Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Альпійський степ Центрального Тибету (ідентифікатор WWF: PA1002) — палеарктичний екорегіон гірських луків та чагарників, розташований в центральній частині Тибетського нагір'я в Китаї.
 Ландшафт Центрального Тибету | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Гірські луки та чагарники |
| Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
| WWF | PA1002 |
| Межі | Альпійський степ Каракоруму та Західного Тибету Альпійська пустеля Північного Тибету та Куньлуню Напівпустеля Цайдамського басейну Субальпійські луки Ціляньшаню Чагарники та луки Південно-Східного Тибету Альпійські чагарники та луки Тибету Сухий степ Ярлунг-Цангпо Західногімалайські альпійські чагарники та луки Східногімалайські альпійські чагарники та луки |
| Площа, км² | 629 197 |
| Країни | КНР |
| Охороняється | 295 145 км² (47 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон альпійського степу Центрального Тибету простягається більш ніж на 1600 км від південного Чангтану на північний схід до басейна озера Кукунор. Чангтан — це високогірне плато, яке піднялося раніше, ніж решта Тибетського плато, і не було охоплене плейстоценовим зледенінням, на відміну від інших місць в Гімалаях, розташованих на подібній висоті. Воно представлене горбистими рівнинами, розташованими переважно на висоті 5000-6000 м над рівнем моря, по яким розкидані численні безстічні солонуваті озера. Протягом голоцену ці льодовикові озера поступово втрачали воду через випаровування, і наразі рівень води в них подекуди є на 200 м нижчим, ніж тисячі років раніше. Озеро Кукунор, розташоване в Цинхаї, є найбільшим озером Китаю. Його площа станом на 2008 рік становила 4317 км², а найбільша глибина — 25,5 м.
На півночі екорегіон переходить у більш холодну та суху, майже безплідну альпійську пустелю Північного Тибету та Куньлуню, а на південному сході — у більш вологий екорегіон альпійських чагарників та луків Тибету.
Клімат
В межах екорегіону переважає холодний, сухий і вітряний альпійський клімат (ET за класифікацією кліматів Кеппена), коли принаймні один місяць в році має середню температуру вище 0 °C, достатню для танення снігу, однак середня температура найтеплішого з місяців не перевищує 10 °C. На більшій частині екорегіону поширена багаторічна мерзлота. Середньорічна кількість опадів в екорегіоні зменшується з південного сходу на північний захід, від 400 до 200 мм. Середня температура в регіоні також зменшується в цьому ж напрямку.
Флора
Рослинний покрив екорегіону є значно розрідженим і поширений менш ніж на 20 % території. Види рослин, що зустрічаються в регіоні, пристосовані до його суворих високогірних умов, зокрема до короткого вегетаційного періоду, постійних вітрів, значного випаровування та інтенсивного сонячного випромінювання.
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є низькотравні альпійські степи, де переважає [sv] (Stipa purpurea). Зі зміною клімату з південного сходу на північний захід в регіоні змінюються домінуючі види рослин. Такими видами, що послідовно змінюють один одного, є [sv] (Kobresia pygmaea) (дерноутворююча осока), пурпурова ковила (Stipa purpurea) (трава, що утворює розріджений ґрунтовий покрив), [sv] (Carex moorcroftii) та сірий білолізник (Krascheninnikovia ceratoides) (подушкоподібна трава). Пурпурова ковила та осока Муркрофта охоплюють найбільшу територію, причому осока зазвичай замінює ковилу на більших висотах. Загалом, ковила забезпечує кращий корм, ніж осока, тому існує певна кореляція між поширенням рослинних угруповань та копитних тварин. Основу луків, поширених на пологих схилах басейна озера Кукунор, складають [ru] (Kobresia) та різноманітні трави. Ці луки є більш густими, ніж осоково-ковилові степи Чангтану.
Серед скель регіону ростуть [en] та різнотрав'я, зокрема [en] (Eremogone bryophylla), [fr] (Thylacospermum caespitosum), різні види білотки (Leontopodium) та гіркого кореня (Saussurea). У високогір'ях, де випадає більше опадів і дмуть сильні вітри, угруповання подушкоподібних рослин є більш щільними та мають більше видове різноманіття, тоді як у більш сухих місцевостях домінує лише один вид — сірий білолізник (Krascheninnikovia ceratoides). У низьких районах зустрічаються карликові чагарники, зокрема [fr] (Ajania tibetica) та чагарниковий перстач (Dasiphora fruticosa), а також трав'янисті бобові рослини, зокрема астрагали (Astragalus), горобинці (Oxytropis) та термопсиси (Thermopsis). Дерева на більшій частині екорегіону відсутні.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити біломордого оленя (Cervus albirostris), тибетського дзерена (Procapra picticaudata), тибетську чіру (Pantholops hodgsonii), блакитного нахура або бхарала (Pseudois nayaur), архара (Ovis ammon hodgsoni), кіанга (Equus kiang), [en] (Moschus chrysogaster), кучерявого зайця (Lepus oiostolus), гімалайського бабака (Marmota himalayana), чорногубу пискуху (Ochotona curzoniae) та довговуху пискуху (Ochotona macrotis). Серед хижих ссавців регіону слід відзначити [en] (Ursus arctos pruinosus), тибетського вовка (Canis lupus chanco), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), тибетську лисицю (Vulpes ferrilata), манула (Otocolobus manul), китайського кота (Felis bieti), [en] (Lynx lynx isabellinus) та снігового барса (Panthera uncia). Раніше в екорегіоні були поширені дикі яки (Bos mutus), однак внаслідок полювання вони зникли на більшій його частині. Дзерени Пржевальського (Procapra przewalskii) раніше також були широко поширені, однак наразі вони збереглися лише в басейні Кукунору. Цей вид перебуває під загрозою зникнення, а його популяція становить близько 1500 особин.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити [en] (Tetraogallus tibetanus), кремовогорлого кеклика (Alectoris chukar), скельного голуба (Columba rupestris), тибетську саджу (Syrrhaptes tibetanus), клушицю (Pyrrhocorax pyrrhocorax), звичайного крука (Corvus corax), пустельну кам'янку (Oenanthe deserti), тонкодзьобого жайворонка (Calandrella acutirostris), червоногорлу чечевицю (Carpodacus puniceus) та арчевого катуньчика (Leucosticte nemoricola). На березі озера Кукунор зустрічаються буроголові мартини (Chroicocephalus brunnicephalus), синьоногі чоботарі (Recurvirostra avosetta), чорношиї журавлі (Grus nigricollis) та гірські гуски (Anser indicus). На скелястих вершинах над озером утворюють значні гніздові колонії великі баклани (Phalacrocorax carbo).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 295 145 км², або 47 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], третій за площею природний заповідник у світі, [en] та Природний заповідник Нян-Дао.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 12 листопада 2023.
- Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Процитовано 14 вересня 2019.
- Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Процитовано 14 вересня 2019.
Посилання
- «Central Tibetan Plateau alpine steppe». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Central Tibetan Plateau Alpine Steppe» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alpijskij step Centralnogo Tibetu identifikator WWF PA1002 palearktichnij ekoregion girskih lukiv ta chagarnikiv roztashovanij v centralnij chastini Tibetskogo nagir ya v Kitayi Alpijskij step Centralnogo Tibetu Landshaft Centralnogo TibetuEkozona PalearktikaBiom Girski luki ta chagarnikiStatus zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF PA1002Mezhi Alpijskij step Karakorumu ta Zahidnogo Tibetu Alpijska pustelya Pivnichnogo Tibetu ta Kunlunyu Napivpustelya Cajdamskogo basejnu Subalpijski luki Cilyanshanyu Chagarniki ta luki Pivdenno Shidnogo Tibetu Alpijski chagarniki ta luki Tibetu Suhij step Yarlung Cangpo Zahidnogimalajski alpijski chagarniki ta luki Shidnogimalajski alpijski chagarniki ta lukiPlosha km 629 197Krayini KNROhoronyayetsya 295 145 km 47 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Ripakove pole na uzberezhzhi KukunoruGeografiyaEkoregion alpijskogo stepu Centralnogo Tibetu prostyagayetsya bilsh nizh na 1600 km vid pivdennogo Changtanu na pivnichnij shid do basejna ozera Kukunor Changtan ce visokogirne plato yake pidnyalosya ranishe nizh reshta Tibetskogo plato i ne bulo ohoplene plejstocenovim zledeninnyam na vidminu vid inshih misc v Gimalayah roztashovanih na podibnij visoti Vono predstavlene gorbistimi rivninami roztashovanimi perevazhno na visoti 5000 6000 m nad rivnem morya po yakim rozkidani chislenni bezstichni solonuvati ozera Protyagom golocenu ci lodovikovi ozera postupovo vtrachali vodu cherez viparovuvannya i narazi riven vodi v nih podekudi ye na 200 m nizhchim nizh tisyachi rokiv ranishe Ozero Kukunor roztashovane v Cinhayi ye najbilshim ozerom Kitayu Jogo plosha stanom na 2008 rik stanovila 4317 km a najbilsha glibina 25 5 m Na pivnochi ekoregion perehodit u bilsh holodnu ta suhu majzhe bezplidnu alpijsku pustelyu Pivnichnogo Tibetu ta Kunlunyu a na pivdennomu shodi u bilsh vologij