Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Альпійські чагарники та луки Тибету (ідентифікатор WWF: PA1020) — палеарктичний екорегіон гірських луків та чагарників, розташований в центральній частині Тибетського нагір'я в Китаї.
 Альпійські луки в повіті Нагчу | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Гірські луки та чагарники |
| Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
| WWF | PA1020 |
| Межі | Альпійський степ Центрального Тибету Чагарники та луки Південно-Східного Тибету Хвойні ліси Ціляньшаню Сухий степ Ярлунг-Цангпо Альпійські хвойні та мішані ліси ущелин Нуцзяну та Ланьцанцзяну |
| Площа, км² | 272 009 |
| Країни | КНР |
| Охороняється | 161 271 км² (59 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон альпійських чагарників та луків Тибету простягається на 1500 км через центральну частину Тибетського плато від долини [en] (Брахмапутри) поблизу Лхаси на північний схід до гір Наньшань у східному Цинхаї. Тут розташовані численні озера, найбільшим з яких є озеро Намцо, а також беруть свій початок річки Хуанхе, Янцзи, Меконг та Салуїн. Широкі долини цих найбільших річок Китаю, розташовані на висоті 4000-4500 м над рівнем моря, розділені горами, вершини яких розташовані на висоті понад 5000 м над рівнем моря. На відміну від Західного Тибету, річки якого належать до безстічних басейнів, річки екорегіону стікають до Індійського та Тихого океанів, що дозволяє ерозії формувати більш складний рельєф.
Загалом територія екорегіону є перехідною між більш сухими альпійськими степами Центрального Тибету, поширеними на захід від нього, та більш вологими чагарниками та луками Південно-Східного Тибету, поширеними на схід від нього. На південь від екорегіону поширені сухі степи Ярлунг-Цангпо.
Клімат
В горах та на відкритих плато екорегіону переважає альпійський клімат (ET за класифікацією кліматів Кеппена), а в захищених річкових долинах — субарктичний клімат (Dwc за класифікацією Кеппена) або вологий континентальний клімат (Dwb за класифікацією Кеппена). Середньорічна температура коливається від -3 °C до 0 °C, а середня температура найтеплішої частини року становить лише 8-10 °C, що недостатньо для підтримування лісів. Середньорічна кількість опадів коливається від 400 до 500 мм. Західні вітри підтримують континентальність клімату та послаблюють [en].
Флора
В межах екорегіону зустрічаються різноманітні рослинні угруповання, розподіл яких залежить від клімату, рельєфу та висоти над рівнем моря.
На мезофільних альпійських луках, які в регіоні зустрічаються рідше, ніж у Східному Тибеті, однак залишаються досить поширеними, переважають різні види осоки та різнотрав'я. Серед поширених на цих луках рослин слід відзначити [sv] (Kobresia pygmaea), [sv] (Kobresia humilis), почорнілу осоку (Carex atrata), [en] (Bistorta macrophylla), альпійську рутвицю (Thalictrum alpinum), [vi] (Anaphalis xylorhiza), [vi] (Leontopodium pusillum), [en] (Meconopsis horridula), а також різні види перстача (Potentilla spp.), шолудивника (Pedicularis spp.) та тирлича (Gentiana spp.). Луки регіону впродовж історії використовувалися як пасовища напівкочовими скотарями.
На південних схилах, де сніг дуже швидко тане під яскравими сонячними променями, а ніжним брунькам загрожують холодні, сухі вітри, поширені альпійські осокові луки. На захищених північних схилах зустрічаються зарості вічнозелених чагарників, зокрема [fr] (Rhododendron setosum), [sv] (Rhododendron cephalanthum) та різних видів яловців (Juniperus spp.). На дні долин, на стабільних, добре дренованих ґрунтах ростуть листяні чагарники, зокрема чагарниковий перстач (Dasiphora fruticosa), [sv] (Caragana jubata) та верба (Salix spp).
В екорегіоні спостерігається висотна поясність. На нижніх схилах гір, особливо на північних схилах, переважають чагарники. На більш сухих високогір'ях поширені кобрезієві луки, а серед скель зустрічаються [en], зокрема [sv] (Arenaria musciformis) та [fr] (Androsace tapete). У субнівальній зоні на висоті понад 5000 м над рівнем моря переважають позбавлені рослинності гравійні ділянки.
Фауна
На луках регіону пасеться багато копитних ссавців, характерних як для Східного, так і для Західного Тибету. Серед цих тварин слід відзначити біломордого оленя (Cervus albirostris), тибетського дзерена (Procapra picticaudata), тибетську чіру (Pantholops hodgsonii), блакитного нахура або бхарала (Pseudois nayaur), архара (Ovis ammon hodgsoni), [en] (Moschus chrysogaster) та кіанга (Equus kiang). Серед хижих ссавців, що зустрічаються в екорегіоні, слід відзначити [en] (Ursus arctos pruinosus), тибетського вовка (Canis lupus chanco), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), тибетську лисицю (Vulpes ferrilata), манула (Otocolobus manul), китайського кота (Felis bieti), [en] (Lynx lynx isabellinus) та снігового барса (Panthera uncia). Також в регіоні зустрічаються численні дрібні ссавці, зокрема гімалайські бабаки (Marmota himalayana), [en] (Neodon leucurus), кучеряві зайці (Lepus oiostolus), чорногубі пискухи (Ochotona curzoniae), довговухі пискухи (Ochotona macrotis), тибетські пискухи (Ochotona thibetana) та алтайські мустели (Mustela altaica).
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити [en] (Tetraogallus tibetanus), кремовогорлого кеклика (Alectoris chukar), [en] (Perdix hodgsoniae), скельного голуба (Columba rupestris), білоспинного голуба (Columba leuconota), тибетську саджу (Syrrhaptes tibetanus), клушицю (Pyrrhocorax pyrrhocorax), звичайного крука (Corvus corax), пустельну кам'янку (Oenanthe deserti), тонкодзьобого жайворонка (Calandrella acutirostris), довгодзьобого жайворонка (Melanocorypha maxima), [en] (Turdus maximus), біловусого соловейка (Calliope tschebaiewi), червоногорлу чечевицю (Carpodacus puniceus), тибетську чечевицю (Carpodacus roborowskii), високогірну чечевицю (Carpodacus rubicilloides) та арчевого катуньчика (Leucosticte nemoricola). На берегах водойм регіону зустрічаються серподзьоби (Ibidorhyncha struthersii), монгольські пісочники (Charadrius mongolus), чорношиї журавлі (Grus nigricollis) та гірські гуски (Anser indicus). Серед хижих птахів регіону слід відзначити палеарктичного пугача (Bubo bubo), монгольського канюка (Buteo hemilasius), ягнятника (Gypaetus barbatus), кумая (Gyps himalayensis) та чорного грифа (Aegypius monachus).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 161 271 км², або 59 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], третій за площею природний заповідник у світі, [en] та Природний заповідник Сіцзан-Намцо.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 12 листопада 2023.
Посилання
- «Tibetan Plateau alpine shrublands and meadows». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Tibetan Plateau Alpine Shrublands and Meadows» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alpijski chagarniki ta luki Tibetu identifikator WWF PA1020 palearktichnij ekoregion girskih lukiv ta chagarnikiv roztashovanij v centralnij chastini Tibetskogo nagir ya v Kitayi Alpijski chagarniki ta luki Tibetu Alpijski luki v poviti Nagchu Ekozona Palearktika Biom Girski luki ta chagarniki Status zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF PA1020 Mezhi Alpijskij step Centralnogo Tibetu Chagarniki ta luki Pivdenno Shidnogo Tibetu Hvojni lisi Cilyanshanyu Suhij step Yarlung Cangpo Alpijski hvojni ta mishani lisi ushelin Nuczyanu ta Lancanczyanu Plosha km 272 009 Krayini KNR Ohoronyayetsya 161 271 km 59 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Dolina richki en v poviti en Vid na ozero Namco z perevalu en GeografiyaEkoregion alpijskih chagarnikiv ta lukiv Tibetu prostyagayetsya na 1500 km cherez centralnu chastinu Tibetskogo plato vid dolini en Brahmaputri poblizu Lhasi na pivnichnij shid do gir Nanshan u shidnomu Cinhayi Tut roztashovani chislenni ozera najbilshim z yakih ye ozero Namco a takozh berut svij pochatok richki Huanhe Yanczi Mekong ta Saluyin Shiroki dolini cih najbilshih richok Kitayu roztashovani na visoti 4000 4500 m nad rivnem morya rozdileni gorami vershini yakih roztashovani na visoti ponad 5000 m nad rivnem morya Na vidminu vid Zahidnogo Tibetu richki yakogo nalezhat do bezstichnih basejniv richki ekoregionu stikayut do Indijskogo ta Tihogo okeaniv sho dozvolyaye eroziyi formuvati bilsh skladnij relyef Zagalom teritoriya ekoregionu ye perehidnoyu mizh bilsh suhimi alpijskimi stepami Centralnogo Tibetu poshirenimi na zahid vid nogo ta bilsh vologimi chagarnikami ta lukami Pivdenno Shidnogo Tibetu poshirenimi na shid vid nogo Na pivden vid ekoregionu poshireni suhi stepi Yarlung Cangpo KlimatV gorah ta na vidkritih plato ekoregionu perevazhaye alpijskij klimat ET za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a v zahishenih richkovih dolinah subarktichnij klimat Dwc za klasifikaciyeyu Keppena abo vologij kontinentalnij klimat Dwb za klasifikaciyeyu Keppena Serednorichna temperatura kolivayetsya vid 3 C do 0 C a serednya temperatura najteplishoyi chastini roku stanovit lishe 8 10 C sho nedostatno dlya pidtrimuvannya lisiv Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 400 do 500 mm Zahidni vitri pidtrimuyut kontinentalnist klimatu ta poslablyuyut en FloraV mezhah ekoregionu zustrichayutsya riznomanitni roslinni ugrupovannya rozpodil yakih zalezhit vid klimatu relyefu ta visoti nad rivnem morya Na mezofilnih alpijskih lukah yaki v regioni zustrichayutsya ridshe nizh u Shidnomu Tibeti odnak zalishayutsya dosit poshirenimi perevazhayut rizni vidi osoki ta riznotrav ya Sered poshirenih na cih lukah roslin slid vidznachiti sv Kobresia pygmaea sv Kobresia humilis pochornilu osoku Carex atrata en Bistorta macrophylla alpijsku rutvicyu Thalictrum alpinum vi Anaphalis xylorhiza vi Leontopodium pusillum en Meconopsis horridula a takozh rizni vidi perstacha Potentilla spp sholudivnika Pedicularis spp ta tirlicha Gentiana spp Luki regionu vprodovzh istoriyi vikoristovuvalisya yak pasovisha napivkochovimi skotaryami Na pivdennih shilah de snig duzhe shvidko tane pid yaskravimi sonyachnimi promenyami a nizhnim brunkam zagrozhuyut holodni suhi vitri poshireni alpijski osokovi luki Na zahishenih pivnichnih shilah zustrichayutsya zarosti vichnozelenih chagarnikiv zokrema fr Rhododendron setosum sv Rhododendron cephalanthum ta riznih vidiv yalovciv Juniperus spp Na dni dolin na stabilnih dobre drenovanih gruntah rostut listyani chagarniki zokrema chagarnikovij perstach Dasiphora fruticosa sv Caragana jubata ta verba Salix spp V ekoregioni sposterigayetsya visotna poyasnist Na nizhnih shilah gir osoblivo na pivnichnih shilah perevazhayut chagarniki Na bilsh suhih visokogir yah poshireni kobreziyevi luki a sered skel zustrichayutsya en zokrema sv Arenaria musciformis ta fr Androsace tapete U subnivalnij zoni na visoti ponad 5000 m nad rivnem morya perevazhayut pozbavleni roslinnosti gravijni dilyanki FaunaNa lukah regionu pasetsya bagato kopitnih ssavciv harakternih yak dlya Shidnogo tak i dlya Zahidnogo Tibetu Sered cih tvarin slid vidznachiti bilomordogo olenya Cervus albirostris tibetskogo dzerena Procapra picticaudata tibetsku chiru Pantholops hodgsonii blakitnogo nahura abo bharala Pseudois nayaur arhara Ovis ammon hodgsoni en Moschus chrysogaster ta kianga Equus kiang Sered hizhih ssavciv sho zustrichayutsya v ekoregioni slid vidznachiti en Ursus arctos pruinosus tibetskogo vovka Canis lupus chanco zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes tibetsku lisicyu Vulpes ferrilata manula Otocolobus manul kitajskogo kota Felis bieti en Lynx lynx isabellinus ta snigovogo barsa Panthera uncia Takozh v regioni zustrichayutsya chislenni dribni ssavci zokrema gimalajski babaki Marmota himalayana en Neodon leucurus kucheryavi zajci Lepus oiostolus chornogubi piskuhi Ochotona curzoniae dovgovuhi piskuhi Ochotona macrotis tibetski piskuhi Ochotona thibetana ta altajski musteli Mustela altaica Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti en Tetraogallus tibetanus kremovogorlogo keklika Alectoris chukar en Perdix hodgsoniae skelnogo goluba Columba rupestris bilospinnogo goluba Columba leuconota tibetsku sadzhu Syrrhaptes tibetanus klushicyu Pyrrhocorax pyrrhocorax zvichajnogo kruka Corvus corax pustelnu kam yanku Oenanthe deserti tonkodzobogo zhajvoronka Calandrella acutirostris dovgodzobogo zhajvoronka Melanocorypha maxima en Turdus maximus bilovusogo solovejka Calliope tschebaiewi chervonogorlu chechevicyu Carpodacus puniceus tibetsku chechevicyu Carpodacus roborowskii visokogirnu chechevicyu Carpodacus rubicilloides ta archevogo katunchika Leucosticte nemoricola Na beregah vodojm regionu zustrichayutsya serpodzobi Ibidorhyncha struthersii mongolski pisochniki Charadrius mongolus chornoshiyi zhuravli Grus nigricollis ta girski guski Anser indicus Sered hizhih ptahiv regionu slid vidznachiti palearktichnogo pugacha Bubo bubo mongolskogo kanyuka Buteo hemilasius yagnyatnika Gypaetus barbatus kumaya Gyps himalayensis ta chornogo grifa Aegypius monachus ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 161 271 km abo 59 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en tretij za plosheyu prirodnij zapovidnik u sviti en ta Prirodnij zapovidnik Siczan Namco PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 12 listopada 2023 Posilannya Tibetan Plateau alpine shrublands and meadows Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Tibetan Plateau Alpine Shrublands and Meadows One Earth