Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кассіопея А Cassiopeia A Cas A залишок наднової SNR в сузір ї Кассіопеї і найяскравіше позасонячне радіоджерело на небі

Кассіопея A

Кассіопея A

Кассіопея А (Cassiopeia A, Cas A) — залишок наднової (SNR) в сузір'ї Кассіопеї і найяскравіше позасонячне радіоджерело на небі на частотах вище 1 ГГц. Наднова вибухнула приблизно на відстані 11 000 світлових років у межах Чумацького Шляху. Хмара речовини, що залишилась від наднової й розширюється, зараз має розмір приблизно 10 св. р. На довжинах хвиль видимого світла, її було видно аматорськими телескопами аж до 234 мм з фільтрами.

Кассіопея А
image
Зображення у несправжніх кольорах, складене за даними трьох джерел. Червоний — інфрачервоні спостереження зі «Спітцера», помаранчевий — спостереження у видимому діапазоні з «Габбла», а синій та зелений — рентгенівські спостереження «Чандри». Світло-блакитна крапка майже в центрі — залишок ядра зорі.
Дані спостережень (Епоха J2000)
(Тип наднової)IIb
Тип залишкуоболонковий
ГалактикаЧумацький Шлях
Сузір'яКассіопея
Пряме сходження23г 23х 26с
Схилення+43° 48′ 00″
Галактичні координатиG111.7-2.1
Дата відкриття1947
Пік зор.величини (V)+6?
11 тис. св. р. (3,4 кпк)
Фізичні характеристики
Попередникневідомо
Тип попередниканевідомо
(B-V)невідомо
Приміткинайяскравіше позасонячне радіоджерело
image
Кассіопея А, знята за допомогою космічного телескопа «Габбл»

Вважається, що світло спалаху мало досягти Землі близько 300 років тому, але немає історичних записів про які-небудь спостереження наднової, яка утворила залишок, імовірно, через вплив міжзоряного пилу, що поглинув видиме випромінювання перш ніж воно досягло Землі (хоча можливо, що наднова була записана як зоря шостої величини з Кассіопеї Джоном Флемстидом 16 серпня 1680). Можливі пояснення схиляються до думки, що зоря-попередник була надзвичайно масивною і перед вибухом скинула значну частину своїх зовнішніх шарів. Ці зовнішні шари приховали зорю й поглинули більшу частину світла, випроміненого під час колапсу внутрішньої зорі.

Cas A була серед перших виявлених дискретних астрономічних радіоджерел. Про його відкриття повідомили 1948 року Мартін Райл і Френсіс Ґрем-Сміт, астрономи з Кембриджу, на основі спостережень Довгим інтерферометром Майкельсона. Оптичний компонент було вперше виявлено 1950 року.

Cas A в Третьому кембриджському каталозі радіоджерел позначена як 3C461, а в каталозі залишків наднових Гріна має позначення G111.7-2.1.

Раніше відкриття

Розрахунки (виходячи зі спостережуваного розширення) вказують на вибух, який мав спостерігатися на Землі близько 1667 року. Астроном Вільям Ешворт та інші припустили, що королівський астроном Джон Флемстид випадково спостерігав наднову 16 серпня 1680 року, коли він вніс до каталогу зорю поблизу розташування наднової. Інше припущення недавніх міжгалузевих досліджень полягає в тому, що наднова була міфічною «денною зорею», яку спостерігали 1630 року й яка ознаменувала народження Карла II, майбутнього монарха Великої Британії. У будь-якому разі, більше ніяких наднових Чумацького шляху неозброєним оком із Землі не спостерігалось.

Розширення

Оболонка розширення має температуру близько 30 млн Кельвінів (50 мільйонів градусів за Фаренгейтом) і розширюється зі швидкістю 4000-6000 км/сек.