ekoregion alpijskih chagarnikiv ta lukiv Tibetu KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye holodnij suhij i vitryanij alpijskij klimat ET za klasifikaciyeyu klimativ Keppena koli prinajmni odin misyac v roci maye serednyu temperaturu vishe 0 C dostatnyu dlya tanennya snigu odnak serednya temperatura najteplishogo z misyaciv ne perevishuye 10 C Na bilshij chastini ekoregionu poshirena bagatorichna merzlota Serednorichna kilkist opadiv v ekoregioni zmenshuyetsya z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid vid 400 do 200 mm Serednya temperatura v regioni takozh zmenshuyetsya v comu zh napryamku FloraRoslinnij pokriv ekoregionu ye znachno rozridzhenim i poshirenij mensh nizh na 20 teritoriyi Vidi roslin sho zustrichayutsya v regioni pristosovani do jogo suvorih visokogirnih umov zokrema do korotkogo vegetacijnogo periodu postijnih vitriv znachnogo viparovuvannya ta intensivnogo sonyachnogo viprominyuvannya Osnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye nizkotravni alpijski stepi de perevazhaye sv Stipa purpurea Zi zminoyu klimatu z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid v regioni zminyuyutsya dominuyuchi vidi roslin Takimi vidami sho poslidovno zminyuyut odin odnogo ye sv Kobresia pygmaea dernoutvoryuyucha osoka purpurova kovila Stipa purpurea trava sho utvoryuye rozridzhenij gruntovij pokriv sv Carex moorcroftii ta sirij biloliznik Krascheninnikovia ceratoides podushkopodibna trava Purpurova kovila ta osoka Murkrofta ohoplyuyut najbilshu teritoriyu prichomu osoka zazvichaj zaminyuye kovilu na bilshih visotah Zagalom kovila zabezpechuye krashij korm nizh osoka tomu isnuye pevna korelyaciya mizh poshirennyam roslinnih ugrupovan ta kopitnih tvarin Osnovu lukiv poshirenih na pologih shilah basejna ozera Kukunor skladayut ru Kobresia ta riznomanitni travi Ci luki ye bilsh gustimi nizh osokovo kovilovi stepi Changtanu Sered skel regionu rostut en ta riznotrav ya zokrema en Eremogone bryophylla fr Thylacospermum caespitosum rizni vidi bilotki Leontopodium ta girkogo korenya Saussurea U visokogir yah de vipadaye bilshe opadiv i dmut silni vitri ugrupovannya podushkopodibnih roslin ye bilsh shilnimi ta mayut bilshe vidove riznomanittya todi yak u bilsh suhih miscevostyah dominuye lishe odin vid sirij biloliznik Krascheninnikovia ceratoides U nizkih rajonah zustrichayutsya karlikovi chagarniki zokrema fr Ajania tibetica ta chagarnikovij perstach Dasiphora fruticosa a takozh trav yanisti bobovi roslini zokrema astragali Astragalus gorobinci Oxytropis ta termopsisi Thermopsis Dereva na bilshij chastini ekoregionu vidsutni FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti bilomordogo olenya Cervus albirostris tibetskogo dzerena Procapra picticaudata tibetsku chiru Pantholops hodgsonii blakitnogo nahura abo bharala Pseudois nayaur arhara Ovis ammon hodgsoni kianga Equus kiang en Moschus chrysogaster kucheryavogo zajcya Lepus oiostolus gimalajskogo babaka Marmota himalayana chornogubu piskuhu Ochotona curzoniae ta dovgovuhu piskuhu Ochotona macrotis Sered hizhih ssavciv regionu slid vidznachiti en Ursus arctos pruinosus tibetskogo vovka Canis lupus chanco zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes tibetsku lisicyu Vulpes ferrilata manula Otocolobus manul kitajskogo kota Felis bieti en Lynx lynx isabellinus ta snigovogo barsa Panthera uncia Ranishe v ekoregioni buli poshireni diki yaki Bos mutus odnak vnaslidok polyuvannya voni znikli na bilshij jogo chastini Dzereni Przhevalskogo Procapra przewalskii ranishe takozh buli shiroko poshireni odnak narazi voni zbereglisya lishe v basejni Kukunoru Cej vid perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya a jogo populyaciya stanovit blizko 1500 osobin Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti en Tetraogallus tibetanus kremovogorlogo keklika Alectoris chukar skelnogo goluba Columba rupestris tibetsku sadzhu Syrrhaptes tibetanus klushicyu Pyrrhocorax pyrrhocorax zvichajnogo kruka Corvus corax pustelnu kam yanku Oenanthe deserti tonkodzobogo zhajvoronka Calandrella acutirostris chervonogorlu chechevicyu Carpodacus puniceus ta archevogo katunchika Leucosticte nemoricola Na berezi ozera Kukunor zustrichayutsya burogolovi martini Chroicocephalus brunnicephalus sinonogi chobotari Recurvirostra avosetta chornoshiyi zhuravli Grus nigricollis ta girski guski Anser indicus Na skelyastih vershinah nad ozerom utvoryuyut znachni gnizdovi koloniyi veliki baklani Phalacrocorax carbo ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 295 145 km abo 47 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en tretij za plosheyu prirodnij zapovidnik u sviti en ta Prirodnij zapovidnik Nyan Dao PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 12 listopada 2023 Kottek M J Grieser C Beck B Rudolf and F Rubel 2006 World Map of Koppen Geiger Climate Classification Updated PDF angl Gebruder Borntraeger 2006 Procitovano 14 veresnya 2019 Dataset Koppen climate classifications angl World Bank Procitovano 14 veresnya 2019 Posilannya Central Tibetan Plateau alpine steppe Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Central Tibetan Plateau Alpine Steppe One Earth