Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

А льфред Бе рнард Но бель швед Alfred Bernhard Nobel 21 жовтня 1833 18331021 Стокгольм 10 грудня 1896 Санремо Італія шве

Альфред Нобель

Альфред Нобель

А́льфред Бе́рнард Но́бель (швед. Alfred Bernhard Nobel; 21 жовтня 1833(18331021), Стокгольм — 10 грудня 1896, Санремо, Італія) — шведський хімік, винахідник, підприємець і благодійник.

Альфред Бернард Нобель
швед. Alfred Nobel
image
Ім'я при народженні швед. Alfred Bernhard Nobel
Народився 21 жовтня 1833(1833-10-21)
Стокгольм
Помер 10 грудня 1896(1896-12-10) (63 роки)
Санремо
·геморагічний інсульт
Поховання Північний цвинтар (Стокгольм)[1][2]
Країна image Швеція
Національність швед
Місце проживання XVI округ Парижа[3]
Діяльність винахідник
підприємець
філантроп
Галузь хімік, інженер і винахідник
Відомий завдяки Нобелівська премія
винахід динаміту
Вчителі Теофіль-Жюль Пелуз
Знання мов шведська[4][5]
Членство Шведська королівська академія наук
Magnum opus Нобелівська премія і динаміт
Конфесія атеїзм
Рід d
Батько d[6]
Мати d[6]
Брати, сестри Нобель Людвіг Емануїлович[7], d[7] і d
Автограф image
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нобель.

На його честь названо синтетичний хімічний елемент нобелій (Nobelium) також фізико-технічний інститут у Стокгольмі та Університет у Дніпрі.

Біографія

Альфред Нобель народився в Стокгольмі 21 жовтня 1833 в сім'ї Еммануеля Нобеля-молодшого (1801—1872), винахідника та інженера, і Андріетти Нобель (1805—1889). Він був третім сином, всього в сім'ї було восьмеро дітей. Сім'я була збіднілою, і вижили, крім Альфреда, лише Роберт, Людвіг і Еміль. Через свого батька Альфред Нобель був нащадком шведського вченого Улофа Рудбека (1630—1702), і, в свою чергу, хлопчик цікавився технікою, зокрема вибухівкою, вивчаючи основні її принципи від свого батька в ранньому віці. Інтерес до технологій успадкував від свого батька, випускника Королівського технологічного інституту в Стокгольмі.

Після численних невдач у бізнесі, в 1837 році Еммануель переїхав до Петрограда та став успішним виробником верстатів і вибухових речовин. Він винайшов сучасну фанеру та почав працювати над торпедою. У 1842 році його сім'я переїхала до нього в Санкт-Петербург. Тепер, процвітаючи, його батьки змогли відправити Нобеля до приватних наставників, і хлопчик досяг успіху в навчанні, особливо в галузі хімії і мов, і навчився вільно розмовляти англійською, французькою, німецькою та російською мовами. Упродовж 18 місяців, з 1841 по 1842 рік, Нобель ходив в єдину школу, в якій він, коли-небудь навчався, в Апологічну школу ім. Якова в Стокгольмі.

У 1849 році, після семи років перебування сім'ї Нобелів в Петербурзі, батько за порадою російського хіміка Миколи Зініна відправив сина на навчання на південь, а згодом до Штатів. Навесні наступного року шістнадцятирічний Альфред виїхав із Петербурга. Побував у Данії, Німеччині, Італії, Франції, а згодом й у самих Штатах. У Парижі зустрів Асканіо Собреро, який відкрив у 1847 році нітрогліцерин. Собреро рішуче виступав проти використання нітрогліцерину, оскільки він був непередбачуваним, вибухає при впливі тепла або тиску. Але Нобель зацікавився пошуком способу контролю та використання речовини в якості корисної з погляду торгівлі, оскільки він мав набагато більшу потужність, ніж порох. У 18 років вирушив до Сполучених Штатів на один рік, щоб вивчити хімію. Там працював впродовж короткого періоду часу у винахідника Джона Ерікссона, який розробив під час громадянської війни в США броненосець USS Monitor. У 1857 році Нобель подав свій перший патент, англійський патент на газовий лічильник, в той час як його перший шведський патент, який він отримав в 1863 році, це «способи приготування пороху».

Повернувшись до Росії, Нобель розпочав ведення справ сімейних фабрик, які виконували військові замовлення для російської армії. Подальшому процвітанню компанії Нобеля сприяла Кримська війна (1853—1856), що почалася 1853 року. У 1859 році батько Нобеля залишив свій завод під опіку другого сина, Людвіга, який значно поліпшив бізнес. Нобель і його батьки повернулися до Швеції з Росії, де Нобель присвятив себе вивченню вибухових речовин, і особливо безпечного виробництва та використання нітрогліцерину. У 1863 році Нобель винайшов детонатор.

3 вересня 1864 року в фабриці в Хеленеборге поблизу Стокгольма вибухнув сарай, який використовується для приготування нітрогліцерину. В результаті трагедії загинуло п'ять осіб, в тому числі молодший брат Нобеля Еміль. Вперто і незворушно, не помічаючи більш незначні аварії, Нобель продовжував будувати заводи, зосередившись на поліпшенні стабільності вибухових речовин, які він розробляв. У 1867 році Нобель отримав патент на динаміт — суміш нітрогліцерину зі здібними вбирати його речовинами. Рекламуючи своє відкриття, він проводив публічні демонстрації нового вибухової речовини і читав лекції про те, як воно працює. В результаті до винаходу Нобеля почали проявляти інтерес дедалі більше і більше людей. Динаміт був запатентований в США і Великій Британії і широко використовувався в гірничодобувній промисловості та будівництві транспортних мереж на міжнародному рівні. У 1875 році Нобель винайшов вибухову желатину, більш стабільну і потужну, ніж динаміт, а в 1887 році запатентував балістів, попередник кордіта.

У 1888 році помилково репортерів в газеті опублікували повідомлення про смерть Нобеля, переплутавши його з братом Людвігом, який помер в Каннах. Це зробило на Альфреда серйозний вплив. Коли про нього стали писати «мільйонер на крові», «торговець вибухової смертю», «динамітний король», він вирішив зробити так, щоб не залишитися в пам'яті людства «лиходієм світового масштабу» .

Нобель був обраний членом Шведської королівської академії наук в 1884 році, тим же інститутом, який пізніше відібрав лауреатів на дві Нобелівських премії, а в 1893 році йому присвоєно почесний докторський ступінь в Упсальському університеті.

Від виробництва динаміту, інших вибухових речовин та розробок нафтових полів Баку (Товариство «Бранобель»), у яких він і його брати Людвіг та Роберт грали вагому роль, Альфред Нобель накопичив чималий спадок. За своє життя Нобелю було видано 355 патентів на міжнародному рівні, і після смерті в його бізнесі було створено понад 90 заводів з виробництва озброєнь, попри його віру в пацифізм.

Звинувачений в «державній зраді Франції» за продаж Баллістіти в Італію, Нобель переїхав з Парижа в Сан-Ремо в 1891 році. 10 грудня 1896 Альфред Нобель помер на своїй віллі від крововиливу в мозок у 63 роки. Похований на кладовищі Норра в Стокгольмі. Без відома своєї сім'ї, друзів або колег він залишив велику частину свого багатства в довірчому управлінні, щоб фінансувати нагороди, які стануть відомі як Нобелівські премії.

Особисте життя

Хоча Альфред Нобель так ніколи і не був одруженим, це не значить, що він не знав такого почуття, як кохання. Неофіційно мадам Нобель іменують Берту Зуттнер (у дівоцтві — Берту фон Кінскі) — австрійську письменницю та пацифістку, яка мала на талановитого винахідника і мільйонера особливий вплив. Вони познайомилися у 1877 році, коли 34-річна графиня Берта фон Кінскі приїхала за рекомендацією до Парижа і короткий час працювала секретарем хіміка. Однак Берта виходить заміж за барона Артура фон Зуттнера, набагато молодшого за неї, а з Нобелем до кінця його життя листується. Проте лише Берта фон Зуттнер саме та єдина жінка, яка могла стати дружиною знаменитого вченого та благодійника.

Досягнення

Найвідомішим досягненням А. Нобеля був винахід динаміту, запатентованого 1867 року. Саме виробництво цієї вибухівки стало основою швидкого збагачення підприємця.

Володів понад 90 фабриками в 20 країнах світу, був власником 355 патентів.

Був членом Королівського інституту в Лондоні, Товариства цивільних інженерів у Парижі та Шведської королівської академії наук.

Винаходи

Динаміт

Докладніше: Динаміт

Нобель відкрив, що нітрогліцерин у складі інертної субстанції, такої, як діатоміт, стає безпечнішим і зручнішим для використання, і цю суміш в 1867 він запатентував під назвою динаміт.

Динаміт запатентований 1867 року і до середини XX століття використовувався як основна вибухова речовина у гірничій справі. Через високу чутливість до механічних впливів, високої токсичності та вогню вони в 60-х рр. XX ст. частково замінений на безпечніші і менш токсичні порошкоподібні гранульовані вибухові речовини та водовмісні пластичні аміачно-селітряні вибухові речовини.

