Стокгольм (швед. Stockholm) — столиця і найбільше місто Швеції, що розміщене на східному узбережжі озера Меларен; великий економічний і культурний центр країни. Стокгольм є найбільшим за чисельністю населення містом у країні (на 2022 рік тут було 1 981 330 жителя). У місті розташовані основні державні органи: головна резиденція шведського короля, уряд і рейхстаг.
Стокгольм Stockholm | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
59°19′46″ пн. ш. 18°04′07″ сх. д. / 59.32944444447177545° пн. ш. 18.068611111138778824° сх. д.Координати: 59°19′46″ пн. ш. 18°04′07″ сх. д. / 59.32944444447177545° пн. ш. 18.068611111138778824° сх. д. | |||||
Країна | Швеція | ||||
Адмінодиниця | d Стокгольм[d] комуна Стокгольм | ||||
Столиця для | Швеція, Шведсько-норвезька унія, лен Стокгольм, комуна Стокгольм і Стокгольм[d] | ||||
Засновано | 1252 | ||||
Перша згадка | XII століття | ||||
Площа | 188 км² | ||||
Населення | 981 330 | ||||
· густота | 3 970 осіб/км² | ||||
Агломерація | 1 500 000[] | ||||
Висота НРМ | 102 м | ||||
Водойма | Сельтшен, Меларен | ||||
Офіційна мова | шведська | ||||
Назва мешканців | кат. estocolmès, кат. estocolmesa, есп. Stokholmano, швед. stockholmare, фр. Stockholmois[2], фр. Stockholmoise[2], нід. Stockholmer[3], словен. Stockholmčan і словац. Stockholmčanka | ||||
Міста-побратими | Амстердам,, Бассано-дель-Граппа, Вільнюс, Гаргейса, Гельсінкі, Калі, Київ, Копенгаген, Ла-Пас, Мехіко, Готгоб, Белград, Таллінн, Рим,, Рига, Рейк'явік, Сіракуза, Константинополь, Белград, Осло, Санкт-Петербург, Хеміссет | ||||
День міста | 19 серпня | ||||
Телефонний код | (+46) 08 | ||||
Часовий пояс | CET (UTC+1), CEST (UTC+2) влітку | ||||
GeoNames | 2673730 | ||||
Поштові індекси | 100 00–200 00 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | |||||
Вебсайт | stockholm.se | ||||
Мапа | |||||
Стокгольм Стокгольм (Швеція) | |||||
| |||||
| |||||
Стокгольм у Вікісховищі |
Стокгольм є п'ятим у списку найпівнічніших столиць (якщо рахувати лише суверенні держави).
Походження назви
Перша частина назви — сток, означає колода, друга — гольм — маленький острів.
Існує декілька теорій щодо походження назви, але через брак документального підтвердження жодна з них не є остаточною.
Згідно з однією з теорій, «колода» у назві посилається на частокіл, який був встановлений у протоках між озером Меларен та Балтійським морем (з метою оборони від кораблів та полегшення збору мита). Неподалік від частоколу виникли перші поселення у районі.
Інша теорія пов'язує назву із рибацьким знаряддям, виготовленим із жердя (шв. fiskestockar). Також можливо що «stock» вказує на те, що течія води у цьому місці сповільнюється (шв. stocka sig).
Географія
Розташування та фізична географія
Стокгольм займає південно-східну частину Скандинавського півострова та територію ближніх островів Балтійського моря, зокрема Еланд, Готланд, Лідінгеландет і . Місто розташоване у східній частині країни на березі протоки Норрстрем, яка з'єднує озеро Меларен із затокою і на ближніх островах. Всього Стокгольм розташований на 14-ти островах, які входять до складу так званого Стокгольмського архіпелагу.
Клімат
Значний вплив на клімат міста має Балтійське море, а також велика кількість озер на території країни. Влітку у Стокгольмі доволі прохолодно, багато малих дощів і сильний вітер. Зокрема у липні середня температура повітря становить +19,6 °С. Однак, узимку у Стокгольмі не так холодно, як в інших скандинавських містах — середня температура у січні становить −1,5 °С. Рівень опадів — близько 600 міліметрів на рік. У червні у місті можна спостерігати так звані білі ночі.
Температура води Стокгольма (дані за 2002-2014 роки) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 11 | 12,2 | 17,8 | 26,1 | 29 | 32,2 | 36 | 35,4 | 27,9 | 20,2 | 14 | 12,2 | 36 |
Середня температура, °C | −1,5 | −1,4 | 1,5 | 7 | 12,1 | 16,2 | 19,6 | 18,3 | 13,6 | 7,6 | 3,8 | 0,2 | 8,0 |
Абсолютний мінімум, °C | −32 | −30 | −25,5 | −22 | −6,5 | 0 | 4,3 | 2 | −3,5 | −9 | −18 | −22,5 | −32 |
Джерело: |
Клімат Стокгольма, 1961−1990 | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 11,0 | 12,2 | 17,8 | 26,1 | 29,0 | 32,2 | 36,0 | 35,4 | 27,9 | 20,2 | 14,0 | 12,2 | 36,0 |
Середній максимум, °C | −0,7 | −0,6 | 3,0 | 8,6 | 15,7 | 20,7 | 21,9 | 20,4 | 15,1 | 9,9 | 4,5 | 1,1 | 10,0 |
Середня температура, °C | −2,8 | −3 | 0,1 | 4,6 | 10,7 | 15,6 | 17,2 | 16,2 | 11,9 | 7,5 | 2,6 | −1 | 6,6 |
Середній мінімум, °C | −5 | −5,3 | −2,7 | 1,1 | 6,3 | 11,3 | 13,4 | 12,7 | 9,0 | 5,3 | 0,7 | −3,2 | 3,6 |
Абсолютний мінімум, °C | −32 | −30 | −25,5 | −22 | −6,5 | 0,0 | 4,3 | 2,0 | −3,5 | −9 | −18 | −22,5 | −32 |
Годин сонячного сяйва | 40 | 72 | 135 | 185 | 276 | 292 | 260 | 221 | 154 | 99 | 54 | 33 | 1821 |
Норма опадів, мм | 39 | 27 | 26 | 30 | 30 | 45 | 72 | 66 | 55 | 50 | 53 | 46 | 539 |
Днів з опадами | 10 | 7 | 7 | 7 | 7 | 7 | 10 | 10 | 10 | 9 | 11 | 10 | |
Джерело: NOAA та SMHI |
Екологічний стан
Стокгольм — зелене місто, бо 40 % його площі займають парки та різноманітні зелені зони. Попри те, що людина живе тут понад 1000 років, неподалік від центру Стокгольма можна знайти незайману природу. Перший національний парк поблизу шведської столиці, Енгшо, з'явився в 1909 році. Сьогодні на території Стокгольмського лену є два національних парки і близько 240 природних резерватів, сім з яких розташовані у межах міста.
