Розташування Стокгольма на островах між озером Меларен та Балтійським морем у всі часи існування міста спричиняло необхідність побудови мостів. Спочатку вони були як доповнення до водного сполучення між островами, але під час промислової революції XIX століття та внаслідок збільшення кількості автомобілів у ХХ столітті мости значно полегшили розв'язання транспортної проблеми міста. Мости висотою до 32 метрів над ватерлінією є важливим елементом міського ландшафту Стокгольма.
Історія
Протяжність Стокгольмського озу через озеро Меларен була причиною того, що вихід колишньої височини був обмежений двома річками на північ та південь від острова Стадсгольмен (Міського острова) — Норрстремом та Седерстремом. На Норрстремі знаходилось декілька малих островів, а на Седерстремі був хребет, який скорочував відстань між водними протоками, через які треба було спорудити міст задля стабільного сполучення між Седерманландом та Уппландом.
Міст через річку Норрстрем між островом Гельгеандсгольмен та районом Норрмальм існував здавна; перша згадка про нього відноситься до 1288 року. На той час він називався Північним мостом Стокгольма. Нині цей міст називається Норбру (Північний міст) і є найстарішим діючим мостом міста, спорудженим 1807 року за проектом Еріка Пальмстедта. Ще на найдавнішому зображенні Стокгольма - Vädersolstavlan («Зображення паргелію»), датованому 1535 роком, можна побачити один міст у північній частині міста, між Стадсгольменом, Гельгеандсгольменом та Норрмальмом, один – у південній частині між Стадсгольменом та районом Седермальм, а інший – у західній частині Стокгольма між островами Стадсгольмен та Громункегольмен. До островів Кунґсгольмен, Шепсгольмен та Юргорден у XVI столітті не існувало мостів, про що також свідчить дана карта.
Транспортом до островів навколо центрального міста слугували човни та пороми. Мости не лише сприяли зручному сполученню, а й могли бути використаними під час воєн, тому у спорудженні нових мостів виникала і стратегічна необхідність.
Огляд
Мости через Меларен-Ріддарф'єрден
Мостове сполучення зі Старого міста існувало з найдавніших часів:
- Міст Норбру (1807), перша згадка – у 1288 році
- Слуссен (1935), одна з найдавніших транспортних розв'язок
- Міст Вазабрун (1878) разом із мостом Стремборгсбрун (з 1993 року)
- Міст Ріксбрун (1931), прозваний «пасткою для щурів» (råttfällan)
- Міст Стальбрун (1948), відкритий для руху у 1904 році
- Міст Стрембрун (1961), «тимчасовий міст» з 1946 року
Через Ріддаргольмський канал та Седерстрем:
- Перший міст був залізничним шляхом, частково збудованим на понтонах у 1871 році
- Міст Ріддарбрун (1954—1967)
- Міст Сентральбрун (1963), повністю завершений 3 вересня 1967 року
- Міст Седерстремсбрун (споруджений у 1957 році у зв’язку з розбудовою метрополітену)
- Північний залізничний міст
- Південний залізничний міст
Через острів Лонґхольмен існує лише один міст:
- Західний міст (Вестербрун) (1935) (Седермальм (Горнстуль) – Кунґсгольмен (Марієберг))
Через Есінґські острови перші мости були споруджені як частина автомагістралі Есінґеледен у 1961 році:
- Міст Грендальсбрун (1961) (Грендаль – Великий Есінген)
- Міст Есінґебрун (1962) (Великий Есінґен – Малий Есінґен, по західній частині мосту проходить Староесінґський шлях)
- Міст Фредгельсбрун (1961) (Малий Есінґен – Кунґсгольмен (Фредгель))
- Міст Алвіксбрун (1998) (трамвайний та пішохідний міст між Великим Есінґом та районом Алвік/Епельвікен у Західному Стокгольмі)
Мости з Седермальму
На південь від району Сканстуль не було потреби у великому мості до моменту появи каналу Гаммарбю наприкінці 1920-х років. На південь у цьому регіоні по маленькому мосту проходив середньовічний Гетський шлях (Göta landsvägen):
- Міст Скансбрун (1927), збудований у 1925 році
- Міст Сканстульсбрун (1949), збудований у 1947 році
- Міст Йоганнесговсбрун (1984)
На південь через затоку Орставікен понтонний міст для нового напряму Гетського шляху через Горнстуль був споруджений у 1670-х роках. Понтонний залізничний міст був збудований у 1860-х роках:
- Міст (західна частина завершена у 1928 році, східна – у 1954 році)
- Міст (Західний міст Орста) (залізничний, велосипедний та пішохідний міст через острови Орста, завершений у 2005 році)
- Міст (Східний міст Орста) (залізничний міст через острови Орста, відкритий у 1929 році, реставрований у 2012 році)
На схід через район Данвікстуль також не було потреби у мості до появи каналу Гаммарбю у кінці 1920-х років:
- Міст (1926)
До острова Лонггольмен:
- Міст Лонґхольмсбрун (1948), сучасний міст збудовано у 1931 році
- Міст Польсундсбрун (1948)
До острова Реймерсгольме:
- Міст Реймерсгольмсбрун (1949), сучасний міст завершено у 1943 році
Мости з Кунґсгольмену
До Норрмальму перший міст було споруджено біля сучасного мосту Кунґсбрун (Королівський міст) у середині XVII століття. У кінці XVII століття з’явився понтонний міст біля теперішньої ратуші:
- Міст Стадсгусбрун (Ратушний міст) (1920)
- Міст Кунґсбрун (1881) (вулиці Кунґсгатан-Флемінґатан, сучасний міст збудовано у 1944 році)
- Клараберзький віадук (1942)
До району Васастаден/Сольна:
- Міст Санкт-Еріксбрун (1906) (вулиця Санкт-Еріксґатан)
- Міст Барнгусбрун (1966)
- Міст Екелундсбрун (1968) (район Стадсхаген-Карлберг, сучасний міст збудовано у 1956 році)
До Західного Стокгольму перший понтонний міст було збудовано у середині XVIII століття:
- Міст Транеберґсбрун (1934) (район Фредхель-Транеберг, міст реконструйовано у 1999—2005 роках)
До острова Малий Есінґен:
- Міст Марієберґсбрун (1936)
Мости до інших островів на озері Меларен та фіорді Сальтшен
- Міст Ріддаргольмсбрун (1958)
- Міст Геббесбру (1924)
Шепсгольмен:
- Міст Шепсгольмсбрун; сучасний міст відкритий для руху у 1861 році
- Міст Кастельгольмсбрун (1961), сучасний міст завершено у 1880 році, пізніше реконструйовано
- Міст Юргордсбрун (1897), збудований для Стокгольмської виставки 1897 року
- Міст Юргордсбруннсбру (1954), споруджений у 1896 році, реконструйований у 1977 році)
- Міст Бекгольмсбрун (1961)
- Міст Гамла Лідінгебрун (Старий міст Лідінге) (1926)
- Міст Лідінгебрун (1971)
Шерсен та Екерен, комуна Екере:
- Міст Нокебюбрун (1961)
- Міст Лулеговсбрун (1980)
- Міст Тапстремсбрун (1973)
- Міст Дротнінґхольмсбрун (1973)
Стексен, комуна Упландс-Бру:
- Автомобільний міст Стекетбрун
- Трамвайний міст Стекетбрун
Між комунами Дандерид та Сольна:
- Автомобільний міст Стоксундсбрун
- Міст Стоксундсбрун (для Рослагської міської електрички)
- Міст Стоксундсбрун (міст метро)
Мости магістралі Есінґеледен
На ділянці Седертельєвеґен — Норра-ленкен довжина магістралі Есінґеледен складає біля 8 км, з яких приблизно 4 км припадає на десяток мостів та віадуків. Частина з них не має назви, наприклад, 126-метровий віадук через Дротнінґхольмсвеґен або 250-метровий віадук через Горнберґсдепон та Ліндхаґенсґатан на сході Кунґсгольмена. Інші мости мають власні назви (у порядку з півдня на північ):
- Хеґерстенський віадук, 330 м
- Бломенберзький віадук, 300 м
- Грендальський віадук, 300 м
- Грендальський міст (Грендальсбрун), 300 м
- Есінґський міст (Есінґебрун), 470 м
- Фредгельський міст (Фредгельсбрун), 270 м
- Міст Карлберґсбрун, подвійний міст довжиною 510 м (західна частина) та 560 м (східна частина) відповідно.
Інші мости лену Стокгольм (вибірка)
В алфавітному порядку:
- Міст Алебрун (також Сікла-Алебрун) (2000), через канал Сікла до району Хаммарбю Шестад
- Міст Белльста-бру (1960) через річку Белльстаон між Центральним Сундбюбергом та Марієгелем до Бромми
- Міст Ворбю (Ворбюбрун) (1994—1996), міст для автомобільної магістралі Седертальєвеґен (E4/E20) у комуні Ботчирка
- Геталандський віадук (1967) через шосе Обювеґен та Східну залізницю
- Міст Гувудстадсбрун (Столичний міст) (1967) через затоку Бельставікен та частину магістралі Гувудсталеден
- Міст Гусарбрун у Північному Юргордені (1954) через затоку Уґлевікен до Гусарвікену
- Міст Кварнгольмсбрун (1932/1984) із затоки Гедвік через Хестгольмсундет до острова Кварнгольмен
- Міст Ладувіксбрун (1954) через затоку Ладувікен до Гусарвікену
- Міст Лілла-Шетульсбрун (1966), пішохідний та велосипедний міст через канал Юргордсбрунн
- Лондонський віадук (1910), зараз скоріше дорожний насип, ніж віадук
- Міст Нюбрун (Новий міст), також Ладуґордсландсбрун – історичний міст через внутрішню частину затоки Нюбрувікен
- Міст Оґестабрун (1971), міст через озеро Маґелунґен, що з’єднує райони Фарста-странд та Оґеста
- Місь Олкістебрун (1937) для Рослагської міської електрички та магістралі Рослаґсвеґен через канал Олкісте
- Міст Свеабрун (1897), знаходиться під вулицями Свеавеґен/Уденґатан
- Міст Свіндервіксбрун (закладений у 2013 році) – запланований міст через затоку Свіндервікен у комуні Нака
- Міст Сіклаудсбрун (2003), пішохідний та велосипедний міст через канал Сікла між причалом Сікла та однойменним житловим районом
- Міст Скурубрун (1915/1957), арочний міст для магістралі Вермделеден через Скурусундет та комуну Нака
- Міст Смістабрун (2008), пішохідний та велосипедний міст через магістраль Седертальєвеґен, E4/E20
- Міст Сольнабрун (1942/2011) простягався через залізничну ділянку навколо Північної станції, нині він — частина вулиці Сольнавеґен, яка з'єднує центр Стокгольма з районом Сольна
- Міст Фарстанесбрун (1914), спочатку військовий, наразі пішохідний та велосипедний міст, відреставрований у 1998 році
- Пішохідний та велосипедний міст Флотсбру (1975)
- Міст Фольке-Бернадоттес-бру (закладений 2015 року) — запланований пішохідний та велосипедний міст через затоку Юргордсбрунвікен
- Міст Фредріксдальсбрун (2002), трамвайний міст під мостом Сканстульсбрун
Конструкції
Мости, споруджені за ранніх часів, найчастіше були понтонними мостами з рухомою відкритою центральною частиною, – наприклад, підйомні мости. Найдовшим понтонним мостом Стокгольма, а також, можливо, усієї Європи, був попередник мосту Стадсгусбрун. Цей міст між півднем Нормальму та сходом Кунґсгольмену, який мав назву Новий Кунґсгольменський міст, мав приблизно 500 метрів у довжину та був споруджений у 1669—1672 роках.