Динаміти складаються з нітроефіру (нітрогліцерину або динітрогліколю), вміст яких не менше 40 % з різними домішками (деревне борошно[ru], кізельгур тощо) і нітроцелюлози. Розрізняють динаміти: пластичні (гримучі драглі, желатин-динаміти), напівпластичні, порошкоподібні.

Вибухова желатина

Докладніше: Вибухова желатина

Пізніше він поєднав нітрогліцерин з іншою вибуховою сполукою, колодієм, і отримав прозору драглисту речовину, більш високої вибухової активності, ніж динаміт. Вибухова желатина, як вона була названа, була запатентована в 1876 р. Пізніше були проведені експерименти зі створення подібних комбінацій з нітратом калію, деревною масою та іншими.

Нобелівська премія

Докладніше: Нобелівська премія

Помилкова публікація в 1888 році некролога Нобеля (газетярі переплутали винахідника з його старшим братом Людвіґом, що помер 12 квітня у Каннах) в одній із французьких газет, де засуджувалося винайдення ним динаміту, вважається тією подією, яка підштовхнула Нобеля до рішення залишити після своєї смерті якусь ціннішу спадщину.

27 листопада 1895 р.Альфред Нобель підписав заповіт, згідно з яким усе своє майно розміром близько 31,5 млн шведських крон призначив на фінансування міжнародної премії. Згідно з його волею, щорічний прибуток від спадщини має ділитися на 5 рівних частин між особами, які попереднього року найбільше прислужилися людству в галузях фізики, хімії, фізіології або медицини, літератури і особливі досягнення перед людством у справі миру (Нобелівська премія миру).

Згідно з інструкціями Нобеля, відповідальним за присудження премії миру став Норвезький Нобелівський комітет, членів якого було призначено у квітні 1897 року після набуття чинності заповіту. Також були визначені організації, що присуджують інші премії. 7 червня 1897 р. Каролінський Інститут став відповідальним за присудження премії в галузі фізіології або медицини, при якому був створений уповноважений на це орган — . У 1977 році Нобелівська асамблея стала окремою приватною організацією, організованою Каролінським інститутом. До 1984 року всі професори Каролінського інституту належали до Асамблеї; з 1984 року членство було обмежено 50 професорами Каролінського інституту.

Шведська академія отримала право присуджувати премію з літератури 9 червня 1897 р., а з 11 червня того ж року відповідальною за присудження премій з фізики та хімії стала Шведська королівська академія наук. Починаючи з 1969 року Королівська академія отримала право відбирати лауреатів з економічних наук.

29 червня 1900 року було засновано Фундацію Нобеля для керування фінансами й організації вручення Нобелівських премій. У Фундації Нобеля були досягнуті домовленості про базові принципи вручення премій, і у 1900 році розроблений статут Фундації був затверджений королем Оскаром II. У 1905 році Шведсько-норвезька унія була розірвана. З цього часу Норвезький Нобелівський комітет відповідає за присудження щорічної Нобелівської премії миру, а шведські установи та заклади є відповідальними за інші премії. Розгляд номінацій і кандидатів на Нобелівську премію миру Норвезький Нобелівський комітет здійснює спільно з в Осло, заснованим Фундацією Нобеля у 1904 році. Зокрема Інститут проводить перевіряння значущості внеску кандидатів у справу миру. Директор Інституту є постійним секретарем Нобелівського комітету.

Перші Нобелівські премії були присуджені у 1901 році .

Вшанування пам'яті

• У 1912 році на території Каролінського інституту в Кунгсгольмені було встановлено бронзове погруддя Альфреда Нобеля (скульптор Ерік Ліндберґ / Erik Lindberg). У 1947 році скульптуру перевстановили на території кампусу Каролінського інституту в .

• На честь А. Нобеля синтезований у 1958 р. у Сполучених Штатах новий радіоактивний хімічний елемент з атомним номером 102 назвали нобелієм.

• У 1968 р. засновано Премію Шведського центрального банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля.

• У 1970 р. Міжнародним астрономічним союзом ім’я Альфреда Нобеля присвоєно кратеру на зворотному боці Місяця.

• На честь А. Нобеля названо астероїд (6032) Нобель, відкритий 4 серпня 1983 р. фахівцями Кримської астрофізичної обсерваторії.

• 21 жовтня 1991 р. за ініціативою Шведського Нобелівського фонду на кошти Міжнародного фонду історії науки на Петроградській набережній у Санкт-Петербурзі відкрито бронзовий монумент Альфреду Нобелю.

• 1 квітня 2001 р. з нагоди 100-річчя присудження першої Нобелівської премії у Стокгольмі відкрили Музей Нобелівської премії.

• 14 жовтня 2003 року у парку ім. Теодора Рузвельта у Нью-Йорку біля Американського музею історії природи встановлений пам’ятник Альфреду Нобелю роботи шведського скульптора Сіверта Ліндблома (Sivert Lindblom) зі списком американських лауреатів Нобелівської премії

• У 2010 р. ім’я Нобеля присвоєно одному з університетів у Дніпропетровську (нині — Дніпро).

• У містах Житомирі та Кривому Розі вулицям присвоєні назви Нобелівська.

Примітки

  1. — Svenskagravar.se.
    d:Track:Q26699962
  2. Sten nr 66 – Alfred Nobel — Norra begravningsplatsen.se.
    d:Track:Q28003261
  3. https://www.nobelprize.org/alfred-nobel/alfred-nobels-house-in-paris
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  6. Jakob och Johannes kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/SSA/0008/C I a/21 (1828-1844), bildid: C0054707_00124 — С. 174.
    d:Track:Q10501038d:Track:Q64166606
  7. Alfred B Nobel — 1917.
    d:Track:Q379406d:Track:Q1724971
  8. . Архів оригіналу за 30 березня 2013. Процитовано 29 вересня 2011.
  9. . Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 15 вересня 2016.
  10. У 2014 вийшла кінострічка «Мадам Нобель» про життя Берти фон Кінскі та її стосунки з Альфредом Нобелем і Артуром фон Зуттнером
  11. Evan Andrews. Did a Premature Obituary Inspire the Nobel Prize? // History. A&E TELEVISION NETWORKS, LLC
  12. The Nobel Assembly at Karolinska Institutet // Medicinska Nobelinstitutet(англ.)
  13. The Nobel Prize in Physiology or Medicine // Karolinska Institutet - a medical university (англ.)
  14. About the Nobel Prize in Literature // Svenska Akademien (англ.)
  15. Nobel Prizes // Kungl. Vetenskapsakademien (англ.)
  16. The Norwegian Nobel Committee // The Nobel Peace Prize (англ.)
  17. The Norwegian Nobel Institute // The Nobel Peace Prize (англ.)
  18. Nobel Prize Winners by Year // Encyclopædia Britannica (англ.)
  19. Karolinska Institutet and the History of the Nobel Prize in Physiology or Medicine (англ.)
  20. Monument to Alfred Nobel. SAINT-PETERSBURG.COM(англ.)
  21. Svante Lindqvist. The Nobel Exhibition Cultures of Creativity: the Centennial Exhibition of the Nobel Prize, 1901–2001 // Semantic Scholar, 30 November 2001(англ.)
  22. Nobel monument near museum of Natural History - Big Apple Secrets. Hidden treasures of New York(англ.)
  23. Комісаренко Сергій. Під знаком Нобеля: лідери наукового прогресу або роздуми вченого – біохіміка й імунолога про розвиток і значення наук про життя – К.: ФОП Мишалов Д. В., 2020, с. 24

Див. також

  • 6032 Нобель — астероїд, який було названо на честь винахідника.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альфред Нобель
  • Short biography of Alfred Nobel. The Royal Swedish Academy of Sciences(англ.)
  • Альфред Нобель на www.nndb.com — своєрідному інтернетівському «Who's Who» [ 20 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Данилова Валентина, Виноградова Руфіна, Комісаренко Сергій. АЛЬФРЕД НОБЕЛЬ І НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ // Лідери наукового прогресу: під знаком Нобеля. Зб. статей. Вид. друге, доп. Київ: Наукова думка, 2023, с — 21-37



image Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

A lfred Be rnard No bel shved Alfred Bernhard Nobel 21 zhovtnya 1833 18331021 Stokgolm 10 grudnya 1896 Sanremo Italiya shvedskij himik vinahidnik pidpriyemec i blagodijnik Alfred Bernard Nobelshved Alfred NobelIm ya pri narodzhenni shved Alfred Bernhard NobelNarodivsya 21 zhovtnya 1833 1833 10 21 StokgolmPomer 10 grudnya 1896 1896 12 10 63 roki Sanremo gemoragichnij insultPohovannya Pivnichnij cvintar Stokgolm 1 2 Krayina ShveciyaNacionalnist shvedMisce prozhivannya XVI okrug Parizha 3 Diyalnist vinahidnik pidpriyemec filantropGaluz himik inzhener i vinahidnikVidomij zavdyaki Nobelivska premiya vinahid dinamituVchiteli Teofil Zhyul PeluzZnannya mov shvedska 4 5 Chlenstvo Shvedska korolivska akademiya naukMagnum opus Nobelivska premiya i dinamitKonfesiya ateyizmRid dBatko d 6 Mati d 6 Brati sestri Nobel Lyudvig Emanuyilovich 7 d 7 i dAvtografNagorodi Nacionalna zala slavi vinahidnikiv SShA 1998 medal Dzhona Frica 1910 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nobel Na jogo chest nazvano sintetichnij himichnij element nobelij Nobelium takozh fiziko tehnichnij institut u Stokgolmi ta Universitet u Dnipri BiografiyaAlfred Nobel narodivsya v Stokgolmi 21 zhovtnya 1833 v sim yi Emmanuelya Nobelya molodshogo 1801 1872 vinahidnika ta inzhenera i Andrietti Nobel 1805 1889 Vin buv tretim sinom vsogo v sim yi bulo vosmero ditej Sim ya bula zbidniloyu i vizhili krim Alfreda lishe Robert Lyudvig i Emil Cherez svogo batka Alfred Nobel buv nashadkom shvedskogo vchenogo Ulofa Rudbeka 1630 1702 i v svoyu chergu hlopchik cikavivsya tehnikoyu zokrema vibuhivkoyu vivchayuchi osnovni yiyi principi vid svogo batka v rannomu vici Interes do tehnologij uspadkuvav vid svogo batka vipusknika Korolivskogo tehnologichnogo institutu v Stokgolmi Pislya chislennih nevdach u biznesi v 1837 roci Emmanuel pereyihav do Petrograda ta stav uspishnim virobnikom verstativ i vibuhovih rechovin Vin vinajshov suchasnu faneru ta pochav pracyuvati nad torpedoyu U 1842 roci jogo sim ya pereyihala do nogo v Sankt Peterburg Teper procvitayuchi jogo batki zmogli vidpraviti Nobelya do privatnih nastavnikiv i hlopchik dosyag uspihu v navchanni osoblivo v galuzi himiyi i mov i navchivsya vilno rozmovlyati anglijskoyu francuzkoyu nimeckoyu ta rosijskoyu movami Uprodovzh 18 misyaciv z 1841 po 1842 rik Nobel hodiv v yedinu shkolu v yakij vin koli nebud navchavsya v Apologichnu shkolu im Yakova v Stokgolmi U 1849 roci pislya semi rokiv perebuvannya sim yi Nobeliv v Peterburzi batko za poradoyu rosijskogo himika Mikoli Zinina vidpraviv sina na navchannya na pivden a zgodom do Shtativ Navesni nastupnogo roku shistnadcyatirichnij Alfred viyihav iz Peterburga Pobuvav u Daniyi Nimechchini Italiyi Franciyi a zgodom j u samih Shtatah U Parizhi zustriv Askanio Sobrero yakij vidkriv u 1847 roci nitroglicerin Sobrero rishuche vistupav proti vikoristannya nitroglicerinu oskilki vin buv neperedbachuvanim vibuhaye pri vplivi tepla abo tisku Ale Nobel zacikavivsya poshukom sposobu kontrolyu ta vikoristannya rechovini v yakosti korisnoyi z poglyadu torgivli oskilki vin mav nabagato bilshu potuzhnist nizh poroh U 18 rokiv virushiv do Spoluchenih Shtativ na odin rik shob vivchiti himiyu Tam pracyuvav vprodovzh korotkogo periodu chasu u vinahidnika Dzhona Erikssona yakij rozrobiv pid chas gromadyanskoyi vijni v SShA bronenosec USS Monitor U 1857 roci Nobel podav svij pershij patent anglijskij patent na gazovij lichilnik v toj chas yak jogo pershij shvedskij patent yakij vin otrimav v 1863 roci ce sposobi prigotuvannya porohu Povernuvshis do Rosiyi Nobel rozpochav vedennya sprav simejnih fabrik yaki vikonuvali vijskovi zamovlennya dlya rosijskoyi armiyi Podalshomu procvitannyu kompaniyi Nobelya spriyala Krimska vijna 1853 1856 sho pochalasya 1853 roku U 1859 roci batko Nobelya zalishiv svij zavod pid opiku drugogo sina Lyudviga yakij znachno polipshiv