Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Leonardo Da Vinci потужний фрезерний земснаряд cutter suction dredger ІсторіяНазва Leonardo Da VinciВласник Jan De NulБу

Leonardo Da Vinci (земснаряд)

Leonardo Da Vinci (земснаряд)

Leonardo Da Vinci – потужний фрезерний земснаряд (cutter suction dredger).

Історія
Назва: Leonardo Da Vinci
Власник: Jan De Nul
Будівник: IHC Dredgers (IHC Smit Kinderdijk, Кіндердайк, Нідерланди)
Будівельний номер: 1175
Завершений: 1985
Ідентифікатор: IMO 8411592 / MMSI 645157000
Статус: активне
Основні характеристики
Тип: фрезерний земснаряд
Тоннаж:
Довжина: 129,7
Ширина: 22,4
Осадка: 5,2
Потужність: 20,3 МВт
Двигуни: 3 Deutz MWM
Швидкість: 11,3
Місткість: фреза 5,5 МВт, насоси 1х2,7 + 2х4,5 МВт
Команда: 41

Характеристики

Судно спорудили на замовлення відомої бельгійської компанії Jan De Nul у 2011 році на нідерландській верфі IHC Dredgers (IHC Smit Kinderdijk) у Кіндердайку. Судно, назване на честь видатного італійського вченого, було найпотужнішим серед фрезерних земснарядів аж до появи на початку 2000-х J.F.J. De Nul.

Силова установка, яка має загальну потужність 20,3 МВт, включає три головні двигуни Deutz MWM.

Пересування до місця виконання робіт здійснюється зі швидкістю до 11,3 вузла, що забезпечується приводом із двох моторів по 2,7 МВт (судно відноситься до дизель-електроходів).

Земснаряд призначений для робіт на глибинах до 33,4 метра. Привід його фрези має потужність 5,5 МВт, а для видалення розрихленого нею ґрунту використовується занурений насос потужністю 2,7 МВт та розміщені на борту два насоси по 4,5 МВт. Вибірка та вивантаження ґрунту відбувається за допомогою труб діаметром по 0,9 метра.

На борту забезпечується проживання 41 особи.

Завдання судна

У другій половині 1980-х судно (разом із землесосним снарядом ) провадило роботи зі створення портової інфраструктури заводу із зрідження природного газу Норз-вест шельф ЗПГ (північно-західне узбережжя Австралії).

В 1990-х роках Leonardo Da Vinci, зокрема, взяв участь у:

- розширенні північноіспанського порту Сантандер, розташованого на узбережжі Біскайської затоки у регіоні Кантабрія (проект виконувався Jan de Nul в 1991-1992 роках, а окрім фрезерного земснаряду також залучали землесосні і );

- спорудженні на узбережжі Аравійського моря пакистанської військово-морської бази Ормара (Jan de Nul реалізовувала проект у 1993-1996 роках, залучивши до нього також землесосний снаряд );

- спорудженні Мосту Великий Бельт, який сполучає данські острови Зеландія та Фюн (введений в експлуатацію у 1997 році);

- поглибленні акваторії та розширенні підхідного каналу терміналу Паркер-Поінт у порту Дампір, розташованому на північно-західному узбережжі Австралії. Роботи, котрі стартували у квітні 1998-го, замовила компанія Hamersley Iron, а разом із земснарядом працювали гурнтовідвізні шаланди Magellano та Verrazzano.

В 2002-му Leonardo Da Vinci (разом із землесосом ) виконав завдання у гавані ямайської столиці Кінгстону. Тут треба було довести глибини до 13 метрів та намити 30 гектарів землі, що потребувало вилучення 4,5 млн м3 ґрунту.

Із Ямайки земснаряд прибув до Джералдтону на західному узбережжі Австралії, де запланували поглиблення портової акваторії та модернізацію трьох із шести причалів. Це повинно було дозволити завантажувати судна класу Handymax та частково (до 62 тисяч тонн) вантажити клас Panamax. Реалізація проекту дозволила повернути до Джералдтону вантажопотік залізної руди, котра станом на початок 2010-х є головним товаром цього порту – понад 10 млн тонн на рік, що вчетверо більше за наступну товарну позицію. Leonardo Da Vinci працював у Джералдтоні до жовтня 2003-го (тоді як землесосні снаряди та затримались тут надовше).

Невдовзі земснаряд опинився у Перській затоці біля узбережжя Об’єднаних Арабських Еміратів. Тут Jan De Nul виграла підряд на намив територій для всесвітньо відомого штучного архіпелагу «Пальма Джебель-Алі», що потребувало переміщення 135 млн м3 ґрунту. Окрім численних землесосних снарядів (найбільшим з яких був ) тут працювало і кілька фрезерних – окрім Leonardo Da Vinci також Marco Polo та тільки що споруджений величезний J.F.J. De Nul.

Навесні 2005-го Leonardo Da Vinci був вже на Далеком Сході у водах Росії, де велись роботи за нафтовидобувним проектом Сахалін-1. Для Лунського та Пільтун-Астохського нафтогазоконденсатних родовищ в порту Восточний (бухта Врангеля, котра відноситься до затоки Находка Японського моря) спорудили дві бетонні основи платформ, які збирали у спеціально створеному сухому доці. По завершенні основ їх вивели із затопленого доку, при цьому для руйнування перемички залучили Leonardo Da Vinci та землесосний снаряд Gerardus Mercator. Також Leonardo Da Vinci епізодично залучали до прокладання траншеї, призначеної для трубопроводу довжиною 11 км від платформи родовища Чайво (основні роботи тут виконали землесосні снаряди , та Amerigo Vespucci).

У липні 2006-го Leonardo Da Vinci прибув до північно-західного узбережжя Австралії, де компанія Fortescue запланувала розширення своєї інфраструктури із вивозу залізної руди у Порт-Гедленд (надпотужний вузол, котрий обслуговує родовища регіону Пілбара). Для будівництва двох нових причалів було необхідно вибрати біля 4,5 млн3 ґрунту, із чим земснаряд впорався до завершення весни 2007-го. Під час того ж візиту до Австралії Leonardo Da Vinci виконав ще два невеликі завдання – вилучив 0,17 млн м3 ґрунту у Юта-Поінт в інтересах Портової адмінстрації Порт-Гедленду, а також підготував «карман» для розміщення плавучого доку у порту Фрімантл (західне узбережжя континенту біля Перту, в усті річки Свон), де знадобилось вибрати 0,1 млн м3.

За цим земснаряд відбув на Близький Схід, проте у липні 2008-го вирушив із Абу-Дабі у черговий вояж до Австралії. На цей раз його очікували роботи у тому ж Порт-Гедленд, тільки вже у інтересах гірничодобувної компанії BHP Billiton. Остання запланувала спорудження двох комплексів (по два причали у кожному) в Харрієт-Поінт та Нельсон-Поінт. Це потребувало вибірки 9,1 млн м3 та намиву 6,8 млн м3 ґрунту, а разом із Leonardo Da Vinci працювали ківшеві земснаряди та .

У лютому 2009 року Leonardo Da Vinci прибув до південного узбережжя континенту в Ботанічну затоку Тасманового моря (район Сіднея), де змінив малий земснаряд Nu Bounty, котрий розпочав роботу кількома місяцями раніше. Пізніше до нього приєднався фрезерний земснаряд , а загальний об’єм ґрунту, який потрібно було вибрати до весни 2010-го, становив 8 млн м3.

В 2010-му судно залучили до ще одного австралійського проекту – створення портової інфраструктури заводу зі зрідження природного газу Плуто ЗПГ на північно-західному узбережжі континенту (тут також працював інший фрезерний земснаряд ).

Одним з наступних завдань для Leonardo Da Vinci стало спорудження порту Дукм в центральній частині східного узбережжя Оману (Аравійське море). Цей масштабний проект, розпочатий у 2008-му на позбавленому будь-якої інфраструктури пустельному узбережжі, потребував вилучення 62 млн м3 та намиву 12 млн м3 ґрунту, для чого використали більше десятка земснарядів, і в тому числі ще три фрезерних – J.F.J. De Nul, Fernão de Magalhães та Marco Polo. Порт почав перші операції в 2011-му, що втім не означало припинення робіт. При цьому осінню 2012-го портові потужності задіяли в операції з обслуговування двигунів Leonardo Da Vinci – всі три головні машини, котрі відпрацювали міжремонтний ресурс, знали з судна прямо у Дукмі та відправили до Абу-Дабі. В підсумку операція з їх відновлення зайняла лише 18 діб.

Далі земснаряд перейшов до західного узбережжя Африки, у Гвінейську затоку. Тут він провадив вибірку понад 5 млн м3 ґрунту, що повинно було довести до глибини у 16 метрів гавань порту Пуент-Нуар, котрий обслуговує майже весь зовнішньоторговельний оборот Конго. Роботи завершили у березні 2013-го.

У другій половині того ж року судно опинилось в Обській губі Карського моря біля узбережжя півострова Ямал. Тут почались роботи зі спорудження порту Сабетта, котрий мав обслуговувати завод зі зрідження природного газу Ямал ЗПГ. Відправлена у цю належну до Північного Льодовитого океану акваторію експедиція із восьми земснарядів (окрім Leonardo Da Vinci також Niccolò Machiavelli, та ніші) мала завдання за 10 тижнів провести вибірку 10 млн м3.

З грудня 2013 по весну 2014-го Leonardo Da Vinci знов працював біля атлантичного узбережжя Африки, де в порту сенегальської столиці Дакару він провадив поглиблення підхідного каналу та портової акваторії на два метри – до 13 метрів, що потребувало вилучення 0,7 млн м3 матеріалу. У червні 2014-го земснаряд перейшов на протилежний бік океану до канадського узбережжя. Тут на Ньюфаундленді його задіяли для робіт із розмивання зовнішньої стінки доку, де провадилось спорудження гігантської гравітаційної платформи для нафтового родовища Hebron. Це завдання було виконано до середини липня.

У тому ж 2014-му судно в порту Антверпену провело вилучення 1,3 млн м3 ґрунту із місця спорудження шлюзу для Deurganckdok. Останній відноситься до припливних доків, тобто має забезпечувати обробку вантажів із великих океанських суден, прийом та відправка яких відбувається під час високого рівня води. В часи відпливу підтримку рівня води в доці забезпечує спеціальний шлюз.

У лютому-березні 2015-го Leonardo Da Vinci (разом із ґрунтовідвізними шаландами Boussole і Astrolabe) провадив вибірку 0,6 млн м3 ґрунту біля кількох причалів порту Ітакі у місті Сан-Луїс - столиці бразильського штату Мараньян (північно-східне узбережжя країни).

За цим він прибув до Єгипту, де приєднався до великої (біля двох десятків) групи земснарядів, котрі до липня 2015-го завершили прокладання Нового Суецького каналу. Цей масштабний проект передбачав спорудження додаткової траси довжиною 35 км, глибиною 24 метра та шириною по дну 147 метрів, що потребувало виїмки майже двох сотень мілліонів кубічних метрів.

З вересня 2015-го та до липня 2016-го Leonardo Da Vinci проходив ремонт на верфі турецької групи Gemak у Тузлі (Стамбул). Роботи включали зняття та зворотний монтаж головного інструменту судна – фрези вагою 1200 тонн.

У середині 2016-го земснаряд залучили до робіт в єгипетській Александрії над розширенням порту Абу-Кір (замовниками виступали як цивільна Адміністрація Суецького каналу, так і військово-морські сили країни). Над цим проектом, котрий захопив також частину наступного року, окрім Leonardo Da Vinci працював інший фрезерний земснаряд Fernão de Magalhães та землесоси і .

Ще одним завданням 2017-го стали роботи біля західного узбережжя Африки, де у конголезькому Пуент-Нуарі Leonardo Da Vinci виконав роботи другої фази проекту Східного розширення порту.

Осінню 2017-го судно взялось за спорудження нового чорноморського порту Filyos, котрий знаходитиметься на узбережжі Туреччини на схід від Зонгулдаку. Тут для створення інфраструктури, розрахованої на перевалку 25 млн тонн вантажів на рік, необхідно було вибрати 22 млн м3 ґрунту, для чого окрім фрезерного залучили також землесосні снаряди та . Що стосується Leonardo Da Vinci, то він виконував роботи за проектом щонайменше до жовтня 2018-го.

У кінці травня 2019-го земснаряд знову прибув до узбережжя Західної Африки в порт Дакару. Тут він узявся за намив території для майданчику фабрикування кесонів, необхідного для проекту розробки гігантського газового родовища Велике Тортуа – Ахмейім (розташоване по обидва боки морського кордону між Сенегалом та Мавританією). Отримана з родовища продукція живитиме завод із зрідження природного газу.

Примітки

  1. . www.dredgepoint.org. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 20 вересня 2019.
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 вересня 2019.
  3. . maritime-connector.com. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 20 вересня 2019.
  4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 лютого 2014.
  5. NEW TECHNOLOGIES AND THEIR IMPACT ON PORT DEVELOPMENT IN JAMAICA (PDF).
  6. . www.midwestports.com.au. Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 20 вересня 2019.
  7. . www.mediastatements.wa.gov.au. Архів оригіналу за 19 вересня 2022. Процитовано 20 вересня 2019.
  8. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2019.
  9. . The Art of Dredging. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 20 вересня 2019.
  10. . fleetphoto.ru. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 20 вересня 2019.
  11. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 листопада 2015.
  12. Port Facility Anderson Point, Port Hedland Third Berth Dredging and Wharf Construction (PDF).
  13. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 листопада 2015.
  14. . www.jandenul.com (англ.). Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 20 вересня 2019.
  15. LAPEROUSE » Leonardo da Vinci in Botany Bay. Процитовано 20 вересня 2019.
  16. Level 1 Criterion Exceedance Correspondence Register (PDF).
  17. Neville Bryant (19 квітня 2016). Curricula Vitae - NVB. Процитовано 20 вересня 2019.
  18. . www.jandenul.com (англ.). Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 20 вересня 2019.
  19. . Dredging Today (амер.). 6 листопада 2012. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 20 вересня 2019.
  20. PIANC. PIANC Yearbook 2013 (англ.). PIANC. ISBN .
  21. Jan De Nul to dredge 10 mln m3 in Sabetta this year (photo report). portnews.ru (англ.). Процитовано 20 вересня 2019.
  22. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 жовтня 2018.
  23. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 вересня 2016.
  24. . Dredging Today (амер.). 15 березня 2016. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 20 вересня 2019.
  25. PLATINUM PARTNERS (PDF).[недоступне посилання з грудня 2019]
  26. sand monster. Dronestagram (амер.). Процитовано 20 вересня 2019.
  27. . DailySabah. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 20 вересня 2019.
  28. . Eiffage.com. 25 червня 2019. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 20 вересня 2019.
  29. LEONARDO DA VINCI - Cutter Suction Dredger (IMO: 8411592, MMSI: 645157000). myShipTracking (англ.). Процитовано 20 вересня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Leonardo Da Vinci potuzhnij frezernij zemsnaryad cutter suction dredger IstoriyaNazva Leonardo Da VinciVlasnik Jan De NulBudivnik IHC Dredgers IHC Smit Kinderdijk Kinderdajk Niderlandi Budivelnij nomer 1175Zavershenij 1985Identifikator IMO 8411592 MMSI 645157000Status aktivneOsnovni harakteristikiTip frezernij zemsnaryadTonnazh 5 760 GT 1 490 DWTDovzhina 129 7Shirina 22 4Osadka 5 2Potuzhnist 20 3 MVtDviguni 3 Deutz MWMShvidkist 11 3Mistkist freza 5 5 MVt nasosi 1h2 7 2h4 5 MVtKomanda 41HarakteristikiSudno sporudili na zamovlennya vidomoyi belgijskoyi kompaniyi Jan De Nul u 2011 roci na niderlandskij verfi IHC Dredgers IHC Smit Kinderdijk u Kinderdajku Sudno nazvane na chest vidatnogo italijskogo vchenogo bulo najpotuzhnishim sered frezernih zemsnaryadiv azh do poyavi na pochatku 2000 h J F J De Nul Silova ustanovka yaka maye zagalnu potuzhnist 20 3 MVt vklyuchaye tri golovni dviguni Deutz MWM Peresuvannya do miscya vikonannya robit zdijsnyuyetsya zi shvidkistyu do 11 3 vuzla sho zabezpechuyetsya privodom iz dvoh motoriv po 2 7 MVt sudno vidnositsya do dizel elektrohodiv Zemsnaryad priznachenij dlya robit na glibinah do 33 4 metra Privid jogo frezi maye potuzhnist 5 5 MVt a dlya vidalennya rozrihlenogo neyu gruntu vikoristovuyetsya zanurenij nasos potuzhnistyu 2 7 MVt ta rozmisheni na bortu dva nasosi po 4 5 MVt Vibirka ta vivantazhennya gruntu vidbuvayetsya za dopomogoyu trub diametrom po 0 9 metra Na bortu zabezpechuyetsya prozhivannya 41 osobi Zavdannya sudnaU drugij polovini 1980 h sudno razom iz zemlesosnim snaryadom provadilo roboti zi stvorennya portovoyi infrastrukturi zavodu iz zridzhennya prirodnogo gazu Norz vest shelf ZPG pivnichno zahidne uzberezhzhya Avstraliyi V 1990 h rokah Leonardo Da Vinci zokrema vzyav uchast u rozshirenni pivnichnoispanskogo portu Santander roztashovanogo na uzberezhzhi Biskajskoyi zatoki u regioni Kantabriya proekt vikonuvavsya Jan de Nul v 1991 1992 rokah a okrim frezernogo zemsnaryadu takozh zaluchali zemlesosni i sporudzhenni na uzberezhzhi Aravijskogo morya pakistanskoyi vijskovo morskoyi bazi Ormara Jan de Nul realizovuvala proekt u 1993 1996 rokah zaluchivshi do nogo takozh zemlesosnij snaryad sporudzhenni Mostu Velikij Belt yakij spoluchaye danski ostrovi Zelandiya ta Fyun vvedenij v ekspluataciyu u 1997 roci pogliblenni akvatoriyi ta rozshirenni pidhidnogo kanalu terminalu Parker Point u portu Dampir roztashovanomu na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi Avstraliyi Roboti kotri startuvali u kvitni 1998 go zamovila kompaniya Hamersley Iron a razom iz zemsnaryadom pracyuvali gurntovidvizni shalandi Magellano ta Verrazzano V 2002 mu Leonardo Da Vinci razom iz zemlesosom vikonav zavdannya u gavani yamajskoyi stolici Kingstonu Tut treba bulo dovesti glibini do 13 metriv ta namiti 30 gektariv zemli sho potrebuvalo viluchennya 4 5 mln m3 gruntu Iz Yamajki zemsnaryad pribuv do Dzheraldtonu na zahidnomu uzberezhzhi Avstraliyi de zaplanuvali pogliblennya portovoyi akvatoriyi ta modernizaciyu troh iz shesti prichaliv Ce povinno bulo dozvoliti zavantazhuvati sudna klasu Handymax ta chastkovo do 62 tisyach tonn vantazhiti klas Panamax Realizaciya proektu dozvolila povernuti do Dzheraldtonu vantazhopotik zaliznoyi rudi kotra stanom na pochatok 2010 h ye golovnim tovarom cogo portu ponad 10 mln tonn na rik sho vchetvero bilshe za nastupnu tovarnu poziciyu Leonardo Da Vinci pracyuvav u Dzheraldtoni do zhovtnya 2003 go todi yak zemlesosni snaryadi ta zatrimalis tut nadovshe Nevdovzi zemsnaryad opinivsya u Perskij zatoci bilya uzberezhzhya Ob yednanih Arabskih Emirativ Tut Jan De Nul vigrala pidryad na namiv teritorij dlya vsesvitno vidomogo shtuchnogo arhipelagu Palma Dzhebel Ali sho potrebuvalo peremishennya 135 mln m3 gruntu Okrim chislennih zemlesosnih snaryadiv najbilshim z yakih buv tut pracyuvalo i kilka frezernih okrim Leonardo Da Vinci takozh Marco Polo ta tilki sho sporudzhenij velicheznij J F J De Nul Navesni 2005 go Leonardo Da Vinci buv vzhe na Dalekom Shodi u vodah Rosiyi de velis roboti za naftovidobuvnim proektom Sahalin 1 Dlya Lunskogo ta Piltun Astohskogo naftogazokondensatnih rodovish v portu Vostochnij buhta Vrangelya kotra vidnositsya do zatoki Nahodka Yaponskogo morya sporudili dvi betonni osnovi platform yaki zbirali u specialno stvorenomu suhomu doci Po zavershenni osnov yih viveli iz zatoplenogo doku pri comu dlya rujnuvannya peremichki zaluchili Leonardo Da Vinci ta zemlesosnij snaryad Gerardus Mercator Takozh Leonardo Da Vinci epizodichno zaluchali do prokladannya transheyi priznachenoyi dlya truboprovodu dovzhinoyu 11 km vid platformi rodovisha Chajvo osnovni roboti tut vikonali zemlesosni snaryadi ta Amerigo Vespucci U lipni 2006 go Leonardo Da Vinci pribuv do pivnichno zahidnogo uzberezhzhya Avstraliyi de kompaniya Fortescue zaplanuvala rozshirennya svoyeyi infrastrukturi iz vivozu zaliznoyi rudi u Port Gedlend nadpotuzhnij vuzol kotrij obslugovuye rodovisha regionu Pilbara Dlya budivnictva dvoh novih prichaliv bulo neobhidno vibrati bilya 4 5 mln3 gruntu iz chim zemsnaryad vporavsya do zavershennya vesni 2007 go Pid chas togo zh vizitu do Avstraliyi Leonardo Da Vinci vikonav she dva neveliki zavdannya viluchiv 0 17 mln m3 gruntu u Yuta Point v interesah Portovoyi adminstraciyi Port Gedlendu a takozh pidgotuvav karman dlya rozmishennya plavuchogo doku u portu Frimantl zahidne uzberezhzhya kontinentu bilya Pertu v usti richki Svon de znadobilos vibrati 0 1 mln m3 Za cim zemsnaryad vidbuv na Blizkij Shid prote u lipni 2008 go virushiv iz Abu Dabi u chergovij voyazh do Avstraliyi Na cej raz jogo ochikuvali roboti u tomu zh Port Gedlend tilki vzhe u interesah girnichodobuvnoyi kompaniyi BHP Billiton Ostannya zaplanuvala sporudzhennya dvoh kompleksiv po dva prichali u kozhnomu v Harriyet Point ta Nelson Point Ce potrebuvalo vibirki 9 1 mln m3 ta namivu 6 8 mln m3 gruntu a razom iz Leonardo Da Vinci pracyuvali kivshevi zemsnaryadi ta U lyutomu 2009 roku Leonardo Da Vinci pribuv do pivdennogo uzberezhzhya kontinentu v Botanichnu zatoku Tasmanovogo morya rajon Sidneya de zminiv malij zemsnaryad Nu Bounty kotrij rozpochav robotu kilkoma misyacyami ranishe Piznishe do nogo priyednavsya frezernij zemsnaryad a zagalnij ob yem gruntu yakij potribno bulo vibrati do vesni 2010 go stanoviv 8 mln m3 V 2010 mu sudno zaluchili do she odnogo avstralijskogo proektu stvorennya portovoyi infrastrukturi zavodu zi zridzhennya prirodnogo gazu Pluto ZPG na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi kontinentu tut takozh pracyuvav inshij frezernij zemsnaryad Odnim z nastupnih zavdan dlya Leonardo Da Vinci stalo sporudzhennya portu Dukm v centralnij chastini shidnogo uzberezhzhya Omanu Aravijske more Cej masshtabnij proekt rozpochatij u 2008 mu na pozbavlenomu bud yakoyi infrastrukturi pustelnomu uzberezhzhi potrebuvav viluchennya 62 mln m3 ta namivu 12 mln m3 gruntu dlya chogo vikoristali bilshe desyatka zemsnaryadiv i v tomu chisli she tri frezernih J F J De Nul Fernao de Magalhaes ta Marco Polo Port pochav pershi operaciyi v 2011 mu sho vtim ne oznachalo pripinennya robit Pri comu osinnyu 2012 go portovi potuzhnosti zadiyali v operaciyi z obslugovuvannya dviguniv Leonardo Da Vinci vsi tri golovni mashini kotri vidpracyuvali mizhremontnij resurs znali z sudna pryamo u Dukmi ta vidpravili do Abu Dabi V pidsumku operaciya z yih vidnovlennya zajnyala lishe 18 dib Dali zemsnaryad perejshov do zahidnogo uzberezhzhya Afriki u Gvinejsku zatoku Tut vin provadiv vibirku ponad 5 mln m3 gruntu sho povinno bulo dovesti do glibini u 16 metriv gavan portu Puent Nuar kotrij obslugovuye majzhe ves zovnishnotorgovelnij oborot Kongo Roboti zavershili u berezni 2013 go U drugij polovini togo zh roku sudno opinilos v Obskij gubi Karskogo morya bilya uzberezhzhya pivostrova Yamal Tut pochalis roboti zi sporudzhennya portu Sabetta kotrij mav obslugovuvati zavod zi zridzhennya prirodnogo gazu Yamal ZPG Vidpravlena u cyu nalezhnu do Pivnichnogo Lodovitogo okeanu akvatoriyu ekspediciya iz vosmi zemsnaryadiv okrim Leonardo Da Vinci takozh Niccolo Machiavelli ta nishi mala zavdannya za 10 tizhniv provesti vibirku 10 mln m3 Z grudnya 2013 po vesnu 2014 go Leonardo Da Vinci znov pracyuvav bilya atlantichnogo uzberezhzhya Afriki de v portu senegalskoyi stolici Dakaru vin provadiv pogliblennya pidhidnogo kanalu ta portovoyi akvatoriyi na dva metri do 13 metriv sho potrebuvalo viluchennya 0 7 mln m3 materialu U chervni 2014 go zemsnaryad perejshov na protilezhnij bik okeanu do kanadskogo uzberezhzhya Tut na Nyufaundlendi jogo zadiyali dlya robit iz rozmivannya zovnishnoyi stinki doku de provadilos sporudzhennya gigantskoyi gravitacijnoyi platformi dlya naftovogo rodovisha Hebron Ce zavdannya bulo vikonano do seredini lipnya U tomu zh 2014 mu sudno v portu Antverpenu provelo viluchennya 1 3 mln m3 gruntu iz miscya sporudzhennya shlyuzu dlya Deurganckdok Ostannij vidnositsya do priplivnih dokiv tobto maye zabezpechuvati obrobku vantazhiv iz velikih okeanskih suden prijom ta vidpravka yakih vidbuvayetsya pid chas visokogo rivnya vodi V chasi vidplivu pidtrimku rivnya vodi v doci zabezpechuye specialnij shlyuz U lyutomu berezni 2015 go Leonardo Da Vinci razom iz gruntovidviznimi shalandami Boussole i Astrolabe provadiv vibirku 0 6 mln m3 gruntu bilya kilkoh prichaliv portu Itaki u misti San Luyis stolici brazilskogo shtatu Maranyan pivnichno shidne uzberezhzhya krayini Za cim vin pribuv do Yegiptu de priyednavsya do velikoyi bilya dvoh desyatkiv grupi zemsnaryadiv kotri do lipnya 2015 go zavershili prokladannya Novogo Sueckogo kanalu Cej masshtabnij proekt peredbachav sporudzhennya dodatkovoyi trasi dovzhinoyu 35 km glibinoyu 24 metra ta shirinoyu po dnu 147 metriv sho potrebuvalo viyimki majzhe dvoh soten millioniv kubichnih metriv Z veresnya 2015 go ta do lipnya 2016 go Leonardo Da Vinci prohodiv remont na verfi tureckoyi grupi Gemak u Tuzli Stambul Roboti vklyuchali znyattya ta zvorotnij montazh golovnogo instrumentu sudna frezi vagoyu 1200 tonn U seredini 2016 go zemsnaryad zaluchili do robit v yegipetskij Aleksandriyi nad rozshirennyam portu Abu Kir zamovnikami vistupali yak civilna Administraciya Sueckogo kanalu tak i vijskovo morski sili krayini Nad cim proektom kotrij zahopiv takozh chastinu nastupnogo roku okrim Leonardo Da Vinci pracyuvav inshij frezernij zemsnaryad Fernao de Magalhaes ta zemlesosi i She odnim zavdannyam 2017 go stali roboti bilya zahidnogo uzberezhzhya Afriki de u kongolezkomu Puent Nuari Leonardo Da Vinci vikonav roboti drugoyi fazi proektu Shidnogo rozshirennya portu Osinnyu 2017 go sudno vzyalos za sporudzhennya novogo chornomorskogo portu Filyos kotrij znahoditimetsya na uzberezhzhi Turechchini na shid vid Zonguldaku Tut dlya stvorennya infrastrukturi rozrahovanoyi na perevalku 25 mln tonn vantazhiv na rik neobhidno bulo vibrati 22 mln m3 gruntu dlya chogo okrim frezernogo zaluchili takozh zemlesosni snaryadi ta Sho stosuyetsya Leonardo Da Vinci to vin vikonuvav roboti za proektom shonajmenshe do zhovtnya 2018 go U kinci travnya 2019 go zemsnaryad znovu pribuv do uzberezhzhya Zahidnoyi Afriki v port Dakaru Tut vin uzyavsya za namiv teritoriyi dlya majdanchiku fabrikuvannya kesoniv neobhidnogo dlya proektu rozrobki gigantskogo gazovogo rodovisha Velike Tortua Ahmejim roztashovane po obidva boki morskogo kordonu mizh Senegalom ta Mavritaniyeyu Otrimana z rodovisha produkciya zhivitime zavod iz zridzhennya prirodnogo gazu Primitki www dredgepoint org Arhiv originalu za 20 veresnya 2019 Procitovano 20 veresnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 20 veresnya 2019 maritime connector com Arhiv originalu za 20 veresnya 2019 Procitovano 20 veresnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 14 lyutogo 2014 NEW TECHNOLOGIES AND THEIR IMPACT ON PORT DEVELOPMENT IN JAMAICA PDF www midwestports com au Arhiv originalu za 14 lipnya 2019 Procitovano 20 veresnya 2019 www mediastatements wa gov au Arhiv originalu za 19 veresnya 2022 Procitovano 20 veresnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2019 The Art of Dredging Arhiv originalu za 12 lyutogo 2020 Procitovano 20 veresnya 2019 fleetphoto ru Arhiv originalu za 12 lyutogo 2020 Procitovano 20 veresnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 17 listopada 2015 Port Facility Anderson Point Port Hedland Third Berth Dredging and Wharf Construction PDF PDF Arhiv originalu PDF za 17 listopada 2015 www jandenul com angl Arhiv originalu za 12 lyutogo 2020 Procitovano 20 veresnya 2019 LAPEROUSE Leonardo da Vinci in Botany Bay Procitovano 20 veresnya 2019 Level 1 Criterion Exceedance Correspondence Register PDF Neville Bryant 19 kvitnya 2016 Curricula Vitae NVB Procitovano 20 veresnya 2019 www jandenul com angl Arhiv originalu za 12 lyutogo 2020 Procitovano 20 veresnya 2019 Dredging Today amer 6 listopada 2012 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2020 Procitovano 20 veresnya 2019 PIANC PIANC Yearbook 2013 angl PIANC ISBN 9782872232178 Jan De Nul to dredge 10 mln m3 in Sabetta this year photo report portnews ru angl Procitovano 20 veresnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 16 zhovtnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 16 veresnya 2016 Dredging Today amer 15 bereznya 2016 Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 20 veresnya 2019 PLATINUM PARTNERS PDF nedostupne posilannya z grudnya 2019 sand monster Dronestagram amer Procitovano 20 veresnya 2019 DailySabah Arhiv originalu za 2 travnya 2019 Procitovano 20 veresnya 2019 Eiffage com 25 chervnya 2019 Arhiv originalu za 23 veresnya 2020 Procitovano 20 veresnya 2019 LEONARDO DA VINCI Cutter Suction Dredger IMO 8411592 MMSI 645157000 myShipTracking angl Procitovano 20 veresnya 2019

Дата публікації:
Топ