Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Marco Polo потужний фрезерний земснаряд cutter suction dredger Історія Назва Marco PoloВласник Jan De NulБудівник IHC Dr

Marco Polo (земснаряд)

Marco Polo (земснаряд)

Marco Polo — потужний фрезерний земснаряд (cutter suction dredger).

Історія
Назва: Marco Polo
Власник: Jan De Nul
Будівник: IHC Dredgers, Кіндердайк, Нідерланди
Завершений: 1979
Ідентифікатор: IMO 7821051 / MMSI 645138000
Статус: активне
Основні характеристики
Тип: фрезерний земснаряд
Тоннаж:
Довжина: 116,5
Ширина: 19
Осадка: 4,9
Потужність: 16,1 МВт
Швидкість: 11
Місткість: фреза 2,95 МВт, насоси 1х2,74 + 2х3,5 МВт
Команда: 45

Характеристики

Судно, назване на честь відомого середньовічного мандрівника, створили на замовлення бельгійської компанії Jan De Nul у 1979 році на нідерландській верфі IHC Dredgers у Кіндердайку. На момент свого спорудження воно було найпотужнішим — загальний показник силової установки 16,1 МВт — серед фрезерних земснарядів (до появи через 6 років належного тій же Jan De Nul земснаряда Leonardo da Vinci).

Пересування до місця виконання робіт здійснюється зі швидкістю до 11 вузлів, що забезпечується приводом із двох моторів по 2,3 МВт (судно відноситься до дизель-електроходів).

Земснаряд призначений для робіт на глибинах до 32 метрів. Привід його фрези має потужність 2,95 МВт, а для видалення розрихленого нею ґрунту використовується занурений насос потужністю 2,74 МВт та розміщені на борту два насоси по 3,5 МВт. Вибірка та вивантаження ґрунту відбувається за допомогою труб діаметром по 0,9 метра (для завантаження ґрунтовідвізних шаланд використовується труба діаметром 0,8 метра).

На борту забезпечується проживання 45 особи.

Завдання судна

В 1985-му земснаряд відвідав розташовані у Індійському океані Сейшельські острови, де провів поглиблення гавані для яхт в порту Вікторія (острів Мае). Одночасно він відсипав 5 тис. м3 коралів для укріплення острова Ходолу (штучно створений біля Вікторії у 1960-х роках).

Осінню 1992-го Jan de Nul взялась за роботи по модернізації Суецького каналу, котрі включали доведення глибин до 25 метрів. Первісно передбачалось, що фрезерні земснаряди Marco Polo та протягом року виберуть 19,5 млн м3 ґрунту, з яких лише 3 % належатимуть до твердих порід. У підсумку ж, хоча обсяг вийнятого матеріалу становив лише 14,5 млн м3, на тверді породи прийшлось 43 %, що затягнуло виконання контракту на 7,5 місяців, до кінця весни 1994-го.

Ще одним завершеним у першій половині 1990-х завданням була модернізація суднового ходу в Аргентині на річці Парана, котра відіграє надзвичайно важливу роль у транспортній системі країни. В межах проекту земснаряд прорізав кілька островів та петель, створюючи таким чином більш зручний фарватер.

В 1996-му Marco Polo (разом із земснарядом ) провадив роботи із поглиблення каналу порту Саутгемптон (протока Ла-Манш на південному узбережжі Англії).

Наступного року судно залучили до прокладання газопроводу NorFra (Franpipe), котрий постачає норвезький газ до Франції. Неподалік від Дюнкерку воно разом із землесосними снарядами та прокладало прохід через кілька банок, створюючи таким чином умови для трубоукладального судна . Вибраний Marco Polo ґрунт вантажили на два невеликі землесосні снаряди та , які таким чином виконували функцію ґрунтовідвізних шаланд.

На початку 2000-х Marco Polo задіяли для прокладання ще одного газопроводу, котрий повинен був транспортувати блакитне паливо з індонезійського острова Суматра до Сінгапуру. У відповідності до вимог сінгапурської морської адміністрації, трубопровід мав лежати на глибині не менш ніж 28 метрів від поверхні моря, тому довелось прокласти траншею довжиною 8 км з глибиною до 15 метрів. Це потребувало вибірки 700 тис. м3 ґрунту (в тому числі 125 тис. м3 скельних порід), над чим окрім Marco Polo працював землесосний снаряд .