biznes Nobel i jogo batki povernulisya do Shveciyi z Rosiyi de Nobel prisvyativ sebe vivchennyu vibuhovih rechovin i osoblivo bezpechnogo virobnictva ta vikoristannya nitroglicerinu U 1863 roci Nobel vinajshov detonator 3 veresnya 1864 roku v fabrici v Heleneborge poblizu Stokgolma vibuhnuv saraj yakij vikoristovuyetsya dlya prigotuvannya nitroglicerinu V rezultati tragediyi zaginulo p yat osib v tomu chisli molodshij brat Nobelya Emil Vperto i nezvorushno ne pomichayuchi bilsh neznachni avariyi Nobel prodovzhuvav buduvati zavodi zoseredivshis na polipshenni stabilnosti vibuhovih rechovin yaki vin rozroblyav U 1867 roci Nobel otrimav patent na dinamit sumish nitroglicerinu zi zdibnimi vbirati jogo rechovinami Reklamuyuchi svoye vidkrittya vin provodiv publichni demonstraciyi novogo vibuhovoyi rechovini i chitav lekciyi pro te yak vono pracyuye V rezultati do vinahodu Nobelya pochali proyavlyati interes dedali bilshe i bilshe lyudej Dinamit buv zapatentovanij v SShA i Velikij Britaniyi i shiroko vikoristovuvavsya v girnichodobuvnij promislovosti ta budivnictvi transportnih merezh na mizhnarodnomu rivni U 1875 roci Nobel vinajshov vibuhovu zhelatinu bilsh stabilnu i potuzhnu nizh dinamit a v 1887 roci zapatentuvav balistiv poperednik kordita U 1888 roci pomilkovo reporteriv v gazeti opublikuvali povidomlennya pro smert Nobelya pereplutavshi jogo z bratom Lyudvigom yakij pomer v Kannah Ce zrobilo na Alfreda serjoznij vpliv Koli pro nogo stali pisati miljoner na krovi torgovec vibuhovoyi smertyu dinamitnij korol vin virishiv zrobiti tak shob ne zalishitisya v pam yati lyudstva lihodiyem svitovogo masshtabu Nobel buv obranij chlenom Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk v 1884 roci tim zhe institutom yakij piznishe vidibrav laureativ na dvi Nobelivskih premiyi a v 1893 roci jomu prisvoyeno pochesnij doktorskij stupin v Upsalskomu universiteti Vid virobnictva dinamitu inshih vibuhovih rechovin ta rozrobok naftovih poliv Baku Tovaristvo Branobel u yakih vin i jogo brati Lyudvig ta Robert grali vagomu rol Alfred Nobel nakopichiv chimalij spadok Za svoye zhittya Nobelyu bulo vidano 355 patentiv na mizhnarodnomu rivni i pislya smerti v jogo biznesi bulo stvoreno ponad 90 zavodiv z virobnictva ozbroyen popri jogo viru v pacifizm Zvinuvachenij v derzhavnij zradi Franciyi za prodazh Ballistiti v Italiyu Nobel pereyihav z Parizha v San Remo v 1891 roci 10 grudnya 1896 Alfred Nobel pomer na svoyij villi vid krovovilivu v mozok u 63 roki Pohovanij na kladovishi Norra v Stokgolmi Bez vidoma svoyeyi sim yi druziv abo koleg vin zalishiv veliku chastinu svogo bagatstva v dovirchomu upravlinni shob finansuvati nagorodi yaki stanut vidomi yak Nobelivski premiyi Osobiste zhittyaHocha Alfred Nobel tak nikoli i ne buv odruzhenim ce ne znachit sho vin ne znav takogo pochuttya yak kohannya Neoficijno madam Nobel imenuyut Bertu Zuttner u divoctvi Bertu fon Kinski avstrijsku pismennicyu ta pacifistku yaka mala na talanovitogo vinahidnika i miljonera osoblivij vpliv Voni poznajomilisya u 1877 roci koli 34 richna grafinya Berta fon Kinski priyihala za rekomendaciyeyu do Parizha i korotkij chas pracyuvala sekretarem himika Odnak Berta vihodit zamizh za barona Artura fon Zuttnera nabagato molodshogo za neyi a z Nobelem do kincya jogo zhittya listuyetsya Prote lishe Berta fon Zuttner same ta yedina zhinka yaka mogla stati druzhinoyu znamenitogo vchenogo ta blagodijnika DosyagnennyaNajvidomishim dosyagnennyam A Nobelya buv vinahid dinamitu zapatentovanogo 1867 roku Same virobnictvo ciyeyi vibuhivki stalo osnovoyu shvidkogo zbagachennya pidpriyemcya Volodiv ponad 90 fabrikami v 20 krayinah svitu buv vlasnikom 355 patentiv Buv chlenom Korolivskogo institutu v Londoni Tovaristva civilnih inzheneriv u Parizhi ta Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk VinahodiDinamit Dokladnishe Dinamit Nobel vidkriv sho nitroglicerin u skladi inertnoyi substanciyi takoyi