Гашинський Аркадій Євгенович (нар. 29 липня 1920, Мелітополь — 13 грудня 1991, Київ) — український радянський актор театру і кіно, театральний педагог. Народний артист СРСР (1971).
Аркадій Євгенович Гашинський | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народився | 29 липня 1920 Мелітополь, Олександрівська губернія, Українська СРР[1] | |||
Помер | 13 грудня 1991 (71 рік) Київ, Україна | |||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Громадянство | ![]() | |||
Діяльність | актор, театральний педагог | |||
Alma mater | Російський університет театрального мистецтва | |||
Заклад | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
Роки діяльності | з 1945 | |||
Дружина | Гашинська Валентина Макарівна | |||
IMDb | ID 0309106 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Життєпис
Народився 20 липня 1920 року в Мелітополі. Під час радянсько-німецької війни — учасник фронтової театральної бригади 1-го Українського фронту. У 1945 році закінчив Державний інститут театрального мистецтва імені Анатолія Луначарського в Москві.
У 1948–1990 роках працював у Київському українському драматичному театрі імені Івана Франка, у 1969–1975 роках — викладач його студії. З 1980 року — викладач Київського театрального інституту.
Жив у Києві. Помер 13 грудня 1991 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).
Творчість
Ролі в театрі:
- Хома («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» Старицького);
- Ярослав Мудрий (однойменна драматична поема Кочерги);
- Лаврін Запорожець («Незабутнє» — інсценізація за творами Довженка);
- Гроза («Сторінка щоденника» Корнійчука);
- Мастаков («Старик» Горького);
- Дервіш («У ніч місячного затемнення» (Каріма));
- Креонт («Антігона» Софокла);
- Макбет («Макбет» Шекспіра).
Фільмографія:
- («Іван Франко») (1956)
- «300 років тому…» (1956)
- «Кров людська — не водиця» (1960)
- («Дмитро Горицвіт») (1961)
- «Срібний тренер» (1963)
- «Люди не все знають» (1963)
- «Поштовий роман» (1969)
- («Лиха доля») (1969)
- (1970)
- («Рим, 17...») (1972)
- «Як гартувалася сталь» (1972)
- «Новосілля» (1973)
- (1973)
- «Народжена революцією» (1974)
- («Діаманти для диктатури пролетаріату») (1975)
- («Червоне поле») (1980, Петро Іванович)
- («Стратити не представляється можливим») (1982) та ін.
Озвучування мультфільмів:
- («Пригоди коваля Вакули») (1977, читає тест)
- («Люлька миру») (1979, читає вірші)
- («Золоторогий олень») (1979, читає тест)
- («Дощику, дощику, припусти!») (1982)
- («Весілля Свічки») (1982)
- («Савушкін, який не вірив у чудеса») (1983)
- (1984)
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Кумок В. Н, (Воловник С. В.) Евреи Мелитополя". Т. 1. — Мелитополь: ООО «Издательский дом МГТ», 2012, с. 648—649.
Посилання
- Гашинський Аркадій Євгенович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Фільмографія на kino-teatr.ru [ 15 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Гашинский Аркадий Евгеньевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет