Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чагарники та луки Південно-Східного Тибету (ідентифікатор WWF: PA1017) — палеарктичний екорегіон гірських луків та чагарників, розташований на південному сході та сході Тибетського нагір'я в Китаї.
 Квітучі весняні луки в повіті Лучу (Ганьсу) | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Гірські луки та чагарники |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | PA1017 |
| Межі | Напівпустеля Алашанського плато Субальпійські луки Ціляньшаню Хвойні ліси Ціляньшаню Альпійський степ Центрального Тибету Альпійські чагарники та луки Тибету Сухий степ Ярлунг-Цангпо Субальпійські хвойні ліси Північно-Східних Гімалаїв Східногімалайські альпійські чагарники та луки Альпійські хвойні та мішані ліси ущелин Нуцзяну та Ланьцанцзяну Субальпійські хвойні ліси Гендуаншаню Хвойні ліси Цюнлайшаню та Міньшаню Листяні ліси Ціньліню Мішані ліси Лесового плато Степ Ордоського плато |
| Площа, км² | 460 548 |
| Країни | КНР |
| Охороняється | 160 743 км² (35 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон чагарників та луків Південно-Східного Тибету простягається від гір [en], розташованих на сході Тибетського автономного округу, через північний схід Сичуаню до гір Наньшань, розташованих на сході Цинхаю та на південному заході Ганьсу. Рельєф Південно-Східного Тибету характеризується глибокими річковими долинами, сформованими руслами річок Нуцзян (Салуїн), Ланьцанцзян (Меконг), Цзіньшацзян (Янцзи) та їхніх приток, які перетворюють високогірне плато на низку паралельних гірських смуг, розділених глибокими ущелинами. На заході екорегіон переходить у більш сухі альпійські чагарники та луки Тибету, а на сході — у хвойні ліси Цюнлайшаню та Міньшаню.
Південно-Східний Тибет має тривалу історію господарського освоєння людьми, а його луки та чагарники використовувалися як пасовища для яків (Bos grunniens) та інших тварин. Північно-східна частина екорегіону традиційно була відома тибетцям як Амдо, а південно-західна частина регіону входить до історичного регіону Кхам.
Клімат
У високогір'ях екорегіону переважає альпійський клімат (ET за класифікацією кліматів Кеппена), а в річкових долинах — субарктичний клімат (Dwc за класифікацією Кеппена) або вологий континентальний клімат (Dwb за класифікацією Кеппена). Середньорічна кількість опадів перевищує 500 мм, більшість яких приносять [en]. Середня температура в регіоні змінюється залежно від широти та висоти над рівнем моря.
Флора
Рослинний покрив екорегіону подібний до рослинного покриву [en]. Він представлений альпійськими луками, по яким розкидані чагарники. Основу луків регіону складає [sv] (Kobresia pygmaea), різновид осоки. Також на них ростуть різноманітні трави, поширені в Тибеті, зокрема різні види перстача (Potentilla), шолудивника (Pedicularis), первоцвіта (Primula), ланцеї (Lancea), тирлича (Gentiana) та цибулі (Allium). На деградованих луках, які піддавалися перевипасу худоби, зустрічається [en] (Stellera chamaejasme) та дводомна кропива (Urtica dioica). На заболочених луках [ru] (Kobresia) може утворювати купини.
На тих гірських схилах, де формується товстий сніговий покрив, поширені густі чагарникові зарості, оскільки взимку сніг діє як захисна ковдра, а на початку сезону запобігає надмірному випасу та витоптуванню худобою. На північних схилах гір поширені вічнозелені склерофільні чагарники, зокрема різні види дрібнолистих рододендронів, таких як [en] (Rhododendron anthopogon), [fr] (Rhododendron setosum) та [fr] (Rhododendron nivale). На південних схилах чагарники часто взагалі не ростуть, а там, де вони зустрічаються, вони, як правило, представлені листяними видами, зокрема вербою (Salix), перстачем (Potentilla) та караганою (Caragana).
На заході екорегіону, де клімат є більш сухим, [en] різнотравні луки менш поширені, натомість на луках росте майже виключно кобрезія. Також змінюється видовий склад чагарників — замість рододендронів на заході регіону більш поширені різні види яловців (Juniperus).
Кобрезієві луки та інші рослинні угруповання екорегіону вирізняються найвищим флористичним різноманіттям серед усіх альпійських екорегіонів Тибетського плато. Цьому сприяє клімат регіону, який характеризується поєднанням низьких температур та великої кількості мусонних опадів. Екорегіон є [en] для низки альпійських таксонів з родин Жовтецеві (Ranunculaceae), Макові (Papaveraceae), Трояндові (Rosaceae), Ломикаменеві (Saxifragaceae), Окружкові (Apiaceae), Айстрові (Asteraceae), Первоцвітові (Primulaceae), Тирличеві (Gentianaceae), Ранникові (Scrophulariaceae) та Лілієві (Liliaceae), зокрема для родів Кобрезія (Kobresia), Рододендрон (Rhododendron), Тирлич (Gentiana), Ломикамінь (Saxifraga), Блакитний мак (Meconopsis), Первоцвіт (Primula), Шолудивник (Pedicularis) та Ряст (Corydalis).
Фауна
Серед великих копитних ссавців, що пасуться на луках екорегіону, слід відзначити біломордого оленя (Cervus albirostris), ), [en] (Cervus canadensis wallichi), блакитного нахура або бхарала (Pseudois nayaur) та [en] (Moschus chrysogaster). Серед хижих ссавців регіону слід відзначити тибетського вовка (Canis lupus chanco), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), тибетську лисицю (Vulpes ferrilata), манула (Otocolobus manul), китайського кота (Felis bieti), бенгальського кота (Prionailurus bengalensis), [en] (Lynx lynx isabellinus) та снігового барса (Panthera uncia). Раніше в екорегіоні зустрічалися архари (Ovis ammon hodgsoni) та [en] (Ursus arctos pruinosus), однак наразі вони в регіоні вимерли. Можливо, тут продовжують мешкати тибетські дзерени (Procapra picticaudata) та гімалайські ведмеді (Ursus thibetanus).
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити сизого фазана-вуханя (Crossoptilon auritum), [en] (Crossoptilon crossoptilon), тибетського серпокрильця (Apus salimalii), клушицю (Pyrrhocorax pyrrhocorax), тонкодзьобого жайворонка (Calandrella acutirostris), довгодзьобого жайворонка (Melanocorypha maxima), білоброву гаїчку (Poecile superciliosus), гірську фульвету (Fulvetta striaticollis), мупінію (Moupinia poecilotis), китайську сутору (Sinosuthora conspicillata), гірську чечевицю (Urocynchramus pylzowi), високогірну чечевицю (Carpodacus rubicilloides), арчевого катуньчика (Leucosticte nemoricola) та майже ендемічного [en] (Lophophorus lhuysii). Ендеміками екорегіону є руді бабакси (Pterorhinus koslowi) та тибетські вівсянки (Emberiza koslowi)
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 160 743 км², або 35 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають [en] та Природний заповідник Уці-Малу.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 12 листопада 2023.
Посилання
- «Southeast Tibet shrub and meadows». The Encyclopedia of Earth.
- «Southeast Tibet Shrublands and Meadows» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chagarniki ta luki Pivdenno Shidnogo Tibetu identifikator WWF PA1017 palearktichnij ekoregion girskih lukiv ta chagarnikiv roztashovanij na pivdennomu shodi ta shodi Tibetskogo nagir ya v Kitayi Chagarniki ta luki Pivdenno Shidnogo Tibetu Kvituchi vesnyani luki v poviti Luchu Gansu Ekozona Palearktika Biom Girski luki ta chagarniki Status zberezhennya vrazlivij WWF PA1017 Mezhi Napivpustelya Alashanskogo plato Subalpijski luki Cilyanshanyu Hvojni lisi Cilyanshanyu Alpijskij step Centralnogo Tibetu Alpijski chagarniki ta luki Tibetu Suhij step Yarlung Cangpo Subalpijski hvojni lisi Pivnichno Shidnih Gimalayiv Shidnogimalajski alpijski chagarniki ta luki Alpijski hvojni ta mishani lisi ushelin Nuczyanu ta Lancanczyanu Subalpijski hvojni lisi Genduanshanyu Hvojni lisi Cyunlajshanyu ta Minshanyu Listyani lisi Cinlinyu Mishani lisi Lesovogo plato Step Ordoskogo plato Plosha km 460 548 Krayini KNR Ohoronyayetsya 160 743 km 35 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim GeografiyaEkoregion chagarnikiv ta lukiv Pivdenno Shidnogo Tibetu prostyagayetsya vid gir en roztashovanih na shodi Tibetskogo avtonomnogo okrugu cherez pivnichnij shid Sichuanyu do gir Nanshan roztashovanih na shodi Cinhayu ta na pivdennomu zahodi Gansu Relyef Pivdenno Shidnogo Tibetu harakterizuyetsya glibokimi richkovimi dolinami sformovanimi ruslami richok Nuczyan Saluyin Lancanczyan Mekong Czinshaczyan Yanczi ta yihnih pritok yaki peretvoryuyut visokogirne plato na nizku paralelnih girskih smug rozdilenih glibokimi ushelinami Na zahodi ekoregion perehodit u bilsh suhi alpijski chagarniki ta luki Tibetu a na shodi u hvojni lisi Cyunlajshanyu ta Minshanyu Pivdenno Shidnij Tibet maye trivalu istoriyu gospodarskogo osvoyennya lyudmi a jogo luki ta chagarniki vikoristovuvalisya yak pasovisha dlya yakiv Bos grunniens ta inshih tvarin Pivnichno shidna chastina ekoregionu tradicijno bula vidoma tibetcyam yak Amdo a pivdenno zahidna chastina regionu vhodit do istorichnogo regionu Kham KlimatU visokogir yah ekoregionu perevazhaye alpijskij klimat ET za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a v richkovih dolinah subarktichnij klimat Dwc za klasifikaciyeyu Keppena abo vologij kontinentalnij klimat Dwb za klasifikaciyeyu Keppena