yak diatomit staye bezpechnishim i zruchnishim dlya vikoristannya i cyu sumish v 1867 vin zapatentuvav pid nazvoyu dinamit Dinamit zapatentovanij 1867 roku i do seredini XX stolittya vikoristovuvavsya yak osnovna vibuhova rechovina u girnichij spravi Cherez visoku chutlivist do mehanichnih vpliviv visokoyi toksichnosti ta vognyu voni v 60 h rr XX st chastkovo zaminenij na bezpechnishi i mensh toksichni poroshkopodibni granulovani vibuhovi rechovini ta vodovmisni plastichni amiachno selitryani vibuhovi rechovini Dinamiti skladayutsya z nitroefiru nitroglicerinu abo dinitroglikolyu vmist yakih ne menshe 40 z riznimi domishkami derevne boroshno ru kizelgur tosho i nitrocelyulozi Rozriznyayut dinamiti plastichni grimuchi dragli zhelatin dinamiti napivplastichni poroshkopodibni Vibuhova zhelatina Dokladnishe Vibuhova zhelatina Piznishe vin poyednav nitroglicerin z inshoyu vibuhovoyu spolukoyu kolodiyem i otrimav prozoru draglistu rechovinu bilsh visokoyi vibuhovoyi aktivnosti nizh dinamit Vibuhova zhelatina yak vona bula nazvana bula zapatentovana v 1876 r Piznishe buli provedeni eksperimenti zi stvorennya podibnih kombinacij z nitratom kaliyu derevnoyu masoyu ta inshimi Nobelivska premiyaDokladnishe Nobelivska premiya Pomilkova publikaciya v 1888 roci nekrologa Nobelya gazetyari pereplutali vinahidnika z jogo starshim bratom Lyudvigom sho pomer 12 kvitnya u Kannah v odnij iz francuzkih gazet de zasudzhuvalosya vinajdennya nim dinamitu vvazhayetsya tiyeyu podiyeyu yaka pidshtovhnula Nobelya do rishennya zalishiti pislya svoyeyi smerti yakus cinnishu spadshinu 27 listopada 1895 r Alfred Nobel pidpisav zapovit zgidno z yakim use svoye majno rozmirom blizko 31 5 mln shvedskih kron priznachiv na finansuvannya mizhnarodnoyi premiyi Zgidno z jogo voleyu shorichnij pributok vid spadshini maye dilitisya na 5 rivnih chastin mizh osobami yaki poperednogo roku najbilshe prisluzhilisya lyudstvu v galuzyah fiziki himiyi fiziologiyi abo medicini literaturi i osoblivi dosyagnennya pered lyudstvom u spravi miru Nobelivska premiya miru Zgidno z instrukciyami Nobelya vidpovidalnim za prisudzhennya premiyi miru stav Norvezkij Nobelivskij komitet chleniv yakogo bulo priznacheno u kvitni 1897 roku pislya nabuttya chinnosti zapovitu Takozh buli viznacheni organizaciyi sho prisudzhuyut inshi premiyi 7 chervnya 1897 r Karolinskij Institut stav vidpovidalnim za prisudzhennya premiyi v galuzi fiziologiyi abo medicini pri yakomu buv stvorenij upovnovazhenij na ce organ U 1977 roci Nobelivska asambleya stala okremoyu privatnoyu organizaciyeyu organizovanoyu Karolinskim institutom Do 1984 roku vsi profesori Karolinskogo institutu nalezhali do Asambleyi z 1984 roku chlenstvo bulo obmezheno 50 profesorami Karolinskogo institutu Shvedska akademiya otrimala pravo prisudzhuvati premiyu z literaturi 9 chervnya 1897 r a z 11 chervnya togo zh roku vidpovidalnoyu za prisudzhennya premij z fiziki ta himiyi stala Shvedska korolivska akademiya nauk Pochinayuchi z 1969 roku Korolivska akademiya otrimala pravo vidbirati laureativ z ekonomichnih nauk 29 chervnya 1900 roku bulo zasnovano Fundaciyu Nobelya dlya keruvannya finansami j organizaciyi vruchennya Nobelivskih premij U Fundaciyi Nobelya buli dosyagnuti domovlenosti pro bazovi principi vruchennya premij i u 1900 roci rozroblenij statut Fundaciyi buv zatverdzhenij korolem Oskarom II U 1905 roci Shvedsko norvezka uniya bula rozirvana Z cogo chasu Norvezkij Nobelivskij komitet vidpovidaye za prisudzhennya shorichnoyi Nobelivskoyi premiyi miru a shvedski ustanovi ta zakladi ye vidpovidalnimi za inshi premiyi Rozglyad nominacij i kandidativ na Nobelivsku premiyu miru Norvezkij Nobelivskij komitet zdijsnyuye spilno z v Oslo zasnovanim Fundaciyeyu Nobelya u 1904 roci Zokrema Institut provodit pereviryannya znachushosti vnesku kandidativ u spravu miru Direktor Institutu ye postijnim sekretarem Nobelivskogo komitetu Pershi Nobelivski premiyi buli prisudzheni u 1901 roci Vshanuvannya pam yati U 1912 roci na teritoriyi Karolinskogo institutu v Kungsgolmeni bulo vstanovleno bronzove pogruddya Alfreda Nobelya skulptor Erik Lindberg Erik Lindberg U 1947 roci skulpturu perevstanovili na teritoriyi kampusu Karolinskogo institutu v Na chest A Nobelya sintezovanij u 1958 r u Spoluchenih Shtatah novij radioaktivnij himichnij element z atomnim nomerom 102 nazvali nobeliyem U 1968 r zasnovano Premiyu Shvedskogo centralnogo banku z ekonomichnih nauk pam yati Alfreda Nobelya U 1970 r Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom im ya Alfreda Nobelya prisvoyeno krateru na zvorotnomu boci Misyacya Na chest A Nobelya nazvano asteroyid 6032 Nobel vidkritij 4 serpnya 1983 r fahivcyami Krimskoyi astrofizichnoyi observatoriyi 21 zhovtnya 1991 r za iniciativoyu Shvedskogo Nobelivskogo fondu na koshti Mizhnarodnogo fondu istoriyi nauki na Petrogradskij naberezhnij u Sankt Peterburzi vidkrito bronzovij monument Alfredu Nobelyu 1 kvitnya 2001 r z nagodi 100 richchya prisudzhennya pershoyi Nobelivskoyi premiyi u Stokgolmi vidkrili Muzej Nobelivskoyi premiyi 14 zhovtnya 2003 roku u parku im Teodora Ruzvelta u Nyu Jorku bilya Amerikanskogo muzeyu istoriyi prirodi vstanovlenij pam yatnik Alfredu Nobelyu roboti shvedskogo skulptora Siverta Lindbloma Sivert Lindblom zi spiskom amerikanskih laureativ Nobelivskoyi premiyi U 2010 r im ya Nobelya prisvoyeno odnomu z universitetiv u Dnipropetrovsku nini Dnipro U mistah Zhitomiri ta Krivomu Rozi vulicyam prisvoyeni nazvi Nobelivska Primitki Svenskagravar se d Track Q26699962 Sten nr 66 Alfred Nobel Norra begravningsplatsen se d Track Q28003261 https www nobelprize org alfred nobel alfred nobels house in paris Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Jakob och Johannes kyrkoarkiv Fodelse och dopbocker SE SSA 0008 C I a 21 1828 1844 bildid C0054707 00124 S 174 d Track Q10501038d Track Q64166606 Alfred B Nobel 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Arhiv originalu za 30 bereznya 2013 Procitovano 29 veresnya 2011 Arhiv originalu za 5 grudnya 2018 Procitovano 15 veresnya 2016 U 2014 vijshla kinostrichka Madam Nobel pro zhittya Berti fon Kinski ta yiyi stosunki z Alfredom Nobelem i Arturom fon Zuttnerom Evan Andrews Did a Premature Obituary Inspire the Nobel Prize History A amp E TELEVISION NETWORKS LLC The Nobel Assembly at Karolinska Institutet Medicinska Nobelinstitutet angl The Nobel Prize in Physiology or Medicine Karolinska Institutet a medical university angl About the Nobel Prize in Literature Svenska Akademien angl Nobel Prizes Kungl Vetenskapsakademien angl The Norwegian Nobel Committee The Nobel Peace Prize angl The Norwegian Nobel Institute The Nobel Peace Prize angl Nobel Prize Winners by Year Encyclopaedia Britannica angl Karolinska Institutet and the History of the Nobel Prize in Physiology or Medicine angl Monument to Alfred Nobel SAINT PETERSBURG COM angl Svante Lindqvist The Nobel Exhibition Cultures of Creativity the Centennial Exhibition of the Nobel Prize 1901 2001 Semantic Scholar 30 November 2001 angl Nobel monument near museum of Natural History Big Apple Secrets Hidden treasures of New York angl Komisarenko Sergij Pid znakom Nobelya lideri naukovogo progresu abo rozdumi vchenogo biohimika j imunologa pro rozvitok i znachennya nauk pro zhittya K FOP Mishalov D V 2020 s 24Div takozh6032 Nobel asteroyid yakij bulo nazvano na chest vinahidnika PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Alfred NobelShort biography of Alfred Nobel The Royal Swedish Academy of Sciences angl Alfred Nobel na www nndb com svoyeridnomu internetivskomu Who s Who 20 zhovtnya 2007 u Wayback Machine angl Danilova Valentina Vinogradova Rufina Komisarenko Sergij ALFRED NOBEL I NOBELIVSKA PREMIYa Lideri naukovogo progresu pid znakom Nobelya Zb statej Vid druge dop Kiyiv Naukova dumka 2023 s 21 37 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