Поховання Ісуса Христа — Євангельська розповідь про поховання учнями тіла Ісуса Христа після його хресної смерті, яка була ввечері Страсної п'ятниці. Епізод належить до числа Страстей Христових. Згідно з православним віровченням, після поховання тіла Христа його душа спустилася в пекло для перемоги над смертю і спасіння старозавітних праведників.
Про поховання Господа оповідають абсолютно згідно всі чотири Євангелісти, причому кожен повідомляє свої подробиці. Поховання відбулося при настанні вечора, але субота ще не настала, хоча і наближалася, тобто, треба думати, це було за годину або за дві до заходу сонця, з якої вже починалася субота. Це ясно вказують всі чотири Євангелісти: Мт. 27:57, Мк. 15:42, Лк. 23:54 й Ів. 19:42, а особливо підкреслюють св. Марко і Лука. Прийшов Йосип з Ариматеї, юдейського міста поблизу Єрусалима, член синедріону, як свідчить св. Марко, людина благочестива, потаємний учень Христовий, за свідченням св. Іоанна, який не брав участі в засудженні Господа (Лк. 23:51). Прийшовши до Пилата, він виклопотав у нього тіло Ісуса для поховання. За звичаєм римлян, тіла розп'ятих залишалися на хрестах де вони були здобиччю для птахів, але можна було, попросивши дозволу начальства, погребати їх. Пилат висловив подив з того, що Ісус вже помер, оскільки розп'яті висіли іноді по кілька днів, але, перевіривши через сотника, який засвідчив йому смерть Ісуса, наказав видати тіло Йосипові. За оповіданню св. Іоанна, прийшов і Никодим, що давніше приходив до Ісуса вночі (див. Ів. 3), Який приніс із склад із смирни і алое близько 100 фунтів. Йосип купив плащаницю — довге і цінне полотно. Вони зняли Тіло, намастили його, за звичаєм пахощами, обвили плащаницею і поклали в новій поховальній печері в саду Йосипа, що знаходилася неподалік від Голгофи. Позаяк сонце вже схилялося на захід, все робилося, хоча і старанно, але дуже поспішно. Приваливши камінь до дверей гробу, вони віддалилися. За всім цим спостерігали жінки, що стояли колись на Голгофі.
Іван Золотоустий, а за ним і бл. Феофілакт, вважають, що згадувана Євангелістами «Марія, Якова й Іосії мати», є Пресвята Богородиця, «оскільки Яків та Іосія були діти Йосипа від його першої дружини. А позаяк Богородиця називалася дружиною Йосипа, то по праву називалася і матір'ю, тобто мачухою дітей його». Однак, є інші думки, що це була Марія, дружина Клеопи, двоюрідна сестра Богоматері. Всі вони сиділи проти входу в печеру, як свідчить про те св. Матвій (Мт. 27:61), а потім, за свідченням св. Луки, повернувшись, приготували пахощів і мира, щоб по закінченні дня суботнього спокою прийти і помазати Тіло Господа, за юдейським звичаєм (Лк. 23:56). За переказом св. Марка, ці жінки, іменовані «мироносицями», купили аромати не в самий день поховання Господа, а після суботи, тобто в суботу ввечері. Тут не можна бачити протиріччя. У п'ятницю ввечері залишалося, очевидно, дуже мало часу до заходу сонця. Щось, що встигли, вони приготували ще в п'ятницю, а чого не встигли, закінчили в суботу ввечері.
Євангеліст Матей повідомляє ще про один важливу обставину, подію на другий день після поховання — «На другий день, що за п'ятницею», тобто в суботу, первосвященики та фарисеї зібралися до Пилата, не думаючи навіть про порушення суботнього спокою, і попросили його дати розпорядження про охорону гробу до третього дня. Своє прохання вони мотивували заявою: «Ми згадали, що той обманщик казав, ще будучи в живих, сказав: „після трьох днів воскресну“; тепер накажи стерегти аж до третього дня, щоб учні Його, прийшовши вночі, не вкрали Його і не сказали народові: „Воскрес із мертвих“; і буде останній обман гірше першого». «Першим обманом» вони називають тут те, що Господь Ісус Христос вчив про Себе, як про Сина Божого, Месію, а «останнім обманом» — проповідь про Нього, як про повсталого із гробу Переможця пекла і смерті. Цією проповіді вони боялися більше, і в цьому вони праві були, що показала і вся подальша історія поширення християнства. На це прохання Пилат відповів їм сухо: «Маєте варту; підіть, охороняйте, як знаєте». У розпорядженні членів синедріону перебувала на час свят сторожа з римських воїнів, якою вони користувалися, щоб помагали порядку і спокою, на увазі величезного збігу народу з усіх країн до Єрусалиму. Пилат пропонує їм, використавши цю варту, зробити все так, як вони самі хочуть, щоб потім вони нікого не могли звинувачувати ні в чому. «Вони пішли і поставили біля труни варту, і доклали до каменя печатку» — тобто, вірніше, камінь, яким він був закритий, шнуром і печаткою, у присутності варти, яка потім залишилася при гробі, щоб його охороняти. Таким чином, найлютіші вороги Господа, самі того не підозрюючи, підготували незаперечні докази Його славного воскресіння з мертвих.
Пояснення Євангельського тексту
Від Марка
«Оскільки була п'ятниця» (вірш 42). Євангеліст Марк відзначає, чому Йосип поспішає зробити поховання Христа. Наступав вже вечір п'ятниці, залишалося лише дві-три години до початку суботи, коли за законом не можна вже було робити якісь роботи, навіть зняття з хреста. Крім того, початок суботи був в цей рік початком пасхального свята, а це тим більше змушувало поспішати із закінченням всякої роботи.
«Поважний» (вірш 43) — правильніше: «людина заможна та шанована» (εὐσχήμων).
«Член ради». Це вираз являє собою епітет який стоїть окремо. Він означає члена Синедріону.
«Очікував Царства Божого» — Царства Месії, але, ймовірно, як славного, зовнішнього, політичного царства. Важливо, в усякому разі, те, що симпатизували новому Учителю не лише нижчі класи народу, а й знатні люди.
«Сповнений хоробрості». Євангеліст Марк один відзначає цю рису характеру Йосипа. Боятися ж він міг не стільки Пілата, як своїх же товаришів по Синедріону, які, звичайно, не пробачили б йому заступництво за Христа, навіть тоді, коли це заступництво стосувалося лише права Христа на пристойне поховання.
«дуже здивований...» (вірш 44). Розп'яті іноді мучилися на хресті по декілька днів, і тому здивування Пілата є природним.
Від Луки
Про смерть і поховання Христа євангеліст говорить Лука загалом згідно з Марком (Мк. 15:33–47), втім, робить запозичення іноді й з іншого йому відомого джерела.
«І померкло сонце» (вірш 45). Згідно з Євангелієм від Луки, тьма, що настала близько шостої години, сталася від затемнення сонця, яке, очевидно, було чудесним, оскільки під час повного місяця, — а тоді був саме повний місяць, — звичайно сонячних затемнень не буває.
«Отче ! в руки Твої віддаю дух Мій» (вірш 46). Тільки один євангеліст Лука призводить цей вигук Христа, що являє собою повторення, в дещо зміненому вигляді, слів 30 псалма (Пс. 30:6). Господь вмирає з повною свідомістю, і Сам передає Свій дух Богу, позаяк зробив справу відкуплення Йому доручену.
«Побачив, що сталось» (вірш 47), тобто чуючи передсмертний вигук Христа і почувши Його останній подих, а не побачивши роздертої завіси (вірш 45), що для нього було неможливо.
«Прославив Бога». Прославив самою справою, через своє сповідання (порівняння Мк. 9:24). Однак євангеліст Лука вкладає в уста сотника тільки сповідання праведності, тобто невинності Христа, а не визнання Його Сином Божим, хоча не у власному розумінні цього слова (порівняння Мк. 15:39).
«Народ» (вірш 48), який раніше, будучи підбурений первосвящениками, вимагав Христу кари (вірші 4–5 , 13 , 18 , 21 , 23), тепер виявляє каяття, б'є себе в груди (порівняння Лк. 8:52), цим визнаючи себе винним у розп'ятті Христа (пор. Лк. 18:13). Причиною такої зміни, що сталася з народом, було те, що він бачив, що сталося, тобто все, що було при розп'ятті, і, зокрема, раптове затемнення сонця (вірш 45).
«Знали Його» (вірш 49) — це учні та інші послідовники Христа, які не ходили за Ним, а також жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї (пор. Лк. 8:2). Вони побоювалися близько підійти до хреста, щоб не накликати на себе будь-яких підозр (розіпнутих іноді таємно викрадали з хрестом їхні родичі та друзі).
«не погоджувався з її рішенням про Ісусову страту» (вірш 51), тобто незгідний з рішенням Синедріону і образом дій членів Синедріону по відношенню до Христа.
«І наставала субота» (вірш 54). Субота наставала з вечора п'ятниці, близько шостої години вечора, з заходженням сонця. Таким чином, поховання Христа здійснене було перед самим настанням суботи.
«А жінки» (вірш 55), звичайно, пішли за Йосипом з Голгофи на місце поховання Христа.
«Повернувшись, вони наготували пахощів і мира» (вірш 56). Згідно з Євангелієм Марка, вони придбали аромати пізніше (Мк. 16:1). Євангеліст Лука тут точніше визначає час цієї покупки.
Від Матфея
Єв. Іван (Ів. 19:31–37) перед тим розповідає про перебивання гомілок у розбійників і про проколення списом ребра Ісуса Христа. Цю розповідь синоптики пропускають. Наступний день — субота — день спокою. Вона починалася з «появою на небі трьох зірок», або приблизно з шести годин вечора за нашим рахунком. Це і був «другий» вечір, з якого з нагоди настання суботи припинялася всяка діяльність. Перший же вечір починався близько трьох або чотирьох годин після полудня. Проміжок між першим і другим ввечером називався часом «між вечорами». У цей час, якщо і був пасхальний день, дозволялося виконувати, принаймні, деякі роботи, що добре видно з Євангелій, які в сьогоденні, як і у всіх інших випадках, служать більше надійним історичним джерелом, ніж, наприклад, Талмуд. Йосип, по всій ймовірності, жив у Єрусалимі, хоча всі євангелісти і називають його людиною «з Аримафеї». Невідомо, яка Аримафея (Рама) тут мається на увазі: Рама в коліні Веніяминовому, або в коліні Єфремовому — батьківщині пророка Самуїла. За 1 Мак.2:34 Ймовірно — остання. Іоанн додає, що Йосип був таємним учнем Ісуса Христа — «зі страху від юдеїв».
Звичайно римляни залишали тіла страчених злочинців на хрестах і їх з'їдали ворони так що залишались тільки кості. Цього разу юдеї не хотіли залишити тіл на хрестах з нагоди настання великого дня — пасхальної суботи. Прохання Йосипа до Пилата, було в даному випадку погоджене із бажаннями самих юдеїв, і звичайно, Пилата, який знав, що віддав на страту невинну Людину. Таким чином, задоволення прохання Йосипа не могло зустріти перешкод ні з чийого боку. Він і Никодим хотіли тепер віддати останню шану своєму Вчителеві. Позаяк до настання суботи залишалося мало часу, то з похованням потрібно було поспішати.
Детальніше інших євангелістів розповідає про поховання Іоанн. Воно здійснилося звичайним способом. Вороги Христа заспокоїлися після Його страти і не приймали майже ніяких пересторог. Плащаниця по-грецьки у всіх синоптиків σινδών — тонка лляна або паперова матерія імпортного походження, що отримується з Індії («синд», «інд», «Індія») і, за свідченням Геродота («Історія» , II , 86), що вживалася у єгиптян (λούσαντες τὸν νεκρὸν κατειλίσσουσι πᾶν αὐτοῦ τὸ σῶμα σινδόνος βυσσίνης — омивши мертвого, обертають все тіло його лляною сорочкою). Цікаві обряди поховання у єгиптян, описані у Геродота, і можуть служити до пояснення євангельських місць. Порівнюючи відомості про поховання Христа з цими єгипетськими обрядами, можна прийти до висновку, що Йосип і Никодим мають намір набальзамувати тіло Христа.
Лука і Іоанн додають, що в цей гріб «ще ніхто не був покладений»; Матвій і Іоанн називають гріб новим. У цьому гробі Йосип хотів похоронити себе, чому у Матвія і зустрічаємо вираз: ἐν τῷ καινῷ αὐτοῦ μνημείῳ. Ймовірно, великий камінь, привалений до гробу був не поза ним, а в самій печері. Про це можна прочитати і зробити висновок з Ів. 20:1.
Від Івана
Повідомляючи тут про зняття з хреста та поховання Христа, Іоанн до свідчень синоптиків (Мт. 27:57–60; Мк. 15:42–46; Лк. 23:50–53) робить деякі доповнення. Так, він один згадує про участь Никодима у похованні Христа (про Никодима див. Ін.3). Цей таємний послідовник Христа приніс величезну кількість ароматичних сполук, саме, суміш з мирової смоли та алойного дерева (порівн. Мк. 16:1), для того щоб в достатку намастити тіло, і похоронні пелени Христа, очевидно, Никодим хотів висловити своє велике благоговіння до Христа. Також є думка, що Іоанн хотів цією згадкою про двох видатних представників юдаїзма показати, що в їх особі всі юдеї віддає останні почесті своєму Цареві.
Також один Іоанн зауважує, що гробниця Христового перебувала в саду. Чи не дає він натяк на те, що цей сад повинен з'явитися новим Едемом, де повсталий з гробу новий Адам Хрістос виступить у своїй прославленої людській природі, як колись також в саду вступив в життя древній Адам ?
