Джон Фле́мстід (англ. John Flamsteed; 19 серпня 1646 — 31 грудня 1719) — англійський астроном, член Лондонського королівського товариства (1676), перший королівський астроном.
Джон Флемстид | |
---|---|
англ. John Flamsteed | |
Народився | 19 (29) серпня 1646[1][2][…] d, Амбер-Веллі, Дербішир[d], Дербішир, Англія[1] |
Помер | 31 грудня 1719 (11 січня 1720)[1][2][…] (73 роки) d, Тандридж, Суррей, Англія, Королівство Велика Британія[4][5][1] |
Країна | Велика Британія[1][6] |
Діяльність | астроном |
Alma mater | d d (травень 1662) Кембриджський університет[7] |
Галузь | астрономія[1][8] |
Заклад | Гринвіцька обсерваторія |
Посада | Королівський астроном[4] |
Вчителі | Ісаак Ньютон |
Відомі учні | Едмонд Галлей[7] |
Членство | Лондонське королівське товариство (9 листопада 1709) |
У шлюбі з | d |
Нагороди | |
Джон Флемстид у Вікісховищі |
Біографічні відомості
Народився в Денбі, Дербішир. Упродовж 1662—1669 років займався астрономією самостійно (через слабке здоров'я), 1674 року заочно закінчив Кембриджський університет. 1675 року призначений директором щойно створеної Королівській обсерваторії в Гринвічі і став першим королівським астрономом.
Відомий своїми спостережними роботами, що заклали підвалини сучасної позиційної астрономії. Уперше широко застосував у кутомірних інструментах телескоп для визначення точних положень зірок, планет, Сонця. До того як отримав можливість проводити точні астрономічні спостереження, займався теорією руху Місяця. Завершив розробку теорії, створеної Єремією Горроксом, і на її основі склав таблиці руху Місяця (1673). Згодом неодноразово повертався до цієї теорії, залучаючи нові спостереження для її поліпшення. Ісаак Ньютон скористався теорією та спостереженнями Флемстида під час створення своєї теорії руху Місяця; він також використовував роботу Флемстида про кутові діаметри планет (1673) під час підготовки «Начал».
Після переїзду до Гринвіцької обсерваторії Флемстид розпочав систематичні спостереження, що дістали завершення в «Британському каталозі», який становив 3-й том його основної праці «Британська історія неба» (видано посмертно 1725 року). Каталог містить положення 3000 зір. Усім зорям каталогу Флемстид надав номери в порядку зростання їхнього прямого піднесення в межах кожного сузір'я. Для багатьох цих зір (позначення Флемстида) залишаються основними й досі (наприклад, 61 Лебедя). У 1676—1689 роках зробив близько 20 000 спостережень з екваторіальним секстантом (з точністю до 10"). Потім продовжував спостереження на великому меридіанному інструменті. Розробив оригінальний метод абсолютного визначення прямих піднесень; отримав за допомогою цього методу точні положення 40 зір і здійснив прив'язку до них 3000 зір свого каталогу. Склав таблиці атмосферної рефракції й таблиці припливів.
Винайшов конічну проєкцію в картографії.
Його ім'ям названо кратер на Місяці й астероїд 4987 Flamsteed.
Примітки
- Salmonsens Konversationsleksikon — Т. 2. udgave, 1919. — С. 220, 221.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Encyclopædia Britannica
- Berry A. A Short History of Astronomy — London: John Murray, 1898.
- Флемстид Джон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Catalog of the German National Library
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Czech National Authority Database
Посилання
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Флэмстид Джон. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhon Fle mstid angl John Flamsteed 19 serpnya 1646 16460819 31 grudnya 1719 anglijskij astronom chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1676 pershij korolivskij astronom Dzhon Flemstidangl John FlamsteedNarodivsya 19 29 serpnya 1646 1 2 d Amber Velli Derbishir d Derbishir Angliya 1 Pomer 31 grudnya 1719 11 sichnya 1720 1 2 73 roki d Tandridzh Surrej Angliya Korolivstvo Velika Britaniya 4 5 1 Krayina Velika Britaniya 1 6 Diyalnist astronomAlma mater d d traven 1662 Kembridzhskij universitet 7 Galuz astronomiya 1 8 Zaklad Grinvicka observatoriyaPosada Korolivskij astronom 4 Vchiteli Isaak NyutonVidomi uchni Edmond Gallej 7 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo 9 listopada 1709 U shlyubi z dNagorodi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva lyutij 1676 Dzhon Flemstid u VikishovishiBiografichni vidomostiNarodivsya v Denbi Derbishir Uprodovzh 1662 1669 rokiv zajmavsya astronomiyeyu samostijno cherez slabke zdorov ya 1674 roku zaochno zakinchiv Kembridzhskij universitet 1675 roku priznachenij direktorom shojno stvorenoyi Korolivskij observatoriyi v Grinvichi i stav pershim korolivskim astronomom Vidomij svoyimi sposterezhnimi robotami sho zaklali pidvalini suchasnoyi pozicijnoyi astronomiyi Upershe shiroko zastosuvav u kutomirnih instrumentah teleskop dlya viznachennya tochnih polozhen zirok planet Soncya Do togo yak otrimav mozhlivist provoditi tochni astronomichni sposterezhennya zajmavsya teoriyeyu ruhu Misyacya Zavershiv rozrobku teoriyi stvorenoyi Yeremiyeyu Gorroksom i na yiyi osnovi sklav tablici ruhu Misyacya 1673 Zgodom neodnorazovo povertavsya do ciyeyi teoriyi zaluchayuchi novi sposterezhennya dlya yiyi polipshennya Isaak Nyuton skoristavsya teoriyeyu ta sposterezhennyami Flemstida pid chas stvorennya svoyeyi teoriyi ruhu Misyacya vin takozh vikoristovuvav robotu Flemstida pro kutovi diametri planet 1673 pid chas pidgotovki Nachal Pislya pereyizdu do Grinvickoyi observatoriyi Flemstid rozpochav sistematichni sposterezhennya sho distali zavershennya v Britanskomu katalozi yakij stanoviv 3 j tom jogo osnovnoyi praci Britanska istoriya neba vidano posmertno 1725 roku Katalog mistit polozhennya 3000 zir Usim zoryam katalogu Flemstid nadav nomeri v poryadku zrostannya yihnogo pryamogo pidnesennya v mezhah kozhnogo suzir ya Dlya bagatoh cih zir poznachennya Flemstida zalishayutsya osnovnimi j dosi napriklad 61 Lebedya U 1676 1689 rokah zrobiv blizko 20 000 sposterezhen z ekvatorialnim sekstantom z tochnistyu do 10 Potim prodovzhuvav sposterezhennya na velikomu meridiannomu instrumenti Rozrobiv originalnij metod absolyutnogo viznachennya pryamih pidnesen otrimav za dopomogoyu cogo metodu tochni polozhennya 40 zir i zdijsniv priv yazku do nih 3000 zir svogo katalogu Sklav tablici atmosfernoyi refrakciyi j tablici pripliviv Vinajshov konichnu proyekciyu v kartografiyi Jogo im yam nazvano krater na Misyaci j asteroyid 4987 Flamsteed PrimitkiSalmonsens Konversationsleksikon T 2 udgave 1919 S 220 221 d Track Q1754332 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Berry A A Short History of Astronomy London John Murray 1898 d Track Q19939115d Track Q84d Track Q19025604d Track Q1232629 Flemstid Dzhon Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Czech National Authority Database d Track Q13550863PosilannyaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Flemstid Dzhon Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros