Зо́на промени́стого перено́су — середня зона Сонця. Розташована безпосередньо над сонячним ядром. Вище зони променистого переносу лежить конвективна зона. Нижньою межею зони вважають лінію, нижче якої відбуваються ядерні реакції, верхньою — межу, вище якої розпочинається активне перемішування речовини.
Будова
Водень у зоні променистого переносу має високу теплопровідність, градієнт температури від нижніх шарів до верхніх невеликий. Пряме випромінювання назовні неможливе, оскільки водень непрозорий для випромінювання, що утворюється в реакціях ядерного синтезу.
Крім переносу тепла шляхом теплопровідності, перенесення енергії відбувається здебільшого шляхом послідовного поглинання й випромінювання фотонів.
Механізм перенесення енергії
Гамма-квант, що виходить із сонячного ядра, поглинається частинкою речовини (атомним ядром чи вільним протоном), після чого частинка випромінює новий квант світла. Цей фотон має напрямок, що не залежить від напрямку поглинутого фотону і може як потрапити в наступний шар плазми, так і повернутися назад, у нижні шари. Через це проміжок часу, за який багатократно перевипромінений фотон (що початково виник в ядрі) досягає конвективної зони, може становити мільйони років. Для Сонця цей час становить близько 170 тисяч років (у середньому).
Перетворення випромінювання
Через те, що енергія перевипроміненого фотона зазвичай менша за енергію поглинутого, спектральний склад випромінювання впродовж променистої зони змінюється. На вході в зону випромінювання надзвичайно короткохвильове (гамма-випромінювання), а залишає променисту зону «суміш», що охоплює практично всі довжини хвиль, включаючи і видиме світло.
Променисті зони зір
Достовірно внутрішня будова зірок невідома, але скоріш за все зорі типу Сонця і менші мають променисте ядро і конвективну атмосферу, зорі з масою понад 1,4 маси Сонця мають конвективне ядро і променисту атмосферу.
Див. також
Примітки
- (російською) . Архів оригіналу за 4 квітня 2009. Процитовано 14 травня 2009.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
() - NASA. (англійською) . Архів оригіналу за 15 травня 2009. Процитовано 14 травня 2009.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
() - В.Батурин, И.Миронова. (російською) . Архів оригіналу за 27 серпня 2007. Процитовано 15 травня 2009.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zo na promeni stogo pereno su serednya zona Soncya Roztashovana bezposeredno nad sonyachnim yadrom Vishe zoni promenistogo perenosu lezhit konvektivna zona Nizhnoyu mezheyu zoni vvazhayut liniyu nizhche yakoyi vidbuvayutsya yaderni reakciyi verhnoyu mezhu vishe yakoyi rozpochinayetsya aktivne peremishuvannya rechovini Budova SoncyaBudovaVoden u zoni promenistogo perenosu maye visoku teploprovidnist gradiyent temperaturi vid nizhnih shariv do verhnih nevelikij Pryame viprominyuvannya nazovni nemozhlive oskilki voden neprozorij dlya viprominyuvannya sho utvoryuyetsya v reakciyah yadernogo sintezu Krim perenosu tepla shlyahom teploprovidnosti perenesennya energiyi vidbuvayetsya zdebilshogo shlyahom poslidovnogo poglinannya j viprominyuvannya fotoniv Mehanizm perenesennya energiyiGamma kvant sho vihodit iz sonyachnogo yadra poglinayetsya chastinkoyu rechovini atomnim yadrom chi vilnim protonom pislya chogo chastinka viprominyuye novij kvant svitla Cej foton maye napryamok sho ne zalezhit vid napryamku poglinutogo fotonu i mozhe yak potrapiti v nastupnij shar plazmi tak i povernutisya nazad u nizhni shari Cherez ce promizhok chasu za yakij bagatokratno pereviprominenij foton sho pochatkovo vinik v yadri dosyagaye konvektivnoyi zoni mozhe stanoviti miljoni rokiv Dlya Soncya cej chas stanovit blizko 170 tisyach rokiv u serednomu Peretvorennya viprominyuvannyaCherez te sho energiya pereviprominenogo fotona zazvichaj mensha za energiyu poglinutogo spektralnij sklad viprominyuvannya vprodovzh promenistoyi zoni zminyuyetsya Na vhodi v zonu viprominyuvannya nadzvichajno korotkohvilove gamma viprominyuvannya a zalishaye promenistu zonu sumish sho ohoplyuye praktichno vsi dovzhini hvil vklyuchayuchi i vidime svitlo Promenisti zoni zirDostovirno vnutrishnya budova zirok nevidoma ale skorish za vse zori tipu Soncya i menshi mayut promeniste yadro i konvektivnu atmosferu zori z masoyu ponad 1 4 masi Soncya mayut konvektivne yadro i promenistu atmosferu Div takozhKonvektivna zonaPrimitki rosijskoyu Arhiv originalu za 4 kvitnya 2009 Procitovano 14 travnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka NASA anglijskoyu Arhiv originalu za 15 travnya 2009 Procitovano 14 travnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka V Baturin I Mironova rosijskoyu Arhiv originalu za 27 serpnya 2007 Procitovano 15 travnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka