Зорі типу T Тельця (англ. T Tauri stars, скорочено TTS) — це клас змінних зір, названих за їхнім прототипом — зорею T Тельця. Зазвичай, їх знаходять неподалік молекулярних хмар і вирізняють за змінністю та потужними хромосферними лініями. Зорі типу T Тельця перебувають стадії до головної послідовності й наближаються до неї вздовж треків Хаяші (співвідношення між світністю та температурою, якому задовольняють новоутворені зорі з масою менше 3-х мас Сонця). Перехід на головну послідовність завершується, коли у зорі з масою до 0,5 мас Сонця утворюється зона променистого переносу або (у зір з більшою масою) коли починається ядерний синтез протон-протонного циклу[].
Характеристики
Зорі типу Т Тельця є наймолодшими видимими зорями з масою від 0,07 до 3-х сонячних мас спектральних класів F, G, K, M. Температура їх поверхні близька до температури зір головної послідовності з такою ж масою, однак вони мають значно більшу світність, оскільки їх радіуси більші. Температура в їх ядрах ще занизька для початку водневого циклу. Вони світяться за рахунок вивільнення гравітаційної енергії внаслідок стискання із наближенням до головної послідовності, якої вони досягають приблизно за 100 мільйонів років. Як правило, такі зорі обертаються з періодом від одного до 12 днів (для прикладу, період обертання Сонця — 1 місяць) і дуже активні та змінні.
Існують певні докази наявності на них великих плям, крім того, вони потужно випромінюють у рентгенівському та радіо- діапазонах (приблизно в 1000 сильніше за Сонце). Багато з них мають надзвичайно потужний . Іншою причиною їх змінності можуть були конденсації речовини (протопланети та планетозималі) у диску, який оточує зорю.
У їх спектрі більша кількість літію, ніж на Сонці та інших зорях головної послідовності, оскільки літій спалюється лише за температури більше 2,5 млн. K. Дослідження кількості літію у 53-х зорях типу Т Тельця показало, що літієве виродження добре корелює з розміром, що може свідчити про «спалювання літію» під час високо-конвективних та нестабільних стадій наприкінці періоду перед головною послідовністю, однак гравітаційне стискання є головним джерелом енергії для цих зір. Реакції горіння літію:
p ||+ ||63Li ||→ ||74Be|| || | |||||
74Be | + | e− ||→ ||73Li ||+ ν | |||
p ||+ ||73Li ||→ ||84Be || ||(нестабільний) | |||||
84Be | → | 2 42He | + енергія |
Така реакція не розпочинається в зорях з масою менше 60-ти мас Юпітера. Швидкість вигорання літію може застосовуватись для підрахунку віку зір.
Більшість відкритих зір типу Т Тельця входять до подвійних систем. На різних стадіях свого існування, їх називають .
Протопланети
Близько половини відкритих зір типу Т Тельця мають навколозоряні диски, що додатково вказує на їх молодий вік, адже вважається, що такі диски зникають десь протягом 10 млн років. Під час спостережень навколозоряних дисків відзначено поступове ущільнення речовини та висунуто припущення, що вони є протопланетними дисками. Вважається, що активне магнітне поле, потужний зоряний вітер та альвенівські хвилі є способами передачі момент імпульсу від зорі до протопланетного диску.
Приклади планет, відкритих довкола зір типу Т Тельця:
- HD 106906 b довкола зорі спектрального класу F
- довкола зорі спектрального класу K
- довкола зорі спектрального класу M
Аналоги з більшою масою
Аналоги зір типу Т Тельця з більшою масою (2-8 M☉) — зорі до головної послідовності спектральних класів A та B, називають (Ae/Be зорі Хербіга).
Ще масивніші зорі (більше 8 мас Сонця) на стадії до головної послідовності не спостерігаються, оскільки вони еволюціонують дуже швидко: ядерні реакції протон-протонного циклу в них розпочинаються ще до того, як вони скидають навколозоряну газо-пилову туманність і стають видимими. На час появи з «кокона» вони вже перебувають на головній послідовності.
Див. також
- Оріонові змінні
- профіль
Примітки
- Sternentwicklung. [ 23 серпня 2015 у Wayback Machine.] Bei: abenteuer-universum.de.
- Das T-Tauri-Sternsystem. [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://iopscience.iop.org/0004-637X/689/1/308/pdf/73669.web.pdf
- Bailey, Vanessa; Meshkat, Tiffany; Reiter, Megan; Morzinski, Katie; Males, Jared; Su, Kate Y. L.; Hinz, Philip M.; Kenworthy, Matthew; Stark, Daniel та ін. (January 2014). HD 106906 b: A planetary-mass companion outside a massive debris disk. The Astrophysical Journal Letters. 780 (1): L4. arXiv:1312.1265. Bibcode:2014ApJ...780L...4B. doi:10.1088/2041-8205/780/1/L4.
- . Exoplanets. Архів оригіналу за 25 листопада 2009. Процитовано 8 жовтня 2015.
Література
- Appenzeller, Immo; Mundt, Reinhard (1989). T Tauri Stars. Astronomy and Astrophysics Review. 1 (3–4): 291—334. Bibcode:1989A&ARv...1..291A. doi:10.1007/BF00873081.
- , Frederick M. Walter, Stony Brook University, April 2004
- An empirical criterion to classify T Tauri stars and substellar analogs using low-resolution optical spectroscopy [Архівовано 11 липня 2012 у Archive.is], David Barrado y Navascues, 2003
Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . (лютий 2015) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro tip zminnih zir Pro konkretnu zminnu zoryu yaka maye nazvu T Telcya div T Telcya Zori tipu T Telcya angl T Tauri stars skorocheno TTS ce klas zminnih zir nazvanih za yihnim prototipom zoreyu T Telcya Zazvichaj yih znahodyat nepodalik molekulyarnih hmar i viriznyayut za zminnistyu ta potuzhnimi hromosfernimi liniyami Zori tipu T Telcya perebuvayut stadiyi do golovnoyi poslidovnosti j nablizhayutsya do neyi vzdovzh trekiv Hayashi spivvidnoshennya mizh svitnistyu ta temperaturoyu yakomu zadovolnyayut novoutvoreni zori z masoyu menshe 3 h mas Soncya Perehid na golovnu poslidovnist zavershuyetsya koli u zori z masoyu do 0 5 mas Soncya utvoryuyetsya zona promenistogo perenosu abo u zir z bilshoyu masoyu koli pochinayetsya yadernij sintez proton protonnogo ciklu dzherelo Malyunok zori tipu T Telcya uyavlennya hudozhnika HarakteristikiZori tipu T Telcya ye najmolodshimi vidimimi zoryami z masoyu vid 0 07 do 3 h sonyachnih mas spektralnih klasiv F G K M Temperatura yih poverhni blizka do temperaturi zir golovnoyi poslidovnosti z takoyu zh masoyu odnak voni mayut znachno bilshu svitnist oskilki yih radiusi bilshi Temperatura v yih yadrah she zanizka dlya pochatku vodnevogo ciklu Voni svityatsya za rahunok vivilnennya gravitacijnoyi energiyi vnaslidok stiskannya iz nablizhennyam do golovnoyi poslidovnosti yakoyi voni dosyagayut priblizno za 100 miljoniv rokiv Yak pravilo taki zori obertayutsya z periodom vid odnogo do 12 dniv dlya prikladu period obertannya Soncya 1 misyac i duzhe aktivni ta zminni Isnuyut pevni dokazi nayavnosti na nih velikih plyam krim togo voni potuzhno viprominyuyut u rentgenivskomu ta radio diapazonah priblizno v 1000 silnishe za Sonce Bagato z nih mayut nadzvichajno potuzhnij Inshoyu prichinoyu yih zminnosti mozhut buli kondensaciyi rechovini protoplaneti ta planetozimali u disku yakij otochuye zoryu Vikid puhirya garyachogo gazu z podvijnoyi sistemi zir tipu T Telcya Masshtab podiyi znachno perevishuye rozmir usiyeyi Sonyachnoyi sistemi U yih spektri bilsha kilkist litiyu nizh na Sonci ta inshih zoryah golovnoyi poslidovnosti oskilki litij spalyuyetsya lishe za temperaturi bilshe 2 5 mln K Doslidzhennya kilkosti litiyu u 53 h zoryah tipu T Telcya pokazalo sho litiyeve virodzhennya dobre korelyuye z rozmirom sho mozhe svidchiti pro spalyuvannya litiyu pid chas visoko konvektivnih ta nestabilnih stadij naprikinci periodu pered golovnoyu poslidovnistyu odnak gravitacijne stiskannya ye golovnim dzherelom energiyi dlya cih zir Reakciyi gorinnya litiyu p 6 3 Li 7 4 Be 7 4 Be e 7 3 Li n p 7 3 Li 8 4 Be nestabilnij 8 4 Be 2 4 2 He energiya Taka reakciya ne rozpochinayetsya v zoryah z masoyu menshe 60 ti mas Yupitera Shvidkist vigorannya litiyu mozhe zastosovuvatis dlya pidrahunku viku zir Bilshist vidkritih zir tipu T Telcya vhodyat do podvijnih sistem Na riznih stadiyah svogo isnuvannya yih nazivayut ProtoplanetiProtoplanetni diski v tumannosti Oriona Blizko polovini vidkritih zir tipu T Telcya mayut navkolozoryani diski sho dodatkovo vkazuye na yih molodij vik adzhe vvazhayetsya sho taki diski znikayut des protyagom 10 mln rokiv Pid chas sposterezhen navkolozoryanih diskiv vidznacheno postupove ushilnennya rechovini ta visunuto pripushennya sho voni ye protoplanetnimi diskami Vvazhayetsya sho aktivne magnitne pole potuzhnij zoryanij viter ta alvenivski hvili ye sposobami peredachi moment impulsu vid zori do protoplanetnogo disku Prikladi planet vidkritih dovkola zir tipu T Telcya HD 106906 b dovkola zori spektralnogo klasu F dovkola zori spektralnogo klasu K dovkola zori spektralnogo klasu MAnalogi z bilshoyu masoyuAnalogi zir tipu T Telcya z bilshoyu masoyu 2 8 M zori do golovnoyi poslidovnosti spektralnih klasiv A ta B nazivayut Ae Be zori Herbiga She masivnishi zori bilshe 8 mas Soncya na stadiyi do golovnoyi poslidovnosti ne sposterigayutsya oskilki voni evolyucionuyut duzhe shvidko yaderni reakciyi proton protonnogo ciklu v nih rozpochinayutsya she do togo yak voni skidayut navkolozoryanu gazo pilovu tumannist i stayut vidimimi Na chas poyavi z kokona voni vzhe perebuvayut na golovnij poslidovnosti Div takozhOrionovi zminni profilPrimitkiSternentwicklung 23 serpnya 2015 u Wayback Machine Bei abenteuer universum de Das T Tauri Sternsystem 3 bereznya 2016 u Wayback Machine http iopscience iop org 0004 637X 689 1 308 pdf 73669 web pdf Bailey Vanessa Meshkat Tiffany Reiter Megan Morzinski Katie Males Jared Su Kate Y L Hinz Philip M Kenworthy Matthew Stark Daniel ta in January 2014 HD 106906 b A planetary mass companion outside a massive debris disk The Astrophysical Journal Letters 780 1 L4 arXiv 1312 1265 Bibcode 2014ApJ 780L 4B doi 10 1088 2041 8205 780 1 L4 Exoplanets Arhiv originalu za 25 listopada 2009 Procitovano 8 zhovtnya 2015 LiteraturaAppenzeller Immo Mundt Reinhard 1989 T Tauri Stars Astronomy and Astrophysics Review 1 3 4 291 334 Bibcode 1989A amp ARv 1 291A doi 10 1007 BF00873081 Frederick M Walter Stony Brook University April 2004 An empirical criterion to classify T Tauri stars and substellar analogs using low resolution optical spectroscopy Arhivovano 11 lipnya 2012 u Archive is David Barrado y Navascues 2003 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki lyutij 2015