Через височину та обширне заповнення простору відстані між островами та районами (мальмами) продовжували зменшуватися. Сучасний Ратушний міст, що заходиться біля міської ратуші та об'єднує Норрмальм з Кунґсгольменом, має довжину лише 85 метрів. Свого часу найдовшим мостом Швеції був спроектований архітектором Сирилусом Юхансоном міст Орста, відкритий у 1924 році. Мости Орста (східний та західний) наразі вважаються найдовшими мостами Стокгольма — обидва мають довжину 753 метри.
Проблемою тогочасних мостових конструкцій була їх низька висота над рівнем води. Через це виникала необхідність у рухомій відкритій секції мосту, яка, проте, обмежувала рух транспорту через міст, коли під ним мало пройти судно. Оскільки кількість автоводіїв у першій половині ХХ століття значно зросла, такі мости не підходили для міського транспорту. Тому у 1930-х та 1940-х роках з’являються мости, висота яких над рівнем води становить 25—30 метрів. До таких мостів, зокрема, належать міст Транеберґсбрун – 25,2 м у висоту (відкритий 1934 року), Західний міст Вестербрун – 26 м (відкритий 1935 року) та міст Сканстульсбрун – 32 м (відкритий 1947 року). На момент свого спорудження Транеберґсбрун мав найдовшу у світі бетонну мостову арку – 181 м у довжину.
Західний міст був у своєму роді німецьким здобутком: спроектований німецькими архітекторами та інженерами, він був побудований спільними зусиллями шведських та німецьких підприємств. На момент свого відкриття у 1935 році це був найдовший сталевий арочний міст Швеції, який лишається таким і до сьогодні (станом на 2008 рік).
Окрім цих високих мостів у Стокгольмі також є кілька відкритих: мости Данвіксбрун та Лільєгольмсбрун – звичайний і подвійний розвідні мости відповідно, та поворотний міст Нокебюбрун. Керування Лільєгольмським мостом зараз здійснюється автоматично, але у випадку, коли механізм дає збій і міст не може розкритися, викликається бригада спеціалістів.
Обвали мостів та проблеми під час будівництва
Один з мостів магістралі Есінґеледен обвалився під час будівельних робіт 10 грудня 1964 року. 30-метрова ділянка західного прольоту мосту Фредгельсбрун впала у воду через ненадійність тимчасової конструкції. Через цей інцидент будівництво мосту на кілька місяців було затримано.
По двох трамвайних мостах – Алвіксбрун та Грендальсбрун – невдовзі після їх відкриття пішли тріщини. Перші пошкодження на головних прольотах мостів з’явилися вже в серпні 2000 року. Причиною цього було напруження зсуву балок обох мостів; у кінці 2001 року SL (Міське транспортне підприємство) постановило провести подальше розслідування. Було встановлено, що шведські норми посилення мостових балок не відповідали іноземним. За порадою конструкторів та підрядників мости були закриті для руху трамваїв. Під час розслідування мости тимчасово було укріплено за допомогою зовнішніх сталевих штагів, а восени 2002 року було встановлено і внутрішнє укріплення.
Архітектура
Стокгольмські мости є зразками високоякісної інженерної роботи та проектами видатних архітекторів різних часів. Найдавніший діючий міст у наш час, Північний міст, був спроектований Еріком Пальмстедтом. Пальмстедт також був автором мосту Пальмстедс-Стенбру, збудованого у 1784-1789 роках. Наразі цей міст не зберігся, лише мала його частина (грот Пальмстедта) лишилася біля Стокгольмської ратуші.
Автором мосту Естра-Орстабрун був Сирилус Юхансон. Він захоплювався античними акведуками, і тому за його планом міст, що знаходиться на південь від островів Орста, має 20 бетонних арок разом зі сталевими прольотами.
У 1930-х та 1940-х роках затребуваними мостобудівниками були Пауль Хедквіст та його партнер Давид Даль. Їх авторству належать мости Транеберґсбрун, Вестрабрун та Лільєгольмсбрун.
Міст Фредгельсбрун, так само як і мости Грендальсбрун та Есінґебрун, був спроектований архітектурним підприємством Ahlgren-Olsson-Silow (AOS) та побудований комунальним підприємством AB Geokonsult.
Найновішим мостом Стокгольма (станом на 2005 рік) є міст Вестра-Орстабрун, побудований за проектом провідного британського архітектора сера Нормана Фостера.
Нездійснені проекти
Автомобільний міст через острови Орста
Згідно проекту, майбутній Східний міст Орста (Естра-Орстабрун) мав стати автомобільним мостом через острови Орста. Залізна надбудова мосту мала по обох сторонах спиратися на стовпи і утворювати конструкцію, схожу на полицю. Міська влада спонсорувала будівництво; найвища точка цього мосту мала знаходитися на висоті 38,3 метри над рівнем води. Проте на схемі міського руху 1960 року планований міст з’явився знову, – на цей раз він був передбачений для автомагістралі і знаходився одразу західніше залізничного мосту. «Тантоледен» – робоча назва цього проекту, який цього разу мав поєднати Кільцеве шосе Стокгольма з районами Орста та Седермальм.
Інші проєкти
Кілька проектів мостів так і лишилися на папері, наприклад, Східний міст (Естербрун), який мав стати копією Західного мосту. За задумом архітектора у 1948 році, ця споруда, схожа на Міст «Золота Брама» у Сан-Франциско, мала об'єднувати Південний Юргорден та Седермальм, що також демонструє поданий макет. Східний міст мав стати частиною автомагістралі Естерледен, яка у свою чергу планувалася як частина Кільцевого шосе Стокгольму.
Міст Бломмаґренен, спроектований у 1960-ті роки, мав проходити від магістралі Есінґеледен через острів Великий Есінґен до мосту через район Алвік і далі до аеропорту Стокгольм-Бромма. Після того, як на початку 1960-х років було споруджено виїзд на Есінґеледен, будівельні роботи припинилися. Сьогодні приблизно на тій самій ділянці пролягає трамвайний міст Алвіксбрун.
Також у 1960-х роках планувався міський автомагістральний міст через затоку Нюбрувікен, котрий мав стати частиною магістралі Бласіегольмследен і з’єднувати через острів Бласіегольмен вулицю Страндвеґен з мостом Шепсбрун.
Шосе Родманследен також було проектом 1960-х років. Воно мало поєднувати острови Кунґсгольмен та Лідінге. Проте з запланованої транспортної розв’язки з багатьма мостами між Кунґсгольменом та Нормальмом було завершено лише будівництво мосту Барнгусбрун (1967—1969 рр.) та Лідінгебрун (1968—1971 рр.) разом з третьою смугою руху.
Найвищі мости Стокгольма
Вісім найвищих мостів Стокгольма станом на 2010 рік (висота вказана за умови нормального (середнього) рівня води):
- Міст Сканстульсбрун, 32 м
- Міст Йоганнесговсбрун, 32 м
- Міст Вестербрун (Західний міст), 26 м
- Міст Естра-Орстабрун, 26 м
- Міст Вестра-Орстабрун, 26 м
- Міст Грендальсбрун, 26 м
- Міст Транеберґсбрун, 25 м
- Міст Алвіксбрун, 24 м
Невидимий міст Стокгольма
У Стокгольмі є міст, котрого не видно, але котрий все одно існує. Це – міст Свеабрун, збудований у 1897 році на перехресті вулиць Уденсґатан та Свеавеґен. Він зник у 1920-х роках, коли рівень вулиці Свеавеґен завдяки насипам досяг рівня вулиці Уденсґатан. Зараз міст захований у землі під вулицями. У 1950-х роках було виявлено, що осілий ґрунт утворив під зводом мосту порожнину приблизно у метр глибиною. Задля укріплення мосту було вирішено залити порожнину бетоном.
Джерела
Примітки
- Stockholms gatunamn, с. 145
- Dufwa (1985), с. 212-213
- Från fornborgar till flygfält, с. 57
- Stockholms gatunamn, с. 243
- Stockholms gatunamn, с. 34
- Kulturfonden
- Stockholm under 60-talet, с. 50
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 5 березня 2018.
- Bakgrundsinformation om sprickbildning i Gröndalsbron
- Årstabron (1929), с. 30
- Dufva (1985), с. 209
- Friman (2008), с. 193
Джерела
- Stahre, Nils-Gustaf; Fogelström, Per Anders (1986). Stockholms gatunamn: innerstaden. Monografier utgivna av Stockholms stad (återtryck av del av 1:a upplagan). Stockholm: Liber/Allmänna förlaget.
- Friman, Helena; Söderström, Göran (2008). Stockholm: en historia i kartor och bilder. Monografier utgivna av Stockholms stad. Nordqvist, Sven (illustratör). Stockholm: Wahlström & Widstrand.
- Dufwa, Arne, red (1985). Trafik, broar, tunnelbanor, gator. Monografier utgivna av Stockholms stad, Stockholms tekniska historia 1. Stockholm: Liber Förlag.
- Schütz, Fredrik (1978). Från fornborgar till flygfält: ur anläggningsarbetenas historia i vårt land. Stockholm: Byggförlaget.
- Statens Järnvägar (1929). Årstabron. Statens Järnvägars presentation av Årstabron
- Unge, Ingemar (1994). Stockholm under 60-talet. Hudiksvall: Lars Åke Winberg Förlag AB.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roztashuvannya Stokgolma na ostrovah mizh ozerom Melaren ta Baltijskim morem u vsi chasi isnuvannya mista sprichinyalo neobhidnist pobudovi mostiv Spochatku voni buli yak dopovnennya do vodnogo spoluchennya mizh ostrovami ale pid chas promislovoyi revolyuciyi XIX stolittya ta vnaslidok zbilshennya kilkosti avtomobiliv u HH stolitti mosti znachno polegshili rozv yazannya transportnoyi problemi mista Mosti visotoyu do 32 metriv nad vaterliniyeyu ye vazhlivim elementom miskogo landshaftu Stokgolma Mosti na karti mista 1637 roku Vibirka 20 mostiv Stokgolmu 2010 rokuIstoriya Novij Kungsgolmenskij mist karta 1702 roku Protyazhnist Stokgolmskogo ozu cherez ozero Melaren bula prichinoyu togo sho vihid kolishnoyi visochini buv obmezhenij dvoma richkami na pivnich ta pivden vid ostrova Stadsgolmen Miskogo ostrova Norrstremom ta Sederstremom Na Norrstremi znahodilos dekilka malih ostroviv a na Sederstremi buv hrebet yakij skorochuvav vidstan mizh vodnimi protokami cherez yaki treba bulo sporuditi mist zadlya stabilnogo spoluchennya mizh Sedermanlandom ta Upplandom Mist cherez richku Norrstrem mizh ostrovom Gelgeandsgolmen ta rajonom Norrmalm isnuvav zdavna persha zgadka pro nogo vidnositsya do 1288 roku Na toj chas vin nazivavsya Pivnichnim mostom Stokgolma Nini cej mist nazivayetsya Norbru Pivnichnij mist i ye najstarishim diyuchim mostom mista sporudzhenim 1807 roku za proektom Erika Palmstedta She na najdavnishomu zobrazhenni Stokgolma Vadersolstavlan Zobrazhennya pargeliyu datovanomu 1535 rokom mozhna pobachiti odin mist u pivnichnij chastini mista mizh Stadsgolmenom Gelgeandsgolmenom ta Norrmalmom odin u pivdennij chastini mizh Stadsgolmenom ta rajonom Sedermalm a inshij u zahidnij chastini Stokgolma mizh ostrovami Stadsgolmen ta Gromunkegolmen Do ostroviv Kungsgolmen Shepsgolmen ta Yurgorden u XVI stolitti ne isnuvalo mostiv pro sho takozh svidchit dana karta Transportom do ostroviv navkolo centralnogo mista sluguvali chovni ta poromi Mosti ne lishe spriyali zruchnomu spoluchennyu a j mogli buti vikoristanimi pid chas voyen tomu u sporudzhenni novih mostiv vinikala i strategichna neobhidnist OglyadNorbru Pivnichnij mist prikrashenij na chest 80 richchya korolya Gustava V 16 chervnya 1938 roku Vesterbrun Zahidnij mist Viglyad z ostrova Longholmen 2005 rik Pid mostom Sentralbrun Centralnij mist Viglyad z pivdennoyi storoni 2009 rik Vidkrittya mostu Lilyegolmsbrun 2006 rik Mist Ekelundsbrun zi storoni rajonu Solna Mist Yurgordsbrun u 2008 roci Mist Nokebyubrun z vidkritoyu centralnoyu sekciyeyu Blomenberzkij viaduk u 2010 roci Pishohidnij ta velosipednij mist Lillashetulsbrun Mosti cherez Melaren Riddarf yerden Mostove spoluchennya zi Starogo mista isnuvalo z najdavnishih chasiv Mist Norbru 1807 persha zgadka u 1288 roci Slussen 1935 odna z najdavnishih transportnih rozv yazok Mist Vazabrun 1878 razom iz mostom Stremborgsbrun z 1993 roku Mist Riksbrun 1931 prozvanij pastkoyu dlya shuriv rattfallan Mist Stalbrun 1948 vidkritij dlya ruhu u 1904 roci Mist Strembrun 1961 timchasovij mist z 1946 roku Cherez Riddargolmskij kanal ta Sederstrem Pershij mist buv zaliznichnim shlyahom chastkovo zbudovanim na pontonah u 1871 roci Mist Riddarbrun 1954 1967 Mist Sentralbrun 1963 povnistyu zavershenij 3 veresnya 1967 roku Mist Sederstremsbrun sporudzhenij u 1957 roci u zv yazku z rozbudovoyu metropolitenu Pivnichnij zaliznichnij mist Pivdennij zaliznichnij mist Cherez ostriv Longholmen isnuye lishe odin mist Zahidnij mist Vesterbrun 1935 Sedermalm Gornstul Kungsgolmen Mariyeberg Cherez Esingski ostrovi pershi mosti buli sporudzheni yak chastina avtomagistrali Esingeleden u 1961 roci Mist Grendalsbrun 1961 Grendal Velikij Esingen Mist Esingebrun 1962 Velikij Esingen Malij Esingen po zahidnij chastini mostu prohodit Staroesingskij shlyah Mist Fredgelsbrun 1961 Malij Esingen Kungsgolmen Fredgel Mist Alviksbrun 1998 tramvajnij ta pishohidnij mist mizh Velikim Esingom ta rajonom Alvik Epelviken u Zahidnomu Stokgolmi Mosti z Sedermalmu Na pivden vid rajonu Skanstul ne bulo potrebi u velikomu mosti do momentu poyavi kanalu Gammarbyu naprikinci 1920 h rokiv Na pivden u comu regioni po malenkomu mostu prohodiv serednovichnij Getskij shlyah Gota landsvagen Mist Skansbrun 1927 zbudovanij u 1925 roci Mist Skanstulsbrun 1949 zbudovanij u 1947 roci Mist Jogannesgovsbrun 1984 Na pivden cherez zatoku Orstaviken pontonnij mist dlya novogo napryamu Getskogo shlyahu cherez Gornstul buv sporudzhenij u 1670 h rokah Pontonnij zaliznichnij mist buv zbudovanij u 1860 h rokah Mist zahidna chastina zavershena u 1928 roci shidna u 1954 roci Mist Zahidnij mist Orsta zaliznichnij velosipednij ta pishohidnij mist cherez ostrovi Orsta zavershenij u 2005 roci Mist Shidnij mist Orsta zaliznichnij mist cherez ostrovi Orsta vidkritij u 1929 roci restavrovanij u 2012 roci Na shid cherez rajon Danvikstul takozh ne bulo potrebi u mosti do poyavi kanalu Gammarbyu u kinci 1920 h rokiv Mist 1926 Do ostrova Longgolmen Mist Longholmsbrun 1948 suchasnij mist zbudovano u 1931 roci Mist Polsundsbrun 1948 Do ostrova Rejmersgolme Mist Rejmersgolmsbrun 1949 suchasnij mist zaversheno u 1943 roci Mosti z Kungsgolmenu Do Norrmalmu pershij mist bulo sporudzheno bilya suchasnogo mostu Kungsbrun Korolivskij mist u seredini XVII stolittya U kinci XVII stolittya z yavivsya pontonnij mist bilya teperishnoyi ratushi Mist Stadsgusbrun Ratushnij mist 1920 Mist Kungsbrun 1881 vulici Kungsgatan Flemingatan suchasnij mist zbudovano u 1944 roci Klaraberzkij viaduk 1942 Do rajonu Vasastaden Solna Mist Sankt Eriksbrun 1906 vulicya Sankt Eriksgatan Mist Barngusbrun 1966 Mist Ekelundsbrun 1968 rajon Stadshagen Karlberg suchasnij mist zbudovano u 1956 roci Do Zahidnogo Stokgolmu pershij pontonnij mist bulo zbudovano u seredini XVIII stolittya Mist Tranebergsbrun 1934 rajon Fredhel Traneberg mist rekonstrujovano u 1999 2005 rokah Do ostrova Malij Esingen Mist Mariyebergsbrun 1936 Mosti do inshih ostroviv na ozeri Melaren ta fiordi Saltshen Riddargolm Mist Riddargolmsbrun 1958 Mist Gebbesbru 1924 Shepsgolmen Mist Shepsgolmsbrun suchasnij mist vidkritij dlya ruhu u 1861 roci Mist Kastelgolmsbrun 1961 suchasnij mist zaversheno u 1880 roci piznishe rekonstrujovano Yurgorden Mist Yurgordsbrun 1897 zbudovanij dlya Stokgolmskoyi vistavki 1897 roku Mist Yurgordsbrunnsbru 1954 sporudzhenij u 1896 roci rekonstrujovanij u 1977 roci Mist Bekgolmsbrun 1961 Lidinge Mist Gamla Lidingebrun Starij mist Lidinge 1926 Mist Lidingebrun 1971 Shersen ta Ekeren komuna Ekere Mist Nokebyubrun 1961 Mist Lulegovsbrun 1980 Mist Tapstremsbrun 1973 Mist Drotningholmsbrun 1973 Steksen komuna Uplands Bru Avtomobilnij mist Steketbrun Tramvajnij mist Steketbrun Mizh komunami Danderid ta Solna Avtomobilnij mist Stoksundsbrun Mist Stoksundsbrun dlya Roslagskoyi miskoyi elektrichki Mist Stoksundsbrun mist metro Mosti magistrali Esingeleden Na dilyanci Sedertelyevegen Norra lenken dovzhina magistrali Esingeleden skladaye bilya 8 km z yakih priblizno 4 km pripadaye na desyatok mostiv ta viadukiv Chastina z nih ne maye nazvi napriklad 126 metrovij viaduk cherez Drotningholmsvegen abo 250 metrovij viaduk cherez Gornbergsdepon ta Lindhagensgatan na shodi Kungsgolmena Inshi mosti mayut vlasni nazvi u poryadku z pivdnya na pivnich Hegerstenskij viaduk 330 m Blomenberzkij viaduk 300 m Grendalskij viaduk 300 m Grendalskij mist Grendalsbrun 300 m Esingskij mist Esingebrun 470 m Fredgelskij mist Fredgelsbrun 270 m Mist Karlbergsbrun podvijnij mist dovzhinoyu 510 m zahidna chastina ta 560 m shidna chastina vidpovidno Inshi mosti lenu Stokgolm vibirka Mist Smistabrun vvecheri Pid mostom Vorbyubrun viglyad z zahidnoyi storoni mostu V alfavitnomu poryadku Mist Alebrun takozh Sikla Alebrun 2000 cherez kanal Sikla do rajonu Hammarbyu Shestad Mist Bellsta bru 1960 cherez richku Bellstaon mizh Centralnim Sundbyubergom ta Mariyegelem do Brommi Mist Vorbyu Vorbyubrun 1994 1996 mist dlya avtomobilnoyi magistrali Sedertalyevegen E4 E20 u komuni Botchirka Getalandskij viaduk 1967 cherez shose Obyuvegen ta Shidnu zaliznicyu Mist Guvudstadsbrun Stolichnij mist 1967 cherez zatoku Belstaviken ta chastinu magistrali Guvudstaleden Mist Gusarbrun u Pivnichnomu Yurgordeni 1954 cherez zatoku Ugleviken do Gusarvikenu Mist Kvarngolmsbrun 1932 1984 iz zatoki Gedvik cherez Hestgolmsundet do ostrova Kvarngolmen Mist Laduviksbrun 1954 cherez zatoku Laduviken do Gusarvikenu Mist Lilla Shetulsbrun 1966 pishohidnij ta velosipednij mist cherez kanal Yurgordsbrunn Londonskij viaduk 1910 zaraz skorishe dorozhnij nasip nizh viaduk Mist Nyubrun Novij mist takozh Ladugordslandsbrun istorichnij mist cherez vnutrishnyu chastinu zatoki Nyubruviken Mist Ogestabrun 1971 mist cherez ozero Magelungen sho z yednuye rajoni Farsta strand ta Ogesta Mis Olkistebrun 1937 dlya Roslagskoyi miskoyi elektrichki ta magistrali Roslagsvegen cherez kanal Olkiste Mist Sveabrun 1897 znahoditsya pid vulicyami Sveavegen Udengatan Mist Svinderviksbrun zakladenij u 2013 roci zaplanovanij mist cherez zatoku Svinderviken u komuni Naka Mist Siklaudsbrun 2003 pishohidnij ta velosipednij mist cherez kanal Sikla mizh prichalom Sikla ta odnojmennim zhitlovim rajonom Mist Skurubrun 1915 1957 arochnij mist dlya magistrali Vermdeleden cherez Skurusundet ta komunu Naka Mist Smistabrun 2008 pishohidnij ta velosipednij mist cherez magistral Sedertalyevegen E4 E20 Mist Solnabrun 1942 2011 prostyagavsya cherez zaliznichnu dilyanku navkolo Pivnichnoyi stanciyi nini vin chastina vulici Solnavegen yaka z yednuye centr Stokgolma z rajonom Solna Mist Farstanesbrun 1914 spochatku vijskovij narazi pishohidnij ta velosipednij mist vidrestavrovanij u 1998 roci Pishohidnij ta velosipednij mist Flotsbru 1975 Mist Folke Bernadottes bru zakladenij 2015 roku zaplanovanij pishohidnij ta velosipednij mist cherez zatoku Yurgordsbrunviken Mist Fredriksdalsbrun 2002 tramvajnij mist pid mostom SkanstulsbrunKonstrukciyiMist Tranebergsbrun u 1934 roci buv najdovshim betonnim mostom u sviti U 2005 roci bulo sporudzheno tretij prolit mosta foto 1937 roku Mosti sporudzheni za rannih chasiv najchastishe buli pontonnimi mostami z ruhomoyu vidkritoyu centralnoyu chastinoyu napriklad pidjomni mosti Najdovshim pontonnim