Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хво́йні (Pinophyta, Pinopsida) — найбільш чисельні й поширені сучасні голонасінні рослини. Це підвідділ та клас відділу клади судинних рослин. Це найпоширеніші представники даного відділу царства рослин, що мають найбільше економічне значення. Широко відомі хвойні породи дерев — сосна, ялина, ялиця, кипарис, кедр, тис, секвоя, модрина.
| Хвойні | |
|---|---|
 | |
| Листя ялини канадської (Picea glauca) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядки та родини | |
| |
| Синоніми | |
| Coniferophyta | |
 Вікісховище: Pinophyta | |
У дикій природі хвойні дерева ростуть по всій нашій планеті. У деяких фітоценозах вони посідають чільні позиції, приміром, у тайзі. Група хвойних рослин є найдавнішою з тих, що існують нині. Викопні рештки вимерлих хвойних рослин належать до кам'яновугільного періоду палеозойської ери. Вік решток ближчих до нас за часом рослин оцінюють у 60–120 млн.
Опис
За зовнішнім виглядом — це дерева й кущі різних розмірів: від карликових сосен заввишки в 1 метр до стометрових велетнів секвой — найвищих у світі хвойних рослин.
Особливістю будови більшості видів хвойних є те, що їхнє зазвичай вічнозелене листя має вигляд голок чи рідше лусочок. Такі листки називають хвоєю, звідки й походить назва класу. Голки-листя на поперечному розрізі округлі або ребристі, як у сосни або ялини; можуть нагадувати плоскі довгасті луски, наприклад, у тиса, туї, кипариса. Завдяки невеликій площі листків та особливостей їхніх продихів, узимку практично повністю припиняється випаровування води. Продихи занурені в товщу тканини листка, а в деяких рослин у зимовий період закриваються воском. У більшості хвойних листки темно-зеленого кольору і розташовані на гілках по спіралі, що забезпечує краще уловлювання розсіяного сонячного світла в помірних широтах і північних районах, у густому лісі в затінку інших рослин.
У корі та деревині хвойних рослин є безліч канальців, заповнених густою рідиною зі специфічним запахом — хвойною смолою. Їх називають смоляними ходами. При ушкодженні стовбура в цьому місці з'являються краплини смоли — і рана швидко затягується. У стовбурі хвойного дерева добре виражені річні кільця приросту. (Коренева система) хвойних стрижнева, причому є великий стрижневий корінь, що розвивається з первинного та зберігається все життя рослини. Бічні корені тонкі й короткі, містять мікоризу.
Характерним для більшості хвойних є верхівковий ріст. Гілки цих рослин розміщуються кільцями, причому щороку утворюється одне кільце, або так звана «мутовка». За кількістю цих кілець можна підрахувати вік рослини. Хвойні мають один або два типи пагонів. У більшості хвойних листки багаторічні, але в деяких видів вони опадають щорічно.
Розмноження
Більшість хвойних (чатинних, глицевих) є однодомними рослинами (на одній рослині розташовані чоловічі та жіночі шишки, в яких формуються відповідно пилкові зерна та сім'язародки). Шишки — це вкорочені видозмінені пагони, листя яких трансформувалися в луски. У більшості хвойних наприкінці весни в чоловічих шишках формуються мікроспори (Див. також Спорофіт), які вітром переносяться на жіночі шишки. У деяких видів (наприклад, у сосни) луски на жіночих шишках розходяться, а насіннєві зародки виділяють краплини липкої рідини, до яких приліплюються принесені вітром пилкові зерна. Після запилення луски шишки змикаються, шишка закривається, і пилкове зерно проростає пилковою трубкою, що досягає за певний час яйцеклітини. При злитті спермія з яйцеклітиною відбувається (запліднення). Із зиготи утворюється зародок насінини. У зрілої насінини хвойної рослини зародок складається з зародкового корінця, стеблинки та різної кількості сім'ядоль у різних рослин. Після дозрівання насіння жіночі шишки розкриваються, насіння висипається. При потраплянні в сприятливі умови насіння проростає.
Значення
Ландшафтне, водоохоронне та господарське значення хвойних важко переоцінити. Ці рослини переважають на величезних просторах суходолу, формуючи хвойні або мішані ліси, в яких ростуть хвойні та листяні рослини. Хвойні дерева є цінними постачальниками («м'якої» деревини) й продуктів її перероблення (паперу, скипидару, каніфолі, гарбників тощо). Деревина хвойних не має жорстких волокон, широких пор і просякнена смолою, чим відрізняється від деревини квіткових рослин. Деякі хвойні вирощують як декоративні рослини. Насіння пінії додають до солодощів. Хвою, шкаралупу й живицю сосни кедрової європейської використовують у медицині, а з насіння її виробляють замінники вершків і молока. Насіння (так звані «кедрові горішки») Сибірського кедра вживають до їжі, готують з нього рослинні вершки й молоко, а також олію. Смолою ж дерева гоять рани та опіки.
Класифікація
Клас хвойні об'єднує 7 сучасних родин (соснові, араукарієві, головчатотисові, кипарисові, подокарпові, сціадопітисові, тисові) та більш як 600 видів сучасних рослин.
- Соснові (Pinales)
- Араукарієві (представник — араукарія)
- Головчато-тисові
- Кипарисові (кипарис, туя, ялівець, секвоя)
- Соснові (сосна, ялина, ялиця, модрина, кедр)
- Подокарпові (Podocarpaceae)
- Сціадопітисові (Sciadopityaceae)
- Тисові (тис ягідний)
Окрім того, відомо 3 викопні порядки хвойних:
Джерела
- Хвойні дерева та кущі / В. К. Балабушка, І. С. Маринич, Л. В. Ібрагім, В. А. Фесак. — К.: Дім, сад, город, 2010. — 48 с. : іл.
- Vidakovic M. Conifers: morphology and variation. — Croatia: Graficki Zavod Hrvatske, 1991
- (англ.)
- The IUCN [Архівовано 16 серпня 2013 у WebCite] (англ.)
 | Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hvo jni Pinophyta Pinopsida najbilsh chiselni j poshireni suchasni golonasinni roslini Ce pidviddil ta klas viddilu kladi sudinnih roslin Ce najposhirenishi predstavniki danogo viddilu carstva roslin sho mayut najbilshe ekonomichne znachennya Shiroko vidomi hvojni porodi derev sosna yalina yalicya kiparis kedr tis sekvoya modrina Hvojni Period isnuvannya 307 0 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ Npiznij karbon suchasnistListya yalini kanadskoyi Picea glauca Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadki ta rodiniCordaitales Pinales Araukariyevi Araucariaceae Golovchato tisovi Cephalotaxaceae Kiparisovi Cupressaceae Sosnovi Pinaceae Podokarpovi Podocarpaceae Sciadopitisovi Sciadopityaceae Tisovi Taxaceae Vojnovskyales Voltziales SinonimiConiferophyta ConiferaeVikishovishe Pinophyta U dikij prirodi hvojni dereva rostut po vsij nashij planeti U deyakih fitocenozah voni posidayut chilni poziciyi primirom u tajzi Grupa hvojnih roslin ye najdavnishoyu z tih sho isnuyut nini Vikopni reshtki vimerlih hvojnih roslin nalezhat do kam yanovugilnogo periodu paleozojskoyi eri Vik reshtok blizhchih do nas za chasom roslin ocinyuyut u 60 120 mln OpisZa zovnishnim viglyadom ce dereva j kushi riznih rozmiriv vid karlikovih sosen zavvishki v 1 metr do stometrovih veletniv sekvoj najvishih u sviti hvojnih roslin Osoblivistyu budovi bilshosti vidiv hvojnih ye te sho yihnye zazvichaj vichnozelene listya maye viglyad golok chi ridshe lusochok Taki listki nazivayut hvoyeyu zvidki j pohodit nazva klasu Golki listya na poperechnomu rozrizi okrugli abo rebristi yak u sosni abo yalini mozhut nagaduvati ploski dovgasti luski napriklad u tisa tuyi kiparisa Zavdyaki nevelikij ploshi listkiv ta osoblivostej yihnih prodihiv uzimku praktichno povnistyu pripinyayetsya viparovuvannya vodi Prodihi zanureni v tovshu tkanini listka a v deyakih roslin u zimovij period zakrivayutsya voskom U bilshosti hvojnih listki temno zelenogo koloru i roztashovani na gilkah po spirali sho zabezpechuye krashe ulovlyuvannya rozsiyanogo sonyachnogo svitla v pomirnih shirotah i pivnichnih rajonah u gustomu lisi v zatinku inshih roslin U kori ta derevini hvojnih roslin ye bezlich kanalciv zapovnenih gustoyu ridinoyu zi specifichnim zapahom hvojnoyu smoloyu Yih nazivayut smolyanimi hodami Pri ushkodzhenni stovbura v comu misci z yavlyayutsya kraplini smoli i rana shvidko zatyaguyetsya U stovburi hvojnogo dereva dobre virazheni richni kilcya prirostu Koreneva sistema hvojnih strizhneva prichomu ye velikij strizhnevij