Ferrari N V італ Ferrari італійською ferˈrari укр Феррарі італійська компанія що виготовляє спортивні автомобілі та базу

Ferrari N.V. (італ. Ferrari, італійською: [ferˈrari]; укр. Феррарі) — італійська компанія, що виготовляє спортивні автомобілі та базується в Маранелло.
Заснована в 1928 році Енцо Феррарі як «Скудерія Феррарі» (італ. Scuderia Ferrari), компанія спонсорувала пілотів і виробляла гоночні машини до 1947 року. З 1947 року почала випуск «вуличних» (англ. street-legal) спортивних автомобілів під маркою «Ferrari SpA». Впродовж усієї своєї історії, компанія бере участь у різних перегонах, особливо у Формулі-1, де вона має найбільший успіх. Емблема «Феррарі» — жеребець, що гарцює, на жовтому тлі. Традиційний колір автомобілів — червоний.

Ferrari N.V.
ferrari.com
Логотип

Тип	автомобілебудівна компанія ^d бізнес публічна компанія і організація^[1]
Організаційно-правова форма господарювання	S.p.A.
Галузь	автомобільна промисловість
Засновано	1947
Засновник(и)	Енцо Феррарі
Штаб-квартира	Маранелло
Територія діяльності	^d
Продукція	спортивний автомобіль Суперкар
Виторг	5 970 000 000 € (2023)
Операційний прибуток (EBIT)	▲1 070 000 000 € (2021)
Чистий прибуток	1 257 000 000 € (2023)
Активи	6 860 000 000 € (2021)
Власний капітал	2 210 000 000 € (2021)
Власник(и)	^d
Співробітники	4988 осіб (2023)
Холдингова компанія	^d^[2]
Дочірні компанії	Феррарі

Ferrari у Вікісховищі

Ferrari 750 Monza Scaglietti Spider, 1954

Моделі

6-8 циліндрові

Dino 206/246/208/308 (1967–1980)
Ferrari Mondial 8/QV/Cabriolet (1981–1990)
(1975–1985)
Ferrari 328 (1985–1989)
Ferrari 348 TB/TB/GTB/GTS/Spider/Speziale/GT Competizione (1989–1995)
Ferrari 355 Berlinetta/GTS/Spider/F1 Spider Serie Fiorano (1995–1999)
Ferrari 360 Modena/Spider (1999 – 2005)
Ferrari F430 (2004 – 2009)
California (2008 - 2014)
California T (2014 - до н.д.)
Ferrari 458 Italia (2009 - 2015)
Ferrari 488 GTB (2015 – до н.д.)

12 циліндрові

(1947)
(1947)
(1948–1953)
(1950–1952)
Ferrari 212 (1951/52)
Ferrari 250 (1952–1966)
Ferrari 275 (1964–1967)
Ferrari 330 (1963–1970)
(1951)
(1952/53)
Ferrari 365 GT/GT4 2+2/GT4/BB/GTB/GTS/GTC/California Cabriolet (1966–1976)
(1953–1955)
Ferrari 512 BB (1976–1984)
Ferrari Testarossa, 512 TR, 512 M (1984–1996)
Ferrari 550 Maranello (1996–2001)
Ferrari 575M Maranello (2002–2006)
Ferrari 365 GT 2+2, GT4 2+2 (1966–1976)
Ferrari 400 Superamerica (1959–1964)
Ferrari 400i (1976–1985)
Ferrari 410 Superamerica (1955–1959)
Ferrari 412 (1985–1989)
Ferrari 456 GT/MGT (1993–2004)
Ferrari 500 Superfast (1964–1966)
Ferrari 612 Scaglietti (2004–до н.д.)
Ferrari 599 GTB (2006–до н.д.)

Спортивні автомобілі

Гоночні автомобілі

AAC 815 (1940)
(Dino 166P/206P) (1966)
(Dino 196S) (1959)
(Dino 196SP) (1962)
(Dino 206S) (1958)
(Dino 206S/246P) (1966-1967)
(Dino 246S) (1960)
(Dino 246SP) (1961)
(Dino 286SP) (1962)
(Dino 296S) (1958)
(1952)
(1962)
(Ferrari 250S) (1952)
(Ferrari 250MM) (1952-1953)
1953
(Ferrari 250 Monza) (1954)
250 Testa Rossa (1957–1962)
(Ferrari 250P) (1963)
(Ferrari 250LM) (1963–1966)
(Ferrari 250S/MM/LM) (1952/53–1963/66)
Ferrari 250 GTO (1961–1964)
(1962)
(1950)
(1964)
(1956/57)
(1955)
(1958)
(1969–1973)
(1957)
Ferrari 300TR/LM (1962)
Ferrari 330 LMB (1963)
Ferrari 330P/P4 (1964–1967)
Ferrari 335 Sport (1957)
(1953)
(1952)
(1965-1966)
(1954)
(1955)
(1955-1956)
(1955)
500 Mondial/Testa Rossa (1954–1956)
(1970-1971)
(1953-1956)
(1953)
(1954-1955)
(1955-1956)