У 2002-му судно знов опинилось на Сейшельських островах біля узбережжя Мае, де здійснило намив острова Ile Perseverance. Останній за проектом повинен був мати площу 92 гектари та призначався для проживання 10 тисяч осіб.

Невдовзі земснаряд опинився у Перській затоці біля узбережжя Об'єднаних Арабських Еміратів. Тут Jan De Nul виграла підряд на намив територій для всесвітньо відомого штучного архіпелагу «Пальма Джебель-Алі», що потребувало переміщення 135 млн м3 ґрунту. Окрім численних землесосних снарядів (найбільшим з яких був ) тут працювало і кілька фрезерних — окрім Marco Polo також Leonardo Da Vinci та тільки що споруджений величезний J.F.J. De Nul. Проект тривав з 2002 по 2006 роки, при цьому вибірка ґрунту для намиву могла одночасно створювати інші об'єкти. Так, з грудня 2005 по березень 2006 року Marco Polo провадив перший етап днопоглиблювальних робіт за проектом Нового контейнерного терміналу Джебель-Алі.

Одним з наступних завдань для судна стало спорудження порту Дукм в центральній частині східного узбережжя Оману (Аравійське море). Цей масштабний проект, розпочатий у 2008-му на позбавленому будь-якої інфраструктури пустельному узбережжі, потребував вилучення 62 млн м3 та намиву 12 млн м3 ґрунту, для чого використали більше десятка земснарядів, і в тому числі ще три фрезерних — J.F.J. De Nul, Fernão de Magalhães та Leonardo Da Vinci. Порт почав перші операції в 2011-му, втім, на той час Marco Polo вже давно працював над іншими проектами.

Починаючи з серпня 2009-го земснаряд був законтрактований для робіт над розширенням порту Ботані (Сідней), при цьому попередні роботи тут провів землесосний снаряд .

Наступні кілька років Marco Polo провів біля узбережжя Латинської Америки. У жовтні 2010-го він пройшов через Панамський канал, після чого до кінця року виконав завдання зі збільшення ширини підхідного каналу колумбійського порту Картахена (Карибське море).

В 2011 році земснаряд працював над цілим рядом проектів:

- в порту Ласаро-Карденас у мексиканському штатів Мічоакан (тихоокеанське узбережжі);

- на підхідному каналі гондураського терміналу для круїзних лайнерів Роатан;

- над розширенням та поглибленням підхідного каналу з атлантичної сторони Панамського каналу. В межах модернізації цієї магістралі тут споруджували третій шлюзовий комплекс, доступ до якого Marco Polo облаштовував з серпня по грудень (крім того, задіяли ківшевий земснаряд ).

У лютому- березні 2012-го Marco Polo задіяли для розширення підхідного каналу на іншому гондураському круїзному терміналі в Махогані-Бей. Тут для зменшення ризику при проходженні суден було потрібно вилучити корали з площі у 50 тисяч м3. В подальшому він повернувся до робіт на Панамському каналі і в жовтні 2012-го вилучив останні кубічні метри на цьому проекті. Всього при розширенні магістралі було вибрано 1,3 млн м3 ґрунту.

В 2013-му Marco Polo використали при розширенні аргентинського порту Баїя-Бланка. Розрахована на 9 місяців перша фаза цього проекту потребувала вибірки 6 млн м3 ґрунту, для чого також задіяли землесосний снаряд . Останній використовували переважно на підхідному каналі, тоді як Marco Polo працював у портовій акваторії та на окремих ділянках підхідного каналу із особливо великим накопиченням наносів.

У першій половині 2014-го земснаряд працював на поглибленні суднового ходу по Парані (Jan De Nul мала підряд на його обслуговування з серпня 2011-го). Враховуючи важливість магістралі, роботи доводилось регулярно переривати для перепуску караванів суден, котрі слідівали по річці. Влітку того ж року Marco Polo провадив днопоглиблення в усті річки Уругвай, де розташовується уругвайський порт Термінал Нуево-Пальміра.

У другій половині 2014-го судно задіяли в колумбійському порту Картахена (Карибське море). Роботи тривали щонайменше до лютого 2015-го, при цьому в них також брали участь фрезерний земснаряд , землесосний Pedro Alvares Cabral та ківшевий .

Восени 2015-го Marco Polo разом із землесосами і Pedro Alvares Cabral працював на тихоокеанському узбережжі Колумбії, де у порту Буенавентура провадилось днопоглиблення у інтересах терміналу TCBUEN (Terminal De Contenedores De Buenaventura).

