Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Альпійські хвойні та мішані ліси ущелин Нуцзяну та Ланьцанцзяну (ідентифікатор WWF: PA0516) — палеарктичний екорегіон хвойних лісів помірної зони, розташований в горах Гендуаншань на південному заході Китаю та на північному сході М'янми.
 Гори Баймасюєшань в повіті Дечен (Юньнань, КНР) | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Хвойні ліси помірної зони |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | PA0516 |
| Межі | Чагарники та луки Південно-Східного Тибету Східногімалайські альпійські чагарники та луки Субальпійські хвойні ліси Гендуаншаню Субтропічні вічнозелені ліси Юньнанського плато Субтропічні ліси Північного Індокитаю Субтропічні ліси Північного Трикутника Помірні ліси Північного Трикутника |
| Площа, км² | 82 699 |
| Країни | КНР, М'янма |
| Охороняється | 18 660 км² (23 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон альпійських хвойних та мішаних лісів ущелин Нуцзяну та Ланьцанцзяну простягається від крайнього півдня Цинхаю та сходу Тибетського автономного округу до північного сходу Юньнаню, а також до крайнього південного заходу Сичуаню та до сходу м'янманського штату Качин. Він охоплює систему долин, по яким річки стікають з Тибетського плато до тропічних пагорбів північного Індокитаю. Цими великими річками, що протікають через територію екорегіону, є Нуцзян (Салуїн), який впадає в Андаманське море та Ланьцанцзян (Меконг), який впадає у Південнокитайське море. Також частково через екорегіон протікає річка Цзіньшацзян (Янцзи). Долини Нуцзяну та Ланьцанцзяну формують глибокі ущелини, розташовані на висоті 1000-2000 м над рівнем моря. Висота гірських хребтів, які розділяють ці долини, а саме гір [en], [en], [de] та [en] (із заходу на схід), становить від 3000 м на півдні регіону до понад 5000 м на півночі регіону.
На більших висотах екорегіон переходить у чагарники та луки Південно-Східного Тибету, а на півдні — у субтропічні вічнозелені ліси Юньнанського плато та у субтропічні ліси Північного Індокитаю.
Флора
Основними рослинними угрупованнями, поширеними в долинах Нуцзяну та Ланьцанцзяну, є хвойні ліси, в яких переважають середньовисотні хвойні види. Деякі з цих видів є ендеміками ущелин, а деякі поширені в інших частинах Східної Азії, однак рідко зустрічаються в Гімалаях.
На схилах гірських хребтів Нушань та Гаолігуншань на заході гір Гендуаншань, на висоті від 2200 до 2400 м над рівнем моря, де середньорічна кількість опадів становить 1000-1700 мм, поширені рідкісні криптомерієві тайванії (Taiwania cryptomerioides var. flousiana). Серед інших дерев, що зустрічаються в тайванієвих лісах, слід відзначити гімалайську тсуґу (Tsuga dumosa), гімалайську сосну (Pinus wallichiana), сизий дуб (Quercus glauca), а також різні види магнолій (Magnolia spp.), [en] (Schima spp.) та представників родини Лаврові (Lauraceae).
В сухих частинах річкових долин регіону, на основних вапнякових ґрунтах, ростуть рідкісні юньнанські кипариси (Cupressus duclouxiana). Серед інших рідкісних хвойних порід дерев, що зустрічаються в екорегіоні, слід відзначити китайську східну тую (Platycladus orientalis), кетелерію Евеліна (Keteleeria evelyniana), різні види дуґласій (Pseudotsuga spp.) та каннінгемій (Cunninghamia spp.).
В лісах екорегіону також зустрічається багато високогірних хвойних дерев — сосен (Pinus spp.), модрин (Larix spp.), ялин (Picea spp.), ялиць (Abies spp.) та яловців (Juniperus spp.). Однією з найпоширеніших з них є ялиця Делавея (Abies delavayi), яка домінує у високогірних лісах (на висоті від 2700 до 4000 м над рівнем моря) в горах [en], Нушань та на півдні гір Гаолігуншань уздовж кордону Юньнаню з М'янмою.
В межах екорегіону зустрічається кілька азональних лісових угруповань. На сонячних схилах на висоті від 2800 до 4200 м над рівнем моря зустрічаються склерофільні широколистяні вічнозелені ліси, де домінують субальпійські породи дубів, зокрема гостролисті дуби (Quercus aquifolioides). На сонячних ділянках на висоті до 3500 м над рівнем моря зустрічаються вторинні ліси, в яких переважає сичуанська сосна (Pinus densata). У вторинних лісах, що ростуть на стрімких гірських схилах, домінують [sv] (Populus rotundifolia var. bonatii) та гімалайські берези (Betula utilis). У деяких вологих субальпійських долинах зустрічаються ліси яловців Волліча (Juniperus indica var. wallichiana), а у верхній частині сухих долин зустрічаються ліси юньнанських кипарисів (Cupressus duclouxiana), іноді з підліском у вигляді чагарникових порід дубів.
Фауна
Серед рідкісних ссавців, поширених в екорегіоні, слід відзначити червону панду (Ailurus fulgens), [en] (Budorcas taxicolor taxicolor), гімалайського серау (Capricornis sumatraensis), китайського горала (Naemorhedus griseus), [en] (Moschus fuscus), [en] (Moschus chrysogaster), індійського замбара (Rusa unicolor), чубатого оленя (Elaphodus cephalophus), майже ендемічного гуншанського мунтжака (Muntiacus gongshanensis), ведмежого макаку (Macaca arctoides), східного хулока (Hoolock leuconedys), чубатого лангура (Trachypithecus pileatus), [en] (Nycticebus bengalensis), гімалайського ведмедя (Ursus thibetanus), китайського землерийкокрота (Uropsilus soricipes), гладкошерсту видру (Lutrogale perspicillata), гірського куона (Cuon alpinus), індійського леопарда (Panthera pardus fusca), золотисту котопуму (Catopuma temminckii) та дуже рідкісну димчасту пантеру (Neofelis nebulosa). Ендеміками екорегіону є [en] (Ochotona gaoligongensis), дрібні ссавці, що живуть на високогірних луках Гаолігуншаню, а також лангури Шортріджа (Trachypithecus shortridgei), юньнанські рінопітеки (Rhinopithecus bieti) та бірманські рінопітеки (Rhinopithecus strykeri), мавпи, що живуть в хвойних та мішаних лісах.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити жовтогорлого кундика (Tetraophasis szechenyii), [en] (Chrysolophus amherstiae), [en] (Lophophorus sclateri), китайського орябка (Tetrastes sewerzowi), білооку чернь (Aythya nyroca), гігантського повзика (Sitta magna), бурокрилу сутору (Sinosuthora brunnea) та рожевохвостого трогона (Harpactes wardi) Серед майже ендемічних птахів, поширених в регіоні, слід відзначити [en] (Crossoptilon crossoptilon), юннанського повзика (Sitta yunnanensis), сичуанську чагарницю (Ianthocincla bieti) та [en] (Psittacula derbiana).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 18 660 км², або 23 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], Природний заповідник Юньлін та [en] в Китаї, а також [en] та [en] в М'янмі. У 2010 році регіон Трьох паралельних річок, який охоплює долини річок Салуїн, Меконг та Янцзи, був внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО як такий, що підтримує найбільш біорізноманітну та найменш порушену екосистему помірних лісів у світі.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 12 листопада 2023.
Посилання
- «Nujiang Lancang Gorge alpine conifer and mixed forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Nujiang Lancang Gorge Subalpine Conifer and Mixed Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alpijski hvojni ta mishani lisi ushelin Nuczyanu ta Lancanczyanu identifikator WWF PA0516 palearktichnij ekoregion hvojnih lisiv pomirnoyi zoni roztashovanij v gorah Genduanshan na pivdennomu zahodi Kitayu ta na pivnichnomu shodi M yanmi Alpijski hvojni ta mishani lisi ushelin Nuczyanu ta Lancanczyanu Gori Bajmasyuyeshan v poviti Dechen Yunnan KNR Ekozona PalearktikaBiom Hvojni lisi pomirnoyi zoniStatus zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF PA0516Mezhi Chagarniki ta luki Pivdenno Shidnogo Tibetu Shidnogimalajski alpijski chagarniki ta luki Subalpijski hvojni lisi Genduanshanyu Subtropichni vichnozeleni lisi Yunnanskogo plato Subtropichni lisi Pivnichnogo Indokitayu Subtropichni lisi Pivnichnogo Trikutnika Pomirni lisi Pivnichnogo TrikutnikaPlosha km 82 699Krayini KNR M yanmaOhoronyayetsya 18 660 km 23 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim GeografiyaEkoregion alpijskih hvojnih ta mishanih lisiv ushelin Nuczyanu ta Lancanczyanu prostyagayetsya vid krajnogo pivdnya Cinhayu ta shodu Tibetskogo avtonomnogo okrugu do pivnichnogo shodu Yunnanyu a takozh do krajnogo pivdennogo zahodu Sichuanyu ta do shodu m yanmanskogo shtatu Kachin Vin ohoplyuye sistemu dolin po yakim richki stikayut z Tibetskogo plato do tropichnih pagorbiv pivnichnogo Indokitayu Cimi velikimi richkami sho protikayut cherez teritoriyu ekoregionu ye Nuczyan Saluyin yakij vpadaye v Andamanske more ta Lancanczyan Mekong yakij vpadaye u Pivdennokitajske more Takozh chastkovo cherez ekoregion protikaye richka Czinshaczyan Yanczi Dolini Nuczyanu ta Lancanczyanu formuyut gliboki ushelini roztashovani na visoti 1000 2000 m nad rivnem morya Visota girskih hrebtiv yaki rozdilyayut ci dolini a same gir en en de ta en iz zahodu na shid stanovit vid 3000 m na pivdni regionu do ponad 5000 m na pivnochi regionu Na bilshih visotah ekoregion perehodit u chagarniki ta luki Pivdenno Shidnogo Tibetu a na pivdni u subtropichni vichnozeleni lisi Yunnanskogo plato ta u subtropichni lisi Pivnichnogo Indokitayu FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami poshirenimi v dolinah Nuczyanu ta Lancanczyanu ye hvojni lisi v yakih perevazhayut serednovisotni hvojni vidi Deyaki z cih vidiv ye endemikami ushelin a deyaki poshireni v inshih chastinah Shidnoyi Aziyi odnak ridko zustrichayutsya v Gimalayah Na shilah girskih hrebtiv Nushan ta Gaoligunshan na zahodi gir Genduanshan na visoti vid 2200 do 2400 m nad rivnem morya de serednorichna kilkist opadiv stanovit 1000 1700 mm poshireni ridkisni kriptomeriyevi tajvaniyi Taiwania cryptomerioides var flousiana Sered inshih derev sho zustrichayutsya v tajvaniyevih lisah slid vidznachiti gimalajsku tsugu Tsuga dumosa gimalajsku sosnu Pinus wallichiana sizij dub Quercus glauca a takozh rizni vidi magnolij Magnolia spp en Schima spp ta predstavnikiv rodini Lavrovi Lauraceae V suhih chastinah richkovih dolin regionu na osnovnih vapnyakovih gruntah rostut ridkisni yunnanski kiparisi Cupressus duclouxiana Sered inshih ridkisnih hvojnih porid derev sho zustrichayutsya v ekoregioni slid vidznachiti kitajsku shidnu tuyu Platycladus orientalis keteleriyu Evelina Keteleeria evelyniana rizni vidi duglasij Pseudotsuga spp ta kanningemij Cunninghamia spp V lisah ekoregionu takozh zustrichayetsya bagato visokogirnih hvojnih derev sosen Pinus spp modrin