Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сухий степ Ярлунг-Цангпо (ідентифікатор WWF: PA1022) — палеарктичний екорегіон гірських луків та чагарників, розташований на півдні Тибетського нагір'я в Китаї.
 Долина [en] в окрузі Шигацзе | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Гірські луки та чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | PA1022 |
| Межі | Альпійський степ Центрального Тибету Альпійські чагарники та луки Тибету Чагарники та луки Південно-Східного Тибету Субальпійські хвойні ліси Північно-Східних Гімалаїв Західногімалайські альпійські чагарники та луки Східногімалайські альпійські чагарники та луки |
| Площа, км² | 59 381 |
| Країни | КНР |
| Охороняється | 13 434 км² (23 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон сухого степу Ярлунг-Цангпо охоплює долину річки Брахмапутра або [en], як її називають у Тибеті. Ця річка протікає із заходу на схід паралельно північним кордонам Індії, Непалу та Бутану. З півдня її долина обмежена Гімалаями, а з півночі — Трансгімалаями, які складаються з гір [ru] та [en], і тягнуться паралельно Гімалаям приблизно на 150-200 км північніше. Екорегіон також включає долини деяких інших річок, які протікають в цьому регіоні, зокрема долину [ru], притоки Ярлунг-Цангпо, та долину [ru], притоки Косі. В межах екорегіону розташоване озеро Ямжжо-Юмцо, одне з найбільших озер Тибету.
Загалом територія екорегіону є найбільш густонаселеною в Тибеті. Люди тут постійно мешкають впродовж понад 3500 років. В регіоні розташована Лхаса, столиця Тибетського автономного району, а також міста Шигацзе та Шаньнань.
На півдні екорегіон переходить у східногімалайські альпійські чагарники та луки, на півночі — у альпійський степ Центрального Тибету, альпійські чагарники та луки Тибету та чагарники і луки Південно-Східного Тибету, а на сході — у субальпійські хвойні ліси Північно-Східних Гімалаїв.
Клімат
В межах екорегіону переважає субарктичний клімат (Dwc за класифікацією кліматів Кеппена) або вологий континентальний клімат (Dwb за класифікацією Кеппена). Долина Ярлунг-Цагнпо розташована на нижчій висоті, ніж інші частини Тибетського плато, а влітку в ній часто дмуть теплі і сухі фени. Ці вітри формуються повітряними масами, що спускаються з північного схилу Гімалаїв. Таким чином, клімат регіону є більш м'яким, ніж клімат регіонів, розташованих на аналогічній висоті на південних схилах Гімалаїв. Середньорічна температура в ньому коливається від 4 до 8 °C, а в липні у Лхасі середня температура становить 16 °C. Середньорічна кількість опадів в екорегіоні коливається від 200 до 500 мм, зменшуючись зі сходу на захід. Тепла сонячна літня погода дозволяє вести продуктивне зрошуване сільське господарство.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є степові луки, порослі чагарниками та різнотрав'ям. Чагарники можуть бути розкиданими по луках або рости більш згруповано, залежно від доступу до води. Вони, як правило, є рясно розгалуженими, і мають дрібне листя. Серед поширених в екорегіоні чагарників слід відзначити [fr] (Sophora moorcroftiana), тонкошкірник Сауранжа (Leptodermis sauranja) та [sv] (Ceratostigma griffithii). Серед трав, що ростуть в степах регіону, слід відзначити [sv] (Stipa bungeana), [sv] (Pennisetum flaccidum), [sv] (Aristida triseta), [sv] (Orinus thoroldii), полин Вебба (Artemisia webbiana) та [sv] (Trikeraia hookeri).
На верхніх схилах долин, на висоті понад 4400 м над рівнем моря, помірні степи та чагарники переходять у холодний альпійський степ, який характеризується меншим видовим різноманіттям. Основу альпійського степу складає [sv] (Stipa purpurea). На сході в цих степах зустрічаються кущі чагарникового перстача (Dasiphora fruticosa) та [sv] (Lonicera rupicola), а на заході — [sv] (Caragana versicolor). На висоті понад 5000 м над рівнем моря на стабільних схилах росте [sv] (Kobresia pygmaea), а також зустрічаються [en], зокрема різні види піщанки (Arenaria spp.), переломника (Androsace spp.) та горобинця (Oxytropis spp.).
Дослідження пилку та ґрунтів регіону показало, що раніше на значній території, яку наразі займають степи Ярлунг-Цангпо, були поширені хвойні ліси. Зміна лісів на степи відбулася у середині голоцену, 8000-3000 років тому, і вважається спричиненою людьми.
