て

て або テ (/te/; МФА: [te] • [te̞]; укр. те) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 4-го рядка 4-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Хіраґана
Походження	天
JIS X 0213	1-4-38
Unicode	3066
Катакана
Походження	天
JIS X 0213	1-5-38
Unicode	U+30C6
Вимова • Мови • Клас
МФА	te
Мови	ja, ain
Звук	чистий
Транслітерація
Кирилиця	ТЕ
Латинка	TE

Хіраґана
Походження	て
JIS X 0213	1-4-39
Unicode	3067
Катакана
Походження	テ
JIS X 0213	1-5-39
Unicode	U+30C7
Вимова • Мови • Клас
МФА	de
Мови	ja
Звук	дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця	ДЕ
Латинка	DE

Має похідні дзвінкі звуки — で або デ (/de/; МФА: [de] • [de̞]; укр. де).

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звука та одного неогубленого голосного переднього ряду високо-середнього піднесення /e/ (え). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий ясенний проривний:		/t/ →	て	[te]	(основний звук)
Дзвінкий ясенний проривний:		/d/ →	で	[de]	(похідний звук)

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

• (Порядок ґодзюону): 19.
• (Порядок іроха): 35. Між え і あ.

Абетки

• Хіраґана: て

Походить від скорописного написання ієрогліфа 天 (тен, Небеса).

• Катакана: テ

Походить від скорописного написання лівої частини ієрогліфа 天 (тен, Небеса).

• Манйоґана: 堤 • 天 • 帝 • 底 • 手 • 代 • 直

Транслітерації

て

• Кирилиця:

  (Система Поліванова): ТЕ (те).

  Альтернативні системи: ТЕ (те).

• Латинка

  (Система Хепберна): TE (te).

  (Японська система): TE (te).

  JIS X 4063: te

  Айнська система: TE (te).

で

• Кирилиця:

  (Система Поліванова): ДЕ (де).

  Альтернативні системи: ДЕ (де)

• Латинка

  (Система Хепберна): DE (de).

  (Японська система): DE (de).

  JIS X 4063: de

  Айнська система: DE (de).

Інші системи передачі

• Шрифт Брайля:

  ●● ●● ●－

• Радіоабетка: ТЕґамі но ТЕ (手紙のテ; «те» листа)
• Абетка Морзе: ・－・－－

Джерела та література

• 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

• 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

• 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

• Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
• Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
• . (англ.), (рос.)
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.

Посилання

• (яп.)
• (яп.)
• (яп.)

Ґодзюон
ん н	゛	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	゜	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
в			る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
• •