В 1994 році на території комун Стокгольм, Лідінге і Сульна був створений перший у світі національний парк у місті — Королівський Національний міський парк, до якого входять ряд островів, Стокгольмських шхер і парків міста. Але в межах цього Національного парку розташовані також і забудовані території, серед яких є житлові квартали, підприємства, Стокгольмський університет, пролягають залізниці та автобани.
На території Стокгольма розташована велика кількість озер, річок та струмків. Важлива частина природи в Стокгольмі — шхери, у яких налічується близько 30 000 островів.
Історія
Перша згадка про поселення на місці майбутнього Стокгольма датується II століттям. У 1187 році на місці рибацького містечка, де зараз знаходиться Стокгольм, почалося будівництво укріпленого пункту. Перші споруди почали з'являтися на острові Стадсгольмен. Згідно з історичними документами, які відносять до 1252 року, засновником міста був ріксграф Біргер Ярл, який згодом став засновником королевської гілки династії Фолькунгів. Вважається, що дата написання цих документів і є датою заснування Стокгольма.
У середині XIII століття поселення здобуло статус міста і до кінця XIV століття стало одним з найголовніших міст в регіоні у економічному та політичному планах. В 1356 році стокгольмці відкрили ремісничі цехи. Через це поступово місто стало центром виробництва, а також торговим портом. Так завдяки економічним зв'язкам з такими містами, як Гданськ і Любек, а також завдяки вступу у Ганзейську унію, збільшилася частка німецьких купців у місті. Важливу роль в історії міста відіграло й те, що з початку XIV століття тут міститься резиденція шведського короля. І хоч Стокгольм був одним з найбільших міст Скандинавського півострова за часів Кальмарської унії столицею держави було данське місто Копенгаген. Шведи не увесь час мали повну владу, так у XIV—XV століттях німці складали чверть населення та половину місцевого магістрату й тільки після 1471 року влада повернулася до шведів. Після 1523 року, коли Швеція знову стала незалежною державою, столицею став Стокгольм, через що він став національним економічний та політичним центром.
Офіційно Стокгольм став столицею 1634 року. Наступні роки були часом розквіту Стокгольма. У XVII столітті він став найбільшим експортером заліза та чавуна у країні. Місто швидко росло, але через те що Стокгольм був побудований з дерев'яних будівель, місто страждало від частих пожеж, а у 1697 році згорів навіть королівський палац. На початку XVIII століття у місті розпочалася страшна епідемія чуми, через яку згинула третина населення. На початку XIX століття, у 1814 році, Швеція заявила про свій нейтралітет, завдяки чому столиця стала місцем проведення великої кількості міжнародних зустрічей, з'їздів і форумів. У 1860-х роках завдяки будівництву залізниці місто отримало можливість зв'язку з віддаленими територіями країни, що допомогло промисловому розвитку. У 1862 році міський магістрат було ліквідовано, що дозволило централізувати міське керівництво. Збільшувалася кількість населення Стокгольма. Так у 1900 році населення країни становило 300 тисяч осіб, що втричі більше порівнюючи з 1850 року.
На початку XX століття столиця країни вийшла на міжнародний рівень, як у політиці, так і в економіці. Стокгольм став місцем проведення різних міжнародних конгресів і з'їздів. Окрім того, 1912 саме у Стокгольмі було проведено літні Олімпійські ігри.
Населення
Представники національних меншин | |
Країна | Населення |
---|---|
Фінляндія | 7,408 |
Польща | 5,642 |
Сомалі | 3,644 |
Велика Британія | 2,794 |
КНР | 2,980 |
Ірак | 2,772 |
Німеччина | 2,599 |
Іран | 2,355 |
Індія | 2,268 |
Франція | 1,913 |
Наразі неможливо встановити точно, скільки людей проживало в межах Стокгольма в епоху середньовіччя. За приблизними оцінками (за актовими та податковими книгами, а також історичними працями) невдовзі після заснування у 1250-х роках населення складало лише 100 осіб. Близько 1290 року населення зросло вже до 3000.
З того часу можна виділити 3 періоди швидкого зростання населення міста: період Шведської імперії (шв. Stormaktstiden), промислова революція та післявоєнний час. Також були і періоди зменшення, спричинені важкими умовами життя, епідеміями та економічними кризами.
Сучасний Стокгольм — центр однойменного лену з населенням майже 2,4 мільйона осіб, що складає близько 25 % населення країни. Населення самого Стокгольма становить близько 975 тисяч осіб, разом із агломерацією — близько 1,5 мільйона. За національним складом, більшість населення міста становлять шведи — 95 %, а усі інші національності становлять не більше кількох відсотків населення: саами та фіни тощо. Крім того у шведській столиці існують діаспори з країн Балканських гір, Ірану, Німеччини, Туреччини. Більшість шведів належать до євангелістської лютеранської церкви. Також деякі жителі міста сповідують католицтво та юдаїзм. Єдиною офіційною мовою у столиці Швеції є шведська мова.
Адміністрація
Адміністративний поділ
У центральній частині міста знаходиться великий комплекс торгових будівель, а головним адміністративним та культурним центром міста є так званий . Саме там знаходиться будівля шведського парламенту, університету, правління різних банків і корпорацій, опера, . У південній же частині міста знаходяться жилі райони міста.
Економіка та промисловість
Більшість жителів Стокгольма працюють в сфері послуг, що становить 85 % робочих місць у місті. Відсутність важкої індустрії робить Стокгольм одним з найчистіших міст світу.
За останнє десятиліття було створено велику кількість вакансій у компаніях, які займаються розробкою та впровадженням новітніх технологій. Тут базуються відомі на весь світ компанії IBM, Ericsson та Electrolux. На півночі Стокгольма, в районі , розташовується чималий IT-центр.
Стокгольм — великий фінансовий центр. Тут знаходяться штаб-квартири найбільших банків Скандинавії — Swedbank, , і Skandinaviska Enskilda Banken. Тут же розташовані великі страхові компанії та . У Стокгольмі знаходиться відома Стокгольмська фондова біржа (Stockholmsbörsen). Загалом понад 45 % усіх шведських компаній розташували в Стокгольмі свої штаб-квартири. Так само в Стокгольмі розташований осідок компанії .
За останні 15 років туризм став відігравати ключову роль в економіці міста. У 1991—2004 роках відчутно збільшилася кількість туристів, охочих відвідати місто. Зростає кількість готелів та розважальних закладів для гостей міста. Щорічно місто відвідує близько 7,5 млн туристів.
Транспорт
З 1941 по 1964 роки в Стокгольмі діяла тролейбусна система.
24 листопада 1948 року трапилася трагедія за участю тролейбуса 96-го маршруту, який зіткнувся з вантажівкою, що була завантажена бетонними плитами і рухалася у зустрічному напрямку. В результаті аварії з 12 пасажирів вціліла 1 людина, решта 11 пасажирів загинули.
З 1950 року діє Стокгольмський метрополітен, що нараховує 100 станцій на трьох лініях загальною протяжністю 105,7 км. Також у місті є чотири незв'язані трамвайні лінії і три системи приміського залізничного транспорту, одна з яких — вузькоколійна (891 мм). Цікаво, що всі маршрути рейкового транспорту мають загальну нумерацію (№ 7, 12, 21, 22 — трамваї; № 10, 11, 13, 14, 17-19 — метро; № 25—29, 35—37 — залізничні лінії).
Діють також автобусна мережа, річковий транспорт та приміська залізниця.
У місті базується мультинаціональна авіакомпанія «SAS». За 42 кілометри на північ від Стокгольма розташований міжнародний аеропорт Стокгольм-Арланда.
Освіта та наука
Стокгольм як столиця Швеції є одним з центрів науки країни, основною установою якої є Шведська королівська академія наук. Стокгольм пов'язаний з ім'ям інженера та хіміка Альфреда Нобеля. Саме у столиці держави у Концертному залі у грудні кожного року проходить церемонія вручення Нобелівської премії. Також події, пов'язані з цією церемонією проходять у міській ратуші.
Найбільш відомим навчальним закладом міста є Стокгольмський університет, також основними центрами освіти є , Королівський технологічний інститут, Військова Академія Карлберг, , Стокгольмська школа економіки, , і Королівська музична академія. У системі освіти у Стокгольмі також діють два навчальні заклади з акторського мистицтва, зокрема , . Окрім того, є також , .
Культура
Театри та музика
У Стокгольмі працює більше 25 театрів. Щороку на їх сценах представляються десятки театральних постановок. Найбільшими з них є Шведська королівська опера, Королівський драматичний театр, , а також драматичний театр і . У столиці також знаходиться один з найбільших концертних залів Швеції — «Консертхусет».
Музеї
Одною з найвідоміших пам'яток Стокгольма є Національний музей Швеції. У ньому представлена колекція живопису всесвітньо відомих художників XVI—XVIII століть, зокрема П'єра-Огюста Ренуара та Рембрандта ван Рейна. Також у столиці відкрито Музей сучасного мистецтва, де знаходяться роботи художників XX століття, у тому числі Сальвадора Далі, Анрі Матісса, Пабло Пікассо. Також у Стокгольмі є музей Середземномор'я та Близького Сходу, де представлено колекції римського та ісламського мистецтва. У 2000-х роках на одному з островів архіпелагу було відкрито музей Юнібаккен, присвячений творчості Астрід Ліндгрен. Окрім того, у столиці Швеції знаходиться корабль-музей Ваза, який належав Густаву II Адольфу. 1628 року цей корабль затонув і після того, як його через 300 роки було піднято з морського дна там було організовано музей. Також у Стокгольмі є етнографічний парк-музей Скансен, історичний музей, Міллесгорден, Ліврусткамарен (або Королівська скарбниця), залізничний музей, музей фотографії, Скандинавський музей, , [en], [en], Шведський музей природознавства та Бергіанський ботанічний сад, Королівський монетний кабінет (нумізматичний музей), музей Нобелівської премії, а також знаходиться [en] відомого письменника Августа Стріндберга.
Література
При багатьох наукових установах Стокгольма відкрито багато бібліотек. Основними такими установами є Королівська бібліотека, Громадська бібліотека та .
