Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Меліто поль МФА melʲiˈtɔpɔlʲ прослухати від грец Μελιτοπόλη медове місто крим Qız Yar Киз Яр місто в Україні адміністрат

Мелітополь

Мелітополь

Меліто́поль  (МФА: [melʲiˈtɔpɔlʲ] (image прослухати); від грец. Μελιτοπόλη — «медове місто», крим. Qız Yar [Киз-Яр]) — місто в Україні, адміністративний центр Мелітопольської міської громади та Мелітопольського району Запорізької області, після окупації Російською Федерацією, призначений так званим «адміністративним центром» окупованої частини Запорізької області. Розташований на річці Молочній, біля Молочного лиману, що прилягає до Азовського моря. Населення — майже 150 тис. мешканців.

Мелітополь
image image
Герб Мелітополя Прапор Мелітополя
image
image
image
image
image
image
Основні дані
Країна image Україна
Область Запорізька область
Район Мелітопольський район
Громада Мелітопольська міська громада
Код КАТОТТГ: UA23080070010092407
Засноване 1784 (240 років)
Населення ▼ 149 926 (01.01.2021)
Площа 49.66 км²
Густота населення 3083 осіб/км²
Поштові індекси 72300—324
Телефонний код +380-619(2)
Координати 46°50′25″ пн. ш. 35°21′32″ сх. д. / 46.84028° пн. ш. 35.35889° сх. д. / 46.84028; 35.35889Координати: 46°50′25″ пн. ш. 35°21′32″ сх. д. / 46.84028° пн. ш. 35.35889° сх. д. / 46.84028; 35.35889
Висота над рівнем моря 38 м
Водойма р. Молочна
Назва мешканців меліто́полець, меліто́полька, меліто́польці
Міста-побратими Брив-ла-Гаярд (Франція), Сливен (Болгарія), Горі (Грузія), Пуховицький район (Білорусь), Кедайняй (Литва), Борисовський район (Білорусь)
День міста остання субота вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Мелітополь
До обл./респ. центру
 - фізична 106 км
 - залізницею 112 км
 - автошляхами 126 км
До Києва
 - залізницею 770 км
 - автошляхами 641 км
Міська влада
Адреса 72312, Запорізька область,
м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, 5
Вебсторінка Мелітопольська міська рада
Міський голова в.о.

image Мелітополь у Вікісховищі

Карта
image
image
Мелітополь
image
image
Мелітополь

До 1815 року називалося Киз-Яр , до 1842 року — Новоолександрівка, пізніше також вживалися українські назви Мелітопіль, Мелитопіль.

У місті розташована залізнична станція Мелітополь — транзитний пункт дорогою до Криму. Поблизу міста розташована природна пам'ятка «Кам'яна Могила».

Унаслідок російського вторгнення в Україну місто перебуває під тимчасовою окупацією з боку Російської Федерації з 26 лютого 2022 року.

Географія

Загальна характеристика

Місто Мелітополь — великий та багатогалузевий промисловий центр, розташований на правому березі річки Молочної. Загальна площа зелених насаджень 2,2 тис. га.

Близько 70 % території міста розташоване на вододілі з середніми висотами 34—40 м, решта — на крутому схилі долини річки Молочна. У 1920-30 роках обговорювалася та досліджувалася можливість створення у Мелітополі морського порту. Територія міста та району розташована в основному в межах Причорноморської низовини. Її поверхня — плоска низовинна рівнина, знижуються з півночі на південь, де вона крутим (висотою до 20 м) приступом обривається на березі Азовського моря. На північному сході в межі краю заходять відроги Приазовської височини з позначками абсолютних висот від 150 до 250 і більше метрів над рівнем моря.. На території міста є дві чималі балки — Кизиярська та Піщанська.

За 10 км на північ від Мелітополя розташований державний історико-археологічний музей-заповідник «Кам'яна Могила». На території району Юрівка був розташований Мелітопольський курган.

У 2021 році в дуже короткі строки був розроблений проєкт благоустрою щодо встановлення нових меж міста Мелітополь. Цим документом передбачено, що площа міста збільшиться майже на 1 793 га і складе 6 039 гектарів. Останній раз межі Мелітополя затверджувалися у 1965 році. На той час площа міста Мелітополь становила 4 966 гектарів. Без будь-яких поважних причин у 1990-х роках площа міста Мелітополь була змінена та зменшена на 729 гектарів і ці розбіжності тривалий час були причиною певних проблем у розв'язанні земельних питань. Розширення меж міста планується за рахунок земель суміжних територіальних громад Мелітопольського району: це Семенівська громада — 742 гектари, Новинська громада — 315 гектарів, Констянтинівська громада — 8 гектарів і збільшення на 729 гектарів за рахунок усунення розбіжностей між затвердженими межами міста у 1965 році та даними Державної статистичної звітності.

Клімат

Основною рисою кліматичних умов міста є спекотне літо, помірно холодна зима і недостатнє зволоження. Середньомісячна температура повітря липня +29 °C. Тривалість літнього періоду, коли середньодобова температура перевищує +15 °C, становить 126—138 днів. Середньомісячна температура січня −4 °C. Абсолютний мінімум становить −30 °C. Середньорічна сума опадів становить 400 мм і коливається від 350 до 450 мм.

Ґрунтовий покрив на території вододільної частини міста представлений супіщаними і піщано-середньосуглинистими ґрунтами чорноземного типу, які формуються на давній терасі, на давньоалювіальних відкладах.

Історія

Докладніше: Історія Мелітополя

Заснування

На околицях міста височить чимало курганів. У так званому Мелітопольському кургані виявлено 2 скіфські поховання (IV ст. до н. е.). У них, окрім речей побуту (11 амфор), знайдено понад 3,5 тис. прикрас із золота, у тому числі золоту оббивку сагайдака із зображенням сцен із давньогрецької міфології. У Кизиярській балці виявлено сармато-аланське поховання (IV ст. до н. е.), де знайдено залізні вудила, бронзове дзеркало та інкрустовану коштовним камінням золоту діадему.

Про місцевість, де розташоване сучасне місто, є відомості в «Книге Большому Чертежу» (1627 рік). У ній згадується, що тут від Муравського шляху, який проходив уздовж правого берега річки Молочної, біля броду відгалужувався Ізюмський шлях. Під час російсько-турецької війни 1735—1739 рр. поблизу цієї переправи (Овечий брід) загін запорізьких козаків курінного отамана Микити Мойсеєва розбив Калмицький улус.

Перші згадки про місто припадають на 1769 рік, коли тут споруджено редут, у якому служили запорозькі козаки. У середині 1780-х років поблизу Овечого броду почали селитися сім'ї козаків, що перебували в караулі, вільнонаймані, які обслуговували військовий поштовий пост, відставні солдати і переселенці, що прямували до Криму в пошуках кращої долі. Ногайське поселення поблизу Овечого броду мало назву Кизияр (іноді кажуть про Кизил-Яр — від тюркської قیزل يار — кир. Къизил Яр — «червоний берег»)

Російська імперія

1816 року в Кизиярі проживало близько 200 осіб. Цього ж року його перейменували на Новоолександрівку (Новоолександрівську слободу).

Далі населення зростало переважно за рахунок нових переселенців. Так, 1838 року лише державних селян, переселених із різних губерній України і Росії, було 2130 чоловік.

Зрештою Новоолександрівку вирішили зробити центром Мелітопольського повіту Таврійської губернії. Тому 7 січня 1842 року надали поселенню статус міста і нову назву — Мелітополь (із давньогрецької (ἡ) Μελιτόπολις, себто «Медове місто», з τὸ μέλιτος (то ме́літос) — «мед», і ἡ πόλις (ге по́ліс) — «місто»). Це був один з небагатьох випадків, коли місто назвали на честь повіту (створеного під такою назвою ще 1784 року), а не навпаки.

Напередодні реформи 1861 року Мелітополь був типовим провінційним містечком. Населення його становило 5,3 тис. осіб, у тому числі 43 особи належало до дворянського стану, 25 — до духовного, 1346 — купецького; 1008 було міщан, 2474 — державних селян і понад 200 — військовослужбовців. Три п'ятих жителів міста займалися сільським господарством. У місті не було брукованих вулиць. Базарний майдан потопав у багнюці. Тут діяли 67 крамниць, багато товарних складів, 9 винних льохів, горілчані лавки, кав'ярні, харчевні тощо.

Впродовж 1870—1880 років у Мелітополі почало розгортатися виробництво сільськогосподарських машин, розвивалася борошномельна та харчова промисловість. На початку 1880-х років брати Классени відкрили невеличкий завод, який випускав жниварки, віялки, букери. Заснований тоді ж завод Голубчина виробляв обладнання для млинів, лагодив парові двигуни тощо. Став до ладу паровий млин братів Классенів та Нейфельда. Наприкінці XIX ст. у місті налічувалося близько 30 невеличких промислових підприємств. Проте Мелітополь розвивався переважно як торгове місто. Цьому сприяло прокладення у 1870-х роках Лозово-Севастопольської залізниці. Найбільшого значення набула торгівля хлібом, шкірою, вовною та іншими продуктами сільського господарства. У Мелітополі укладалися також торговельні угоди про експорт великих партій пшениці; діяли міський громадський банк, товариство взаємного кредиту, відділення Азово-Донського комерційного банку, торговельне кредитно-ощадне товариство, державна скарбниця, багато складів гуртової торгівлі.

Наприкінці XIX століття в Мелітополі налічувалося понад 16 тис. жителів, у тому числі 410 дворян, 42 особи духовного стану, 368 купців, 8037 міщан, 2763 військовослужбовців і 4136 селян. До міщан належали й робітники.

Українська революція

Після повалення царського режиму, в Мелітополі виник Громадський комітет, який перебрав на себе владні повноваження у місті та повіті. Комітет видавав газету «Відомості» (редактор — Олександр Ліберов). Був призначений повітовий комісар Тимчасового уряду.

Згідно з ІІІ Універсалом Української Центральної Ради Мелітополь став частиною щойнопроголошеної Української Народної Республіки. 30 листопада більшовик М. І. Пахомов виніс на голосування Ради пропозицію, щоб міська Рада визнала Раду Народних Комісарів у Петрограді, однак меншовики та есери виступили проти, і пропозиція не пройшла. Тільки 20 грудня мелітопольська Рада повністю перейшов під контроль більшовиків, а М. І. Пахомов став його головою. На кілька днів в Мелітополь увійшли війська Центральної Ради, але 30 грудня владу в місті знову повернулася до більшовиків. У січні 1918 року в Мелітополі були створені військово-революційний трибунал і військово-революційний штаб, що поклало початок червоного терору. З 21 по 23 січня 1918 пройшли з'їзди міського та повітового Рад. У Мелітополі виник Громадський комітет, який перебрав на себе владні повноваження у місті та повіті. Комітет видавав газету «Відомості» (редактор — Олександр Ліберов). Був призначений повітовий комісар Тимчасового уряду.
4 (17) березня 1917 року у місті на Базарній площі, перед Олександро-Невським собором відбувся мітинг на підтримку Тимчасового уряду. Того ж дня створена Рада робітничих депутатів на чолі із меншовиком А.Бархатовим. Улітку 1917 року відбулись вибори до Мелітопольської міської думи. Тоді ж виник осередок більшовиків на чолі із Костянтином Бронзосом, Л. І. Вітхіним, І. Є. Денисенком

Радянський період

Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 3473 жителі міста.

У часи Другої світової війни внаслідок швидкого німецького наступу радянські війська 6 жовтня 1941 року покинули Мелітополь. Із 1 вересня 1942 року місто було центром однойменної німецької округи. Радянська влада повернула контроль над Мелітополем 23 жовтня 1943 року.

Перші післявоєнні роки були присвячені відновленню зруйнованого війною міста. Підприємства та установи повернулися з евакуації. Промислові підприємства відновлювалися і реконструювалися, і вже до кінця 1940-х років провідні підприємства Мелітополя перевищили довоєнний рівень виробництва.

Подальший розвиток промисловості міста було переважно пов'язано з машинобудуванням. Наприкінці 1950-х років на підприємствах міста був налагоджений випуск промислових холодильних установок, силових агрегатів для автомобіля «Запорожець» та іншої техніки. Другою важливою галуззю промисловості міста залишалася харчова промисловість, переробна сільськогосподарську продукцію, що поставляється аграрними підприємствами регіону.

Незалежна Україна

Кінець XX — початок XXI століття

У перше десятиліття незалежності економіка України пережила глибоку кризу, яка певною мірою торкнулась і економіки Мелітополя. Підприємства міста виявилися не готові до конкуренції на світовому ринку, особливо в умовах загального спаду споживання, викликаного кризою. Ситуація погіршувалася недоліками системи управління, корупцією на всіх рівнях і прийшлася на першу половину 1990-х років гіперінфляцією. Підприємства скорочували виробництво, а іноді й повністю зупинялися. Проводилися масові скорочення співробітників. Спад виробництва за деякими одиницями продукції для мелітопольських підприємств в 1995 році в порівнянні з 1985 показаний в таблиці:

Багато будівництв, розпочатих на початку 1990-х років, були припинені, і частина з них не завершена досі. Зокрема, так і не була завершена прокладка Мелітопольського тролейбуса.

Економічний спад викликав і зниження народжуваності. зменшилася приблизно пропорційно населенню України, з 173 000 чоловік в 1989 до 160 000 у 2001.

До початку 2000-х років в економіці Мелітополя намітилися позитивні тенденції. Першими з кризи почали виходити малі та середні підприємства.

У 2004 і 2005 роках важливими для міста подіями стали вибухи артилерійських складів у Новобогданівці, що призвели до перекриття залізниці та автомагістралі М18 і евакуації населення кількох сіл Мелітопольського району.

Російсько-українська війна

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022) та Бої за Мелітополь (2022)
image
Дорожній покажчик «Мелитополь — Россия навсегда», встановлений окупантами на в'їзді до міста Мелітополь під час вторгнення Росії в Україну в травні 2022 року. У встановленні цього дорожнього знаку брала участь рашистка Юлія Чичеріна.

24 лютого 2022 року внаслідок російського вторгнення 2022 року Мелітопольська авіабаза зазнала ракетного удару, а потім була атакована російськими окупаційними військами. Того ж дня президент Володимир Зеленський заявив, що «ворог намагається просунутися у напрямку Мелітополя».

26 лютого 2022 року війська РФ увійшли у Мелітополь і повністю окупували 1 березня 2022 року.

За словами президента України Володимира Зеленського, 11 березня російські окупанти викрали міського голову Мелітополя Івана Федорова та катували його. Наступного дня депутат міської ради Галина Данильченко проголосила себе виконавицею обов'язків міського голови і заявила, що «у місті створюється комітет народних обранців, який і керуватиме Мелітополем».

13 березня 2022 року Мелітопольська міська рада провела позачергову сесію, де звернулися до генерального прокурора України із закликом розпочати досудове розслідування про державну зраду щодо створення окупаційної адміністрації представниками партії «Опозиційний блок».

22 квітня 2022 року українські джерела повідомили про те, що місцеві партизани ліквідували понад 100 російських окупантів.

У квітні 2022 року військові та представники окупаційної адміністрації держави-агресора викрали історико-культурні цінності з Мелітопольського краєзнавчого музею. Серед вкраденого майна була колекція скіфського золота, що виявлена археологами у 1950-х роках.

З початку війни у місті та його околицях діє партизанський рух, який був сформований з місцевого населення. Партизани займаються підривом логістики, знищують коллаборантів і російських офіцерів. Активно співпрацюють з українською розвідкою.

У травні 2022 року окупанти встановили знак «Мелитополь — Россия навсегда» на в'їзді до Мелітополя. У встановленні знаку допомагала рашистка, одіозна співачка і яра прихильниця «російського світу» Юлія Чичеріна.

3 березня 2023 року колаборант і керівник окупаційної адміністрації області Балицький підписав указ, згідно з яким Мелітополю присвоєно статус «столиці Запорізької області».

Населення

Див. також:

Чисельність

image
Логаритмічний графік динаміки населення Мелітополя (червоним відрізком показане населення слободи).

Станом на 1 січня 2021 року населення Мелітополя становить 149 926 осіб — місто є одним із 50 найбільших в Україні. Під час останнього перепису, який пройшов у 2001 році, населення Мелітополя становило 160 352 особи, а під час перепису в 1989 році — 173 385.

Місто переживало бурхливе зростання населення наприкінці XIX століття, про що свідчать архівні дані:

Рік Населення Рік Населення Рік Населення Рік Населення
1815 1 160 1872 6 524 1902 16 993 2015 156 000
1816 1 493 1885 12 774 1904 17 726 2017 154 992
1838 2 130 1884 12 516 1905 16 685 2018 153 992
1845 2 385 1886 13 672 1906 15 582 2019 153 112
1851 3 098 1887 13 832 1907 16 040 2021 149 926
1852 3 125 1887 13 832 1908 17 175
1853 3 411 1888 14 326 1909 17 601
1856 3 687 1889 14 604 1910 18 519
1859 4 594 1890 14 661 1911 21 587
1861 5 282 1893 15 539 1912 22 022
1862 5 555 1894 15 817 1959 94 670
1863 5 865 1895 19 533 1970 136 860
1865 5 892 1896 19 731 1979 160 664
1867 5 864 1897 15 489 1989 173 385
1869 6 153 1899 16 168 2001 160 352
1871 6 340 1900 16 624 2010 157 600

Після окупації міста російськими загарбниками населення Мелітополя зменшилось втричі, за словами Івана Федорова, у місті залишилось 50 тисяч осіб, оскільки 100 тисяч місцевих жителів виїхали, однак після цього майже стільки ж приїхало з Росії.

Етнічний склад

У Мелітополі проживають представники близько ста національностей, найчисленнішими національними меншинами є росіяни, болгари, вірмени, караїми, кримські татари, німці та греки.

Національність 1897 1970 1979 2001
Українці 8,8 45,8 44,8 55,1
Росіяни 42,8 46,5 48,3 38,9
Болгари 0,6 2,3 2,3 1,8
Євреї 40,1 1,6 1,1
Білоруси 0,2 1,1 1,0 0,8
Татари 0,9 0,8 1,0
Вірмени 1,3 0,1 0,3
Греки 0,4 0,3 0,2
Поляки 0,7 0,2 0,2
Німці 1,2 0,2 0,2
Цигани 0,2 0,1 0,1
Молдовани 0,1 0,1 0,1
Чехи 0,1 0,1 0,1
Албанці 0,1 0,1

Мовний склад

Мовний склад населення (2001)
українська мова російська білоруська
20,42 % 78,14 % 0,23 %

З 2008 року Мелітополь є представником України у міжнародній програмі «Інтеркультурні міста», яка об'єднує 21 місто Європи. Ця програма, що перебуває під керівництвом Ради Європи, має на меті налагодження та підтримання діалогів між нацменшинами і владою, встановлення доброзичливих зносин між самими меншинами.

Релігія

Список не повний.

Християнська унія

  • Парафія Різдва Пресвятої Богородиці (вулиця Осипенка, 83)
  • Парафія Успіння Святої Анни (вулиця Інтеркультурна, 297)
  • Католицький Храм Успіння Пресвятої Діви Марії та Святого Архангела Михаїла (проспект 50-річчя Перемоги, 31/1)

Протестантизм

  • Церква євангельських християн «Благодать» (вулиця Героїв України, 3)
  • Вільна церква євангельських християн «Джерело Життя» (вулиця Ломоносова, 175)
  • Церква адвентистів сьомого дня (вулиця Гетьманська, 87)
  • Мелітопольська християнська церква (раніше — «Нове покоління») (вулиця Інтеркультурна, 1)

Православне християнство

УПЦ (МП)

  • Собор Олександра Невського (вулиця Олександра Невського, 5)
  • Храм Великомученика Георгія. Нижній ярус є храмом Мучениць Віри, Надії, Любови та матері їх Софії (проспект 50-річчя Перемоги, 36)
  • Свято-Троїцький храм (вулиця Ломоносова, 176)
  • Храм святих Кирила і Мефодія (вулиця Олександра Невського, 24)
  • Храм Андрія Первозваного (вулиця Михайла Оратовського, 273/1)
  • Храм святої Великомучениці Катерини (проспект Богдана Хмельницького, 83/2)
  • Храм Праведного Іоанна Кронштадського (вулиця Академіка Корольова, 133В)
  • Храм Мучениці Тетяни (вулиця Університетська, 47)
  • Храм Преподобного Серафима Саровського (вулиця Петра Дорошенка, 53/1)
  • Храм Успіння Пресвятої Богородиці (вулиця Володимира Тимошенка, 2/1)
  • Храм Великомученика Пантелеймона (вулиця Кізіярська, 55/2)
  • Храм Святителя Миколая (вулиця Брів-ла-Гаярд, 19)
  • Храм Ікони Божої Матері «Пом'якшення злих сердець» (вулиця Олександра Невського, 81)
  • Каплиця Святителя Луки Кримського (проспект Богдана Хмельницького, 46/1)
  • Храм Свято-Савинського чоловічого монастиря (вулиця Монастирська, 45)

ПЦУ

  • Храм святих апостолів Петра і Павла.
  • Храм святого апостола Андрія Первозваного.
    image
    Колишня синагога
    image
    Фестиваль «Віра. Надія. Любов»
  • Храм святих рівноапостольних Кирила і Мефодія;

Іслам

  • Незалежна мусульманська релігійна громада «Аль-Іман» (вулиця Інтеркультурна, 4/1)
  • Мусульманська релігійна громада «Ар-Раян» (вулиця Івана Франка, 1/24)
  • Духовне управління мусульман Криму. Мусульманська релігійна громада «Іттіфак»
  • Мелітопольська мусульманська релігійна громада «ІРАДЕ»

Юдаїзм

  • Мелітопольська юдейська ортодоксальна релігійна громада (вулиця Інтеркультурна, 45/1)

Економіка

Економічний потенціал Мелітополя представлений машинобудуванням, харчовою та легкою промисловостями. Так, у місті діє близько 75 підприємств машинобудування, найбільшими є:

У приміській зоні розташоване потужне підприємство металообробки "Мелітопольський завод «Автоколірлит».

У галузі харчової промисловості працюють «Мелітопольський м'ясокомбінат», хлібозавод, кондитерська фабрика «Фантазія». У місті розташовані два виробництва компанії «Олком» — «Мелітопольський олійноекстракційний завод» та "Мелітопольський молокозавод «Олком».

Після кризи 1990-х років деякі підприємства зазнали банкрутства («Мелітопольський верстатобудівний завод імені 23 жовтня», виробниче об'єднання «Старт») або перебувають у невизначеному стані (лікеро-горілчаний та консервний заводи). В аналогічній ситуації побував Мелітопольський пивоварний завод, але завдяки інвесторам він залишився в роботі.

Транспорт

У Мелітополі перетинаються дві євромагістралі: E58 Одеса — Новоазовськ (у межах України М14) та E105 Харків — Сімферополь (у межах України М18). Саме через це у місті є проблема високої напруженості руху на відрізках, де проходять транзитні автошляхи. Тому у планах міської влади збудувати об'їзну дорогу, яка б з'єднала автошляхи М14E58 та М18E105 поза містом і суттєво знизила автомобільний трафік у його межах.

Автобусний транспорт

Нині міським транспортом в Мелітополі є виключно маршрутні таксі, що курсують на 34 маршрутах та сполучають основні райони міста. Час роботи маршрутних таксі — приблизно з 05:00 до 00:30. За радянських часів містом курсували автобуси Ікарус, ЛіАЗ, ЛАЗ, ПАЗ на 25 маршрутах.

Наприкінці 1980-х років було розпочато будівництво міської тролейбусної мережі та депо, але після розпаду СРСР будівництво так і не було завершене.

У місті діють дві автобусні станції: приміська, яка сполучає місто із населеними пунктами Мелітопольського і сусідніх районів та міжміська, з якої курсують автобуси у напрямку Запоріжжя, Енергодара, Бердянська, Маріуполя, Миколаєва, Одеси, Херсона тощо.

  • image
    Автостанція № 1
  • image
    Автостанція № 2

Залізничний транспорт

Мелітополь — важлива станція Придніпровської залізниці на шляху до Криму.

До 26 грудня 2014 року через залізничну станцію Мелітополь прямувало близько 80 % усіх поїздів кримського напрямку, тому місто має неофіційне прізвисько «ворота до Криму». В середньому за добу через станцію проходило 55 пасажирських поїздів.

Залізницею місто сполучається практично з усіма регіонами України. Через станцію Мелітополь прямують поїзди у напрямку Запоріжжя, Дніпра, Харкова, Києва, Львова, Тернополя, Хмельницького, Вінниці, Рівного, Луцька, Ковеля та інших міст. Влітку, під час курортного сезону, призначаються поїзди до станцій Генічеськ, Івано-Франківськ.

  • image
    Вокзал станції Мелітополь
  • image
    Панорама станції
  • image
    Поїзд на станції Мелітополь
  • image
    Палац залізничників

Приміські поїзди сполучають місто із Запоріжжям, Дніпром, Генічеськом, Нововеселою, Токмаком, Верхнім Токмаком.

Повітряний транспорт

На північ від Мелітополя розташований , який нині використовується виключно для перевезення вантажів. Парк літаків складається з вантажних Іл-76.

У 2011 році 25-тою військово-транспортною авіаційною бригадою, яка дислокується у «військовому містечку», у рамках операції було здійснене перевезення 600 тонн пального до арктичної станції «Норд» на острів Гренландія.

image
Мелітопольський муніципальний басейн.

Соціальна інфраструктура

Комунальне господарство

У Мелітополі працює 17 комунальних підприємств, які працюють у сфері послуг та житлово-комунальному комплексі. Серед усіх підприємств є й такі, що перебувають на межі закриття чи їх доля ще не вирішена.

У житлово-комунальному господарстві міста Мелітополь нараховується 890 житлових будинків загальною площею 1699,3 тис. м². У комунальній власності перебуває 335,9 км вулично-дорожніх мереж, у тому числі 162,4 км — із твердим покриттям; 27 мостів, у тому числі 17 пішохідних; 8,3 га квітників та газонів загального користування; 295,1 км мереж зовнішнього освітлення.

Послуги з водопостачання та водовідведення надаються комунальним підприємством «Водоканал». Протяжність міської мережі водопостачання — 396,8 км. Кількість артезіанських свердловин — 52 одиниці, кількість насосних станцій водопостачання — 100 одиниць (8 станцій, що качають по 800 м³ води на годину, 92 — від 8 м³ до 180 м³).

У 2011 році прибутки всіх комунальних підприємств міста становили 1 млн 807 тис. ₴.

image
Мелітопольський пологовий будинок.

Медицина

Докладніше: Інформація про мережу лікувальних закладів Мелітополя [ 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

У Мелітополі функціонує два муніципальних Центри первинної медико-санітарної допомоги, міська стоматологічна поліклініка, Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги (лікарня № 1, лікарня № 2, інфекційна лікарня, дитяча лікарня, лікувально-діагностичний центр), міський пологовий будинок, Центр лікувально-діагностичної та лабораторної медичної допомоги, Медичний центр комплексної реабілітації.

Також на території міста розташовані медичні заклади обласного підпорядкування: Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр, центр служби крові, заклад з надання психіатричної допомоги, онкологічний диспансер, відділення екстреної медичної допомоги та Мелітопольський міський відділ державного лабораторного центру Міністерства охорони здоров'я  України.

У штаті медичного персоналу є заслужені лікарі України, кандидати медичних наук. Матеріально-технічна база лікувальних закладів міста постійно поповнюється коштом бюджетів різних рівнів і грантових програм. У Мелітополі функціонує ряд муніципальних програм, спрямованих на поліпшення здоров'я дітей, пацієнтів з нирковою недостатністю, ветеранів війни та праці, поліпшення умов перебування хворих в лікувально-профілактичних установах.

Освіта

image
Таврійський державний агротехнічний університет ім. Дмитра Моторного.

Докладніше: Мережа освіти міста Мелітополя [ 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

Докладніше: Список навчальних закладів Мелітополя

Місто має розгалужену мережу закладів дошкільної та загальноосвітньої освіти: навчання проводиться у 20 школах (із них 3 гімназії, 1 навчально-виховний комплекс та 1 вечірня школа), а для дошкільнят відкрито 26 дитячих садків.

Існує Центр позашкільної освіти (розвиток технічної творчості учнівської молоді, еколого-натуралістичне виховання, туристсько-краєзнавча та дослідницько-експериментальна діяльність)  та  Палац творчості дітей та юнацтва (художньо-естетичний розвиток особистості).

Середньо спеціальну освіту надають 11 закладів міста, зокрема:

Вищу освіту в Мелітополі можна здобути у двох закладах освіти (обидва IV рівня акредитації): у Мелітопольському державному педагогічному університеті імені Богдана Хмельницького та Таврійському державному агротехнологічному університеті імені Дмитра Моторного.

Засоби масової інформації

image
Екопарк «Садстанція»
Докладніше: Засоби масової інформації Мелітополя

Періодичні видання: укр. Мелітопольський краєзнавчий журнал

Телебачення

  • «Телерадіокомпанія Мелітополь»
  • МТВ+

FM-радіостанції

Через окупацію міста мовлення всеукраїнських та регіональних радіостанцій припинено.

№п/п Частота, МГц Назва Потужність, кВт Адреса вежі Передавач
1 89.2 Радіо Промінь (план) 0.5 проспект Б. Хмельницького 88 ЗФКРРТ
2 90.6 Формат FM 0.25 проспект Б. Хмельницького 88 ЗФКРРТ
3 91.0 DJ FM 0.25 вул. 50-річчя Перемоги, 25 РПЦ "Контакт"
4 92.3 Армія FM 0.25 проспект Б. Хмельницького 88 ЗФКРРТ
5 99.1 Power FM (план) 1 проспект Б. Хмельницького 88 ЗФКРРТ
6 99.6 Країна ФМ 0.25 вул. 50-річчя Перемоги, 25 РПЦ "Контакт"
7 101.2 Radio НВ 1 вул. 50-річчя Перемоги, 25 РПЦ "Контакт"
8 101.6 Хіт FM 0.5 вул. 50-річчя Перемоги, 25 РПЦ "Контакт"
9 102.2 Прямий FM 0.2 проспект Б. Хмельницького 70 РТПЦ "Ол-Же-Ка"
10 103.2 1 проспект Б. Хмельницького 70 РТПЦ "Ол-Же-Ка"
11 104.7 Radio Shanson 1 вул. 50-річчя Перемоги, 25 РПЦ "Контакт"
12 106.3 Мелодія FM 1 вул. 50-річчя Перемоги, 25 РПЦ "Контакт"
13 107.2 Стильне радіо «Перець FM» 0.5 проспект Б. Хмельницького 70 РТПЦ "Ол-Же-Ка"
14 107.7 Українське радіо / Українське радіо. Запоріжжя 0.5 проспект Б. Хмельницького 88 ЗФКРРТ

Культура, дозвілля та спорт

Парки і сквери

На території міста є чотири парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва: загальнодержавного значення — Новоолександрівський парк та місцевого значення: «Парк біля залізничної станції», «Лісопитомник» і «Парк зрошувального садівництва» (на його території розташований «Екопарк»). Також у місті є ботанічна пам'ятка природи — «Дуб черешчатий» на території «Парку біля залізничної станції».

У передвоєнні роки (1937—1941) в Мелітополі існувала дитяча залізниця, яка розташовувалася у міському парку культури і відпочинку, який тоді носив ім'я Лазаря Кагановича.

image
Місце поховання А. Корвацького у черешневих садах.

Пам'ятники

5 червня 2015 року в Мелітополі за 2 години комунальники демонтували три пам'ятники Леніну — за рішенням сесії міськради.

image
Стадіон «Спартак» ім. Олексенка.

Спорт

image
Муніципальна спортивна школа № 3.

Мелітополь завжди був, є і залишається одним із найспортивніших міст Запорізької області та України, де культивуються і розвиваються більш ніж 30 видів спорту. Всіма видами фізичної культури і спорту в місті систематично займаються 22,9 тис. осіб — жителів різного віку, професійної діяльності і соціального статусу. У спортивних секціях міста займаються 7,5 тис. осіб. 15,4 тис. осіб відвідують секції спортивно-оздоровчої спрямованості.

Щорічно в місті проводяться понад 100 спортивно-масових заходів, в тому числі відкриті, до участі в яких запрошуються спортсмени з інших міст і країн. Серед відомих змагань: відкриті турніри з гандболу, художньої гімнастики, шахів та шашок. У Мелітополі розташована унікальна Шахова школа, у 2020 році відкрито перший в історії міста водно-спортивний комплекс.

У місті добре розвинений дитячий та юнацький спорт: діють дві спортивні школи та велика кількість клубів. Високих результатів мелітопольська молодь досягає, наприклад, у бойових видах спорту та єдиноборствах: у боксі, боротьбі, кікбоксингу, кіокушинкай-карате. У спорткомплексі «Моторного заводу» базується флорбольна команда «Скала» — чемпіон України та учасник міжнародних турнірів.

Професійний спорт у Мелітополі асоціювався, перш за все, зі спортивним клубом «Олком», до лав якого входила футбольна команда «Олком», команди з боксу та багі. Однак на початку 2011 року через скрутну економічну ситуацію, утримувач спортивного клубу підприємство «Олком» оголосив про відмову від спонсорства — це фактично означало ліквідацію клубу. Футбольну команду прийняло підприємство «Мелітопольська черешня», і тепер вони виступають саме під цією назвою. Позбавлена місця у Другій лізі, команда брала участь у чемпіонаті Запорізької області й стала чемпіоном 2011 року.

28 грудня 2021 року в рамках програми «Велике будівництво» у Мелітополі відкрита «Льодова-Арена». Новий спортивний об'єкт значно сприяє спортивній інфраструктурі Запорізької області, зокрема тут є можливість проводити тренування з зимових видів спорту.

Відомі люди

Уродженці

image
Флорбольна команда «Скала»
image
Дмитро Донцов
image
Євген Хачеріді

Персоналії, пов'язані з містом

image
Сквер «Слівен»

Галерея

  • image
    Ювілейна монета НБУ присвячена звільненню Мелітополя від німецьких військ
  • image
    Монета «70 років визволення Мелітополя»
  • image
    Музична школа в Мелітополі
  • image
    Фонтан в міському парку
  • image
    Центральна площа Мелітополя

Міста-побратими

Згідно з інвестиційним порталом Мелітополя містами-побратими є:

Цікаві факти

  • На честь Мелітополя в різні часи було названо чотири кораблі.

Див. також

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
  2. Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
  3. Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ при трьохступеневій системі врядування. Адміністративні межі на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].
  4. Адміністраційна Мапа Української Соц. Рад. Республіки: Січень 1922 р. / Народ. Комісаріят Внутр. Справ ; уклад. С. Хургін. — 1:1 680 000 ; 40 в. у 1 дюймі. — Харків. — 1 к. : кольор., табл. адм. поділу, штемпель
  5. . Мелітопольська міська рада. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022 року.
  6. Полухина Т. В Мелитополь — морской порт? // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 12, с. 81-83
  7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13.01.2014. Процитовано 29.03.2012.
  8. Алексеев А. Н. Песчанская балка // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 13, с. 27-35(рос.)
  9. . Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021.
  10. Олексій Мустафін. Вигадані міста Причорномор'я. Краплені карти Російської імперії. Еспресо. 2022-08-18.
  11. Борис Михайлов, «Мелітополь: природа, археологія, історія», глава 1917-1920/vlast-sovetam «Влада Радам»[недоступне посилання з червня 2019].
  12. Борис Михайлов, «Мелітополь: природа, археологія, історія», глава / sobytiya-leta-oseni-1917-goda «Події літа-осені 1917 року» [ 9 липня 2015 у Wayback Machine.].
  13. . Український інститут національної пам'яті. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 18 червня 2020.
  14. Борис Михайлов, «Мелітополь: природа, археологія, історія», глава "Поглиблення економічної кризи. Розвиток ринкових відносин " [ 9 липня 2015 у Wayback Machine.].
  15. Video: Huge explosion rocks Melitopol Air Base in Ukraine — CNN Video, оригіналу за 24 лютого 2022, процитовано 25 лютого 2022
  16. Crowcroft, Orlando (24 лютого 2022). Russia's war in Ukraine: What we know so far. euronews (англ.). оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  17. . Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.
  18. . Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 9 травня 2022.
  19. . konkurent.ua. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022 року.
  20. . nv.ua. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022 року.
  21. . Українська правда. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022 року.
  22. . www.unian.ua. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 6 травня 2022.
  23. Ганюкова, Ольга (22 квітня 2022). . OBOZREVATEL NEWS. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 6 травня 2022.
  24. . 24 Канал. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 6 травня 2022.
  25. Окупанти викрали з краєзнавчого музею в Мелітополі колекцію скіфського золота [ 29 травня 2022 у Wayback Machine.] // Актуально, 2022-05-11
  26. Бомби замість квітів. Як український рух опору робить нестерпним життя російських окупантів – Репортаж AP. forbes.ua. 10 липня 2022.
  27. У Запорізькій області окупанти з одіозною співачкою встановили знак «росія назавжди». Суббота ПЛЮС (ru-RU) . Процитовано 10 лютого 2023.
  28. Мелітополь. Облікова картка на сайті Верховної Ради. Архів 2001 року[недоступне посилання з квітня 2019]
  29. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 24 березня 2012.
  30. . Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 24 березня 2012.
  31. Державна служба статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2019 року. — Київ, 2019.
  32. . Архів оригіналу за 9 лютого 2011. Процитовано 24 березня 2012.
  33. . Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 24 березня 2012.
  34. Динаміка національного складу населення Мелітополя (1814—1917 рр.) [ 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
    Етнічна приналежність жителів Російської Імперії при проведенні перепису не фіксувалася. У цьому випадку подано розподіл населення міста за рідною мовою
  35. Банк даних Державної служби статистики України [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
  36. . Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 24 березня 2012.
  37. Сакун В. В.Куда ты делся, наш завод?//Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2019, № 14, с. 77-80
  38. . Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 24 березня 2012.
  39. . Архів оригіналу за 24 серпня 2016. Процитовано 12 серпня 2017.
  40. Українські льотчики перевезли 600 тонн пального до Гренландії
  41. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 березня 2012.
  42. . Архів оригіналу за 25 листопада 2010. Процитовано 29 березня 2012.
  43. . Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 29 березня 2012.
  44. . Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 29 березня 2012.
  45. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2012.
  46. . Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 6 червня 2015.
  47. . Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
  48. Відкриття льдової арени в Мелітополі (фото) [ 29 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Перший Запорізький, 2021-12-29
  49. . Архів оригіналу за 22 грудня 2007. Процитовано 2 червня 2009.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  50. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
  51. . Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 29 липня 2018.
  52. . www.invest-melitopol.gov.ua (пол.). Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  53. Мелітополь, Запорізька область, та Гобокен, штат Нью-Джерсі, стали містами-побратимами. decentralization.gov.ua. Процитовано 14 липня 2023.
  54. Хлопотов С. Я. Имя на борту // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 13, с. 71-74(рос.)

Джерела та література

  • О. Г. Бажан. Мелітополь [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 595. — .
  • Кумок В. Н., Воловник С. В. Евреи Мелитополя. — Мелитополь: Изд. дом МГТ, 2012. — Т. 1. — 816 с.
  • Медове місто: до 225-річчя м. Мелітополя: бібліогр. покажч. / Комун. закл. «Обл. універс. наук. б-ка ім. О. М. Горького» Запоріз. облради ; [уклад.: Г. Нагорна, І. Шершньова]. — Запоріжжя: АА Тандем, 2009. — 155 с. : іл., портр. — (Серія «Міста і села Запорізької області» ; вип. 2). —
  • Храми Мелітополя
  • Сакун В. В. Чтобы тело и душа были молоды (из истории спорта в Мелитополе) // Мелітопольський краєзнавчий журнал, № 17, 2021, с. 30–37
  • Запорізька область — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР [ 11 листопада 2012 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)