Serednorichna kilkist opadiv perevishuye 500 mm bilshist yakih prinosyat en Serednya temperatura v regioni zminyuyetsya zalezhno vid shiroti ta visoti nad rivnem morya FloraRoslinnij pokriv ekoregionu podibnij do roslinnogo pokrivu en Vin predstavlenij alpijskimi lukami po yakim rozkidani chagarniki Osnovu lukiv regionu skladaye sv Kobresia pygmaea riznovid osoki Takozh na nih rostut riznomanitni travi poshireni v Tibeti zokrema rizni vidi perstacha Potentilla sholudivnika Pedicularis pervocvita Primula lanceyi Lancea tirlicha Gentiana ta cibuli Allium Na degradovanih lukah yaki piddavalisya perevipasu hudobi zustrichayetsya en Stellera chamaejasme ta dvodomna kropiva Urtica dioica Na zabolochenih lukah ru Kobresia mozhe utvoryuvati kupini Na tih girskih shilah de formuyetsya tovstij snigovij pokriv poshireni gusti chagarnikovi zarosti oskilki vzimku snig diye yak zahisna kovdra a na pochatku sezonu zapobigaye nadmirnomu vipasu ta vitoptuvannyu hudoboyu Na pivnichnih shilah gir poshireni vichnozeleni sklerofilni chagarniki zokrema rizni vidi dribnolistih rododendroniv takih yak en Rhododendron anthopogon fr Rhododendron setosum ta fr Rhododendron nivale Na pivdennih shilah chagarniki chasto vzagali ne rostut a tam de voni zustrichayutsya voni yak pravilo predstavleni listyanimi vidami zokrema verboyu Salix perstachem Potentilla ta karaganoyu Caragana Na zahodi ekoregionu de klimat ye bilsh suhim en riznotravni luki mensh poshireni natomist na lukah roste majzhe viklyuchno kobreziya Takozh zminyuyetsya vidovij sklad chagarnikiv zamist rododendroniv na zahodi regionu bilsh poshireni rizni vidi yalovciv Juniperus Kobreziyevi luki ta inshi roslinni ugrupovannya ekoregionu viriznyayutsya najvishim floristichnim riznomanittyam sered usih alpijskih ekoregioniv Tibetskogo plato Comu spriyaye klimat regionu yakij harakterizuyetsya poyednannyam nizkih temperatur ta velikoyi kilkosti musonnih opadiv Ekoregion ye en dlya nizki alpijskih taksoniv z rodin Zhovtecevi Ranunculaceae Makovi Papaveraceae Troyandovi Rosaceae Lomikamenevi Saxifragaceae Okruzhkovi Apiaceae Ajstrovi Asteraceae Pervocvitovi Primulaceae Tirlichevi Gentianaceae Rannikovi Scrophulariaceae ta Liliyevi Liliaceae zokrema dlya rodiv Kobreziya Kobresia Rododendron Rhododendron Tirlich Gentiana Lomikamin Saxifraga Blakitnij mak Meconopsis Pervocvit Primula Sholudivnik Pedicularis ta Ryast Corydalis FaunaSered velikih kopitnih ssavciv sho pasutsya na lukah ekoregionu slid vidznachiti bilomordogo olenya Cervus albirostris en Cervus canadensis wallichi blakitnogo nahura abo bharala Pseudois nayaur ta en Moschus chrysogaster Sered hizhih ssavciv regionu slid vidznachiti tibetskogo vovka Canis lupus chanco zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes tibetsku lisicyu Vulpes ferrilata manula Otocolobus manul kitajskogo kota Felis bieti bengalskogo kota Prionailurus bengalensis en Lynx lynx isabellinus ta snigovogo barsa Panthera uncia Ranishe v ekoregioni zustrichalisya arhari Ovis ammon hodgsoni ta en Ursus arctos pruinosus odnak narazi voni v regioni vimerli Mozhlivo tut prodovzhuyut meshkati tibetski dzereni Procapra picticaudata ta gimalajski vedmedi Ursus thibetanus Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti sizogo fazana vuhanya Crossoptilon auritum en Crossoptilon crossoptilon tibetskogo serpokrilcya Apus salimalii klushicyu Pyrrhocorax pyrrhocorax tonkodzobogo zhajvoronka Calandrella acutirostris dovgodzobogo zhajvoronka Melanocorypha maxima bilobrovu gayichku Poecile superciliosus girsku fulvetu Fulvetta striaticollis mupiniyu Moupinia poecilotis kitajsku sutoru Sinosuthora conspicillata girsku chechevicyu Urocynchramus pylzowi visokogirnu chechevicyu Carpodacus rubicilloides archevogo katunchika Leucosticte nemoricola ta majzhe endemichnogo en Lophophorus lhuysii Endemikami ekoregionu ye rudi babaksi Pterorhinus koslowi ta tibetski vivsyanki Emberiza koslowi ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 160 743 km abo 35 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en ta Prirodnij zapovidnik Uci Malu PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 12 listopada 2023 Posilannya Southeast Tibet shrub and meadows The Encyclopedia of Earth Southeast Tibet Shrublands and Meadows One Earth