Фауна
Тривала історія господарського освоєння регіону означає, що тут, у долині Ярлунг-Цангпо, мешкає менше великих ссавців, ніж в інших частинах Тибету. Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити блакитного нахура або бхарала (Pseudois nayaur), тибетського дзерена (Procapra picticaudata) та тибетську чіру (Pantholops hodgsonii). На сході регіону зустрічаються біломорді олені (Cervus albirostris). Раніше в степах екорегіону паслися архари (Ovis ammon hodgsoni), однак наразі вони вимерли.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити ітагіна (Ithaginis cruentus), [en] (Perdix hodgsoniae), довгодзьобого жайворонка (Melanocorypha maxima), чорнокрилого горобця (Montifringilla adamsi), гімалайську сіпараю (Aethopyga ignicauda), синьолобу горихвістку (Phoenicurus frontalis), білохвостого соловейка (Calliope pectoralis), вогнистогорлого соловейка (Calliope pectardens), рудочереву нільтаву (Niltava sundara), [en] (Turdus maximus), лазурця (Grandala coelicolor), велику сутору (Conostoma aemodium), тибетського сорокопуда (Lanius tephronotus), довгодзьобу синицю (Pseudopodoces humilis), темного вівчарика (Phylloscopus fuligiventer), рожевогузу чечевицю (Carpodacus waltoni), [en] (Spinus thibetanus) та майже ендемічних бурощоких чагарниць (Trochalopteron henrici), великих бабаксів (Pterorhinus waddelli) та [en] (Crossoptilon harmani). Характерним представником екорегіону є чорношиїй журавель (Grus nigricollis). Близько 2/3 популяції цих рідкісних птахів зимує в долині Ярлунг-Цангпо, де журавлі живляться ячменем на полях, бульбами водно-болотних рослин та безхребетними.
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 13 434 км², або 23 % екорегіону, є заповідними територіями. Основною природоохоронною територією екорегіону є [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 12 листопада 2023.
Посилання
- «Yarlung Tsangpo arid steppe». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Yarlung Zanbo Arid Steppe» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suhij step Yarlung Cangpo identifikator WWF PA1022 palearktichnij ekoregion girskih lukiv ta chagarnikiv roztashovanij na pivdni Tibetskogo nagir ya v Kitayi Suhij step Yarlung Cangpo Dolina en v okruzi Shigacze Ekozona Palearktika Biom Girski luki ta chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF PA1022 Mezhi Alpijskij step Centralnogo Tibetu Alpijski chagarniki ta luki Tibetu Chagarniki ta luki Pivdenno Shidnogo Tibetu Subalpijski hvojni lisi Pivnichno Shidnih Gimalayiv Zahidnogimalajski alpijski chagarniki ta luki Shidnogimalajski alpijski chagarniki ta luki Plosha km 59 381 Krayini KNR Ohoronyayetsya 13 434 km 23 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Dolina Yarlung Cangpo v okruzi ShannanGeografiyaEkoregion suhogo stepu Yarlung Cangpo ohoplyuye dolinu richki Brahmaputra abo en yak yiyi nazivayut u Tibeti Cya richka protikaye iz zahodu na shid paralelno pivnichnim kordonam Indiyi Nepalu ta Butanu Z pivdnya yiyi dolina obmezhena Gimalayami a z pivnochi Transgimalayami yaki skladayutsya z gir ru ta en i tyagnutsya paralelno Gimalayam priblizno na 150 200 km pivnichnishe Ekoregion takozh vklyuchaye dolini deyakih inshih richok yaki protikayut v comu regioni zokrema dolinu ru pritoki Yarlung Cangpo ta dolinu ru pritoki Kosi V mezhah ekoregionu roztashovane ozero Yamzhzho Yumco odne z najbilshih ozer Tibetu Zagalom teritoriya ekoregionu ye najbilsh gustonaselenoyu v Tibeti Lyudi tut postijno meshkayut vprodovzh ponad 3500 rokiv V regioni roztashovana Lhasa stolicya Tibetskogo avtonomnogo rajonu a takozh mista Shigacze ta Shannan Na pivdni ekoregion perehodit u shidnogimalajski alpijski chagarniki ta luki na pivnochi u alpijskij step Centralnogo Tibetu alpijski chagarniki ta luki Tibetu ta chagarniki i luki Pivdenno Shidnogo Tibetu a na shodi u subalpijski hvojni lisi Pivnichno Shidnih Gimalayiv KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye subarktichnij klimat Dwc za klasifikaciyeyu klimativ Keppena abo vologij kontinentalnij klimat Dwb za klasifikaciyeyu Keppena Dolina