Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Беаронеса Берта Софія Фелісіта фон Зутнер нім Bertha Sophia Felicita Baronin von Suttner 9 червня 1843 Прага 21 червня 1

Берта фон Зуттнер

Берта фон Зуттнер

Беаронеса Берта Софія Фелісіта фон Зутнер (нім. Bertha Sophia Felicita Baronin von Suttner, 9 червня 1843, Прага — 21 червня 1914, Відень) — австрійська новелістка, радикальна пацифістка та перша жінка-лауреатка Нобелівської премії миру.

Берта фон Зуттнер
нім. Bertha von Suttner
image
Берта фон Зутнер
Ім'я при народженні Берта Софія Фелісіта Баронін фон Кінскі
Псевдо B. Oulot, Jemand[1]
Народилася 9 червня 1843(1843-06-09)
Прага
Померла 21 червня 1914(1914-06-21) (71 рік)
Відень
·рак шлунка
Поховання d
Країна image Австрійська імперія
image Долитавщина
Діяльність пацифістка
Знання мов німецька[2]
Членство d[3]
Жанр Утопічна та антиутопічна фантастика і феміністська наукова фантастика
Конфесія католицизм
Рід Кінські
Батько d
Мати d
У шлюбі з Артур фон Зутнер
Автограф image
Нагороди image Нобелівська премія миру (1905)

Біографія

Австрійська письменниця і пацифістка Б. Зутнер народилася 9 червня 1843 р. у Празі в родині австрійського фельдмаршала графа Франса Йозефа Кінски фон Шинік унд Теттау, який помер незадовго до народження дочки. Берта одержала аристократичну освіту, досконало володіла англійською, французькою й італійською мовами, була знайома з багатьма впливовими особами в Парижі, Відні, Венеції.

Після невдалої спроби стати професійною співачкою Берта йде гувернанткою до будинку австрійського барона фон Зутнера у Відні. Через кілька років Берта одружується з одним з його синів — Артуром. Через те що шлюб був здійснений таємно від батьків, Берта й Артур їдуть до Росії, де на 9 років оселяються на Кавказі.

1877 р. починається війна між Росією і Туреччиною. Артур фон Зутнер дає свої репортажі з театру воєнних дій. Популярність чоловіка надихає взятися за перо і Берту. Подружжя в співавторстві публікують оповідання, статті і чотири романи.

1885 р. Зутнери повертаються до Відня, де Берта в художніх творах продовжує відображати свої політичні і суспільні погляди. Основний мотив її творів — демократичний устрій суспільства, ідеї інтернаціоналізму і миру. 1886–1887 рр. Зутнери живуть у Парижі, приділяють велику увагу діяльності Асоціації миру та міжнародного арбітражу, що була утворена для мобілізації суспільної підтримки Міжнародного суду, створеного задля мирного вирішення міжнародних конфліктів. Відгукуючися на нові ідеї, Берта Зутнер пише книжку «Епоха машин», де виступає з різкою критикою націоналізму і мілітаризму.

1889 р. виходить друком перший роман Берти фон Зутнер «Геть зброю!» ([de]»), який приносить письменниці всесвітнє визнання. Величезна популярність роману дозволяє Б. Зутнер встановити прямі контакти з багатьма європейськими групами борців за мир. 1891 р. Зутнер бере участь у Римському конгресі миролюбних сил, створює Австрійське товариство миру, а 1892 р. стає членом-засновником Бернського бюро миру — організації, що координує діяльність пацифістського руху в багатьох країнах Європи, і протягом 20 років є віце-президентом цієї міжнародної структури.

Після смерті чоловіка 1902 р. Б. Зутнер продовжує активну пацифістську діяльність, здійснює турне миру по США і Німеччині, сприяє створенню Комітету англо-німецької дружби. 1905 р. Берта фон Зутнер одержує Нобелівську премію Миру «за зусилля, що сприяють досягненню миру в Європі». Після одержання Нобелівської премії Зутнер пише роман про проблеми миру і жіночого руху «Помисли людства». За беззавітну відданість справі миру Б. Зутнер була визнана гідною високого звання Почесного президента Міжнародного бюро миру в Берні.

Відмовившись від операції з приводу злоякісної пухлини, Б. Зутнер померла 21 червня 1914 р., лише за півтора місяця до початку Першої світової війни.

Пам'ять

У 2014 виходить стрічка «Мадам Нобель» про життя Берти Кінскі та її відносини з Альфредом Нобелем і Артуром фон Зуттнером. Роль Берти виконала Біргіт Мініхмайр.

Посилання

  • Про Берту Зутнер [ 31 грудня 2020 у Wayback Machine.] та її роман [de]», «Свобода», 1929, ч.248—249

Див. також

Примітки

  1. WeChangEd
    d:Track:Q86999151
  2. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  3. Baumgartner M. 133 // Der Verein der Schriftstellerinnen und Künstlerinnen in Wien — Böhlau Verlag, 2015. — , 978-3-205-79702-9 — doi:10.7767/9783205201687
    d:Track:Q104425359d:Track:Q1019662d:Track:Q104425369
  4. База даних малих космічних тіл JPL: Берта фон Зуттнер (англ.) .
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (червень 2019)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bearonesa Berta Sofiya Felisita fon Zutner nim Bertha Sophia Felicita Baronin von Suttner 9 chervnya 1843 Praga 21 chervnya 1914 Viden avstrijska novelistka radikalna pacifistka ta persha zhinka laureatka Nobelivskoyi premiyi miru Berta fon Zuttnernim Bertha von SuttnerBerta fon ZutnerIm ya pri narodzhenni Berta Sofiya Felisita Baronin fon KinskiPsevdo B Oulot Jemand 1 Narodilasya 9 chervnya 1843 1843 06 09 PragaPomerla 21 chervnya 1914 1914 06 21 71 rik Viden rak shlunkaPohovannya dKrayina Avstrijska imperiya DolitavshinaDiyalnist pacifistkaZnannya mov nimecka 2 Chlenstvo d 3 Zhanr Utopichna ta antiutopichna fantastika i feministska naukova fantastikaKonfesiya katolicizmRid KinskiBatko dMati dU shlyubi z Artur fon ZutnerAvtografNagorodi Nobelivska premiya miru 1905 Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaAvstrijska pismennicya i pacifistka B Zutner narodilasya 9 chervnya 1843 r u Prazi v rodini avstrijskogo feldmarshala grafa Fransa Jozefa Kinski fon Shinik und Tettau yakij pomer nezadovgo do narodzhennya dochki Berta oderzhala aristokratichnu osvitu doskonalo volodila anglijskoyu francuzkoyu j italijskoyu movami bula znajoma z bagatma vplivovimi osobami v Parizhi Vidni Veneciyi Pislya nevdaloyi sprobi stati profesijnoyu spivachkoyu Berta jde guvernantkoyu do budinku avstrijskogo barona fon Zutnera u Vidni Cherez kilka rokiv Berta odruzhuyetsya z odnim z jogo siniv Arturom Cherez te sho shlyub buv zdijsnenij tayemno vid batkiv Berta j Artur yidut do Rosiyi de na 9 rokiv oselyayutsya na Kavkazi 1877 r pochinayetsya vijna mizh Rosiyeyu i Turechchinoyu Artur fon Zutner daye svoyi reportazhi z teatru voyennih dij Populyarnist cholovika nadihaye vzyatisya za pero i Bertu Podruzhzhya v spivavtorstvi publikuyut opovidannya statti i chotiri romani 1885 r Zutneri povertayutsya do Vidnya de Berta v hudozhnih tvorah prodovzhuye vidobrazhati svoyi politichni i suspilni poglyadi Osnovnij motiv yiyi tvoriv demokratichnij ustrij suspilstva ideyi internacionalizmu i miru 1886 1887 rr Zutneri zhivut u Parizhi pridilyayut veliku uvagu diyalnosti Asociaciyi miru ta mizhnarodnogo arbitrazhu sho bula utvorena dlya mobilizaciyi suspilnoyi pidtrimki Mizhnarodnogo sudu stvorenogo zadlya mirnogo virishennya mizhnarodnih konfliktiv Vidgukuyuchisya na novi ideyi Berta Zutner pishe knizhku Epoha mashin de vistupaye z rizkoyu kritikoyu nacionalizmu i militarizmu 1889 r vihodit drukom pershij roman Berti fon Zutner Get zbroyu de yakij prinosit pismennici vsesvitnye viznannya Velichezna populyarnist romanu dozvolyaye B Zutner vstanoviti pryami kontakti z bagatma yevropejskimi grupami borciv za mir 1891 r Zutner bere uchast u Rimskomu kongresi mirolyubnih sil stvoryuye Avstrijske tovaristvo miru a 1892 r staye chlenom zasnovnikom Bernskogo byuro miru organizaciyi sho koordinuye diyalnist pacifistskogo ruhu v bagatoh krayinah Yevropi i protyagom 20 rokiv ye vice prezidentom ciyeyi mizhnarodnoyi strukturi Pislya smerti cholovika 1902 r B Zutner prodovzhuye aktivnu pacifistsku diyalnist zdijsnyuye turne miru po SShA i Nimechchini spriyaye stvorennyu Komitetu anglo nimeckoyi druzhbi 1905 r Berta fon Zutner oderzhuye Nobelivsku premiyu Miru za zusillya sho spriyayut dosyagnennyu miru v Yevropi Pislya oderzhannya Nobelivskoyi premiyi Zutner pishe roman pro problemi miru i zhinochogo ruhu Pomisli lyudstva Za bezzavitnu viddanist spravi miru B Zutner bula viznana gidnoyu visokogo zvannya Pochesnogo prezidenta Mizhnarodnogo byuro miru v Berni Vidmovivshis vid operaciyi z privodu zloyakisnoyi puhlini B Zutner pomerla 21 chervnya 1914 r lishe za pivtora misyacya do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Pam yatU 2014 vihodit strichka Madam Nobel pro zhittya Berti Kinski ta yiyi vidnosini z Alfredom Nobelem i Arturom fon Zuttnerom Rol Berti vikonala Birgit Minihmajr PosilannyaPro Bertu Zutner 31 grudnya 2020 u Wayback Machine ta yiyi roman de Svoboda 1929 ch 248 249Div takozh12799 fon Zuttner asteroyid nazvanij na chest pismennici PrimitkiWeChangEd d Track Q86999151 CONOR Sl d Track Q16744133 Baumgartner M 133 Der Verein der Schriftstellerinnen und Kunstlerinnen in Wien Bohlau Verlag 2015 ISBN 978 3 205 20168 7 978 3 205 79702 9 doi 10 7767 9783205201687 d Track Q104425359d Track Q1019662d Track Q104425369 Baza danih malih kosmichnih til JPL Berta fon Zuttner angl Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2019

Дата публікації:
Топ