Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Церква Святого Миколая (швед. Sankt Nikolai kyrka, найчастіше відома під назвою швед. Storkyrkan (Велика церква) та швед. Stockholms domkyrka (Стокгольмський собор) — найстаріша церква у Гамла Стан, старому місті в центрі Стокгольму, Швеція. Вона є важливим зразком шведської цегляної готики.
| Церква святого Миколая | |
|---|---|
| Storkyrkan | |
 | |
| Координати: 59°19′33″ пн. ш. 18°04′14″ сх. д. / 59.32583° пн. ш. 18.07056° сх. д. | |
| Тип споруди | d Зальний храм і архітектурний ансамбль[2] |
| Розташування |  Швеція[2], комуна Стокгольм[2] |
| Засновник | Біргер Ярл |
| Перша згадка | 1279 |
| Початок будівництва | 13 сторіччя |
| Висота | 66 м |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | цегляна готика |
| Належність | Церква Швеції |
| Єпархія | d |
| Стан | d[3] |
| Епонім | Миколай Чудотворець |
| Присвячення | Миколай Чудотворець |
| Вебсайт | Сторінка церкви |
  Церква святого Миколая (Стокгольм) (Швеція) | |
 Церква святого Миколая у Вікісховищі | |
Церква розташована поруч з , вона формує західний кінець Слоттсбакен («Замкової вулиці»), основного під'їзду до палацу, в той час як вулиці Сторкіркобрінкен, Хьогвакттеррасен та Тронгзунд проходять з півночі та заходу від неї відповідно. На південь від церкви розташована будівля Стокгольмської біржі, яка виходить на площу та в якій розташовані Шведська академія, та Нобелівський музей.
Історія
Церква Святого Миколая вперше письмово згадується в 1279 році. За традицією вважається, що вона була побудована Біргер Ярлом, засновником самого міста Стокгольм.
Майже чотириста років церква була єдиною прихідською церквою в місті, адже інші церкви схожого віку спочатку слугували духовним потребам релігійних громад (напр., ).
Церква стала належати до лютеранського протестантизму в 1527 році. З Середньовіччя будучи прихідською церквою для Миколаївського приходу, який покривав весь острів, на якому розташоване Старе місто, вона також є Стокгольмським собором з часу створення Стокгольмської діоцезії в 1942 році.
Через свій зручний розмір та розташування поруч зі старим та сучасним , церква часто була місцем основним подій у шведській історії — коронацій, королівських весіль та похорон. Останнім шведським королем, який був коронований у цій церкві, був Оскар II в 1873. Кронпринцесса Вікторія, найстарша дочка короля Карла XVI Густафа та королеви Сільвії) вийшла заміж за Даніеля Вестлінга в церкві Святого Миколая 19 червня 2010 року, в той самий день, коли і її батьки побралися в цій церкві в 1976 році.
Внутрішнє оздоблення
Найбільш відомою зі скарбів церкви є виразна дерев'яна статуя , авторство якої приписується (1489 р.). Статуя була замовлена для вшанування Битви при Брункеберзі (1471 рік), і тому Святий Георгій уособлює Стена Стуре, дракон — данського короля Кристіана I, а принцеса — Швецію. Вона також використовується як релікварій — в ній містяться реліквії за припущенням Святого Георгія та шістьох інших святих (Св. Блазіуса, Св. Германуса, Св. Лео, Св. Мартінуса, Св. Донатуса та Св. Кіріякуса).
В церкві також міститься найстарше відоме зображення Стокгольму — картина (швед. Vädersolstavlan, буквально — «зображення паргелію»), копія 1632 року з втраченого оригіналу 1535 року. Картина була замовлена вченим та реформатором Олаусом Петрі. Картина зображує рідкісний вид гало — паргелій, який спостерігався у Стокгольмі 20 квітня 1535 року та який тоді вважався передвіщенням.
Монументальна створена Бучардом Прехтом в 1698—1702 роках в стилі . Вона була використана як зразок для багатьох інших великих кафедр у церквах Швеції. З позаду навісу кафедри спускається драпірування широкими фалдами, попереду якого висять два великі крилаті генія по обидва боки від сонця з променями, на якому написано на івриті יהוה. Рельєф спереду самої кафедри зображує історію каанітської жінки (Матвій 15:21-28). Двері кафедри прикрашено рельєфом голови Христа, а фронтон увінчано статуєю Надії з путто по обидва боки від неї. Під пам'яткою розташовані герби родини Функ, яка сплатила левову частку вартості кафедри. На підлозі під кафедрою розташована стерта могильна плита Олауса Петрі, оточена залізною огорожею.
Королівські Лави, розташовані по обидва боки проходу, домінують у центральному нефі. Їх розробив відомий архітектор , а створив Бучард Прехт. Кожна Лава складається з закритої ложі, з прикрашеними боковими і задніми панелями. Високо над Королівськими Лавами розташована велика королівська корона, яка слугує навісом над ними. Її підтримують два генії у мантіях, які розвиваються, а з неї нависають скульптурні драпірування над королівським сидінням, а вище зависають численні путто. Самі королівські сидіння затягнуті у синій оксамит з багатою вишивкою.
Головний вівтар — «Срібний Вівтар» — дерев'яний триптих з накладкою з чорного дерева та скульптурними срібними рельєфами (у порядку знизу вгору):
- Тайна вечеря на пределлі;
- велике зображення Розп'яття Христове між срібними статуями Мойсея та Івана Хрестителя у нішах з малими срібними колонами по обох боках;
- Поховання Христа (між срібними статуями євангелістів Матвія та Марка);
- (між срібними статуями євангелістів Івана та Луки);
- та срібна статуя Христа Воскреслого між двома схиленими солдатам — на фронтоні на вершині триптиха.
По обох боках від Срібного Вівтаря розташовані скульптури, що тримають свічки, одна з яких — скульптура Святого Миколая (покровителя церкви), а друга — апостола Петра, обидві розроблені Г. Торгамном та вирізані з дуба скульптором Гербстом у 1937 році. Вітраж троянди згори позаду Срібного Вівтаря був створений у Парижі у 1850 році та став першим з сучасних віконних вітражів у церкві, створення яких фінансувалося різними благодійниками. Срібний Вівтар та троянда розташовані на місці, де раніше була апсида середньовічних хорів, знищених Густавом I Вазою під час розширення укріплень , а статуя Олауса Петрі, яка стоїть зовні позаду церкви, розташована на місці середньовічного головного вівтаря.
-
![image]()
Вид на дзвіницю церкви святого Миколая -
![image]()
Східний фасад церкви, який виходить на Стокгольмський палац та Слоттсбакен
Див. також
Примітки
- Storkyrkan. Nationalencyklopedin (шведською) . Процитовано 26 січня 2015.
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- Bebyggelseregistret
- . Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 23 січня 2015.
- Копію статуї, створену на початку 20-го сторіччя, можна побачити на вулиці Естерланггатан (швед. Österlånggatan, буквально — «східна довга вулиця») трохи на південь від церкви
- Статуя вченого, створена у 19-му сторіччі, знаходиться зі східного боку церкви
- The Напис на плиті латиною промовляє: «Тут спочиває гідна людина майстер Олаус Петрі, слуга Євангелія та Пастор Церкви Стокгольма, який помер у рік Нашого Господа 1552. Після темряви, я надіюсь на світло. До римлян. 1» (неофіційний переклад).
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква святого Миколая (Стокгольм)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Svyatogo Mikolaya shved Sankt Nikolai kyrka najchastishe vidoma pid nazvoyu shved Storkyrkan Velika cerkva ta shved Stockholms domkyrka Stokgolmskij sobor najstarisha cerkva u Gamla Stan staromu misti v centri Stokgolmu Shveciya Vona ye vazhlivim zrazkom shvedskoyi ceglyanoyi gotiki Cerkva svyatogo MikolayaStorkyrkanKoordinati 59 19 33 pn sh 18 04 14 sh d 59 32583 pn sh 18 07056 sh d 59 32583 18 07056Tip sporudi d Zalnij hram i arhitekturnij ansambl 2 Roztashuvannya Shveciya 2 komuna Stokgolm 2 Zasnovnik Birger YarlPersha zgadka 1279Pochatok budivnictva 13 storichchyaVisota 66 mBudivelna sistema ceglaStil ceglyana gotikaNalezhnist Cerkva ShveciyiYeparhiya dStan d 3 Eponim Mikolaj ChudotvorecPrisvyachennya Mikolaj ChudotvorecVebsajt Storinka cerkviCerkva svyatogo Mikolaya Stokgolm Shveciya Cerkva svyatogo Mikolaya u Vikishovishi Cerkva roztashovana poruch z vona formuye zahidnij kinec Slottsbaken Zamkovoyi vulici osnovnogo pid yizdu do palacu v toj chas yak vulici Storkirkobrinken Hogvaktterrasen ta Trongzund prohodyat z pivnochi ta zahodu vid neyi vidpovidno Na pivden vid cerkvi roztashovana budivlya Stokgolmskoyi birzhi yaka vihodit na ploshu ta v yakij roztashovani Shvedska akademiya ta Nobelivskij muzej IstoriyaCerkva Svyatogo Mikolaya vpershe pismovo zgaduyetsya v 1279 roci Za tradiciyeyu vvazhayetsya sho vona bula pobudovana Birger Yarlom zasnovnikom samogo mista Stokgolm Majzhe chotirista rokiv cerkva bula yedinoyu prihidskoyu cerkvoyu v misti adzhe inshi cerkvi shozhogo viku spochatku sluguvali duhovnim potrebam religijnih gromad napr Cerkva stala nalezhati do lyuteranskogo protestantizmu v 1527 roci Z Serednovichchya buduchi prihidskoyu cerkvoyu dlya Mikolayivskogo prihodu yakij pokrivav ves ostriv na yakomu roztashovane Stare misto vona takozh ye Stokgolmskim soborom z chasu stvorennya Stokgolmskoyi dioceziyi v 1942 roci Cherez svij zruchnij rozmir ta roztashuvannya poruch zi starim ta suchasnim cerkva chasto bula miscem osnovnim podij u shvedskij istoriyi koronacij korolivskih vesil ta pohoron Ostannim shvedskim korolem yakij buv koronovanij u cij cerkvi buv Oskar II v 1873 Kronprincessa Viktoriya najstarsha dochka korolya Karla XVI Gustafa ta korolevi Silviyi vijshla zamizh za Danielya Vestlinga v cerkvi Svyatogo Mikolaya 19 chervnya 2010 roku v toj samij den koli i yiyi batki pobralisya v cij cerkvi v 1976 roci Vnutrishnye ozdoblennyaSvyatij Georgij ta drakon Najbilsh vidomoyu zi skarbiv cerkvi ye virazna derev yana statuya avtorstvo yakoyi pripisuyetsya 1489 r Statuya bula zamovlena dlya vshanuvannya Bitvi pri Brunkeberzi 1471 rik i tomu Svyatij Georgij uosoblyuye Stena Sture drakon danskogo korolya Kristiana I a princesa Shveciyu Vona takozh vikoristovuyetsya yak relikvarij v nij mistyatsya relikviyi za pripushennyam Svyatogo Georgiya ta shistoh inshih svyatih Sv Blaziusa Sv Germanusa Sv Leo Sv Martinusa Sv Donatusa ta Sv Kiriyakusa Vederzolstavlan najpershe zobrazhennya pargeliyu v zhivopisi V cerkvi takozh mistitsya najstarshe vidome zobrazhennya Stokgolmu kartina shved Vadersolstavlan bukvalno zobrazhennya pargeliyu kopiya 1632 roku z vtrachenogo originalu 1535 roku Kartina bula zamovlena vchenim ta reformatorom Olausom Petri Kartina zobrazhuye ridkisnij vid galo pargelij yakij sposterigavsya u Stokgolmi 20 kvitnya 1535 roku ta yakij todi vvazhavsya peredvishennyam Monumentalna stvorena Buchardom Prehtom v 1698 1702 rokah v stili Vona bula vikoristana yak zrazok dlya bagatoh inshih velikih kafedr u cerkvah Shveciyi Z pozadu navisu kafedri spuskayetsya drapiruvannya shirokimi faldami poperedu yakogo visyat dva veliki krilati geniya po obidva boki vid soncya z promenyami na yakomu napisano na ivriti יהוה Relyef speredu samoyi kafedri zobrazhuye istoriyu kaanitskoyi zhinki Matvij 15 21 28 Dveri kafedri prikrasheno relyefom golovi Hrista a fronton uvinchano statuyeyu Nadiyi z putto po obidva boki vid neyi Pid pam yatkoyu roztashovani gerbi rodini Funk yaka splatila levovu chastku vartosti kafedri Na pidlozi pid kafedroyu roztashovana sterta mogilna plita Olausa Petri otochena zaliznoyu ogorozheyu Korolivski Lavi roztashovani po obidva boki prohodu dominuyut u centralnomu nefi Yih rozrobiv vidomij arhitektor a stvoriv Buchard Preht Kozhna Lava skladayetsya z zakritoyi lozhi z prikrashenimi bokovimi i zadnimi panelyami Visoko nad Korolivskimi Lavami roztashovana velika korolivska korona yaka sluguye navisom nad nimi Yiyi pidtrimuyut dva geniyi u mantiyah yaki rozvivayutsya a z neyi navisayut skulpturni drapiruvannya nad korolivskim sidinnyam a vishe zavisayut chislenni putto Sami korolivski sidinnya zatyagnuti u sinij oksamit z bagatoyu vishivkoyu Golovnij vivtar Sribnij Vivtar derev yanij triptih z nakladkoyu z chornogo dereva ta skulpturnimi sribnimi relyefami u poryadku znizu vgoru Tajna vecherya na predelli velike zobrazhennya Rozp yattya Hristove mizh sribnimi statuyami Mojseya ta Ivana Hrestitelya u nishah z malimi sribnimi kolonami po oboh bokah Pohovannya Hrista mizh sribnimi statuyami yevangelistiv Matviya ta Marka mizh sribnimi statuyami yevangelistiv Ivana ta Luki ta sribna statuya Hrista Voskreslogo mizh dvoma shilenimi soldatam na frontoni na vershini triptiha Po oboh bokah vid Sribnogo Vivtarya roztashovani skulpturi sho trimayut svichki odna z yakih skulptura Svyatogo Mikolaya pokrovitelya cerkvi a druga apostola Petra obidvi rozrobleni G Torgamnom ta virizani z duba skulptorom Gerbstom u 1937 roci Vitrazh troyandi zgori pozadu Sribnogo Vivtarya buv stvorenij u Parizhi u 1850 roci ta stav pershim z suchasnih vikonnih vitrazhiv u cerkvi stvorennya yakih finansuvalosya riznimi blagodijnikami Sribnij Vivtar ta troyanda roztashovani na misci de ranishe bula apsida serednovichnih horiv znishenih Gustavom I Vazoyu pid chas rozshirennya ukriplen a statuya Olausa Petri yaka stoyit zovni pozadu cerkvi roztashovana na misci serednovichnogo golovnogo vivtarya Vid na dzvinicyu cerkvi svyatogo Mikolaya Shidnij fasad cerkvi yakij vihodit na Stokgolmskij palac ta SlottsbakenDiv takozhSpisok kafedralnih soboriv ShveciyiPrimitkiStorkyrkan Nationalencyklopedin shvedskoyu Procitovano 26 sichnya 2015 Wiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 Bebyggelseregistret d Track Q20244383 Arhiv originalu za 23 bereznya 2012 Procitovano 23 sichnya 2015 Kopiyu statuyi stvorenu na pochatku 20 go storichchya mozhna pobachiti na vulici Esterlanggatan shved Osterlanggatan bukvalno shidna dovga vulicya trohi na pivden vid cerkvi Statuya vchenogo stvorena u 19 mu storichchi znahoditsya zi shidnogo boku cerkvi The Napis na pliti latinoyu promovlyaye Tut spochivaye gidna lyudina majster Olaus Petri sluga Yevangeliya ta Pastor Cerkvi Stokgolma yakij pomer u rik Nashogo Gospoda 1552 Pislya temryavi ya nadiyus na svitlo Do rimlyan 1 neoficijnij pereklad PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cerkva svyatogo Mikolaya Stokgolm