Лондон 69 англ HMS London 69 військовий корабель важкий крейсер типу Каунті однойменного підтипу Королівського військово

«Лондон» (69) (англ. HMS London (69) — військовий корабель, важкий крейсер типу «Каунті» однойменного підтипу Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

HMS «Лондон» (69)
HMS London (69)

Британський важкий крейсер «Лондон» на буксирі на річці Тайн. 17 травня 1943
Служба
Тип/клас	важкий крейсер типу «Каунті»
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Військово-морські сили Великої Британії
На честь	дванадцятий корабель флоту на
Корабельня	(HMNB Portsmouth), Портсмут
Замовлено	10 жовтня 1925
Закладено	23 лютого 1926
Спущено на воду	14 вересня 1927
Введено в експлуатацію	31 січня 1929
На службі	1929–1950
Статус	3 січня 1950 року проданий на металобрухт
Нагороди	2 бойових відзнаки
Бойовий досвід	Друга світова війна Битва за Атлантику Останній бій лінкора «Бісмарк» Арктичні конвої * Конвой QP 1 * Конвой PQ 15 * Конвой PQ 16 * Конвой QP 12 * Конвой PQ 17 * Конвой PQ 18 * Конвой QP 14 * Конвой QP 15 Війна на Тихому океані * Операція «Кокпіт» * Операція «Трансом» Громадянська війна в Китаї * (Інцидент на Янцзи)
Ідентифікація
Девіз	«Господь спрямовує нас» (лат. Domine dirige nos)
Параметри
Тоннаж	9 750 тонн (стандартна) 13 315 тонн (повна)
Довжина	193 м
Ширина	20 м
Висота	6,4 м
Бронювання	Пояс: 110-25 мм Палуба: 34,9-38 мм Барбет: 25 мм Гарматні башти: 25 мм Шпангоут: 25 мм Артилерійські льохи: 51-111 мм
Технічні дані
Рухова установка	4 × парових турбіни Parsons 8 × парових котлів Admiralty
Гвинти	4
Потужність	80 000 к.с.
Швидкість	31,5 вузлів (58,3 км/год)
Дальність плавання	3 100 миль (5 740 км) на швидкості 31,5 вузлів 12 000 миль (22 000 км) на швидкості 14 вузлів
Екіпаж	мирний час — 710 воєнний час — 819
Озброєння
Артилерія	8 (4 × 2) 203-мм (8-дюймових) гармат BL 8 inch Mk VIII
Торпедно-мінне озброєння	8 (2 × 4) × 533-мм (21-дюймових) торпедних апаратів
Зенітне озброєння	1928: 8 (4 × 2) 102-мм (4-дюймових) універсальних гармат QF 4 inch Mk V 8 (2 × 4) × 40-мм автоматичних зенітних гармат Vickers QF 2 8 (2 × 4) × 12,7-мм зенітних кулеметів Vickers .50 1937-1941: 6 (6 × 1) 102-мм універсальних гармат Mk V 16 (2 × 8) × 40-мм автоматичних зенітних гармат Vickers QF 2 8 (2 × 4) × 12,7-мм зенітних кулеметів Vickers .50
Авіація	4 гідролітаки

Важкий крейсер «Лондон» був закладений 23 лютого 1926 року на верфі (HMNB Portsmouth) на військово-морській базі в Портсмуті. 14 вересня 1927 року корабель спущений на воду, а 31 січня 1929 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

«Лондон» виконував завдання у складі різних формувань британського флоту напередодні Другої світової війни, служив у Домашньому флоті та на Середземному морі. З початком світового конфлікту брав активну участь у бойових діях на морі, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Франції, Англії та Норвегії, супроводжував арктичні та атлантичні конвої. Особливо відзначився в переслідуванні німецького лінкора «Бісмарк» в Атлантиці.

За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель нагороджений двома бойовими відзнаками.

Історія служби

1941

2 серпня 1941 року «Лондон» діяв у далекому океанському ескорті конвою WS 10. 31 серпня супровід конвою WS 11.

28 вересня 1941 року важкий крейсер «Лондон» разом з однотипним («Шропширом») у супроводі есмінців вийшов з однім з перших арктичних конвоїв — конвоєм QP 1 з Архангельська до Скапа-Флоу.

1942

29 квітня 1942 року «Лондон» вийшов у супровід конвою PQ 15, що йшов до Росії під командуванням адмірала Д.Тові.

У травні 1942 року «Лондон» входив до сил ескорту великого конвою PQ 16, який супроводжував 35 транспортних суден (21 американське, 4 радянські, 8 британських, 1 голландське та одне під панамським прапором) до Мурманська від берегів Ісландії зі стратегічними вантажами і військовою технікою з США, Канади і Великої Британії. Його супроводжували 17 ескортних кораблів союзників, до острова Ведмежий конвой прикривала ескадра з 4 крейсерів і 3 есмінців.

2 вересня 1942 року з Шотландії вирушив конвой PQ 18, що нараховував 39 суден, а 13 вересня з Архангельська — зустрічний конвой QP 14; 65 бойових кораблів супроводжували невеличкий транспортний конвой з 17 суден Важкі крейсери «Саффолк», «Лондон» і флагманський «Норфолк» під прапором віце-адмірала С. С. Бонем-Картера входили до складу групи ближнього прикриття обох конвоїв. Групу далекого прикриття становили лінкори «Енсон» і «Герцог Йоркський», легкий крейсер «Ямайка» і 5 есмінців. Крім того, у разі загрози до сил ескорту конвоїв PQ 18 і QP 14 могли підключитися важкий крейсер («Камберленд») і легкий крейсер «Шеффілд», що брали участь в операції з доставки на Шпіцберген постачання. Досить потужний безпосередній ескорт PQ 18 складався з флагманського легкого крейсера «Сцилла», ескортного авіаносця («Евенджер»), який вперше вийшов в арктичні води, 20 есмінців і 15 інших кораблів підтримки. Незважаючи на таку потужну охорону, втрати конвою від атак німецьких підводних човнів і авіації склали 13 суден. Конвой QP 14 втратив 4 транспортних судна і есмінець ескорту. Після проводки конвою PQ 18 на трасі полярних перевезень настало затишшя, викликане необхідністю застосування транспортів і сил ескорту в десантній операції в Північній Африці. Тільки взимку 1942/43 року було відновлено рух конвоїв до наступної перерви в березні 1943 року, що тривав до листопада.

17 листопада крейсер вийшов з групою кораблів для прикриття повернення конвою QP 15, що йшов з Росії. 28 листопада кораблі повернулись до Хваль-фіорда у Рейк'явіку.

1944

У жовтні 1944 року важкий крейсер «Лондон» включений до оперативної групи № 63.2 (TG63.2) Східного флоту, що проводила диверсійні та демонстраційні дії на Нікобарських островах, прикриваючи справжню мету — висадку американських військ на острів Лейте.

1945

19 квітня 1944 року «Лондон» взяв участь у повітряно-морській військовій операції з бомбардування авіаносною авіацією союзників (оперативні групи 69 та 70) важливих цілей — об'єктів нафтової промисловості — на окупованій японськими військами території острову Сабанг (північніше Суматри).

Див. також

USS Tuscaloosa (CA-37)
Zara (1931)
Важкі крейсери класу «Дойчланд»
(Важкі крейсери типу «Тренто»)

Посилання

. на uboat.net. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 25 травня 2018. (англ.)
HMS London (1927) [ 26 травня 2018 у Wayback Machine.]

Джерела

HMS London [ 14 липня 2018 у Wayback Machine.]
. на naval-history.net. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 9 червня 2018. (англ.)

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS London (69)

Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. .
Raven, Alan; Roberts, John (1980). British Cruisers of World War Two. Annapolis, MD: Naval Institute Press. ISBN .
Whitley, M J (1995). Cruisers of World War Two: An International Encyclopedia. London: Arms and Armour Press. с. 104 & 109. ISBN .

Примітки

Виноски

на честь англійської столиці Лондона.
2 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за битву за Атлантику (1941), за арктичні конвої (1941—1943).
Літак типу (Fairey Flycatcher) (листопад 1930 — січень 1933), згодом Hawker Osprey (травень 1934 — листопад 1936), в подальшому Supermarine Walrus (1936–1939)
До складу ескорту входили: крейсер «Каїр», допоміжний крейсер , есмінці («Вайтхол»), («Вінчелсі»), «Вітч», «Бродвей», («Гуркха»), («Ланс»), «Ліджен», «Ісаак Свірз», («Піорун»). Важкий крейсер «Лондон» діяв у далекому океанському ескорті.
До складу ескорту входили: крейсер «Каїр», есмінці («Козак»), («Хайлендер»), «Ліджен», («Лавлі»), («Гарланд»), «Ісаак Свірз», («Піорун»).
Конвой QP 1 з 14 суден супроводжували: важкі крейсери «Лондон» і («Шропшир»), есмінці «Ектів», «Ентоні», «Електра»; траулери й 3 морські тральщики «Альціон», «Харрієр» і «Саламандер».
Ескорт конвою PQ 15: лінкори «Кінг Джордж V», «Герцог Йоркський», американський «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Лондон», («Вічита») та «Тускалуза», легкі крейсери «Найджеріа» та «Кеніа», есмінці: («Бадсворт»), («Боудісіа»), «Ескапейд», «Фокнор», («Хашлі»), («Інглефельд»), «Ламертон», («Ледбарі»), «Марна», («Мартин»), «Матчлес», («Міддлтон»), «Орібі», «Панджабі», («Сомалі»), норвезькі («Сент-Олбанс»), («Уредд»), («Медісон»), («Планкетт»), («Вейнрайт»), («Вілсон»), («Веномоус»), тральщики, корвети та інші кораблі супроводження й забезпечення.
Ескорт конвою PQ 16: лінкори британський «Герцог Йоркський» і американський «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Норфолк», «Лондон», «Кент» і американський («Вічита»), легкі крейсери «Ліверпуль» та «Найджеріа», есмінці: британські («Акейтіз»), «Ашанті», («Бланкні»), «Екліпс», «Фокнор», «Фьюрі», («Гарланд»), («Ікарус»), («Інтрепід»), «Ламертон», («Ледбарі»), «Марна», («Мартин»), («Міддлтон»), «Онслоу», «Орібі», («Волонтир»), («Вітленд»), американські («Мейрант»), («Рінд»), («Рован») і («Вейнрайт»), радянські («Грозний»), «Куйбишев» та «Сокрушительний»; підводні човни («Сівулф») і («Трайдент»), допоміжний корабель ППО («Аланбенк»), тральщики «Брамбл», «Госсамер», «Хазард», «Леда», «Сігал», чотири корвети типу «Флавер» та французький корвет («Розелі»), RFA Black Ranger (A163) та інші кораблі супроводження й забезпечення.
До складу ескорту входили: 2 лінкори «Дюк оф Йорк» і «Енсон», ескортний авіаносець («Евенджер»), 4 важкі крейсери: («Камберленд»), «Лондон», «Норфолк», «Саффолк», 3 легкі крейсери: «Джамайка», «Сцилла», «Шеффілд», 32 есмінці: «Ашанті», «Амазон», («Бланкні»), («Брахам»), («Бульдог»), («Ковдрей»), «Еко», «Екліпс», «Ескімо», «Фокнор», «Фьюрі», («Інтрепід»), «Імпульсів», «Кеппель», («Маккей»), «Марна», («Міддлтон»), («Мілн»), («Метеор»), «Монтроз», («Оклі»), («Онслот»), «Онслоу», («Опорт'юн»), «Оффа», («Сомалі»), «Тартар», («Вітленд»), («Веномос»), «Вілтон», («Віндзор»), «Вустер».
До складу ескорту конвою QP 15 входили: крейсери «Саффолк», «Лондон» і «Норфолк», есмінці («Ікарус»), («Інтрепід»), «Імпульсів», «Фокнор», («Форестер»), «Еко», («Міддлтон»), «Мушкетер», «Обд'юрет», («Оклі»), («Онслот»), («Орвелл»); підводний човен («Уредд») та інші британські й радянські кораблі.
Оперативна група № 63.1: лінійний крейсер «Рінаун»; есмінці британський («Квілліам»), австралійські , .
Оперативна група № 63.2: важкі крейсери «Саффолк», («Камберленд») і «Лондон»; есмінці британські і , австралійський («Норман») та голландський («Ван Гален»).
Оперативна група № 63.3: авіаносці «Індомітебл» і «Вікторіос»; легкий крейсер («Фібі»); есмінці («Велп»), , («Вессекс») і («Вейкфул»).
69-та оперативна група союзного флоту: лінійні кораблі британські «Квін Елізабет» (флагманський корабель адмірала Дж. Сомерсвілля — командувача Східним флотом) та «Веліант», французький «Рішельє»; 5 легких крейсерів: («Ньюкасл»), «Найджерія», «Цейлон», новозеландський («Гамбія») та голландський («Тромп»); лідер ескадрених міноносців («Ротергам»); 8 есмінців: , («Пенн»), («Пітард»), , («Нейпір»), («Непал»), («Нізам») та «Ван Гален».
70-та оперативна група союзного флоту: лінійний крейсер «Рінаун» (флагманський корабель віце-адмірала (А. Пауера)); авіаносці «Ілластріас» та «Саратога»; важкий крейсер «Лондон»; 6 есмінців: («Квіліам»), , , («Данлеп»), («Каммінгз») і («Феннінг»).

Джерела

. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 25 травня 2018.
. Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 25 травня 2018.

[1] на честь англійської столиці Лондона.

[2] 2 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за битву за Атлантику (1941), за арктичні конвої (1941—1943).

[4] Літак типу (Fairey Flycatcher) (листопад 1930 — січень 1933), згодом Hawker Osprey (травень 1934 — листопад 1936), в подальшому Supermarine Walrus (1936–1939)

[5] До складу ескорту входили: крейсер «Каїр», допоміжний крейсер , есмінці («Вайтхол»), («Вінчелсі»), «Вітч», «Бродвей», («Гуркха»), («Ланс»), «Ліджен», «Ісаак Свірз», («Піорун»). Важкий крейсер «Лондон» діяв у далекому океанському ескорті.

[6] До складу ескорту входили: крейсер «Каїр», есмінці («Козак»), («Хайлендер»), «Ліджен», («Лавлі»), («Гарланд»), «Ісаак Свірз», («Піорун»).

[7] Конвой QP 1 з 14 суден супроводжували: важкі крейсери «Лондон» і («Шропшир»), есмінці «Ектів», «Ентоні», «Електра»; траулери й 3 морські тральщики «Альціон», «Харрієр» і «Саламандер».

[8] Ескорт конвою PQ 15: лінкори «Кінг Джордж V», «Герцог Йоркський», американський «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Лондон», («Вічита») та «Тускалуза», легкі крейсери «Найджеріа» та «Кеніа», есмінці: («Бадсворт»), («Боудісіа»), «Ескапейд», «Фокнор», («Хашлі»), («Інглефельд»), «Ламертон», («Ледбарі»), «Марна», («Мартин»), «Матчлес», («Міддлтон»), «Орібі», «Панджабі», («Сомалі»), норвезькі («Сент-Олбанс»), («Уредд»), («Медісон»), («Планкетт»), («Вейнрайт»), («Вілсон»), («Веномоус»), тральщики, корвети та інші кораблі супроводження й забезпечення.

[9] Ескорт конвою PQ 16: лінкори британський «Герцог Йоркський» і американський «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Норфолк», «Лондон», «Кент» і американський («Вічита»), легкі крейсери «Ліверпуль» та «Найджеріа», есмінці: британські («Акейтіз»), «Ашанті», («Бланкні»), «Екліпс», «Фокнор», «Фьюрі», («Гарланд»), («Ікарус»), («Інтрепід»), «Ламертон», («Ледбарі»), «Марна», («Мартин»), («Міддлтон»), «Онслоу», «Орібі», («Волонтир»), («Вітленд»), американські («Мейрант»), («Рінд»), («Рован») і («Вейнрайт»), радянські («Грозний»), «Куйбишев» та «Сокрушительний»; підводні човни («Сівулф») і («Трайдент»), допоміжний корабель ППО («Аланбенк»), тральщики «Брамбл», «Госсамер», «Хазард», «Леда», «Сігал», чотири корвети типу «Флавер» та французький корвет («Розелі»), RFA Black Ranger (A163) та інші кораблі супроводження й забезпечення.

[11] До складу ескорту входили: 2 лінкори «Дюк оф Йорк» і «Енсон», ескортний авіаносець («Евенджер»), 4 важкі крейсери: («Камберленд»), «Лондон», «Норфолк», «Саффолк», 3 легкі крейсери: «Джамайка», «Сцилла», «Шеффілд», 32 есмінці: «Ашанті», «Амазон», («Бланкні»), («Брахам»), («Бульдог»), («Ковдрей»), «Еко», «Екліпс», «Ескімо», «Фокнор», «Фьюрі», («Інтрепід»), «Імпульсів», «Кеппель», («Маккей»), «Марна», («Міддлтон»), («Мілн»), («Метеор»), «Монтроз», («Оклі»), («Онслот»), «Онслоу», («Опорт'юн»), «Оффа», («Сомалі»), «Тартар», («Вітленд»), («Веномос»), «Вілтон», («Віндзор»), «Вустер».

[12] До складу ескорту конвою QP 15 входили: крейсери «Саффолк», «Лондон» і «Норфолк», есмінці («Ікарус»), («Інтрепід»), «Імпульсів», «Фокнор», («Форестер»), «Еко», («Міддлтон»), «Мушкетер», «Обд'юрет», («Оклі»), («Онслот»), («Орвелл»); підводний човен («Уредд») та інші британські й радянські кораблі.

[14] Оперативна група № 63.1: лінійний крейсер «Рінаун»; есмінці британський («Квілліам»), австралійські , .
Оперативна група № 63.2: важкі крейсери «Саффолк», («Камберленд») і «Лондон»; есмінці британські і , австралійський («Норман») та голландський («Ван Гален»).
Оперативна група № 63.3: авіаносці «Індомітебл» і «Вікторіос»; легкий крейсер («Фібі»); есмінці («Велп»), , («Вессекс») і («Вейкфул»).

[15] 69-та оперативна група союзного флоту: лінійні кораблі британські «Квін Елізабет» (флагманський корабель адмірала Дж. Сомерсвілля — командувача Східним флотом) та «Веліант», французький «Рішельє»; 5 легких крейсерів: («Ньюкасл»), «Найджерія», «Цейлон», новозеландський («Гамбія») та голландський («Тромп»); лідер ескадрених міноносців («Ротергам»); 8 есмінців: , («Пенн»), («Пітард»), , («Нейпір»), («Непал»), («Нізам») та «Ван Гален».

[16] 70-та оперативна група союзного флоту: лінійний крейсер «Рінаун» (флагманський корабель віце-адмірала (А. Пауера)); авіаносці «Ілластріас» та «Саратога»; важкий крейсер «Лондон»; 6 есмінців: («Квіліам»), , , («Данлеп»), («Каммінгз») і («Феннінг»).

[naval-history.net-3] . Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 9 червня 2018.

[10] . Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 25 травня 2018.

[13] . Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 25 травня 2018.