Спостереження залишку за допомогою телескопа «Габбл» показали, що, всупереч початковому припущенню, що речовина залишку розширювалась однорідно, існують високошвидкісні окраїнні вузли викидів, які рухаються з поперечними швидкостями 5500−14 500 км/с, а найбільша швидкість спостерігається у двох майже протилежних джетів. Якщо на зображеннях залишку використати різні кольори для позначення речовини різного хімічного складу, стає видно, що такі речовини часто залишились скупчені в залишках вибуху.

Радіоджерело

1980 року радіоджерело мало щільність потоку 2720±50 Янських на частоті 1 ГГц; його щільність на частоті 1 ГГц зменшується на 0,97±0,04 % на рік. Це зниження означає, що на частотах нижче 1 ГГц Cas A зараз менш інтенсивне, ніж Лебідь А. На частотах вище 1 ГГц залишається найяскравішим позасонячним радіоджерелом на небі.

Рентгенівське джерело

1979 року Шкловський прогнозував, що Cas A має чорну діру 1999 року рентгенівська обсерваторія «Чандра» виявила «схоже на гарячу точку джерело» близько до центра туманності. Імовірно, що це нейтронна зоря або чорна діра.

Хоча Cas X-1 (або Cas XR-1), ймовірно найяскравіше рентгенівське джерело в сузір'ї Кассіопеї, але під час польоту зондувальних ракет Aerobee 16 червня 1964 року його виявлено не було (хоча воно розглядалось як можливе джерело). Cas A було проскановано під час чергового польоту ракети Aerobee 01 жовтня 1964 р., але істотного рентгенівського потоку (вище фону) на його місці не було. Cas XR-1 було виявлено у результаті польоту ракети Aerobee 25 квітня 1965 на координатах RA 23г 21х DEC +58° 30′. Cas X-1 — це Cas A, залишок наднової типу ІІ на RA 23г 18х DEC +58° 30′.

Позначення Cassiopeia X-1, Cas XR-1, Cas X-1 більше не вживаються, а рентгенівське джерело є Cas A (SNR G111.7-02.1) на 2U 2321+58.

Луна спалаху

Інфрачервона луна спалаху Кассіопеї А спостерігалась на довколишніх хмарах газу з використанням космічного телескопу «Спітцер». Записаний спектр довів, що наднова мала тип IIb, тобто, утворилась у результаті колапсу й вибуху масивної зорі, яка швидше за все була червоним надгігантом із гелієвим ядром, який втратив майже всю свою водневу оболонку. Це було перше спостереження інфрачервоної луни наднової, спалах якої безпосередньо не спостерігався, що відкриває можливості для вивчення та реконструкції минулих астрономічних подій.

Виявлення фосфору

2013 року астрономи виявили у Кассіопеї А фосфор, що підтвердило, що цей елемент утворюється у процесі нуклеосинтезу в наднових. Співвідношення фосфору до заліза у речовині залишку наднової може бути до сотні разів вищим, ніж у Чумацькому шляху в цілому.

Див. також

Примітки

  1. Krause, Oliver; Birkmann; Usuda; Hattori; Goto; Rieke; Misselt (2008). The Cassiopeia A Supernova was of Type IIb. Science. Т. 320, № 5880. с. 1195—1197. arXiv:0805.4557. Bibcode:2008Sci...320.1195K. doi:10.1126/science.1155788. PMID 18511684.
  2. Fesen, Robert A.; Hammell, Molly C.; Morse, Jon; Chevalier, Roger A.; Borkowski, Kazimierz J.; Dopita, Michael A.; Gerardy, Christopher L.; Lawrence, Stephen S.; Raymond, John C.; van den Bergh, Sidney (July 2006). The Expansion Asymmetry and Age of the Cassiopeia A Supernova Remnant. The Astrophysical Journal. 645 (1): 283—292. arXiv:astro-ph/0603371. Bibcode:2006ApJ...645..283F. doi:10.1086/504254.
  3. Stover, Dawn (2006). Life In A Bubble. Popular Science. 269 (6): 16.
  4. Howard Banich. A Visual Guide to the Cassiopeia A Supernova Remnant. Sky & Telescope, December 2014.
  5. Hughes DW (1980). Did Flamsteed see the Cassiopeia A supernova?. Nature. Т. 285, № 5761. с. 132—133. Bibcode:1980Natur.285..132H. doi:10.1038/285132a0.
  6. Ryle, M.; Smith, F. G. (18 вересня 1948). A New Intense Source of Radio-Frequency Radiation in the Constellation of Cassiopeia. Nature (journal). Т. 162, № 4116. с. 462—463. Bibcode:1948Natur.162..462R. doi:10.1038/162462a0.
  7. Fabian, A. C. (2008). Astronomy. A blast from the past. Science. Т. 320, № 5880. с. 1167—1168. doi:10.1126/science.1158538. PMID 18511676.
  8. Oullette, Jennifer. . Discovery.com. Архів оригіналу за 29 вересня 2012. Процитовано 18 квітня 2011.
  9. Baars, J. W. M.; Genzel, R.; Pauliny-Toth, I. I. K.; Witzel, A. (1977). The Absolute Spectrum of Cas A; An Accurate Flux Density Scale and a Set of Secondary Calibrators. Astronomy and Astrophysics. 61: 99. Bibcode:1977A&A....61...99B.
  10. Shklovsky IS (1979). Is Cassiopeia a black hole?. Nature. Т. 279, № 5715. с. 703. Bibcode:1979Natur.279..703S. doi:10.1038/279703a0.
  11. The Compact Central Object in Cassiopeia A: A Neutron Star with Hot Polar Caps or a Black Hole?. Astrophysical Journal. Т. 531, № 1. 2000. с. L53—L56. arXiv:astro-ph/9912024. Bibcode:2000ApJ...531L..53P. doi:10.1086/312521. PMID 10673413.
  12. . Архів оригіналу за 8 березня 2005. Процитовано 1 жовтня 2016.
  13. Steinberg JL, ред. (1965). Observational results of X-ray astronomy. Astronomical Observations from Space Vehicles, Proceedings from Symposium no. 23 held in Liege, Belgium, 17 to 20 August 1964. Т. no. 23. International Astronomical Union. с. 227—39. Bibcode:1965IAUS...23..227B.
  14. Observations of Cosmic X-rays. Ap J. Т. 143. 1966. с. 203—17. Bibcode:1966ApJ...143..203F. doi:10.1086/148491.
  15. Cosmic X-ray Sources, Galactic and Extragalactic. Sci. Т. 152, № 3718. Apr 1966. с. 66—71. Bibcode:1966Sci...152...66B. doi:10.1126/science.152.3718.66. PMID 17830233.
  16. Distribution and Variability of Cosmic X-Ray Sources. Sci. Т. 156, № 3773. April 1967. с. 374—8. Bibcode:1967Sci...156..374F. doi:10.1126/science.156.3773.374. PMID 17812381.
  17. Webber WR (December 1968). X-ray astronomy-1968 vintage. Proc Astron Soc Australia. Т. 1. с. 160—4. Bibcode:1968PASAu...1..160W.
  18. Fabian, Andrew C. (2008). A Blast from the Past. Science (journal). Т. 320, № 5880. с. 1167—1168. doi:10.1126/science.1158538. PMID 18511676.
  19. Koo, B. -C.; Lee, Y. -H.; Moon, D. -S.; Yoon, S. -C.; Raymond, J. C. (2013). Phosphorus in the Young Supernova Remnant Cassiopeia A. Science. Т. 342, № 6164. с. 1346. arXiv:1312.3807. Bibcode:2013Sci...342.1346K. doi:10.1126/science.1243823.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кассіопея A

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kassiopeya A Cassiopeia A Cas A zalishok nadnovoyi SNR v suzir yi Kassiopeyi i najyaskravishe pozasonyachne radiodzherelo na nebi na chastotah vishe 1 GGc Nadnova vibuhnula priblizno na vidstani 11 000 svitlovih rokiv u mezhah Chumackogo Shlyahu Hmara rechovini sho zalishilas vid nadnovoyi j rozshiryuyetsya zaraz maye rozmir priblizno 10 sv r Na dovzhinah hvil vidimogo svitla yiyi bulo vidno amatorskimi teleskopami azh do 234 mm z filtrami Kassiopeya AZobrazhennya u nespravzhnih kolorah skladene za danimi troh dzherel Chervonij infrachervoni sposterezhennya zi Spitcera pomaranchevij sposterezhennya u vidimomu diapazoni z Gabbla a sinij ta zelenij rentgenivski sposterezhennya Chandri Svitlo blakitna krapka majzhe v centri zalishok yadra zori Dani sposterezhen Epoha J2000 Tip nadnovoyiIIbTip zalishkuobolonkovijGalaktikaChumackij ShlyahSuzir yaKassiopeyaPryame shodzhennya23g 23h 26sShilennya 43 48 00 Galaktichni koordinatiG111 7 2 1Data vidkrittya1947Pik zor velichini V 6 11 tis sv r 3 4 kpk Fizichni harakteristikiPoperedniknevidomoTip poperednikanevidomo B V nevidomoPrimitkinajyaskravishe pozasonyachne radiodzherelo Kassiopeya A znyata za dopomogoyu kosmichnogo teleskopa Gabbl Vvazhayetsya sho svitlo spalahu malo dosyagti Zemli blizko 300 rokiv tomu ale nemaye istorichnih zapisiv pro yaki nebud sposterezhennya nadnovoyi yaka utvorila zalishok imovirno cherez vpliv mizhzoryanogo pilu sho poglinuv vidime viprominyuvannya persh nizh vono dosyaglo Zemli hocha mozhlivo sho nadnova bula zapisana yak zorya shostoyi velichini z Kassiopeyi Dzhonom Flemstidom 16 serpnya 1680 Mozhlivi poyasnennya shilyayutsya do dumki sho zorya poperednik bula nadzvichajno masivnoyu i pered vibuhom skinula znachnu chastinu svoyih zovnishnih shariv Ci zovnishni shari prihovali zoryu j poglinuli bilshu chastinu svitla viprominenogo pid chas kolapsu vnutrishnoyi zori Cas A bula sered pershih viyavlenih diskretnih astronomichnih radiodzherel Pro jogo vidkrittya povidomili 1948 roku Martin Rajl i Frensis Grem Smit astronomi z Kembridzhu na osnovi sposterezhen Dovgim interferometrom Majkelsona Optichnij komponent bulo vpershe viyavleno 1950 roku Cas A v Tretomu kembridzhskomu katalozi radiodzherel poznachena yak 3C461 a v katalozi zalishkiv nadnovih Grina maye poznachennya G111 7 2 1 Ranishe vidkrittyaRozrahunki vihodyachi zi sposterezhuvanogo rozshirennya vkazuyut na vibuh yakij mav sposterigatisya na Zemli blizko 1667 roku Astronom Vilyam Eshvort ta inshi pripustili sho korolivskij astronom Dzhon Flemstid vipadkovo sposterigav nadnovu 16 serpnya 1680 roku koli vin vnis do katalogu zoryu poblizu roztashuvannya nadnovoyi Inshe pripushennya nedavnih mizhgaluzevih doslidzhen polyagaye v tomu sho nadnova bula mifichnoyu dennoyu zoreyu yaku sposterigali 1630 roku j yaka oznamenuvala narodzhennya Karla II majbutnogo monarha Velikoyi Britaniyi U bud yakomu razi bilshe niyakih nadnovih Chumackogo shlyahu neozbroyenim okom iz Zemli ne sposterigalos RozshirennyaObolonka rozshirennya maye temperaturu blizko 30 mln Kelviniv 50 miljoniv gradusiv za Farengejtom i rozshiryuyetsya zi shvidkistyu 4000 6000 km sek Sposterezhennya zalishku za dopomogoyu teleskopa Gabbl pokazali sho vsuperech pochatkovomu pripushennyu sho rechovina zalishku rozshiryuvalas odnoridno isnuyut visokoshvidkisni okrayinni vuzli vikidiv yaki ruhayutsya z poperechnimi shvidkostyami 5500 14 500 km s a najbilsha shvidkist sposterigayetsya u dvoh majzhe protilezhnih dzhetiv Yaksho na zobrazhennyah zalishku vikoristati rizni kolori dlya poznachennya rechovini riznogo himichnogo skladu staye vidno sho taki rechovini chasto zalishilis skupcheni v zalishkah vibuhu Radiodzherelo1980 roku radiodzherelo malo shilnist potoku 2720 50 Yanskih na chastoti 1 GGc jogo shilnist na chastoti 1 GGc zmenshuyetsya na 0 97 0 04 na rik Ce znizhennya oznachaye sho na chastotah nizhche 1 GGc Cas A zaraz mensh intensivne nizh Lebid A Na chastotah vishe 1 GGc zalishayetsya najyaskravishim pozasonyachnim radiodzherelom na nebi Rentgenivske dzherelo1979 roku Shklovskij prognozuvav sho Cas A maye chornu diru 1999 roku rentgenivska observatoriya Chandra viyavila shozhe na garyachu tochku dzherelo blizko do centra tumannosti Imovirno sho ce nejtronna zorya abo chorna dira Hocha Cas X 1 abo Cas XR 1 jmovirno najyaskravishe rentgenivske dzherelo v suzir yi Kassiopeyi ale pid chas polotu zonduvalnih raket Aerobee 16 chervnya 1964 roku jogo viyavleno ne bulo hocha vono rozglyadalos yak mozhlive dzherelo Cas A bulo proskanovano pid chas chergovogo polotu raketi Aerobee 01 zhovtnya 1964 r ale istotnogo rentgenivskogo potoku vishe fonu na jogo misci ne bulo Cas XR 1 bulo viyavleno u rezultati polotu raketi Aerobee 25 kvitnya 1965 na koordinatah RA 23g 21h DEC 58 30 Cas X 1 ce Cas A zalishok nadnovoyi tipu II na RA 23g 18h DEC 58 30 Poznachennya Cassiopeia X 1 Cas XR 1 Cas X 1 bilshe ne vzhivayutsya a rentgenivske dzherelo ye Cas A SNR G111 7 02 1 na 2U 2321 58 Luna spalahuInfrachervona luna spalahu Kassiopeyi A sposterigalas na dovkolishnih hmarah gazu z vikoristannyam kosmichnogo teleskopu Spitcer Zapisanij spektr doviv sho nadnova mala tip IIb tobto utvorilas u rezultati kolapsu j vibuhu masivnoyi zori yaka shvidshe za vse bula chervonim nadgigantom iz geliyevim yadrom yakij vtrativ majzhe vsyu svoyu vodnevu obolonku Ce bulo pershe sposterezhennya infrachervonoyi luni nadnovoyi spalah yakoyi bezposeredno ne sposterigavsya sho vidkrivaye mozhlivosti dlya vivchennya ta rekonstrukciyi minulih astronomichnih podij Viyavlennya fosforu2013 roku astronomi viyavili u Kassiopeyi A fosfor sho pidtverdilo sho cej element utvoryuyetsya u procesi nukleosintezu v nadnovih Spivvidnoshennya fosforu do zaliza u rechovini zalishku nadnovoyi mozhe buti do sotni raziv vishim nizh u Chumackomu shlyahu v cilomu Div takozhPerelik zalishkiv nadnovihPrimitkiKrause Oliver Birkmann Usuda Hattori Goto Rieke Misselt 2008 The Cassiopeia A Supernova was of Type IIb Science T 320 5880 s 1195 1197 arXiv 0805 4557 Bibcode 2008Sci 320 1195K doi 10 1126 science 1155788 PMID 18511684 Fesen Robert A Hammell Molly C Morse Jon Chevalier Roger A Borkowski Kazimierz J Dopita Michael A Gerardy Christopher L Lawrence Stephen S Raymond John C van den Bergh Sidney July 2006 The Expansion Asymmetry and Age of the Cassiopeia A Supernova Remnant The Astrophysical Journal 645 1 283 292 arXiv astro ph 0603371 Bibcode 2006ApJ 645 283F doi 10 1086 504254 Stover Dawn 2006 Life In A Bubble Popular Science 269 6 16 Howard Banich A Visual Guide to the Cassiopeia A Supernova Remnant Sky amp Telescope December 2014 Hughes DW 1980 Did Flamsteed see the Cassiopeia A supernova Nature T 285 5761 s 132 133 Bibcode 1980Natur 285 132H doi 10 1038 285132a0 Ryle M Smith F G 18 veresnya 1948 A New Intense Source of Radio Frequency Radiation in the Constellation of Cassiopeia Nature journal T 162 4116 s 462 463 Bibcode 1948Natur 162 462R doi 10 1038 162462a0 Fabian A C 2008 Astronomy A blast from the past Science T 320 5880 s 1167 1168 doi 10 1126 science 1158538 PMID 18511676 Oullette Jennifer Discovery com Arhiv originalu za 29 veresnya 2012 Procitovano 18 kvitnya 2011 Baars J W M Genzel R Pauliny Toth I I K Witzel A 1977 The Absolute Spectrum of Cas A An Accurate Flux Density Scale and a Set of Secondary Calibrators Astronomy and Astrophysics 61 99 Bibcode 1977A amp A 61 99B Shklovsky IS 1979 Is Cassiopeia a black hole Nature T 279 5715 s 703 Bibcode 1979Natur 279 703S doi 10 1038 279703a0 The Compact Central Object in Cassiopeia A A Neutron Star with Hot Polar Caps or a Black Hole Astrophysical Journal T 531 1 2000 s L53 L56 arXiv astro ph 9912024 Bibcode 2000ApJ 531L 53P doi 10 1086 312521 PMID 10673413 Arhiv originalu za 8 bereznya 2005 Procitovano 1 zhovtnya 2016 Steinberg JL red 1965 Observational results of X ray astronomy Astronomical Observations from Space Vehicles Proceedings from Symposium no 23 held in Liege Belgium 17 to 20 August 1964 T no 23 International Astronomical Union s 227 39 Bibcode 1965IAUS 23 227B Observations of Cosmic X rays Ap J T 143 1966 s 203 17 Bibcode 1966ApJ 143 203F doi 10 1086 148491 Cosmic X ray Sources Galactic and Extragalactic Sci T 152 3718 Apr 1966 s 66 71 Bibcode 1966Sci 152 66B doi 10 1126 science 152 3718 66 PMID 17830233 Distribution and Variability of Cosmic X Ray Sources Sci T 156 3773 April 1967 s 374 8 Bibcode 1967Sci 156 374F doi 10 1126 science 156 3773 374 PMID 17812381 Webber WR December 1968 X ray astronomy 1968 vintage Proc Astron Soc Australia T 1 s 160 4 Bibcode 1968PASAu 1 160W Fabian Andrew C 2008 A Blast from the Past Science journal T 320 5880 s 1167 1168 doi 10 1126 science 1158538 PMID 18511676 Koo B C Lee Y H Moon D S Yoon S C Raymond J C 2013 Phosphorus in the Young Supernova Remnant Cassiopeia A Science T 342 6164 s 1346 arXiv 1312 3807 Bibcode 2013Sci 342 1346K doi 10 1126 science 1243823 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kassiopeya A 3D vizualizaciya Kassiopeyi A 16 bereznya 2009 u Wayback Machine BBC News

Дата публікації:
Топ