korin sho rozvivayetsya z pervinnogo ta zberigayetsya vse zhittya roslini Bichni koreni tonki j korotki mistyat mikorizu Harakternim dlya bilshosti hvojnih ye verhivkovij rist Gilki cih roslin rozmishuyutsya kilcyami prichomu shoroku utvoryuyetsya odne kilce abo tak zvana mutovka Za kilkistyu cih kilec mozhna pidrahuvati vik roslini Hvojni mayut odin abo dva tipi pagoniv U bilshosti hvojnih listki bagatorichni ale v deyakih vidiv voni opadayut shorichno RozmnozhennyaBilshist hvojnih chatinnih glicevih ye odnodomnimi roslinami na odnij roslini roztashovani cholovichi ta zhinochi shishki v yakih formuyutsya vidpovidno pilkovi zerna ta sim yazarodki Shishki ce vkorocheni vidozmineni pagoni listya yakih transformuvalisya v luski U bilshosti hvojnih naprikinci vesni v cholovichih shishkah formuyutsya mikrospori Div takozh Sporofit yaki vitrom perenosyatsya na zhinochi shishki U deyakih vidiv napriklad u sosni luski na zhinochih shishkah rozhodyatsya a nasinnyevi zarodki vidilyayut kraplini lipkoyi ridini do yakih priliplyuyutsya prineseni vitrom pilkovi zerna Pislya zapilennya luski shishki zmikayutsya shishka zakrivayetsya i pilkove zerno prorostaye pilkovoyu trubkoyu sho dosyagaye za pevnij chas yajceklitini Pri zlitti spermiya z yajceklitinoyu vidbuvayetsya zaplidnennya Iz zigoti utvoryuyetsya zarodok nasinini U zriloyi nasinini hvojnoyi roslini zarodok skladayetsya z zarodkovogo korincya steblinki ta riznoyi kilkosti sim yadol u riznih roslin Pislya dozrivannya nasinnya zhinochi shishki rozkrivayutsya nasinnya visipayetsya Pri potraplyanni v spriyatlivi umovi nasinnya prorostaye ZnachennyaLandshaftne vodoohoronne ta gospodarske znachennya hvojnih vazhko pereociniti Ci roslini perevazhayut na velicheznih prostorah suhodolu formuyuchi hvojni abo mishani lisi v yakih rostut hvojni ta listyani roslini Hvojni dereva ye cinnimi postachalnikami m yakoyi derevini j produktiv yiyi pereroblennya paperu skipidaru kanifoli garbnikiv tosho Derevina hvojnih ne maye zhorstkih volokon shirokih por i prosyaknena smoloyu chim vidriznyayetsya vid derevini kvitkovih roslin Deyaki hvojni viroshuyut yak dekorativni roslini Nasinnya piniyi dodayut do solodoshiv Hvoyu shkaralupu j zhivicyu sosni kedrovoyi yevropejskoyi vikoristovuyut u medicini a z nasinnya yiyi viroblyayut zaminniki vershkiv i moloka Nasinnya tak zvani kedrovi gorishki Sibirskogo kedra vzhivayut do yizhi gotuyut z nogo roslinni vershki j moloko a takozh oliyu Smoloyu zh dereva goyat rani ta opiki KlasifikaciyaFilogenetika hvojnih na osnovi genetichnih analiziv Klas hvojni ob yednuye 7 suchasnih rodin sosnovi araukariyevi golovchatotisovi kiparisovi podokarpovi sciadopitisovi tisovi ta bilsh yak 600 vidiv suchasnih roslin Sosnovi Pinales Araukariyevi predstavnik araukariya Golovchato tisovi Kiparisovi kiparis tuya yalivec sekvoya Sosnovi sosna yalina yalicya modrina kedr Podokarpovi Podocarpaceae Sciadopitisovi Sciadopityaceae Tisovi tis yagidnij Okrim togo vidomo 3 vikopni poryadki hvojnih Cordaitales Vojnovskyales Voltziales DzherelaHvojni dereva ta kushi V K Balabushka I S Marinich L V Ibragim V A Fesak K Dim sad gorod 2010 48 s il Vidakovic M Conifers morphology and variation Croatia Graficki Zavod Hrvatske 1991 angl The IUCN Arhivovano 16 serpnya 2013 u WebCite angl Ce nezavershena stattya pro hvojni Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi