Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мана́рська затока — затока в Індійському океані, обмежена узбережжям острова Цейлон, південно-східним узбережжям півострова Індостан і пасмом острівців, скель і мілин Адамова моста. Є частиною Лаккадівського моря. З'єднується Полкською протокою з Бенгальською затокою. У берегів мілководна, в центральній частині глибина до 1335 м. Ширина між 160 і 200 км. Впадають річки з узбережжя Індії і з узбережжя Шрі-Ланки. Акваторія розділена між Індією і Шрі-Ланкою. Головні порти (у штаті Тамілнад Індія) і Коломбо в (Шрі-Ланці).
| Манарська затока | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 8°24′51″ пн. ш. 78°59′21″ сх. д. / 8.41416700002777773° пн. ш. 78.98944400002778821° сх. д.Координати: 8°24′51″ пн. ш. 78°59′21″ сх. д. / 8.41416700002777773° пн. ш. 78.98944400002778821° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |  Шрі-Ланка | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | затока | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 10500 км² | |||
| Глибина середня | 1335 м | |||
| Глибина макс. | 1335 м | |||
| Довжина | 160 км | |||
| Ширина | 130–275 км | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються | d | |||
| Країни басейну | Індія, Шрі-Ланка | |||
| Інше | ||||
| Geonames | 1281787 | |||
 | ||||
  Манарська затока (Шрі-Ланка) | ||||
| | ||||
 Манарська затока у Вікісховищі | ||||
Пасмо низьких островів і рифів, відомих, як Міст Рами, також іменуються як Адамів міст, відокремлює Манарську затоку від Полкської протоки, яка відокремлює Індію від Шрі-Ланки.
Тваринний та рослинний світ
У затоці мешкає близько 3600 видів флори і фауни, що робить затоку одним з найбагатших прибережних регіонів в Азії. Затока добре відома як місце вилову перлів, джерелом яких є устриця . На території Манарської затоки в 1986 році створений національний парк, який в 1989 році оголошений біосферним заповідником.
117 видів коралів живе в Манарській затоці. Частими відвідувачами затоки є морські черепахи, які є священним як і акули, дюгоні та дельфіни. Проте, загальна дія 47 селищ розташованих на узбережжі, із загальною чисельністю населення близько 50 000 осіб створює загрозу морському різноманіттю. Вилов риби знизився так само як і перлів, коралів. Місцеві рибалки залежать від рифів, які годують їх родини, але руйнівні методи риболовлі разом з тиском забруднення і гірської промисловості з видобутку коралів призвели до зменшення як прибережного, так і морського виловів.
Небезпека загрожує також дельфінам, дюгоням, китам і морським огіркам.
Здобич перлів
Перли у Манарській затоці відрізняються високою якістю, сяйвом і блиском, що здавна привертало численних іноземних торговців. Припускають, що вилов перлів в затоці почалася близько 2 тис. років тому. З середини XVI століття контроль за виловом перлів захопили португальці; у 1658 р. промисли захопили данці, а в 1796 р. — Велика Британія. Панування англійців зберігалося до 1947 р., коли Велика Британія передала свої повноваження Індії; відтоді видобуток перлів стає державною монополією.
Мілини, або паари, на яких мешкають і розмножуються устриці, є виступами підводних скель; їх налічується близько 80 на індійській стороні затоки. Розміри індійських паарів коливаються від 0,5 до 25 км² глибина залягання їх поверхні становить 12—14 м для прибережної серії паарів і 18—25 м для глибоководних. Один із найбільших паарів знаходиться біля Мадраського узбережжя поблизу .
Тривалість життя устриць, що мешкають на паарах Манарської затоки, як вважають фахівці, становить приблизно 6 (найбільша межа 8) років. Вони досягають статевої зрілості до 12 місяців і дають потомство двічі на рік (у березні-квітні та вересні-жовтні). У ці місяці, перед мусонами, гарна погода і тримається достатньо висока температура і солоність води. На шрі-ланкійському боці Манарської затоки головним центром перлового промислу служить тимчасове поселення, що з'явилося в , на північно-західному узбережжі острова.
Примітки
- J. Sacratees, R. Karthigarani (2008). . APH Publishing. с. 10. ISBN . Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 13 грудня 2014.
Посилання
- Gulf of Mannar [ 13 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mana rska zatoka zatoka v Indijskomu okeani obmezhena uzberezhzhyam ostrova Cejlon pivdenno shidnim uzberezhzhyam pivostrova Indostan i pasmom ostrivciv skel i milin Adamova mosta Ye chastinoyu Lakkadivskogo morya Z yednuyetsya Polkskoyu protokoyu z Bengalskoyu zatokoyu U beregiv milkovodna v centralnij chastini glibina do 1335 m Shirina mizh 160 i 200 km Vpadayut richki z uzberezhzhya Indiyi i z uzberezhzhya Shri Lanki Akvatoriya rozdilena mizh Indiyeyu i Shri Lankoyu Golovni porti u shtati Tamilnad Indiya i Kolombo v Shri Lanci Manarska zatokaManarska zatoka8 24 51 pn sh 78 59 21 sh d 8 41416700002777773 pn sh 78 98944400002778821 sh d 8 41416700002777773 78 98944400002778821 Koordinati 8 24 51 pn sh 78 59 21 sh d 8 41416700002777773 pn sh 78 98944400002778821 sh d 8 41416700002777773 78 98944400002778821Roztashuvannya Krayina Shri LankaGeologichni dani Tip zatokaRozmiri Plosha poverhni 10500 km Glibina serednya 1335 mGlibina maks 1335 mDovzhina 160 kmShirina 130 275 kmVoda Basejn Vlivayutsya dKrayini basejnu Indiya Shri LankaInshe Geonames 1281787Karta Manarska zatoka Manarska zatoka Shri Lanka Manarska zatoka u Vikishovishi Pasmo nizkih ostroviv i rifiv vidomih yak Mist Rami takozh imenuyutsya yak Adamiv mist vidokremlyuye Manarsku zatoku vid Polkskoyi protoki yaka vidokremlyuye Indiyu vid Shri Lanki Tvarinnij ta roslinnij svitU zatoci meshkaye blizko 3600 vidiv flori i fauni sho robit zatoku odnim z najbagatshih priberezhnih regioniv v Aziyi Zatoka dobre vidoma yak misce vilovu perliv dzherelom yakih ye ustricya Na teritoriyi Manarskoyi zatoki v 1986 roci stvorenij nacionalnij park yakij v 1989 roci ogoloshenij biosfernim zapovidnikom 117 vidiv koraliv zhive v Manarskij zatoci Chastimi vidviduvachami zatoki ye morski cherepahi yaki ye svyashennim yak i akuli dyugoni ta delfini Prote zagalna diya 47 selish roztashovanih na uzberezhzhi iz zagalnoyu chiselnistyu naselennya blizko 50 000 osib stvoryuye zagrozu morskomu riznomanittyu Vilov ribi znizivsya tak samo yak i perliv koraliv Miscevi ribalki zalezhat vid rifiv yaki goduyut yih rodini ale rujnivni metodi ribolovli razom z tiskom zabrudnennya i girskoyi promislovosti z vidobutku koraliv prizveli do zmenshennya yak priberezhnogo tak i morskogo viloviv Nebezpeka zagrozhuye takozh delfinam dyugonyam kitam i morskim ogirkam Zdobich perlivPerli u Manarskij zatoci vidriznyayutsya visokoyu yakistyu syajvom i bliskom sho zdavna privertalo chislennih inozemnih torgovciv Pripuskayut sho vilov perliv v zatoci pochalasya blizko 2 tis rokiv tomu Z seredini XVI stolittya kontrol za vilovom perliv zahopili portugalci u 1658 r promisli zahopili danci a v 1796 r Velika Britaniya Panuvannya anglijciv zberigalosya do 1947 r koli Velika Britaniya peredala svoyi povnovazhennya Indiyi vidtodi vidobutok perliv staye derzhavnoyu monopoliyeyu Milini abo paari na yakih meshkayut i rozmnozhuyutsya ustrici ye vistupami pidvodnih skel yih nalichuyetsya blizko 80 na indijskij storoni zatoki Rozmiri indijskih paariv kolivayutsya vid 0 5 do 25 km glibina zalyagannya yih poverhni stanovit 12 14 m dlya priberezhnoyi seriyi paariv i 18 25 m dlya glibokovodnih Odin iz najbilshih paariv znahoditsya bilya Madraskogo uzberezhzhya poblizu Trivalist zhittya ustric sho meshkayut na paarah Manarskoyi zatoki yak vvazhayut fahivci stanovit priblizno 6 najbilsha mezha 8 rokiv Voni dosyagayut statevoyi zrilosti do 12 misyaciv i dayut potomstvo dvichi na rik u berezni kvitni ta veresni zhovtni U ci misyaci pered musonami garna pogoda i trimayetsya dostatno visoka temperatura i solonist vodi Na shri lankijskomu boci Manarskoyi zatoki golovnim centrom perlovogo promislu sluzhit timchasove poselennya sho z yavilosya v na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi ostrova PrimitkiJ Sacratees R Karthigarani 2008 APH Publishing s 10 ISBN 81 313 0407 8 Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 13 grudnya 2014 PosilannyaGulf of Mannar 13 grudnya 2014 u Wayback Machine