Yarlung Cagnpo roztashovana na nizhchij visoti nizh inshi chastini Tibetskogo plato a vlitku v nij chasto dmut tepli i suhi feni Ci vitri formuyutsya povitryanimi masami sho spuskayutsya z pivnichnogo shilu Gimalayiv Takim chinom klimat regionu ye bilsh m yakim nizh klimat regioniv roztashovanih na analogichnij visoti na pivdennih shilah Gimalayiv Serednorichna temperatura v nomu kolivayetsya vid 4 do 8 C a v lipni u Lhasi serednya temperatura stanovit 16 C Serednorichna kilkist opadiv v ekoregioni kolivayetsya vid 200 do 500 mm zmenshuyuchis zi shodu na zahid Tepla sonyachna litnya pogoda dozvolyaye vesti produktivne zroshuvane silske gospodarstvo FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye stepovi luki porosli chagarnikami ta riznotrav yam Chagarniki mozhut buti rozkidanimi po lukah abo rosti bilsh zgrupovano zalezhno vid dostupu do vodi Voni yak pravilo ye ryasno rozgaluzhenimi i mayut dribne listya Sered poshirenih v ekoregioni chagarnikiv slid vidznachiti fr Sophora moorcroftiana tonkoshkirnik Sauranzha Leptodermis sauranja ta sv Ceratostigma griffithii Sered trav sho rostut v stepah regionu slid vidznachiti sv Stipa bungeana sv Pennisetum flaccidum sv Aristida triseta sv Orinus thoroldii polin Vebba Artemisia webbiana ta sv Trikeraia hookeri Na verhnih shilah dolin na visoti ponad 4400 m nad rivnem morya pomirni stepi ta chagarniki perehodyat u holodnij alpijskij step yakij harakterizuyetsya menshim vidovim riznomanittyam Osnovu alpijskogo stepu skladaye sv Stipa purpurea Na shodi v cih stepah zustrichayutsya kushi chagarnikovogo perstacha Dasiphora fruticosa ta sv Lonicera rupicola a na zahodi sv Caragana versicolor Na visoti ponad 5000 m nad rivnem morya na stabilnih shilah roste sv Kobresia pygmaea a takozh zustrichayutsya en zokrema rizni vidi pishanki Arenaria spp perelomnika Androsace spp ta gorobincya Oxytropis spp Doslidzhennya pilku ta gruntiv regionu pokazalo sho ranishe na znachnij teritoriyi yaku narazi zajmayut stepi Yarlung Cangpo buli poshireni hvojni lisi Zmina lisiv na stepi vidbulasya u seredini golocenu 8000 3000 rokiv tomu i vvazhayetsya sprichinenoyu lyudmi FaunaTrivala istoriya gospodarskogo osvoyennya regionu oznachaye sho tut u dolini Yarlung Cangpo meshkaye menshe velikih ssavciv nizh v inshih chastinah Tibetu Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti blakitnogo nahura abo bharala Pseudois nayaur tibetskogo dzerena Procapra picticaudata ta tibetsku chiru Pantholops hodgsonii Na shodi regionu zustrichayutsya bilomordi oleni Cervus albirostris Ranishe v stepah ekoregionu paslisya arhari Ovis ammon hodgsoni odnak narazi voni vimerli Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti itagina Ithaginis cruentus en Perdix hodgsoniae dovgodzobogo zhajvoronka Melanocorypha maxima chornokrilogo gorobcya Montifringilla adamsi gimalajsku siparayu Aethopyga ignicauda sinolobu gorihvistku Phoenicurus frontalis bilohvostogo solovejka Calliope pectoralis vognistogorlogo solovejka Calliope pectardens rudocherevu niltavu Niltava sundara en Turdus maximus lazurcya Grandala coelicolor veliku sutoru Conostoma aemodium tibetskogo sorokopuda Lanius tephronotus dovgodzobu sinicyu Pseudopodoces humilis temnogo vivcharika Phylloscopus fuligiventer rozhevoguzu chechevicyu Carpodacus waltoni en Spinus thibetanus ta majzhe endemichnih buroshokih chagarnic Trochalopteron henrici velikih babaksiv Pterorhinus waddelli ta en Crossoptilon harmani Harakternim predstavnikom ekoregionu ye chornoshiyij zhuravel Grus nigricollis Blizko 2 3 populyaciyi cih ridkisnih ptahiv zimuye v dolini Yarlung Cangpo de zhuravli zhivlyatsya yachmenem na polyah bulbami vodno bolotnih roslin ta bezhrebetnimi ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 13 434 km abo 23 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Osnovnoyu prirodoohoronnoyu teritoriyeyu ekoregionu ye en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 12 listopada 2023 Posilannya Yarlung Tsangpo arid steppe Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Yarlung Zanbo Arid Steppe One Earth