mostom Stokgolma a takozh mozhlivo usiyeyi Yevropi buv poperednik mostu Stadsgusbrun Cej mist mizh pivdnem Normalmu ta shodom Kungsgolmenu yakij mav nazvu Novij Kungsgolmenskij mist mav priblizno 500 metriv u dovzhinu ta buv sporudzhenij u 1669 1672 rokah Cherez visochinu ta obshirne zapovnennya prostoru vidstani mizh ostrovami ta rajonami malmami prodovzhuvali zmenshuvatisya Suchasnij Ratushnij mist sho zahoditsya bilya miskoyi ratushi ta ob yednuye Norrmalm z Kungsgolmenom maye dovzhinu lishe 85 metriv Svogo chasu najdovshim mostom Shveciyi buv sproektovanij arhitektorom Sirilusom Yuhansonom mist Orsta vidkritij u 1924 roci Mosti Orsta shidnij ta zahidnij narazi vvazhayutsya najdovshimi mostami Stokgolma obidva mayut dovzhinu 753 metri Sporudzhennya stalevogo zvodu Zahidnogo mostu 1933 rik Problemoyu togochasnih mostovih konstrukcij bula yih nizka visota nad rivnem vodi Cherez ce vinikala neobhidnist u ruhomij vidkritij sekciyi mostu yaka prote obmezhuvala ruh transportu cherez mist koli pid nim malo projti sudno Oskilki kilkist avtovodiyiv u pershij polovini HH stolittya znachno zrosla taki mosti ne pidhodili dlya miskogo transportu Tomu u 1930 h ta 1940 h rokah z yavlyayutsya mosti visota yakih nad rivnem vodi stanovit 25 30 metriv Do takih mostiv zokrema nalezhat mist Tranebergsbrun 25 2 m u visotu vidkritij 1934 roku Zahidnij mist Vesterbrun 26 m vidkritij 1935 roku ta mist Skanstulsbrun 32 m vidkritij 1947 roku Na moment svogo sporudzhennya Tranebergsbrun mav najdovshu u sviti betonnu mostovu arku 181 m u dovzhinu Zahidnij mist buv u svoyemu rodi nimeckim zdobutkom sproektovanij nimeckimi arhitektorami ta inzhenerami vin buv pobudovanij spilnimi zusillyami shvedskih ta nimeckih pidpriyemstv Na moment svogo vidkrittya u 1935 roci ce buv najdovshij stalevij arochnij mist Shveciyi yakij lishayetsya takim i do sogodni stanom na 2008 rik Obval mostu Fredgelsbrun 1964 rik Okrim cih visokih mostiv u Stokgolmi takozh ye kilka vidkritih mosti Danviksbrun ta Lilyegolmsbrun zvichajnij i podvijnij rozvidni mosti vidpovidno ta povorotnij mist Nokebyubrun Keruvannya Lilyegolmskim mostom zaraz zdijsnyuyetsya avtomatichno ale u vipadku koli mehanizm daye zbij i mist ne mozhe rozkritisya viklikayetsya brigada specialistiv Obvali mostiv ta problemi pid chas budivnictva Odin z mostiv magistrali Esingeleden obvalivsya pid chas budivelnih robit 10 grudnya 1964 roku 30 metrova dilyanka zahidnogo prolotu mostu Fredgelsbrun vpala u vodu cherez nenadijnist timchasovoyi konstrukciyi Cherez cej incident budivnictvo mostu na kilka misyaciv bulo zatrimano Po dvoh tramvajnih mostah Alviksbrun ta Grendalsbrun nevdovzi pislya yih vidkrittya pishli trishini Pershi poshkodzhennya na golovnih prolotah mostiv z yavilisya vzhe v serpni 2000 roku Prichinoyu cogo bulo napruzhennya zsuvu balok oboh mostiv u kinci 2001 roku SL Miske transportne pidpriyemstvo postanovilo provesti podalshe rozsliduvannya Bulo vstanovleno sho shvedski normi posilennya mostovih balok ne vidpovidali inozemnim Za poradoyu konstruktoriv ta pidryadnikiv mosti buli zakriti dlya ruhu tramvayiv Pid chas rozsliduvannya mosti timchasovo bulo ukripleno za dopomogoyu zovnishnih stalevih shtagiv a voseni 2002 roku bulo vstanovleno i vnutrishnye ukriplennya Arhitektura Mist Orstabrun u 1929 roci buv najdovshim mostom Shveciyi Stokgolmski mosti ye zrazkami visokoyakisnoyi inzhenernoyi roboti ta proektami vidatnih arhitektoriv riznih chasiv Najdavnishij diyuchij mist u nash chas Pivnichnij mist buv sproektovanij Erikom Palmstedtom Palmstedt takozh buv avtorom mostu Palmsteds Stenbru zbudovanogo u 1784 1789 rokah Narazi cej mist ne zberigsya lishe mala jogo chastina grot Palmstedta lishilasya bilya Stokgolmskoyi ratushi Avtorom mostu Estra Orstabrun buv Sirilus Yuhanson Vin zahoplyuvavsya antichnimi akvedukami i tomu za jogo planom mist sho znahoditsya na pivden vid ostroviv Orsta maye 20 betonnih arok razom zi stalevimi prolotami U 1930 h ta 1940 h rokah zatrebuvanimi mostobudivnikami buli Paul Hedkvist ta jogo partner David Dal Yih avtorstvu nalezhat mosti Tranebergsbrun Vestrabrun ta Lilyegolmsbrun Mist Fredgelsbrun tak samo yak i mosti Grendalsbrun ta Esingebrun buv sproektovanij arhitekturnim pidpriyemstvom Ahlgren Olsson Silow AOS ta pobudovanij komunalnim pidpriyemstvom AB Geokonsult Najnovishim mostom Stokgolma stanom na 2005 rik ye mist Vestra Orstabrun pobudovanij za proektom providnogo britanskogo arhitektora sera Normana Fostera Nezdijsneni proektiAvtomobilnij mist cherez ostrovi Orsta Mist Gatubru nad mostom Orsta proekt 1924 roku Shidnij mist maket 1948 roku Zgidno proektu majbutnij Shidnij mist Orsta Estra Orstabrun mav stati avtomobilnim mostom cherez ostrovi Orsta Zalizna nadbudova mostu mala po oboh storonah spiratisya na stovpi i utvoryuvati konstrukciyu shozhu na policyu Miska vlada sponsoruvala budivnictvo najvisha tochka cogo mostu mala znahoditisya na visoti 38 3 metri nad rivnem vodi Prote na shemi miskogo ruhu 1960 roku planovanij mist z yavivsya znovu na cej raz vin buv peredbachenij dlya avtomagistrali i znahodivsya odrazu zahidnishe zaliznichnogo mostu Tantoleden robocha nazva cogo proektu yakij cogo razu mav poyednati Kilceve shose Stokgolma z rajonami Orsta ta Sedermalm Inshi proyekti Kilka proektiv mostiv tak i lishilisya na paperi napriklad Shidnij mist Esterbrun yakij mav stati kopiyeyu Zahidnogo mostu Za zadumom arhitektora u 1948 roci cya sporuda shozha na Mist Zolota Brama u San Francisko mala ob yednuvati Pivdennij Yurgorden ta Sedermalm sho takozh demonstruye podanij maket Shidnij mist mav stati chastinoyu avtomagistrali Esterleden yaka u svoyu chergu planuvalasya yak chastina Kilcevogo shose Stokgolmu Mist Blommagrenen sproektovanij u 1960 ti roki mav prohoditi vid magistrali Esingeleden cherez ostriv Velikij Esingen do mostu cherez rajon Alvik i dali do aeroportu Stokgolm Bromma Pislya togo yak na pochatku 1960 h rokiv bulo sporudzheno viyizd na Esingeleden budivelni roboti pripinilisya Sogodni priblizno na tij samij dilyanci prolyagaye tramvajnij mist Alviksbrun Takozh u 1960 h rokah planuvavsya miskij avtomagistralnij mist cherez zatoku Nyubruviken kotrij mav stati chastinoyu magistrali Blasiegolmsleden i z yednuvati cherez ostriv Blasiegolmen vulicyu Strandvegen z mostom Shepsbrun Shose Rodmansleden takozh bulo proektom 1960 h rokiv Vono malo poyednuvati ostrovi Kungsgolmen ta Lidinge Prote z zaplanovanoyi transportnoyi rozv yazki z bagatma mostami mizh Kungsgolmenom ta Normalmom bulo zaversheno lishe budivnictvo mostu Barngusbrun 1967 1969 rr ta Lidingebrun 1968 1971 rr razom z tretoyu smugoyu ruhu Najvishi mosti StokgolmaBudivnictvo mostu Skanstulsbrun visota yakogo sklala 32 metri nad rivnem vodi 1945 rik Visim najvishih mostiv Stokgolma stanom na 2010 rik visota vkazana za umovi normalnogo serednogo rivnya vodi Mist Skanstulsbrun 32 m Mist Jogannesgovsbrun 32 m Mist Vesterbrun Zahidnij mist 26 m Mist Estra Orstabrun 26 m Mist Vestra Orstabrun 26 m Mist Grendalsbrun 26 m Mist Tranebergsbrun 25 m Mist Alviksbrun 24 mNevidimij mist StokgolmaMist Sveabrun zahovanij pid vulicyami Sveavegen Udensgatan 1897 rik U Stokgolmi ye mist kotrogo ne vidno ale kotrij vse odno isnuye Ce mist Sveabrun zbudovanij u 1897 roci na perehresti vulic Udensgatan ta Sveavegen Vin znik u 1920 h rokah koli riven vulici Sveavegen zavdyaki nasipam dosyag rivnya vulici Udensgatan Zaraz mist zahovanij u zemli pid vulicyami U 1950 h rokah bulo viyavleno sho osilij grunt utvoriv pid zvodom mostu porozhninu priblizno u metr glibinoyu Zadlya ukriplennya mostu bulo virisheno zaliti porozhninu betonom DzherelaPrimitki Stockholms gatunamn s 145 Dufwa 1985 s 212 213 Fran fornborgar till flygfalt s 57 Stockholms gatunamn s 243 Stockholms gatunamn s 34 Kulturfonden Stockholm under 60 talet s 50 PDF Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2016 Procitovano 5 bereznya 2018 Bakgrundsinformation om sprickbildning i Grondalsbron Arstabron 1929 s 30 Dufva 1985 s 209 Friman 2008 s 193 Dzherela Stahre Nils Gustaf Fogelstrom Per Anders 1986 Stockholms gatunamn innerstaden Monografier utgivna av Stockholms stad atertryck av del av 1 a upplagan Stockholm Liber Allmanna forlaget ISBN 91 38 90777 1 Friman Helena Soderstrom Goran 2008 Stockholm en historia i kartor och bilder Monografier utgivna av Stockholms stad Nordqvist Sven illustrator Stockholm Wahlstrom amp Widstrand ISBN 978 91 46 21843 2 Dufwa Arne red 1985 Trafik broar tunnelbanor gator Monografier utgivna av Stockholms stad Stockholms tekniska historia 1 Stockholm Liber Forlag ISBN 91 38 08725 1 Schutz Fredrik 1978 Fran fornborgar till flygfalt ur anlaggningsarbetenas historia i vart land Stockholm Byggforlaget ISBN 91 85194 14 X Statens Jarnvagar 1929 Arstabron Statens Jarnvagars presentation av Arstabron Unge Ingemar 1994 Stockholm under 60 talet Hudiksvall Lars Ake Winberg Forlag AB ISBN 91 87004 54 2