Під завершення 2015-го судно опинилось у зоні Панамського каналу, де разом із ківшевим земснарядом та все тими ж землесосними Filippo Brunelleschi і Pedro Alvares Cabral провело на атлантичній стороні руйнування кофердаму, під захистом якого відбувалось спорудження нових шлюзів. А перші кілька місяців 2016-го Marco Polo та Vitruvius споруджували підхідний канал на тихоокеанській стороні цієї водної магістралі.

З січня по вересень 2017-го судно провело за модернізацією порту ямайської столиці Кінгстона. Останньому хотіли надати можливість приймати більші контейнеровози, котрі почали проходити через нещодавно розширений Панамський канал. Окрім Marco Polo у проекті, котрий потребував вибірки 7 млн м3 ґрунту, задіяли землесосний снаряд Pedro Alvares Cabral. При цьому у лютому 2017-го Marco Polo здійснив візит до колумбійського порту Буенавентура для роботи на кількох ділянках підхідного каналу (основну частину замовлення по збільшенню глибин до 12,5-13,5 метрів повинен був виконати тут землесосний снаряд ).

Ще одним завданням стали роботи у мексиканському порту Веракрус на узбережжі Мексиканської затоки. Тут із акваторії порту та підхідного каналу було необхідно вибрати 12,5 млн м3 ґрунту, котрий потім перекачували по лінії завдовжки 2,8 км до місця намиву 190 гектарів території під нові термінали. Роботи завершили влітку 2018-го.

Примітки

  1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2016.
  2. . maritime-connector.com. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 26 жовтня 2019.
  3. Georges. (амер.). Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
  4. Mundi, Jus. Jan de Nul v. Egypt, Award, 6 Nov 2008. jusmundi.com (англ.). Процитовано 26 жовтня 2019.
  5. . The Art of Dredging. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 26 жовтня 2019.
  6. Marco Polo, Cristoforo Colombo - SeapixOnline.com. www.seapixonline.com. Процитовано 26 жовтня 2019.
  7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 листопада 2020.
  8. . localgovernment.gov.sc. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
  9. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2020.
  10. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2019.
  11. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 червня 2021.
  12. . www.jandenul.com (англ.). Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 26 жовтня 2019.
  13. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2020.
  14. Ross, Joe (10 жовтня 2010), , архів оригіналу за 25 грудня 2014, процитовано 26 жовтня 2019
  15. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2016.
  16. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2016.
  17. First Milestone Reached. TURKISH MARITIME (en-EN) . 21 жовтня 2011. Процитовано 26 жовтня 2019.
  18. Bay Islands Voice Magazine » Blog Archive » Dredging in the Cove Entrance for Cruise Ships to Mahogany Bay has Gotten Easier (амер.). Процитовано 26 жовтня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  19. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2016.
  20. Please find attached Parana River Ports max departure drafts for March 14th, 2014 (PDF).[недоступне посилання з грудня 2019]
  21. AVISOS A LOS NAVEGANTES (PDF).[недоступне посилання]
  22. HQ, PIANC. PIANC Yearbook 2015 (англ.). PIANC. ISBN .
  23. . Dredging Today (амер.). 19 вересня 2017. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 26 жовтня 2019.
  24. . seaportsa.com. Архів оригіналу за 19 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
  25. Berman, Scott; correspondent. Veracruz port to receive capacity boost – IHS Markit Dredging and Port Construction (брит.). Процитовано 26 жовтня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Marco Polo potuzhnij frezernij zemsnaryad cutter suction dredger Istoriya Nazva Marco PoloVlasnik Jan De NulBudivnik IHC Dredgers Kinderdajk NiderlandiZavershenij 1979Identifikator IMO 7821051 MMSI 645138000Status aktivne Osnovni harakteristikiTip frezernij zemsnaryadTonnazh 3 933 GT 3 038 DWTDovzhina 116 5Shirina 19Osadka 4 9Potuzhnist 16 1 MVtShvidkist 11Mistkist freza 2 95 MVt nasosi 1h2 74 2h3 5 MVtKomanda 45HarakteristikiSudno nazvane na chest vidomogo serednovichnogo mandrivnika stvorili na zamovlennya belgijskoyi kompaniyi Jan De Nul u 1979 roci na niderlandskij verfi IHC Dredgers u Kinderdajku Na moment svogo sporudzhennya vono bulo najpotuzhnishim zagalnij pokaznik silovoyi ustanovki 16 1 MVt sered frezernih zemsnaryadiv do poyavi cherez 6 rokiv nalezhnogo tij zhe Jan De Nul zemsnaryada Leonardo da Vinci Peresuvannya do miscya vikonannya robit zdijsnyuyetsya zi shvidkistyu do 11 vuzliv sho zabezpechuyetsya privodom iz dvoh motoriv po 2 3 MVt sudno vidnositsya do dizel elektrohodiv Zemsnaryad priznachenij dlya robit na glibinah do 32 metriv Privid jogo frezi maye potuzhnist 2 95 MVt a dlya vidalennya rozrihlenogo neyu gruntu vikoristovuyetsya zanurenij nasos potuzhnistyu 2 74 MVt ta rozmisheni na bortu dva nasosi po 3 5 MVt Vibirka ta vivantazhennya gruntu vidbuvayetsya za dopomogoyu trub diametrom po 0 9 metra dlya zavantazhennya gruntovidviznih shaland vikoristovuyetsya truba diametrom 0 8 metra Na bortu zabezpechuyetsya prozhivannya 45 osobi Zavdannya sudnaV 1985 mu zemsnaryad vidvidav roztashovani u Indijskomu okeani Sejshelski ostrovi de proviv pogliblennya gavani dlya yaht v portu Viktoriya ostriv Mae Odnochasno vin vidsipav 5 tis m3 koraliv dlya ukriplennya ostrova Hodolu shtuchno stvorenij bilya Viktoriyi u 1960 h rokah Osinnyu 1992 go Jan de Nul vzyalas za roboti po modernizaciyi Sueckogo kanalu kotri vklyuchali dovedennya glibin do 25 metriv Pervisno peredbachalos sho frezerni zemsnaryadi Marco Polo ta protyagom roku viberut 19 5 mln m3 gruntu z yakih lishe 3 nalezhatimut do tverdih porid U pidsumku zh hocha obsyag vijnyatogo materialu stanoviv lishe 14 5 mln m3 na tverdi porodi prijshlos 43 sho zatyagnulo vikonannya kontraktu na 7 5 misyaciv do kincya vesni 1994 go She odnim zavershenim u pershij polovini 1990 h zavdannyam bula modernizaciya sudnovogo hodu v Argentini na richci Parana kotra vidigraye nadzvichajno vazhlivu rol u transportnij sistemi krayini V mezhah proektu zemsnaryad prorizav kilka ostroviv ta petel stvoryuyuchi takim chinom bilsh zruchnij farvater V 1996 mu Marco Polo razom iz zemsnaryadom provadiv roboti iz pogliblennya kanalu portu Sautgempton protoka La Mansh na pivdennomu uzberezhzhi Angliyi Nastupnogo roku sudno zaluchili do prokladannya gazoprovodu NorFra Franpipe kotrij postachaye norvezkij gaz do Franciyi Nepodalik vid Dyunkerku vono razom iz zemlesosnimi snaryadami ta prokladalo prohid cherez kilka banok stvoryuyuchi takim chinom umovi dlya truboukladalnogo sudna Vibranij Marco Polo grunt vantazhili na dva neveliki zemlesosni snaryadi ta yaki takim chinom vikonuvali funkciyu gruntovidviznih shaland Na pochatku 2000 h Marco Polo zadiyali dlya prokladannya she odnogo gazoprovodu kotrij povinen buv transportuvati blakitne palivo z indonezijskogo ostrova Sumatra do Singapuru U vidpovidnosti do vimog singapurskoyi morskoyi administraciyi truboprovid mav lezhati na glibini ne mensh nizh 28 metriv vid poverhni morya tomu dovelos proklasti transheyu dovzhinoyu 8 km z glibinoyu do 15 metriv Ce potrebuvalo vibirki 700 tis m3 gruntu v tomu chisli 125 tis m3 skelnih porid nad chim okrim Marco Polo pracyuvav zemlesosnij snaryad U 2002 mu sudno znov opinilos na Sejshelskih ostrovah bilya uzberezhzhya Mae de zdijsnilo namiv ostrova Ile Perseverance Ostannij za proektom povinen buv mati ploshu 92 gektari ta priznachavsya dlya prozhivannya 10 tisyach osib Nevdovzi zemsnaryad opinivsya u Perskij zatoci bilya uzberezhzhya Ob yednanih Arabskih Emirativ Tut Jan De Nul vigrala pidryad na namiv teritorij dlya vsesvitno vidomogo shtuchnogo arhipelagu Palma Dzhebel Ali sho potrebuvalo peremishennya 135 mln m3 gruntu Okrim chislennih zemlesosnih snaryadiv najbilshim z yakih buv tut pracyuvalo i kilka frezernih okrim Marco Polo takozh Leonardo Da Vinci ta tilki sho sporudzhenij velicheznij J F J De Nul Proekt trivav z 2002 po 2006 roki pri comu vibirka gruntu dlya namivu mogla odnochasno stvoryuvati inshi ob yekti Tak z grudnya 2005 po berezen 2006 roku Marco Polo provadiv pershij etap dnopogliblyuvalnih robit za proektom Novogo kontejnernogo terminalu Dzhebel Ali Odnim z nastupnih zavdan dlya sudna stalo sporudzhennya portu Dukm v centralnij chastini shidnogo uzberezhzhya Omanu Aravijske more Cej masshtabnij proekt rozpochatij u 2008 mu na pozbavlenomu bud yakoyi infrastrukturi pustelnomu uzberezhzhi potrebuvav viluchennya 62 mln m3 ta namivu 12 mln m3 gruntu dlya chogo vikoristali bilshe desyatka zemsnaryadiv i v tomu chisli she tri frezernih J F J De Nul Fernao de Magalhaes ta Leonardo Da Vinci Port pochav pershi operaciyi v 2011 mu vtim na toj chas Marco Polo vzhe davno pracyuvav nad inshimi proektami Pochinayuchi z serpnya 2009 go zemsnaryad buv zakontraktovanij dlya robit nad rozshirennyam portu Botani Sidnej pri comu poperedni roboti tut proviv zemlesosnij snaryad Nastupni kilka rokiv Marco Polo proviv bilya uzberezhzhya Latinskoyi Ameriki U zhovtni 2010 go vin projshov cherez Panamskij kanal pislya chogo do kincya roku vikonav zavdannya zi zbilshennya shirini pidhidnogo kanalu kolumbijskogo portu Kartahena Karibske more V 2011 roci zemsnaryad pracyuvav nad cilim ryadom proektiv v portu Lasaro Kardenas u meksikanskomu shtativ Michoakan tihookeanske uzberezhzhi na pidhidnomu kanali gonduraskogo terminalu dlya kruyiznih lajneriv Roatan nad rozshirennyam ta pogliblennyam pidhidnogo kanalu z atlantichnoyi storoni Panamskogo kanalu V mezhah modernizaciyi ciyeyi magistrali tut sporudzhuvali tretij shlyuzovij kompleks dostup do yakogo Marco Polo oblashtovuvav z serpnya po gruden krim togo zadiyali kivshevij zemsnaryad U lyutomu berezni 2012 go Marco Polo zadiyali dlya rozshirennya pidhidnogo kanalu na inshomu gonduraskomu kruyiznomu terminali v Mahogani Bej Tut dlya zmenshennya riziku pri prohodzhenni suden bulo potribno viluchiti korali z ploshi u 50 tisyach m3 V podalshomu vin povernuvsya do robit na Panamskomu kanali i v zhovtni 2012 go viluchiv ostanni kubichni metri na comu proekti Vsogo pri rozshirenni magistrali bulo vibrano 1 3 mln m3 gruntu V 2013 mu Marco Polo vikoristali pri rozshirenni argentinskogo portu Bayiya Blanka Rozrahovana na 9 misyaciv persha faza cogo proektu potrebuvala vibirki 6 mln m3 gruntu dlya chogo takozh zadiyali zemlesosnij snaryad Ostannij vikoristovuvali perevazhno na pidhidnomu kanali todi yak Marco Polo pracyuvav u portovij akvatoriyi ta na okremih dilyankah pidhidnogo kanalu iz osoblivo velikim nakopichennyam nanosiv U pershij polovini 2014 go zemsnaryad pracyuvav na pogliblenni sudnovogo hodu po Parani Jan De Nul mala pidryad na jogo obslugovuvannya z serpnya 2011 go Vrahovuyuchi vazhlivist magistrali roboti dovodilos regulyarno pererivati dlya perepusku karavaniv suden kotri slidivali po richci Vlitku togo zh roku Marco Polo provadiv dnopogliblennya v usti richki Urugvaj de roztashovuyetsya urugvajskij port Terminal Nuevo Palmira U drugij polovini 2014 go sudno zadiyali v kolumbijskomu portu Kartahena Karibske more Roboti trivali shonajmenshe do lyutogo 2015 go pri comu v nih takozh brali uchast frezernij zemsnaryad zemlesosnij Pedro Alvares Cabral ta kivshevij Voseni 2015 go Marco Polo razom iz zemlesosami i Pedro Alvares Cabral pracyuvav na tihookeanskomu uzberezhzhi Kolumbiyi de u portu Buenaventura provadilos dnopogliblennya u interesah terminalu TCBUEN Terminal De Contenedores De Buenaventura Pid zavershennya 2015 go sudno opinilos u zoni Panamskogo kanalu de razom iz kivshevim zemsnaryadom ta vse timi zh zemlesosnimi Filippo Brunelleschi i Pedro Alvares Cabral provelo na atlantichnij storoni rujnuvannya koferdamu pid zahistom yakogo vidbuvalos sporudzhennya novih shlyuziv A pershi kilka misyaciv 2016 go Marco Polo ta Vitruvius sporudzhuvali pidhidnij kanal na tihookeanskij storoni ciyeyi vodnoyi magistrali Z sichnya po veresen 2017 go sudno provelo za modernizaciyeyu portu yamajskoyi stolici Kingstona Ostannomu hotili nadati mozhlivist prijmati bilshi kontejnerovozi kotri pochali prohoditi cherez neshodavno rozshirenij Panamskij kanal Okrim Marco Polo u proekti kotrij potrebuvav vibirki 7 mln m3 gruntu zadiyali zemlesosnij snaryad Pedro Alvares Cabral Pri comu u lyutomu 2017 go Marco Polo zdijsniv vizit do kolumbijskogo portu Buenaventura dlya roboti na kilkoh dilyankah pidhidnogo kanalu osnovnu chastinu zamovlennya po zbilshennyu glibin do 12 5 13 5 metriv povinen buv vikonati tut zemlesosnij snaryad She odnim zavdannyam stali roboti u meksikanskomu portu Verakrus na uzberezhzhi Meksikanskoyi zatoki Tut iz akvatoriyi portu ta pidhidnogo kanalu bulo neobhidno vibrati 12 5 mln m3 gruntu kotrij potim perekachuvali po liniyi zavdovzhki 2 8 km do miscya namivu 190 gektariv teritoriyi pid novi terminali Roboti zavershili vlitku 2018 go Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 17 veresnya 2016 maritime connector com Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 26 zhovtnya 2019 Georges amer Arhiv originalu za 14 lipnya 2019 Procitovano 26 zhovtnya 2019 Mundi Jus Jan de Nul v Egypt Award 6 Nov 2008 jusmundi com angl Procitovano 26 zhovtnya 2019 The Art of Dredging Arhiv originalu za 12 lyutogo 2020 Procitovano 26 zhovtnya 2019 Marco Polo Cristoforo Colombo SeapixOnline com www seapixonline com Procitovano 26 zhovtnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 25 listopada 2020 localgovernment gov sc Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2019 Procitovano 26 zhovtnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 17 sichnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 11 chervnya 2021 www jandenul com angl Arhiv originalu za 12 lyutogo 2020 Procitovano 26 zhovtnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 19 bereznya 2020 Ross Joe 10 zhovtnya 2010 arhiv originalu za 25 grudnya 2014 procitovano 26 zhovtnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 17 veresnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 17 veresnya 2016 First Milestone Reached TURKISH MARITIME en EN 21 zhovtnya 2011 Procitovano 26 zhovtnya 2019 Bay Islands Voice Magazine Blog Archive Dredging in the Cove Entrance for Cruise Ships to Mahogany Bay has Gotten Easier amer Procitovano 26 zhovtnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 21 grudnya 2016 Please find attached Parana River Ports max departure drafts for March 14th 2014 PDF nedostupne posilannya z grudnya 2019 AVISOS A LOS NAVEGANTES PDF nedostupne posilannya HQ PIANC PIANC Yearbook 2015 angl PIANC ISBN 9782872232321 Dredging Today amer 19 veresnya 2017 Arhiv originalu za 10 serpnya 2020 Procitovano 26 zhovtnya 2019 seaportsa com Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2019 Procitovano 26 zhovtnya 2019 Berman Scott correspondent Veracruz port to receive capacity boost IHS Markit Dredging and Port Construction brit Procitovano 26 zhovtnya 2019

Дата публікації:
Топ