Посилання

Мелітополь
у сестринських Вікіпроєктах
image Теми у Вікіджерелах?
image Мелітополь у Вікімандрах?
image Проєкт
image Мелітополь у Вікісховищі?
  • Мелітополь — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР [ 11 листопада 2012 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
  • Офіційний сайт Мелітополя [ 6 квітня 2012 у Wayback Machine.]
  • Туристичний сайт Мелітополя [ 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  • Сайт управління культури та молоді Мелітопольської міської ради [ 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  • Інвестиційний портал Мелітополя [ 14 січня 2012 у Wayback Machine.]
  • Проект «Інтеркультурні міста» на сайті Ради Європи [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  • Битва у Мелітополя, 1941 «На муравському шляху» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Melito pol MFA melʲiˈtɔpɔlʲ prosluhati vid grec Melitopolh medove misto krim Qiz Yar Kiz Yar misto v Ukrayini administrativnij centr Melitopolskoyi miskoyi gromadi ta Melitopolskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti pislya okupaciyi Rosijskoyu Federaciyeyu priznachenij tak zvanim administrativnim centrom okupovanoyi chastini Zaporizkoyi oblasti Roztashovanij na richci Molochnij bilya Molochnogo limanu sho prilyagaye do Azovskogo morya Naselennya majzhe 150 tis meshkanciv MelitopolGerb Melitopolya Prapor MelitopolyaOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Zaporizka oblastRajon Melitopolskij rajonGromada Melitopolska miska gromadaKod KATOTTG UA23080070010092407Zasnovane 1784 240 rokiv Naselennya 149 926 01 01 2021 Plosha 49 66 km Gustota naselennya 3083 osib km Poshtovi indeksi 72300 324Telefonnij kod 380 619 2 Koordinati 46 50 25 pn sh 35 21 32 sh d 46 84028 pn sh 35 35889 sh d 46 84028 35 35889 Koordinati 46 50 25 pn sh 35 21 32 sh d 46 84028 pn sh 35 35889 sh d 46 84028 35 35889Visota nad rivnem morya 38 mVodojma r MolochnaNazva meshkanciv melito polec melito polka melito polciMista pobratimi Briv la Gayard Franciya Sliven Bolgariya Gori Gruziya Puhovickij rajon Bilorus Kedajnyaj Litva Borisovskij rajon Bilorus Den mista ostannya subota veresnyaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya MelitopolDo obl resp centru fizichna 106 km zalizniceyu 112 km avtoshlyahami 126 kmDo Kiyeva zalizniceyu 770 km avtoshlyahami 641 kmMiska vladaAdresa 72312 Zaporizka oblast m Melitopol vul Mihajla Grushevskogo 5Vebstorinka Melitopolska miska radaMiskij golova v o Melitopol u Vikishovishi KartaMelitopolMelitopol Do 1815 roku nazivalosya Kiz Yar do 1842 roku Novooleksandrivka piznishe takozh vzhivalisya ukrayinski nazvi Melitopil Melitopil U misti roztashovana zaliznichna stanciya Melitopol tranzitnij punkt dorogoyu do Krimu Poblizu mista roztashovana prirodna pam yatka Kam yana Mogila Unaslidok rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu misto perebuvaye pid timchasovoyu okupaciyeyu z boku Rosijskoyi Federaciyi z 26 lyutogo 2022 roku GeografiyaZagalna harakteristika Misto Melitopol velikij ta bagatogaluzevij promislovij centr roztashovanij na pravomu berezi richki Molochnoyi Zagalna plosha zelenih nasadzhen 2 2 tis ga Blizko 70 teritoriyi mista roztashovane na vododili z serednimi visotami 34 40 m reshta na krutomu shili dolini richki Molochna U 1920 30 rokah obgovoryuvalasya ta doslidzhuvalasya mozhlivist stvorennya u Melitopoli morskogo portu Teritoriya mista ta rajonu roztashovana v osnovnomu v mezhah Prichornomorskoyi nizovini Yiyi poverhnya ploska nizovinna rivnina znizhuyutsya z pivnochi na pivden de vona krutim visotoyu do 20 m pristupom obrivayetsya na berezi Azovskogo morya Na pivnichnomu shodi v mezhi krayu zahodyat vidrogi Priazovskoyi visochini z poznachkami absolyutnih visot vid 150 do 250 i bilshe metriv nad rivnem morya Na teritoriyi mista ye dvi chimali balki Kiziyarska ta Pishanska Za 10 km na pivnich vid Melitopolya roztashovanij derzhavnij istoriko arheologichnij muzej zapovidnik Kam yana Mogila Na teritoriyi rajonu Yurivka buv roztashovanij Melitopolskij kurgan U 2021 roci v duzhe korotki stroki buv rozroblenij proyekt blagoustroyu shodo vstanovlennya novih mezh mista Melitopol Cim dokumentom peredbacheno sho plosha mista zbilshitsya majzhe na 1 793 ga i sklade 6 039 gektariv Ostannij raz mezhi Melitopolya zatverdzhuvalisya u 1965 roci Na toj chas plosha mista Melitopol stanovila 4 966 gektariv Bez bud yakih povazhnih prichin u 1990 h rokah plosha mista Melitopol bula zminena ta zmenshena na 729 gektariv i ci rozbizhnosti trivalij chas buli prichinoyu pevnih problem u rozv yazanni zemelnih pitan Rozshirennya mezh mista planuyetsya za rahunok zemel sumizhnih teritorialnih gromad Melitopolskogo rajonu ce Semenivska gromada 742 gektari Novinska gromada 315 gektariv Konstyantinivska gromada 8 gektariv i zbilshennya na 729 gektariv za rahunok usunennya rozbizhnostej mizh zatverdzhenimi mezhami mista u 1965 roci ta danimi Derzhavnoyi statistichnoyi zvitnosti Klimat Osnovnoyu risoyu klimatichnih umov mista ye spekotne lito pomirno holodna zima i nedostatnye zvolozhennya Serednomisyachna temperatura povitrya lipnya 29 C Trivalist litnogo periodu koli serednodobova temperatura perevishuye 15 C stanovit 126 138 dniv Serednomisyachna temperatura sichnya 4 C Absolyutnij minimum stanovit 30 C Serednorichna suma opadiv stanovit 400 mm i kolivayetsya vid 350 do 450 mm Gruntovij pokriv na teritoriyi vododilnoyi chastini mista predstavlenij supishanimi i pishano serednosuglinistimi gruntami chornozemnogo tipu yaki formuyutsya na davnij terasi na davnoalyuvialnih vidkladah IstoriyaDokladnishe Istoriya Melitopolya Zasnuvannya Na okolicyah mista visochit chimalo kurganiv U tak zvanomu Melitopolskomu kurgani viyavleno 2 skifski pohovannya IV st do n e U nih okrim rechej pobutu 11 amfor znajdeno ponad 3 5 tis prikras iz zolota u tomu chisli zolotu obbivku sagajdaka iz zobrazhennyam scen iz davnogreckoyi mifologiyi U Kiziyarskij balci viyavleno sarmato alanske pohovannya IV st do n e de znajdeno zalizni vudila bronzove dzerkalo ta inkrustovanu koshtovnim kaminnyam zolotu diademu Pro miscevist de roztashovane suchasne misto ye vidomosti v Knige Bolshomu Chertezhu 1627 rik U nij zgaduyetsya sho tut vid Muravskogo shlyahu yakij prohodiv uzdovzh pravogo berega richki Molochnoyi bilya brodu vidgaluzhuvavsya Izyumskij shlyah Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1735 1739 rr poblizu ciyeyi perepravi Ovechij brid zagin zaporizkih kozakiv kurinnogo otamana Mikiti Mojseyeva rozbiv Kalmickij ulus Pershi zgadki pro misto pripadayut na 1769 rik koli tut sporudzheno redut u yakomu sluzhili zaporozki kozaki U seredini 1780 h rokiv poblizu Ovechogo brodu pochali selitisya sim yi kozakiv sho perebuvali v karauli vilnonajmani yaki obslugovuvali vijskovij poshtovij post vidstavni soldati i pereselenci sho pryamuvali do Krimu v poshukah krashoyi doli Nogajske poselennya poblizu Ovechogo brodu malo nazvu Kiziyar inodi kazhut pro Kizil Yar vid tyurkskoyi قیزل يار kir Kizil Yar chervonij bereg Rosijska imperiya 1816 roku v Kiziyari prozhivalo blizko 200 osib Cogo zh roku jogo perejmenuvali na Novooleksandrivku Novooleksandrivsku slobodu Dali naselennya zrostalo perevazhno za rahunok novih pereselenciv Tak 1838 roku lishe derzhavnih selyan pereselenih iz riznih gubernij Ukrayini i Rosiyi bulo 2130 cholovik Zreshtoyu Novooleksandrivku virishili zrobiti centrom Melitopolskogo povitu Tavrijskoyi guberniyi Tomu 7 sichnya 1842 roku nadali poselennyu status mista i novu nazvu Melitopol iz davnogreckoyi ἡ Melitopolis sebto Medove misto z tὸ melitos to me litos med i ἡ polis ge po lis misto Ce buv odin z nebagatoh vipadkiv koli misto nazvali na chest povitu stvorenogo pid takoyu nazvoyu she 1784 roku a ne navpaki Naperedodni reformi 1861 roku Melitopol buv tipovim provincijnim mistechkom Naselennya jogo stanovilo 5 3 tis osib u tomu chisli 43 osobi nalezhalo do dvoryanskogo stanu 25 do duhovnogo 1346 kupeckogo 1008 bulo mishan 2474 derzhavnih selyan i ponad 200 vijskovosluzhbovciv Tri p yatih zhiteliv mista zajmalisya silskim gospodarstvom U misti ne bulo brukovanih vulic Bazarnij majdan potopav u bagnyuci Tut diyali 67 kramnic bagato tovarnih skladiv 9 vinnih lohiv gorilchani lavki kav yarni harchevni tosho Vprodovzh 1870 1880 rokiv u Melitopoli pochalo rozgortatisya virobnictvo silskogospodarskih mashin rozvivalasya boroshnomelna ta harchova promislovist Na pochatku 1880 h rokiv brati Klasseni vidkrili nevelichkij zavod yakij vipuskav zhnivarki viyalki bukeri Zasnovanij todi zh zavod Golubchina viroblyav obladnannya dlya mliniv lagodiv parovi dviguni tosho Stav do ladu parovij mlin brativ Klasseniv ta Nejfelda Naprikinci XIX st u misti nalichuvalosya blizko 30 nevelichkih promislovih pidpriyemstv Prote Melitopol rozvivavsya perevazhno yak torgove misto Comu spriyalo prokladennya u 1870 h rokah Lozovo Sevastopolskoyi zaliznici Najbilshogo znachennya nabula torgivlya hlibom shkiroyu vovnoyu ta inshimi produktami silskogo gospodarstva U Melitopoli ukladalisya takozh torgovelni ugodi pro eksport velikih partij pshenici diyali miskij gromadskij bank tovaristvo vzayemnogo kreditu viddilennya Azovo Donskogo komercijnogo banku torgovelne kreditno oshadne tovaristvo derzhavna skarbnicya bagato skladiv gurtovoyi torgivli Naprikinci XIX stolittya v Melitopoli nalichuvalosya ponad 16 tis zhiteliv u tomu chisli 410 dvoryan 42 osobi duhovnogo stanu 368 kupciv 8037 mishan 2763 vijskovosluzhbovciv i 4136 selyan Do mishan nalezhali j robitniki Ukrayinska revolyuciya Pislya povalennya carskogo rezhimu v Melitopoli vinik Gromadskij komitet yakij perebrav na sebe vladni povnovazhennya u misti ta poviti Komitet vidavav gazetu Vidomosti redaktor Oleksandr Liberov Buv priznachenij povitovij komisar Timchasovogo uryadu Zgidno z III Universalom Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Melitopol stav chastinoyu shojnoprogoloshenoyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 30 listopada bilshovik M I Pahomov vinis na golosuvannya Radi propoziciyu shob miska Rada viznala Radu Narodnih Komisariv u Petrogradi odnak menshoviki ta eseri vistupili proti i propoziciya ne projshla Tilki 20 grudnya melitopolska Rada povnistyu perejshov pid kontrol bilshovikiv a M I Pahomov stav jogo golovoyu Na kilka dniv v Melitopol uvijshli vijska Centralnoyi Radi ale 30 grudnya vladu v misti znovu povernulasya do bilshovikiv U sichni 1918 roku v Melitopoli buli stvoreni vijskovo revolyucijnij tribunal i vijskovo revolyucijnij shtab sho poklalo pochatok chervonogo teroru Z 21 po 23 sichnya 1918 projshli z yizdi miskogo ta povitovogo Rad U Melitopoli vinik Gromadskij komitet yakij perebrav na sebe vladni povnovazhennya u misti ta poviti Komitet vidavav gazetu Vidomosti redaktor Oleksandr Liberov Buv priznachenij povitovij komisar Timchasovogo uryadu 4 17 bereznya 1917 roku u misti na Bazarnij ploshi pered Oleksandro Nevskim soborom vidbuvsya miting na pidtrimku Timchasovogo uryadu Togo zh dnya stvorena Rada robitnichih deputativ na choli iz menshovikom A Barhatovim Ulitku 1917 roku vidbulis vibori do Melitopolskoyi miskoyi dumi Todi zh vinik oseredok bilshovikiv na choli iz Kostyantinom Bronzosom L I Vithinim I Ye Denisenkom Radyanskij period Pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 3473 zhiteli mista U chasi Drugoyi svitovoyi vijni vnaslidok shvidkogo nimeckogo nastupu radyanski vijska 6 zhovtnya 1941 roku pokinuli Melitopol Iz 1 veresnya 1942 roku misto bulo centrom odnojmennoyi nimeckoyi okrugi Radyanska vlada povernula kontrol nad Melitopolem 23 zhovtnya 1943 roku Pershi pislyavoyenni roki buli prisvyacheni vidnovlennyu zrujnovanogo vijnoyu mista Pidpriyemstva ta ustanovi povernulisya z evakuaciyi Promislovi pidpriyemstva vidnovlyuvalisya i rekonstruyuvalisya i vzhe do kincya 1940 h rokiv providni pidpriyemstva Melitopolya perevishili dovoyennij riven virobnictva Podalshij rozvitok promislovosti mista bulo perevazhno pov yazano z mashinobuduvannyam Naprikinci 1950 h rokiv na pidpriyemstvah mista buv nalagodzhenij vipusk promislovih holodilnih ustanovok silovih agregativ dlya avtomobilya Zaporozhec ta inshoyi tehniki Drugoyu vazhlivoyu galuzzyu promislovosti mista zalishalasya harchova promislovist pererobna silskogospodarsku produkciyu sho postavlyayetsya agrarnimi pidpriyemstvami regionu Nezalezhna Ukrayina Kinec XX pochatok XXI stolittya U pershe desyatilittya nezalezhnosti ekonomika Ukrayini perezhila gliboku krizu yaka pevnoyu miroyu torknulas i ekonomiki Melitopolya Pidpriyemstva mista viyavilisya ne gotovi do konkurenciyi na svitovomu rinku osoblivo v umovah zagalnogo spadu spozhivannya viklikanogo krizoyu Situaciya pogirshuvalasya nedolikami sistemi upravlinnya korupciyeyu na vsih rivnyah i prijshlasya na pershu polovinu 1990 h rokiv giperinflyaciyeyu Pidpriyemstva skorochuvali virobnictvo a inodi j povnistyu zupinyalisya Provodilisya masovi skorochennya spivrobitnikiv Spad virobnictva za deyakimi odinicyami produkciyi dlya melitopolskih pidpriyemstv v 1995 roci v porivnyanni z 1985 pokazanij v tablici Bagato budivnictv rozpochatih na pochatku 1990 h rokiv buli pripineni i chastina z nih ne zavershena dosi Zokrema tak i ne bula zavershena prokladka Melitopolskogo trolejbusa Ekonomichnij spad viklikav i znizhennya narodzhuvanosti zmenshilasya priblizno proporcijno naselennyu Ukrayini z 173 000 cholovik v 1989 do 160 000 u 2001 Do pochatku 2000 h rokiv v ekonomici Melitopolya namitilisya pozitivni tendenciyi Pershimi z krizi pochali vihoditi mali ta seredni pidpriyemstva U 2004 i 2005 rokah vazhlivimi dlya mista podiyami stali vibuhi artilerijskih skladiv u Novobogdanivci sho prizveli do perekrittya zaliznici ta avtomagistrali M18 i evakuaciyi naselennya kilkoh sil Melitopolskogo rajonu Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 ta Boyi za Melitopol 2022 Dorozhnij pokazhchik Melitopol Rossiya navsegda vstanovlenij okupantami na v yizdi do mista Melitopol pid chas vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu v travni 2022 roku U vstanovlenni cogo dorozhnogo znaku brala uchast rashistka Yuliya Chicherina 24 lyutogo 2022 roku vnaslidok rosijskogo vtorgnennya 2022 roku Melitopolska aviabaza zaznala raketnogo udaru a potim bula atakovana rosijskimi okupacijnimi vijskami Togo zh dnya prezident Volodimir Zelenskij zayaviv sho vorog namagayetsya prosunutisya u napryamku Melitopolya 26 lyutogo 2022 roku vijska RF uvijshli u Melitopol i povnistyu okupuvali 1 bereznya 2022 roku Za slovami prezidenta Ukrayini Volodimira Zelenskogo 11 bereznya rosijski okupanti vikrali miskogo golovu Melitopolya Ivana Fedorova ta katuvali jogo Nastupnogo dnya deputat miskoyi radi Galina Danilchenko progolosila sebe vikonaviceyu obov yazkiv miskogo golovi i zayavila sho u misti stvoryuyetsya komitet narodnih obranciv yakij i keruvatime Melitopolem 13 bereznya 2022 roku Melitopolska miska rada provela pozachergovu sesiyu de zvernulisya do generalnogo prokurora Ukrayini iz zaklikom rozpochati dosudove rozsliduvannya pro derzhavnu zradu shodo stvorennya okupacijnoyi administraciyi predstavnikami partiyi Opozicijnij blok 22 kvitnya 2022 roku ukrayinski dzherela povidomili pro te sho miscevi partizani likviduvali ponad 100 rosijskih okupantiv U kvitni 2022 roku vijskovi ta predstavniki okupacijnoyi administraciyi derzhavi agresora vikrali istoriko kulturni cinnosti z Melitopolskogo krayeznavchogo muzeyu Sered vkradenogo majna bula kolekciya skifskogo zolota sho viyavlena arheologami u 1950 h rokah Z pochatku vijni u misti ta jogo okolicyah diye partizanskij ruh yakij buv sformovanij z miscevogo naselennya Partizani zajmayutsya pidrivom logistiki znishuyut kollaborantiv i rosijskih oficeriv Aktivno spivpracyuyut z ukrayinskoyu rozvidkoyu U travni 2022 roku okupanti vstanovili znak Melitopol Rossiya navsegda na v yizdi do Melitopolya U vstanovlenni znaku dopomagala rashistka odiozna spivachka i yara prihilnicya rosijskogo svitu Yuliya Chicherina 3 bereznya 2023 roku kolaborant i kerivnik okupacijnoyi administraciyi oblasti Balickij pidpisav ukaz zgidno z yakim Melitopolyu prisvoyeno status stolici Zaporizkoyi oblasti NaselennyaDiv takozh Chiselnist Logaritmichnij grafik dinamiki naselennya Melitopolya chervonim vidrizkom pokazane naselennya slobodi Stanom na 1 sichnya 2021 roku naselennya Melitopolya stanovit 149 926 osib misto ye odnim iz 50 najbilshih v Ukrayini Pid chas ostannogo perepisu yakij projshov u 2001 roci naselennya Melitopolya stanovilo 160 352 osobi a pid chas perepisu v 1989 roci 173 385 Misto perezhivalo burhlive zrostannya naselennya naprikinci XIX stolittya pro sho svidchat arhivni dani Rik Naselennya Rik Naselennya Rik Naselennya Rik Naselennya1815 1 160 1872 6 524 1902 16 993 2015 156 0001816 1 493 1885 12 774 1904 17 726 2017 154 9921838 2 130 1884 12 516 1905 16 685 2018 153 9921845 2 385 1886 13 672 1906 15 582 2019 153 1121851 3 098 1887 13 832 1907 16 040 2021 149 9261852 3 125 1887 13 832 1908 17 1751853 3 411 1888 14 326 1909 17 6011856 3 687 1889 14 604 1910 18 5191859 4 594 1890 14 661 1911 21 5871861 5 282 1893 15 539 1912 22 0221862 5 555 1894 15 817 1959 94 6701863 5 865 1895 19 533 1970 136 8601865 5 892 1896 19 731 1979 160 6641867 5 864 1897 15 489 1989 173 3851869 6 153 1899 16 168 2001 160 3521871 6 340 1900 16 624 2010 157 600 Pislya okupaciyi mista rosijskimi zagarbnikami naselennya Melitopolya zmenshilos vtrichi za slovami Ivana Fedorova u misti zalishilos 50 tisyach osib oskilki 100 tisyach miscevih zhiteliv viyihali odnak pislya cogo majzhe stilki zh priyihalo z Rosiyi Etnichnij sklad U Melitopoli prozhivayut predstavniki blizko sta nacionalnostej najchislennishimi nacionalnimi menshinami ye rosiyani bolgari virmeni karayimi krimski tatari nimci ta greki Nacionalnist 1897 1970 1979 2001Ukrayinci 8 8 45 8 44 8 55 1Rosiyani 42 8 46 5 48 3 38 9Bolgari 0 6 2 3 2 3 1 8Yevreyi 40 1 1 6 1 1Bilorusi 0 2 1 1 1 0 0 8Tatari 0 9 0 8 1 0Virmeni 1 3 0 1 0 3Greki 0 4 0 3 0 2Polyaki 0 7 0 2 0 2Nimci 1 2 0 2 0 2Cigani 0 2 0 1 0 1Moldovani 0 1 0 1 0 1Chehi 0 1 0 1 0 1Albanci 0 1 0 1Movnij sklad Movnij sklad naselennya 2001 ukrayinska mova rosijska biloruska20 42 78 14 0 23 Z 2008 roku Melitopol ye predstavnikom Ukrayini u mizhnarodnij programi Interkulturni mista yaka ob yednuye 21 misto Yevropi Cya programa sho perebuvaye pid kerivnictvom Radi Yevropi maye na meti nalagodzhennya ta pidtrimannya dialogiv mizh nacmenshinami i vladoyu vstanovlennya dobrozichlivih znosin mizh samimi menshinami ReligiyaSpisok ne povnij Hristiyanska uniya Parafiya Rizdva Presvyatoyi Bogorodici vulicya Osipenka 83 Parafiya Uspinnya Svyatoyi Anni vulicya Interkulturna 297 Katolickij Hram Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi ta Svyatogo Arhangela Mihayila prospekt 50 richchya Peremogi 31 1 Protestantizm Cerkva yevangelskih hristiyan Blagodat vulicya Geroyiv Ukrayini 3 Vilna cerkva yevangelskih hristiyan Dzherelo Zhittya vulicya Lomonosova 175 Cerkva adventistiv somogo dnya vulicya Getmanska 87 Melitopolska hristiyanska cerkva ranishe Nove pokolinnya vulicya Interkulturna 1 Pravoslavne hristiyanstvo UPC MP Sobor Oleksandra Nevskogo vulicya Oleksandra Nevskogo 5 Hram Velikomuchenika Georgiya Nizhnij yarus ye hramom Muchenic Viri Nadiyi Lyubovi ta materi yih Sofiyi prospekt 50 richchya Peremogi 36 Svyato Troyickij hram vulicya Lomonosova 176 Hram svyatih Kirila i Mefodiya vulicya Oleksandra Nevskogo 24 Hram Andriya Pervozvanogo vulicya Mihajla Oratovskogo 273 1 Hram svyatoyi Velikomuchenici Katerini prospekt Bogdana Hmelnickogo 83 2 Hram Pravednogo Ioanna Kronshtadskogo vulicya Akademika Korolova 133V Hram Muchenici Tetyani vulicya Universitetska 47 Hram Prepodobnogo Serafima Sarovskogo vulicya Petra Doroshenka 53 1 Hram Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici vulicya Volodimira Timoshenka 2 1 Hram Velikomuchenika Pantelejmona vulicya Kiziyarska 55 2 Hram Svyatitelya Mikolaya vulicya Briv la Gayard 19 Hram Ikoni Bozhoyi Materi Pom yakshennya zlih serdec vulicya Oleksandra Nevskogo 81 Kaplicya Svyatitelya Luki Krimskogo prospekt Bogdana Hmelnickogo 46 1 Hram Svyato Savinskogo cholovichogo monastirya vulicya Monastirska 45 PCU Hram svyatih apostoliv Petra i Pavla Hram svyatogo apostola Andriya Pervozvanogo Kolishnya sinagogaFestival Vira Nadiya Lyubov Hram svyatih rivnoapostolnih Kirila i Mefodiya Islam Nezalezhna musulmanska religijna gromada Al Iman vulicya Interkulturna 4 1 Musulmanska religijna gromada Ar Rayan vulicya Ivana Franka 1 24 Duhovne upravlinnya musulman Krimu Musulmanska religijna gromada Ittifak Melitopolska musulmanska religijna gromada IRADE Yudayizm Melitopolska yudejska ortodoksalna religijna gromada vulicya Interkulturna 45 1 EkonomikaEkonomichnij potencial Melitopolya predstavlenij mashinobuduvannyam harchovoyu ta legkoyu promislovostyami Tak u misti diye blizko 75 pidpriyemstv mashinobuduvannya najbilshimi ye Melitopolskij zavod holodilnogo mashinobuduvannya Refma Melitopolskij zavod traktornih gidroagregativ Gidrosila MZTG Melitopolskij motornij zavod AvtoZAZ Motor MeMZ Melitopolskij kompresor MelKom U primiskij zoni roztashovane potuzhne pidpriyemstvo metaloobrobki Melitopolskij zavod Avtokolirlit U galuzi harchovoyi promislovosti pracyuyut Melitopolskij m yasokombinat hlibozavod konditerska fabrika Fantaziya U misti roztashovani dva virobnictva kompaniyi Olkom Melitopolskij olijnoekstrakcijnij zavod ta Melitopolskij molokozavod Olkom Pislya krizi 1990 h rokiv deyaki pidpriyemstva zaznali bankrutstva Melitopolskij verstatobudivnij zavod imeni 23 zhovtnya virobniche ob yednannya Start abo perebuvayut u neviznachenomu stani likero gorilchanij ta konservnij zavodi V analogichnij situaciyi pobuvav Melitopolskij pivovarnij zavod ale zavdyaki investoram vin zalishivsya v roboti TransportU Melitopoli peretinayutsya dvi yevromagistrali E58 Odesa Novoazovsk u mezhah Ukrayini M14 ta E105 Harkiv Simferopol u mezhah Ukrayini M18 Same cherez ce u misti ye problema visokoyi napruzhenosti ruhu na vidrizkah de prohodyat tranzitni avtoshlyahi Tomu u planah miskoyi vladi zbuduvati ob yiznu dorogu yaka b z yednala avtoshlyahi M14E58 ta M18E105 poza mistom i suttyevo znizila avtomobilnij trafik u jogo mezhah Avtobusnij transport Nini miskim transportom v Melitopoli ye viklyuchno marshrutni taksi sho kursuyut na 34 marshrutah ta spoluchayut osnovni rajoni mista Chas roboti marshrutnih taksi priblizno z 05 00 do 00 30 Za radyanskih chasiv mistom kursuvali avtobusi Ikarus LiAZ LAZ PAZ na 25 marshrutah Naprikinci 1980 h rokiv bulo rozpochato budivnictvo miskoyi trolejbusnoyi merezhi ta depo ale pislya rozpadu SRSR budivnictvo tak i ne bulo zavershene U misti diyut dvi avtobusni stanciyi primiska yaka spoluchaye misto iz naselenimi punktami Melitopolskogo i susidnih rajoniv ta mizhmiska z yakoyi kursuyut avtobusi u napryamku Zaporizhzhya Energodara Berdyanska Mariupolya Mikolayeva Odesi Hersona tosho Avtostanciya 1 Avtostanciya 2Zaliznichnij transport Melitopol vazhliva stanciya Pridniprovskoyi zaliznici na shlyahu do Krimu Do 26 grudnya 2014 roku cherez zaliznichnu stanciyu Melitopol pryamuvalo blizko 80 usih poyizdiv krimskogo napryamku tomu misto maye neoficijne prizvisko vorota do Krimu V serednomu za dobu cherez stanciyu prohodilo 55 pasazhirskih poyizdiv Zalizniceyu misto spoluchayetsya praktichno z usima regionami Ukrayini Cherez stanciyu Melitopol pryamuyut poyizdi u napryamku Zaporizhzhya Dnipra Harkova Kiyeva Lvova Ternopolya Hmelnickogo Vinnici Rivnogo Lucka Kovelya ta inshih mist Vlitku pid chas kurortnogo sezonu priznachayutsya poyizdi do stancij Genichesk Ivano Frankivsk Vokzal stanciyi Melitopol Panorama stanciyi Poyizd na stanciyi Melitopol Palac zaliznichnikiv Primiski poyizdi spoluchayut misto iz Zaporizhzhyam Dniprom Genicheskom Novoveseloyu Tokmakom Verhnim Tokmakom Povitryanij transport Na pivnich vid Melitopolya roztashovanij yakij nini vikoristovuyetsya viklyuchno dlya perevezennya vantazhiv Park litakiv skladayetsya z vantazhnih Il 76 U 2011 roci 25 toyu vijskovo transportnoyu aviacijnoyu brigadoyu yaka dislokuyetsya u vijskovomu mistechku u ramkah operaciyi bulo zdijsnene perevezennya 600 tonn palnogo do arktichnoyi stanciyi Nord na ostriv Grenlandiya Melitopolskij municipalnij basejn Socialna infrastrukturaKomunalne gospodarstvo U Melitopoli pracyuye 17 komunalnih pidpriyemstv yaki pracyuyut u sferi poslug ta zhitlovo komunalnomu kompleksi Sered usih pidpriyemstv ye j taki sho perebuvayut na mezhi zakrittya chi yih dolya she ne virishena U zhitlovo komunalnomu gospodarstvi mista Melitopol narahovuyetsya 890 zhitlovih budinkiv zagalnoyu plosheyu 1699 3 tis m U komunalnij vlasnosti perebuvaye 335 9 km vulichno dorozhnih merezh u tomu chisli 162 4 km iz tverdim pokrittyam 27 mostiv u tomu chisli 17 pishohidnih 8 3 ga kvitnikiv ta gazoniv zagalnogo koristuvannya 295 1 km merezh zovnishnogo osvitlennya Poslugi z vodopostachannya ta vodovidvedennya nadayutsya komunalnim pidpriyemstvom Vodokanal Protyazhnist miskoyi merezhi vodopostachannya 396 8 km Kilkist artezianskih sverdlovin 52 odinici kilkist nasosnih stancij vodopostachannya 100 odinic 8 stancij sho kachayut po 800 m vodi na godinu 92 vid 8 m do 180 m U 2011 roci pributki vsih komunalnih pidpriyemstv mista stanovili 1 mln 807 tis Melitopolskij pologovij budinok Medicina Dokladnishe Informaciya pro merezhu likuvalnih zakladiv Melitopolya 6 zhovtnya 2021 u Wayback Machine U Melitopoli funkcionuye dva municipalnih Centri pervinnoyi mediko sanitarnoyi dopomogi miska stomatologichna poliklinika Bagatoprofilna likarnya intensivnih metodiv likuvannya ta shvidkoyi medichnoyi dopomogi likarnya 1 likarnya 2 infekcijna likarnya dityacha likarnya likuvalno diagnostichnij centr miskij pologovij budinok Centr likuvalno diagnostichnoyi ta laboratornoyi medichnoyi dopomogi Medichnij centr kompleksnoyi reabilitaciyi Takozh na teritoriyi mista roztashovani medichni zakladi oblasnogo pidporyadkuvannya Zaporizkij regionalnij ftiziopulmonologichnij klinichnij likuvalno diagnostichnij centr centr sluzhbi krovi zaklad z nadannya psihiatrichnoyi dopomogi onkologichnij dispanser viddilennya ekstrenoyi medichnoyi dopomogi ta Melitopolskij miskij viddil derzhavnogo laboratornogo centru Ministerstva ohoroni zdorov ya Ukrayini U shtati medichnogo personalu ye zasluzheni likari Ukrayini kandidati medichnih nauk Materialno tehnichna baza likuvalnih zakladiv mista postijno popovnyuyetsya koshtom byudzhetiv riznih rivniv i grantovih program U Melitopoli funkcionuye ryad municipalnih program spryamovanih na polipshennya zdorov ya ditej paciyentiv z nirkovoyu nedostatnistyu veteraniv vijni ta praci polipshennya umov perebuvannya hvorih v likuvalno profilaktichnih ustanovah Osvita Tavrijskij derzhavnij agrotehnichnij universitet im Dmitra Motornogo Dokladnishe Merezha osviti mista Melitopolya 6 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Dokladnishe Spisok navchalnih zakladiv Melitopolya Misto maye rozgaluzhenu merezhu zakladiv doshkilnoyi ta zagalnoosvitnoyi osviti navchannya provoditsya u 20 shkolah iz nih 3 gimnaziyi 1 navchalno vihovnij kompleks ta 1 vechirnya shkola a dlya doshkilnyat vidkrito 26 dityachih sadkiv Isnuye Centr pozashkilnoyi osviti rozvitok tehnichnoyi tvorchosti uchnivskoyi molodi ekologo naturalistichne vihovannya turistsko krayeznavcha ta doslidnicko eksperimentalna diyalnist ta Palac tvorchosti ditej ta yunactva hudozhno estetichnij rozvitok osobistosti Seredno specialnu osvitu nadayut 11 zakladiv mista zokrema Melitopolskij medichnij koledzh Melitopolske uchilishe kulturi Melitopolskij promislovo ekonomichnij fahovij koledzh 6 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Melitopolskij koledzh Tavrijskogo derzhavnogo agrotehnichnogo universitetu im Dmitra Motornogo 6 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Vishu osvitu v Melitopoli mozhna zdobuti u dvoh zakladah osviti obidva IV rivnya akreditaciyi u Melitopolskomu derzhavnomu pedagogichnomu universiteti imeni Bogdana Hmelnickogo ta Tavrijskomu derzhavnomu agrotehnologichnomu universiteti imeni Dmitra Motornogo Zasobi masovoyi informaciyiEkopark Sadstanciya Dokladnishe Zasobi masovoyi informaciyi Melitopolya Periodichni vidannya ukr Melitopolskij krayeznavchij zhurnal Telebachennya Teleradiokompaniya Melitopol MTV FM radiostanciyi Cherez okupaciyu mista movlennya vseukrayinskih ta regionalnih radiostancij pripineno p p Chastota MGc Nazva Potuzhnist kVt Adresa vezhi Peredavach1 89 2 Radio Promin plan 0 5 prospekt B Hmelnickogo 88 ZFKRRT2 90 6 Format FM 0 25 prospekt B Hmelnickogo 88 ZFKRRT3 91 0 DJ FM 0 25 vul 50 richchya Peremogi 25 RPC Kontakt 4 92 3 Armiya FM 0 25 prospekt B Hmelnickogo 88 ZFKRRT5 99 1 Power FM plan 1 prospekt B Hmelnickogo 88 ZFKRRT6 99 6 Krayina FM 0 25 vul 50 richchya Peremogi 25 RPC Kontakt 7 101 2 Radio NV 1 vul 50 richchya Peremogi 25 RPC Kontakt 8 101 6 Hit FM 0 5 vul 50 richchya Peremogi 25 RPC Kontakt 9 102 2 Pryamij FM 0 2 prospekt B Hmelnickogo 70 RTPC Ol Zhe Ka 10 103 2 1 prospekt B Hmelnickogo 70 RTPC Ol Zhe Ka 11 104 7 Radio Shanson 1 vul 50 richchya Peremogi 25 RPC Kontakt 12 106 3 Melodiya FM 1 vul 50 richchya Peremogi 25 RPC Kontakt 13 107 2 Stilne radio Perec FM 0 5 prospekt B Hmelnickogo 70 RTPC Ol Zhe Ka 14 107 7 Ukrayinske radio Ukrayinske radio Zaporizhzhya 0 5 prospekt B Hmelnickogo 88 ZFKRRTKultura dozvillya ta sportMelitopolskij krayeznavchij muzejParki i skveri Na teritoriyi mista ye chotiri parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva zagalnoderzhavnogo znachennya Novooleksandrivskij park ta miscevogo znachennya Park bilya zaliznichnoyi stanciyi Lisopitomnik i Park zroshuvalnogo sadivnictva na jogo teritoriyi roztashovanij Ekopark Takozh u misti ye botanichna pam yatka prirodi Dub chereshchatij na teritoriyi Parku bilya zaliznichnoyi stanciyi U peredvoyenni roki 1937 1941 v Melitopoli isnuvala dityacha zaliznicya yaka roztashovuvalasya u miskomu parku kulturi i vidpochinku yakij todi nosiv im ya Lazarya Kaganovicha Misce pohovannya A Korvackogo u chereshnevih sadah Pam yatniki Pam yatnik Bogdanovi Hmelnickomu Pam yatnik Tarasovi Shevchenku Pam yatnik Volodimirovi Visockomu Pogruddya nacionalnomu bolgarskomu geroyu urodzhencyu mista Sliven Hadzhi Dimitirovi Pogruddya Andriyu Korvackomu Skulpturna kompoziciya literaturnogo personazha Ostapa Bendera Skulpturna kompoziciya Mashinobudivnik 5 chervnya 2015 roku v Melitopoli za 2 godini komunalniki demontuvali tri pam yatniki Leninu za rishennyam sesiyi miskradi Stadion Spartak im Oleksenka Sport Municipalna sportivna shkola 3 Melitopol zavzhdi buv ye i zalishayetsya odnim iz najsportivnishih mist Zaporizkoyi oblasti ta Ukrayini de kultivuyutsya i rozvivayutsya bilsh nizh 30 vidiv sportu Vsima vidami fizichnoyi kulturi i sportu v misti sistematichno zajmayutsya 22 9 tis osib zhiteliv riznogo viku profesijnoyi diyalnosti i socialnogo statusu U sportivnih sekciyah mista zajmayutsya 7 5 tis osib 15 4 tis osib vidviduyut sekciyi sportivno ozdorovchoyi spryamovanosti Shorichno v misti provodyatsya ponad 100 sportivno masovih zahodiv v tomu chisli vidkriti do uchasti v yakih zaproshuyutsya sportsmeni z inshih mist i krayin Sered vidomih zmagan vidkriti turniri z gandbolu hudozhnoyi gimnastiki shahiv ta shashok U Melitopoli roztashovana unikalna Shahova shkola u 2020 roci vidkrito pershij v istoriyi mista vodno sportivnij kompleks U misti dobre rozvinenij dityachij ta yunackij sport diyut dvi sportivni shkoli ta velika kilkist klubiv Visokih rezultativ melitopolska molod dosyagaye napriklad u bojovih vidah sportu ta yedinoborstvah u boksi borotbi kikboksingu kiokushinkaj karate U sportkompleksi Motornogo zavodu bazuyetsya florbolna komanda Skala chempion Ukrayini ta uchasnik mizhnarodnih turniriv Profesijnij sport u Melitopoli asociyuvavsya persh za vse zi sportivnim klubom Olkom do lav yakogo vhodila futbolna komanda Olkom komandi z boksu ta bagi Odnak na pochatku 2011 roku cherez skrutnu ekonomichnu situaciyu utrimuvach sportivnogo klubu pidpriyemstvo Olkom ogolosiv pro vidmovu vid sponsorstva ce faktichno oznachalo likvidaciyu klubu Futbolnu komandu prijnyalo pidpriyemstvo Melitopolska chereshnya i teper voni vistupayut same pid ciyeyu nazvoyu Pozbavlena miscya u Drugij lizi komanda brala uchast u chempionati Zaporizkoyi oblasti j stala chempionom 2011 roku 28 grudnya 2021 roku v ramkah programi Velike budivnictvo u Melitopoli vidkrita Lodova Arena Novij sportivnij ob yekt znachno spriyaye sportivnij infrastrukturi Zaporizkoyi oblasti zokrema tut ye mozhlivist provoditi trenuvannya z zimovih vidiv sportu Vidomi lyudiUrodzhenci Florbolna komanda Skala Dmitro DoncovYevgen HacheridiBabkin Valerij Fedorovich nar 1939 veterinarnij likar Doktor veterinarnih nauk Zasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva Ukrayini Bilokopitov Mikola Grigorovich nar 1954 prozayik poet chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Bogdanov Sergij Viktorovich 1957 2017 serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni polkovnik Armiyi UNR Vozianov Oleksandr Fedorovich nar 1938 zasnovnik urologichnoyi naukovoyi shkoli v Ukrayini Gashinskij Arkadij Yevgenovich 1920 1991 radyanskij aktor teatru i kino narodnij artist SRSR Yezhi Gizhickij 1919 2009 polskij istorik shahiv zhurnalist Glushenko Yana Viktorivna aktorka Goncharenko Bogdan Anatolijovich 1991 2015 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 1905 1969 inzhener metalurg batko radyanskogo titanu Doncov Dmitro Ivanovich 1883 1973 zasnovnik teoriyi integralnogo nacionalizmu Dubina Anatolij Stepanovich 1952 2011 ukrayinskij bayanist dirigent ta pedagog zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini profesor Dudchenko Kostyantin Oleksandrovich futbolist kazahskogo klubu Irtish graye na poziciyi napadnika Narodivsya 8 lipnya 1986 roku v Melitopoli U minulomu vistupav za melitopolskij Olkom rezerv kiyivskogo Dinamo pidmoskovni Himki i yaroslavskij Shinnik 1891 1969 pershij rektor Harkivskogo farmacevtichnogo institutu 1922 1930 Yemcev Oleg Pavlovich 1951 2011 komik uchasnik trupi Maski Zobenko Mariya Oleksandrivna nar 1950 prozayik publicist kritik chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Karpusha Pavlo Pavlovich 1914 1987 ukrayinskij vchenij mashinobudivnik Kolosov Vladislav V yacheslavovich 1965 1987 ukrayinskij pozhezhnik Majboroda Volodimir Anatolijovich 1967 2018 starshij praporshik Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Mihajlov Boris Dmitrovich 1936 2008 istorik arheolog Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Minash Sima Isaakovich 1877 1945 inzhener ta arhitektor vinahidnik budivelnogo materialu sho zaminyuye ceglu Nekrasov Zot Illich 1908 1990 radyanskij metalurg Akademik AN URSR narodivsya v rodini zaliznichnika Ovechko Ivan 1920 2002 ukrayinskij pismennik poet literaturoznavec i kritik zhurnalist Petrushanskij Rafayil Romanovich 1895 1937 gromadskij diyach golova Kiyivskoyi miskoyi radi u 1934 1937 rokah Ponomarenko Volodimir Oleksandrovich nar 1933 general major medichnoyi sluzhbi osnovopolozhnik aviacijnoyi psihologiyi Pushkin Artem Sergijovich 1983 ukrayinskij diplomat Generalnij konsul Ukrayini u misti Shanhaj KNR z 2020 Rodos Yakiv Veniaminovich 1909 1968 radyanskij aktor 1976 2019 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Stolyar Abram Davidovich 1921 2014 radyanskij rosijskij ta ukrayinskij istorik arheolog mistectvoznavec Sudoplatov Pavlo Anatolijovich 1907 1996 general radyanskih specsluzhb Tanatar Josip Isaakovich 1880 1961 profesor geolog Hacheridi Yevgen Grigorovich nar 1987 ukrayinskij futbolist centralnij zahisnik Dinamo Kiyiv ta nacionalnoyi zbirnoyi Ukrayini Horalov Arkadij Dmitrovich nar 1951 ukrayinskij spivak uchasnik gurtiv Chervona ruta ta Samocviti Chuhraj Grigorij Naumovich 1921 2001 kinorezhiser scenarist Shasha Kostyantin Grigorovich radyanskij i ukrayinskij opernij spivak tenor Narodnij artist Ukrayini nar 1940 ukrayinskij poet zhurnalist chlen Spilki pismennikiv Ukrayini Personaliyi pov yazani z mistom Anishenko Svitlana Volodimirivna nar 1978 Kiyiv poet chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini zhive v Melitopoli Antonenko Davidovich Boris Dmitrovich 1899 Zasullya 1984 Kiyiv ukrayinskij pismennik komendant stanciyi Melitopol chasiv UNR Botushanska Domka Sidorivna nar 1912 Gliboka pom 1994 Melitopol narodna poetesa Bukovini z 1941 r zhila v Melitopoli Burenko Dmitro Sergijovich 1989 2016 starshij matros Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Georg Gejnish 1901 1946 gebitskomisar okrugu Melitopol v roki nimeckoyi okupaciyi D yakov Mihajlo Olegovich 1968 2014 ukrayinskij vijskovij lotchik pilot 2 go klasu gvardiyi major Povitryanih Sil Zbrojnih Sil Ukrayini Korvackij Andrij Vasilovich 1844 1907 zemskij likar mecenat zhiv u Melitopoli z 1879 r 1911 1975 pismennik chlen Spilki pismennikiv Ukrayini Najdish Volodimir Mihajlovich 1940 2007 ukrayinskij vchenij i pedagog u galuzi narisnoyi i prikladnoyi geometriyi Oratovskij Mihajlo Timofijovich 1905 1966 uchenij selekcioner avtor bagatoh sortiv fruktovih derev Svitlichna Svitlana Opanasivna nar 1940 radyanska kinoaktorka Diamantova ruka Misce zustrichi zminiti ne mozhna Siyanko Klimentij Yevdokimovich 1868 1946 uspishnij zoolog praktik kerivnik zoosadu v Askaniyi Nova Tabachnik Yan Petrovich nar 1945 Chernivci radyanskij ta ukrayinskij akordeonist Pochesnij gromadyanin Melitopolya Skver Sliven GalereyaYuvilejna moneta NBU prisvyachena zvilnennyu Melitopolya vid nimeckih vijsk Moneta 70 rokiv vizvolennya Melitopolya Muzichna shkola v Melitopoli Fontan v miskomu parku Centralna plosha MelitopolyaMista pobratimiZgidno z investicijnim portalom Melitopolya mistami pobratimi ye Briv la Gayard Franciya Sliven Bolgariya Borisovskij rajon Bilorus Puhovickij rajon Bilorus Kedajnyaj Litva Gori Gruziya Goboken Spolucheni Shtati Ameriki Sejnyajoki FinlyandiyaCikavi faktiNa chest Melitopolya v rizni chasi bulo nazvano chotiri korabli Div takozhPortal Melitopol Zaporizka oblastPrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2021 roku PDF Rudnickij S L Karta Ukrayini Viden Frejtag i Berndt 1918 Administrativna karta Ukrayinskoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki Teritorialnij podil pri trohstupenevij sistemi vryaduvannya Administrativni mezhi na 1 bereznya 1927 roku Mirilo 1 1 250 000 M Vidannya Narodnogo Komisariatu Vnutrishnih Sprav USRR ta Derzhavnogo Vidavnictva Ukrayini 1927 Administracijna Mapa Ukrayinskoyi Soc Rad Respubliki Sichen 1922 r Narod Komisariyat Vnutr Sprav uklad S Hurgin 1 1 680 000 40 v u 1 dyujmi Harkiv 1 k kolor tabl adm podilu shtempel Melitopolska miska rada Arhiv originalu za 13 bereznya 2022 Procitovano 13 bereznya 2022 roku Poluhina T V Melitopol morskoj port Melitopolskij krayeznavchij zhurnal 2018 12 s 81 83 PDF Arhiv originalu PDF za 13 01 2014 Procitovano 29 03 2012 Alekseev A N Peschanskaya balka Melitopolskij krayeznavchij zhurnal 2018 13 s 27 35 ros Arhiv originalu za 29 grudnya 2021 Procitovano 29 grudnya 2021 Oleksij Mustafin Vigadani mista Prichornomor ya Krapleni karti Rosijskoyi imperiyi Espreso 2022 08 18 Boris Mihajlov Melitopol priroda arheologiya istoriya glava 1917 1920 vlast sovetam Vlada Radam nedostupne posilannya z chervnya 2019 Boris Mihajlov Melitopol priroda arheologiya istoriya glava sobytiya leta oseni 1917 goda Podiyi lita oseni 1917 roku 9 lipnya 2015 u Wayback Machine Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Arhiv originalu za 29 sichnya 2021 Procitovano 18 chervnya 2020 Boris Mihajlov Melitopol priroda arheologiya istoriya glava Pogliblennya ekonomichnoyi krizi Rozvitok rinkovih vidnosin 9 lipnya 2015 u Wayback Machine Video Huge explosion rocks Melitopol Air Base in Ukraine CNN Video originalu za 24 lyutogo 2022 procitovano 25 lyutogo 2022 Crowcroft Orlando 24 lyutogo 2022 Russia s war in Ukraine What we know so far euronews angl originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 25 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 11 bereznya 2022 Procitovano 11 bereznya 2022 Arhiv originalu za 9 travnya 2022 Procitovano 9 travnya 2022 konkurent ua Arhiv originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 13 bereznya 2022 roku nv ua Arhiv originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 13 bereznya 2022 roku Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 13 bereznya 2022 Procitovano 13 bereznya 2022 roku www unian ua Arhiv originalu za 2 travnya 2022 Procitovano 6 travnya 2022 Ganyukova Olga 22 kvitnya 2022 OBOZREVATEL NEWS Arhiv originalu za 6 travnya 2022 Procitovano 6 travnya 2022 24 Kanal Arhiv originalu za 1 travnya 2022 Procitovano 6 travnya 2022 Okupanti vikrali z krayeznavchogo muzeyu v Melitopoli kolekciyu skifskogo zolota 29 travnya 2022 u Wayback Machine Aktualno 2022 05 11 Bombi zamist kvitiv Yak ukrayinskij ruh oporu robit nesterpnim zhittya rosijskih okupantiv Reportazh AP forbes ua 10 lipnya 2022 U Zaporizkij oblasti okupanti z odioznoyu spivachkoyu vstanovili znak rosiya nazavzhdi Subbota PLYuS ru RU Procitovano 10 lyutogo 2023 Melitopol Oblikova kartka na sajti Verhovnoyi Radi Arhiv 2001 roku nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1989 g Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 24 bereznya 2012 Arhiv originalu za 27 veresnya 2011 Procitovano 24 bereznya 2012 Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2019 roku Kiyiv 2019 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2011 Procitovano 24 bereznya 2012 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2014 Procitovano 24 bereznya 2012 Dinamika nacionalnogo skladu naselennya Melitopolya 1814 1917 rr 10 chervnya 2015 u Wayback Machine Etnichna prinalezhnist zhiteliv Rosijskoyi Imperiyi pri provedenni perepisu ne fiksuvalasya U comu vipadku podano rozpodil naselennya mista za ridnoyu movoyu Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini 31 lipnya 2014 u Wayback Machine ukr Arhiv originalu za 26 bereznya 2012 Procitovano 24 bereznya 2012 Sakun V V Kuda ty delsya nash zavod Melitopolskij krayeznavchij zhurnal 2019 14 s 77 80 Arhiv originalu za 31 bereznya 2012 Procitovano 24 bereznya 2012 Arhiv originalu za 24 serpnya 2016 Procitovano 12 serpnya 2017 Ukrayinski lotchiki perevezli 600 tonn palnogo do Grenlandiyi Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 29 bereznya 2012 Arhiv originalu za 25 listopada 2010 Procitovano 29 bereznya 2012 Arhiv originalu za 19 sichnya 2012 Procitovano 29 bereznya 2012 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2015 Procitovano 29 bereznya 2012 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 29 bereznya 2012 Arhiv originalu za 22 lipnya 2015 Procitovano 6 chervnya 2015 Arhiv originalu za 28 grudnya 2021 Procitovano 28 grudnya 2021 Vidkrittya ldovoyi areni v Melitopoli foto 29 grudnya 2021 u Wayback Machine Pershij Zaporizkij 2021 12 29 Arhiv originalu za 22 grudnya 2007 Procitovano 2 chervnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2019 Procitovano 1 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 29 lipnya 2018 Procitovano 29 lipnya 2018 www invest melitopol gov ua pol Arhiv originalu za 31 lipnya 2017 Procitovano 31 lipnya 2017 Melitopol Zaporizka oblast ta Goboken shtat Nyu Dzhersi stali mistami pobratimami decentralization gov ua Procitovano 14 lipnya 2023 Hlopotov S Ya Imya na bortu Melitopolskij krayeznavchij zhurnal 2018 13 s 71 74 ros Dzherela ta literaturaO G Bazhan Melitopol 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 595 ISBN 978 966 00 1028 1 Kumok V N Volovnik S V Evrei Melitopolya Melitopol Izd dom MGT 2012 T 1 816 s Medove misto do 225 richchya m Melitopolya bibliogr pokazhch Komun zakl Obl univers nauk b ka im O M Gorkogo Zaporiz oblradi uklad G Nagorna I Shershnova Zaporizhzhya AA Tandem 2009 155 s il portr Seriya Mista i sela Zaporizkoyi oblasti vip 2 ISBN 978 966 488 035 7 Hrami Melitopolya Sakun V V Chtoby telo i dusha byli molody iz istorii sporta v Melitopole Melitopolskij krayeznavchij zhurnal 17 2021 s 30 37 Zaporizka oblast Informacijno piznavalnij portal Zaporizka oblast u skladi URSR 11 listopada 2012 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zaporizka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 765 s PosilannyaMelitopol u sestrinskih VikiproyektahTemi u Vikidzherelah Melitopol u Vikimandrah Proyekt Melitopol Melitopol u Vikishovishi Melitopol Informacijno piznavalnij portal Zaporizka oblast u skladi URSR 11 listopada 2012 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zaporizka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 765 s Oficijnij sajt Melitopolya 6 kvitnya 2012 u Wayback Machine Turistichnij sajt Melitopolya 6 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Sajt upravlinnya kulturi ta molodi Melitopolskoyi miskoyi radi 6 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Investicijnij portal Melitopolya 14 sichnya 2012 u Wayback Machine Proekt Interkulturni mista na sajti Radi Yevropi 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Bitva u Melitopolya 1941 Na muravskomu shlyahu 5 bereznya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