Скипида р заст шпигина р від заст пол spikanard лаванда що походить від лат spica nardi колос також терпентинова олія те

Скипида́р, заст. шпигина́р (від заст. пол. spikanard — «лаванда», що походить від лат. spica nardi — «колос ), також терпентинова олія, терпентин — складна суміш вуглеводнів, головним чином, терпенових.

Скипидар

Маса	136 ± 1 атомна одиниця маси^[1]
Названо на честь	P. terebinthus
Небезпечність місцевості	^d
З матеріалу	живиця
Густина	0,86 ± 0,01 г/см³^[1]
Температура плавлення	−58 ± 1 ℉^[1] і −76 ± 1 ℉^[1]
Точка кипіння	338 ± 1 ℉^[1] і 309 ± 0 ℉^[1]
Тиск насиченої пари	4 ± 1 mm Hg^[1]
Температура спалаху	95 ± 1 ℉^[1]
Нижня межа займання	0,8 ± 0,1 % (V/V)^[1]
Ідентифікатор PGCH	0648
Часове середнє значення межі допустимого впливу	560 ± 1 mg/m³^[1]
IDLH	4448 ± 1 mg/m³^[1]
Скипидар у Вікісховищі

Основні характеристики

Це — безбарвна прозора летка рідина з характерним запахом соснового дерева; густина 855—863 кг/м³; температура кипіння — 153—180 °C; нерозчинна у воді; добре розчиняється в органічних розчинниках; на повітрі окислюється.

Густина скипидару

Густина терпентину з живиці сосни звичайної становить 0,8585-0,8670 г/см³, показник густини для скипидару з живиці сосни кримської та сосни жорсткої становить 0,8560-0,8730 г/см³. В умовах Австрії скипидар із живиці сосни чорної має густину 0,8670 г/см³, а в умовах колишнього СРСР — 0,8580-0,8610 г/см³.

Кислотне число терпентину

Терпентин має слабокислу реакцію, внаслідок наявності в ньому невеликої кількості органічних кислот, що характеризується кислотним числом. Кислотне число скипидару з живиці сосни звичайної становить, за даними дослідників 0,26-1,20, дещо нижчий цей показник у Скипидарі із сосни кримської та з сосни чорної — 0,13-0,15.

Добування

Скипидар одержують із соснової живиці (живичний скипидар) перегоном із водяною парою, а також із деревини, шляхом сухого переганяння або екстрагування розчинниками.

Очищений скипидар називають «терпентином». Терпентин із модрини європейської називається «венеційським» («венеційський терпентин»).

Застосування

Застосовують Скипидар як розчинник лаків, фарб, жирів. Скипидар — надзвичайно густа і жирна суміш для чищення предметів, які сильно забруднені.

Також його використовують як сировину для одержання камфори, у медицині тощо.

Примітки

http://www.cdc.gov/niosh/npg/npgd0648.html
Скипидар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Шпигинар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
Терпентин // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Бардышев И. И. Изменчивость свойств и состава скипидаров, полученных из индивидуальных деревьев хвойных пород, произрастающих в пределах СССР// Сб. научн. работ БелЛТИ. — Минск: Изд-во Белгосуниверситета, 1958. — Вып. IX. — С. 105—114
Гордеев А. В. Качество живицы и скипидара высокосмолоносных видов сосны // Деревообр. и лесохим. пром-сть. — 1952, № 6. — С. 11-13.
Зандерманн В. Природные смолы, скипидары, талловое масло (Химия и технология): Пер. с нем. — М.: Лесн. пром-сть, 1964. — 576 с.

Джерело

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 10, К., 1983, стор. 219

Посилання

Скипидар //Фармацевтична енциклопедія

[[http://www.cdc.gov/niosh/npg/npgd0648.html_http://www.cdc.gov/niosh/npg/npgd0648.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://www.cdc.gov/niosh/npg/npgd0648.html

[2] Скипидар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[3] Шпигинар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[4] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .

[5] Терпентин // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[Бардышев-6] Бардышев И. И. Изменчивость свойств и состава скипидаров, полученных из индивидуальных деревьев хвойных пород, произрастающих в пределах СССР// Сб. научн. работ БелЛТИ. — Минск: Изд-во Белгосуниверситета, 1958. — Вып. IX. — С. 105—114

[Гордеев-7] Гордеев А. В. Качество живицы и скипидара высокосмолоносных видов сосны // Деревообр. и лесохим. пром-сть. — 1952, № 6. — С. 11-13.

[Зандерманн-8] Зандерманн В. Природные смолы, скипидары, талловое масло (Химия и технология): Пер. с нем. — М.: Лесн. пром-сть, 1964. — 576 с.

[1]