Тільки Іоанн зауважує, що Христа поховали в саду, що знаходився поблизу від місця розп'яття тому, що була п'ятниця юдейська. Цим він хоче сказати, що Йосип та Никодим поспішали з похованням Христа, щоб закінчити до настання суботи. Якби вони забрали тіло Христа куди-небудь подалі від Голгофи, то їх би застала субота і вони би порушили спокій суботнього дня.
Оригінальний текст
Євангеліє | Цитата | |||
---|---|---|---|---|
Від Марка (Мр. 15:42-47) |
| |||
Від Луки (Лк. 23:50-56) |
| |||
Від Матвія (Мт. 27:57-66) |
| |||
Від Івана (Ів. 19:38-42) |
|
Див. також
Примітки
- Архиепископ Аверкий Руководство к изучению Священного Писания Нового Завета. Четвероевангелие. с. 179
- Толковая Библия под ред. Лопухина. Новый Завет.
- У деяких древніх сирійських перекладах після слова «поверталися» додано: «говорячи: Горе вам, що трапилося нині за гріхами нашими. Бо наблизилось спустошення Єрусалима». Але, ймовірно, ці слова взяті з апокрифічного Євангелія Петра, де вони приводяться в такому вигляді: «горе гріхам нашим, бо наблизився осуд і загибель Єрусалиму».
- Таким чином, смерть Христа настала, за нашим часом, близько трьох годин дня, поховання — близько шести годин вечора, похід Йосипа до Пилата був між трьома і шістьма годинами.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pohovannya Isusa Hrista Yevangelska rozpovid pro pohovannya uchnyami tila Isusa Hrista pislya jogo hresnoyi smerti yaka bula vvecheri Strasnoyi p yatnici Epizod nalezhit do chisla Strastej Hristovih Zgidno z pravoslavnim virovchennyam pislya pohovannya tila Hrista jogo dusha spustilasya v peklo dlya peremogi nad smertyu i spasinnya starozavitnih pravednikiv Redaguvannya Pohovannya Hrista Odin z rozpisiv u Hram Grobu Gospodnogo Pro pohovannya Gospoda opovidayut absolyutno zgidno vsi chotiri Yevangelisti prichomu kozhen povidomlyaye svoyi podrobici Pohovannya vidbulosya pri nastanni vechora ale subota she ne nastala hocha i nablizhalasya tobto treba dumati ce bulo za godinu abo za dvi do zahodu soncya z yakoyi vzhe pochinalasya subota Ce yasno vkazuyut vsi chotiri Yevangelisti Mt 27 57 Mk 15 42 Lk 23 54 j Iv 19 42 a osoblivo pidkreslyuyut sv Marko i Luka Prijshov Josip z Arimateyi yudejskogo mista poblizu Yerusalima chlen sinedrionu yak svidchit sv Marko lyudina blagochestiva potayemnij uchen Hristovij za svidchennyam sv Ioanna yakij ne brav uchasti v zasudzhenni Gospoda Lk 23 51 Prijshovshi do Pilata vin viklopotav u nogo tilo Isusa dlya pohovannya Za zvichayem rimlyan tila rozp yatih zalishalisya na hrestah de voni buli zdobichchyu dlya ptahiv ale mozhna bulo poprosivshi dozvolu nachalstva pogrebati yih Pilat visloviv podiv z togo sho Isus vzhe pomer oskilki rozp yati visili inodi po kilka dniv ale perevirivshi cherez sotnika yakij zasvidchiv jomu smert Isusa nakazav vidati tilo Josipovi Za opovidannyu sv Ioanna prijshov i Nikodim sho davnishe prihodiv do Isusa vnochi div Iv 3 Yakij prinis iz sklad iz smirni i aloe blizko 100 funtiv Josip kupiv plashanicyu dovge i cinne polotno Voni znyali Tilo namastili jogo za zvichayem pahoshami obvili plashaniceyu i poklali v novij pohovalnij pecheri v sadu Josipa sho znahodilasya nepodalik vid Golgofi Pozayak sonce vzhe shilyalosya na zahid vse robilosya hocha i staranno ale duzhe pospishno Privalivshi kamin do dverej grobu voni viddalilisya Za vsim cim sposterigali zhinki sho stoyali kolis na Golgofi Ivan Zolotoustij a za nim i bl Feofilakt vvazhayut sho zgaduvana Yevangelistami Mariya Yakova j Iosiyi mati ye Presvyata Bogorodicya oskilki Yakiv ta Iosiya buli diti Josipa vid jogo pershoyi druzhini A pozayak Bogorodicya nazivalasya druzhinoyu Josipa to po pravu nazivalasya i matir yu tobto machuhoyu ditej jogo Odnak ye inshi dumki sho ce bula Mariya druzhina Kleopi dvoyuridna sestra Bogomateri Vsi voni sidili proti vhodu v pecheru yak svidchit pro te sv Matvij Mt 27 61 a potim za svidchennyam sv Luki povernuvshis prigotuvali pahoshiv i mira shob po zakinchenni dnya subotnogo spokoyu prijti i pomazati Tilo Gospoda za yudejskim zvichayem Lk 23 56 Za perekazom sv Marka ci zhinki imenovani mironosicyami kupili aromati ne v samij den pohovannya Gospoda a pislya suboti tobto v subotu vvecheri Tut ne mozhna bachiti protirichchya U p yatnicyu vvecheri zalishalosya ochevidno duzhe malo chasu do zahodu soncya Shos sho vstigli voni prigotuvali she v p yatnicyu a chogo ne vstigli zakinchili v subotu vvecheri Yevangelist Matej povidomlyaye she pro odin vazhlivu obstavinu podiyu na drugij den pislya pohovannya Na drugij den sho za p yatniceyu tobto v subotu pervosvyasheniki ta fariseyi zibralisya do Pilata ne dumayuchi navit pro porushennya subotnogo spokoyu i poprosili jogo dati rozporyadzhennya pro ohoronu grobu do tretogo dnya Svoye prohannya voni motivuvali zayavoyu Mi zgadali sho toj obmanshik kazav she buduchi v zhivih skazav pislya troh dniv voskresnu teper nakazhi steregti azh do tretogo dnya shob uchni Jogo prijshovshi vnochi ne vkrali Jogo i ne skazali narodovi Voskres iz mertvih i bude ostannij obman girshe pershogo Pershim obmanom voni nazivayut tut te sho Gospod Isus Hristos vchiv pro Sebe yak pro Sina Bozhogo Mesiyu a ostannim obmanom propovid pro Nogo yak pro povstalogo iz grobu Peremozhcya pekla i smerti Ciyeyu propovidi voni boyalisya bilshe i v comu voni pravi buli sho pokazala i vsya podalsha istoriya poshirennya hristiyanstva Na ce prohannya Pilat vidpoviv yim suho Mayete vartu pidit ohoronyajte yak znayete U rozporyadzhenni chleniv sinedrionu perebuvala na chas svyat storozha z rimskih voyiniv yakoyu voni koristuvalisya shob pomagali poryadku i spokoyu na uvazi velicheznogo zbigu narodu z usih krayin do Yerusalimu Pilat proponuye yim vikoristavshi cyu vartu zrobiti vse tak yak voni sami hochut shob potim voni nikogo ne mogli zvinuvachuvati ni v chomu Voni pishli i postavili bilya truni vartu i doklali do kamenya pechatku tobto virnishe kamin yakim vin buv zakritij shnurom i pechatkoyu u prisutnosti varti yaka potim zalishilasya pri grobi shob jogo ohoronyati Takim chinom najlyutishi vorogi Gospoda sami togo ne pidozryuyuchi pidgotuvali nezaperechni dokazi Jogo slavnogo voskresinnya z mertvih Poyasnennya Yevangelskogo tekstuVid Marka Oskilki bula p yatnicya virsh 42 Yevangelist Mark vidznachaye chomu Josip pospishaye zrobiti pohovannya Hrista Nastupav vzhe vechir p yatnici zalishalosya lishe dvi tri godini do pochatku suboti koli za zakonom ne mozhna vzhe bulo robiti yakis roboti navit znyattya z hresta Krim togo pochatok suboti buv v cej rik pochatkom pashalnogo svyata a ce tim bilshe zmushuvalo pospishati iz zakinchennyam vsyakoyi roboti Povazhnij virsh 43 pravilnishe lyudina zamozhna ta shanovana eὐsxhmwn Chlen radi Ce viraz yavlyaye soboyu epitet yakij stoyit okremo Vin oznachaye chlena Sinedrionu Ochikuvav Carstva Bozhogo Carstva Mesiyi ale jmovirno yak slavnogo zovnishnogo politichnogo carstva Vazhlivo v usyakomu razi te sho simpatizuvali novomu Uchitelyu ne lishe nizhchi klasi narodu a j znatni lyudi Spovnenij horobrosti Yevangelist Mark odin vidznachaye cyu risu harakteru Josipa Boyatisya zh vin mig ne stilki Pilata yak svoyih zhe tovarishiv po Sinedrionu yaki zvichajno ne probachili b jomu zastupnictvo za Hrista navit todi koli ce zastupnictvo stosuvalosya lishe prava Hrista na pristojne pohovannya duzhe zdivovanij virsh 44 Rozp yati inodi muchilisya na hresti po dekilka dniv i tomu zdivuvannya Pilata ye prirodnim Vid Luki Pro smert i pohovannya Hrista yevangelist govorit Luka zagalom zgidno z Markom Mk 15 33 47 vtim robit zapozichennya inodi j z inshogo jomu vidomogo dzherela I pomerklo sonce virsh 45 Zgidno z Yevangeliyem vid Luki tma sho nastala blizko shostoyi godini stalasya vid zatemnennya soncya yake ochevidno bulo chudesnim oskilki pid chas povnogo misyacya a todi buv same povnij misyac zvichajno sonyachnih zatemnen ne buvaye Otche v ruki Tvoyi viddayu duh Mij virsh 46 Tilki odin yevangelist Luka prizvodit cej viguk Hrista sho yavlyaye soboyu povtorennya v desho zminenomu viglyadi sliv 30 psalma Ps 30 6 Gospod vmiraye z povnoyu svidomistyu i Sam peredaye Svij duh Bogu pozayak zrobiv spravu vidkuplennya Jomu doruchenu Pobachiv sho stalos virsh 47 tobto chuyuchi peredsmertnij viguk Hrista i pochuvshi Jogo ostannij podih a ne pobachivshi rozdertoyi zavisi virsh 45 sho dlya nogo bulo nemozhlivo Proslaviv Boga Proslaviv samoyu spravoyu cherez svoye spovidannya porivnyannya Mk 9 24 Odnak yevangelist Luka vkladaye v usta sotnika tilki spovidannya pravednosti tobto nevinnosti Hrista a ne viznannya Jogo Sinom Bozhim hocha ne u vlasnomu rozuminni cogo slova porivnyannya Mk 15 39 Narod virsh 48 yakij ranishe buduchi pidburenij pervosvyashenikami vimagav Hristu kari virshi 4 5 13 18 21 23 teper viyavlyaye kayattya b ye sebe v grudi porivnyannya Lk 8 52 cim viznayuchi sebe vinnim u rozp yatti Hrista por Lk 18 13 Prichinoyu takoyi zmini sho stalasya z narodom bulo te sho vin bachiv sho stalosya tobto vse sho bulo pri rozp yatti i zokrema raptove zatemnennya soncya virsh 45 Znali Jogo virsh 49 ce uchni ta inshi poslidovniki Hrista yaki ne hodili za Nim a takozh zhinki sho prijshli buli z Nim iz Galileyi por Lk 8 2 Voni poboyuvalisya blizko pidijti do hresta shob ne naklikati na sebe bud yakih pidozr rozipnutih inodi tayemno vikradali z hrestom yihni rodichi ta druzi ne pogodzhuvavsya z yiyi rishennyam pro Isusovu stratu virsh 51 tobto nezgidnij z rishennyam Sinedrionu i obrazom dij chleniv Sinedrionu po vidnoshennyu do Hrista I nastavala subota virsh 54 Subota nastavala z vechora p yatnici blizko shostoyi godini vechora z zahodzhennyam soncya Takim chinom pohovannya Hrista zdijsnene bulo pered samim nastannyam suboti A zhinki virsh 55 zvichajno pishli za Josipom z Golgofi na misce pohovannya Hrista Povernuvshis voni nagotuvali pahoshiv i mira virsh 56 Zgidno z Yevangeliyem Marka voni pridbali aromati piznishe Mk 16 1 Yevangelist Luka tut tochnishe viznachaye chas ciyeyi pokupki Vid Matfeya Yev Ivan Iv 19 31 37 pered tim rozpovidaye pro perebivannya gomilok u rozbijnikiv i pro prokolennya spisom rebra Isusa Hrista Cyu rozpovid sinoptiki propuskayut Nastupnij den subota den spokoyu Vona pochinalasya z poyavoyu na nebi troh zirok abo priblizno z shesti godin vechora za nashim rahunkom Ce i buv drugij vechir z yakogo z nagodi nastannya suboti pripinyalasya vsyaka diyalnist Pershij zhe vechir pochinavsya blizko troh abo chotiroh godin pislya poludnya Promizhok mizh pershim i drugim vvecherom nazivavsya chasom mizh vechorami U cej chas yaksho i buv pashalnij den dozvolyalosya vikonuvati prinajmni deyaki roboti sho dobre vidno z Yevangelij yaki v sogodenni yak i u vsih inshih vipadkah sluzhat bilshe nadijnim istorichnim dzherelom nizh napriklad Talmud Josip po vsij jmovirnosti zhiv u Yerusalimi hocha vsi yevangelisti i nazivayut jogo lyudinoyu z Arimafeyi Nevidomo yaka Arimafeya Rama tut mayetsya na uvazi Rama v kolini Veniyaminovomu abo v kolini Yefremovomu batkivshini proroka Samuyila Za 1 Mak 2 34 Jmovirno ostannya Ioann dodaye sho Josip buv tayemnim uchnem Isusa Hrista zi strahu vid yudeyiv Zvichajno rimlyani zalishali tila strachenih zlochinciv na hrestah i yih z yidali voroni tak sho zalishalis tilki kosti Cogo razu yudeyi ne hotili zalishiti til na hrestah z nagodi nastannya velikogo dnya pashalnoyi suboti Prohannya Josipa do Pilata bulo v danomu vipadku pogodzhene iz bazhannyami samih yudeyiv i zvichajno Pilata yakij znav sho viddav na stratu nevinnu Lyudinu Takim chinom zadovolennya prohannya Josipa ne moglo zustriti pereshkod ni z chijogo boku Vin i Nikodim hotili teper viddati ostannyu shanu svoyemu Vchitelevi Pozayak do nastannya suboti zalishalosya malo chasu to z pohovannyam potribno bulo pospishati Detalnishe inshih yevangelistiv rozpovidaye pro pohovannya Ioann Vono zdijsnilosya zvichajnim sposobom Vorogi Hrista zaspokoyilisya pislya Jogo strati i ne prijmali majzhe niyakih perestorog Plashanicya po grecki u vsih sinoptikiv sindwn tonka llyana abo paperova materiya importnogo pohodzhennya sho otrimuyetsya z Indiyi sind ind Indiya i za svidchennyam Gerodota Istoriya II 86 sho vzhivalasya u yegiptyan loysantes tὸn nekrὸn kateilissoysi pᾶn aὐtoῦ tὸ sῶma sindonos byssinhs omivshi mertvogo obertayut vse tilo jogo llyanoyu sorochkoyu Cikavi obryadi pohovannya u yegiptyan opisani u Gerodota i mozhut sluzhiti do poyasnennya yevangelskih misc Porivnyuyuchi vidomosti pro pohovannya Hrista z cimi yegipetskimi obryadami mozhna prijti do visnovku sho Josip i Nikodim mayut namir nabalzamuvati tilo Hrista Luka i Ioann dodayut sho v cej grib she nihto ne buv pokladenij Matvij i Ioann nazivayut grib novim U comu grobi Josip hotiv pohoroniti sebe chomu u Matviya i zustrichayemo viraz ἐn tῷ kainῷ aὐtoῦ mnhmeiῳ Jmovirno velikij kamin privalenij do grobu buv ne poza nim a v samij pecheri Pro ce mozhna prochitati i zrobiti visnovok z Iv 20 1 Vid Ivana Povidomlyayuchi tut pro znyattya z hresta ta pohovannya Hrista Ioann do svidchen sinoptikiv Mt 27 57 60 Mk 15 42 46 Lk 23 50 53 robit deyaki dopovnennya Tak vin odin zgaduye pro uchast Nikodima u pohovanni Hrista pro Nikodima div In 3 Cej tayemnij poslidovnik Hrista prinis velicheznu kilkist aromatichnih spoluk same sumish z mirovoyi smoli ta alojnogo dereva porivn Mk 16 1 dlya togo shob v dostatku namastiti tilo i pohoronni peleni Hrista ochevidno Nikodim hotiv visloviti svoye velike blagogovinnya do Hrista Takozh ye dumka sho Ioann hotiv ciyeyu zgadkoyu pro dvoh vidatnih predstavnikiv yudayizma pokazati sho v yih osobi vsi yudeyi viddaye ostanni pochesti svoyemu Carevi Takozh odin Ioann zauvazhuye sho grobnicya Hristovogo perebuvala v sadu Chi ne daye vin natyak na te sho cej sad povinen z yavitisya novim Edemom de povstalij z grobu novij Adam Hristos vistupit u svoyij proslavlenoyi lyudskij prirodi yak kolis takozh v sadu vstupiv v zhittya drevnij Adam Tilki Ioann zauvazhuye sho Hrista pohovali v sadu sho znahodivsya poblizu vid miscya rozp yattya tomu sho bula p yatnicya yudejska Cim vin hoche skazati sho Josip ta Nikodim pospishali z pohovannyam Hrista shob zakinchiti do nastannya suboti Yakbi voni zabrali tilo Hrista kudi nebud podali vid Golgofi to yih bi zastala subota i voni bi porushili spokij subotnogo dnya Originalnij tekstYevangeliye Citata Vid Marka Mr 15 42 47 Nastav vechir I oskilki ce buv den prigotuvan den pered subotoyu to Josip z Arimateyi spovnenij horobrosti pishov do Pilata j poprosiv viddati jomu tilo Isusove Vin buv povazhnim chlenom radi yudejskoyi yakij takozh chekav na prihid Carstva Gospodnogo Koli Pilat diznavsya pro smert Isusa vin buv duzhe zdivovanij sho ce trapilosya tak skoro tozh vin poklikav centuriona j zapitav jogo chi ce bulo dijsno pravdoyu Visluhavshi dopovid centuriona vin zveliv viddati tilo Isusove Josipovi Josip pridbav llyane polotno j znyavshi tilo Isusove z hresta zagornuv Jogo v polotno j poklav do grobnici sho bula visichena u skeli Potim vin prikotiv velicheznij kamin i zatuliv nim vhid do sklepu Mariya Magdalena ta Mariya Josipova mati bachili de bulo pohovano Isusa Vid Luki Lk 23 50 56 Same u toj chas v Yerusalimi znahodivsya cholovik na jmennya Josip z yudejskogo mista Arimateya Vin buv dobroyu i pravednoyu lyudinoyu j takozh chekav na prihid Carstva Bozhogo Josip buv chlenom radi yudejskoyi ta ne pogodzhuvavsya z yiyi rishennyam pro Isusovu stratu Vin pishov do Pilata j poprosiv shob jomu viddali tilo Hrista Josip znyav tilo Isusove z hresta j zagornuvshi u llyane polotno poklav Jogo do novoyi grobnici visichenoyi u skeli Bula p yatnicya den prigotuvan nablizhalasya subota Zhinki yaki suprovodzhuvali Isusa vid samoyi Galileyi prostezhili za Josipom j bachili de bulo pohovano Jogo Voni povernulisya dodomu j prigotuvali mirro j pohoshi abi namastiti tilo Isusove V subotu zhinki zgidno z zakonom Mojseya vidpochivali Vid Matviya Mt 27 57 66 A koli nastav vechir to prijshov muzh bagatij iz Arimateyi na im ya Josip sho j sam buv navchavsya v Isusa Vin prijshov do Pilata j prosiv tila Isusovogo Pilat izveliv todi vidati I vzyav Josip Isusove tilo obgornuv jogo plashaniceyu chistoyu i poklav jogo v grobi novomu svoyim sho buv visik u skeli Do dverej grobovih privaliv vin velikogo kamenya ta j vidijshov Bula zh tam Mariya Magdalina ta insha Mariya sho sidili nasuproti grobu A nastupnogo dnya sho za p yatniceyu do Pilata zibralisya pervosvyasheniki ta fariseyi i skazali Prigadali mi pane sobi sho obmanec otoj yak zhivij ishe buv to skazav Po troh dnyah Ya voskresnu Zveli zh grib steregti azh do tretogo dnya shob uchni Jogo ne prijshli ta j ne vkrali Jogo i ne skazali narodovi Vin iz mertvih voskres I bude ostannya obmana girsha za pershu Vidkazav yim Pilat Storozhu vi mayete idit zabezpechte yak znayete I voni vidijshli i zapechatavshi kamenya bilya grobu storozhu postavili Vid Ivana Iv 19 38 42 Zgodom Josip iz Arimateyi spitav u Pilata dozvolu znyati Isusove tilo z hresta Vin buv uchnem Isusa ale trimav ce v tayemnici bo boyavsya yudeyiv Otrimavshi dozvil vid Pilata vin pishov i znyav Isusove tilo Z nim buv i Nikodim kotrij ranishe prihodiv do Isusa vnochi Vin prinis iz soboyu pahoshiv sumish mirra z aloe litriv zi sto I vzyavshi Isusove tilo voni zagornuli Jogo v llyane polotno zmashene pahoshami tak hovayut za yudejskim zvichayem Poruch iz miscem de rozip yali Isusa buv sad a v sadu tomu bula nova mogila v yakij nikogo ne bulo pohovano Oskilki bula p yatnicya i yudeyi gotuvalisya do subotnogo svyata ta j grobnicya bula poruch Isusa tam i poklali Div takozhAntiminsPrimitkiArhiepiskop Averkij Rukovodstvo k izucheniyu Svyashennogo Pisaniya Novogo Zaveta Chetveroevangelie s 179 Tolkovaya Bibliya pod red Lopuhina Novyj Zavet U deyakih drevnih sirijskih perekladah pislya slova povertalisya dodano govoryachi Gore vam sho trapilosya nini za grihami nashimi Bo nablizilos spustoshennya Yerusalima Ale jmovirno ci slova vzyati z apokrifichnogo Yevangeliya Petra de voni privodyatsya v takomu viglyadi gore griham nashim bo nablizivsya osud i zagibel Yerusalimu Takim chinom smert Hrista nastala za nashim chasom blizko troh godin dnya pohovannya blizko shesti godin vechora pohid Josipa do Pilata buv mizh troma i shistma godinami