Larix spp yalin Picea spp yalic Abies spp ta yalovciv Juniperus spp Odniyeyu z najposhirenishih z nih ye yalicya Delaveya Abies delavayi yaka dominuye u visokogirnih lisah na visoti vid 2700 do 4000 m nad rivnem morya v gorah en Nushan ta na pivdni gir Gaoligunshan uzdovzh kordonu Yunnanyu z M yanmoyu V mezhah ekoregionu zustrichayetsya kilka azonalnih lisovih ugrupovan Na sonyachnih shilah na visoti vid 2800 do 4200 m nad rivnem morya zustrichayutsya sklerofilni shirokolistyani vichnozeleni lisi de dominuyut subalpijski porodi dubiv zokrema gostrolisti dubi Quercus aquifolioides Na sonyachnih dilyankah na visoti do 3500 m nad rivnem morya zustrichayutsya vtorinni lisi v yakih perevazhaye sichuanska sosna Pinus densata U vtorinnih lisah sho rostut na strimkih girskih shilah dominuyut sv Populus rotundifolia var bonatii ta gimalajski berezi Betula utilis U deyakih vologih subalpijskih dolinah zustrichayutsya lisi yalovciv Vollicha Juniperus indica var wallichiana a u verhnij chastini suhih dolin zustrichayutsya lisi yunnanskih kiparisiv Cupressus duclouxiana inodi z pidliskom u viglyadi chagarnikovih porid dubiv FaunaSered ridkisnih ssavciv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti chervonu pandu Ailurus fulgens en Budorcas taxicolor taxicolor gimalajskogo serau Capricornis sumatraensis kitajskogo gorala Naemorhedus griseus en Moschus fuscus en Moschus chrysogaster indijskogo zambara Rusa unicolor chubatogo olenya Elaphodus cephalophus majzhe endemichnogo gunshanskogo muntzhaka Muntiacus gongshanensis vedmezhogo makaku Macaca arctoides shidnogo huloka Hoolock leuconedys chubatogo langura Trachypithecus pileatus en Nycticebus bengalensis gimalajskogo vedmedya Ursus thibetanus kitajskogo zemlerijkokrota Uropsilus soricipes gladkosherstu vidru Lutrogale perspicillata girskogo kuona Cuon alpinus indijskogo leoparda Panthera pardus fusca zolotistu kotopumu Catopuma temminckii ta duzhe ridkisnu dimchastu panteru Neofelis nebulosa Endemikami ekoregionu ye en Ochotona gaoligongensis dribni ssavci sho zhivut na visokogirnih lukah Gaoligunshanyu a takozh languri Shortridzha Trachypithecus shortridgei yunnanski rinopiteki Rhinopithecus bieti ta birmanski rinopiteki Rhinopithecus strykeri mavpi sho zhivut v hvojnih ta mishanih lisah Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti zhovtogorlogo kundika Tetraophasis szechenyii en Chrysolophus amherstiae en Lophophorus sclateri kitajskogo oryabka Tetrastes sewerzowi bilooku chern Aythya nyroca gigantskogo povzika Sitta magna burokrilu sutoru Sinosuthora brunnea ta rozhevohvostogo trogona Harpactes wardi Sered majzhe endemichnih ptahiv poshirenih v regioni slid vidznachiti en Crossoptilon crossoptilon yunnanskogo povzika Sitta yunnanensis sichuansku chagarnicyu Ianthocincla bieti ta en Psittacula derbiana ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 18 660 km abo 23 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en Prirodnij zapovidnik Yunlin ta en v Kitayi a takozh en ta en v M yanmi U 2010 roci region Troh paralelnih richok yakij ohoplyuye dolini richok Saluyin Mekong ta Yanczi buv vnesenij do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO yak takij sho pidtrimuye najbilsh bioriznomanitnu ta najmensh porushenu ekosistemu pomirnih lisiv u sviti PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 12 listopada 2023 Posilannya Nujiang Lancang Gorge alpine conifer and mixed forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Nujiang Lancang Gorge Subalpine Conifer and Mixed Forests One Earth