Прототипи

250 GT Zagato 3Z
250P5 (1968)
360 Barchetta
365 GTC4 Spider
512 BB
F50 GT
Ferrari FXX
(1970)
(1976)
(1987)

Grand-Prix і купе F1

(1948/49)
(1949/50)
(1950)
(1950/51)
(1951)
Ferrari 500 (1952/53)
(1954/55)
(1953/54)
(1955)
(1956)
(1957)
(Dino 246F1) (1957)
(1961–1964)
(1964/65)
(1964/65)
(1966–1969)
(1966)
(1970–1974)
(1974–1980)
(1980–1984)
(1985)
(1986-1988)
(1989-1991)
(1992-1993)
412 T1/T1B/T2 (1994-1995)
(1996-1999)
F1-2000 (2000)
(2001-2005)
(2006)
(2007)
F2008 (2008)
F60 (2009)
Ferrari F10 (2010)
Ferrari 150° Italia (2011)

2-місні купе

(1948–1950)
(1952/53)
(1953)
(1957–1960)
(1967–1970)

Інші моделі

(1949-1950)
(1951–1954)
(1952–1954)
(1954–1960)
(1957–1960)
(1956/57)
(1958)
(1958)
(1960–1962)
(1969/70)
Ferrari P80/C (2019)

Історія продажів

За даними на 2018 рік, всього компанія Ferrari за всю свою історію побудувала і продала близько 190,000 автомобілів.

Рік	Продаж кінцевим споживачам (кількість офіційно затверджених транспортних засобів)
Рік		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1977	1,798*
1978	1,939*
1979	2,221*
1980	2,470*
1981	2,565*
1982	2,209*
1983	2,366*
1984	2,856*
1985	3,051
1986	3,663
1987	3,942
1988	3,821
1989	3,996
1990	4,309
1991	4,561
1992	3,470
1993	2,289
1994	2,792
1995	3,307
1996	3,316
1997	3,581
1998	3,637
1999	3,775
2000	4,070
2001	4,289
2002	4,236
2003	4,238
2004	4,975
2005	5,409
2006	5,671
2007	6,465
2008	6,587
2009	6,250
2010	6,461
2011	7,001
2012	7,318
2013	6,922
2014	7,255†
2015	7,664†
2016	8,014†
2017	8,398†

Примітки

http://www.moma.org/collection/artists/10708
http://corporate.ferrari.com/sites/ferrari15ipo/files/ferrari_nv_-_2015_annual_report_feb_25_final.pdf
. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 11 жовтня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Fenu, Michele (16 січня 1987), , La Stampa (італ.), с. 17, архів оригіналу за 24 червня 2016, процитовано 13 лютого 2016
, La Stampa (італ.), 7 вересня 1984, с. 15, архів оригіналу за 24 червня 2016, процитовано 13 лютого 2016
, La Stampa (італ.), 25 січня 1985, с. 15, архів оригіналу за 24 червня 2016, процитовано 13 лютого 2016
Rogliatti, Gianni (13 травня 1988), , La Stampa (італ.), с. 21, архів оригіналу за 24 червня 2016, процитовано 13 лютого 2016
Rogliatti, Gianni (13 травня 1988), Ferrari "F40", si guida come un giocattolo, La Stampa (італ.), с. 21, процитовано 13 лютого 2016
Rogliatti, Gianni (13 травня 1988), Ferrari "F40", si guida come un giocattolo, La Stampa (італ.), с. 21, процитовано 13 лютого 2016
The Official Ferrari Opus. Opus. 2011. ISBN .
, La Repubblica (італ.), 16 травня 1998, архів оригіналу за 4 березня 2016, процитовано 11 вересня 2015
, La Repubblica (італ.), 16 травня 1998, архів оригіналу за 4 березня 2016, процитовано 11 вересня 2015
(PDF), архів оригіналу (PDF) за 18 лютого 2018, процитовано 21 серпня 2018
(PDF), архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011, процитовано 11 жовтня 2012
(PDF), архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011, процитовано 11 жовтня 2012
(PDF), архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011, процитовано 11 жовтня 2012
(PDF), архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011, процитовано 11 жовтня 2012
(PDF), архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011, процитовано 11 жовтня 2012
(PDF), архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011, процитовано 11 жовтня 2012
(PDF), архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011, процитовано 11 жовтня 2012
(PDF), архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011, процитовано 11 жовтня 2012
(PDF), архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2015, процитовано 11 жовтня 2012
(PDF), архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011, процитовано 11 жовтня 2012
(PDF), архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2012, процитовано 11 жовтня 2012
(PDF), архів оригіналу (PDF) за 10 травня 2013, процитовано 21 серпня 2018
(PDF), архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2012, процитовано 11 жовтня 2012
Fiat Group 2012 Annual Report (PDF)^{[недоступне посилання з 01.05.2016]}
Holloway, Hilton. . Autocar.co.uk. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 2 червня 2015.
(PDF), Fiat Chrysler Automobiles, 28 січня 2015, с. 6, архів оригіналу (PDF) за 18 лютого 2015, процитовано 11 березня 2015
(PDF), Ferrari N.V., 2 лютого 2016, с. 20, архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2016, процитовано 3 лютого 2016
(PDF), Ferrari N.V., 2 лютого 2016, с. 3, архів оригіналу (PDF) за 8 лютого 2017, процитовано 7 лютого 2017
(PDF), Ferrari N.V., 2 лютого 2017, с. 3, архів оригіналу (PDF) за 18 лютого 2018, процитовано 16 лютого 2018

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ferrari

Це незавершена стаття про автомобілі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[[http://www.moma.org/collection/artists/10708_http://www.moma.org/collection/artists/10708]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://www.moma.org/collection/artists/10708

[[http://corporate.ferrari.com/sites/ferrari15ipo/files/ferrari_nv_-_2015_annual_report_feb_25_final.pdf_http://corporate.ferrari.com/sites/ferrari15ipo/files/ferrari_nv_-_2015_annual_report_feb_25_final.pdf]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttp://corporate.ferrari.com/sites/ferrari15ipo/files/ferrari_nv_-_2015_annual_report_feb_25_final.pdf

[3] . Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 11 жовтня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[ferrari1986-4] Fenu, Michele (16 січня 1987), , La Stampa (італ.), с. 17, архів оригіналу за 24 червня 2016, процитовано 13 лютого 2016

[ferrari1983-5] , La Stampa (італ.), 7 вересня 1984, с. 15, архів оригіналу за 24 червня 2016, процитовано 13 лютого 2016

[ferrari1984-6] , La Stampa (італ.), 25 січня 1985, с. 15, архів оригіналу за 24 червня 2016, процитовано 13 лютого 2016

[ferrari1987-7] Rogliatti, Gianni (13 травня 1988), , La Stampa (італ.), с. 21, архів оригіналу за 24 червня 2016, процитовано 13 лютого 2016

[ferrari1988-8] Rogliatti, Gianni (13 травня 1988), Ferrari "F40", si guida come un giocattolo, La Stampa (італ.), с. 21, процитовано 13 лютого 2016

[ferrari1989-9] Rogliatti, Gianni (13 травня 1988), Ferrari "F40", si guida come un giocattolo, La Stampa (італ.), с. 21, процитовано 13 лютого 2016

[:0-10] The Official Ferrari Opus. Opus. 2011. ISBN .

[ferrari1996-11] , La Repubblica (італ.), 16 травня 1998, архів оригіналу за 4 березня 2016, процитовано 11 вересня 2015

[ferrari1997-12] , La Repubblica (італ.), 16 травня 1998, архів оригіналу за 4 березня 2016, процитовано 11 вересня 2015

[ferrari1998-13] (PDF), архів оригіналу (PDF) за 18 лютого 2018, процитовано 21 серпня 2018

[ferrari1999-14] (PDF), архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011, процитовано 11 жовтня 2012

[ferrari2000-15] (PDF), архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011, процитовано 11 жовтня 2012

[ferrari2001-16] (PDF), архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011, процитовано 11 жовтня 2012

[ferrari2002-17] (PDF), архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011, процитовано 11 жовтня 2012

[ferrari2003-18] (PDF), архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011, процитовано 11 жовтня 2012

[ferrari2004-19] (PDF), архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011, процитовано 11 жовтня 2012

[ferrari2005-20] (PDF), архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011, процитовано 11 жовтня 2012

[ferrari2006-21] (PDF), архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011, процитовано 11 жовтня 2012

[ferrari2007-22] (PDF), архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2015, процитовано 11 жовтня 2012

[ferrari2008-23] (PDF), архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011, процитовано 11 жовтня 2012

[ferrari2009-24] (PDF), архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2012, процитовано 11 жовтня 2012

[ferrari2010-25] (PDF), архів оригіналу (PDF) за 10 травня 2013, процитовано 21 серпня 2018

[ferrari2011-26] (PDF), архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2012, процитовано 11 жовтня 2012

[ferrari2012-27] Fiat Group 2012 Annual Report (PDF)^{[недоступне посилання з 01.05.2016]}

[28] Holloway, Hilton. . Autocar.co.uk. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 2 червня 2015.

[ferrari2014-29] (PDF), Fiat Chrysler Automobiles, 28 січня 2015, с. 6, архів оригіналу (PDF) за 18 лютого 2015, процитовано 11 березня 2015

[ferrari2015-30] (PDF), Ferrari N.V., 2 лютого 2016, с. 20, архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2016, процитовано 3 лютого 2016

[ferrari2016-31] (PDF), Ferrari N.V., 2 лютого 2016, с. 3, архів оригіналу (PDF) за 8 лютого 2017, процитовано 7 лютого 2017

[ferrari2017-32] (PDF), Ferrari N.V., 2 лютого 2017, с. 3, архів оригіналу (PDF) за 18 лютого 2018, процитовано 16 лютого 2018

[1]

[2]