Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
J.F.J. de Nul — споруджений на замовлення бельгійської компанії Jan De Nul фрезерний земснаряд (cutter suction dredger). До появи в кінці 2010-х судна Spartacus був найпотужнішим фрезерним земснарядом у світі.
| Історія | |
|---|---|
| Назва: | J.F.J. de Nul |
| Власник: | Jan De Nul |
| Будівник: | IHC Dredgers (IHC Smit Kinderdijk, Кіндердайк, Нідерланди |
| Завершений: | 2003 |
| Ідентифікатор: | IMO 9260677 / MMSI 645482000 |
| Статус: | активне |
| Основні характеристики | |
| Тип: | фрезерний земснаряд |
| Тоннаж: | |
| Довжина: | 140,7 |
| Ширина: | 27,8 |
| Осадка: | 5,5 |
| Потужність: | 27,2 МВт |
| Швидкість: | 12,5 |
| Місткість: | фреза 7,6 МВт, насоси 1х3,8 + 2х6 МВт |
| Команда: | 60 |
Характеристики
Судно спорудили у 2003 році на нідерландській верфі IHC Dredgers (IHC Smit Kinderdijk) у Кіндердайку.
Пересування до місця виконання робіт здійснюється зі швидкістю до 12,5 вузла, що забезпечується приводом із двох моторів по 3,8 МВт (судно належить до дизель-електроходів).
Земснаряд призначений для робіт на глибинах до 36 метрів. Привід його фрези має потужність 7,6 МВт, а для видалення розрихленого нею ґрунту використовується занурений насос потужністю 3,8 МВт та розміщені на борту два насоси по 6 МВт. Силова установка судна має загальну потужність 27,2 МВт.
Вибірка та вивантаження ґрунту відбувається за допомогою труб діаметром 1 метр.
На борту забезпечується проживання 60 осіб.
Завдання судна
Першим завдання судна стали роботи у Перській затоці біля узбережжя Об'єднаних Арабських Еміратів, Jan De Nul виграла підряд на намивання територій для всесвітньо відомого штучного архіпелагу «Пальма Джебель-Алі», що потребувало переміщення 135 млн м3 ґрунту. Окрім численних землесосних снарядів (найбільшим з яких був ), тут працювало і кілька фрезерних — окрім J.F.J. De Nul, це були також Leonardo Da Vinci та Marco Polo. Проєкт тривав з 2002 по 2006 роки, проте J.F.J. De Nul, котрий прибув сюди на початку березня 2004-го, вже у червні того ж року вирушив на Далекий Схід.
Біля узбережжя Сахаліну земснаряд до грудня 2004 року провадив роботи в інтересах освоєння офшорних Пільтун-Астохського та Лунського нафтогазоконденсатних родовищ (проєкт «Сахалін-2»). Зокрема, J.F.J. De Nul провадив розробку траншеї для виходу трубопроводу на берег острова. На початку листопада його задіяли у порятунку землесосного снаряда , котрий викинуло на мілину поблизу порту Холмськ. Тут J.F.J. De Nul прокладав траншею до загрузлого судна, при цьому вибраний ґрунт використовувався для зведення дамби навколо Cristoforo Colombo. Після її замкнення планувалось підвищити рівень води в утвореному імпровізованому «доці», поставити землесос на плав та перемістити на замкнену в межах дамби ділянку траншеї. Далі після руйнування стінки «доку» Cristoforo Colombo мав переміститись до сухого доку на ремонт. Всю операцію сподівались завершити не більш ніж за три тижні, щоб встигнути до наступного потужного зимового шторму. Втім, останній почався всього за кілька днів до завершення робіт, зруйнував дамбу та призвів до втрати аварійного судна.
На початку січня 2005-го J.F.J. De Nul перейшов через Тихий океан до Гондурасу, де поглиблював одну з місцевих гаваней. Звідси він перейшов до Колону для розширення та поглиблення входу в Панамський канал, після чого навесні 2005 року його очікувала невеличка робота в порту Порто-Кортес на атлантичному узбережжі Гондурасу.
У травні того ж року він прибув до північноморського узбережжя Великої Британії, де облаштовував траншею під трубопровід Лангелед, яким мав постачатися природний газ із норвезького родовища Ормен-Ланге. Попередні підготовчі роботи при цьому виконав землесосний снаряд .
В кінці 2006-го Jan De Nul Group отримала замовлення на намив території в еміраті Дубаї за проєктом Нью-Айленд, що передбачав створення за 50 км від узбережжя в районі з глибинами 20 метрів острова хрестоподібної форми, призначеного для використання з рекреаційною метою. Тут над вибіркою та переміщенням 29 млн м3 ґрунту, окрім J.F.J. De Nul, працювали землесосні снаряди Juan Sebastian de Elcano та Gerardus Mercator.
У тому ж регіоні судно залучили на спорудженні порту Дукм в центральній частині східного узбережжя Оману (Аравійське море). Цей масштабний проєкт, розпочатий у 2008-му на позбавленому будь-якої інфраструктури пустельному узбережжі, потребував вилучення 62 млн м3 та намиву 12 млн м3 ґрунту, для чого використали більше десятка земснарядів, і в тому числі ще три фрезерних — Marco Polo, Fernão de Magalhães та Leonardo Da Vinci.
Іншим завданням 2000-х років став намив ґрунту в межах розширення гонконзького аеропорту Чек-Лап-Кок.
Наприкінці 2010 року судно почало роботи у підхідному каналі та басейні розвороту порту Тутікорин на узбережжі південноіндійського штату Тамілнад (Манарська затока). Тут разом з іншим фрезерним земснарядом Zheng He він повинен був вилучити 3,4 млн м3 твердих та особливо твердих ґрунтів. Роботи завершили у серпні 2011 року.
Далі по жовтень земснаряд проходив обслуговування в сухому доці Сінгапура, після чого узявся за проєкт Соуз-Вест-Крік по днопоглибленню і намиву території в австралійському порту Порт-Гедленд, через який відбувається вивіз залізної руди із регіону Пілбара. Роботи, замовником яких виступив гірничодобувний гігант BHP Billiton, тривали по липень 2012 року.
З серпня по грудень 2012-го J.F.J. De Nul здійснював поглиблення та розширення акваторії в катарському порту Рас-Лаффан, де велась модернізація верфі Erhama bin Jaber Al Jalahma Shipyard. Після цього протягом кількох місяців він перебував у порту Джебель-Алі (Об'єднані Арабські Емірати), де провадив підготовку до наступного завдання, а з травня 2013-го по травень 2014-го здійснював роботи по створенню підхідного каналу за проєктом нового катарського порту New Doha Port Project. При цьому в лютому-квітні 2014-го року він також провадив вибірку ґрунту в порту Джебель-Алі для нового 4-го термінала сипучих вантажів та розширення 3-го контейнерного термінала.
Також J.F.J. De Nul був одним із 18 земснарядів (з яких 7 належало Jan De Nul — також використовувались Ibn Battuta, Zheng He, Fernão De Magalhães, Leonardo da Vinci, і ), котрі в період з листопада 2014-го по серпень 2015-го провели спорудження Другого Суецького каналу, що потребувало вибірки 195 млн м3. Ще до завершення єгипетського проєкту J.F.J. De Nul перейшов в Індію до Тутікорину, де з червня по грудень 2015 року працював над акваторіями причалу North Cargo Berth-II та двох причалів для суден з малою осадкою.
Першу половину 2016-го земснаряд провадив роботи на східному узбережжі затоки Карпентарія (Арафурське море), котра глибоко вдається з півночі в австралійський континент. Тут він виконував днопоглиблення на двох мілководних ділянках річки Embley, а також в одній глибоководній зоні у відкритому морі біля Бойд-Поінт. Це було необхідне для проєкту нового терміналу з експорту бокситів, котрий споруджувала компанія Rio Tinto Alcan. Другу половину цього ж року судно провело біля узбережжя Східної Африки, де здійснювало поглиблення підхідного каналу довжиною 76 км до мозамбіцького порту Мапуту. разом з ним тут перебували ґрунтовідвізні шаланди Arent, Leeuw та De Lapérouse.
У серпні та вересні 2017-го J.F.J. De Nul здійснював поглиблювальні та підготовчі роботи в тайванських портах Тайбей і Лінькоу. Після цього четвертий квартал року він провів над завданням по вилученню скельних порід з підхідного каналу довжиною 35,5 км та басейнів розвороту і якірних стоянок мумбайського порту Jawaharlal Nehru Port Trust.
Перший квартал 2018-го судно знову провело у порту Тутикорін, де збільшило глибини біля каботажного причалу з 4,4 до 11 метрів. Тут потрібно було вибрати 0,4 млн м3 вапняків та пісковиків, які через плавучий турбопровід та наземну конвеєрну стрічку (остання перетинала трубопровід для мономеру вінілхлорида та залізницю) подавались до зони намиву біля південного хвилеламу.
Весною 2019 року J.F.J. De Nul разом із землесосним снарядом та ґрунтовідвізною шаландою здійснювали днопоглиблення у російському порту Восточний, котре знадобилось для розширення суднобудівного заводу «Звезда». Влітку того ж року судно почало діяльність в індонезійському порту Бату-Ампар (острів Батам) над проєктом контейнерного термінала. Роботи тривали щонайменше до лютого 2020 року.
Примітки
- . www.dredgepoint.org. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 8 лютого 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 листопада 2017.
- www.marinetraffic.com https://www.marinetraffic.com/en/ais/details/ships/shipid:297039/imo:9260677/mmsi:645482000/vessel:J.F.J%20DE%20NUL. Процитовано 8 лютого 2020.
{{}}: Пропущений або порожній|title=() - SAKHALIN - Сахалин (PDF).
- Salvage Assistance Belgian trailing suction hopper dredger 'CRISTOFORO COLOMBO' (PDF).
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2019.
- . www.maritimejournal.com. Архів оригіналу за 13 липня 2017. Процитовано 8 лютого 2020.
- . www.maritimejournal.com. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 8 лютого 2020.
- . www.jandenul.com (англ.). Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 8 лютого 2020.
- Jan de Nul Creating Crescent Island. International Dredging Review (амер.). 11 квітня 2007. Процитовано 8 лютого 2020.[недоступне посилання]
- . www.jandenul.com (англ.). Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 8 лютого 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2016.
- . www.jandenul.com (англ.). Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 8 лютого 2020.
- Directorate General of Shipping - License Holder RPSL LICENSE. NO. RPSL/CHE/035 (PDF).
- Позиции судов. www.pma.ru. Процитовано 8 лютого 2020.[недоступне посилання]
- Позиции судов. www.pma.ru. Процитовано 8 лютого 2020.[недоступне посилання]
- J.F.J DE NUL - Cutter Suction Dredger (IMO: 9260677, MMSI: 645482000). myShipTracking (англ.). Процитовано 8 лютого 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
J F J de Nul sporudzhenij na zamovlennya belgijskoyi kompaniyi Jan De Nul frezernij zemsnaryad cutter suction dredger Do poyavi v kinci 2010 h sudna Spartacus buv najpotuzhnishim frezernim zemsnaryadom u sviti Istoriya Nazva J F J de NulVlasnik Jan De NulBudivnik IHC Dredgers IHC Smit Kinderdijk Kinderdajk NiderlandiZavershenij 2003Identifikator IMO 9260677 MMSI 645482000Status aktivne Osnovni harakteristikiTip frezernij zemsnaryadTonnazh 9 497 GT 3 230 DWTDovzhina 140 7Shirina 27 8Osadka 5 5Potuzhnist 27 2 MVtShvidkist 12 5Mistkist freza 7 6 MVt nasosi 1h3 8 2h6 MVtKomanda 60HarakteristikiSudno sporudili u 2003 roci na niderlandskij verfi IHC Dredgers IHC Smit Kinderdijk u Kinderdajku Peresuvannya do miscya vikonannya robit zdijsnyuyetsya zi shvidkistyu do 12 5 vuzla sho zabezpechuyetsya privodom iz dvoh motoriv po 3 8 MVt sudno nalezhit do dizel elektrohodiv Zemsnaryad priznachenij dlya robit na glibinah do 36 metriv Privid jogo frezi maye potuzhnist 7 6 MVt a dlya vidalennya rozrihlenogo neyu gruntu vikoristovuyetsya zanurenij nasos potuzhnistyu 3 8 MVt ta rozmisheni na bortu dva nasosi po 6 MVt Silova ustanovka sudna maye zagalnu potuzhnist 27 2 MVt Vibirka ta vivantazhennya gruntu vidbuvayetsya za dopomogoyu trub diametrom 1 metr Na bortu zabezpechuyetsya prozhivannya 60 osib Zavdannya sudnaPershim zavdannya sudna stali roboti u Perskij zatoci bilya uzberezhzhya Ob yednanih Arabskih Emirativ Jan De Nul vigrala pidryad na namivannya teritorij dlya vsesvitno vidomogo shtuchnogo arhipelagu Palma Dzhebel Ali sho potrebuvalo peremishennya 135 mln m3 gruntu Okrim chislennih zemlesosnih snaryadiv najbilshim z yakih buv tut pracyuvalo i kilka frezernih okrim J F J De Nul ce buli takozh Leonardo Da Vinci ta Marco Polo Proyekt trivav z 2002 po 2006 roki prote J F J De Nul kotrij pribuv syudi na pochatku bereznya 2004 go vzhe u chervni togo zh roku virushiv na Dalekij Shid Bilya uzberezhzhya Sahalinu zemsnaryad do grudnya 2004 roku provadiv roboti v interesah osvoyennya ofshornih Piltun Astohskogo ta Lunskogo naftogazokondensatnih rodovish proyekt Sahalin 2 Zokrema J F J De Nul provadiv rozrobku transheyi dlya vihodu truboprovodu na bereg ostrova Na pochatku listopada jogo zadiyali u poryatunku zemlesosnogo snaryada kotrij vikinulo na milinu poblizu portu Holmsk Tut J F J De Nul prokladav transheyu do zagruzlogo sudna pri comu vibranij grunt vikoristovuvavsya dlya zvedennya dambi navkolo Cristoforo Colombo Pislya yiyi zamknennya planuvalos pidvishiti riven vodi v utvorenomu improvizovanomu doci postaviti zemlesos na plav ta peremistiti na zamknenu v mezhah dambi dilyanku transheyi Dali pislya rujnuvannya stinki doku Cristoforo Colombo mav peremistitis do suhogo doku na remont Vsyu operaciyu spodivalis zavershiti ne bilsh nizh za tri tizhni shob vstignuti do nastupnogo potuzhnogo zimovogo shtormu Vtim ostannij pochavsya vsogo za kilka dniv do zavershennya robit zrujnuvav dambu ta prizviv do vtrati avarijnogo sudna Na pochatku sichnya 2005 go J F J De Nul perejshov cherez Tihij okean do Gondurasu de pogliblyuvav odnu z miscevih gavanej Zvidsi vin perejshov do Kolonu dlya rozshirennya ta pogliblennya vhodu v Panamskij kanal pislya chogo navesni 2005 roku jogo ochikuvala nevelichka robota v portu Porto Kortes na atlantichnomu uzberezhzhi Gondurasu U travni togo zh roku vin pribuv do pivnichnomorskogo uzberezhzhya Velikoyi Britaniyi de oblashtovuvav transheyu pid truboprovid Langeled yakim mav postachatisya prirodnij gaz iz norvezkogo rodovisha Ormen Lange Poperedni pidgotovchi roboti pri comu vikonav zemlesosnij snaryad V kinci 2006 go Jan De Nul Group otrimala zamovlennya na namiv teritoriyi v emirati Dubayi za proyektom Nyu Ajlend sho peredbachav stvorennya za 50 km vid uzberezhzhya v rajoni z glibinami 20 metriv ostrova hrestopodibnoyi formi priznachenogo dlya vikoristannya z rekreacijnoyu metoyu Tut nad vibirkoyu ta peremishennyam 29 mln m3 gruntu okrim J F J De Nul pracyuvali zemlesosni snaryadi Juan Sebastian de Elcano ta Gerardus Mercator U tomu zh regioni sudno zaluchili na sporudzhenni portu Dukm v centralnij chastini shidnogo uzberezhzhya Omanu Aravijske more Cej masshtabnij proyekt rozpochatij u 2008 mu na pozbavlenomu bud yakoyi infrastrukturi pustelnomu uzberezhzhi potrebuvav viluchennya 62 mln m3 ta namivu 12 mln m3 gruntu dlya chogo vikoristali bilshe desyatka zemsnaryadiv i v tomu chisli she tri frezernih Marco Polo Fernao de Magalhaes ta Leonardo Da Vinci Inshim zavdannyam 2000 h rokiv stav namiv gruntu v mezhah rozshirennya gonkonzkogo aeroportu Chek Lap Kok Naprikinci 2010 roku sudno pochalo roboti u pidhidnomu kanali ta basejni rozvorotu portu Tutikorin na uzberezhzhi pivdennoindijskogo shtatu Tamilnad Manarska zatoka Tut razom z inshim frezernim zemsnaryadom Zheng He vin povinen buv viluchiti 3 4 mln m3 tverdih ta osoblivo tverdih gruntiv Roboti zavershili u serpni 2011 roku Dali po zhovten zemsnaryad prohodiv obslugovuvannya v suhomu doci Singapura pislya chogo uzyavsya za proyekt Souz Vest Krik po dnopogliblennyu i namivu teritoriyi v avstralijskomu portu Port Gedlend cherez yakij vidbuvayetsya viviz zaliznoyi rudi iz regionu Pilbara Roboti zamovnikom yakih vistupiv girnichodobuvnij gigant BHP Billiton trivali po lipen 2012 roku Z serpnya po gruden 2012 go J F J De Nul zdijsnyuvav pogliblennya ta rozshirennya akvatoriyi v katarskomu portu Ras Laffan de velas modernizaciya verfi Erhama bin Jaber Al Jalahma Shipyard Pislya cogo protyagom kilkoh misyaciv vin perebuvav u portu Dzhebel Ali Ob yednani Arabski Emirati de provadiv pidgotovku do nastupnogo zavdannya a z travnya 2013 go po traven 2014 go zdijsnyuvav roboti po stvorennyu pidhidnogo kanalu za proyektom novogo katarskogo portu New Doha Port Project Pri comu v lyutomu kvitni 2014 go roku vin takozh provadiv vibirku gruntu v portu Dzhebel Ali dlya novogo 4 go terminala sipuchih vantazhiv ta rozshirennya 3 go kontejnernogo terminala Takozh J F J De Nul buv odnim iz 18 zemsnaryadiv z yakih 7 nalezhalo Jan De Nul takozh vikoristovuvalis Ibn Battuta Zheng He Fernao De Magalhaes Leonardo da Vinci i kotri v period z listopada 2014 go po serpen 2015 go proveli sporudzhennya Drugogo Sueckogo kanalu sho potrebuvalo vibirki 195 mln m3 She do zavershennya yegipetskogo proyektu J F J De Nul perejshov v Indiyu do Tutikorinu de z chervnya po gruden 2015 roku pracyuvav nad akvatoriyami prichalu North Cargo Berth II ta dvoh prichaliv dlya suden z maloyu osadkoyu Pershu polovinu 2016 go zemsnaryad provadiv roboti na shidnomu uzberezhzhi zatoki Karpentariya Arafurske more kotra gliboko vdayetsya z pivnochi v avstralijskij kontinent Tut vin vikonuvav dnopogliblennya na dvoh milkovodnih dilyankah richki Embley a takozh v odnij glibokovodnij zoni u vidkritomu mori bilya Bojd Point Ce bulo neobhidne dlya proyektu novogo terminalu z eksportu boksitiv kotrij sporudzhuvala kompaniya Rio Tinto Alcan Drugu polovinu cogo zh roku sudno provelo bilya uzberezhzhya Shidnoyi Afriki de zdijsnyuvalo pogliblennya pidhidnogo kanalu dovzhinoyu 76 km do mozambickogo portu Maputu razom z nim tut perebuvali gruntovidvizni shalandi Arent Leeuw ta De Laperouse U serpni ta veresni 2017 go J F J De Nul zdijsnyuvav pogliblyuvalni ta pidgotovchi roboti v tajvanskih portah Tajbej i Linkou Pislya cogo chetvertij kvartal roku vin proviv nad zavdannyam po viluchennyu skelnih porid z pidhidnogo kanalu dovzhinoyu 35 5 km ta basejniv rozvorotu i yakirnih stoyanok mumbajskogo portu Jawaharlal Nehru Port Trust Pershij kvartal 2018 go sudno znovu provelo u portu Tutikorin de zbilshilo glibini bilya kabotazhnogo prichalu z 4 4 do 11 metriv Tut potribno bulo vibrati 0 4 mln m3 vapnyakiv ta piskovikiv yaki cherez plavuchij turboprovid ta nazemnu konveyernu strichku ostannya peretinala truboprovid dlya monomeru vinilhlorida ta zaliznicyu podavalis do zoni namivu bilya pivdennogo hvilelamu Vesnoyu 2019 roku J F J De Nul razom iz zemlesosnim snaryadom ta gruntovidviznoyu shalandoyu zdijsnyuvali dnopogliblennya u rosijskomu portu Vostochnij kotre znadobilos dlya rozshirennya sudnobudivnogo zavodu Zvezda Vlitku togo zh roku sudno pochalo diyalnist v indonezijskomu portu Batu Ampar ostriv Batam nad proyektom kontejnernogo terminala Roboti trivali shonajmenshe do lyutogo 2020 roku Primitki www dredgepoint org Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2020 Procitovano 8 lyutogo 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 18 listopada 2017 www marinetraffic com https www marinetraffic com en ais details ships shipid 297039 imo 9260677 mmsi 645482000 vessel J F J 20DE 20NUL Procitovano 8 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka SAKHALIN Sahalin PDF Salvage Assistance Belgian trailing suction hopper dredger CRISTOFORO COLOMBO PDF PDF Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2019 www maritimejournal com Arhiv originalu za 13 lipnya 2017 Procitovano 8 lyutogo 2020 www maritimejournal com Arhiv originalu za 31 sichnya 2018 Procitovano 8 lyutogo 2020 www jandenul com angl Arhiv originalu za 12 lyutogo 2020 Procitovano 8 lyutogo 2020 Jan de Nul Creating Crescent Island International Dredging Review amer 11 kvitnya 2007 Procitovano 8 lyutogo 2020 nedostupne posilannya www jandenul com angl Arhiv originalu za 12 lyutogo 2020 Procitovano 8 lyutogo 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 17 veresnya 2016 www jandenul com angl Arhiv originalu za 12 lyutogo 2020 Procitovano 8 lyutogo 2020 Directorate General of Shipping License Holder RPSL LICENSE NO RPSL CHE 035 PDF Pozicii sudov www pma ru Procitovano 8 lyutogo 2020 nedostupne posilannya Pozicii sudov www pma ru Procitovano 8 lyutogo 2020 nedostupne posilannya J F J DE NUL Cutter Suction Dredger IMO 9260677 MMSI 645482000 myShipTracking angl Procitovano 8 lyutogo 2020