Традиції
Стокгольм — культурний центр Швеції, а у 1998 році його було названо культурною столицею Європи. Щороку 13 грудня у місті проходить найбільше місцеве свято — . Щороку в листопаді у місті проводиться Стокгольмський міжнародний кінофестиваль.
- Стокгольмський культурний фестиваль
- Балтійський фестиваль
- Стокгольмський джазовий фестиваль
- Фестиваль сучасного мистецтва Sound of Stockholm
- Рок-фестиваль Popaganda
Архітектура та пам'ятки
Сучасний вигляд Стокгольм набув 1950 року. Через це багато історичних будинків було втрачено. Однак у Старому місті (швед. Gamla stan) вдалося зберегти більшість архітектурних пам'яток. Старе місто знаходиться на острові і з'єднано з іншими частинами центру великою кількістю мостів. Воно має архітектуру Середньовіччя. Вулиці центру міста доволі вузькі, як і більшості старих міст Європи. Місто має велику кількість архітектурних пам'яток, збудованих у різні часи. Основною архітектурною спорудою Стокгольма вважається Королівський палац. Він був збудований наприкінці XVII століття — на початку XVIII століття у стилі бароко. Він є робочою резиденцією короля Швеції, а місцем коронації кілька століть є церква Святого Миколи. Найкрасивішою будівлею Стокгольма вважається , побудований 1956 року у стилі бароко.
Серед інших культових споруд, середньовічну архітектуру мають готичні церкви Сторчюрка та Ріддархольмсчюрка, які були побудовані у XIII столітті. Важливе значення також має францисканська церква Ріддарголма, яка була побудована у той же час. Саме на території останньої церкви багато століть до 1950 року відбувалися поховання шведських монархів.
Уродженці Стокгольма
- Єнні Лінд (1820—1887) — шведська оперна співачка (сопрано)
- Емма Чедвік (1855—1932) — шведська художниця
- Ежен Фредрік Янсон (1862—1915) — шведський художник, один з найвідоміших представників шведського символізму
- Клара Емілія Смітт (1864—1928) — шведський лікар і письменниця
- Грета Гарбо (1905—1990) — шведська й американська акторка
- Валборг Торселл(1919—2016) — шведський зоолог
- Марта Торен (1925—1957) — шведська акторка
- Брітт Екланд (нар. 1942) — шведська акторка і фотомодель
- Марі Редбо (нар. 1946) — шведський астроном
- Дольф Лундгрен (нар. 1957) — шведський актор, режисер, спортсмен-каратист
- Стіна Вірсен (нар. 1968) — шведська художниця, графік, ілюстраторка, письменниця.
- Сара Доун Фанер (нар. 1981) — шведська співачка та акторка.
- Ребекка Фергюсон (нар. 1983) — шведська кіноакторка, модель і кінопродюсер.
- Тім Берглінг (1989—2018) — шведський діджей, один з найвідоміших представників жанру Progressive house.
Див. також
- 378 Гольмія — астероїд, названий стародавньою назвою міста
- 10552 Стокгольм — ще один астероїд, названий на честь міста
- Седра Енґбі
Примітки
- . country.turmir.com (рос.). Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 5 серпня 2015.
- http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- https://vrttaal.net/taaladvies-taalkwestie/stockholm
- . country.turmir.com (рос.). Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- . Офіційний вебсайт [en]. 08-06-2015. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 5 серпня 2015.
- Stockholm Climate Normals 1961−1990. National Oceanic and Atmospheric Administration. Процитовано 27 November 2013.
- (PDF). . Архів оригіналу (PDF) за 23 травня 2019. Процитовано 19 березня 2012.
- . country.turmir.com (рос.). Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 5 серпня 2015.
- . stockholm-sweden.ru (рос.). Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 6 серпня 2015.
- (PDF). Statistik om Stockholm. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2015.
- . country.turmir.com (рос.). Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 5 серпня 2015.
- Стокгольмський тролейбус (рос.)
- . country.turmir.com (рос.). Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Офіційний сайт Стокгольма (швед.)
- Stockholm Visitors Board — офіційна туристична сторінка (англ.)
- Місто Стокгольм: що цікавого (на сайті Нова Європа)
Це незавершена стаття з географії Швеції. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stokgolm shved Stockholm stolicya i najbilshe misto Shveciyi sho rozmishene na shidnomu uzberezhzhi ozera Melaren velikij ekonomichnij i kulturnij centr krayini Stokgolm ye najbilshim za chiselnistyu naselennya mistom u krayini na 2022 rik tut bulo 1 981 330 zhitelya U misti roztashovani osnovni derzhavni organi golovna rezidenciya shvedskogo korolya uryad i rejhstag Stokgolm Stockholm Gerb Stokgolma praporStokgolmOsnovni dani59 19 46 pn sh 18 04 07 sh d 59 32944444447177545 pn sh 18 068611111138778824 sh d 59 32944444447177545 18 068611111138778824 Koordinati 59 19 46 pn sh 18 04 07 sh d 59 32944444447177545 pn sh 18 068611111138778824 sh d 59 32944444447177545 18 068611111138778824 Krayina ShveciyaAdminodinicya d Stokgolm d komuna StokgolmStolicya dlya Shveciya Shvedsko norvezka uniya len Stokgolm komuna Stokgolm i Stokgolm d Zasnovano 1252Persha zgadka XII stolittyaPlosha 188 km Naselennya 981 330 gustota 3 970 osib km Aglomeraciya 1 500 000 koli Visota NRM 102 mVodojma Seltshen MelarenOficijna mova shvedskaNazva meshkanciv kat estocolmes kat estocolmesa esp Stokholmano shved stockholmare fr Stockholmois 2 fr Stockholmoise 2 nid Stockholmer 3 sloven Stockholmcan i slovac StockholmcankaMista pobratimi Amsterdam Bassano del Grappa Vilnyus Gargejsa Gelsinki Kali Kiyiv Kopengagen La Pas Mehiko Gotgob Belgrad Tallinn Rim Riga Rejk yavik Sirakuza Konstantinopol Belgrad Oslo Sankt Peterburg HemissetDen mista 19 serpnyaTelefonnij kod 46 08Chasovij poyas CET UTC 1 CEST UTC 2 vlitkuGeoNames 2673730Poshtovi indeksi 100 00 200 00 Miska vlada Mer mistaVebsajt stockholm se Mapa StokgolmStokgolm Shveciya Stokgolm u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stokgolm znachennya Stokgolm ye p yatim u spisku najpivnichnishih stolic yaksho rahuvati lishe suverenni derzhavi Pohodzhennya nazviPersha chastina nazvi stok oznachaye koloda druga golm malenkij ostriv Isnuye dekilka teorij shodo pohodzhennya nazvi ale cherez brak dokumentalnogo pidtverdzhennya zhodna z nih ne ye ostatochnoyu Zgidno z odniyeyu z teorij koloda u nazvi posilayetsya na chastokil yakij buv vstanovlenij u protokah mizh ozerom Melaren ta Baltijskim morem z metoyu oboroni vid korabliv ta polegshennya zboru mita Nepodalik vid chastokolu vinikli pershi poselennya u rajoni Insha teoriya pov yazuye nazvu iz ribackim znaryaddyam vigotovlenim iz zherdya shv fiskestockar Takozh mozhlivo sho stock vkazuye na te sho techiya vodi u comu misci spovilnyuyetsya shv stocka sig GeografiyaRoztashuvannya ta fizichna geografiya Stokgolm zajmaye pivdenno shidnu chastinu Skandinavskogo pivostrova ta teritoriyu blizhnih ostroviv Baltijskogo morya zokrema Eland Gotland Lidingelandet i Misto roztashovane u shidnij chastini krayini na berezi protoki Norrstrem yaka z yednuye ozero Melaren iz zatokoyu i na blizhnih ostrovah Vsogo Stokgolm roztashovanij na 14 ti ostrovah yaki vhodyat do skladu tak zvanogo Stokgolmskogo arhipelagu Klimat Znachnij vpliv na klimat mista maye Baltijske more a takozh velika kilkist ozer na teritoriyi krayini Vlitku u Stokgolmi dovoli proholodno bagato malih doshiv i silnij viter Zokrema u lipni serednya temperatura povitrya stanovit 19 6 S Odnak uzimku u Stokgolmi ne tak holodno yak v inshih skandinavskih mistah serednya temperatura u sichni stanovit 1 5 S Riven opadiv blizko 600 milimetriv na rik U chervni u misti mozhna sposterigati tak zvani bili nochi Temperatura vodi Stokgolma dani za 2002 2014 roki Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Absolyutnij maksimum C 11 12 2 17 8 26 1 29 32 2 36 35 4 27 9 20 2 14 12 2 36 Serednya temperatura C 1 5 1 4 1 5 7 12 1 16 2 19 6 18 3 13 6 7 6 3 8 0 2 8 0 Absolyutnij minimum C 32 30 25 5 22 6 5 0 4 3 2 3 5 9 18 22 5 32 Dzherelo Klimat Stokgolma 1961 1990 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 11 0 12 2 17 8 26 1 29 0 32 2 36 0 35 4 27 9 20 2 14 0 12 2 36 0 Serednij maksimum C 0 7 0 6 3 0 8 6 15 7 20 7 21 9 20 4 15 1 9 9 4 5 1 1 10 0 Serednya temperatura C 2 8 3 0 1 4 6 10 7 15 6 17 2 16 2 11 9 7 5 2 6 1 6 6 Serednij minimum C 5 5 3 2 7 1 1 6 3 11 3 13 4 12 7 9 0 5 3 0 7 3 2 3 6 Absolyutnij minimum C 32 30 25 5 22 6 5 0 0 4 3 2 0 3 5 9 18 22 5 32 Godin sonyachnogo syajva 40 72 135 185 276 292 260 221 154 99 54 33 1821 Norma opadiv mm 39 27 26 30 30 45 72 66 55 50 53 46 539 Dniv z opadami 10 7 7 7 7 7 10 10 10 9 11 10 Dzherelo NOAA ta SMHI Ekologichnij stan Stokgolm zelene misto bo 40 jogo ploshi zajmayut parki ta riznomanitni zeleni zoni Popri te sho lyudina zhive tut ponad 1000 rokiv nepodalik vid centru Stokgolma mozhna znajti nezajmanu prirodu Pershij nacionalnij park poblizu shvedskoyi stolici Engsho z yavivsya v 1909 roci Sogodni na teritoriyi Stokgolmskogo lenu ye dva nacionalnih parki i blizko 240 prirodnih rezervativ sim z yakih roztashovani u mezhah mista V 1994 roci na teritoriyi komun Stokgolm Lidinge i Sulna buv stvorenij pershij u sviti nacionalnij park u misti Korolivskij Nacionalnij miskij park do yakogo vhodyat ryad ostroviv Stokgolmskih shher i parkiv mista Ale v mezhah cogo Nacionalnogo parku roztashovani takozh i zabudovani teritoriyi sered yakih ye zhitlovi kvartali pidpriyemstva Stokgolmskij universitet prolyagayut zaliznici ta avtobani Na teritoriyi Stokgolma roztashovana velika kilkist ozer richok ta strumkiv Vazhliva chastina prirodi v Stokgolmi shheri u yakih nalichuyetsya blizko 30 000 ostroviv IstoriyaDokladnishe en vid 20 kvitnya 1535 roku Persha zgadka pro poselennya na misci majbutnogo Stokgolma datuyetsya II stolittyam U 1187 roci na misci ribackogo mistechka de zaraz znahoditsya Stokgolm pochalosya budivnictvo ukriplenogo punktu Pershi sporudi pochali z yavlyatisya na ostrovi Stadsgolmen Zgidno z istorichnimi dokumentami yaki vidnosyat do 1252 roku zasnovnikom mista buv riksgraf Birger Yarl yakij zgodom stav zasnovnikom korolevskoyi gilki dinastiyi Folkungiv Vvazhayetsya sho data napisannya cih dokumentiv i ye datoyu zasnuvannya Stokgolma U seredini XIII stolittya poselennya zdobulo status mista i do kincya XIV stolittya stalo odnim z najgolovnishih mist v regioni u ekonomichnomu ta politichnomu planah V 1356 roci stokgolmci vidkrili remisnichi cehi Cherez ce postupovo misto stalo centrom virobnictva a takozh torgovim portom Tak zavdyaki ekonomichnim zv yazkam z takimi mistami yak Gdansk i Lyubek a takozh zavdyaki vstupu u Ganzejsku uniyu zbilshilasya chastka nimeckih kupciv u misti Vazhlivu rol v istoriyi mista vidigralo j te sho z pochatku XIV stolittya tut mistitsya rezidenciya shvedskogo korolya I hoch Stokgolm buv odnim z najbilshih mist Skandinavskogo pivostrova za chasiv Kalmarskoyi uniyi stoliceyu derzhavi bulo danske misto Kopengagen Shvedi ne uves chas mali povnu vladu tak u XIV XV stolittyah nimci skladali chvert naselennya ta polovinu miscevogo magistratu j tilki pislya 1471 roku vlada povernulasya do shvediv Pislya 1523 roku koli Shveciya znovu stala nezalezhnoyu derzhavoyu stoliceyu stav Stokgolm cherez sho vin stav nacionalnim ekonomichnij ta politichnim centrom Mapa Stokgolma vid 1637 roku Oficijno Stokgolm stav stoliceyu 1634 roku Nastupni roki buli chasom rozkvitu Stokgolma U XVII stolitti vin stav najbilshim eksporterom zaliza ta chavuna u krayini Misto shvidko roslo ale cherez te sho Stokgolm buv pobudovanij z derev yanih budivel misto strazhdalo vid chastih pozhezh a u 1697 roci zgoriv navit korolivskij palac Na pochatku XVIII stolittya u misti rozpochalasya strashna epidemiya chumi cherez yaku zginula tretina naselennya Na pochatku XIX stolittya u 1814 roci Shveciya zayavila pro svij nejtralitet zavdyaki chomu stolicya stala miscem provedennya velikoyi kilkosti mizhnarodnih zustrichej z yizdiv i forumiv U 1860 h rokah zavdyaki budivnictvu zaliznici misto otrimalo mozhlivist zv yazku z viddalenimi teritoriyami krayini sho dopomoglo promislovomu rozvitku U 1862 roci miskij magistrat bulo likvidovano sho dozvolilo centralizuvati miske kerivnictvo Zbilshuvalasya kilkist naselennya Stokgolma Tak u 1900 roci naselennya krayini stanovilo 300 tisyach osib sho vtrichi bilshe porivnyuyuchi z 1850 roku Na pochatku XX stolittya stolicya krayini vijshla na mizhnarodnij riven yak u politici tak i v ekonomici Stokgolm stav miscem provedennya riznih mizhnarodnih kongresiv i z yizdiv Okrim togo 1912 same u Stokgolmi bulo provedeno litni Olimpijski igri NaselennyaDinamika zmini kilkosti naselennya Stokgolma z 1570 roku Predstavniki nacionalnih menshin Krayina Naselennya Finlyandiya 7 408 Polsha 5 642 Somali 3 644 Velika Britaniya 2 794 KNR 2 980 Irak 2 772 Nimechchina 2 599 Iran 2 355 Indiya 2 268 Franciya 1 913 Dokladnishe Narazi nemozhlivo vstanoviti tochno skilki lyudej prozhivalo v mezhah Stokgolma v epohu serednovichchya Za pribliznimi ocinkami za aktovimi ta podatkovimi knigami a takozh istorichnimi pracyami nevdovzi pislya zasnuvannya u 1250 h rokah naselennya skladalo lishe 100 osib Blizko 1290 roku naselennya zroslo vzhe do 3000 Z togo chasu mozhna vidiliti 3 periodi shvidkogo zrostannya naselennya mista period Shvedskoyi imperiyi shv Stormaktstiden promislova revolyuciya ta pislyavoyennij chas Takozh buli i periodi zmenshennya sprichineni vazhkimi umovami zhittya epidemiyami ta ekonomichnimi krizami Suchasnij Stokgolm centr odnojmennogo lenu z naselennyam majzhe 2 4 miljona osib sho skladaye blizko 25 naselennya krayini Naselennya samogo Stokgolma stanovit blizko 975 tisyach osib razom iz aglomeraciyeyu blizko 1 5 miljona Za nacionalnim skladom bilshist naselennya mista stanovlyat shvedi 95 a usi inshi nacionalnosti stanovlyat ne bilshe kilkoh vidsotkiv naselennya saami ta fini tosho Krim togo u shvedskij stolici isnuyut diaspori z krayin Balkanskih gir Iranu Nimechchini Turechchini Bilshist shvediv nalezhat do yevangelistskoyi lyuteranskoyi cerkvi Takozh deyaki zhiteli mista spoviduyut katolictvo ta yudayizm Yedinoyu oficijnoyu movoyu u stolici Shveciyi ye shvedska mova AdministraciyaAdministrativnij podil U centralnij chastini mista znahoditsya velikij kompleks torgovih budivel a golovnim administrativnim ta kulturnim centrom mista ye tak zvanij Same tam znahoditsya budivlya shvedskogo parlamentu universitetu pravlinnya riznih bankiv i korporacij opera U pivdennij zhe chastini mista znahodyatsya zhili rajoni mista Ekonomika ta promislovistBudivlya kompaniyi Ericsson v Stokgolmi Bilshist zhiteliv Stokgolma pracyuyut v sferi poslug sho stanovit 85 robochih misc u misti Vidsutnist vazhkoyi industriyi robit Stokgolm odnim z najchistishih mist svitu Za ostannye desyatilittya bulo stvoreno veliku kilkist vakansij u kompaniyah yaki zajmayutsya rozrobkoyu ta vprovadzhennyam novitnih tehnologij Tut bazuyutsya vidomi na ves svit kompaniyi IBM Ericsson ta Electrolux Na pivnochi Stokgolma v rajoni roztashovuyetsya chimalij IT centr Stokgolm velikij finansovij centr Tut znahodyatsya shtab kvartiri najbilshih bankiv Skandinaviyi Swedbank i Skandinaviska Enskilda Banken Tut zhe roztashovani veliki strahovi kompaniyi ta U Stokgolmi znahoditsya vidoma Stokgolmska fondova birzha Stockholmsborsen Zagalom ponad 45 usih shvedskih kompanij roztashuvali v Stokgolmi svoyi shtab kvartiri Tak samo v Stokgolmi roztashovanij osidok kompaniyi H amp M Za ostanni 15 rokiv turizm stav vidigravati klyuchovu rol v ekonomici mista U 1991 2004 rokah vidchutno zbilshilasya kilkist turistiv ohochih vidvidati misto Zrostaye kilkist goteliv ta rozvazhalnih zakladiv dlya gostej mista Shorichno misto vidviduye blizko 7 5 mln turistiv TransportDiv takozh Citybanan Druga za visotnistyu budivlya v Stokgolmi Z 1941 po 1964 roki v Stokgolmi diyala trolejbusna sistema 24 listopada 1948 roku trapilasya tragediya za uchastyu trolejbusa 96 go marshrutu yakij zitknuvsya z vantazhivkoyu sho bula zavantazhena betonnimi plitami i ruhalasya u zustrichnomu napryamku V rezultati avariyi z 12 pasazhiriv vcilila 1 lyudina reshta 11 pasazhiriv zaginuli Z 1950 roku diye Stokgolmskij metropoliten sho narahovuye 100 stancij na troh liniyah zagalnoyu protyazhnistyu 105 7 km Takozh u misti ye chotiri nezv yazani tramvajni liniyi i tri sistemi primiskogo zaliznichnogo transportu odna z yakih vuzkokolijna 891 mm Cikavo sho vsi marshruti rejkovogo transportu mayut zagalnu numeraciyu 7 12 21 22 tramvayi 10 11 13 14 17 19 metro 25 29 35 37 zaliznichni liniyi Diyut takozh avtobusna merezha richkovij transport ta primiska zaliznicya U misti bazuyetsya multinacionalna aviakompaniya SAS Za 42 kilometri na pivnich vid Stokgolma roztashovanij mizhnarodnij aeroport Stokgolm Arlanda Osvita ta naukaAlfred Nobel Stokgolm yak stolicya Shveciyi ye odnim z centriv nauki krayini osnovnoyu ustanovoyu yakoyi ye Shvedska korolivska akademiya nauk Stokgolm pov yazanij z im yam inzhenera ta himika Alfreda Nobelya Same u stolici derzhavi u Koncertnomu zali u grudni kozhnogo roku prohodit ceremoniya vruchennya Nobelivskoyi premiyi Takozh podiyi pov yazani z ciyeyu ceremoniyeyu prohodyat u miskij ratushi Najbilsh vidomim navchalnim zakladom mista ye Stokgolmskij universitet takozh osnovnimi centrami osviti ye Korolivskij tehnologichnij institut Vijskova Akademiya Karlberg Stokgolmska shkola ekonomiki i Korolivska muzichna akademiya U sistemi osviti u Stokgolmi takozh diyut dva navchalni zakladi z aktorskogo mistictva zokrema Okrim togo ye takozh KulturaTeatri ta muzika U Stokgolmi pracyuye bilshe 25 teatriv Shoroku na yih scenah predstavlyayutsya desyatki teatralnih postanovok Najbilshimi z nih ye Shvedska korolivska opera Korolivskij dramatichnij teatr a takozh dramatichnij teatr i U stolici takozh znahoditsya odin z najbilshih koncertnih zaliv Shveciyi Konserthuset Muzeyi Skandinavskij muzej Odnoyu z najvidomishih pam yatok Stokgolma ye Nacionalnij muzej Shveciyi U nomu predstavlena kolekciya zhivopisu vsesvitno vidomih hudozhnikiv XVI XVIII stolit zokrema P yera Ogyusta Renuara ta Rembrandta van Rejna Takozh u stolici vidkrito Muzej suchasnogo mistectva de znahodyatsya roboti hudozhnikiv XX stolittya u tomu chisli Salvadora Dali Anri Matissa Pablo Pikasso Takozh u Stokgolmi ye muzej Seredzemnomor ya ta Blizkogo Shodu de predstavleno kolekciyi rimskogo ta islamskogo mistectva U 2000 h rokah na odnomu z ostroviv arhipelagu bulo vidkrito muzej Yunibakken prisvyachenij tvorchosti Astrid Lindgren Okrim togo u stolici Shveciyi znahoditsya korabl muzej Vaza yakij nalezhav Gustavu II Adolfu 1628 roku cej korabl zatonuv i pislya togo yak jogo cherez 300 roki bulo pidnyato z morskogo dna tam bulo organizovano muzej Takozh u Stokgolmi ye etnografichnij park muzej Skansen istorichnij muzej Millesgorden Livrustkamaren abo Korolivska skarbnicya zaliznichnij muzej muzej fotografiyi Skandinavskij muzej en en Shvedskij muzej prirodoznavstva ta Bergianskij botanichnij sad Korolivskij monetnij kabinet numizmatichnij muzej muzej Nobelivskoyi premiyi a takozh znahoditsya en vidomogo pismennika Avgusta Strindberga Literatura Pri bagatoh naukovih ustanovah Stokgolma vidkrito bagato bibliotek Osnovnimi takimi ustanovami ye Korolivska biblioteka Gromadska biblioteka ta Tradiciyi Stokgolm kulturnij centr Shveciyi a u 1998 roci jogo bulo nazvano kulturnoyu stoliceyu Yevropi Shoroku 13 grudnya u misti prohodit najbilshe misceve svyato Shoroku v listopadi u misti provoditsya Stokgolmskij mizhnarodnij kinofestival Stokgolmskij kulturnij festival Baltijskij festival Stokgolmskij dzhazovij festival Festival suchasnogo mistectva Sound of Stockholm Rok festival Popaganda Panorama mistaArhitektura ta pam yatkiVid z miskoyi vezhi na Stare misto Korolivskij palac Suchasnij viglyad Stokgolm nabuv 1950 roku Cherez ce bagato istorichnih budinkiv bulo vtracheno Odnak u Staromu misti shved Gamla stan vdalosya zberegti bilshist arhitekturnih pam yatok Stare misto znahoditsya na ostrovi i z yednano z inshimi chastinami centru velikoyu kilkistyu mostiv Vono maye arhitekturu Serednovichchya Vulici centru mista dovoli vuzki yak i bilshosti starih mist Yevropi Misto maye veliku kilkist arhitekturnih pam yatok zbudovanih u rizni chasi Osnovnoyu arhitekturnoyu sporudoyu Stokgolma vvazhayetsya Korolivskij palac Vin buv zbudovanij naprikinci XVII stolittya na pochatku XVIII stolittya u stili baroko Vin ye robochoyu rezidenciyeyu korolya Shveciyi a miscem koronaciyi kilka stolit ye cerkva Svyatogo Mikoli Najkrasivishoyu budivleyu Stokgolma vvazhayetsya pobudovanij 1956 roku u stili baroko Sered inshih kultovih sporud serednovichnu arhitekturu mayut gotichni cerkvi Storchyurka ta Riddarholmschyurka yaki buli pobudovani u XIII stolitti Vazhlive znachennya takozh maye franciskanska cerkva Riddargolma yaka bula pobudovana u toj zhe chas Same na teritoriyi ostannoyi cerkvi bagato stolit do 1950 roku vidbuvalisya pohovannya shvedskih monarhiv Urodzhenci StokgolmaYenni Lind 1820 1887 shvedska operna spivachka soprano Emma Chedvik 1855 1932 shvedska hudozhnicya Ezhen Fredrik Yanson 1862 1915 shvedskij hudozhnik odin z najvidomishih predstavnikiv shvedskogo simvolizmu Klara Emiliya Smitt 1864 1928 shvedskij likar i pismennicya Greta Garbo 1905 1990 shvedska j amerikanska aktorka Valborg Torsell 1919 2016 shvedskij zoolog Marta Toren 1925 1957 shvedska aktorka Britt Ekland nar 1942 shvedska aktorka i fotomodel Mari Redbo nar 1946 shvedskij astronom Dolf Lundgren nar 1957 shvedskij aktor rezhiser sportsmen karatist Stina Virsen nar 1968 shvedska hudozhnicya grafik ilyustratorka pismennicya Sara Doun Faner nar 1981 shvedska spivachka ta aktorka Rebekka Fergyuson nar 1983 shvedska kinoaktorka model i kinoprodyuser Tim Bergling 1989 2018 shvedskij didzhej odin z najvidomishih predstavnikiv zhanru Progressive house Div takozh378 Golmiya asteroyid nazvanij starodavnoyu nazvoyu mista 10552 Stokgolm she odin asteroyid nazvanij na chest mista Sedra EngbiPrimitki country turmir com ros Arhiv originalu za 10 veresnya 2015 Procitovano 5 serpnya 2015 http cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf https vrttaal net taaladvies taalkwestie stockholm country turmir com ros Arhiv originalu za 10 veresnya 2015 Procitovano 6 serpnya 2015 Oficijnij vebsajt en 08 06 2015 Arhiv originalu za 2 travnya 2019 Procitovano 5 serpnya 2015 Stockholm Climate Normals 1961 1990 National Oceanic and Atmospheric Administration Procitovano 27 November 2013 PDF Arhiv originalu PDF za 23 travnya 2019 Procitovano 19 bereznya 2012 country turmir com ros Arhiv originalu za 10 veresnya 2015 Procitovano 5 serpnya 2015 stockholm sweden ru ros Arhiv originalu za 31 sichnya 2016 Procitovano 6 serpnya 2015 PDF Statistik om Stockholm Arhiv originalu PDF za 24 veresnya 2015 Procitovano 2 veresnya 2015 country turmir com ros Arhiv originalu za 10 veresnya 2015 Procitovano 5 serpnya 2015 Stokgolmskij trolejbus ros country turmir com ros Arhiv originalu za 10 veresnya 2015 Procitovano 6 serpnya 2015 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaStokgolm u sestrinskih Vikiproyektah Informaciya u Vikidanih Stokgolm u Vikimandrah Stokgolm u Vikishovishi Oficijnij sajt Stokgolma shved Stockholm Visitors Board oficijna turistichna storinka angl Misto Stokgolm sho cikavogo na sajti Nova Yevropa Ce nezavershena stattya z geografiyi Shveciyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi