Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рентге́нівські джере́ла — астрономічні об'єкти, рентгенівське випромінювання яких досить потужне для виявлення наявними засобами спостереження.
Абсолютна рентгенівська світність (LX) яскравих джерел перевищує 2× 103 L☉ (у діапазоні 2—10 кеВ). У слабких джерел LX < 2× 10-7 L☉.
Позначення
Позначення перших рентгенівських джерел утворювалися за такою схемою:
- назва сузір'я;
- велика латинська літера «X» (від X-Ray — первинної назви рентгенівських променів);
- дефіс («-»);
- порядковий номер (рентгенівські джерела в кожному сузір'ї нумерували в порядку зменшення яскравості).
Наприклад, Лебідь X-1 — найяскравіше рентгенівське джерело в сузір'ї Лебедя.
Після виявлення великої кількості рентгенівських джерел їх почали позначати із застосуванням небесних координат.
Класифікація
Серед рентгенівських джерел є об'єкти Чумацького Шляху та позагалактичні об'єкти.
Галактичні джерела
Виявлені в нашій Галактиці рентгенівські джерела поділяють на дискретні та протяжні.
Протяжними джерелами є залишки наднових, а також подібні структури, утворені зоряним вітром масивних зір. Найкраще досліджена структура такого типу — Крабоподібна туманність.
Дискретні джерела пов'язані із зорями. Слабке рентгенівське випромінювання виявлено у звичайних зір пізніх спектральних класів (Зорі типу T Тельця, спалахуючі зорі, змінні типу RS Гончих Псів), зокрема, у Сонця. Втім, найпотужнішими джерелами рентгенівського випромінювання є подвійні системи, до складу яких належить компактний об'єкт (чорна діра, нейтронна зоря або білий карлик).
Рентгенівські подвійні
Рентгенівське випромінювання таких систем зумовлене акрецією речовини на компактну зорю. Для них характерною є змінність рентгенівського випромінювання. Майже всі вони чергують активний стан із пасивним, у пасивному стані потік рентгенівського випромінювання може бути нижчим за межу реєстрації. Переходи між активним та пасивним станом можуть мати як квазіперіодичний, так і випадковий характер.
Джерела, які більшу частину часу перебувають у пасивному режимі, називають тимчасовими (або [en]).
Позагалактичні джерела
- Активні ядра галактик.
- Міжгалактичний газ у скупченнях галактик.
- Звичайні галактики.
- У найближчих галактиках виявлено дискретні рентгенівські джерела, подібні до джерел Чумацького Шляху.
Див. також
Примітки
- Активний стан за потужністю рентгенівського випромінювання відрізняються від пасивного у 100 або більше разів.
Джерела
- Рентгенівські джерела // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 400—401. — .
- Aschwanden, Markus J. (Oct 2002). H. Sawaya-Lacoste (ред.). Observations and models of coronal loops: from Yohkoh to TRACE. ESA Special Publication. 505: 191—198.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rentge nivski dzhere la astronomichni ob yekti rentgenivske viprominyuvannya yakih dosit potuzhne dlya viyavlennya nayavnimi zasobami sposterezhennya Absolyutna rentgenivska svitnist LX yaskravih dzherel perevishuye 2 103 L u diapazoni 2 10 keV U slabkih dzherel LX lt 2 10 7 L PoznachennyaPoznachennya pershih rentgenivskih dzherel utvoryuvalisya za takoyu shemoyu nazva suzir ya velika latinska litera X vid X Ray pervinnoyi nazvi rentgenivskih promeniv defis poryadkovij nomer rentgenivski dzherela v kozhnomu suzir yi numeruvali v poryadku zmenshennya yaskravosti Napriklad Lebid X 1 najyaskravishe rentgenivske dzherelo v suzir yi Lebedya Pislya viyavlennya velikoyi kilkosti rentgenivskih dzherel yih pochali poznachati iz zastosuvannyam nebesnih koordinat KlasifikaciyaSered rentgenivskih dzherel ye ob yekti Chumackogo Shlyahu ta pozagalaktichni ob yekti Galaktichni dzherela Viyavleni v nashij Galaktici rentgenivski dzherela podilyayut na diskretni ta protyazhni Protyazhnimi dzherelami ye zalishki nadnovih a takozh podibni strukturi utvoreni zoryanim vitrom masivnih zir Najkrashe doslidzhena struktura takogo tipu Krabopodibna tumannist Diskretni dzherela pov yazani iz zoryami Slabke rentgenivske viprominyuvannya viyavleno u zvichajnih zir piznih spektralnih klasiv Zori tipu T Telcya spalahuyuchi zori zminni tipu RS Gonchih Psiv zokrema u Soncya Vtim najpotuzhnishimi dzherelami rentgenivskogo viprominyuvannya ye podvijni sistemi do skladu yakih nalezhit kompaktnij ob yekt chorna dira nejtronna zorya abo bilij karlik Rentgenivski podvijni Dokladnishe Rentgenivski podvijni Rentgenivske viprominyuvannya takih sistem zumovlene akreciyeyu rechovini na kompaktnu zoryu Dlya nih harakternoyu ye zminnist rentgenivskogo viprominyuvannya Majzhe vsi voni cherguyut aktivnij stan iz pasivnim u pasivnomu stani potik rentgenivskogo viprominyuvannya mozhe buti nizhchim za mezhu reyestraciyi Perehodi mizh aktivnim ta pasivnim stanom mozhut mati yak kvaziperiodichnij tak i vipadkovij harakter Dzherela yaki bilshu chastinu chasu perebuvayut u pasivnomu rezhimi nazivayut timchasovimi abo en Pozagalaktichni dzherela Aktivni yadra galaktik Mizhgalaktichnij gaz u skupchennyah galaktik Zvichajni galaktiki U najblizhchih galaktikah viyavleno diskretni rentgenivski dzherela podibni do dzherel Chumackogo Shlyahu Div takozhRentgenivskij teleskopPrimitkiAktivnij stan za potuzhnistyu rentgenivskogo viprominyuvannya vidriznyayutsya vid pasivnogo u 100 abo bilshe raziv DzherelaRentgenivski dzherela Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 400 401 ISBN 966 613 263 X Aschwanden Markus J Oct 2002 H Sawaya Lacoste red Observations and models of coronal loops from Yohkoh to TRACE ESA Special Publication 505 191 198