі (показано червоним кольором) — з телескопа Спітцера — у видимому діапазоні (показано жовтим) — з телескопа Габбл — у рентгенівських променях 0,3-1,4 кеВ (зелений) та 4-6 кеВ (блакитний) — з телескопа «Чандра» | |
Дані спостережень (Епоха J2000,0) | |
(Тип наднової) | Ia |
Галактика | Чумацький Шлях |
Сузір'я | Змієносець |
Пряме сходження | 17г 30х 35,976с |
Схилення | -21° 28′ 56,23″ |
Галактичні координати | 004,5145 +06,8405 |
Дата відкриття | 9 жовтня 1604 |
6 кілопарсек (20,000 світлових років) | |
Фізичні характеристики | |
Попередник | Гіпергігант в галактиці NGC 1260 |
Примітки | Інші назви: Наднова Кеплера, SNR G004.5+06.8, V843 Змієносця, V843 Oph, AJG 71, 3C 358, CSI-21-17276, 2E 1727.6-2126, IRAS Z17276-2126 |
Залишок наднової Кеплера вважається одним зі зразкових об'єктів такого типу і досі є предметом досліджень в астрономії.
Спостереження
Наднова Кеплера під час своєї максимальної яскравості була яскравіша за будь-яку іншу зорю на нічному небі. Її видима зоряна величина становила −2,5m. Зорю було видно навіть удень протягом трьох тижнів, а всього зоря була видима на небі впродовж одного року. Записи про її спостереження збереглися в європейських, китайських, корейських та арабських джерелах. Вперше цю наднову помітили 9 жовтня 1604 року європейські спостерігачі. В китайських джерелах зорю вперше зафіксовано 10 жовтня, а в корейських — з 13 жовтня.
Значний внесок в спостереження наднової належить німецькому астроному Йоганну Кеплеру, тому наднову часто також називають надновою Кеплера. Вперше він помітив її 17 жовтня (запізнення спричинене поганою погодою у його регіоні). Результати спостережень Кеплер опублікував у своїй роботі De Stella Nova in Pede Serpentarii в 1605 році.
Залишок наднової Кеплера було зафіксовано в оптичному діапазоні в 1930-х роках німецьким астрономом Вальтером Бааде за допомогою 2,5-метрового телескопа в обсерваторії Маунт-Вілсон.
Це була друга наднова за покоління, яку було видно неозброєним оком (перед цим Тихо Браге спостерігав спалах SN 1572 в сузір'ї Кассіопеї). Після SN 1604 не було відкрито жодної наднової в межах нашої Галактики, хоча поза межами галактики було відкрито багато нових, починаючи з S Андромеди, відкритої в 1885 році. Наднова SN 1987A у Великій Магеллановій Хмарі навіть була помітна неозброєним оком.
Існують відомості про дві пізніші наднові, світло яких мало досягати Землі приблизно в 1680 та 1870 роках — Кассіопея A та [en] відповідно. Проте не існує жодних історичних записів про їх спостереження. Імовірно, міжзоряне поглинання зробило їх надто тьмяними.
Див. також
Примітки
- . Kepler's Supernova Remnant: A Star's Death Comes to Life. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 16 January 2006.
- Reynolds, S. P.; Borkowski, K. J.; Hwang, U.; Hughes, J. P.; Badenes, C.; Laming, J. M.; Blondin, J. M. (2 October 2007). A Deep Chandra Observation of Kepler's Supernova Remnant: A Type Ia Event with Circumstellar Interaction. The Astrophysical Journal. 668 (2): L135–L138 url =. arXiv:0708.3858.
- Астронет > Исторические сверхновые. Наиболее достоверные исторические сверхновые. www.astronet.ru. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 27 лютого 2020.
- Stephenson, F. Richard & Green, David A., Historical Supernovae and their Remnants, Oxford, Clarendon Press, 2002, pp. 60–71.
- Neuhäuser, Ralph; Rada, Wafiq; Kunitzsch, Paul; Neuhäuser, Dagmar L. (2016). Arabic Reports about Supernovae 1604 and 1572 in Rawḥ al-Rūḥ by cĪsā b. Luṭf Allāh from Yemen. Journal for the History of Astronomy. 47 (4): 359—374. Bibcode:2016JHA....47..359N. doi:10.1177/0021828616669894.
- Наднові // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 308—309. — .
- . ESO.org. European Southern Observatory. 27 лютого 2019. Архів оригіналу за 2 червня 2020. Процитовано 25 листопада 2019.
- . Discovery of Most Recent Supernova in Our Galaxy, May 14, 2008. Архів оригіналу за 5 серпня 2011. Процитовано 2 May 2012.
Література
- Blair, William P.; Long, Knox S.; Vancura, Olaf (1991). A detailed optical study of Kepler's supernova remnant. Astrophysical Journal. 366: 484—494. doi:10.1086/169583. (англ.)
- Sule, A. et al. Indian Record for Kepler's Supernova: Evidence from Kashmir Valley // Astronomische Nachrichten. — , 2011. — Vol. 332, no. 6. — P. 655—657. — Bibcode: . — DOI: .(англ.)
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: SN 1604
- . Nine Planets. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 16 жовтня 2014.(англ.)
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
SN 1604 abo Nadnova Ke plera nadnova tipu Iav nashij galaktici na vidstani ne bilshe 6 kiloparsek 20 000 svitlovih rokiv vid Zemli v napryamku suzir ya Zmiyenoscya Spalahnula voseni 1604 roku i stala ostannoyu nadnovoyu nashoyi Galaktiki yaku bulo pomicheno neozbroyenim okom Nazvana na chest nimeckogo astronoma Joganna Keplera yakij doslidiv yiyi u svoyij praci SN 1604Zobrazhennya zalishka nadnovoyi Keplera kompoziciya sposterezhen z troh kosmichnih teleskopiv u riznih diapazonah v infrachervonomu svitli pokazano chervonim kolorom z teleskopa Spitcera u vidimomu diapazoni pokazano zhovtim z teleskopa Gabbl u rentgenivskih promenyah 0 3 1 4 keV zelenij ta 4 6 keV blakitnij z teleskopa Chandra Dani sposterezhen Epoha J2000 0 Tip nadnovoyiIaGalaktikaChumackij ShlyahSuzir yaZmiyenosecPryame shodzhennya17g 30h 35 976sShilennya 21 28 56 23 Galaktichni koordinati004 5145 06 8405Data vidkrittya9 zhovtnya 16046 kiloparsek 20 000 svitlovih rokiv Fizichni harakteristikiPoperednikGipergigant v galaktici NGC 1260PrimitkiInshi nazvi Nadnova Keplera SNR G004 5 06 8 V843 Zmiyenoscya V843 Oph AJG 71 3C 358 CSI 21 17276 2E 1727 6 2126 IRAS Z17276 2126 Zalishok nadnovoyi Keplera vvazhayetsya odnim zi zrazkovih ob yektiv takogo tipu i dosi ye predmetom doslidzhen v astronomiyi SposterezhennyaOriginalnij malyunok Joganna Keplera z jogo praci 1606 na yakomu zobrazheno roztashuvannya zori stella nova SN 1604 poznachenoyi literoyu N 8 klitinok vniz 4 zliva napravo Suzir ya Zmiyenosec Nadnova Keplera pid chas svoyeyi maksimalnoyi yaskravosti bula yaskravisha za bud yaku inshu zoryu na nichnomu nebi Yiyi vidima zoryana velichina stanovila 2 5m Zoryu bulo vidno navit uden protyagom troh tizhniv a vsogo zorya bula vidima na nebi vprodovzh odnogo roku Zapisi pro yiyi sposterezhennya zbereglisya v yevropejskih kitajskih korejskih ta arabskih dzherelah Vpershe cyu nadnovu pomitili 9 zhovtnya 1604 roku yevropejski sposterigachi V kitajskih dzherelah zoryu vpershe zafiksovano 10 zhovtnya a v korejskih z 13 zhovtnya Znachnij vnesok v sposterezhennya nadnovoyi nalezhit nimeckomu astronomu Jogannu Kepleru tomu nadnovu chasto takozh nazivayut nadnovoyu Keplera Vpershe vin pomitiv yiyi 17 zhovtnya zapiznennya sprichinene poganoyu pogodoyu u jogo regioni Rezultati sposterezhen Kepler opublikuvav u svoyij roboti De Stella Nova in Pede Serpentarii v 1605 roci Zalishok nadnovoyi Keplera bulo zafiksovano v optichnomu diapazoni v 1930 h rokah nimeckim astronomom Valterom Baade za dopomogoyu 2 5 metrovogo teleskopa v observatoriyi Maunt Vilson Ce bula druga nadnova za pokolinnya yaku bulo vidno neozbroyenim okom pered cim Tiho Brage sposterigav spalah SN 1572 v suzir yi Kassiopeyi Pislya SN 1604 ne bulo vidkrito zhodnoyi nadnovoyi v mezhah nashoyi Galaktiki hocha poza mezhami galaktiki bulo vidkrito bagato novih pochinayuchi z S Andromedi vidkritoyi v 1885 roci Nadnova SN 1987A u Velikij Magellanovij Hmari navit bula pomitna neozbroyenim okom Isnuyut vidomosti pro dvi piznishi nadnovi svitlo yakih malo dosyagati Zemli priblizno v 1680 ta 1870 rokah Kassiopeya A ta en vidpovidno Prote ne isnuye zhodnih istorichnih zapisiv pro yih sposterezhennya Imovirno mizhzoryane poglinannya zrobilo yih nadto tmyanimi Div takozhPerelik zalishkiv nadnovihPrimitki Kepler s Supernova Remnant A Star s Death Comes to Life Arhiv originalu za 7 kvitnya 2016 Procitovano 16 January 2006 Reynolds S P Borkowski K J Hwang U Hughes J P Badenes C Laming J M Blondin J M 2 October 2007 A Deep Chandra Observation of Kepler s Supernova Remnant A Type Ia Event with Circumstellar Interaction The Astrophysical Journal 668 2 L135 L138 url arXiv 0708 3858 Astronet gt Istoricheskie sverhnovye Naibolee dostovernye istoricheskie sverhnovye www astronet ru Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 27 lyutogo 2020 Stephenson F Richard amp Green David A Historical Supernovae and their Remnants Oxford Clarendon Press 2002 pp 60 71 Neuhauser Ralph Rada Wafiq Kunitzsch Paul Neuhauser Dagmar L 2016 Arabic Reports about Supernovae 1604 and 1572 in Rawḥ al Ruḥ by cisa b Luṭf Allah from Yemen Journal for the History of Astronomy 47 4 359 374 Bibcode 2016JHA 47 359N doi 10 1177 0021828616669894 Nadnovi Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 308 309 ISBN 966 613 263 X ESO org European Southern Observatory 27 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 2 chervnya 2020 Procitovano 25 listopada 2019 Discovery of Most Recent Supernova in Our Galaxy May 14 2008 Arhiv originalu za 5 serpnya 2011 Procitovano 2 May 2012 LiteraturaBlair William P Long Knox S Vancura Olaf 1991 A detailed optical study of Kepler s supernova remnant Astrophysical Journal 366 484 494 doi 10 1086 169583 angl Sule A et al Indian Record for Kepler s Supernova Evidence from Kashmir Valley Astronomische Nachrichten Wiley VCH 2011 Vol 332 no 6 P 655 657 Bibcode 2011AN 332 655S DOI 10 1002 asna 201011555 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SN 1604 Nine Planets Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2013 Procitovano 16 zhovtnya 2014 angl Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi