Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Міжзоряне поглинання — сумарний ефект розсіювання й справжнього поглинання світла пиловими частинками в міжзоряному середовищі.
Загальні особливості
Характерною особливістю міжзоряного поглинання є його селективність (залежність від довжини хвилі). Міжзоряне поглинання на короткохвильовій ділянці спектру більше, ніж на довгохвильовій, тому воно призводить до почервоніння джерел світла. Віддаленіші зорі (та інші джерела світла) спостерігаються червонішими, ніж ближчі. Кількісною характеристикою цього явища є надлишок кольору.
Крім селективного міжзоряного поглинання в міжзоряному середовищі, можливо, існує поглинання, що не залежить від довжини хвилі (нейтральне), яке викликане дуже великими частинками чи тілами, але його дуже важко оцінити.
Показники кольору
Порівнюючи показники кольору почервонілої й непочервонілої зорі одного спектрального класу і класу світності, знаходять так званий надлишок кольору зорі, який являє собою різницю поглинання, виражену в зоряних величинах AB-AV=1,086[τ(B)-τ(V)], де τ(B),τ(V) — оптична товщина для довжини хвиль, що відповідають центрам фотометричних смуг B і V. Для переходу від надлишку кольору до абсолютного значення поглинання слугує множник R=AV/EB-V. У середньому R=3,1, однак на ділянках молодих зоряних скупчень і в темних хмарах може досягати 5—6. Значення R може бути знайдене екстраполяцією кривої міжзоряного поглинання методами змінної екстинкції, діаметрів зоряних скупчень та ін.
Крива міжзоряного поглинання
Для побудови кривої міжзоряного поглинання зазвичай використовують зорі спектральних класів О і В через їх високу світність і малу кількість особливостей у спектрі. Крива міжзоряного поглинання досліджена на ділянці від 0,11 до 20 мкм. У видимій частині спектру вона обернено пропорційна довжині хвилі (R ~ λ-1) і мало відрізняється на різних ділянках неба. Поблизу 2,3 мкм на кривій поглинання спостерігається злам, причину якого не було встановлено.
Спектрофотометричні спостереження виявили на кривій міжзоряного поглинання кілька широких деталей і більше 40 дифузних міжзоряних смуг поглинання. Найсильнішою з них є смуга поблизу λ=4430 Å, ширина якої може досягати 30—40 Å. Походження дифузних міжзоряних смуг поглинання остаточно не встановлено. Можливо, вони виникають при поглинанні світла молекулами, які перебувають на поверхні або всередині міжзоряних пилинок.
На інфрачервоній та ультрафіолетовій ділянках спектру різниця кривих міжзоряного поглинання для окремих зір, навіть, розташованих в одних і тих же ділянках неба, дуже великі.
Інтерпретація спостережень
Спостереження міжзоряного поглинання частково інтерпретується на основі теорії розсіяння світла малими частинками. Міжзоряне поглинання на різних ділянках спектру знаходять враховуючи залежність від довжини хвилі суми ефективних перерізів поглинання всіх частинок у стовпі одиничного перерізу вздовж променя зору.
На видимій та інфрачервоній ділянках спектру міжзоряне поглинання в основному зумовлене розсіянням світла діелектричними частинками із середнім радіусом 0,10-0,15 мкм. Альбедо частинок близько 0,7-0,8, а їх форма може бути некулястою (на це вказує існування міжзоряної поляризації світла). Величина R пропорційна розміру пилинок. На ультрафілолетовій ділянці спектру ефективно поглинають і розсіюють випромінювання дуже малі частинки. Вважається, що пік близько 4,6 мкм створюють графітові пилинки з радіусом 0,01-0,02 мкм і альбедо близько 0,3.
Величина міжзоряного поглинання, розрахована на одиничному шляху, змінюється в широких межах залежно від напрямку. В околицях Сонця в площині Галактики AV наближено дорівнює 2m/кпк, причому більшу частину дають пилові хмари.
У рентгенівському діапазоні випромінювання поглинається здебільшого міжзоряним газом, а міжзоряний пил розсіює рентгенівське випромінювання на малі кути, що призводить до утворення гало навколо рентгенівських джерел.
Джерела
- Міжзоряне почервоніння // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 288. — .
- Н.В. Вощинников. Межзвёздное поглощение (света) [=ослабление, экстинкция] // Физика космоса : ( )[рос.] : Маленькая энциклопедия / Главный редактор: Р.А. Сюняев ; Редакционная коллегия: Ю.Н. Дрожжин-Лабинский, Я.Б. Зельдович, В.Г. Курт, Р.3. Сагдеев. — Москва : Советская энциклопедия, 1986. — Предисловие к электронной версии 2-го издания энциклопедии «Физика космоса» 6 июля 2004 года.
Література
- Гринберг М. Межзвездная пыль : пер. с англ. : ( )[рос.]. — М., 1970.
- Каплан С. А., Пикельнер С. Б. Физика межзвездной среды : ( )[рос.]. — М., 1979.
- Спитцер Л. Физические процессы в межзвездной среде : пер. с англ. : ( )[рос.]. — М., 1981.
 | Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizhzoryane poglinannya sumarnij efekt rozsiyuvannya j spravzhnogo poglinannya svitla pilovimi chastinkami v mizhzoryanomu seredovishi Zagalni osoblivostiHarakternoyu osoblivistyu mizhzoryanogo poglinannya ye jogo selektivnist zalezhnist vid dovzhini hvili Mizhzoryane poglinannya na korotkohvilovij dilyanci spektru bilshe nizh na dovgohvilovij tomu vono prizvodit do pochervoninnya dzherel svitla Viddalenishi zori ta inshi dzherela svitla sposterigayutsya chervonishimi nizh blizhchi Kilkisnoyu harakteristikoyu cogo yavisha ye nadlishok koloru Krim selektivnogo mizhzoryanogo poglinannya v mizhzoryanomu seredovishi mozhlivo isnuye poglinannya sho ne zalezhit vid dovzhini hvili nejtralne yake viklikane duzhe velikimi chastinkami chi tilami ale jogo duzhe vazhko ociniti Pokazniki koloruPorivnyuyuchi pokazniki koloru pochervoniloyi j nepochervoniloyi zori odnogo spektralnogo klasu i klasu svitnosti znahodyat tak zvanij nadlishok koloru zori yakij yavlyaye soboyu riznicyu poglinannya virazhenu v zoryanih velichinah AB AV 1 086 t B t V de t B t V optichna tovshina dlya dovzhini hvil sho vidpovidayut centram fotometrichnih smug B i V Dlya perehodu vid nadlishku koloru do absolyutnogo znachennya poglinannya sluguye mnozhnik R AV EB V U serednomu R 3 1 odnak na dilyankah molodih zoryanih skupchen i v temnih hmarah mozhe dosyagati 5 6 Znachennya R mozhe buti znajdene ekstrapolyaciyeyu krivoyi mizhzoryanogo poglinannya metodami zminnoyi ekstinkciyi diametriv zoryanih skupchen ta in Kriva mizhzoryanogo poglinannyaDlya pobudovi krivoyi mizhzoryanogo poglinannya zazvichaj vikoristovuyut zori spektralnih klasiv O i V cherez yih visoku svitnist i malu kilkist osoblivostej u spektri Kriva mizhzoryanogo poglinannya doslidzhena na dilyanci vid 0 11 do 20 mkm U vidimij chastini spektru vona oberneno proporcijna dovzhini hvili R l 1 i malo vidriznyayetsya na riznih dilyankah neba Poblizu 2 3 mkm na krivij poglinannya sposterigayetsya zlam prichinu yakogo ne bulo vstanovleno Spektrofotometrichni sposterezhennya viyavili na krivij mizhzoryanogo poglinannya kilka shirokih detalej i bilshe 40 difuznih mizhzoryanih smug poglinannya Najsilnishoyu z nih ye smuga poblizu l 4430 A shirina yakoyi mozhe dosyagati 30 40 A Pohodzhennya difuznih mizhzoryanih smug poglinannya ostatochno ne vstanovleno Mozhlivo voni vinikayut pri poglinanni svitla molekulami yaki perebuvayut na poverhni abo vseredini mizhzoryanih pilinok Na infrachervonij ta ultrafioletovij dilyankah spektru riznicya krivih mizhzoryanogo poglinannya dlya okremih zir navit roztashovanih v odnih i tih zhe dilyankah neba duzhe veliki Interpretaciya sposterezhenSposterezhennya mizhzoryanogo poglinannya chastkovo interpretuyetsya na osnovi teoriyi rozsiyannya svitla malimi chastinkami Mizhzoryane poglinannya na riznih dilyankah spektru znahodyat vrahovuyuchi zalezhnist vid dovzhini hvili sumi efektivnih pereriziv poglinannya vsih chastinok u stovpi odinichnogo pererizu vzdovzh promenya zoru Na vidimij ta infrachervonij dilyankah spektru mizhzoryane poglinannya v osnovnomu zumovlene rozsiyannyam svitla dielektrichnimi chastinkami iz serednim radiusom 0 10 0 15 mkm Albedo chastinok blizko 0 7 0 8 a yih forma mozhe buti nekulyastoyu na ce vkazuye isnuvannya mizhzoryanoyi polyarizaciyi svitla Velichina R proporcijna rozmiru pilinok Na ultrafiloletovij dilyanci spektru efektivno poglinayut i rozsiyuyut viprominyuvannya duzhe mali chastinki Vvazhayetsya sho pik blizko 4 6 mkm stvoryuyut grafitovi pilinki z radiusom 0 01 0 02 mkm i albedo blizko 0 3 Velichina mizhzoryanogo poglinannya rozrahovana na odinichnomu shlyahu zminyuyetsya v shirokih mezhah zalezhno vid napryamku V okolicyah Soncya v ploshini Galaktiki AV nablizheno dorivnyuye 2m kpk prichomu bilshu chastinu dayut pilovi hmari U rentgenivskomu diapazoni viprominyuvannya poglinayetsya zdebilshogo mizhzoryanim gazom a mizhzoryanij pil rozsiyuye rentgenivske viprominyuvannya na mali kuti sho prizvodit do utvorennya galo navkolo rentgenivskih dzherel DzherelaMizhzoryane pochervoninnya Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 288 ISBN 966 613 263 X N V Voshinnikov Mezhzvyozdnoe pogloshenie sveta oslablenie ekstinkciya Fizika kosmosa ros Malenkaya enciklopediya Glavnyj redaktor R A Syunyaev Redakcionnaya kollegiya Yu N Drozhzhin Labinskij Ya B Zeldovich V G Kurt R 3 Sagdeev Moskva Sovetskaya enciklopediya 1986 Predislovie k elektronnoj versii 2 go izdaniya enciklopedii Fizika kosmosa 6 iyulya 2004 goda LiteraturaGrinberg M Mezhzvezdnaya pyl per s angl ros M 1970 Kaplan S A Pikelner S B Fizika mezhzvezdnoj sredy ros M 1979 Spitcer L Fizicheskie processy v mezhzvezdnoj srede per s angl ros M 1981 Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi