リ

り або リ (/ri/; МФА: [ɺі] • [ɺʲ] або [ɾі] • [ɾʲ]; укр. рі) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 2-го рядка 9-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Хіраґана
Походження	利
JIS X 0213	1-4-74
Unicode	308A
Катакана
Походження	利
JIS X 0213	1-5-74
Unicode	U+30EA
Вимова • Мови • Клас
МФА	ɺi
Мови	ja, ain
Звук	чистий
Транслітерація
Кирилиця	РІ
Латинка	RI

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного приголосного звука та одного неогубленого голосного переднього ряду високого піднесення /і/ (い).

Ясенний боковий одноударний:

/r/ →

り

[ɺі]

(на початку слова наближається до [di])

При додаванні до приголосного [ɺ] або [ɾ] голосного [і], відбувається явище палаталізації. Палаталізований звук позначається як [ɺʲ] або [ɾʲ].

[ɺʲ]

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

• (Порядок ґодзюону): 40. Якщо враховувати знаки рядків い і え стовпчика や, то 42.
• (Порядок іроха): 9. Між ち і ぬ.

Абетки

• Хіраґана: り

Походить від скорописного написання ієрогліфа 利 (рі, користь).

• Катакана: リ

Походить від скорописного написання правої складової ієрогліфа 利 (рі, користь).

• Манйоґана: 里 • 理 • 利 • 梨 • 隣 • 入 • 煎

Транслітерації

• Кирилиця:

  (Система Поліванова): РІ (рі).

  Альтернативні системи: РІ (рі).

• Латинка

  (Система Хепберна): RI (ri).

  (Японська система): RI (ri).

  JIS X 4063: ri

  Айнська система: RI (ri).

Інші системи передачі

• Шрифт Брайля:

  ●－ ●● －－

• Радіоабетка: РІнґо но РІ (りんごのリ; «рі» яблука)
• Абетка Морзе: －－・

Джерела та література

• 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

• 『日本語の教育かり研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

• 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

• Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
• Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
• . (англ.), (рос.)
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.

Посилання

• (яп.)
• (яп.)
• (яп.)

Ґодзюон
ん н	゛	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	゜	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
в			る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
• •